Миючі засоби (ДК 021:2015: 39830000-9 Продукція для чищення)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 3818-р/пк-пз від 01.04.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕНЛАНДІЯ НВП" (код ЄДРПОУ:

43527454) від 21 березня 2026 № UA-2026-03-17-010423-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 24.03.2026 № 3411-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

Замовник шляхом завантаження на веб-порталі Уповноваженого органу листа надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що пунктом 2 розділу "Вимоги та Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції для підтвердження відповідності інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі відповідно до п.6 Розділу 3 та Додатку 2 Тендерної документації" додатку 4 Документації вимагається підтвердити дозвіл на сферу застосування Висновком наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству:

"Сфера застосування запропонованих миючих засобів повинна бути визначена у дозволеності використання у лікувально-профілактичних закладах та установах охорони здоров’я всіх профілів.

На підтвердження даної вимоги надати висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству".

Скаржник повідомляє, що на відповідність санітарному законодавству раніше видавалися в межах повноважень Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Висновки державної санітарноепідеміологічної експертизи (далі по тексту - ДСЕЕ).

Інших висновків санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству, зокрема, "наукової", законодавством України не передбачено.

Разом з тим, Скаржник зазначає, що після 01.10.2023 висновок ДСЕЕ також неможливо отримати через зміни законодавства, адже з 01.10.2023 отримання висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, які видавала раніше виключно Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, більше не передбачене чинним законодавством (і відповідно не здійснюється єдиним уповноваженим на те державним органом), оскільки набули чинності зміни, внесені:

- на підставі Закону № 2573-ІХ від 06.09.2022, відповідно до якого втратив чинність Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", статтями 10-12 якого саме й передбачалося отримання висновків державної санітарноепідеміологічної експертизи;

- введеним, натомість, в дію з 01.10.2023 Законом України "Про систему громадського здоров’я" від 06.09.2022, яким не передбачене складання висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

У зв’язку з цими змінами законодавства Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на дату оголошення даної закупівлі не видає висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, тому їх неможливо отримати під вищезазначені вимоги Замовника.

Скаржник повідомляє, що так само не може бути наданий не передбачений законодавством України висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству, адже відсутні органи, уповноважені:

- видавати такі висновки та - дозволяти сферу використання миючих засобів "використання у лікувальнопрофілактичних закладах та установах охорони здоров'я всіх профілів".

Скаржник повідомляє, що він є виробником та постачальником широкого асортименту засобів для миття, чищення, гігієни, дезінфекції тощо власного виробництва (зокрема, під ТМ "EXTREME WASH"), а також й інших вітчизняних виробників.

Скаржник зазначає, що у даній закупівлі він може запропонувати, наприклад, продукцію власного виробництва, проте взяти участь у даній закупівлі, запропонувавши цю продукцію, Скаржник не зможе через низку дискримінаційних вимог Замовника, зокрема, щодо надання висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи, отримання яких не передбачене чинним законодавством України.

Скаржник просить зобов’язати Замовника викласти обгрунтовані вимоги до предмета закупівлі у спосіб, що надасть можливість участі у закупівлі учасникам, які пропонуватимуть продукцію різних виробників, зокрема, видалити вимогу надати висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству на підтвердження сфери застосування мийних засобів.

Замовник зазначає, що значна частина обґрунтування відсутності у Скаржника висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, тоді як така вимога не передбачена Документацією. Натомість умовами Документації чітко встановлено обов’язок надати висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству.

Таким чином, на думку Замовника, Скаржник фактично підміняє зміст встановленої вимоги, посилаючись на інший вид документу, який Замовником не вимагався.

Замовник повідомляє, що у зв’язку з втратою чинності з 01.10.2023 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" було припинено процедуру видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи у тому вигляді, в якому вона існувала раніше. Водночас це не скасувало обов’язку підтвердження безпечності продукції для життя і здоров’я людини, а лише трансформувало підходи до такого підтвердження відповідно до оновленого санітарного законодавства та системи громадського здоров’я. Як наслідок, на практиці та в нормативному регулюванні застосовується висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи, який підтверджує відповідність продукції чинним санітарним нормам і правилам.

На думку Замовника, у даному випадку вимога щодо надання висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи прямо пов’язана з необхідністю підтвердження безпечності миючих засобів для використання у лікувально-профілактичних закладах.

Крім того, відповідно до Закону України "Про систему громадського здоров’я", встановлено правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні з метою зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам, покращення якості та збільшення тривалості життя, регулює суспільні відносини у сфері громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Тобто, в порядку зазначеного закону, держава забезпечує пріоритетність збереження здоров’я населення, зокрема шляхом встановлення обов’язкових вимог до безпечності факторів середовища життєдіяльності, до яких належать і хімічні речовини та продукція, що застосовується у закладах охорони здоров’я.

Аналогічно, положення Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" покладають обов’язок на суб’єктів господарювання та установи забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних норм з метою недопущення поширення інфекцій.

Замовник зазначає, що з огляду на те, що він є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров’я, використання миючих та дезінфікуючих засобів без належного підтвердження їх безпечності та відповідності санітарному законодавству створює прямі ризики для життя і здоров’я пацієнтів та медичного персоналу, а також може призвести до порушення протиепідемічного режиму. Саме тому вимога про надання висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи є не формальною, а такою, що випливає з обов’язку Замовника забезпечити належний рівень безпеки та якості медичних послуг.

Таким чином, Замовник вважає, що висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи виступає належним та актуальним документальним підтвердженням того, що запропонована продукція відповідає санітарним нормам і може безпечно використовуватися у закладах охорони здоров’я, що, на думку Замовника, повністю узгоджується як із вимогами Документації, так і з чинним законодавством у сфері публічних закупівель та громадського здоров’я.

Замовник зазначає, що чинне законодавство України не встановлює уніфікованого порядку оформлення, чітко визначених строків отримання чи вичерпного переліку суб’єктів, уповноважених на видачу висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи. Замовник вважає, що така регуляторна гнучкість свідчить про відсутність надмірного адміністративного навантаження на суб’єктів господарювання та, на думку Замовника, сприяє розширенню можливостей для потенційних учасників щодо підтвердження відповідності їх продукції санітарним вимогам. Відсутність регульованої процедури отримання зазначеного висновку, зокрема жорстких строків чи складних формальних вимог, означає, що учасники не обмежені у виборі способу документального підтвердження та не стикаються з об’єктивними перепонами при оформленні таких документів. На думку Замовника, у потенційного учасника, в тому числі Скаржника, наявні можливості без будь-яких обмежень оформити відповідні документи щодо товарів/продукції, які будуть гарантувати відповідність санітарному законодавству, адже на території держави відкриті можливості та відповідні пропозиції виконавців такої документації, наприклад:

https://cbaua.com/visnovok-sanitarnoyi-ekspertyzy/;

https://vlasna-marka.ua/service/sanitarno-epidemiolohichnyy-vysnovok-na-produktsiyu;

https://www.isoprioritet.com.ua/vysnovok-ses/ тощо.

Таким чином, на думку Замовника, його вимога не створює дискримінаційних умов участі у Процедурі закупівлі, а навпаки - забезпечує доступність виконання цієї умови для широкого кола учасників при одночасному гарантуванні належного рівня безпечності продукції.

Замовник вважає, що Скаржник у своїх доводах не зазначає та документально не підтверджує об’єктивних причин, з яких запропонований ним товар не може бути забезпечений висновком наукової санітарно-епідеміологічної експертизи. Відсутні також будь-які обґрунтування щодо неможливості отримання такого висновку або посилання на норми законодавства, які б звільняли відповідну продукцію від необхідності підтвердження її відповідності санітарним вимогам. Враховуючи наявний сертифікат відповідності терміном дії з 04.04.2023 до 01.01.2027, Скаржник лише підтверджує відповідність товару Технічному регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2008 № 717, п.8. Додаток 1.

Замовник повідомляє, що відповідно до Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2008 №717, встановлено вимоги до мийних засобів і поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу.

Відповідно до пункту 2 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2008 № 717 (надалі – Технічний регламент), уведення в обіг мийних засобів та поверхнево-активних речовин можливе тільки в разі, коли вони не загрожують безпеці навколишнього природного середовища та відповідають вимогам щодо:

- рівня біологічного розкладу поверхнево-активних речовин;

- маркування мийних засобів;

- інформації, яка надається на запит визначених законодавством органів виконавчої влади;

- обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах.

Замовник зазначає, що вимоги Технічного регламенту мийних засобів не охоплюють та не регулюють питання відповідності продукції/товарів санітарному законодавству, зокрема у частині її безпечності для здоров’я людини при використанні у лікувально-профілактичних закладах. Сертифікат відповідності, на який посилається Скаржник, підтверджує виключно відповідність продукції встановленим технічним вимогам щодо складу, маркування, екологічних показників та обігу продукції/товарів, однак не є документом, що засвідчує її санітарно-гігієнічну безпечність та допустимість застосування у закладах охорони здоров’я.

Таким чином, Замовник вважає, що наявність у Скаржника сертифіката відповідності не може розглядатися як належне та достатнє підтвердження відповідності продукції/товарів санітарним нормам, оскільки він не підтверджує відсутність потенційного шкідливого впливу на здоров’я людини, не містить оцінки ризиків для пацієнтів і медичного персоналу та не встановлює дозволеність використання продукції у медичних закладах. Відповідно, на думку Замовника, такий документ не замінює та не може замінити висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи, який є єдиним належним підтвердженням відповідності товару вимогам санітарного законодавства у контексті встановлених Замовником вимог.

На думку Замовника, Скаржник фактично пропонує Замовнику прийняти товар без належного підтвердження того, що продукція, технології її застосування чи супровідна документація відповідають вимогам санітарного законодавства, є безпечними для здоров’я людини та допускаються до обігу і використання. Замовник вважає, що за таких обставин, у нього відсутні правові та фактичні підстави приймати подібну продукцію, оскільки це суперечило б як встановленим вимогам Документації, так і обов’язку забезпечення безпечних умов у діяльності закладу охорони здоров’я.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1.1. Щодо вимог "висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи", наведених Скаржником у Скарзі.

Слід зазначити, що в Документації відсутні вимоги "висновки державної санітарноепідеміологічної експертизи", наведені Скаржником у Скарзі.

Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону скарга повинна містити таку інформацію:

1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

2) ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб'єкта оскарження;

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб'єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб'єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов'язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

6) вимоги суб'єкта оскарження та їх обґрунтування.

Скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕНЛАНДІЯ НВП" (код ЄДРПОУ: 43527454) від 21 березня 2026 № UA-2026-03-17-010423-a.a1 в цій частині не відповідає вимогам частини п'ятої статті 18 Закону [зокрема, не містить підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати].

Враховуючи викладене, скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕНЛАНДІЯ НВП" (код ЄДРПОУ: 43527454) від 21 березня 2026 № UA-2026-03-17010423-a.a1 в цій частині не відповідає вимогам частини п'ятої статті 18 Закону.

Відповідно до пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей.

Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.

1.2. Щодо висновку наукової відповідність санітарному законодавству.

санітарно-епідеміологічної експертизи на Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу 1 Документації назва предмета закупівлі - Миючі засоби (ДК 021:2015: 39830000-9 Продукція для чищення).

Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі Пропозиції.

Вимоги та перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі Пропозиції для підтвердження відповідності інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі відповідно до п.6 розділу 3 та додатку 2 Документації, зокрема:

2) Сфера застосування запропонованих миючих засобів повинна бути визначена у дозволеності використання у лікувально-профілактичних закладах та установах охорони здоров’я всіх профілів.

На підтвердження даної вимоги надати висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству.

Слід зазначити, що Законом України "Про систему громадського здоров'я", іншими актами санітарного законодавство не передбачено такої форми документу як "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству".

Також Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-47ПЗе направила запит Міністерству охорони здоров'я України, у якому зазначено, зокрема:

"Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням чи передбачено чинним законодавством:

нормативно-правові акти, якими визначений "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи";

нормативно-правові акти, на підставі яких видається "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи" (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативноправових актів, на підставі яких видається);

видача "висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо передбачено видачу, надати перелік установ, уповноважених на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи);

процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видача документів за результатами її проведення".

Листом від 07.06.2024 № 26-04/23524/2-24 Міністерством охорони здоров'я України було надіслано відповідь, в якому зазначено, зокрема, що Законом України "Про систему громадського здоров'я", іншими актами санітарного законодавства не передбачено такої форми документу як "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи".

Крім того, Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-48ПЗе направила запит Міністерству освіти і науки України, у якому зазначено, зокрема:

"Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням чи передбачено чинним законодавством:

нормативно-правові акти, якими визначений "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи";

- нормативно-правові акти, на підставі яких видається "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативно-правових актів, на підставі яких видається);

видача "висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо передбачено видачу, надати перелік установ, уповноважених на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи);

- процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видача документів за результатами її проведення".

Листом від 10.06.2024 № 1/10227-24 Міністерством освіти і науки України було надіслано відповідь, в якій зазначено, зокрема, що законодавством у сфері наукової та науково-технічної експертизи не визначено поняття "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи", підстави надання таких висновків та процедуру проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення.

За таких умов, враховуючи, зокрема, вищенаведені листи від Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України, вищенаведені вимоги Документації щодо висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству суперечать положенням чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що пунктом 3 розділу "Вимоги та Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції для підтвердження відповідності інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі відповідно до п.6 Розділу 3 та Додатку 2 Тендерної документації" додатку 4 Документації вимагається надати протокол випробувань виключно від лабораторії, яка має атестат про акредитацію:

"На підтвердження дієвості запропонованих мийних засобів надати протокол випробувань виданий випробувальною лабораторією, яка має атестат про акредитацію, про що зазначено в даному протоколі".

Таким чином, Скаржник зазначає, що можуть бути надані протоколи випробувань від акредитованих Національним агентством з акредитації України (НААУ) лабораторій, які мають зазначення про атестат про акредитацію (сфери акредитації яких оприлюднено на сайті НААУ за посиланням https://naau.org.ua/3-reiestr-akreditovanikh-oov).

Скаржник повідомляє, що такі протоколи випробувань не можуть бути надані Скаржником, зокрема, у строк, відведений для надання Пропозицій.

Разом з тим, Скаржник зазначає, що Документація унеможливлює надання підтвердження протоколами лабораторії, сертифікованої за ДСТУ ISO 10012:2005, які вже наявні та можуть бути надані Скаржником, але не мають позначення про атестат про акредитацію, проте мають позначення про свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 Таким чином, Скаржник повідомляє, що Замовник з незрозумілих підстав звужує засоби надання підтвердження відповідності, дозволяючи надавати підтвердження виключно від лабораторій, які мають атестат про акредитацію, в той час як чинне законодавство України визначає й інші способи підтвердження відповідності, компетентності лабораторій.

Скаржник вважає, що таке формулювання вимоги Документації дискримінує учасників, зокрема, Скаржника, в яких вже наявні протоколи випробувань, видані лабораторією, сертифікованою за ДСТУ ISO 10012:2005, свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 (тобто державному стандарту України) та сфера об’єктів та процесів системи вимірювань якої видані державним підприємством зі стандартизації, метрології та сертифікації (тобто, у спосіб, визначений законодавством).

Скаржник, посилаючись на частини п’яту та шосту статті 23 Закону, зазначає, що відповідно до Закону учасники мають право надавати, а на Замовника покладено обов’язок приймати не лише конкретні види документального підтвердження щодо характеристик товару, але й інші документи, якщо вони видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Скаржник зазначає, що лабораторія, сертифікована уповноваженим державним органом (державним підприємством зі стандартизації, метрології та сертифікації) за державним стандартом (ДСТУ ISO 10012:2005 "Системи керування вимірюваннями.

Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання") саме й є органом з оцінки відповідності, компетентність якого підтверджена способом, визначеним законодавством.

Скаржник повідомляє, що показники, щодо яких Замовником вимагається надання підтвердження протоколом випробувань, виданим лабораторією, яка має атестат про акредитацію, можуть бути підтверджені учасниками, зокрема, Скаржником, відповідно до частини шостої статті 23 Закону протоколами лабораторії, сертифікованої державним підприємством зі стандартизації, метрології та сертифікації за ДСТУ ISO 10012:2005, з наданням свідоцтва про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 та сфери об’єктів та процесів системи вимірювань, виданих державним підприємством зі стандартизації, метрології та сертифікації.

Скаржник просить зобов’язати Замовника узгодити зазначену вимогу Документації із чинним законодавством та надати учасникам можливість підтвердження відповідності протоколами випробувань, виданими не лише лабораторіями, які мають атестат про акредитацію, про що зазначено в даному протоколі, але й лабораторіями, сертифікованими за ДСТУ ISO 10012:2005, свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 (тобто державному стандарту України) та сфера об’єктів та процесів системи вимірювань яких видані державними підприємствами зі стандартизації, метрології та сертифікації (тобто, у спосіб, визначений законодавством).

Скаржник зазначає, що підтвердження дієвості запропонованого товару не є характеристикою, яка безпосередньо може бути підтверджена лабораторними випробуваннями, що проводяться за конкретними показниками та за чітко прописаними методиками.

Скаржник повідомляє, що Замовником у додатку 4 Документації не встановлено жодної вимоги до показників якості, які можуть свідчити про дієвість засобів та можуть бути перевірені у лабораторії.

Скаржник повідомляє, що зазначена невизначеність не дозволяє учасникам сформувати свої Пропозиції належним чином.

Скаржник просить зобов’язати Замовника викласти обгрунтовані вимоги до предмета закупівлі у спосіб, що надасть можливість участі у закупівлі учасникам, які пропонуватимуть продукцію різних виробників, зокрема, конкретизувати вимогу підтвердження лабораторними випробуваннями дієвості запропонованих мийних засобів.

Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.

Замовник зазначає, що Скаржник, обґрунтовуючи свою позицію, посилається на наявність протоколу випробувань, виданого лабораторією, яка функціонує відповідно до стандарту ISO 10012:2015, однак при цьому не має акредитації у встановленому законодавством порядку. Зазначене свідчить про те, що наданий документ не відповідає вимогам Документації, оскільки ISO 10012:2015 регламентує систему управління вимірюваннями та метрологічне забезпечення, але не є підтвердженням компетентності випробувальної лабораторії як третьої сторони у розумінні законодавства про акредитацію.

Замовник повідомляє, що акредитація випробувальних лабораторій в Україні є процедурою офіційного визнання їх компетентності, яка здійснюється Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності". Згідно зі статтею 1 та статтею 6 зазначеного Закону, акредитація підтверджує, що орган з оцінки відповідності (зокрема випробувальна лабораторія) відповідає встановленим критеріям компетентності, незалежності та неупередженості. Основним стандартом, на відповідність якому здійснюється така акредитація, є ДСТУ EN ISO/IEC 17025, який встановлює вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій, включаючи вимоги до персоналу, обладнання, методик випробувань, системи управління якістю та забезпечення достовірності результатів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", результати діяльності акредитованих органів визнаються на національному рівні, а також можуть бути визнані на міжнародному рівні в рамках відповідних угод, стороною яких є Україна. Це означає, що протоколи випробувань, видані акредитованими лабораторіями, мають належну юридичну силу, підтверджену достовірність та високий рівень довіри, що є критично важливим у сферах, пов’язаних із безпекою продукції, зокрема у медичній, харчовій, екологічній та інших соціально чутливих галузях.

Замовник зазначає, що лабораторії, які не пройшли акредитацію, не мають підтвердженої у встановленому законом порядку компетентності, а отже їх результати випробувань не можуть вважатися такими, що гарантують точність, відтворюваність та об’єктивність вимірювань. Замовник вважає, що саме тому його вимога щодо надання протоколів випробувань від акредитованих лабораторій є не лише обґрунтованою, але й такою, що прямо відповідає законодавчо визначеним підходам до оцінки відповідності та забезпечення якості і безпечності продукції.

На думку Замовника, саме наявність акредитації гарантує, що результати випробувань є об’єктивними, неупередженими, технічно компетентними та такими, що можуть бути визнані на національному та міжнародному рівнях. Відсутність акредитації означає відсутність належного підтвердження компетентності лабораторії, а відтак ставить під сумнів достовірність та юридичну значимість виданих нею протоколів.

Замовник вважає, що вимога щодо надання протоколу випробувань саме від акредитованої лабораторії є обґрунтованою, оскільки спрямована на забезпечення належного рівня якості та безпечності продукції, що закуповується, особливо з урахуванням специфіки діяльності Замовника як закладу охорони здоров’я.

На думку Замовника, його вимога є пропорційною та недискримінаційною, оскільки отримання протоколів випробувань від акредитованих лабораторій є загальноприйнятою практикою на ринку та доступною для будь-якого суб’єкта господарювання, який дотримується належного рівня якості своєї продукції. Водночас Замовник вважає, що відсутність у Скаржника відповідних документів або небажання/неможливість їх отримання не може бути підставою для зниження встановлених вимог до предмета закупівлі або для їх перегляду в бік спрощення.

Замовник вважає, що його вимога щодо надання протоколу випробувань, виданого саме акредитованою лабораторією, повністю відповідає чинному законодавству, є логічною та обґрунтованою з огляду на предмет закупівлі, а також спрямована на забезпечення належного рівня якості та безпечності продукції.

На думку Замовника, доводи Скаржника щодо того, що підтвердження дієвості мийних засобів не може здійснюватися протоколом випробувань, є необґрунтованими та такими, що суперечать суті оцінки відповідності продукції/товарів, адже дієвість (ефективність) мийного засобу є його ключовою функціональною характеристикою, яка безпосередньо відноситься до технічних та якісних показників предмета закупівлі. Для мийних засобів така характеристика визначається, зокрема, здатністю забезпечувати очищення, видалення забруднень, а в окремих випадках — відповідний рівень гігієнічної обробки поверхонь, ефективного видалення стійких жирових і білкових забруднень, нагару, кіптяву з емальованих, керамічних поверхонь, нержавіючої сталі тощо. Отже, вимога щодо підтвердження дієвості прямо випливає з природи товару та його призначення, особливо у сфері застосування в закладах охорони здоров’я.

Замовник зазначає, що Скаржник керується суб’єктивним твердженням про те, що вимоги є не точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся Замовником і учасниками, з чим Замовник не погоджується, оскільки Скаржник вибірково цитує законодавство.

Замовник повідомляє, що відповідно до статті 22 Закону він має право встановлювати у Документації технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, а також визначати спосіб їх документального підтвердження. При цьому законодавство не обмежує Замовника виключним переліком таких характеристик, а навпаки - надає можливість визначати їх з урахуванням специфіки предмета закупівлі. На думку Замовника, у цьому контексті вимога щодо підтвердження дієвості мийних засобів є логічною, обґрунтованою та такою, що відповідає принципу забезпечення максимальної ефективності та безпечності закупівлі.

Замовник зазначає, що з урахуванням статтей 22-23 Закону ним встановлено рівень дієвості у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик до предмету закупівлі, зокрема, який визначений додатком 2 Документації:

1) Засіб миючий 1л з розпилювачем:

Опис технічних та якісних характеристик: Засіб миючий "Чистолайн Антижир" або еквівалент. Концентрований миючий засіб ефективно видаляє стійкі жирові і білкові забруднення, нагар, кіптяву з емальованих, керамічних поверхонь, нержавіючої сталі тощо. Засіб призначений для очищення різних поверхонь, стійких до впливу лугів, газових та електричних плит, обладнання термічної обробки посуду (крім алюмінієвого та з тефлоновим покриттям). Миття калориферів, систем вентиляції, сильно забруднених (жири, масла, залишки нафтопродуктів) поверхонь;

2) Засіб миючий 1л:

Опис технічних та якісних характеристик: Засіб миючий "Чистолайн Антижир Екстра" або еквівалент. Концентрований миючий засіб ефективно видаляє стійкі жирові і білкові забруднення, нагар, кіптяву з емальованих, керамічних поверхонь, нержавіючої сталі тощо. Засіб застосовують для видалення стійких жирових та білкових забруднень, миття різних видів поверхонь стійких до впливу лугів: газових та електричних плит, обладнання термічної обробки, посуду, кухонного інвентарю тощо;

3) Засіб миючий 5л:

Опис технічних та якісних характеристик: Засіб миючий "Чистолайн Сода Ефект", або еквівалент. Засіб ефективно видаляє масложирові та білкові забруднення, сажі, кіптяви з алюмінієвих, склокерамічних та інших поверхонь. Не пошкоджує хромованих поверхонь, поверхонь із нержавіючої сталі, керамічних, порцелянових, скляних поверхонь, а також кахлю, виробів з полімерних та інших матеріалів. Не фіксує органічних та неорганічних забруднень, легко змивається. Засіб призначений для регулярного чищення, видалення комплексних забруднень та стійкого і засохлого бруду:

масложирових, білкових, ґрунтових, сажі, кіптяви з різних поверхонь, в тому числі склокерамічних, алюмінієвих, скляних, дзеркальних поверхонь, вітрин, керамічної плитки, хромованих поверхонь та поверхонь із нержавіючої сталі;

4) Засіб миючий для труб 1 л:

Опис технічних та якісних характеристик: Засіб миючий "Чистолайн Труби" або еквівалент. Засіб ефективно видаляє засмічення в каналізаційних системах. Засіб призначений для усунення засмічень в каналізаційних системах (каналізаційні труби, з різних матеріалів, душових кабін, ванн, раковин тощо).

На думку Замовника, саме протокол випробувань є загальновизнаним та належним документом, який фіксує результати лабораторних досліджень продукції за визначеними методиками. Такий протокол містить об’єктивні, вимірювані показники ефективності засобу в умовах, максимально наближених до реальних або стандартизованих, що дозволяє зробити висновок про його дієвість. Замовник вважає, що інші документи (наприклад, декларації, рекламні матеріали чи загальні описи) не можуть забезпечити такого рівня достовірності та перевірюваності.

Замовник зазначає, що у сфері обігу продукції, що впливає на гігієнічний стан середовища, зокрема у медичних закладах, саме лабораторні випробування є базовим інструментом підтвердження ефективності. Це відповідає загальним підходам технічного регулювання, оцінки відповідності та контролю якості продукції, що застосовуються як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Таким чином, Замовник вважає, що твердження Скаржника про те, що дієвість не є характеристикою товару, є помилковим, оскільки ефективність використання продукції є її невід’ємною якісною характеристикою, а вимога щодо її підтвердження протоколом випробувань - належним, об’єктивним та таким, що відповідає законодавству способом документального підтвердження.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу 1 Документації назва предмета закупівлі - Миючі засоби (ДК 021:2015: 39830000-9 Продукція для чищення).

Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі Пропозиції.

Вимоги та перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі Пропозиції для підтвердження відповідності інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі відповідно до п.6 розділу 3 та додатку 2 Документації, зокрема:

3) На підтвердження дієвості запропонованих мийних засобів надати протокол випробувань виданий випробувальною лабораторією, яка має атестат про акредитацію, про що зазначено в даному протоколі.

Документація не містить визначення терміну "дієвість мийних засобів", що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Крім того, Документацією передбачено на підтвердження дієвості запропонованих мийних засобів надати протокол випробувань, виданий випробувальною лабораторією, яка має атестат про акредитацію, про що зазначено в даному протоколі.

При цьому, Документацією не передбачено можливості надати протоколи випробувань, видані випробувальними лабораторіями, зокрема, сертифікованими за ДСТУ ISO 10012:2005, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які нададуть протокол випробувань, виданий випробувальною лабораторією, яка має саме атестат про акредитацію, про що зазначено в даному протоколі, яким (протоколом) підтверджена саме дієвість запропонованих мийних засобів, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати комунальне некомерційне підприємство "Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради" (код ЄДРПОУ: 02005639) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Миючі засоби (ДК 021:2015: 39830000-9 Продукція для чищення)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-0317-010423-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Діана ГОСТЄВА Наталя ЛЕНЬ Сергій

БУРЗАК

Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ

БУРЗАК

Сергій

Скарга

Скарга на порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо усунення дискримінаційних вимог тендерної документації.