Запасні частини до спеціальних автомобілів, спеціалізованих автомобілів, мікроавтобусів, автобусів та дорожньо – будівельної техніки з послугами з діагностики, технічного...

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 5742-р/пк-пз від 13.05.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу приватного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ РЕСОРНИЙ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ: 40404935) від 03 травня 2026 № UA-2026-04-29-012155-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 05.05.2026 № 5317-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 08.05.2026 надав додаткові пояснення.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Скаржник зазначає, що у додатку 1 Документації в розділі 2. документи, що підтверджують відповідність умовам технічної специфікації у пунктах 4, 5, 6 передбачено до надання учасниками у складі тендерної пропозиції:

4.

Сертифікат відповідності з додаткам(и) на послуги з ремонту та обслуговування дорожних транспортних засобів, їх складових та приладдя, виданий відповідним органом сертифікації (надати копію атестату про акредитацію), чинний на момент подачі та дійсний до кінцевої дати надання послуг за договором.

5.

Сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), виданий відповідним органом сертифікації, що має державну акредитацію (надати копію атестату про акредитацію), чинний на момент подачі та дійсний до кінцевої дати надання послуг за договором.

6.

Сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018), виданий відповідним органом сертифікації (надати копію атестату про акредитацію), чинний на момент подачі та дійсний до кінцевої дати надання послуг за договором.

Вимагаючи від учасників надання вищевказаних документів Замовник порушує принципи проведення закупівель, які закріплено в ст. 5 Закону, зокрема п. 4 ч. 1 цієї статті "недискримінація учасників та рівне ставлення до них", адже тим самим Замовник штучно обмежує конкуренцію та звужує коло учасників, чим не дає можливості прийняти участь в закупівлі учасникам, які мають можливість виконати поставку запасних частин і здатні надати замовнику послуги, згідно з технічними, якісними та кількісними характеристиками предмета закупівлі, але не зобов’язані мати такі документи відповідно до чинного законодавства.

По суті Замовником у Документації встановлено такі вимоги до учасників, а саме обов’язкове надання:

- сертифіката відповідності на послуги з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів;

- сертифіката на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015;

- сертифіката на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019;

- копії атестата про акредитацію органу з оцінки відповідності.

Зазначені документи є такими, що не передбачені законодавством, як обов’язкові, для здійснення відповідної господарської діяльності та не є необхідними для підтвердження здатності учасника виконати умови закупівлі.

Щодо сертифіката відповідності на послуги.

Вимога щодо обов’язкової наявності сертифіката відповідності є такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності і не випливає з характеру предмета закупівлі.

Законодавство України не встановлює обов’язковості проходження сертифікації послуг у сфері ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, а також не визначає наявність відповідного сертифіката як єдиний чи пріоритетний спосіб підтвердження спроможності суб’єкта господарювання виконувати відповідні роботи.

Встановлення такої вимоги, як обов’язкової кваліфікаційної умови, фактично підміняє собою інші передбачені законодавством способи підтвердження відповідності учасника, зокрема наявність досвіду виконання аналогічних договорів, матеріальнотехнічної бази та кваліфікованого персоналу, що суперечить принципу пропорційності та недискримінації учасників, закріпленому у статті 5 Закону, при цьому мета може бути досягнута менш обмежувальними заходами.

Також Скаржник повідомляє, що відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3433-06/1382-07 від 12.01.2018, з 01.01.2018 у зв’язку з втратою чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 №46-93 “Про стандартизацію і сертифікацію” державна система сертифікації в Україні припинила своє існування (лист МЕРТУ додається).

Встановлення вимоги щодо сертифікації за скасованою державною системою сертифікації створює дискримінаційні умови участі та обмежує конкуренцію, оскільки така вимога не може бути виконана жодним учасником у межах чинного правового поля.

При цьому Замовником не обґрунтовано необхідність встановлення такої вимоги з урахуванням предмета закупівлі, що призводить до штучного обмеження кола потенційних учасників процедури закупівлі.

Замовником не доведено та жодним чином не обґрунтовано, чому саме наявність сертифіката відповідності є необхідною та єдиною умовою підтвердження спроможності учасника виконати предмет закупівлі.

Встановлення такої вимоги фактично підміняє собою інші, передбачені Законом, способи підтвердження кваліфікації учасника та є непропорційним втручанням у конкуренцію, оскільки досягнення мети закупівлі можливе менш обмежувальними способами.

За відсутності нормативно встановленого обов’язку щодо сертифікації таких послуг, вимога про її обов’язковість є дискримінаційною за своєю суттю.

Щодо сертифікатів ISO 9001 та ISO 45001.

Встановлення вимог щодо обов’язкової наявності сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та ДСТУ ISO 45001:2019 є надмірним та таким, що не випливає з характеру предмета закупівлі.

Зазначені стандарти є добровільними системами управління, які регулюють внутрішні процеси суб’єкта господарювання та не є обов’язковими умовами для здійснення діяльності з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів та не впливають на якість предмета закупівлі.

Одночасне встановлення таких вимог не підтверджує необхідності їх сукупного застосування для досягнення мети закупівлі та створює надмірні бар’єри для участі у процедурі.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Скаржник зазначає щодо сертифіката ISO 45001, що зазначений стандарт регулює систему управління охороною здоров’я та безпекою праці та має добровільний характер застосування, що підтверджує його факультативність для суб’єктів господарювання відповідної сфери діяльності.

Встановлення Замовником обов’язковості такого сертифіката не доводить наявності об’єктивної необхідності його застосування саме для виконання предмета закупівлі та фактично створює додаткову кваліфікаційну перепону для участі у процедурі закупівлі, що не випливає з вимог законодавства.

Вимога щодо обов’язкової наявності сертифіката ISO 45001:2019 взагалі не має прямого зв’язку з предметом даної закупівлі і є особливо необґрунтованою, оскільки предмет закупівлі не передбачає виконання робіт підвищеної небезпеки, складних виробничих процесів або діяльності, що потребує впровадження систем управління охороною праці відповідного рівня та не є виробничим процесом з підвищеними ризиками, а відтак відсутній причинно-наслідковий зв’язок між наявністю сертифіката ISO 45001:2019 та здатністю учасника належним чином виконати договір.

Таким чином, зазначена вимога не має жодного об’єктивного зв’язку з предметом закупівлі та створює штучний бар’єр для участі, що прямо суперечить принципу пропорційності.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Щодо вимоги надати копію атестата акредитації.

Вимога щодо обов’язкового надання копії атестата про акредитацію органу з оцінки відповідності є надмірною та такою, що не відповідає принципу ефективності та пропорційності встановлення вимог до учасників.

Інформація про акредитацію органів з оцінки відповідності є відкритою та міститься у публічному реєстрі Національного агентства з акредитації України (НААУ), який є офіційним джерелом підтвердження статусу органу сертифікації. Даний реєстр є публічним і загальнодоступним для перевірки (https://naau.org.ua, Реєстр акредитованих органів з оцінки відповідності). А частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Таким чином, вимога щодо подання копії атестата акредитації фактично дублює інформацію, що міститься у відкритому державному реєстрі, доступ до якого є вільним, що прямо суперечить вимогам частини четвертої статті 22 Закону.

Встановлення обов’язку подання копії атестата акредитації за наявності відкритого державного реєстру є надмірним формалізмом та покладає на учасника зайвий адміністративний тягар.

Таким чином, Замовник і будь-яка інша особа мають можливість самостійно перевірити статус органу сертифікації без покладення додаткового обов’язку на учасника щодо подання відповідного документа.

Так як Замовник має всі можливості самостійно перевірити відповідну інформацію у відкритих джерелах, а тому така вимога не відповідає принципу ефективності та є необґрунтованою.

З урахуванням викладеного, вимога щодо обов’язкового подання учасником копії атестата акредитації покладає на учасника надмірний адміністративний обов’язок, який не впливає на можливість перевірки достовірності сертифікатів та дублює інформацію, що вже є у відкритому державному реєстрі.

Тобто по суті дана вимога дублює інформацію з відкритого державного реєстру, що прямо заборонено ч. 4 ст. 27 Закону.

На підставі вищевикладеного, Скаржник стверджує про сукупний характер порушення і про те що одночасне встановлення вищезазначених вимог призводить до непропорційного ускладнення умов участі у процедурі закупівлі та звуження кола потенційних учасників, що не відповідає принципам здійснення публічних закупівель.

Зазначені дії Замовника мають ознаки встановлення непропорційних та надмірних вимог, які не є необхідними для досягнення мети закупівлі, та фактично створюють штучні бар’єри для участі у процедурі. Такий підхід суперечить суті публічних закупівель як конкурентного механізму та свідчить про порушення принципу добросовісної конкуренції.

Сукупність встановлених вимог призводить до істотного звуження кола потенційних учасників, що прямо впливає на рівень конкуренції у процедурі закупівлі.

Обмеження конкуренції, у свою чергу, створює ризики неефективного використання бюджетних коштів, оскільки зменшення кількості учасників прямо впливає на рівень цінової конкуренції, що суперечить принципу максимальної економії та ефективності Орган оскарження у своїй усталеній практиці неодноразово зазначає, що вимоги до учасників повинні бути об’єктивно необхідними, прямо пов’язаними з предметом закупівлі та такими, що не призводять до необґрунтованого звуження кола потенційних учасників, а Замовник не вправі встановлювати кваліфікаційні вимоги, які не є необхідними для підтвердження спроможності учасника виконати предмет закупівлі та призводять до обмеження конкуренції.

Скаржник звертає увагу, що Документація містить сукупність умов, які в своїй взаємодії створюють надмірний рівень невизначеності предмета закупівлі та фактично ускладнюють або унеможливлюють підготовку обґрунтованої тендерної пропозиції.

Зокрема, додаток 1.1 Документації містить перелік запасних частин у кількості 463 найменування із зазначенням одиниць виміру та кількості, однак без визначення їх належності до конкретних транспортних засобів, наведених у Таблиці 2 цього ж додатку (90 одиниць техніки різних марок, моделей та типів).

Відсутність прив’язки запасних частин до конкретних транспортних засобів унеможливлює однозначну ідентифікацію предмета закупівлі, оскільки з документації не вбачається, для яких саме марок, моделей або одиниць техніки мають бути поставлені відповідні вузли та комплектуючі.

У результаті учасник позбавлений можливості здійснити коректний розрахунок вартості тендерної пропозиції, визначити реальний обсяг поставки та оцінити фактичні витрати, необхідні для належного виконання договору.

Крім того, така невизначеність створює істотні ризики довільного трактування умов договору Замовником під час його виконання, зокрема щодо обсягу поставки та віднесення запасних частин до конкретних транспортних засобів, що порушує принцип правової визначеності предмета закупівлі.

Скаржник вважає, що встановлення вимоги щодо підтвердження відповідності учасників шляхом надання сертифікатів у сукупності з відсутністю чіткої технічної деталізації предмета закупівлі фактично формує підвищений формальний бар’єр участі, який не пов’язаний безпосередньо з можливістю належного виконання предмета закупівлі.

У таких умовах вимоги Документації не забезпечують баланс між формальними кваліфікаційними критеріями та реальною можливістю учасників підготувати та подати конкурентну пропозицію, що суперечить принципам добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та максимальної економії та ефективності, визначеним Законом.

Скаржник зазначає, що має можливість підтвердити свою відповідність усім чотирьом кваліфікаційним критеріям, передбаченим Законом та Особливостями, а саме:

наявність досвіду виконання аналогічних договорів; наявність матеріально-технічної бази та обладнання; наявність працівників відповідної кваліфікації; фінансова спроможність. З метою підтвердження викладеного Скаржник додає відповідні документи, зокрема аналогічні договори, документи щодо приміщень, штатний розпис та фінансову звітність за попередній період.

Викладені обставини свідчать про наявність у тендерній документації сукупності вимог та умов, які в їх сукупності призводять до істотної невизначеності предмета закупівлі, унеможливлюють його однозначну ідентифікацію та створюють об’єктивні перешкоди для формування учасниками коректної та економічно обґрунтованої тендерної пропозиції.

Відсутність належної технічної деталізації предмета закупівлі у поєднанні з встановленням додаткових формалізованих вимог формує непропорційні та надмірні умови участі, які не випливають безпосередньо з суті предмета закупівлі та не є необхідними для його належного виконання.

Замовник зазначає, що вимоги щодо відомостей, які повинні міститися в тендерній документації визначені в частині 2 статті 22 Закону. Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості - інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби).

Відповідно до статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

З огляду на зазначені норми Закону замовник встановив в Документації (п.4 розділу 2 додатку 1 Документації) вимоги щодо надання у складі тендерної пропозиції сертифікату відповідності з додаткам(и) на послуги з ремонту та обслуговування дорожних транспортних засобів, їх складових та приладдя, виданий відповідним органом сертифікації (надати копію атестату про акредитацію), чинний на момент подачі та дійсний до кінцевої дати надання послуг за договором.

Послуги, що входять до вартості товару, що є предметом закупівлі не підлягають обов’язковій сертифікації в Україні. Разом з тим, жодним нормативно-правовим актом не заборонена можливість здійснення такої сертифікації. Послуги з сертифікації надають органи з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Вимога щодо надання учасниками торгів документів, що підтверджують якість послуг - це гарантія спроможності стабільно та безперервно забезпечувати якість та безпечність товару протягом усього часу поставки; це забезпечення упевненості в тому, що послуги, які надаються, відповідають обов'язковим вимогам нормативних документів, при цьому всі технічні, адміністративні і людські чинники, що впливають на якість послуг, знаходяться під контролем, послуги неналежної якості своєчасно виявляються, а підприємство-виробник постійно вживає заходи з поліпшення якості послуг і поліпшення задоволеності замовників.

Можливість здійснення оцінки відповідності послуг та отримання відповідного сертифікату передбачена Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Так, ч.1 ст.1 Закону передбачено, що сертифікація – це підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. Діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування здійснює орган з оцінки відповідності - орган (юридична особа чи її визначена частина). Статтею 24 Закону передбачена процедура добровільної оцінки відповідності. Добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам.

Замовник додає, що Скаржник не зазначив яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси запитувача, пов’язані з участю у процедурі закупівлі. А також не підтвердив неможливість виконання вказаної умови тендерної документації.

Замовник зазначає, що з огляду на норми Закону Замовник встановив в Документації (п.5,6 розділу 2 додатку 1 Документації) вимоги щодо надання у складі тендерної пропозиції наступних документів:

- Сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), виданий відповідним органом сертифікації, що має державну акредитацію (надати копію атестату про акредитацію), чинний на момент подачі та дійсний до кінцевої дати надання послуг за договором.

- Сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018), виданий відповідним органом сертифікації (надати копію атестату про акредитацію), чинний на момент подачі та дійсний до кінцевої дати надання послуг за договором.

Система сертифікації якості ISO (ІСО) проводиться на відповідність міжнародним стандартам, встановленим Міжнародною Організацією по Стандартизації (ISO, International Organization for Standardization). Згідно з Законом України "Про сертифікацію" сертифікація на відповідність ISO в Україні не є обов’язковою (здійснюється на добровільних засадах). Разом з тим, жодним нормативно-правовим актом не заборонена можливість здійснення такої сертифікації. Послуги з сертифікації надають органи з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

ISO 9001 - це процес оцінювання системи менеджменту в тій чи іншій компанії на відповідність вимогам стандарту. Для того, щоб отримати сертифікат відповідності ISO 9001, на підприємстві потрібно створити систему документації, яка регулює всі дії, що стосуються якості продукції. Цей сертифікат допомагає керівництву компанії правильно побудувати бізнес-процеси та приймати найбільш оптимальні управлінські рішення, які впливатимуть на якість продукції.

Стандарт ISO 45001 "Системи менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці" розглядає охорону праці насамперед як вагому складову розвитку компанії. Також норматив змушує організації дбати про безпечність роботи і підрядників, і перевізників, і постачальників, а також людей, що проживають поруч. Адже травми та хвороби працівників впливають як на роботодавців, так і на економіку загалом, адже призводить до відсутності персоналу, зростанню страхових виплат, передчасному виходу на пенсію.

Вимога щодо надання учасниками торгів сертифікатів ISO – це гарантія спроможності стабільно та безперервно забезпечувати якість та безпечність товару протягом усього часу поставки; це забезпечення упевненості в тому, що товари, які постачаються, відповідають обов'язковим вимогам нормативних документів, при цьому всі технічні, адміністративні і людські чинники, що впливають на якість товарів, знаходяться під контролем, товари неналежної якості своєчасно виявляються, а підприємство-виробник постійно вживає заходи з поліпшення якості товарів і поліпшення задоволеності замовників; це гарантія наявності кваліфікованого персоналу та ін.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" якщо національний орган України з акредитації встановлює, що відповідний орган з оцінки відповідності є компетентним для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності, національний орган України з акредитації приймає рішення про його акредитацію чи розширення сфери його акредитації. У разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію та надається право використовувати національний знак акредитації. Строк дії атестата про акредитацію становить п'ять років.

Замовник зауважує, що вимога стосовно надання копії атестату про акредитацію не є надмірною, а передбачена нормами діючого законодавства України.

Замовник додає, що Скаржник не зазначив, яким чином наведені вище умови Документації порушують права та законні інтереси запитувача, пов’язані з участю у процедурі закупівлі. А також не підтвердив неможливість виконання вказаних умов Документації.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що Замовник сам у своїх поясненнях фактично підтверджує той факт, що спірні сертифікати не є обов’язковими відповідно до законодавства, їх отримання здійснюється виключно на добровільних засадах і законодавством не встановлено обов’язку суб’єктів господарювання мати такі документи для здійснення відповідної діяльності.

Разом з тим Замовник перетворює добровільну сертифікацію на обов’язкову умову участі у закупівлі, що суперечить принципам недискримінації учасників та пропорційності, визначеним Законом. Сам по собі факт, що законодавство не забороняє існування певного документа, не означає автоматичного права Замовника вимагати його від усіх учасників незалежно від предмета закупівлі, рівня ризику та реальної необхідності.

При цьому Замовник, обґрунтовуючи спірні вимоги, наводить виключно загальні теоретичні твердження про "якість", "безпечність", "контроль процесів" та "задоволення замовників", однак не доводить, чому саме у цій закупівлі без наявності спірних сертифікатів неможливе належне виконання договору. Виникають питання: Чому саме наявність сертифікату відповідності з додатками і сертифікатів ISO 9001 та ISO 45001 є критично необхідною для виконання предмета закупівлі. Чому відсутність цих сертифікатів свідчить про неспроможність учасника належно виконати договір. Чому не можуть бути використані інші способи підтвердження кваліфікації та якості послуг.

Скаржник додає, що Замовником не наведено жодних обґрунтувань того, чому він вважає у даній процедурі недостатньо механізмів підтвердження здатності учасника якісно виконати договір, які визначені Законом.

Статтею 16 Закону передбачено право Замовника вимагати:

- підтвердження наявності матеріально-технічної бази;

- підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації;

- документально підтверджений досвід виконання аналогічних договорів;

- фінансову спроможність учасника.

У складі Скарги Скаржником вже підтверджено відповідність зазначеним критеріям, зокрема надано: документи щодо матеріально-технічної бази СТО; інформацію щодо працівників; підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів; фінансову звітність.

Тобто реальна спроможність Скаржника виконати договір підтверджується саме тими механізмами, які прямо передбачені Законом.

Натомість Замовник додатково вимагає документи, які не є обов’язковими і не передбачені законодавством, як необхідна умова здійснення діяльності, не є єдиним способом підтвердження якості послуг і при цьому істотно звужують коло потенційних учасників.

Своїм поясненням Замовником не доведено:

- як відсутність спірних сертифікатів унеможливлює належне виконання договору;

- чому інші документи не можуть підтвердити якість послуг;

- чи є вимога пропорційною предмету закупівлі;

- чому без зазначеного документа існують ризики для Замовника.

Пояснення Замовника містить загальні фрази, які можуть бути застосовані до будьякої закупівлі та не містять жодного конкретного обґрунтування саме для цієї процедури.

До того ж Замовник не навів жодного нормативного акту, який би встановлював обов’язковість таких сертифікатів або передбачав неможливість надання послуг без них чи визначав би їх як єдиний або необхідний доказ якості послуг. У поясненнях Замовником наведено загальні теоретичні описи стандартів ISO, які не підтверджують правомірність встановлення відповідних вимог саме у даній закупівлі.

Добровільний характер сертифікації означає саме право суб’єкта господарювання самостійно вирішувати питання її проходження, а не можливість Замовника штучно звужувати конкуренцію шляхом встановлення надмірних вимог.

Скаржник зазначає, що Замовником не доведено наявність жодного прямого зв’язку між предметом закупівлі та необхідністю наявності у учасників сертифіката системи управління охороною здоров’я та безпекою праці ISO 45001. Також Замовник не навів жодного обґрунтування, чому саме наявність сертифіката системи управління охороною здоров’я та безпекою праці є необхідною умовою для участі у даній закупівлі.

Предмет даної закупівлі та характер послуг, що закуповуються, не передбачають виконання особливо небезпечних робіт, робіт підвищеної небезпеки чи діяльності зі спеціальними умовами охорони праці, які об’єктивно потребували б наявності саме такого сертифіката як обов’язкової умови участі.

При цьому законодавство України у сфері охорони праці вже встановлює обов’язкові вимоги для всіх суб’єктів господарювання незалежно від наявності чи відсутності сертифікації ISO 45001, а контроль за їх дотриманням здійснюється відповідними уповноваженими державними органами. Наприклад, у відповідності до "Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки", затвердженого Постановою КМУ №1107 від 26.10.2011 (зі змінами та доповненнями) роботодавцям надається(-ються) та/або реєструється(-ються) уповноваженим органом документ(-и) дозвільного характеру на виконання робіт підвищеної небезпеки (Дозвіл/Декларація).

Скаржник повідомляє, що Скаржником дотримано вимоги чинного законодавства стосовно безпеки праці і охорони здоров’я. На підтвердження додає до даного пояснення наступні документи підприємства:

1) Дозвіл на зберігання балонів із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом; налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; вантажнорозвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, виданий Державною службою з питань праці (ПІВНІЧНО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ

СЛУЖБИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ).

2) Атестат виробництва на види послуг, що є предметом даної процедури закупівлі, виданий ТОВ "ОРГАН СЕРТИФІКАЦІЇ "ЄВРОСТАНДАРТ" і зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за № UA.AT.191.0001-25.

3) ДЕКЛАРАЦІЯ відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо), верхолазні роботи, зварювальні роботи, газополум’яні роботи, наплавочні роботи, паяльні роботи, що виконуються із застосуванням відкритого полум’я, роботи в термічних цехах та дільницях на електротермічних установках підвищеної та високої частоти.

4) ДЕКЛАРАЦІЯ відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на верстат токарний марка 1К625, зав.№ 000040; верстат токарний марка 1М63, зав. № 16117; верстат фрезерний марка СФ-35, зав.№ М2665; верстат свердлильний марка 2Г123, зав.№ б/н; верстат горизонтально-розточувальний марка 2620ГФ1, зав.№ б/н.; двостійковий підйомник тип TLT-240 SC, зав.№ 589511730063;

двостійковий підйомник тип TLT-240 SC, зав.№ 583277910020.

Таким чином, Скаржником, як добросовісним учасником ринку дотримано всі передбачені чинним законодавством вимоги у сфері охорони праці, безпеки праці та допуску до виконання відповідних робіт.

Разом з тим, незважаючи на наявність у Скаржника всіх документів дозвільного та підтверджуючого характеру, прямо передбачених законодавством України, Замовником встановлено додаткову вимогу щодо надання добровільного сертифіката ISO 45001, який не є обов’язковим відповідно до законодавства та не має прямого зв’язку із предметом даної закупівлі.

Фактично у даному випадку участь у процедурі закупівлі ставиться у залежність не від реальної здатності учасника безпечно та належно виконати договір, що вже підтверджено документами, передбаченими законодавством, а від наявності додаткового добровільного сертифіката, що призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції.

Вимога щодо надання ISO 45001 стосується внутрішніх управлінських процесів підприємства та не має безпосереднього впливу на якість або можливість належного виконання предмета закупівлі.

Наявність або відсутність ISO 45001 жодним чином не свідчить про можливість або неможливість якісного виконання предмета договору.

При цьому законодавство України не встановлює обов’язковості наявності такого сертифіката, а діяльність учасників у сфері охорони праці вже регулюється нормами трудового законодавства та спеціальними нормативними актами і контроль за дотриманням вимог охорони праці здійснюється уповноваженими державними органами, а Замовник вимагає від учасників додаткове добровільне міжнародне підтвердження внутрішніх управлінських процесів підприємства, яке не має безпосереднього зв’язку із предметом закупівлі та не є необхідним для підтвердження здатності виконати договір.

Отже, встановлення такої вимоги є непропорційним предмету закупівлі та призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції.

Також безпідставним вважаємо твердження Замовника про те, що Скаржник не довів порушення своїх прав.

Сам факт встановлення вимог, які не є обов’язковими відповідно до законодавства, не мають належного обґрунтування, не є пропорційними предмету закупівлі, створюють необґрунтовані бар’єри участі, вже свідчить про порушення принципів здійснення публічних закупівель та обмеження конкуренції. Натомість Скаржник через дискримінаційні та необґрунтовані вимоги Замовника не може прийняти участь у даній закупівлі, при цьому є активним учасником процедур закупівель, має можливість підтвердити свою відповідність усім чотирьом кваліфікаційним критеріям, передбаченим Законом.

Щодо вимоги надати атестат про акредитацію органу сертифікації Замовник стверджує, що така вимога "передбачена законодавством України".

Водночас у поясненнях не наведено жодної норми закону, яка б прямо вказувала на даний документ, як на невід’ємну частину сертифікатів або навіть додаток до них або зобов’язувала учасника у складі тендерної пропозиції додатково надавати копію атестата про акредитацію органу сертифікації.

Натомість інформація щодо акредитації органів сертифікації є відкритою та публічно перевіряється через офіційні реєстри.

Таким чином, вимогу про надання копії атестата вважаємо надмірною, такою що дублює публічну інформацію, при цьому не впливає на якість предмета закупівлі, а також створює додатковий формальний бар’єр для участі.

На думку Скаржника пояснення Замовника не містять належного обґрунтування необхідності спірних вимог, не доводять їх пропорційності, не спростовують дискримінаційний характер встановлених умов, ґрунтуються переважно на загальних теоретичних твердженнях, фактично підтверджують добровільний характер сертифікації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі.

Розділ 1. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям У відповідності до п.48 Особливостей Замовник не застосовує до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону, оскільки, предметом закупівлі є товар.

Розділ 2. Документи, що підтверджують відповідність умовам технічної специфікації 1.

Лист-згода з технічним завданням (специфікацією), викладеною в додатку 1.1 до тендерної документації та гарантування всіх технічних, якісних та кількісних вимог до предмету закупівлі.

4.

Сертифікат відповідності з додаткам(и) на послуги з ремонту та обслуговування дорожних транспортних засобів, їх складових та приладдя, виданий відповідним органом сертифікації (надати копію атестату про акредитацію), чинний на момент подачі та дійсний до кінцевої дати надання послуг за договором.

5.

Сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), виданий відповідним органом сертифікації, що має державну акредитацію (надати копію атестату про акредитацію), чинний на момент подачі та дійсний до кінцевої дати надання послуг за договором.

6.

Сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018), виданий відповідним органом сертифікації (надати копію атестату про акредитацію), чинний на момент подачі та дійсний до кінцевої дати надання послуг за договором.

Додаток 1.1 Документації містить технічну специфікацію до предмета закупівлі (Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі ДК 021:2015: 34330000-9 — Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запасні частини до спеціальних автомобілів, спеціалізованих автомобілів, мікроавтобусів, автобусів та дорожньо – будівельної техніки з послугами з діагностики, технічного обслуговування, ремонту; зняття, встановлення, заміни запасних частин та інші супутні послуги).

1.

Предмет закупівлі включає:

- поставку запасних частин до спеціальних автомобілів, спеціалізованих автомобілів, мікроавтобусів, автобусів та дорожньо – будівельної техніки (далі – транспорт) Замовника.

- послуги з діагностики, технічного обслуговування, ремонту; зняття, встановлення, заміни запасних частин та т.і. на транспорт Замовника, за заявками Замовника, на СТО в м.

Харків або Харківському районі:

- послуги з діагностики, технічного обслуговування, ремонту; зняття, встановлення, заміни запасних частин та т.і. на транспорт Замовника за заявками Замовника, виїзними бригадами учасника (яке не потребує знаходження транспорту Замовника на СТО).

6.

Перелік запасних частин до транспорту Замовника зазначена у таблиці № 1 до цього Додатку тендерної документації. Якщо в процесі виконання договору про закупівлю, виникне необхідність в коригуванні номенклатури або кількості запасних частин, Сторони договору мають право за обоюдною згодою домовится внести зміни в перелік запасних частин до транспорту замовника. Вищенаведені зміни істотних умов договору будуть застосовуватися в поряду, передбаченому п.п.3 п.19 Особливостей. При цьому, внесення таких змін не повинно призводити до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

7.

Перелік транспортних засобів Замовника зазначений у таблиці № 2 до цього Додатку тендерної документації.

8.

До загальної суми Закупівлі входять безпосередньо вартість запасних частин, вузлів, агрегатів, витратних матеріалів, зазначених у таблиці № 1 до цього Додатку до тендерної документації та вартість супутніх послуг, пов’язаних з заміною і встановленням товару на транспорт Замовника.

10.

При розрахунку ціни пропозиції, Учасник повинен враховувати, що витрати на послуги (нормо – години) у складі предмета закупівлі як товару повинні становити не більше 50 % від загальної вартості його пропозиції.

Перелік запасних частин до транспорту Замовника*, відповідно до якого міститься інформація про найменування товару, одиницю виміру, кількість (463 позиції).

Таблиця 2 містить перелік транспортних засобів (90 позицій).

1. Щодо сертифіката відповідності з додаткам(и) на послуги з ремонту та обслуговування дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.01.2018 № 3433-06/1382-07.

Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Щодо сертифіката на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) та сертифіката на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці

ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018).

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3. Щодо копії атестата про акредитацію.

Враховуючи наведене, у тому числі, інформацію, зазначену у пунктах 1 та 2 мотивувальної частини рішення, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

4. Щодо вимог додатку 1.1 Документації.

Разом з тим, вимогами додатку 1.1 Документації не передбачено, до яких саме конкретно транспортних засобів закуповують запасні частини, передбачені переліком, що не дає можливості учасникам належним чином сформувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати комунальне підприємство "БЛАГОУСТРІЙ" М.ХАРКОВА" (код ЄДРПОУ: 32444596) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Запасні частини до спеціальних автомобілів, спеціалізованих автомобілів, мікроавтобусів, автобусів та дорожньо – будівельної техніки з послугами з діагностики, технічного обслуговування, ремонту; зняття, встановлення, заміни запасних частин та інші супутні послуги", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-04-29-012155-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО

Скарга

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації