Послуги з надання доступу до мережі Інтернет

Текст рішення

РІШЕННЯ

№4464-р/пк-пз від 15.04.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГАТРАНС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ:

39961313) від 03 квітня 2026 № UA-2026-03-30-011160-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 06.04.2026 №3973-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду частково в частині, зазначеній у пункті 2 мотивувальної частини цього рішення.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що відповідно до пп. 4,6 пункту 4 додатку 1 Документації - На підтвердження відповідності системи захисту інформації власного Захищеного вузла Інтернет доступу (ЗВІД) встановленим вимогам у сфері захисту інформації, Учасник повинен надати копію чинного атестату (або атестатів) відповідності комплексної системи захисту інформації, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, на існуючу інформаційно-комунікаційну систему, що належить Учаснику та відповідний експертний висновок (або експертних висновків) до Атестату, що є його невід’ємною частиною.

- Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки, що підтверджує підключення до мережі Інтернет з використанням інформаційнокомунікаційної системи захищеного вузла доступу до мережі Інтернет з посиланням на внесені дані щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки з підтвердженням (https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-avtorizovanikh-sistem-z-bezpeki).

Так, відносини у сфері захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах регулюються Законом України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".

Згідно абзацу 2 та 3 статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно комунікаційних системах", Державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах, об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.

Авторизація з безпеки систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури протягом їх життєвого циклу здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, пунктом 1-1. статті 13. Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" зазначено, що комплексні системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації).

Таким чином, законодавством визначено два правові механізми підтвердження відповідності вимогам безпеки:

1. Авторизацію з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем;

2. Створення комплексної системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою.

Також, важливим моментом є те, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України повідомляє наступне: "Також зазначаємо, що відповідно до пункту 1¹ статті 13 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" (далі – Закон) КСЗІ з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації). Після закінчення терміну дії атестата відповідності КСЗІ ІКС, на виконання статті 8 Закону, необхідно здійснити авторизацію системи з безпеки або отримати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданий органом з оцінки відповідності.".

За таких умов встановлення у Документації двох окремих вимог про надання Атестата відповідності КСЗІ ЗВІД та авторизаційного листа про проведення авторизації системи з безпеки:

• не відповідає чинному законодавству у сфері захисту інформації;

• ігнорує впроваджені державою нові правові механізми підтвердження відповідності;

• безпідставно обмежує коло потенційних учасників процедури закупівлі.

Ці дві вимоги підтверджують одну й ту ж характеристику а саме захист інформації в інформаційно – комунікаційних мережах.

Тобто взяти участь у закупівлі зможуть лише ті учасники які мають чинний атестат (або атестатів) відповідності комплексної системи захисту інформації, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, на існуючу інформаційно-комунікаційну систему, що належить Учаснику та відповідний експертний висновок (або експертних висновків) до Атестату, що є його невід’ємною частиною та провели авторизацію системи з безпеки.

Скаржник повідомляє що Законом України "Про захист інформації в інформаційно комунікаційних системах", не встановлені кінцеві терміни проведення авторизації системи безпеки.

Встановлення Замовником обов’язку одночасного надання обох документів (КСЗІ та авторизації) є надмірним, непропорційним та таким, що безпідставно обмежує конкуренцію.

Отже, скаржник може використовувати, чинний атестат відповідності комплексної системи захисту інформації, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, на існуючу інформаційнокомунікаційну систему, що належить Учаснику та відповідний експертний висновок (або експертних висновків) до Атестату, що є його невід’ємною частиною як еквівалент Авторизаційному листу про проведення авторизації системи з безпеки.

Зважаючи на викладене, Скаржник вважає що Замовник має внести зміни до пункту 4 додатку 1 Документації та передбачити можливість підтвердження відповідності вимогам інформаційної безпеки шляхом надання Учасником або чинним атестатом відповідності комплексної системи захисту інформації, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, на існуючу інформаційнокомунікаційну систему, що належить Учаснику та відповідний експертний висновок (або експертних висновків) до Атестату, що є його невід’ємною частиною або Авторизаційним листом про проведення авторизації системи з безпеки Не встановлення такого альтернативного способу підтвердження порушує принципи недискримінації учасників та пропорційності вимог, передбачені законодавством у сфері публічних закупівель, і підлягає усуненню шляхом приведення тендерної документації у відповідність до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні умови Документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Тобто сформувавши таким чином вимоги Документації Замовник порушив статтю ст.5 Закону.

Разом із тим, зазначені вимоги також стосуються:

Пункту 1.8 додатку 2 Документації провайдер надає Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки, що підтверджує підключення до мережі Інтернет з використанням інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузла доступу до мережі Інтернет.

Пункту 5.6 додатку 4 Документації підключення до мережі Інтернет повинно здійснюватися з використанням інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузла доступу до мережі Інтернет, що має чинну авторизацію з безпеки. Наявність такої авторизації підтверджується авторизаційним листом про проведення авторизації системи з безпеки, та посиланням на внесені дані щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки з підтвердженням (https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-avtorizovanikh-sistem-zbezpeki).

Пункту 1.8 додатку 2 до додатку 4 Документації провайдер надає Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки, що підтверджує підключення до мережі Інтернет з використанням інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузла доступу до мережі Інтернет.

Замовник зазначає, що не погоджується з доводами Скаржника, оскільки вони ґрунтуються на помилковому ототожненні атестата відповідності комплексної системи захисту інформації та авторизації системи з безпеки як документів, що нібито підтверджують одну й ту саму обставину та тому мають вважатися взаємозамінними.

Такий підхід не враховує, що після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури" законодавець запровадив нову модель підтвердження належного рівня захисту інформації, в основі якої перебуває саме авторизація системи з безпеки. Чинна редакція статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" прямо передбачає, що державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом у системах, власниками або розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки, а підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем здійснюється протягом їх життєвого циклу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зауважує, що чинне законодавство рухається не від авторизації системи з безпеки до комплексної системи захисту інформації, а від комплексної системи захисту інформації до авторизації системи з безпеки. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури" лише зберігає можливість застосування комплексних систем захисту інформації, створених до набрання ним чинності, відповідно до умов їх створення, але не перетворює атестат відповідності комплексної системи захисту інформації на універсальний та рівноцінний замінник авторизації системи з безпеки. Навпаки, постанова Кабінету Міністрів України від 18.06.2025 № 712 "Деякі питання захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем" прямо закріплює Порядок авторизації з безпеки як чинний механізм підтвердження належного рівня захисту.

Такий підхід узгоджується і з офіційною позицією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, яка, роз’яснюючи практичні аспекти вищевказаного Закону вказала на відмову від комплексної системи захисту інформації та перехід до впровадження заходів з управління ризиками із забезпеченням їх підтримання протягом життєвого циклу систем на основі профілів безпеки https://cip.gov.ua/ua/news/prezidentukrayini-volodimir-zelenskii-pidpisav-zakon-4336-ix-pro-kiberzakhist-derzhavnikhinformaciinikh-resursiv.

Більше того, на відміну від атестата відповідності комплексної системи захисту інформації, який підтверджує стан захисту системи лише на момент проведення атестації та діє в межах попередньої, більш статичної моделі, авторизація системи з безпеки підтверджує актуальний, підтримуваний у часі та ризик-орієнтований рівень захищеності системи. Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2025 №712, вимагає розроблення та затвердження цільового профілю безпеки, виконання його вимог, оцінювання їх дотримання, а також передбачає первинну, планову і позапланову авторизацію. При цьому планова авторизація здійснюється на підставі щорічної оцінки ризиків, що означає постійне оновлення підтвердження безпеки залежно від змін у функціонуванні системи та рівня кіберзагроз. Саме тому авторизація системи з безпеки дає Замовнику актуальніше і релевантніше підтвердження захищеності системи, ніж атестат відповідності комплексної системи захисту інформації сам по собі.

Посилання Скаржника на можливість використання атестатів відповідності комплексної системи захисту інформації не спростовує правомірності вимоги Замовника.

Законодавство дійсно передбачає можливість застосування раніше створених систем відповідно до умов їх створення, однак це не обмежує право Замовника встановлювати більш актуальні та сучасні вимоги до рівня інформаційної безпеки послуг, що закуповуються, якщо такі вимоги прямо пов’язані з предметом закупівлі та спрямовані на забезпечення належного рівня захисту в межах чинної моделі правового регулювання. Саме тому твердження Скаржника про те, що атестат відповідності комплексної системи захисту інформації має визнаватися достатньою альтернативою авторизації системи з безпеки, є необґрунтованим.

Замовник також звертає увагу, що посилання Скаржника на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 2212-р/пк-пз від 26.02.2026 не спростовує правомірності вимог тендерної документації у цій процедурі закупівлі, оскільки зазначене рішення ухвалене за інших фактичних і правових обставин. У тій справі оскаржувалась вимога замовника про підтвердження відповідності виключно через комплексну систему захисту інформації, а також обґрунтовувалась перевага авторизації системи з безпеки як більш актуального механізму підтвердження безпеки.

Натомість у цій процедурі закупівлі Скаржник намагається використати це рішення для протилежного висновку — обґрунтувати достатність атестата відповідності комплексної системи захисту інформації як альтернативи авторизації системи з безпеки. Отже, рішення № 2212-р/пк-пз не є релевантним для вирішення цього спору та не підтверджує доводів Скаржника.

Окремо Замовник зазначає, що є виконавчим органом Барської міської ради та головним розпорядником у сфері освіти, здійснює повноваження у сфері забезпечення функціонування закладів освіти територіальної громади https://barcity.gov.ua/upload/docs/f7cc74d3f51619d30280fe768a1b9e45.pdf. Послуги доступу до мережі Інтернет, які є предметом закупівлі, надаються для забезпечення діяльності значної кількості закладів освіти, організації освітнього процесу, функціонування електронних освітніх ресурсів, інформаційних систем та офіційної комунікації у сфері освіти.

У зв’язку з цим своєчасність, безперервність і безпечність надання таких послуг мають істотне значення для належного виконання Відділом освіти покладених на нього публічних функцій. Невиконання або несвоєчасне виконання виконавцем договірних зобов’язань безпосередньо впливає на діяльність закладів освіти територіальної громади та створює ризики для забезпечення безперервності освітнього процесу. Саме з огляду на це для Замовника критично важливим є не просто факт того, що система колись отримала підтвердження відповідності, а підтвердження того, що захищений вузол доступу до мережі Інтернет на момент надання послуг відповідає чинній, підтримуваній у часі та ризикорієнтованій моделі безпеки.

Таким чином, твердження Скаржника про те, що атестат відповідності комплексної системи захисту інформації та авторизація системи з безпеки підтверджують одну й ту саму обставину, є необґрунтованим. Комплексна система захисту інформації підтверджує відповідність системи у межах попередньої моделі захисту, тоді як авторизація системи з безпеки підтверджує відповідність системи у межах чинної моделі, яка базується на управлінні ризиками, цільовому профілі безпеки, щорічному перегляді стану захисту та підтриманні належного рівня безпеки протягом життєвого циклу системи. Саме тому атестат відповідності комплексної системи захисту інформації не може розглядатися як повноцінний та достатній еквівалент авторизації системи з безпеки, а внесення змін до тендерної документації в частині передбачення такої альтернативи не вбачається обґрунтованим та доцільним.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:

4. Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників, зокрема:

- На підтвердження відповідності системи захисту інформації власного Захищеного вузла Інтернет доступу (ЗВІД) встановленим вимогам у сфері захисту інформації, Учасник повинен надати копію чинного атестату (або атестатів) відповідності комплексної системи захисту інформації, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, на існуючу інформаційно-комунікаційну систему, що належить Учаснику та відповідний експертний висновок (або експертних висновків) до Атестату, що є його невід’ємною частиною.

- Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки, що підтверджує підключення до мережі Інтернет з використанням інформаційнокомунікаційної системи захищеного вузла доступу до мережі Інтернет з посиланням на внесені дані щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки з підтвердженням (https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-avtorizovanikh-sistem-z-bezpeki).

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі:

1. Умови надання послуги:

1.8. Провайдер надає Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки, що підтверджує підключення до мережі Інтернет з використанням інформаційнокомунікаційної системи захищеного вузла доступу до мережі Інтернет.

Додаток 4 Документації містить проєкт договору:

V. НАДАННЯ ПОСЛУГ

5.6. Підключення до мережі Інтернет повинно здійснюватися з використанням інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузла доступу до мережі Інтернет, що має чинну авторизацію з безпеки. Наявність такої авторизації підтверджується авторизаційним листом про проведення авторизації системи з безпеки, та посиланням на внесені дані щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки з підтвердженням (https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-avtorizovanikh-sistem-z-bezpeki) Відповідно до абзаців другого та третього статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах, об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.

Авторизація з безпеки систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури протягом їх життєвого циклу здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ПОРЯДОК авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 р. № 712 передбачає, зокрема:

1. Цей Порядок визначає процедури проведення авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, інші державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування (далі - системи), а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем протягом їх життєвого циклу.

6. Авторизація з безпеки системи здійснюється такими етапами:

розроблення та затвердження для системи цільового профілю;

виконання вимог цільового профілю;

оцінювання дотримання вимог цільового профілю;

оформлення та подання Адміністрації Держспецзв’язку авторизаційного листа згідно з додатком 1;

внесення даних щодо авторизації до переліку авторизованих систем з безпеки.

9. Авторизація з безпеки системи, крім систем, в яких обробляється інформація, що становить державну таємницю, здійснюється на підставі авторизаційного листа, поданого власником або розпорядником такої системи до Адміністрації Держспецзв’язку згідно з додатком 1.

Включення такої системи до переліку авторизованих систем з безпеки здійснюється Адміністрацією Держспецзв’язку протягом десяти робочих днів на підставі поданого в установленому порядку авторизаційного листа у разі зазначеної в ньому повної інформації згідно з додатком 1.

12. За результатами включення системи до переліку авторизованих систем з безпеки Адміністрація Держспецзв’язку протягом п’яти робочих днів з дня включення надсилає власнику або розпоряднику системи повідомлення за формою згідно з додатком 2.

Стаття 13 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" передбачає, зокрема:

11. Установити, що комплексні системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури" набрав чинності 20.04.2025.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- атестат відповідності, зареєстрований в Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України "23" червня 2023 р. за № 452В, дійсний до кінця воєнного стану, що засвідчує, що комплексна система захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузлу інтернет-доступу ТОВ "ГІГАТРАНС УКРАЇНА", що належить ТОВ "ГІГАТРАНС УКРАЇНА" забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації, та експертний висновок до даного атестат відповідності.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які одночасно мають атестат (або атестати) відповідності комплексної системи захисту інформації, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, на існуючу інформаційно-комунікаційну систему, що належить учаснику та відповідний експертний висновок (або експертних висновків) до Атестату, що є його невід’ємною частиною та авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки, що підтверджує підключення до мережі Інтернет з використанням інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузла доступу до мережі Інтернет з посиланням на внесені дані щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки з підтвердженням (https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-avtorizovanikh-sistem-zbezpeki) без можливості надання одно із наведених документів, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 1.5 додатку 2 Документації провайдер, який надає послуги, має наявність власних оптичних мереж у визначених регіонах через договори оренди/спільного використання інфраструктури з АТ "Укртелеком" або Обленерго.

Скаржник зазначаємо що, Замовник штучно та спеціально обмежує коло потенційних учасників встановлюючи вищезазначену вимогу.

Оскільки інфраструктура, яка може використовуватись задля надання послуг що є предметом закупівлі, не обмежується лише АТ "Укртелеком" або Обленерго.

Скаржник наголошує, що в Україні відсутні 100% власника інфраструктури кабельної каналізації, тощо.

Отже ця вимога є дискримінаційною та звужує коло потенційних учасників, виходячи з наступного:

Скаржник не має власних оптичних мереж у визначених регіонах через договори оренди/спільного використання інфраструктури з АТ "Укртелеком" або Обленерго. Разом з тим Законодавством України відсутні заборони щодо придбання таких оптичних мереж у підприємств – партнерів та/або взяття в оренду таких оптичних мереж. Скаржник повідомляє, що власник інфраструктури в якій знаходяться оптичні мережі не впливає на якісне виконання предмету закупівлі.

Разом з тим, Скаржник знаходиться в переліку організацій які пройшли акредитацію та мають право працювати в ККЕ АТ "Укртелеком", що підтверджується інформацією з офіційного сайту https://kke.ukrtelecom.ua/page/perelik-orhanizatsiy-iaki-proyshlyakredytatsiiu-ta-maiut-pravo-pratsiuvaty-v-kke-at-ukrtelekom Отже, взяти участь у закупівлі може тільки те підприємство, що має наявність власних оптичних мереж у визначених регіонах через договори оренди/спільного використання інфраструктури з АТ "Укртелеком" або Обленерго.

Встановлення вимоги щодо наявності договорів саме з АТ "Укртелеком" або Обленерго є дискримінаційним, оскільки фактично обмежує участь суб’єктів господарювання, які використовують інфраструктуру інших постачальників, що також законно функціонують на ринку.

Така вимога створює перевагу окремим суб’єктам господарювання, що суперечить принципу добросовісної конкуренції.

Встановлені вимоги не є необхідними для досягнення мети закупівлі; не є пропорційними; можуть бути досягнуті менш обмежувальними способами.

Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні умови Документації та привести Документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Разом із тим, зазначені вимоги також стосуються:

Пункту 1.5 додатку 2 до додатку 4 Документації провайдер, який надає послуги, має наявність власних оптичних мереж у визначених регіонах через договори оренди/спільного використання інфраструктури з АТ "Укртелеком" або Обленерго.

Замовник зазначає, що твердження Скаржника про дискримінаційний характер вимоги, встановленої пунктом 1.5 додатку 2 Документації, є необґрунтованими та не підтверджені жодними належними доказами.

Фактично Скаржник намагається усунути не дискримінаційну умову, а об’єктивну технічну вимогу, яка прямо пов’язана з предметом закупівлі і виявляє відсутність у нього підтвердженого та контрольованого доступу до базової фізичної інфраструктури, без якої належне виконання договору є неможливим або неконтрольованим.

Скаржник також помилково стверджує, що власник або користувач інфраструктури не впливає на якісне виконання предмета закупівлі. Насправді саме наявність у провайдера підтвердженого, законного та контрольованого доступу до базової фізичної інфраструктури визначає, чи здатен він самостійно побудувати маршрут, резервувати його, оперативно усувати аварії та дотримуватися строків відновлення послуг. Це не питання формальності, а питання фізичної можливості надання послуг.

Закон України "Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" у статті 1 прямо визначає окремими об’єктами доступу інфраструктуру кабельної каналізації електрозв’язку та інфраструктуру об’єкта електроенергетики, а статті 16 і 17 цього Закону встановлюють спеціальні правила доступу саме до цих видів інфраструктури. Це означає, що законодавець сам виходить із того, що саме такі інфраструктурні елементи є базовими для побудови і функціонування електронних комунікаційних мереж, а не будь-яка довільна "альтернативна" інфраструктура, про яку абстрактно згадує Скаржник.

Саме тому кабельна каналізація електрозв’язку акціонерного товариства "Укртелеком" та інфраструктура операторів систем розподілу електричної енергії (Обленерго) є не випадково названими у Документації об’єктами, а взаємодоповнюючими базовими інфраструктурами. Кабельна каналізація електрозв’язку забезпечує можливість прокладання підземних волоконно-оптичних ліній зв’язку, які є основою стабільних основних маршрутів, тоді як інфраструктура операторів систем розподілу електричної енергії забезпечує можливість розміщення повітряних волоконно-оптичних ліній зв’язку, що має вирішальне значення для побудови резервних маршрутів, фізичної доступності до різних локацій Замовника та оперативного доступу до мережі у разі пошкоджень. Сукупне використання цих двох базових видів інфраструктури дає можливість забезпечити повне географічне покриття, фізичну доступність до всіх об’єктів Замовника, побудову основних і резервних маршрутів зв’язку та дотримання вимог щодо надійності і часу відновлення.

Крім того, доступ до інфраструктури об’єктів електроенергетики не може оцінюватися поза правовою природою ринку розподілу електричної енергії. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про природні монополії" розподіл електричної енергії належить до сфер діяльності суб’єктів природних монополій. Тобто в межах конкретної території інфраструктура операторів систем розподілу електричної енергії об’єктивно є територіально визначеною і не може бути довільно замінена невизначеним колом інших суб’єктів. Саме тому вимога Замовника щодо наявності договорів оренди або спільного використання інфраструктури з акціонерним товариством "Укртелеком" або операторами систем розподілу електричної енергії (Обленерго) спрямована не на штучне обмеження учасників, а на підтвердження того, що учасник уже має доступ до тієї базової інфраструктури, без якої належне виконання договору в конкретних регіонах є або неможливим, або повністю залежним від третіх осіб.

Станом на момент оголошення цієї закупівлі кабельна каналізація електрозв’язку АТ "Укртелеком" та інфраструктура операторів систем розподілу електричної енергії (Обленерго) є базовими та найбільш поширеними видами лінійної інфраструктури, через які на практиці забезпечується побудова, експлуатація, технічне обслуговування та аварійне відновлення електронних комунікаційних мереж у відповідних регіонах. Саме через таку інфраструктуру, формуються магістральні та розподільчі маршрути зв’язку, що забезпечують фізичну доступність до об’єктів Замовника, можливість резервування каналів, а також дотримання встановлених технічних показників щодо безперервності та стабільності надання послуг.

Посилання Скаржника на можливість використання інших суб’єктів господарювання не спростовує правомірності цієї вимоги, оскільки такі суб’єкти у більшості випадків самі не володіють повноцінною базовою інфраструктурою, а використовують її на підставі договорів доступу або спільного використання. Це підтверджує відсутність у Скаржника власного та контрольованого доступу до відповідної фізичної інфраструктури.

Таким чином, навіть у випадку залучення таких операторів фактична залежність від базової інфраструктури не зникає, а лише опосередковується через додаткових посередників, що:

- ускладнює доступ до мережі;

- збільшує кількість ланок у процесі усунення аварій;

- робить строки відновлення неконтрольованими;

- створює ризик невиконання встановлених технічних показників.

Замовник зауважує, що згідно з технічними вимогами Документації учасник зобов’язаний забезпечити швидкість доступу не менше 300 Мбіт/с, коефіцієнт надійності не менше 99%, відновлення послуг у строк до 4–8 годин, а також безперервну роботу в умовах відсутності електропостачання до 72 годин. Забезпечення таких показників є можливим виключно за умови наявності у провайдера реального, підтвердженого доступу до фізичної інфраструктури, включаючи магістральні та розподільчі лінії зв’язку.

Використання партнерських або посередницьких схем означає, що учасник не має гарантованого фізичного доступу до ліній зв’язку, об’єктивно призводить до втрати контролю над мережею, збільшення часу реагування на аварійні ситуації, залежності від сторонніх суб’єктів та, як наслідок, неможливості гарантувати встановлені показники якості та безперервності послуг.

Не спростовує вимогу Замовника і посилання Скаржника на те, що він включений до переліку організацій, які пройшли акредитацію та мають право працювати в ККЕ АТ "Укртелеком". Акредитація не є договором доступу, не є договором оренди, не є договором спільного використання інфраструктури і не підтверджує наявності побудованих оптичних маршрутів у конкретних населених пунктах. Вона лише свідчить про формальну можливість звернутися за таким доступом у майбутньому, але не доводить, що на момент подання Пропозиції учасник уже має у визначених регіонах ту інфраструктурну основу, яка дозволяє виконати предмет закупівлі належним чином.

Відділ освіти Барської міської ради є виконавчим органом Барської міської ради та установою, яка отримує бюджетні призначення у сфері освіти. Відповідно Відділом закуповуються послуги доступу до мережі Інтернет для забезпечення діяльності закладів освіти територіальної громади, функціонування електронних освітніх ресурсів, інформаційних систем та офіційної комунікації у сфері освіти https://barcity.gov.ua/upload/docs/f7cc74d3f51619d30280fe768a1b9e45.pdf.

За таких умов своєчасність, безперервність, стабільність і оперативне відновлення послуг мають для Замовника не допоміжне, а критичне значення, оскільки їх ненадання або неналежне надання безпосередньо впливає на функціонування закладів освіти та виконання Замовником його публічних повноважень. Це підтверджує, що оскаржувана вимога має легітимну мету і є пропорційною предмету закупівлі.

Більше того, позиція Замовника у цій частині ґрунтується не на припущеннях, а на реальному негативному досвіді виконання аналогічного договору.

Так, між Відділом освіти Барської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІГАТРАНС УКРАЇНА" вже був укладений договір за аналогічним предметом закупівлі в межах процедури закупівлі за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-01-15-013147-a. Проте під час виконання зазначеного договору Скаржником не було забезпечено надання послуг у повному обсязі, зокрема у зв’язку з відсутністю належного підключення та фактичного доступу до необхідної фізичної інфраструктури, що унеможливило надання послуг за всіма передбаченими договором точками підключення. За наслідками такого неналежного виконання договір №104 від 27.02.2026 було достроково припинено менш ніж через місяць після його укладення, що підтверджується Додатковою угодою № 1 від 23.03.2026, укладеною між Відділом освіти Барської міської ради та ТОВ "ГІГАТРАНС УКРАЇНА".

Отже, для Замовника ризик невиконання договору учасником, який не має належного, підтвердженого та контрольованого доступу до базової фізичної інфраструктури, не є гіпотетичним, а вже мав місце на практиці у відносинах із цим самим суб’єктом господарювання.

Скаржник, натомість, не надав жодного належного доказу на підтвердження власних доводів. У скарзі відсутні договори, технічні схеми, підтвердження побудованих маршрутів, відомості про резервування, докази фактичної наявності каналів зв’язку у визначених населених пунктах або обґрунтування того, яким саме чином Скаржник досягне встановлених технічних показників за умови залежності від третіх осіб. Тому його посилання на "альтернативну інфраструктуру" мають виключно декларативний характер і не можуть переважити обґрунтовану технічну позицію Замовника, підтверджену спеціальним законодавством, структурою інфраструктурного доступу на ринку та фактичним досвідом виконання аналогічного договору.

Практика попередніх відносин Замовника зі Скаржником підтвердила, що відсутність у нього фактичного доступу до зазначеної інфраструктури призвела до неможливості забезпечення надання послуг у відповідних населених пунктах та подальшого розірвання договору. Отже, зазначена вимога сформована не формально, а як наслідок аналізу реальних ризиків та необхідності їх усунення.

За таких обставин вимога, встановлена пунктом 1.5 додатку 2 Документації, є об’єктивно зумовленою, технічно необхідною та пропорційною предмету закупівлі. Той факт, що Скаржник фактично не має можливості її виконати, не свідчить про дискримінаційний характер цієї вимоги.

У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язаних з її участю у процедурі закупівлі.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Згідно з частиною п'ятою статті 18 Закону скарга повинна містити таку інформацію:

1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

2) ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження;

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

6) вимоги суб’єкта оскарження та їх обґрунтування.

Скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГАТРАНС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ: 39961313) від 03 квітня 2026 № UA-2026-03-30-011160-a.c1 в цій частині не відповідає вимогам частини другої статті 18 Закону та абзацу другого пункту 56 Особливостей (зокрема, відсутні документальне підтвердження/докази) та частини п'ятої статті 18 Закону (зокрема, відсутній перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб'єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов'язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій].

Враховуючи викладене, скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГАТРАНС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ: 39961313) від 03 квітня 2026 № UA-2026-03-30011160-a.c1 в цій частині не відповідає вимогам частини п'ятої статті 18 Закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей.

Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.

Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати ВІДДІЛ ОСВІТИ БАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ: 41299207) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги з надання доступу до мережі Інтернет", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-03-30-011160-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Скарга