Послуги з фізичної охорони території, сільськогосподарські угіддя та об’єкти ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут»

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 3500-р/пк-пз від 25.03.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу приватного підприємства "ІННОВАЦІЙНІ БЕЗПЕКОВІ КОМПЛЕКСИ" (код ЄДРПОУ:

39208096) від 06 березня 2026 № UA-2026-03-03-014938-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 10.03.2026 № 2718-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що оскаржується вимога щодо монтажу системи охороннотривожної сигналізації та їх обслуговування з ремонтом.

Така вимога є дискримінаційною та обмежує коло учасників які зможуть взяти участь в закупівлі, з огляду на наступне.

Фактично, Замовник вимагає від Скаржника виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи, що жодним чином не відносяться до предмета закупівлі.

Замовник закуповує охоронні послуги 79710000-4 - Охоронні послуги, а монтаж та підключення (з обслуговуванням) системи охоронно-тривожної сигналізації мала б бути проведена взагалі окремою публічної закупівлею за наступним ДК:

1.

Код ДК 021:2015 - 31625000-3 - Пристрої охоронної та пожежної сигналізації;

2.

Код ДК 021:2015 - 31625300-6 - Системи охоронної сигналізації;

3.

Код ДК 021:2015 - 35121000-8 - Охоронне обладнання;

4.

Код ДК 021:2015 - 45312200-9 - Встановлення систем охоронної сигналізації;

5.

Код ДК 021:2015 - 51310000-8 Послуги зі встановлення радіо-, телевізійної, аудіо-та відеоапаратури;

6.

Код ДК 021:2015 - 3232330 0-6 - Відеообладнання;

7.

Код ДК 021:2015 - 71242000-6 - Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат;

8.

Код ДК 021:2015 - 71320000-7 - Послуги з інженерного проектування.

Скаржник повідомляє про невідповідність Наказу МЕРТ "Про затвердження національного класифікатора України ДК 021:2015 та скасування національного класифікатора України ДК 021:20072" від 23.12.2015 р. № 1749 (далі – Класифікатор ДК) (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1749731-15#Text).

Тобто, Замовник вимагає проведення робіт, що підпадають під інший код класифікатору та не має жодного відношення до надання охоронних послуг.

З огляду на це, Скаржник не може надати жодних довідок, гарантійних листів, сертифікатів/листів про щодо виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт (засобів охоронно-пожежної сигналізації) з подальшим обслуговуванням, ремонтом та експлуатаційним обслуговуванням та погодитись на виконання умов Документації. Даний вид робіт не є предметом закупівлі.

Замовник зазначає, що Скаржник посилається на необхідність запобігання проявам корупції у сфері публічних закупівель. У зв’язку з чим у Замовника виникає доречне запитання, до чого тут дискримінаційність і прояв корупції, якщо йдеться про монтаж обладнання Скаржником самому для самого себе для забезпечення своєї власної охоронної діяльності. Це можна порівняти з придбанням, наприклад, уніформи для своїх штатних працівників-охоронців.

Оскільки при повітряній тривозі, виникають перебої з мобільним зв’язком, єдиним варіантом виклику мобільних груп є саме охоронно-тривожна сигналізація. Тому її наявність та справність об’єктивно обґрунтовують своєчасне надання послуг в повному обсязі та передбачені Законом України від 22 березня 2012 р. № 4616-VI "Про охоронну діяльність" та постановою КМУ від 18 листопада 2015 р. № 960 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності" зі змінами.

Крім того, змонтоване обладнання використовуватиметься виключно для надання Виконавцем послуг з охорони об’єкта та не буде передано на баланс Замовника. Виходячи з цього, Замовник не може здійснювати витрати, пов’язані з монтажем, обслуговування та ремонтом такого обладнання. Тому подібні закупівлі не передбачено в річному плані закупівель на 2026 рік.

Скаржник у своїй скарзі посилається на низку інших кодів класифікатора ДК 021:2015, які стосуються: будівельних робіт; інженерного проектування; установлення обладнання. Разом з тим тендерна документація Замовника не містить вимог щодо проектування систем сигналізації; виконання будівельно-монтажних робіт; створення нових інженерних систем. Вимога полягає виключно у підключенні кнопки тривожного виклику до пульта централізованого спостереження, технічному супроводі існуючої системи сигналізації та забезпеченні її працездатності. Такі дії є типовою складовою послуг пультової охорони та не змінюють предмет закупівлі. Таким чином, зазначені вимоги не є окремим видом робіт, а є складовою організації процесу охорони об’єкта.

Будь-який суб’єкт господарювання, який надає послуги пультової охорони, має можливість забезпечити: підключення тривожної кнопки до пульта спостереження;

технічне обслуговування систем сигналізації; реагування мобільних груп. Отже, вимога не обмежує коло учасників та не створює переваг для окремих суб’єктів господарювання.

Оприлюднюючи вищевказану вимогу, Замовник сподівався, що охорону ввіреного йому державного майна здійснюватиме спеціалізоване підприємство, оснащене належним обладнанням, необхідними пристроями і потрібними знаряддями, що становлять собою єдиний ефективний виробничий комплекс. Натомість виявилося, що підприємство, навіть у назві якого присутні слова "безпекові комплекси", замість того, щоб пропонувати звичайному державному закладу освіти свої високі "інноваційні" можливості, почало вишукувати недоліки у тендерній документації, хоча зовсім нещодавно з усіма цими вимогами – погоджувалось.

У Технічних вимогах Тендерної документації щодо монтажу системи зовсім не згадується про відеоспостереження, йдеться про пульт централізованого спостереження.

Адже саме ця апаратура і робить розгалужену охоронну мережу єдиним комплексом. І саме на таку організаційно-професійну цілісність Замовник і розраховував, плануючи невдовзі вступити саме у цивільно-договірні відносини з майбутнім переможцем тендерних змагань.

Придбання ж самим Замовником охоронного обладнання за окремими закупівельними процедурами більше підходить для трудових відносин, коли інститут мав би забезпечити своїх власних штатних сторожів необхідними умовами для виконання ними трудових обов’язків за посадовими інструкціями.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 1 Документації назва предмета закупівлі: код згідно ДК 021:2015-79710000-4 - Охоронні послуги (Послуги з фізичної охорони території, сільськогосподарські угіддя та об’єкти ВП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут").

Додаток 1 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

2. Пультова охорона:

1. Протягом 1 (одного) дня з моменту укладення договору на охорону, за власні кошти приєднати кнопку тривожного виклику для передачі тривожних сповіщень на постах охорони до пульта централізованого спостереження, здійснювати її технічне обслуговування та реагування на тривожні виклики мобільними групами.

4. За власні кошти підтримувати в робочому стані діючу систему охороннотривожної сигналізації шляхом проведення регулярного (щомісячного) технічного обслуговування всіх елементів системи охоронно-тривожної сигналізації та виконанням (в разі необхідності) ремонтних робіт. Запасні частини, деталі та витратні матеріали для проведення ремонту (в разі необхідності) забезпечуються Виконавцем. При отриманні сигналів про несправність охоронної – тривожної сигналізації – терміново повідомляти про це Замовника, а також забезпечити прибуття груп швидкого реагування для забезпечення охорони об’єкта до приведення системи у працездатний стан в термін до 30 хвилин.

Документальне підтвердження відповідності технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмета закупівлі:

1. Учасник повинен забезпечити цілодобову фізичну охорону з посиленням поста охорони кнопкою тривожного виклику з виводом сигналу на пункт централізованого спостереження та виїздом на виклик мобільних груп реагування на об’єктах №1, №2, №3 та прилеглої території Замовника та прийнятих під охорону товарно-матеріальних цінностей від розкрадання, знищення, псування у строки, встановлені тендерною документацією.

Об’єктом охорони є навчально-науково-виробничий підрозділ ВП НУБіП України „Ніжинський агротехнічний інститут” площею 16,6 га: навчально-виробнича лабораторія технічного і технологічного обслуговування (приміщення, ангари, критий тік та трактори, автомобілі і сільськогосподарська техніка, склад ПММ); навчально-виробнича лабораторія тваринництва (приміщення №1 ВРХ, приміщення №2 свині, приміщення №3 вівці, гноєсховище, силосна яма та навіс зберігання сіна та соломи); лабораторія переробки с/г продукції (зерноочисний комплекс, газова сушарка, склади, вагова, гаражі, вирощена продукція сільськогосподарських культур, яка зберігається в складах); навчальновиробнича лабораторія з ведення фермерського господарства (теплиці, пасіка, демонстраційне і колекційно-дослідне поля (4,34 га)) за адресою: м. Ніжин, вул.

Індустріальна, 42; та сільськогосподарські угіддя, де вирощуються основні зернові, технічні і кормові культури (озима пшениця, соя, кукурудза на зерно, соняшник, кукурудза на силос та інші) (1072,01 га). Об’єкти є розосередженими, працюють у цілодобовому режимі, містять матеріальні цінності, паливно-мастильні матеріали, техніку та продукцію, що є об’єктами підвищеного ризику розкрадань пошкоджень та рейдерських нападів.

Учасник надає гарантійний лист довільної форми.

2. Гарантійний лист довільної форми щодо підтримки Виконавцем в робочому стані діючої системи охоронно-тривожної сигналізації шляхом проведення регулярного (щомісячного) технічного обслуговування всіх елементів системи охоронно-тривожної сигналізації та виконанням (в разі необхідності) ремонтних робіт за власні кошти. Запасні частини, деталі та витратні матеріали для проведення ремонту (в разі необхідності) забезпечуються Виконавцем за власні кошти При отриманні сигналів про несправність охоронної –тривожної сигналізації – терміново повідомляти про це Замовника, а також забезпечити прибуття груп швидкого реагування для забезпечення охорони об’єкта до приведення системи у працездатний стан в термін до 30 хвилин.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Наведені вище вимоги Документації [в частині підтримування в робочому стані діючої системи охоронно-тривожної сигналізації шляхом проведення регулярного (щомісячного) технічного обслуговування всіх елементів системи охоронно-тривожної сигналізації та виконанням (в разі необхідності) ремонтних робіт] не узгоджуються з предметом закупівлі, що не дає можливість учасникам належним чином оформити свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що оскаржується вимога щодо забезпечення належних умов праці несення служби за власний рахунок.

Вказана вимога є дискримінаційною, непропорційною та такою, що виходить за межі предмета закупівлі, з наступних підстав:

Предметом закупівлі є охоронні послуги (код ДК 021:2015 – 79710000-4 "Охоронні послуги" які регулюються Законом України "Про охоронну діяльність" та Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності.

Ці нормативні акти не передбачають обов’язку учасника (охоронної компанії) здійснювати облаштування приміщень, забезпечення опалення, водопостачання, пожежогасіння чи відшкодування витрат на електроенергію.

Такі вимоги стосуються будівельних робіт та облаштування приміщень (код ДК 021:2015 – 45000000-7 "Будівельні роботи та поточний ремонт" або 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи"), а також послуг з опалення та водопостачання (код ДК 021:2015 – 09320000-8 "Пара, гаряча вода та пов'язана продукція" або 45330000-9 "Водопровідні та санітарно-технічні роботи"). Вони не є частиною охоронних послуг і не можуть бути включені до тендерної документації без окремої закупівлі за відповідним кодом ДК.

Вимога накладає на учасника додаткові необґрунтовані витрати (облаштування приміщення, меблі, обігрів, вода, пожежогасіння, компенсація електроенергії), які не пов’язані безпосередньо з наданням охоронних послуг.

Це створює штучні бар’єри для участі, обмежує конкуренцію та дискримінує учасників, які не мають ресурсів для таких інвестицій або вважають їх непропорційними.

Замовник зазначає, що Предметом закупівлі є охоронні послуги за кодом ДК 021:2015 – 79710000-4 "Охоронні послуги". Надання послуг фізичної охорони передбачає безпосередню присутність працівників охорони на постах охорони протягом встановленого режиму роботи.

До організації роботи поста охорони входять: облаштування робочого місця охоронника; забезпечення можливості перебування охоронника на посту протягом зміни;

створення умов для безпечного та ефективного виконання службових обов’язків. Такі елементи є складовою організації процесу надання охоронних послуг і не можуть розглядатися як окремі будівельні або комунальні роботи.

Так, роботодавець відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю України та інших законодавчих актів (у даному випадку Скаржник) зобов’язаний забезпечити його працівникам – охоронцям безпечні, нешкідливі та належні побутові умови, що включають обладнане робоче місце (освітлення, захист, оптимальні температурні умови), місця для відпочинку, прийому їжі, а також забезпечити індивідуальними засобами. Умови мають відповідати вимогам законодавства про охорону праці, зокрема Закону України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII "Про охорону праці".

У Скарзі Скаржник вимагає зобов’язати Замовника виконувати умови про охорону праці співробітників самого Виконавця, що суперечить чинному законодавству України.

Витрати на оплату комунальних послуг, спожитих працівниками надавача послуг охорони, не можуть бути здійснені за рахунок Замовника, оскільки дана стаття відповідатиме нецільовим витратам бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та не передбачена у кошторисі Замовника.

Водночас Замовник не може облаштовувати спеціальні приміщення для створення належних умов праці й відпочинку для Учасника, оскільки об’єкти, що перебувають на балансі інституту не передаються в оренду чи користування учасникам процедури закупівлі, а використовуються виключно за цільовим призначенням – для навчальних та дослідних цілей.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охоронну діяльність", охоронна діяльність – це надання послуг з охорони власності та громадян. Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на таку діяльність, є професійним учасником ринку. Облаштування робочого місця для свого персоналу є складовою частиною собівартості послуги та звичайною діловою практикою для мобільних об’єктів (наприклад, охорона полів чи розосереджених територій). Виконавець, як професіонал, краще обізнаний із санітарними та технічними нормами, що необхідні для комфортного несення служби його працівниками.

При формуванні цінової пропозиції Учасник закупівлі повинен передбачити всі витрати, пов’язані з наданням ним послуг. При цьому Замовник не регламентує розміри витрат на певні товари, роботи послуги, пов’язані з виконанням умов договору, та не вимагає значних інвестицій від Учасника.

Замовник не вимагає від Учасника будівництва капітальних споруд. Мова йде про тимчасові пересувні конструкції (вагончики, контейнери), які є широкодоступними на ринку (оренда або купівля) та можуть бути використані Учасником на інших об'єктах після завершення договору. Це не є специфічною вимогою, що підлаштована під конкретного виробника, а є загальною вимогою до матеріально-технічної бази будь-якої потужної охоронної компанії. Встановлена вимога спрямована виключно на забезпечення належної організації служби та не містить надмірних або невиправданих умов. Встановлена вимога застосовується однаково до всіх потенційних учасників процедури закупівлі. Вона не прив’язана до конкретного суб’єкта господарювання, не надає переваг окремим учасникам, не містить індивідуальних або унікальних характеристик. Отже, вимога не має дискримінаційного характеру та не порушує принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону.

Доводи скаржника щодо дискримінаційного характеру вимоги є безпідставними, оскільки:

- вимога безпосередньо пов’язана з організацією надання охоронних послуг;

- законодавство надає замовнику право визначати необхідні умови виконання договору;

- вимога не передбачає виконання будівельних або комунальних робіт;

- забезпечення належних умов праці є обов’язком роботодавця;

- вимога застосовується однаково до всіх учасників процедури закупівлі.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 1 Документації назва предмета закупівлі: код згідно ДК 021:2015-79710000-4 - Охоронні послуги (Послуги з фізичної охорони території, сільськогосподарські угіддя та об’єкти ВП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут").

Додаток 1 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

2. Пультова охорона:

2. Не пізніше ніж за 1 (один) календарний день до початку надання Послуг за Договором забезпечити власними силами та за власний рахунок належні умови несення служби охоронниками на об’єкті за адресою: м. Ніжин, вул. Індустріальна, 42:

- здійснити облаштування поста охорони (пересувне приміщення, сторожка для несення служби охоронником, обладнане необхідними меблями);

- здійснити забезпечення поста охорони обігрівом, водопостачанням, засобами пожежогасіння (вогнегасником);

- надавач послуг відшкодовує Замовнику вартість використаної електричної енергії.

Документальне підтвердження відповідності технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмета закупівлі:

4. Учасник повинен забезпечити перепускний режим на охоронюваних об’єктах. Не пізніше ніж за 1 (один) календарний день до початку надання Послуг за Договором забезпечити власними силами та за власний рахунок належні умови несення служби охоронниками на об’єкті за адресою: м. Ніжин, вул. Індустріальна, 42:

- здійснити облаштування поста охорони (пересувне приміщення чи сторожку для несення служби охоронником, обладнане необхідними меблями);

- здійснити забезпечення поста охорони обігрівом, водопостачанням, засобами пожежогасіння (вогнегасником) та здійснювати відшкодування Замовнику вартості використаної електричної енергії. Надати гарантійний лист.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Наведені вище вимоги Документації [в частині здійснення облаштування поста охорони (пересувне приміщення чи сторожку для несення служби охоронником, обладнане необхідними меблями); здійснення забезпечення поста охорони обігрівом, водопостачанням, засобами пожежогасіння (вогнегасником) та здійснювати відшкодування Замовнику вартості використаної електричної енергії] не узгоджуються з предметом закупівлі, що не дає можливість учасникам належним чином оформити свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що Замовником встановлена надмірна кількість транспортних засобів, перевірка їх прибуття на об’єкт замовника, можливість виїзду до їх місцерозташування.

Скаржник має підтвердити наявність груп швидкого реагування в кількості не менше 3 (трьох) груп, на спеціалізованому автотранспорті, обладнаному засобами радіотехнічного зв’язку, кольографічними схемами та написами, засвідчуючи належність до учасника, відповідними світловими та звуковими сигналами в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України та окремо наявність службового автотранспорту не менше 3-х.

Так, Скаржник може залучити 1 (один) транспорт групи швидкого реагування, але не в зазначеній Замовником кількості.

Об’єкт Замовника знаходяться за наступною адресою: 16600, Україна, Чернігівська область, м. Ніжин, вулиця Індустріальна, 42.

Тобто, об’єкт виключно один, а Замовником вимагається надати підтвердження цілих 3 (трьох) груп швидкого реагування і окремо службових транспортних засобів теж у кількості 3 (трьох) одиниць.

Для надання послуг, які є предметом закупівлі, достатньо і 1 (однієї) групи швидкого реагування (для реагування та прибуття на об’єкт). Так, Скаржник може залучити 1 (одну) групу швидкого реагування та виконати вимоги, які висуваються Замовником в технічному завданні з оперативним реагуванням. Однак, через встановлення зазначеної вимоги, Скаржник не може взяти участь в закупівлі.

Також Закон про охорону та Ліцензійні умови не вимагають, щоб транспорт реагування містив надпис напис "Охорона" (або еквівалент).

Отже, встановлення вимоги щодо підтвердження саме цілих 3 (трьох) груп швидкого реагування і окремо службових транспортних засобів теж у кількості 3 (трьох) одиниць жодним чином не обґрунтована та дискримінує учасників, що не мають такої кількості транспорту реагування.

Скаржник також зазначає, що транспорт реагування здійснює безпосереднє патрулювання відповідно до маршрутного листа (зона реагування) в радіусі достатнім, для оперативного приїзду на спрацювання охоронно-тривожної сигналізації на об’єкті охорони.

Замовник не може вимагати знаходження на території транспорту реагування. Транспорт реагування працює при спрацюванні охоронно-тривожної сигналізації або при безпосередньому виклику, де персонал охорони на спеціалізованому транспорті виїжджає до об’єкту охорони та проводить огляд, виявляє загрозу та вживає заходів для її нейтралізації (затримання, виклик поліції/ДСНС).

Закон не передбачає для замовника права проводити фактичні виїзні перевірки наявності ресурсів учасника на етапі кваліфікації пропозицій. Перевірка кваліфікаційних критеріїв та підтверджуючих документів здійснюється виключно на підставі поданих учасником документів та інформації з відкритих джерел (реєстрів, Єдиного державного реєстру тощо). Право на виїзну перевірку наявності груп швидкого реагування (ГШР) безпосередньо на місцях дислокації виходить за межі повноважень, визначених Законом, та суперечить принципам прозорості та рівного ставлення до всіх учасників (ч. 1 ст. 5 Закону).

Крім того, така вимога не відповідає принципу пропорційності, закріпленому в ст. 3 Закону, оскільки не є необхідною для забезпечення якості послуг і не обґрунтована об’єктивними потребами предмета закупівлі.

Така перевірка є суб’єктивною та неконтрольованою:

немає чітких критеріїв, за якими саме буде проводитися перевірка (наприклад, що саме вважатиметься "наявністю" ГШР – присутність персоналу, транспорт, обладнання?);

не визначено строки, порядок, склад комісії, фіксацію результатів (акт, фото, відео тощо);

відсутні гарантії, що перевірка буде проведена щодо всіх учасників однаково або що учасник отримає можливість надати пояснення/докази;

існує високий ризик зловживань та вибіркового застосування (перевірка тільки "незручних" учасників).

Вимога фактично перекладає тягар доведення на учасника в невизначеному форматі та створює додаткові бар’єри для компаній, які мають розподілену структуру (наприклад, групи реагування, що базуються в кількох населених пунктах регіону, але можуть швидко прибувати на об’єкти). Це штучно звужує коло потенційних учасників та порушує принцип добросовісної конкуренції (ч. 1 ст. 5 Закону). Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону, учасник має право залучати субпідрядників/співвиконавців для підтвердження спроможностей, але вимога виїзної перевірки унеможливлює ефективне використання цього права, оскільки перевірка може бути застосована вибірково.

Замовник зазначає, що розрахунки при формулюванні цієї вимоги спиралися на дуже великий негативний досвід боротьби за збереження державного майна (і в першу чергу, врожаїв), який, на жаль, за довгі роки накопичився в аграрного закладу освіти в результаті буквально запеклого протистояння з численними недобросовісними мешканцями навколишніх населених пунктів, прилеглих до території навчально-науково-виробничого підрозділу інституту (ННВП), у їхньому ненаситному прагненні до чужого добра.

Тому й розділена територія ННВП на три окремих пости, тому й вимога про можливість реагування одночасно на три події по місцю розташування об’єктів №1, №2, №3 Замовника – обґрунтована.

Скаржник намагається заперечувати цю потребу тим, що, мовляв, об’єкт Замовника знаходяться за однією адресою: 16600, Україна, Чернігівська область, м. Ніжин, вулиця Індустріальна, 42, – і для надання послуг, які є предметом закупівлі, достатньо і 1 (однієї) групи швидкого реагування (для реагування та прибуття на об’єкт).

А те, що об’єкт цей має розмір 16,6 га і є широко розгалуженим, – це не береться до уваги. Адже до структури об’єкта входять: навчально-виробнича лабораторія технічного і технологічного обслуговування (приміщення, ангари, критий тік та трактори, автомобілі і сільськогосподарська техніка, склад ПММ); навчально-виробнича лабораторія тваринництва (приміщення №1 ВРХ, приміщення №2 свині, приміщення №3 вівці, гноєсховище, силосна яма та навіс зберігання сіна та соломи); лабораторія переробки с/г продукції (зерноочисний комплекс, газова сушарка, склади, вагова, гаражі, вирощена продукція сільськогосподарських культур, яка зберігається в складах); навчальновиробнича лабораторія з ведення фермерського господарства (теплиці, пасіка, демонстраційне і колекційно-дослідне поля (4,34 га)) за адресою: м. Ніжин, вул.

Індустріальна, 42; та сільськогосподарські угіддя, де вирощуються основні зернові, технічні і кормові культури (озима пшениця, соя, кукурудза на зерно, соняшник, кукурудза на силос та інші) (1072,01 га). Крім того, пост 3 – це сільськогосподарські угіддя площею 1072,01 га, які зосереджені на території Ніжинської, Кунашівської і Безуглівської ТГ.

Об’єкт є не просто розосередженим, він працює у цілодобовому режимі: у сільському господарстві нема поняття "Робочий день закінчився".

Один автомобіль фізично не може одночасно перебувати на міській базі та здійснювати патрулювання полів, відстань між якими та площа яких унеможливлюють оперативне переміщення. У разі виникнення позаштатної ситуації (спрацювання тривожної кнопки або спроба крадіжки зерна/техніки) одночасно на двох або трьох постах, Виконавець з одним або двома авто не зможе виконати умови ТД щодо прибуття ГШР на всі точки. Наявність трьох одиниць транспорту гарантує, що кожен пост має потенційну підтримку мобільної групи без очікування звільнення екіпажу з іншої локації. Зменшення кількості автотранспорту до однієї чи двох одиниць поставить під загрозу збереження державного майна на віддалених локаціях, оскільки у разі одночасної загрози на декількох об’єктах Виконавець буде змушений обирати пріоритетність, що є неприпустимим за умовами даного тендеру. Будь-яка фахова охоронна компанія, що претендує на охорону об'єктів державного значення та тисяч гектарів землі, повинна мати у своєму розпорядженні таку кількість автомобілів реагування, яка забезпечить необхідні умови надання послуг.

Охоронна послуга вважається якісною лише тоді, коли вона гарантує безпеку всіх об'єктів без винятку в будь-який момент часу.

Скаржник у своїй скарзі посилається на положення Закону України "Про охоронну діяльність" та постанова Кабінету Міністрів України № 960. Разом з тим зазначені нормативні акти встановлюють мінімальні вимоги до суб’єктів охоронної діяльності для отримання ліцензії. Водночас ці нормативні акти не обмежують Замовника у праві встановлювати додаткові вимоги до учасників процедури закупівлі, якщо такі вимоги обумовлені специфікою предмета закупівлі та спрямовані на забезпечення належного рівня безпеки.

Скаржник наголошує, що Закон про охорону та Ліцензійні умови не вимагають, щоб транспорт реагування містив напис "Охорона" (або еквівалент). Але вищезгаданий негативний досвід підтверджує, що на правопорушників витверезвляюче впливають насамперед правоохоронні атрибути. Тому бажання Замовника бачити у конфліктних ситуаціях техніку з офіційним написом "Охорона" (або еквівалент) – цілком виправдане.

Твердження Скаржника про відсутність законодавчих вимог щодо нанесення написів на транспорт реагування не відповідає нормам чинного законодавства.

Зокрема, порядок обладнання транспорту реагування прямо врегульовано наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 квітня 2013 р. № 375 "Про затвердження Порядку обладнання транспорту реагування суб'єкта охоронної діяльності засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами". Відповідно до розділу ІІІ зазначеного Порядку обладнання транспорту реагування кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами, пункту 3.1 встановлено: на транспорті реагування суб’єкта охоронної діяльності наносяться кольорографічні схеми (написи), які ідентифікують суб’єкта охоронної діяльності, зокрема його скорочене найменування, номер телефону та емблема (у разі наявності такої). Отже, нормативно прямо передбачено, що транспорт реагування повинен мати відповідні написи та кольорографічні позначення, які дозволяють ідентифікувати його як транспорт суб’єкта охоронної діяльності. При цьому законодавство не обмежує суб’єкта охоронної діяльності конкретною формою напису, однак передбачає обов’язковість нанесення ідентифікаційних позначень. Саме тому на практиці такі транспортні засоби містять написи "Охорона", назву підприємства, логотип або інші ідентифікаційні елементи. Таким чином, встановлена Замовником вимога щодо наявності відповідних написів на транспорті реагування спрямована виключно на забезпечення належної ідентифікації транспортних засобів, що використовуються для виконання охоронних функцій, та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Скаржник у своїй скарзі зазначає, що передбачена тендерною документацією можливість перевірки фактичної наявності груп швидкого реагування та їх здатності здійснювати виїзд до місця розташування об’єкта нібито суперечить законодавству у сфері публічних закупівель та створює дискримінаційні умови для учасників.

Замовник не вимагає та жодним пунктом тендерної документації не встановлює жодної вимоги щодо надання доступу до приміщень, транспорту чи майна Учасника.

Замовник не проводить "перевірку", він пересвідчується, що вказана в довідці МТБ не є фікцією. Учасник, який має реальну групу, не може вважати дискримінацією фізичне підтвердження її існування. Замовник зобов’язаний перевіряти достовірність інформації це є принцип ефективного використання коштів. Подання недостовірної інформації є безумовною підставою для відхилення (п. 41 Особливостей). Зазначені критерії мають на меті підтвердження фактичної спроможності учасника належним чином виконати договір.

Оскільки предметом закупівлі є охоронні послуги, які безпосередньо пов’язані з оперативним реагуванням на сигнали тривоги, наявність груп швидкого реагування та можливість їх оперативного прибуття до об’єкта є ключовим елементом виконання договору. Отже, перевірка наявності таких ресурсів спрямована виключно на підтвердження спроможності учасника виконати договірні зобов’язання.

Скаржник стверджує, що законодавство передбачає виключно документальну перевірку кваліфікаційних критеріїв. Разом з тим положення законодавства не містять заборони для Замовника здійснювати додаткову перевірку достовірності інформації, поданої учасником. Таким чином Замовник має право перевіряти достовірність поданої інформації, зокрема щодо наявності матеріально-технічної бази Учасника. Такі дії спрямовані на мінімізацію ризиків укладення договору з учасником, який фактично не має необхідних ресурсів. Формальне подання довідок або декларацій без можливості перевірки фактичної наявності таких ресурсів не гарантує, що учасник дійсно має необхідні можливості для реагування на надзвичайні ситуації. Практика у сфері охоронних послуг свідчить, що інколи учасники можуть декларувати наявність ресурсів, які фактично не використовуються або не знаходяться у відповідному регіоні. У зв’язку з цим перевірка можливості прибуття групи реагування на об’єкт є обґрунтованим механізмом контролю достовірності інформації, поданої учасником.

Скаржник помилково трактує вимогу Замовника як таку, що нібито зобов’язує учасника постійно розміщувати транспорт реагування безпосередньо на території об’єкта.

Разом з тим тендерна документація не містить вимоги щодо постійного перебування груп швидкого реагування на території об’єкта Замовника. Йдеться виключно про підтвердження того, що учасник має реальну можливість оперативного виїзду та прибуття на об’єкт у разі виникнення тривожної ситуації.

Отже, вимога не обмежує способи організації роботи груп реагування та не втручається у внутрішню організацію діяльності суб’єкта охоронної діяльності та не створює переваг для окремих учасників та не порушує принцип добросовісної конкуренції.

У разі фактичної наявності в учасника належної матеріально-технічної бази, яка відповідає вимогам тендерної документації, відсутні об’єктивні підстави для її приховування або оскарження вимог щодо підтвердження такої наявності. У зв’язку з цим оскарження вимог, що стосуються підтвердження наявності матеріально-технічної бази, фактично свідчить не про їх дискримінаційний характер, а про небажання або неможливість окремого учасника підтвердити відповідність таким вимогам.

У зв’язку з викладеним доводи скаржника є необґрунтованими, а підстави для внесення змін до тендерної документації відсутні.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

Об’єктом охорони є навчально-науково-виробничий підрозділ ВП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут" площею 16,6 га:

1) навчально-виробнича лабораторія технічного і технологічного обслуговування (приміщення, ангари, критий тік та трактори, автомобілі і сільськогосподарська техніка, склад ПММ);

2) навчально-виробнича лабораторія тваринництва (приміщення №1 ВРХ, приміщення №2 свині, приміщення №3 вівці, гноєсховище, силосна яма та навіс зберігання сіна та соломи);

3) лабораторія переробки с/г продукції (зерноочисний комплекс, газова сушарка, склади, вагова, гаражі, вирощена продукція сільськогосподарських культур, яка зберігається в складах);

4) навчально-виробнича лабораторія з ведення фермерського господарства (теплиці, пасіка, демонстраційне і колекційно-дослідне поля (4,34 га)).

Адреса: м. Ніжин, вул. Індустріальна, 42 Сільськогосподарські угіддя, де вирощуються основні зернові, технічні і кормові культури (озима пшениця, соя, кукурудза на зерно, соняшник, кукурудза на силос та інші) (1072,01 га).

Кількість постів:

Пост №1 - Фізична охорона приміщень, майна та прилеглої території, з посиленням поста охорони кнопкою тривожного виклику з виводом сигналу на пункт централізованого спостереження та виїздом на виклик мобільних груп реагування.

Пост № 2 - Фізична охорона приміщень, майна та прилеглої території, з посиленням поста охорони кнопкою тривожного виклику з виводом сигналу на пункт централізованого спостереження та виїздом на виклик мобільних груп реагування.

Пост № 3 - комплекс заходів, спрямованих на захист сільсько-господарських угідь від крадіжок, вандалізму та знищення, що включає фізичне патрулювання і використання мобільних груп. Мобільні групи на автомобілях здійснюють об'їзд території, патрулювання периметра та огляд полів цілодобово. Фізична охорона території з посиленням поста охорони кнопкою тривожного виклику з виводом сигналу на пункт централізованого спостереження та виїздом на виклик мобільних груп реагування..

Документальне підтвердження відповідності технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмета закупівлі:

3. Учасник у складі тендерної пропозиції надає довідку у довільній формі про забезпечення прибуття групи швидкого реагування до об’єкта охорони у строк не більше 5 хвилин з моменту отримання сигналу тривоги. Замовник залишає за собою право перевірки достовірності поданої інформації, у тому числі шляхом виїзду за адресою дислокації та перевірку відповідності адреси дислокації та часу маршруту.

Додаток 3 Документації містить перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника.

1. Наявність обладнання та матеріально-технічної бази:

1.4. Довідка в довільній формі завірена підписом та печаткою Учасника про наявність службового автотранспорту не менше 3-х.

Транспорт має відповідати вимогам п. 5 ст. 6 Закону України "Про охоронну діяльність", бути обладнаний засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами та написами, відповідними світловими та звуковими сигналами у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України, що підтверджується наданням наступних документів:

- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скан–копії технічного паспорту, - копію дозволу на встановлення та використання на транспортному засобі реагування суб’єкта охоронної діяльності спеціальних світлових сигнальних пристроїв авто жовтого (оранжевого) кольору) відповідно до п. 12 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 р. № 960 (зі змінами);

- фото спеціального транспортного засобу з чіткою видимістю державного номеру;

- фото емблеми Учасника і напис "Охорона" (або еквівалент) на транспортному засобі.

2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід:

2.2. Учасник повинен підтвердити наявність не менше 3-х груп оперативного реагування власних або залучених, з можливістю реагування одночасно на три події по місцю розташування об’єктів №1, №2 №3 Замовника. Надати довідку в довільній формі з зазначенням фактичної дислокації ГШР. Замовник залишає за собою право на етапі кваліфікації перевіряти подану інформацію Учасниками, а саме наявність груп швидкого реагування (ГШР) на місцях їх дислокації.

3.1. Щодо кількості транспортних засобів та можливості перевірки наданої інформації.

Враховуючи кількість постів охорони та площу об’єкта охорони, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3.2. Щодо напису "Охорона" (або еквівалент).

Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 960 (надалі – Ліцензійні умови) передбачають, зокрема:

1. Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов'язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.

Відповідно до пункту 12 Ліцензійних умов обладнання транспорту реагування засобами радіотехнічного зв’язку, кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами здійснюється з урахуванням таких вимог:

2) на транспорт реагування суб’єкта охоронної діяльності наносяться кольорографічні схеми (написи), які ідентифікують суб’єкта охоронної діяльності, зокрема його скорочене найменування, номер телефону та емблема (у разі наявності).

За таких умов, Ліцензійними умовами не передбачено нанесення на транспорт реагування напису "Охорона" (або еквівалент).

Враховуючи наведене, вищенаведена вимога Документації не узгоджується з ліцензійними умовами в цій частині.

Замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення наведеної вище умови Документації.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які мають транспорт реагування з написами "Охорона" (або еквівалент), що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4. Скаржник зазначає, що Замовником встановлено надмірні вимоги до аналогічного досвіду: прив’язка до кількості постів охорони.

Законодавство не встановлює жодних вимог до аналогічного договору, в тому числі стосовно обсягів надання послуг, строків виконання договору, місця надання послуг, з конкретним предметом (видом) послуг тощо.

Замовник жодним чином не обґрунтовує доцільність встановлення вимоги щодо підтвердження наявності аналогічного досвіду на надання послуг з охорони об’єктів з кількістю постів не менше 3 (три) цілодобових та чим відрізняється надання аналогічних охоронних послуг, наприклад, замовникам з великою кількістю постів з комбінованим графіком роботи, а не виключно з цілодобовим.

Скаржник не має аналогічного досвіду щодо надання охоронних послуг виключно з цілодобовим режимом охорони, а є з комбінованим.

Технологічний чи організаційний процес надання послуги жодним чином не змінюється, а різниця міститься виключно у кількості постів та графіку чергування.

За загальним правилом, аналогічним договором слід вважати такий договір, який відповідає запропонованому за видом та за предметом (тобто це надання охоронних послуг), незалежно від того, зазначено це замовником у тендерній документації: ані в незалежності від форми власності, ані організаційно-правової форми, ані типу суб’єкта господарювання ,ані коду ДК, ані об’єму надання послуг, предмету тощо.

Скаржник має багатий досвід надання послуг та може надати послуги у відповідності до технічних вимог Замовника, проте через встановлення зазначеної вимоги, не може взяти участь в закупівлі, оскільки Замовник вимагає підтвердження надання послуг з охорони об’єктів та/або територій з кількістю постів не менше 3 (трьох) цілодобових постів.

Скаржник на розгляд Комісії надав договір від 08.02.2025 № 157-15.96-2025.02.08-1, відповідно до якого передбачено час охорони, зокрема, 15-год. пост в робочі дні та 24 год.

у вихідні та святкові.

Замовник зазначає, що враховуючи цілодобовість режиму роботи підприємств у галузі сільського господарства загалом, Замовник продовжує наполягати на наданні охоронних послуг саме на цілодобових постах фізичної охорони. А стосовно досвіду конкретно Скаржника (як і будь-якого іншого Учасника), то тут Замовник уточнює, що досвід з надання охоронних послуг з комбінованим режимом охорони може бути розцінений і як досвід з надання охоронних послуг з цілодобовим режимом охорони, оскільки комбінований режим охорони об'єктів – це поєднання фізичної охорони (персоналу) та технічних засобів безпеки (сигналізації, контролю доступу) для максимального захисту. Адже цей підхід забезпечує оперативне реагування на загрози, поєднуючи людський фактор для прийняття рішень та автоматику для моніторингу.

Замовник не вимагає та жодним пунктом тендерної документації не встановлює вимоги щодо підтвердження наявності аналогічного досвіду на надання послуг з охорони об’єктів з кількістю постів не менше 3 (три) цілодобових постів.

Документальне підтвердження (договір та документи про його виконання) є об’єктивним способом перевірки факту реального надання послуг, а не лише декларування відповідного досвіду. Замовник не обмежує: кількість договорів, форму власності контрагентів, тип об’єктів. Тому сама по собі вимога не є дискримінаційною.

Будь-який суб’єкт господарювання, який має досвід надання послуг фізичної охорони згідно з предметом закупівлі, може підтвердити свою відповідність цій вимозі.

Отже, вимога є однаковою для всіх потенційних учасників та не створює переваг для конкретних суб’єктів господарювання.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника.

3. Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів:

3.1. На підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасник процедури закупівлі має надати копію аналогічного договору з усіма додатками до нього, відгук та копію документу(ів), що підтверджують його виконання в повному обсязі. Виконанням договору в повному обсязі є надання видаткових накладних та / або актів прийманняпередачі та / або актів наданих послуг та / або актів виконаних робіт, які підтверджують кількість (обсяг) товарів / робіт / послуг та суму, які визначені в аналогічному договорі.

Аналогічним вважається договір про надання охоронних послуг на цілодобових постах фізичної охорони.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які мають аналогічний договір про надання охоронних послуг саме на цілодобових постах фізичної охорони, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

5. Скаржник зазначає, що Замовником встановлено надмірні вимоги до штрафних санкцій та оплати за надання послуг.

Пункт 4.4 проєкту договору передбачає штраф виключно для Виконавця (учасника тендеру), без аналогічної відповідальності для Замовника. Це створює нерівні умови для сторін, порушуючи принципи рівності та недискримінації, передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон). Замовник не несе симетричної відповідальності за свої можливі відмови або порушення, що робить договір однобічним і дискримінаційним для потенційних виконавців, знижуючи конкуренцію в тендері.

Непропорційно великий розмір штрафу: штраф у 25% від ціни Договору є надмірним і не відповідає принципу пропорційності, закріпленому в ст. 41 Закону та Цивільному кодексі України (ст. 611). Такий розмір штрафу може перевищувати реальні збитки Замовника і слугувати не як компенсація, а як каральний захід. Рекомендується обмежити штраф до 5-10% або прив'язати його до конкретних збитків, підтверджених документально.

Невизначеність підстав для застосування штрафу: Формулювання "відмова від виконання умов Договору повністю або частково" є розмитим і не конкретизує, які саме порушення вважаються "відмовою" (наприклад, чи включає це форс-мажор, затримки через дії Замовника чи інші об'єктивні причини). Це порушує вимоги ст. 22 Закону про чіткість тендерної документації та може призводити до суб'єктивного тлумачення Замовником, створюючи ризики зловживань. Необхідно уточнити перелік конкретних підстав для штрафу, виключаючи обставини, не залежні від Виконавця (згідно з п. 5 Договору про форсмажор).

Порушення балансу інтересів сторін: Умова не враховує можливі причини відмови Виконавця, пов'язані з діями Замовника (наприклад, затримки фінансування, як у п. 2.5 та 2.12 Договору), що робить її несправедливою. Це суперечить ст. 3 Закону, яка вимагає ефективного використання коштів і захисту інтересів учасників.

Відстрочка платежу до 31 жовтня 2026 р. (майже 10 місяців для послуг, наданих з початку договору) створює фінансове навантаження виключно на Виконавця, змушуючи його кредитувати Замовника за власний рахунок. Це дискримінує малих і середніх підприємців, порушуючи ст. 5 Закону про недискримінацію, оскільки великі компанії легше витримують такі затримки. Умова суперечить постанові КМУ № 1178, яка передбачає спрощення умов для учасників.

Оплата протягом 20 робочих днів з 1 листопада 2026 р. є недостатньою компенсацією за попередню відстрочку, а повна відсутність авансів (як зазначено) робить договір ризикованим для Виконавця, особливо в умовах інфляції та воєнного стану. Це порушує ст. 41 Закону, яка вимагає розумних умов оплати, та ЦКУ (ст. 612), де строки повинні бути пропорційними. Рекомендується скоротити відстрочку до 30-60 днів і дозволити аванси до 30% для забезпечення ліквідності Виконавця.

Невизначеність змін обсягу та вартості залежно від фінансування: Можливість Замовника односторонньо змінювати обсяг послуг і вартість "залежно від реального фінансування" (п. 1.5, 2.12, 3.4.5 Договору) робить умови непередбачуваними, порушуючи ст. 22 Закону про чіткість тендерної документації. Це дозволяє Замовнику зменшувати обсяги без компенсації втрат Виконавця (наприклад, витрат на мобілізацію), що є дискримінаційним.

Такі умови оплати знижують привабливість тендеру, зменшуючи кількість учасників, що суперечить ст. 3 Закону про ефективне використання бюджетних коштів. У воєнний час закупівлі повинні бути гнучкими, але не на шкоду виконавцям.

Замовник зазначає, що є саме бюджетною організацією. З року в рік інститут, як і інші державні й комунальні заклади освіти, у фінансовому аспекті зайнятий не розвитком, а виживанням. І жодного року фінансування витрат з державного бюджету на охорону державного майна не передбачалось. Єдиним джерелом оплати подібних потреб є кошти, зароблені інститутом самостійно.

У той же час не слід забувати, що головним завданням закладу освіти є саме надання освітніх послуг (тобто навчання студентів), а не господарська діяльність. Тобто якихось фінансових преференцій для приватного бізнесу інститутові надавати просто нізвідки.

Тому будь-яке підприємство (наприклад, Скаржник), свідомо вступаючи у цивільнодоговірні відносини з бюджетним закладом освіти, має розуміти, що йому відігравати роль не лише бізнесмена, одержувача прибутку, але й роль соціального активіста, який, хоч і не є спонсором, але прагне й уміє знаходити консенсус зі своїм не дуже багатим контрагентом.

Принаймні не натискає на болючі точки.

Примусовості в таких взаєминах нема й не може бути.

Інститут завжди з глибокою вдячністю відзначає десятки назв своїх надійних помічників зі сфери аграрного бізнесу. Для них таке поняття, як відстрочка платежу у господарській співпраці з інститутом, є звичайним зрозумілим поясненням поточної складної ситуації.

Натомість Скаржник називає таку відстрочку несправедливістю строків оплати. Він вважає, що оплата протягом 20 робочих днів з 1 листопада 2026 року є недостатньою компенсацією за попередню відстрочку, а повна відсутність авансів робить договір ризикованим для Виконавця, особливо в умовах інфляції та воєнного стану. Шкода лише, що тут забувається, що ці самі інфляція та воєнний стан стосуються й закладу освіти.

Інститут із перших днів повномасштабної агресії є учасником програм із продовольчого забезпечення Сил оборони України.

Пропоноване Скаржником скорочення відстрочки до 30-60 днів і дозвіл авансів до 30% для забезпечення ліквідності Виконавця фізично неможливі, оскільки платоспроможність Замовника повністю залежить від реалізованого (чи нереалізованого) врожаю.

Відповідно до статті 549 Цивільний кодекс України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Тобто штрафні санкції є законним механізмом забезпечення належного виконання договірних зобов’язань. Отже, встановлення штрафних санкцій у проєкті договору є прямо передбаченим законодавством способом забезпечення виконання договору.

Предметом закупівлі є послуги, пов’язані із забезпеченням безпеки об’єкта.

Неналежне або несвоєчасне виконання таких послуг може призвести до: матеріальних збитків; пошкодження або втрати майна; виникнення загроз безпеці об’єкта. З огляду на це, встановлення відповідальності виконавця у вигляді штрафних санкцій є економічно та функціонально обґрунтованим інструментом управління ризиками. Такі умови стимулюють виконавця дотримуватись умов договору, забезпечувати якість послуг, оперативно реагувати на можливі порушення.

Проєкт договору оприлюднений у складі тендерної документації умови договору є однакові для всіх потенційних учасників процедури закупівлі. Жоден учасник не отримує переваг, індивідуальних умов, виключень із відповідальності. Отже, умови щодо штрафних санкцій не мають дискримінаційного характеру, оскільки застосовуються однаково до будьякого учасника, який стане переможцем процедури закупівлі. Учасник самостійно приймає рішення щодо участі у процедурі. Тобто учасник процедури закупівлі заздалегідь ознайомлюється з умовами проєкту договору, самостійно оцінює свої можливості щодо їх виконання, приймає рішення щодо участі в закупівлі. Якщо потенційний учасник не погоджується з умовами договору, він має право не брати участі у процедурі, однак це не свідчить про дискримінаційність таких умов. Таким чином твердження про "надмірність" санкцій є суб’єктивною оцінкою скаржника, що не підтверджена нормами законодавства.

Штраф у розмірі 25% передбачений проєктом договору саме за відмову від виконання Виконавцем умов Договору. При цьому Скаржник позиціонує себе як потенційний професійний відповідальний надавач послуг, що об’єктивно має унеможливлювати виникнення обставин, які призведуть до невиконання умов договору і відповідно накладання штрафу. Тому Замовник не розуміє віднесення даної вимоги до дискримінаційної, або трактує бачення Скаржника як таке, що може допускати виникнення обставин посягання на державне майно.

Крім того, Замовник не може самостійно приймати рішення щодо здійснення авансових платежів. Відповідно до постанови КМУ від 4 грудня 2019 р. № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" Розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому-четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва. Для отриманні дозволу на здійснення авансових платежів необхідно пройти цілу низку погоджень та отримати дозволи головного розпорядника бюджетних коштів, обґрунтовуючи причину їх здійснення. Враховуючи, що господарська діяльність не є основним видом діяльності Замовника, доволі мала вірогідність взагалі отримати такий дозвіл. Оскільки вони надаються для забезпечення основного функціонування інституцій.

У п.п. 1 п. 19 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 чітко прописано про зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Відповідно до проєкту договору Замовник може вийти з пропозицією про зменшення обсягу закупівлі, виходячи з реальних фінансових можливостей. При цьому повідомляємо, що всі зміни до договору вносяться лише шляхом підписання Сторонами додаткової угоди.

Компенсація втрат виконавця законодавчо не передбачена без наявності рішення суду чи інших законодавчих інституцій. Оскільки замовник є державним закладом, а не приватною інституцією, та суттєво законодавчо обмежений у правах.

Вартість майнового комплексу, який буде охоронятися за результатами проведеної закупівлі, становить близько 100 млн грн, а вартість предмета закупівлі (послуг охорони) – близько 1,5 млн грн. Тому 25% від суми договору, а саме – 373,6 тис. грн, не є значною сумою відносно вартості майна. При цьому у разі невиконання умов договору, виникає потреба у проведенні нової процедури закупівлі, що, відповідно, вкотре відтерміновує дату початку періоду надання послуг з охорони новим Виконавцем. У цей період високовартісний об’єкт залишається без охорони, що підвищує ризик посягання на державне майно.

Тому дана вимога є цілком правомірною, оскільки в Цивільному кодексі України не встановлено конкретного розміру чи обмеження штрафу за невиконання умов договору.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів передбачено Умови поставки та здійснення розрахунків:

Оплата за надані Послуги проводиться шляхом відстрочення платежу. Відстрочення платежу здійснюється до 31 жовтня 2026 року з моменту надання Послуг. Оплата за надання Послуг з 01 листопада 2026 року проводиться по факту наданих послуг протягом 20 (двадцяти) робочих днів.

Додаток 2 Документації містить форму "Тендерна пропозиція".

1. Умови оплати: відповідно до істотних умов договору (Розрахунки за надані Послуги проводиться шляхом відстрочення платежу. Відстрочення платежу здійснюється до 31 жовтня 2026 року з моменту надання Послуг. Оплата за надання Послуг з 01 листопада 2026 року проводиться по факту наданих послуг протягом 20 (двадцяти) робочих днів.

Авансові платежі Замовником не передбачені. Замовник може змінювати обсяг надання послуг та їх загальну вартість залежно від реального фінансування та фактичного обсягу видатків Замовника).

Додаток 5 Документації містить проєкт договору.

2.8. Оплата за надані Послуги проводиться шляхом відстрочення платежу.

Відстрочення платежу здійснюється до 31 жовтня 2026 року з моменту надання Послуг.

Оплата за надання Послуг з 01 листопада 2026 року проводиться по факту наданих послуг протягом 20 (двадцяти) робочих днів.

4.4. За відмову від виконання умов Договору повністю або частково Виконавець сплачує Замовнику штраф в розмірі 25 % ціни Договору.

Комісією листом від 18.03.2026 № 20-29/12-255-пз направлено запит Замовнику щодо необхідності:

1. Надати пояснення щодо розбіжностей в інформації щодо зазначення джерел фінансування вказаної закупівлі. Зокрема, відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів та річного плану закупівель UA-P-2026-03-03-018224-a, джерелом фінансування зазначеної закупівлі визначено Державний бюджет України/Кошти державного бюджету, код класифікації видатків - КПК-2026: 2201160 – Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики, у сумі 1 494 576,00 UAH (КЕКВ: 2282 — Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку).

Водночас, в поясненнях від 12.03.2026 №01-11/174 Замовником зазначено наступне:

"… І жодного року фінансування витрат з державного бюджету на охорону державного майна не передбачалось. Єдиним джерелом оплати подібних потреб є кошти, зароблені інститутом самостійно".

Також пояснити, яким чином твердження Замовника: "… платоспроможність Замовника повністю залежить від реалізованого (чи нереалізованого) врожаю", - пов’язане з тим, що в оголошенні зазначено, що процедура фінансується саме за кошти державного бюджету України.

2. Надати підтвердження наявності/відсутності фінансування з державного бюджету в кошторисах установи, плані асигнувань, зокрема за зазначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2282 — Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку до 31 жовтня 2026 року, а також на 2026 рік.

Замовником на розгляд Комісії надано, зокрема:

- лист від 20.03.2026 № 01-11/182, відповідно до якого Замовник повідомляє, зокрема, що відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Коштами загального фонду інституту є отримані асигнування від головного розпорядника бюджетних коштів. Власні надходження бюджетних установ, у даному випадку інституту, отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Зокрема до власних надходжень належать надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, а саме: плата за послуги, що надаються згідно з основною діяльністю; надходження від додаткової (господарської) діяльності;

плата за оренду майна; надходження від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна). Згідно зі ст. 13 та 23 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів зобов’язані використовувати бюджетні асигнування лише за цільовим призначенням, визначеним паспортом бюджетної програми.

Відповідно до кошторису та плану асигнувань інституту на 2026 рік за КПКВК 2201160 по загальному фонду передбачено видатки виключно на фінансування частини заробітної плати й комунальних послуг, забезпечення дітей-сиріт та взагалі не передбачено видатків на оплату послуг охорони навчально-науково-виробничого підрозділу (КЕКВ 2240 плану використання бюджетних коштів). Для здійснення витрат на оплату послуг охорони передбачено кошти по спеціальному фонду, які надійдуть від господарської діяльності, зокрема реалізації продукції рослинництва. Враховуючи технологію й агрономічні строки вирощування основних сільськогосподарських культур, збір урожаю та його подальша реалізація відбувається восени, що і зумовило необхідність відстрочення оплати за надання послуг охорони до 31 жовтня 2026 року. Така практика реалізується вже не один рік і не з одним надавачем послуг.

Щодо твердження про залежність платоспроможності Замовника від реалізації врожаю, зазначаємо, що таке твердження стосується формування власних надходжень інституту (спеціального фонду), передбачених ст. 13 Бюджетного кодексу України, у контексті покриття витрат на оплату послуг охорони і не заперечує факту фінансування діяльності закладу в цілому за рахунок державного бюджету.

Отже, зазначене у поясненні Замовника твердження про те, що витрати на охорону майна фактично здійснюються за рахунок власних надходжень, не суперечить законодавству, оскільки такі витрати покриваються виключно за рахунок коштів спеціального фонду та не передбачені по загальному фонду.

Водночас, зазначення у річному плані закупівель та оголошенні джерела фінансування як "кошти державного бюджету" зумовлено тим, що Замовник є державним закладом освіти – бюджетною установою та відповідна закупівля здійснюється в межах бюджетної програми;

- план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2026 рік;

- кошторис на 2026 рік;

- план використання бюджетних коштів на 2026 рік;

- щомісячний план використання бюджетних коштів на 2026 рік.

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Ніжинський агротехнічний інститут" (код ЄДРПОУ:

34492238) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги з фізичної охорони території, сільськогосподарські угіддя та об’єкти ВП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-03-03-014938-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Скарга на дискримінаційні вимоги