Текст рішення
РІШЕННЯ
№3125-р/пк-пз від 17.03.2026
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕЛЕ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ: 40214159) від 08 березня 2026 № UA-2026-03-04-014155-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 10.03.2026 №2688-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 2 додатку 1.1 Документації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі ставиться вимога наявності власного захищеного вузла Інтернет-доступу з комплексною системою захисту інформації з підтвердженою відповідністю та з підключенням до Національної системи конфіденційного зв’язку.
Відповідно до пункту 4 додатку 1.1 Документації учасник процедури закупівлі на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі має бути включений до Переліку операторів Національної системи конфіденційного зв'язку (НСКЗ), які мають право надавати в користування цифрові канали зв’язку та надавати послуги захищеного доступу до мережі Інтернет, на підтвердження чого учасником має бути надано копії діючого наказу та повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення Учасника до Переліку операторів НСКЗ, які мають право надавати наступні види діяльності: надання в користування цифрових каналів зв’язку та надання послуг захищеного доступу до мережі Інтернет, засвідчена підписом уповноваженої посадової особи.
Скаржник зазначає, що мережа Інтернет (Інтернет) – глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз’єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернетпротоколів, визначених міжнародними стандартами (п. 55 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про електронні комунікації").
При цьому, Національна система конфіденційного зв’язку – сукупність спеціальних інформаційно-комунікаційних систем, спеціальних електронних комунікаційних мереж, спеціальних електронних комунікаційних мереж подвійного призначення і Централізованої системи міжвідомчого взаємообміну, які за допомогою криптографічних та/або технічних засобів забезпечують обмін інформацією з обмеженим доступом, крім інформації, що становить державну таємницю, в інтересах державних органів та органів місцевого самоврядування, створюють належні умови для їх взаємодії в мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період (абзац четвертий ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну систему конфіденційного зв'язку").
НСКЗ призначена для передачі інформації з обмеженим доступом між державними органами. При цьому мережа Інтернет і НСКЗ є різними інформаційними системами.
Інтернет – глобальна електронна комунікаційна мережа, тоді як НСКЗ – сукупність спеціальних систем та мереж.
Таким чином, НСКЗ та мережа Інтернет мають різне функціональне призначення та регулюються різними нормативними актами. При цьому НСКЗ не є обов’язковою складовою моделі забезпечення захищеного доступу до мережі Інтернет, передбаченої чинним законодавством.
Відповідно до п. 9 Загальних вимог до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2019 №518, державні органи отримують доступ до Інтернету:
- через систему захищеного доступу державних органів до Інтернету Державного центру кіберзахисту, - через постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які мають захищені вузли доступу до глобальних мереж передачі даних із створеними комплексними системами захисту інформації з підтвердженою відповідністю, або - через власні системи захищеного доступу до Інтернету із створеними комплексними системами захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Аналогічні вимоги встановлені у п. 31 Мінімальних вимог до захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 №373 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2025 №1531).
Таким чином, нормативна модель забезпечення захищеного доступу до мережі Інтернет передбачає три альтернативні механізми його організації, зокрема, через систему захищеного доступу державних органів до Інтернету, або через постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, що мають захищені вузли доступу до мережі Інтернет.
Законодавством не передбачено такого способу доступу до мережі Інтернет, як доступ до мережі Інтернет через НСКЗ.
Встановлення в Документації вимоги щодо обов’язкового включення учасника до переліку операторів НСКЗ фактично звужує коло потенційних учасників Процедури закупівлі до обмеженого кола суб’єктів господарювання, що не випливає з нормативної моделі забезпечення захищеного доступу до мережі Інтернет та безпідставно обмежує конкуренцію.
Призначення, склад та питання функціонування системи захищеного доступу державних органів до мережі Інтернет визначає Положення про систему захищеного доступу державних органів до мережі Інтернет, затверджене наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 30.08.2023 №771, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.09.2023 за №1624/40680 (далі – Положення).
Відповідно до абзацу дев’ятого пункту 2 розділу І Положення, система захищеного доступу державних органів до мережі Інтернет (далі – Система) визначається як сукупність програмних і програмно-апаратних засобів Державного центру кіберзахисту Держспецзв’язку, призначених для забезпечення захищеного доступу до мережі Інтернет .
Водночас відповідно до цього ж пункту захищений доступ до мережі Інтернет – це доступ кінцевого (термінального) обладнання користувача та його логічне з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет з дотриманням політик інформаційної безпеки, що забезпечується механізмами безпеки комплексної системи захисту інформації.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Положення державний центр кіберзахисту Держспецзв’язку, як технічний адміністратор Національної телекомунікаційної мережі, створює та забезпечує функціонування складових частин Системи, в тому числі побудову системи активного кіберзахисту у частині забезпечення відповідними технологічними можливостями захисту ІКС, і надає послуги Системи в порядку та на умовах, визначених Правилами надання послуг, які надаються з використанням Національної телекомунікаційної мережі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1358.
Таким чином, доступ до Інтернету через систему захищеного доступу державних органів до Інтернету забезпечує Державний центр кіберзахисту Держспецзв’язку, а тому ці послуги не є і не можуть бути предметом публічної закупівлі.
Аналогічно не є і, за визначенням, не може бути предметом публічної закупівлі доступ до Інтернету через власні авторизовані з безпеки системи захищеного доступу до Інтернету.
Єдиний спосіб доступу до мережі Інтернет, який надають провайдери та який може бути предметом публічної закупівлі є доступ через постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які мають захищені вузли доступу до глобальних мереж передачі даних.
Такі захищені вузли доступу функціонують на підставі атестованих комплексних систем захисту інформації, що підтверджують відповідність їх функціонування вимогам законодавства у сфері технічного та криптографічного захисту інформації.
Товариство забезпечує функціонування захищеного вузла доступу до мережі Інтернет (ЗВІД) та включене до Переліку операторів (провайдерів) комунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захисту ЗВІД, розміщеного на офіційній веб-сторінці Держспецзв’язку за посиланням https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzlidostupu-do-merezhi-internet-zvid20251.
Кількість суб’єктів господарювання, включених до Переліку операторів НСКЗ розміщеного на офіційній веб-сторінці Держспецзв’язку за посиланням: https:// cip.gov.ua/ua/statics/vityag-z-pereliku-operatoriv-telekomunikacii-yaki-mayut-pravonadavatiposlugi-konfidenciinogo-zv-yazku-ta-abo-zakhishenogo-dostupu-do-merezhiinternet є у багато разів меншою порівняно з кількістю постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, що мають атестовані захищені вузли доступу до мережі Інтернет.
Це додатково свідчить про те, що встановлення вимоги щодо обов’язкової наявності статусу оператора НСКЗ безпідставно звужує коло потенційних учасників процедури закупівлі та обмежує конкуренцію.
Як зазначалось, предметом закупівлі є саме послуги доступу до мережі Інтернет, а не послуги конфіденційного зв’язку. При цьому Документація не передбачає підключення інформаційно-комунікаційних систем Замовника до НСКЗ та не містить вимог щодо організації послуг конфіденційного зв’язку.
Послуги конфіденційного зв’язку – види послуг, що забезпечують обробку та/або передачу інформації з обмеженим доступом, крім інформації, що становить державну таємницю, у спеціальних інформаційно-комунікаційних системах та/ або спеціальних електронних комунікаційних мережах.
Порядок надання послуг конфіденційного зв'язку встановлено Порядком надання послуг конфіденційного зв'язку органам державної влади та органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам та організаціям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1519 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2013).
Серед іншого, Порядок надання послуг конфіденційного зв'язку встановлює, що:
- абонент – споживач послуг конфіденційного зв’язку, що користується послугами конфіденційного зв’язку на умовах договору, який передбачає підключення кінцевого обладнання до НСКЗ (абзац другий п. 1);
- послуги конфіденційного зв’язку надаються відповідно до договору, примірна форма якого затверджується Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (абзац перший п. 7).
- тарифи на послуги конфіденційного зв’язку встановлюються операторами у межах встановлених Адміністрацією граничних тарифів на послуги конфіденційного зв’язку (п.
17).
Жодній з цих вимог проєкт Договору, який є додатком до Документації не відповідає:
- проєкт Договору не передбачає підключення кінцевого обладнання до НСКЗ;
- проєкт Договору не містить вказівки на те, що він розроблений відповідно до примірної форми, затвердженої Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації;
- ні Документація, ні проєкт Договору не містять вимог щодо відповідності тарифів встановленим Адміністрацією граничних тарифів на послуги конфіденційного зв’язку межам.
Таким чином, проєкт Договору не передбачає підключення обладнання Замовника до НСКЗ та не відповідає іншим вимогам до договорів про надання послуг конфіденційного зв’язку.
Опис послуг, що мають бути надані відповідно до Договору наведено в Додатку 1 до Договору та передбачає надання доступу до мережі Інтернет через захищений вузол, а не через НСКЗ чи будь-яку іншу систему.
У зв’язку з цим встановлення вимоги щодо підключення виконавця до Національної системи конфіденційного зв’язку, включення учасника до Переліку операторів НСКЗ є необґрунтованим, непропорційним та дискримінаційним, звужує коло потенційних учасників процедури Закупівлі та обмежує конкуренцію і може призвести до закупівлі послуг за завищеними цінами.
Замовник зазначає, що ним будуть внесені зміни до Документації.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 1.1 Документації містить інші документи, що вимагаються Замовником та передбачає, зокрема:
2) Наявність в Учасника власного захищеного вузла Інтернет-доступу з комплексною системою захисту інформації з підтвердженою відповідністю та з підключенням до Національної системи конфіденційного зв’язку.
4) Учасник має бути включений до Переліку операторів Національної системи конфіденційного зв'язку (НСКЗ), які мають право надавати в користування цифрові канали зв’язку та надавати послуги захищеного доступу до мережі Інтернет.
Спосіб підтвердження Копії діючого наказу та повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення Учасника до Переліку операторів НСКЗ, які мають право надавати наступні види діяльності: надання в користування цифрових каналів зв’язку та надання послуг захищеного доступу до мережі Інтернет, засвідчена підписом уповноваженої посадової особи.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 10.03.2026 було внесено зміни до Документації шляхом виключення оскаржуваних вимог.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 5 додатку 1.1 Документації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі учасник повинен продемонструвати наявність доступу у режимне приміщення:
Лот 1, 2 – к. 315а, вул. Хрещатик, 24, Лот 3 – к. 421, вул. Митрополита В. Липківського, 35.
На підтвердження доступу в режимне приміщення за відповідною адресою учасником має бути надано технічні параметри ліній зв’язку у будівлі, найменування та місце встановлення кінцевого мережевого обладнання.
Зазначена вимога фактично обмежує коло учасників процедури закупівлі лише тими учасниками, які на момент подання тендерної пропозиції вже мають доступ до відповідних об’єктів.
Такими учасниками є лише ті, які вже фактично надають послуги доступу до мережі Інтернет за адресою Замовника та обмежують участь у тендері потенційних учасників, які на дату проведення закупівлі таких послуг за адресою Замовника не надають, однак мають бажання і можливість їх надавати.
Фактично така вимога означає, що учасник повинен вже на момент подання тендерної пропозиції бути чинним постачальником послуг за відповідною адресою Замовника, що позбавляє можливості участі інших суб’єктів господарювання, які технічно здатні забезпечити надання послуг після укладення договору.
Також якщо у Замовника наявні сумніви щодо можливості учасником своєчасно виконати свою тендерну пропозицію, він мав можливість встановити в Документації вимогу щодо надання забезпечення тендерної пропозиції в порядку ст. 25 Закону, а не встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, які обмежують коло учасників лише тими, які на момент подання тендерної пропозиції вже мають доступ до режимних об’єктів за адресами Замовника.
Провайдери послуг доступу до мережі Інтернет не можуть набувати права доступу у режимне приміщення заздалегідь, не здійснюючи у відповідних місцях надання відповідних послуг. Надання доступу до відповідних приміщень може бути забезпечено Замовником після укладення договору з переможцем процедури закупівлі, що є звичайною практикою при організації підключення електронних комунікаційних мереж.
Замовник зазначає, що послуги повинні надаватися безперервно, усі бажаючі надавати такі послуги можуть попередньо провести роботи з проведення власних оптоволоконних каналів до зазначених приміщень. Вказані роботи потребують попереднього узгодження та повинні бути реалізовані у рамках окремого проекту, який не є предметом даної закупівлі. В умовах воєнного стану особливо важливим є гарантована робота інтернет сервісів Замовника, переривання надання послуг неприпустиме.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1.1 Документації містить інші документи, що вимагаються Замовником та передбачає, зокрема:
Наявність доступу у режимне приміщення Лот 1, 2 к.315а, вул. Хрещатик,24; Лот 3 к. 421, вул. Митрополита В. Липківського,35.
Спосіб підтвердження Технічні параметри ліній зв’язку у будівлі, найменування та місце встановлення кінцевого мережевого обладнання.
Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.
За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які мають доступ у режимне приміщення Лот 1, 2 к.315а, вул. Хрещатик,24; Лот 3 к. 421, вул.
Митрополита В. Липківського,35 та зможуть документально підтвердити наявність технічних параметрів ліній зв’язку у будівлі, найменування та місце встановлення кінцевого мережевого обладнання, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що положення додатку 3 Документації містять вимоги до учасника: використовувати виключно власні засоби для надання послуг за лотом, в тому числі, фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо; не використовувати одні й ті ж самі засоби для надання послуг за лотом, що й інші учасники, в тому числі, фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо (Технічні вимоги до надавання послуг Інтернет провайдерів до Лотів №1, №2 і №3).
Перш за все, Скаржник звертає увагу на те, що Документація не містить такого кваліфікаційного критерію як наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
У зв’язку з цим, не зрозуміло, які саме засоби, за вимогою Замовника мають бути у власності учасника.
Крім того, Закон прямо визначає, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріальнотехнічної бази та технологій, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Також законодавство у сфері публічних закупівель не містить обмежень на якому правовому титулі може належати учаснику обладнання, за допомогою якого учасник надає послуги Замовнику.
Документація не містить будь-якого обґрунтування, чому такі засоби не можуть належати учаснику на підставі будь-яких інших прав крім права власності. При цьому законодавство у сфері електронних комунікацій не містить обмежень щодо використання оператором або провайдером орендованої інфраструктури, партнерських мереж або інших законних форм користування телекомунікаційною інфраструктурою при наданні послуг доступу до мережі Інтернет.
Можливість і якість надання послуг, що є предметом закупівлі жодним чином не залежить від того, на якому праві учаснику належать відповідні засоби.
Крім того, вимога щодо не використання одних і тих же засобів для надання послуг за лотом, що й інші учасники вимагає від учасника обміну інформацією з іншими потенційними учасниками процедури закупівлі, що фактично змушує потенційних учасників обмінюватися інформацією щодо використання інфраструктури для надання послуг, що створює ризики порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції".
Замовник зазначає, що під час користування послугою Замовником не передбачається надання доступу до приміщень будь яким іншим компаніям крім тієї з якою укладено договір. Тому надання послуг передбачається виключно власними засобами.
Також з метою забезпечення високого рівня відмовостійкості учасник не може використовувати одні й ті ж самі засоби для надання послуг за лотом, що й інші учасники, в тому числі, фізичні чи логічні канали зв’язку тощо, оскільки у протилежному випадку можливе було б надання послуги двома різними учасниками через одне й те саме обладнання, що призвело б до одночасної відмови у разі виходу з ладу цього обладнання.
Ця вимога не виключає залучення субпідрядників/співвиконавців для виконання будь-яких інших послуг, які можуть бути потрібні виконавцю для надання основної послуги Замовнику.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 3 Документації містить технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та передбачає, зокрема:
Учасник може використовувати виключно власні засоби для надання послуг за лотом, в тому числі фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо.
Учасник не може використовувати одні й ті ж самі засоби для надання послуг за лотом, що й інші учасники, в тому числі фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо.
Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.
За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть використовувати виключно власні засоби для надання послуг за лотом, в тому числі фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо та не використовувати одні й ті ж самі засоби для надання послуг за лотом, що й інші учасники, в тому числі фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (код ЄДРПОУ: 37508596) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "72410000 -7 Послуги провайдерів Лот № 1 – послуги з надання захищеного доступу до мережі Інтернет (Основний канал) за адресою: вул. Хрещатик, 24; Лот № 2 – послуги з надання захищеного доступу до мережі Інтернет (Резервний канал) за адресою: вул.
Хрещатик, 24; Лот № 3 – послуги з надання захищеного доступу до мережі Інтернет за адресою: м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 35", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-03-04-014155-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ
Скарга
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, усунувши порушення, що зазначені в скарзі
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі за текстом – Замовник) оголосило публічну закупівлю за процедурою відкриті торги з особливостями 72410000-7: Послуги провайдерів (ідентифікатор закупівлі – UA-2026-03-04-014155-a, ID закупівлі – 13068dc0a5f94e4497afa4b4f81b73a3, далі за текстом – Закупівля). Вказана закупівля передбачає 3 три окремі частини предмета закупівлі (лоти), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції:
Лот №1 – послуги з надання захищеного доступу до мережі Інтернет (Основний канал) за адресою вул. Хрещатик, 24;
Лот №2 – послуги з надання захищеного доступу до мережі Інтернет (Резервний канал) за адресою: вул. Хрещатик, 24;
Лот №3 – послуги з надання захищеного доступу до мережі Інтернет за адресою: м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 35.
Суб’єкт оскарження – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕЛЕ-СЕРВІС» (надалі також – Товариство), планує взяти участь у Закупівлі.
Однак Тендерна документація Закупівлі містить вимоги, які не випливають із чинного законодавства та обмежують коло потенційних учасників процедури закупівлі, унеможливлюють участь Товариства у Закупівлі, внаслідок чого порушуються права та законні інтереси Товариства у сфері публічних закупівель, з огляду на таке.
1. Тендерна документація містить такі дискримінаційні умови:
1.1. вимоги щодо наявності НСКЗ:
- пункт 2 Додатку №1.1 до кожного з лотів Тендерної документації, відповідно до якого до учасника процедури закупівлі на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі ставиться вимога наявності власного захищеного вузла Інтернет-доступу з комплексною системою захисту інформації з підтвердженою відповідністю та з підключенням до Національної системи конфіденційного зв’язку.
- пункт 4 Додатку №1.1 до кожного з лотів Тендерної документації, відповідно до якого учасник процедури закупівлі на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі має бути включений до Переліку операторів Національної системи конфіденційного зв'язку (НСКЗ), які мають право надавати в користування цифрові канали зв’язку та надавати послуги захищеного доступу до мережі Інтернет, на підтвердження чого учасником має бути надано копії діючого наказу та повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення Учасника до Переліку операторів НСКЗ, які мають право надавати наступні види діяльності: надання в користування цифрових каналів зв’язку та надання послуг захищеного доступу до мережі Інтернет, засвідчена підписом уповноваженої посадової особи.
1.2. вимоги щодо наявності доступу до приміщень: пункт 5 Додатку №1.1 до Тендерної документації, відповідно до якого учасник процедури закупівлі на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі повинен продемонструвати наявність доступу у режимне приміщення: Лот 1, 2 – к. 315а, вул. Хрещатик, 24, Лот 3 – к. 421, вул.Митрополита В. Липківського, 35. На підтвердження доступу в режимне приміщення за відповідною адресою учасником має бути надано технічні параметри ліній зв’язку у будівлі, найменування та місце встановлення кінцевого мережевого обладнання.
1.3. вимоги щодо надання послуг виключно власними засобами: положення Додатку №3 до Тендерної документації що містить вимоги до Учасника: використовувати виключно власні засоби для надання послуг по лоту, в тому числі фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо; не використовувати одні й ті ж самі засоби для надання послуг по лоту, що й інші учасники, в тому числі фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо (Технічні вимоги до надавання послуг Інтернет-провайдерів до Лотів №1, №2 і №3).
2. Щодо НСКЗ
Мережа Інтернет (Інтернет) – глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз’єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами (п. 55 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про електронні комунікації”).
При цьому, Національна система конфіденційного зв’язку – сукупність спеціальних інформаційно-комунікаційних систем, спеціальних електронних комунікаційних мереж, спеціальних електронних комунікаційних мереж подвійного призначення і Централізованої системи міжвідомчого взаємообміну, які за допомогою криптографічних та/або технічних засобів забезпечують обмін інформацією з обмеженим доступом, крім інформації, що становить державну таємницю, в інтересах державних органів та органів місцевого самоврядування, створюють належні умови для їх взаємодії в мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період (абзац четвертий ч. 1 ст. 1 Закону України “Про Національну систему конфіденційного зв'язку”).
НСКЗ призначена для передачі інформації з обмеженим доступом між державними органами. При цьому мережа Інтернет і НСКЗ є різними інформаційними системами. Інтернет – глобальна електронна комунікаційна мережа, тоді як НСКЗ – сукупність спеціальних систем та мереж.
Таким чином, НСКЗ та мережа Інтернет мають різне функціональне призначення та регулюються різними нормативними актами. При цьому НСКЗ не є обов’язковою складовою моделі забезпечення захищеного доступу до мережі Інтернет, передбаченої чинним законодавством.
Відповідно до п. 9 Загальних вимог до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2019 №518, державні органи отримують доступ до Інтернету:
- через систему захищеного доступу державних органів до Інтернету Державного центру кіберзахисту,
- через постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які мають захищені вузли доступу до глобальних мереж передачі даних із створеними комплексними системами захисту інформації з підтвердженою відповідністю, або
- через власні системи захищеного доступу до Інтернету із створеними комплексними системами захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Аналогічні вимоги встановлені у п. 31 Мінімальних вимог до захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 №373 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2025 №1531), власники або розпорядники інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом (далі – систем) отримують доступ до Інтернету:
- через систему захищеного доступу державних органів до Інтернету Державного центру кіберзахисту або
- через постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які мають захищені вузли доступу до глобальних мереж передачі даних, або
- через власні авторизовані з безпеки системи захищеного доступу до Інтернету.
Таким чином, нормативна модель забезпечення захищеного доступу до мережі Інтернет передбачає три альтернативні механізми його організації, зокрема через систему захищеного доступу державних органів до Інтернету, або через постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, що мають захищені вузли доступу до мережі Інтернет.
Законодавством не передбачено такого способу доступу до мережі Інтернет, як доступ до мережі Інтернет через НСКЗ.
Встановлення в тендерній документації вимоги щодо обов’язкового включення учасника до переліку операторів НСКЗ фактично звужує коло потенційних учасників процедури закупівлі до обмеженого кола суб’єктів господарювання, що не випливає з нормативної моделі забезпечення захищеного доступу до мережі Інтернет та безпідставно обмежує конкуренцію.
Призначення, склад та питання функціонування системи захищеного доступу державних органів до мережі Інтернет визначає Положення про систему захищеного доступу державних органів до мережі Інтернет, затверджене наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 30.08.2023 №771, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.09.2023 за №1624/40680 (далі – Положення).
Відповідно до абзацу дев’ятого пункту 2 розділу І Положення, система захищеного доступу державних органів до мережі Інтернет (далі – Система) визначається як сукупність програмних і програмно-апаратних засобів Державного центру кіберзахисту Держспецзв’язку, призначених для забезпечення захищеного доступу до мережі Інтернет .
Водночас відповідно до цього ж пункту захищений доступ до мережі Інтернет – це доступ кінцевого (термінального) обладнання користувача та його логічне з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет з дотриманням політик інформаційної безпеки, що забезпечується механізмами безпеки комплексної системи захисту інформації.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Положення, Державний центр кіберзахисту Держспецзв’язку, як технічний адміністратор Національної телекомунікаційної мережі, створює та забезпечує функціонування складових частин Системи, в тому числі побудову системи активного кіберзахисту у частині забезпечення відповідними технологічними можливостями захисту ІКС, і надає послуги Системи в порядку та на умовах, визначених Правилами надання послуг, які надаються з використанням Національної телекомунікаційної мережі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1358.
Таким чином, доступ до Інтернету через систему захищеного доступу державних органів до Інтернету забезпечує Державний центр кіберзахисту Держспецзв’язку, а тому ці послуги не є і не можуть бути предметом публічної закупівлі.
Аналогічно не є і, за визначенням, не може бути предметом публічної закупівлі доступ до Інтернету через власні авторизовані з безпеки системи захищеного доступу до Інтернету.
Єдиний спосіб доступу до мережі Інтернет, який надають провайдери та який може бути предметом публічної закупівлі є доступ через постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які мають захищені вузли доступу до глобальних мереж передачі даних.
Такі захищені вузли доступу функціонують на підставі атестованих комплексних систем захисту інформації, що підтверджують відповідність їх функціонування вимогам законодавства у сфері технічного та криптографічного захисту інформації.
Товариство забезпечує функціонування захищеного вузла доступу до мережі Інтернет (ЗВІД) та включене до Переліку операторів (провайдерів) комунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захисту ЗВІД, розміщеного на офіційній веб-сторінці Держспецзв’язку за посиланням https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet-zvid20251
Кількість суб’єктів господарювання, включених до Переліку операторів НСКЗ розміщеного на офіційній веб-сторінці Держспецзв’язку за посиланням: https://cip.gov.ua/ua/statics/vityag-z-pereliku-operatoriv-telekomunikacii-yaki-mayut-pravo-nadavati-poslugi-konfidenciinogo-zv-yazku-ta-abo-zakhishenogo-dostupu-do-merezhi-internet є у багато разів меншою порівняно з кількістю постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, що мають атестовані захищені вузли доступу до мережі Інтернет.
Це додатково свідчить про те, що встановлення вимоги щодо обов’язкової наявності статусу оператора НСКЗ безпідставно звужує коло потенційних учасників процедури закупівлі та обмежує конкуренцію.
Як зазначалось, предметом закупівлі є саме послуги доступу до мережі Інтернет, а не послуги конфіденційного зв’язку. При цьому тендерна документація не передбачає підключення інформаційно-комунікаційних систем Замовника до НСКЗ та не містить вимог щодо організації послуг конфіденційного зв’язку.
Послуги конфіденційного зв’язку – види послуг, що забезпечують обробку та/або передачу інформації з обмеженим доступом, крім інформації, що становить державну таємницю, у спеціальних інформаційно-комунікаційних системах та/або спеціальних електронних комунікаційних мережах.
Порядок надання послуг конфіденційного зв'язку встановлено Порядком надання послуг конфіденційного зв'язку органам державної влади та органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам та організаціям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1519 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2013).
Серед іншого, Порядок надання послуг конфіденційного зв'язку встановлює, що:
- абонент – споживач послуг конфіденційного зв’язку, що користується послугами конфіденційного зв’язку на умовах договору, який передбачає підключення кінцевого обладнання до НСКЗ (абзац другий п. 1);
- послуги конфіденційного зв’язку надаються відповідно до договору, примірна форма якого затверджується Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (абзац перший п. 7).
- тарифи на послуги конфіденційного зв’язку встановлюються операторами у межах встановлених Адміністрацією граничних тарифів на послуги конфіденційного зв’язку (п. 17).
Жодній з цих вимог проєкт Договору, який є додатком до Тендерної документації не відповідає:
- проєкт Договору не передбачає підключення кінцевого обладнання до НСКЗ;
- проєкт Договору не містить вказівки на те, що він розроблений відповідно до примірної форми, затвердженої Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації;
- ні тендерна документація, ні проєкт Договору не містять вимог щодо відповідності тарифів встановленим Адміністрацією граничних тарифів на послуги конфіденційного зв’язку межам.
Таким чином, проєкт Договору не передбачає підключення обладнання Замовника до НСКЗ та не відповідає іншим вимогам до договорів про надання послуг конфіденційного зв’язку.
Опис послуг, що мають бути надані відповідно до Договору наведено в Додатку 1 до Договору та передбачає надання доступу до мережі Інтернет через захищений вузол, а не через НСКЗ чи будь-яку іншу систему.
У зв’язку з цим встановлення вимоги щодо підключення виконавця до Національної системи конфіденційного зв’язку, включення Учасника до Переліку операторів НСКЗ є необґрунтованим, непропорційним та дискримінаційним, звужує коло потенційних учасників процедури Закупівлі та обмежує конкуренцію і може призвести до закупівлі послуг за завищеними цінами.
Рішенням №19747-р/пк від 07.12.2023 за результатами розгляду аналогічної скарги Товариства (від 24 листопада 2023 року №UA-2023-11-21-004538-a.b3 на умови тендерної документації із закупівлі UA-2023-11-21-004538-a, ID закупівлі – 89485e1a0a1640cd9cc8b733ebb202d5, яку проводила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за аналогічних обставин визнала, що дії замовника в частині встановлення у тендерній документації таких же вимог (щодо надання скан-копії наказу та Повідомлення від Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення Учасника до Переліку операторів Національної системи конфіденційного зв’язку (НСКЗ), які мають право надавати послуги конфіденційного зв’язку та/або захищеного доступу до мережі Інтернет) порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону та зобов’язала замовника усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.
При цьому Комісія врахувала, що відповідно до додатку 3 тендерної документації предметом закупівлі є послуги з доступу до мережі Інтернет, а не послуги у галузі конфіденційного зв'язку.
Враховуючи це, Комісія прийшла до висновку, що вимога тендерної документації щодо надання скан-копії наказу та Повідомлення від Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення Учасника до Переліку операторів Національної системи конфіденційного зв’язку (НСКЗ), які мають право надавати послуги конфіденційного зв’язку та/або захищеного доступу до мережі Інтернет не узгоджується з предметом закупівлі. Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у тендерній документації наведеної вище вимоги тендерної документації у вказаній редакції. За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати скан-копію наказу та Повідомлення від Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення Учасника до Переліку операторів Національної системи конфіденційного зв’язку (НСКЗ), які мають право надавати послуги конфіденційного зв’язку та/або захищеного доступу до мережі Інтернет, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Також Рішенням №20833-р/пк-пз від 30.12.2024 за результатами розгляду аналогічної скарги Товариства (від 20.12.2024 №UA-2024-12-16-004307-a.a1 на умови тендерної документації Комунального некомерційного підприємства “Консультативно-діагностичний центр” Голосіївського району м. Києва із закупівлі UA-2024-12-16-004307-a, ID закупівлі – f15b73a0c02d431a8f240ea61112d017) Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за аналогічних обставин визнала, що дії замовника в частині встановлення у тендерній документації таких же вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Комісія зазначила, що вимогами технічного завдання не передбачено надання послуг з конфіденційного зв'язку та/або захищеного доступу до мережі Інтернет. Враховуючи наведене вище, вимога Документації щодо надання копії документу/інформації про внесення учасника до переліку операторів НСКЗ для підтвердження права надавати послуги конфіденційного зв'язку та/або захищеного доступу до мережі Інтернет не узгоджується з предметом закупівлі.
Аналогічні обставини мають місце і в даній процедурі закупівлі.
Будь-яких об’єктивних підстав для висунення вимог щодо підключення виконавця до Національної системи конфіденційного зв’язку, включення Учасника до Переліку операторів НСКЗ не існує. У зв’язку з цим такі вимоги тендерної документації є дискримінаційними по відношенню до учасників – суб’єктів господарювання, які надають послуги доступу до мережі Інтернет через захищений вузол доступу до мережі Інтернет, зокрема Скаржника.
3. Щодо доступу до приміщень
Щодо вимоги, вказаної у п. 1.3. цієї скарги, то вимога наявності доступу до режимного об’єкту за адресами надання послуг, тобто за конкретними адресами: к. 315а, вул. Хрещатик, 24 (Лот 1, 2) та к. 421, вул. Митрополита В. Липківського, 35.( Лот 3), фактично обмежує коло учасників процедури Закупівлі лише тими учасниками, які на момент подання тендерної пропозиції вже мають доступ до відповідних об’єктів.
Такими учасниками є лише ті, які вже фактично надають послуги доступу до мережі Інтернет за адресою Замовника та обмежують участь у тендері потенційних учасників, які на дату проведення закупівлі таких послуг за адресою Замовника не надають, однак мають бажання і можливість їх надавати.
Фактично така вимога означає, що учасник повинен вже на момент подання тендерної пропозиції бути чинним постачальником послуг за відповідною адресою Замовника, що позбавляє можливості участі інших суб’єктів господарювання, які технічно здатні забезпечити надання послуг після укладення договору.
Також звертаємо увагу на те, що, якщо у Замовника наявні сумніви щодо можливості учасником своєчасно виконати свою тендерну пропозицію, він мав можливість встановити в Тендерній документації вимогу щодо надання забезпечення тендерної пропозиції в порядку ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі», а не встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, які обмежують коло учасників лише тими, які на момент подання тендерної пропозиції вже мають доступ до режимних об’єктів за адресами Замовника.
Схожі вимоги тендерної документації із закупівлі UA-2023-11-21-004538-a, ідентифікатор закупівлі: 89485e1a0a1640cd9cc8b733ebb202d5, яку проводила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг були визнані Комісією дискримінаційними.
В тендерній документації із вказаної закупівлі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вимагала надання скан-копії виконавчої документації (паспорту, тощо) на змонтовану оптичну лінію/прокладання волоконно-оптичних кабелів між точкою підключення Виконавця і точкою підключення Замовника за адресою: 03057, м. Київ, вул. Сім’ї Бродських, 19 (вул. Смоленська, 19), яка засвідчує наявність прозорого каналу доступу до мережі Інтернет між зазначеними точками підключення.
У вищезазначеному Рішенні №19747-р/пк від 07.12.2023 за результатами розгляду скарги Товариства (від 24 листопада 2023 року №UA-2023-11-21-004538-a.b3) Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зазначила, що Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції. За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати у складі Пропозиції скан-копію виконавчої документації (паспорту, тощо) саме на змонтовану оптичну лінію/прокладання волоконно-оптичних кабелів між точкою підключення Виконавця і точкою підключення Замовника за адресою: 03057, м. Київ, вул. Сім’ї Бродських, 19 (вул. Смоленська, 19), яка засвідчує наявність прозорого каналу доступу до мережі Інтернет між зазначеними точками підключення: копію паспорту на змонтовану оптичну лінію/прокладання волоконно-оптичних кабелів, копія протоколу вимірювання загасання змонтованої ділянки та копія картограми (схеми) змонтованої оптичної лінії/прокладання волоконно-оптичних кабелів між точками підключення, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Хоча у закупівлі UA-2023-11-21-004538-a вимагалося надання документів на змонтовану оптичну лінію/прокладання волоконно-оптичних кабелів, а у закупівлі UA-2026-03-04-014155-a вимагаються технічні параметри ліній зв’язку у будівлі, найменування та місце встановлення кінцевого мережевого обладнання, обставини є аналогічними, оскільки обмежують участь у закупівлі лише тими учасниками, які вже надають послуги доступу до мережі Інтернет за конкретною адресою замовника.
Провайдери послуг доступу до мережі Інтернет не можуть набувати права доступу у режимне приміщення заздалегідь, не здійснюючи у відповідних місцях надання відповідних послуг. Надання доступу до відповідних приміщень може бути забезпечено Замовником після укладення договору з переможцем процедури закупівлі, що є звичайною практикою при організації підключення електронних комунікаційних мереж.
4. Щодо надання послуг виключно власними засобами
Також дискримінаційною є положення Додатку 3 до Тендерної документації “Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі”, відповідно до яких учасник може використовувати виключно власні засоби для надання послуг по лоту, в тому числі фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо. Учасник не може використовувати одні й ті ж самі засоби для надання послуг по лоту, що й інші учасники, в тому числі фізичні чи логічні канали зв’язку, тощо.
Перш за все, звертаємо увагу на те, що тендерна документація не містить такого кваліфікаційного критерію як наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
У зв’язку з цим, не зрозуміло, які саме засоби, за вимогою замовника мають бути у власності учасника.
Крім того, закон прямо визначає, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Також законодавство у сфері публічних закупівель не містить обмежень на якому правовому титулі може належати учаснику обладнання, за допомогою якого учасник надає послуги замовнику.
Тендерна документація не містить будь-якого обґрунтування, чому такі засоби не можуть належати учаснику на підставі будь-яких інших прав крім права власності. При цьому законодавство у сфері електронних комунікацій не містить обмежень щодо використання оператором або провайдером орендованої інфраструктури, партнерських мереж або інших законних форм користування телекомунікаційною інфраструктурою при наданні послуг доступу до мережі Інтернет.
Можливість і якість надання послуг, що є предметом закупівлі жодним чином не залежить від того, на якому праві учаснику належать відповідні засоби.
Крім того, вимога щодо не використання одних і тих же засобів для надання послуг по лоту, що й інші учасники вимагає від учасника обміну інформацією з іншими потенційними учасниками процедури закупівлі, що фактично змушує потенційних учасників обмінюватися інформацією щодо використання інфраструктури для надання послуг, що створює ризики порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ “Про захист економічної конкуренції”.
5. Принципами публічних закупівель, серед іншого, є добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників (ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі”).
Частина 3 ст. 5 Закону про закупівлі забороняє замовникам встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Згідно з ч. 4 ст. 22 цього Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРТЕЛЕ-СЕРВІС” є постачальником електронних комунікаційних мереж і послуг, що підтверджується Витягом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРТЕЛЕ-СЕРВІС” включено до Переліку операторів (провайдерів) комунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захисту
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРТЕЛЕ-СЕРВІС” є дійсним членом Інтернет Асоціації України;
Відповідно до Протоколу від 16.12.2025 №0187 вимірювання параметрів та розрахунку показників якості передачі даних та доступу до Інтернет ТОВ “УКРТЕЛЕ-СЕРВІС”, встановлено, що показники: відсоток успішних реєстрацій у мережі (log-in), відсоток відмов, відсоток реєстрацій, які відповідають нормам за часом реєстрації в мережі, відсоток незадовільних з’єднань за швидкістю передачі даних, швидкість передачі даних, – відповідають встановленим граничним нормованим рівням якості послуг передачі даних та доступу до Інтернет, що затверджені наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 28.12.2012 №803.
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРТЕЛЕ-СЕРВІС” має розроблену комплексну систему захисту інформації інформаційно-телекомунікаційної системи захищеного вузла інтернет-доступу, що підтверджується Атестатом відповідності Системи технічного захисту інформації та Експертним висновком, відповідно до якого ця комплексна система захисту інформації відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРТЕЛЕ-СЕРВІС” планує взяти участь у закупівлі та має можливість надати якісно і у встановлений строк послуги що є предметом закупівлі за конкурентною ціною.
Проте встановлення Замовником дискримінаційних вимог, які зазначені в цій скарзі, перешкоджають можливості Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТЕЛЕ-СЕРВІС” взяти участь у закупівлі та порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТЕЛЕ-СЕРВІС” на участь у закупівлі на недискримінаційних умовах.