М’які меблі (стільці, дивани) (код ДК 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№3805-р/пк-пз від 01.04.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця СІНДОЧАН-ТРОФІМУК ЛЮДМИЛИ АНАТОЛІЇВНИ (код ЄДРПОУ 3130821820) від 20 березня 2026 № UA-2026-03-16-012463-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 24.03.2026 № 3367 - р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов'язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1.

Скаржник зазначає, що Замовник вимагає від учасників надати "Протоколи випробувань металевих труб, фарби порошкової, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-2000 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів. Протоколи повинні бути видані акредитованою НААУ випробувальною лабораторією/центром".

Як зазначає Скаржник, зазначена вимога виходить за межі предмета закупівлі — М’які меблі (стільці, дивани) (код ДК 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них) та не має нормативного обґрунтування у чинних технічних регламентах або державних стандартах України, що регулюють безпечність меблевих виробів.

Нормативний документ НРБУ-97 визначає норми радіаційної безпеки для джерел іонізуючого випромінювання, проте не встановлює обов’язку проведення радіометричних випробувань для меблевої продукції.

Так само жоден чинний ДСТУ або санітарний регламент не передбачає обов’язкового підтвердження показників радіонуклідів у готових меблях чи їх елементах.

Отже, вимога Замовника не є обґрунтованою з точки зору предмета закупівлі і вимагає від учасників документ, який законодавчо не передбачено.

Постанова № 2282 від 01.12.1999 р. "Про введення в дію державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) " встановлює: допустимі рівні опромінення населення; вимоги до техногенно підсилених джерел природного походження; допустиму ефективну питому активність природних радіонуклідів (Aеф) у будівельних матеріалах (глина, бетон, щебінь, кераміка, скло, цемент).

У розділі 8 НРБУ-97 ("Контроль за вмістом природних радіонуклідів у будівельних матеріалах і виробах") чітко зазначено: "Норми поширюються на вироби з порцеляни, фаянсу, скла, глини, а також на будівельні матеріали природного походження".

Тобто, немає жодної згадки про металеві труби, фарбу порошкову, та фурнітуру Отже, як зазначає Скаржник, за змістом НРБУ-97, Металеві труби, фарба та фурнітура не є джерелами природного іонізуючого випромінювання.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54 "Про затвердження Державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України"" (далі — ОСПУ-2005), встановлено наступне визначення:

"Джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) — радіоактивна речовина, пристрій, який містить радіоактивну речовину, або пристрій, що створює випромінювання (у тому числі рентгенівське), включаючи споживчу продукцію, закриті та відкриті джерела, генератори випромінювання, пересувне радіографічне обладнання тощо". (п. 2.12 ОСПУ2005) Таким чином, джерелом іонізуючого випромінювання може бути лише об’єкт, що:

містить радіоактивні ізотопи, або генерує іонізуюче випромінювання (рентгенівське, гамма, нейтронне тощо).

Скаржник додає, що матеріали, що використовуються для виробництва меблів, зокрема: металеві труби (сталеві профільні елементи конструкції), фарба порошкова (полімерне покриття металевих поверхонь), фурнітура (кріпильні елементи, механізми та комплектуючі). не містять радіоактивних речовин, не випромінюють іонізуюче випромінювання та не відносяться до джерел іонізуючого випромінювання відповідно до

ОСПУ-2005.

Отже, такі матеріали не підлягають контролю або випробуванню на питому активність радіонуклідів згідно з НРБУ-97 або будь-яким іншим нормативним актом, що регулює радіаційну безпеку.

Отже, вимога Замовника про обов’язкове надання "Протоколи випробувань металевих труб, фарби порошкової, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-2000 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів. Протоколи повинні бути видані акредитованою НААУ випробувальною лабораторією/центром" не має правових підстав, оскільки: вказані матеріали не є джерелами іонізуючого випромінювання (п. 2.12 ОСПУ-2005); НРБУ-97 поширюється виключно на вироби з глини, бетону, цементу, скла, фаянсу, порцеляни — будівельні матеріали природного походження, а не на полімерні чи деревинно-стружкові композити; відсутні будь-які норми, які зобов’язують виробників меблів проходити такі випробування.

Виробники меблів не підпадають під регулювання НРБУ-97, оскільки ця норма призначена для будівельних матеріалів, що можуть накопичувати природні радіонукліди (уран, торій, радій, калій-40).

Отже, жоден чинний нормативно-правовий акт не зобов’язує проводити такі випробування для меблевих матеріалів.

Скаржник як потенційний учасник відкритих торгів з Особливостями переконаний, що дана вимога, поставлена Замовником до учасників обмежує конкуренцію та створює бар’єри для Скаржника, оскільки:

На сьогодні в Україні відсутні лабораторії, які масово здійснюють радіометричний контроль меблевої продукції відповідно до НРБУ-97.

Отримання такого протоколу є технічно складним, дорогим і часозатратним, що фактично зводить коло потенційних учасників до одиниць, які мають старі або заздалегідь виготовлені документи.

Окрім того, такі протоколи зазвичай надають виробники матеріалів (ПВХ, ЛДСП), а не постачальники готових меблів чи виробів, отже така вимога створює нерівні умови участі та перевагу для окремих постачальників, які мають прямі відносини з виробником.

Також Скаржник зазначає, що для меблів або виробів з деревинних матеріалів в Україні немає обов`язку мати окремий протокол випробувань на встановлення масової частки формальдегіду та фенолу.

Безпечність таких продуктів підтверджується іншим документом – висновком державної або наукової санітарно-епідеміологічної експертизи. У ньому вже зазначено, що виріб відповідає гігієнічним нормам, у тому числі щодо вмісту формальдегіду та фенолу.

Отже, вимога надавати саме протокол випробувань – надмірна та дискримінаційна.

Також Скаржник зазначає, що протоколи випробувань мають бути видані виключно лабораторіями, акредитованими НААУ, є дискримінаційною, необґрунтованою та такою, що обмежує конкуренцію, з огляду на: обмеження кола учасників; порушення принципів рівного доступу та добросовісної конкуренції; ігнорування міжнародного визнання інших акредитованих лабораторій; відсутність технічної обґрунтованості обмеження.

Встановлення умов, що протоколи випробувань повинні бути видані лише лабораторіями, акредитованими НААУ, створює ситуацію, коли частина потенційних учасників може виконати умову, а інша — ні.

Фактично така вимога відповідає можливостям конкретного учасника, який має документи саме від НААУ, і обмежує участь всіх інших, навіть якщо вони компетентні та мають необхідні сертифікати від інших акредитованих лабораторій.

Учасники, які не мають сертифікатів/протоколів від НААУ, автоматично дискваліфікуються, незалежно від того, що їхні лабораторії можуть надавати протоколи аналогічної якості та відповідності міжнародним стандартам.

Це звужує конкуренцію та порушує принципи рівного доступу, передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Міжнародно визнані протоколи від інших акредитованих лабораторій (ILAC, EA) є еквівалентними за якістю і достовірністю. Тому вимога "тільки НААУ" не має технічного чи безпечного обґрунтування, а носить формальний характер і фактично забезпечує перевагу конкретному учаснику.

Скаржник просить зобов'язати Замовника виключити з Документації вимоги щодо надання: Протоколи випробувань металевих труб, фарби порошкової, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-2000 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів. Протоколи повинні бути видані акредитованою НААУ випробувальною лабораторією/центром.

Замовник зазначає, що для виготовлення шкільних меблів використання металевих труб, порошкової фарби та фурнітури вимагає наявності протоколів випробувань на питому активність природних радіонуклідів. Ці документи підтверджують відповідність матеріалів нормам радіаційної безпеки України НРБУ-97/Д-2000.

Ці протоколи є обов'язковою частиною технічної документації під час тендерних закупівель шкільних меблів для підтвердження безпеки продукції.

Застосування вимог НРБУ-97/Д-2000 до матеріалів для шкільних меблів ґрунтується на комплексній системі нормативно-правових актів України, що регулюють радіаційну безпеку та гігієнічні вимоги до товарів дитячого асортименту.

Замовником розроблена технічна специфікація з урахуванням вимог Закону, до товару за предметом закупівлі встановлені вимоги, які підтверджують якість та технічну відповідність.

З метою досягнення максимальної економії та ефективності від здійснення закупівлі, в частині закупівлі якісних товарів, відповідність товарів за предметом закупівлі підтверджується документами з якості, такими як протокол випробувань металевих труб, фарби порошкової, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-2000 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів на матеріали, з яких виробляються меблі, що є предметом закупівлі.

Дотримання Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) при виготовленні меблів, особливо шкільних меблів передбачено діючим законодавством України.

Протоколи випробувань, що підтверджують відповідність показників питомої активності природних радіонуклідів вимогам НРБУ-97, мають бути складені відповідно до встановлених норм та правил. Вони повинні містити результати вимірювань, проведених акредитованими лабораторіями, а також висновки щодо відповідності досліджуваного об'єкту встановленим нормативам.

На основі результатів вимірювань, в протоколі має бути зроблений висновок про відповідність досліджуваного об'єкта вимогам НРБУ-97.

Дотримання вимог НРБУ-97 є важливим для забезпечення радіаційної безпеки населення та навколишнього середовища. Вимірювання та контроль питомої активності природних радіонуклідів дозволяють виявити та усунути джерела потенційного радіаційного опромінення.

Правомірність встановлення вимоги, що є предметом оскарження:

1. Загальне законодавство - Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання": встановлює пріоритет збереження життя та здоров'я людини над іншими інтересами. Стаття 5 закону визначає ліміти доз опромінення для населення, які не повинні перевищуватися за будь-яких умов життєдіяльності; Закон України "Про систему громадського здоров’я": зобов’язує виробників та постачальників гарантувати безпечність продукції для здоров’я людини, зокрема через дотримання санітарних норм.

2. Спеціальні нормативи (НРБУ) НРБУ-97 (Норми радіаційної безпеки України): є основним державним документом, що визначає систему радіаційно-гігієнічних регламентів; НРБУ-97/Д-2000 (доповнення): розширює дію норм на джерела потенційного опромінення, до яких належать і будівельні матеріали та вироби з них, що використовуються в приміщеннях. Згідно з Постановою Головного державного санітарного лікаря України №116, ці норми є обов'язковими для виконання всіма підприємствами та установами незалежно від форми власності.

3. Профільні вимоги до шкільного середовища - Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти: (затверджений наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлює суворі вимоги до безпечності меблів та оздоблювальних матеріалів. Використання матеріалів, що не пройшли радіаційний контроль, є порушенням умов створення безпечного освітнього середовища; ДБН В.1.4-1.01-97 та ДБН В.1.4-2.01-97: регулюють радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів. Хоча меблі не є будівельними конструкціями, їхні складники (металевий профіль, фарба) підпадають під дію норм як вироби, що формують внутрішнє середовище приміщень.

4. Тендерні та дозвільні підстави - Закон: дозволяє замовнику встановлювати технічні вимоги до предмета закупівлі. Посилання на НРБУ-97/Д-2000 у Документації робить наявність протоколів випробувань юридично обов'язковою умовою для участі та постачання товару.

Таким чином, правовою підставою є обов’язок суб’єктів господарювання дотримуватися державних гігієнічних нормативів (НРБУ), що підтверджено постановами МОЗ та законами України про радіаційний захист.

Разом із цим, Скаржником не доведено дискримінаційність вимоги технічної специфікації, що є предметом оскарження.

Так, Скарга не містить доказів неможливості виконання або незаконність встановлення даної вимоги, а саме, відсутні звернення Скаржника до виробників металевих труб, фарби порошкової, фурнітури та/або відмову виробників металевих труб, фарби порошкової, фурнітури у наданні Протоколів випробувань металевих труб, фарби порошкової, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-2000 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів.

Замовник зазначає, що вимога до учасників, яка полягає у наданні у складі пропозиції Протоколів випробувань металевих труб, фарби порошкової, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-2000 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів. Протоколи повинні бути видані акредитованою НААУ випробувальною лабораторією/центром, а саме, що протоколи випробувань мають буть видані акредитованою НААУ випробувальною лабораторією/центром.

Вимірювання радіоактивності потребує специфічного обладнання (спектрометрів) та суворих методик. Тільки акредитація НААУ (згідно з ISO/IEC 17025) підтверджує, що лабораторія компетентна видавати такі протоколи.

Звичайний "сертифікат якості" від виробника часто не містить конкретних цифр радіологічних вимірювань. Протокол — це первинний документ із фактичними показниками.

В Україні працює велика кількість лабораторій, акредитованих на радіологічні дослідження (центри держпродспоживслужби, лабораторії при інститутах екології, приватні сертифікаційні центри).

Наявність акредитації лабораторії в НААУ є обов'язковою умовою для визнання результатів вимірювань легітимними на державному рівні. Дана вимога не обмежує коло учасників, оскільки радіологічний контроль є стандартною процедурою для матеріалів даного типу в Україні.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

ДОДАТОК 2 до Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі 2. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі:

1. Стілець напівм’який ISO (шкірзам) 2. Диван без підлокітників 3. Диван без підлокітників Для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником учасник повинен надати наступні документи:

7) З метою підтвердження безпечності товару -Стілець напівм’який ISO (шкірзам) надати наступні документи:

- Протоколи випробувань металевих труб, фарби порошкової, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-2000 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів. Протоколи повинні бути видані акредитованою НААУ випробувальною лабораторією/центром.

Слід зазначити, що Державними гігієнічними нормативами "Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000)" не передбачено обов'язкових випробувань саме матеріалів для виготовлення меблів (металевих труб, фарби порошкової, фурнітури).

За таких умов, вищенаведені вимоги Документації щодо протоколів випробувань металевих труб, фарби порошкової, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-2000 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів.

Крім того, предметом закупівлі є Стілець напівм’який ISO (шкірзам), Диван без підлокітників, Диван без підлокітників.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати протоколи випробувань металевих труб, фарби порошкової, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-2000 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів, видані акредитованою НААУ випробувальною лабораторією/центром, що є дискримінаційним по відношенню до суб'єктів господарювання, зокрема, Скаржника Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2.

Скаржник зазначає, що Замовник вимагає надати протокол випробувань від акредитованої НААУ лабораторії/центру на відповідність шкірзама вимогам ДСТУ EN 14465:2022 щодо міцності під час розривання, опору стиранню, опору продавлюванню.

Вимога встановлена Замовником є дискримінаційною та звужує коло потенційних учасників, виходячи з наступного: - з 01.01.2018 у зв’язку із втратою чинності Декрету, державна система сертифікації припинила своє існування.

Тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності": "Діяльність з акредитації базується на таких основних принципах :забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх заінтересованих сторін…..

добровільності акредитації". Тобто висунувши вимогу надання вищезазначених сертифікатів виданий українським органом по сертифікації акредитований НААУ, Замовник порушив статті двох Законів ст.5 Закону та ст.5 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".

Виходячи з вищезазначеного Учасник має право сам обирати де проводити оцінку відповідності системи управління якості з акредитацією виданим українським чи європейським органам сертифікації Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) встановлює правила з питань сертифікації на вимогу стандартів серії ISO (Україна є членом ISO з 1993 року).

Згідно з вимогами ISO органи з оцінки відповідності (до яких належать органи сертифікації) повиннi мати незалежне підтвердження своєї компетентності.

Процедура підтвердження може реалізовуватися шляхом акредитації та/або нотифікації, оскільки акредитація носить добровільний характер. "Акредитація не є обов'язковою. У разі якщо орган сертифікації не акредитований, це не обов'язково означає, що він має погану репутацію, але він повинен мати незалежне підтвердження своєї компетентності" роз'яснення на офіційному сайті ISO (https://www.iso.org/certification.html).

Таким підтвердженням, поряд із акредитацією, є Нотифікація – незалежне оцінювання компетентності органу сертифікації відповідно до вимог стандартів CASCO (Комітету з оцінки відповідності ISO) з видачою офіційного дозволу виконання робіт в системі за встановленими правилами.

Саме тому статтею 5. Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" від 17.05.2001 № 2407III встановлена добровільність акредитації.

А на офіційному сайті Національного агентства з акредитації України чітко вказано:

"Основними принципами діяльності НААУ є:…добровільність акредитації;…" (https://naau.org.ua/nacionalne-agentstvo-z-akreditaciyi-ukrayini/) Цю ж інформацію (про добровільність акредитації) викладено в п.7 Положення про Національне агентство з акредитації України.

В статті 10 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" йдеться про органи з оцінки відповідності, які можуть бути акредитовані національним органом з акредитації. Але, даний Закон не передбачає обов’язкову акредитацію Національним агентством з Акредитації України, так як це суперечило б як вітчизняним, так і міжнародним нормам.

Скаржник додає, з огляду на вказані обставини, вимоги Замовника у Документації (додатку 2) щодо необхідності отримання учасником сертифікату від органу з сертифікації (органу з оцінки відповідності), який акредитований в установленому порядку саме НААУ, із долученням оригіналу атестату акредитації та сфери акредитації ОС (ООВ), завіреного Національним агентством з акредитації України – є очевидно незаконними.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які нададуть: Протокол випробувань від акредитованої НААУ лабораторії/центру на відповідність шкірзама вимогам ДСТУ EN 14465:2022 щодо міцності під час розривання, опору стиранню, опору продавлюванню, Скаржник просить зобов'язати Замовника виключити з Документації вимоги щодо надання: Протокол випробувань від акредитованої НААУ лабораторії/центру на відповідність шкірзама вимогам ДСТУ EN 14465:2022 щодо міцності під час розривання, опору стиранню, опору продавлюванню, Замовник наголошує, що безпека, якість та довговічність товару є пріоритетом, а дана вимога не обмежує коло учасників, оскільки такі випробування є загальнодоступними.

Штучна шкіра піддається інтенсивному механічному впливу. Показники стирання, розриву та продавлювання є критичними для визначення терміну експлуатації виробу.

Замовник має право вимагати підтвердження того, що товар не порветься через місяць використання. Відсутність таких випробувань несе ризик закупівлі неякісного товару, що призведе до додаткових витрат на ремонт/заміну.

Вимога не є дискримінаційною, якщо вона стосується характеристик товару, а не конкретного виробника. Замовником не вимагається протокол на конкретну марку, а вимагається підтвердження параметрів матеріалу, що відповідає ДСТУ.

В Україні існує декілька акредитованих НААУ центрів, які проводять випробування за ДСТУ EN 14465:2022 (наприклад, ДП "Укрметртестстандарт", лабораторії при профільних університетах). Будь-який учасник може звернутися туди та отримати протокол.

Вимога саме щодо акредитованої НААУ лабораторії гарантує, що випробування проведені на каліброваному обладнанні за затвердженою методикою. Протокол від неакредитованої організації не дає юридичних гарантій якості.

Встановлена вимога зумовлена необхідністю отримання об’єктивних даних щодо фізико-механічних властивостей матеріалу. Стандарт ДСТУ EN 14465:2022 є чинним державним стандартом України. Вимога надання протоколу саме від лабораторії, акредитованої Національним агентством з акредитації України (НААУ), відповідає принципу прозорості та забезпечує рівні умови для всіх учасників, оскільки підтверджує компетентність виконавця випробувань згідно з ISO/IEC 17025. Зазначена вимога не містить посилань на конкретну торговельну марку чи виробника.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

ДОДАТОК 2 до Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі 2. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі:

1. Стілець напівм’який ISO (шкірзам) 2. Диван без підлокітників 3. Диван без підлокітників Для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником учасник повинен надати наступні документи:

- Протокол випробувань від акредитованої НААУ лабораторії/центру на відповідність шкірзама вимогам ДСТУ EN 14465:2022 щодо міцності під час розривання, опору стиранню, опору продавлюванню.

Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим Скаржник не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3.

Скаржник зазначає, що Замовник вимагає надати: повну копію сертифікату відповідності, виданого на ім’я виробника меблів або учасника. Сертифікат має підтверджувати відповідність меблів, що пропонуються учасником, чинним в Україні державним нормам та стандартам, а саме ДСТУ EN 1729-1:2004, ДСТУ EN 1729-2:2004.

Сертифікат відповідності повинен бути виданий акредитованим НААУ органом сертифікації.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності": акредитація ґрунтується на принципі добровільності.

Це означає: орган сертифікації може бути акредитований, але не зобов’язаний бути акредитованим НААУ Відповідно: вимога Замовника про обов’язкову акредитацію саме НААУ:

перетворює добровільну процедуру на обов’язкову, що прямо суперечить закону В Україні діє Національне агентство з акредитації України, однак: воно не є єдиним органом, результати якого можуть визнаватися; існують лабораторії, акредитовані відповідно до міжнародного стандарту ISO/IEC 17025 такі лабораторії можуть бути акредитовані іноземними органами — членами міжнародних угод. НААУ є підписантом міжнародних угод: ILAC, EA.

Це означає, що: результати випробувань лабораторій, акредитованих іншими членами ILAC/EA, є взаємно визнаними.

Тобто обмеження лише НААУ: суперечить принципу взаємного визнання, штучно виключає іноземні та незалежні лабораторії Законодавство України та міжнародна практика передбачають, що: суб’єкт господарювання має право самостійно обирати орган оцінки відповідності Це прямо випливає з: Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" принципів ISO (міжнародної сертифікації) Обмеження лише НААУ: виключає можливість використання: європейських notified bodies міжнародних сертифікаційних органів, що є штучним бар’єром доступу до закупівлі. Україна гармонізує законодавство з правом ЄС, зокрема у сфері оцінки відповідності. У праві ЄС: діє принцип визнання результатів оцінки відповідності органи можуть бути: акредитовані в інших країнах, нотифіковані (notified bodies) Сертифікати ЄС: не зобов’язані бути видані органами, акредитованими саме НААУ, визнаються за принципом еквівалентності Отже, вимога Замовника: міжнародну систему оцінки відповідності, створює бар’єр для товарів та виробників, які працюють за стандартами ЄС Встановлення такої вимоги створює дискримінаційні умови для скаржника, який позбавлений можливості прийняти участь у звязку з тим, що не має сертифікату відповідності виданого саме акредитованим НААУ органом сертифікації, що призводить по відношенню до Скаржника до:

Обмеження кола учасників, в тому числі Скаржника Встановлення вимоги, що сертифікат відповідності повинен бути виданий виключно лабораторіями, акредитованими НААУ, обмежує доступ до участі всіх інших лабораторій, які: акредитовані іноземними органами-членами міжнародних угод ILAC або EA;

Така умова створює штучний бар’єр для конкуренції, оскільки замовник фактично визначає єдиного постачальника послуг акредитації, і всі інші учасники автоматично дискваліфікуються.

Вимога щодо надання сертифікату, виданого виключно органом, акредитованим НААУ, є: незаконною; дискримінаційною; такою, що безпідставно обмежує конкуренцію оскільки: акредитація є добровільною, законодавство не містить обов’язку отримання сертифікатів саме від НААУ-акредитованих органів, така вимога вже прямо визнана порушенням у рішенні АМКУ № 7908-р/пк-пз від 03.05.2024.

Відсутність об’єктивної необхідності. Закон і міжнародні стандарти (ISO/IEC 17025, ILAC, EA) дозволяють: визнавати лабораторії з міжнародною акредитацією;

використовувати протоколи випробувань, видані будь-якою лабораторією, яка відповідає цим стандартам.

Вимога НААУ не обґрунтована технічною необхідністю: результати випробувань інших акредитованих лабораторій є еквівалентними, тобто немає фактичного ризику для якості чи безпеки продукції. Учасники, які володіють протоколами від інших акредитованих органів сертифікації, не можуть брати участь у закупівлі;

Ця вимога не стосується компетентності або якості органу сертифікації, а лише до її приналежності до НААУ.

Цю ж інформацію (про добровільність акредитації) викладено в п.7 Положення про Національне агентство з акредитації України.

В статті 10 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" йдеться про органи з оцінки відповідності, які можуть бути акредитовані національним органом з акредитації. Але даний Закон не передбачає обов’язкову акредитацію Національним агентством з Акредитації України, так як це суперечило б як вітчизняним, так і міжнародним нормам. З огляду на вказані обставини, вимоги Замовника у Документації (додатку 2) щодо необхідності отримання учасником сертифікату від органу з сертифікації (органу з оцінки відповідності), який акредитований в установленому порядку саме НААУ, із долученням оригіналу атестату акредитації та сфери акредитації ОС (ООВ), завіреного Національним агентством з акредитації України – є очевидно незаконними.

Скаржник повідомляє, що у своєму розпорядженні має чинний сертифікат відповідності на запропонований товар, який повністю підтверджує відповідність продукції встановленим вимогам Замовника.

Зокрема, у Скаржника наявний сертифікат відповідності на меблі для сидіння та лежання, виданий уповноваженим органом з оцінки відповідності, що підтверджує:

відповідність продукції вимогам державних стандартів (зокрема ДСТУ та суміжних нормативних документів), проходження процедури оцінки відповідності, серійне виробництво продукції та її контроль якості (сертифікат містить інформацію про виробника — ТОВ «АМФ УКРАЇНА», перелік продукції, строк дії, а також посилання на нормативні документи, яким відповідає продукція).

Разом з тим, зазначений сертифікат: є чинним, виданий компетентним органом з оцінки відповідності, повністю підтверджує якість та відповідність товару, але не виданий органом, акредитованим НААУ Таким чином, у даній процедурі закупівлі виникає ситуація, коли: Скаржник фактично має належний документ, який підтверджує відповідність товару, але позбавлений можливості участі виключно через формальну вимогу щодо статусу органу, який його видав Тобто: відхиляється не зміст документа, а лише формальна ознака (акредитація

НААУ)

Скаржник просить зобов'язати Замовника виключити з Документації вимоги щодо надання: Повна копія сертифікату відповідності, виданого на ім’я виробника меблів або учасника. Сертифікат має підтверджувати відповідність меблів, що пропонуються учасником, чинним в Україні державним нормам та стандартам, а саме ДСТУ EN 17291:2004, ДСТУ EN 1729-2:2004. Сертифікат відповідності повинен бути виданий акредитованим НААУ органом сертифікації.

Замовник зазначає, що ДСТУ EN 1729-1:2004 визначає функціональні розміри меблів (висоту столів, стільців залежно від зросту). Це критично для запобігання порушенням постави та зору в учнів.

ДСТУ EN 1729-2:2004 встановлює вимоги до безпеки та методи випробувань конструкції (стійкість, міцність, відсутність гострих кутів).

Відсутність сертифіката на ці стандарти несе ризик отримання травмонебезпечних меблів, що не відповідають анатомічним нормам для безпеки шкільних меблів.

Згідно з Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", саме НААУ підтверджує, що орган сертифікації має належне обладнання та кваліфікований персонал.

Вимога акредитованого органу відсікає "фіктивні" сертифікати від організацій, що видають документи без реальних випробувань. Це забезпечує рівні умови для добросовісних учасників.

Дані стандарти є загальноприйнятими (гармонізовані з європейськими EN). Будьякий серійний виробник меблів в Україні або за кордоном може пройти процедуру сертифікації.

Вимога не містить посилання на конкретну торговельну марку, модель чи конкретний орган сертифікації (головне — наявність акредитації НААУ).

Встановлена вимога щодо надання сертифікату відповідності на ДСТУ EN 17291:2004 та ДСТУ EN 1729-2:2004 спрямована на забезпечення безпечної експлуатації меблів та збереження здоров’я учнів. Акредитація органу сертифікації в НААУ є єдиним об’єктивним критерієм підтвердження того, що випробування проводилися за затвердженими державними методиками. Дана вимога є пропорційною предмету закупівлі та не обмежує коло потенційних учасників, оскільки процедура сертифікації є відкритою та доступною для будь-якого суб’єкта господарювання.

Скаржник на розгляд Комісії надав сертифікат відповідності, виданий Органом з добровільної оцінки відповідності

ТОВАРИСТВО

З

ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«ВИПРОБУВАЛЬНО-СЕРТИФІКАЦІЙНИЙ

ЦЕНТР

«ПІВДЕНТЕСТ» на продукцію: Меблі для сидіння та лежання: стільці, крісла, дивани, лавки, банкетки для навчальних, дошкільних та медичних закладів; стільці учнівські, шкільні для навчальних та дошкільних закладів, шкіл (асортимент згідно додатку 9 найменувань); деталі та комплектуючі до них. Меблі для сидіння та лежання офісні: стільці, крісла, дивани, лавки, банкетки для офісних, побутових, громадських, адміністративних приміщень, шкіл, навчальних, дошкільних та медичних закладів; деталі та комплектуючі до них.

Відповідає вимогам: підпункти 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.30 Таблиця 3 ДСТУ ГОСТ 16371:2016 (ГОСТ 16371-2014, IDT); підпункти 5.2.5, 5.2.5.1, 5.2.16 Таблиця 3 ДСТУ ГОСТ 19917:2016; підпунки 5.2.1, 5.2.11 таблиця 3 ДСТУ ГОСТ 22046:2004; підпункти 5.2.1, 5.2.7, 5.2.17 ДСТУ 4414:2005; розділ 5, додаток А ДСТУ CEN/TR 14073-1:2007; розділ 3,4 ДСТУ prEN 1729-1:2004; розділ 5, 6 ДСТУ ENV 17292:2004.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

ДОДАТОК 2 до Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі 2. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі:

1. Стілець напівм’який ISO (шкірзам) 2. Диван без підлокітників 3. Диван без підлокітників Для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником учасник повинен надати наступні документи:

7) З метою підтвердження безпечності товару - Стілець напівм’який ISO (шкірзам) надати наступні документи:

- Повна копія сертифікату відповідності, виданого на ім’я виробника меблів або учасника. Сертифікат має підтверджувати відповідність меблів, що пропонуються учасником, чинним в Україні державним нормам та стандартам, а саме ДСТУ EN 17291:2004, ДСТУ EN 1729-2:2004. Сертифікат відповідності повинен бути виданий акредитованим НААУ органом сертифікації.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті суб’єкти господарювання, які мають повну копію сертифіката відповідності, виданого саме акредитованим НААУ органом сертифікації на ім’я виробника меблів або учасника та, який підтверджує відповідність меблів, що пропонуються учасником, чинним в Україні державним нормам та стандартам, а саме ДСТУ EN 1729-1:2004, ДСТУ EN 1729-2:2004, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "КУЛИКІВСЬКА МИСТЕЦЬКА ШКОЛА" КУЛИКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ: 05530151) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - " М’які меблі (стільці, дивани) (код ДК 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-03-16-012463-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Скарга на дискримінаційні вимоги тендерної документації, технічної частини Додатку 2