Текст рішення
РІШЕННЯ
№2504-р/пк-пз від 04.03.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІННОВАЦІЙНІ БЕЗПЕКОВІ КОМПЛЕКСИ" (код ЄДРПОУ: 39208096) від 20 лютого 2026 № UA-2026-02-18-008915-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 24.02.2026 № 2062-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1.
Скаржник зазначає, що відповідно до п. 1.3 розділу "Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій**" додатку 1 Документації встановлено наступні вимоги, зокрема:
"1.3. В учасника закупівлі обов’язково має бути така матеріально-технічна база, а саме:
… - спеціальні засоби активної оборони та особистого захисту (бронежилети, захісни шоломи, гумові кийки, газові балончики з аерозолями дратівної дії Терен-4М);
- персональні відіореєстратори (боді-камери)".
Щодо відеорестраторів (боді камер) Замовник зазначає, зокрема, що Замовник закуповує послуги охорони об’єктів, але при цьому встановлює вимоги щодо персональних камер, які жодним чином не відносяться до предмету закупівлі, а також повинні бути у власності учасника. В своїй діяльності Скаржник керується в першу чергу Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015р. № 960, Законом України "Про охоронну діяльність" від 22.03.2012 № 4616-VI та Постановою КМУ від 11 лютого 2013 р. № 97 "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності".
Скаржник звертає увагу, що жоден з цих нормативно-правових актів не передбачає обов’язкової наявності в суб’єкта охоронної діяльності або працівників такого суб’єкта персональних камер. Зазначена вимога замовника жодним чином не відноситься до предмету закупівлі, а тому Замовник не може її встановлювати. Скаржник може надати послуги і без наявності персональних відеорестраторів (боді камер). Якщо ж Замовник встановлює вимоги щодо наявності обладнання, яке не передбачене в діяльності суб’єкта охоронної діяльності, то він зобов’язаний забезпечити наявність такого обладнання та передати його в користування.
Щодо газових балончиків з аерозолями дратівної дії Терен-4М Скаржник зазначає, що зазначений засіб призначений для купівлі та використання виключно органами правопорядку. Суб’єкти охоронної діяльності не мають права придбавати та використовувати зазначений засіб, що є дискримінаційним по відношенню до всіх учасників, які не є правоохоронними органами.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті виробника зазначеного засобу НВП ЕКОЛОГ, вироби "Терен-4М" (ТУ У 29.6-19485052-019-2002) призначені для використання правоохоронними органами як засіб активної оборони і являють собою балони аерозольного типу, заповнені препаратом, містять речовини сльозогінної та дратівливої дії (іританти) - морфолід пеларгонової кислоти (МПК) та CS. Продаж балонів "Терен-4М" здійснюється лише працівникам правоохоронних органів на підставі закону України про поліцію та інші законодавчі акти.
Скаржник має газові балончики з аерозолями дратівної дії Терен-4, які передбачені Постановою КМУ від 11 лютого 2013 р. № 97 та може надати послуги використовуючи зазначені спецзасоби. Проте, через встановлення зазначеної вимоги, Скаржник не може взяти участь в закупівлі. Дані обставини ставлять учасників, зокрема Скаржника, у нерівне становище з іншими учасниками, не забезпечують рівне ставлення Замовника до кожного учасника та дискримінують учасників, які не мають персональних камер і не повинні їх мати, а також не мають і не можуть мати, згідно з законодавством, газові балончики з аерозолями дратівної дії Терен-4М.
Замовник зазначає, що предметом закупівлі є охорона об’єктів, у яких зберігаються музейні предмети державної частини Музейного фонду України, що становлять культурну та матеріальну цінність, а також передбачають постійне перебування відвідувачів.
У зв’язку з цим надання послуг охорони включає, зокрема, реагування на конфліктні ситуації між відвідувачами; припинення протиправної поведінки; взаємодію з правоохоронними органами; фіксацію фактів пошкодження майна або посягань на музейні експонати; недопущення перевищення повноважень працівниками охорони під час виконання службових обов’язків.
Наявність нагрудних відеореєстраторів забезпечує об’єктивну фіксацію дій охоронників під час виконання службових обов’язків, документування інцидентів та правопорушень; можливість подальшої передачі відеоматеріалів правоохоронним органам;
захист прав як відвідувачів, так і працівників охорони; мінімізацію ризиків безпідставного застосування фізичної сили; належне виконання вимог щодо забезпечення громадської безпеки в умовах воєнного стану.
Твердження Скаржника про те, що така вимога є незаконною у зв’язку з тим, що вона не передбачена Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, є безпідставним, оскільки Ліцензійні умови встановлюють мінімальні вимоги до провадження господарської діяльності, але жодним чином не обмежують право Замовника вимагати від учасника додаткове матеріально-технічне забезпечення, необхідне для якісного надання послуг.
При цьому, чинне законодавство України не містить заборони на використання персональних відеореєстраторів суб’єктами охоронної діяльності та не обмежує можливість застосування технічних засобів відеофіксації під час виконання охоронних функцій.
Нагрудні відеореєстратори є загальнодоступним технічним обладнанням, придбання якого не потребує отримання спеціальних дозволів чи ліцензій. Отже, будь-який суб’єкт охоронної діяльності має об’єктивну можливість забезпечити своїх працівників відповідними технічними засобами до моменту надання послуг. Таким чином, підсумовуючи вищезазначене встановлена вимога безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі; спрямована на забезпечення належного рівня безпеки об’єкта; не обмежує конкуренцію; не створює переваг для окремих учасників; не позбавляє Скаржника можливості взяти участь у процедурі закупівлі.
Щодо аерозоля дратівної дії Терен-4М Замовник зазначає, що встановлюючи вимоги до матеріально-технічного забезпечення учасників, Замовник керувався необхідністю забезпечення оперативного реагування на протиправні дії; припинення агресивної поведінки третіх осіб; недопущення нанесення шкоди відвідувачам музейного закладу; застосування пропорційних заходів впливу без використання фізичної сили.
Застосування спеціальних засобів сльозогінної та дратівної дії є найбільш безпечним способом припинення правопорушень у місцях масового перебування людей, що дозволяє уникнути застосування фізичної сили або інших більш небезпечних заходів впливу.
Разом з тим, встановлена вимога щодо наявності відповідних засобів встановлювалась Замовником виключно з метою підтвердження спроможності учасника забезпечити належний рівень реагування на інциденти.
Вимога Документації щодо наявності газових балончиків з аерозолями дратівної дії "Терен-4М" встановлена з метою забезпечення ефективного виконання охоронних функцій та гарантування безпеки об’єктів і персоналу в умовах можливих загроз.
"Терен-4М" є сертифікованим засобом активної оборони, що дозволяє швидко реагувати на загрозу життю або здоров’ю охоронців та відвідувачів. Встановлення конкретної моделі обумовлено її перевіреними технічними характеристиками та ефективністю у забезпеченні безпеки.
Мета встановлення вищезазначеної вимоги у тендерній документації не полягає у наданні переваг окремим учасникам, а у забезпеченні високого рівня безпеки під час надання охоронних послуг. Замовник визначив засіб, який відповідає нормативам і стандартам охоронної діяльності, та який реально забезпечує виконання службових функцій у надзвичайних ситуаціях. Використання аерозоля дратівної дії Терен-4М здійснюється відповідно до законодавства України. Встановлена вимога передбачає, що учасник, який має право законно використовувати зазначений засіб, може його застосовувати у процесі надання послуг. Вимога щодо наявності газових балончиків "Терен-4М" носить технічний та безпековий характер, спрямована на гарантування безпеки об’єктів і персоналу. Вона не є дискримінаційною щодо учасників, а відображає потребу Замовника у забезпеченні високих стандартів охоронної діяльності.
Таким чином, встановлена вимога спрямована виключно на забезпечення належного рівня безпеки об’єкта охорони, є функціональною, а не модельною, та застосовується до всіх учасників на рівних умовах.
Підсумовуючи викладене, газовий балончик "Терен-4М" є спеціальним засобом активної оборони, призначеним для самозахисту, відбиття нападу на об’єкти та припинення протиправних дій, що робить його ефективним інструментом для професійного використання в охоронній діяльності. Законодавство України, зокрема Закон України "Про охоронну діяльність" та Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 № 706 (у редакції постанови від 24.12.2025 № 1735), передбачає визначений порядок придбання, обліку, зберігання, носіння, перевезення і застосування спеціальних засобів сльозоточивої та дратівної дії, що допускає їх використання суб’єктами охоронної діяльності у встановленому законом порядку. З огляду на вільний доступ відвідувачів до приміщень Музею та неможливість передбачити їх поведінку, вимога щодо наявності в охоронників спеціальних засобів активної оборони є обґрунтованою та спрямованою виключно на забезпечення безпеки майна і людей. При цьому Замовник не встановлює вимог щодо конкретного виробника, що забезпечує рівні умови участі для всіх потенційних учасників процедури закупівлі.
Отже, твердження Скаржника про дискримінаційний характер зазначеної вимоги є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону "Про публічні закупівлі".
1 Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій** 1.3.
В учасника закупівлі обов’язково має бути така матеріально-технічна база, зокрема:
… - спеціальні засоби активної оборони та особистого захисту (бронежилети, захісни шоломи, гумові кийки, газові балончики з аерозолями дратівної дії Терен-4М);
- персональні відіореєстратори (боді-камери).
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, видаткову накладну від 17.02.2026 № ER-14/02, у якій зазначено наступний товар, зокрема, газовий балон "Терен-4".
1.1. Щодо персональних відіореєстраторів (боді-камер).
Відповідно до Переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 встановлено:
Бронежилети Захисні каски Газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії Газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії Гумові кийки Наручники пластикові (текстильні) одноразового використання Електрошокові пристрої* Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони* *Виключно суб’єктами охоронної діяльності, які здійснюють охорону особливо важливих об’єктів права державної власності або надають охоронні послуги із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження.
Таким чином, Переліком спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 не передбачено наявності у суб’єктів охоронної діяльності, зокрема, персональних відіореєстраторів (боді-камер).
Враховуючи наведене, вищенаведені вимоги Документації не узгоджуються з чинним законодавством в цій частині.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які мають, зокрема, персональні відіореєстратори (боді-камери), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
1.2.Щодо газових балончиків з аерозолями дратівної дії Терен-4М.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 23 Закону у разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
За таких умов, Документацією не передбачено можливість учасника запропонувати еквівалент, зокрема, газових балончиків з аерозолями дратівної дії Терен-4М, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Враховуючи наведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які мають балончики з аерозолями дратівної дії саме Терен-4М, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2.
Скаржник зазначає, що ним оскаржується вимога щодо наявності автоматичної вогнепальної зброї відповідно до п. 1 розділу "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" додатку 2 (с. 2) Документації та п. 1 розділу "Інші документи, які надаються Учасниками у складі тендерної пропозиції" додатку 4 Документації (с. 3):
"1. На випадок виникнення надзвичайної ситуації на об’єкті Учасник закупівлі обов’язково повинен забезпечити прибуття наряду швидкого реагування з автоматичною вогнепальною зброєю. Надати гарантійний лист.
1. На випадок виникнення надзвичайної ситуації на об’єкті Учасник закупівлі обов’язково повинен забезпечити прибуття наряду швидкого реагування з автоматичною вогнепальною зброєю. Надати гарантійний лист".
Скаржник зазначає, що відповідно до Постанови про спецзасоби, використання вогнепальної нарізної та автоматичної зброї суб’єктами охоронної діяльності не передбачено. Однак передбачено придбання, зберігання та використання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони.
Вищезазначені пристрої є аналогом вогнепальної нарізної зброї (автоматичної) та призначені для ураження та тимчасового виводу з ладу біологічного об’єкту (людини чи тварини). Таким чином, для надання послуг, які є предметом закупівлі більш доцільним є використання саме пристроїв, а не вогнепальної зброї, у тому числі автоматичної.
Законом про охорону, Ліцензійні умови та Постанова про спеціальні засоби не передбачають вогнепальної зброї та автоматичної вогнепальної зброї, а дозволяє використання виключно пристроїв. На підставі вищевикладеного, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни в Документацію та виключити дану дискримінаційну вимогу з усіх додатків (файлів) Документації.
Замовник зазначає, що Документація не містить жодної вимоги щодо наявності у самого Учасника у власності або користуванні автоматичної вогнепальної зброї, а також не встановлює обов’язку застосування такої зброї безпосередньо персоналом Учасника при наданні охоронних послуг. Встановлена Замовником вимога стосується виключно забезпечення належного рівня реагування на надзвичайні ситуації, які можуть бути пов’язані із: збройним нападом на об’єкт; диверсійними діями; терористичною загрозою;
спробами викрадення музейних предметів; проникненням організованих груп із використанням бойової зброї. Об’єктом охорони є музейна установа, що забезпечує збереження культурної спадщини державного значення, є місцем масового перебування людей та функціонує в умовах правового режиму воєнного стану. За таких обставин ризики вчинення збройних протиправних посягань є об’єктивно підвищеними, а застосування виключно спеціальних засобів несмертельної дії у випадку виникнення загроз підвищеного рівня є недостатнім для належного реагування.
Посилання Скаржника на Постанова КМУ № 97 та Постанова КМУ № 960 є безпідставним, оскільки зазначені нормативно-правові акти визначають перелік спеціальних засобів, які можуть застосовуватись суб’єктами охоронної діяльності під час безпосереднього надання послуг. Водночас тендерна документація не вимагає від учасника застосування автоматичної вогнепальної зброї власними працівниками, а передбачає необхідність організації системи реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Будь-який суб’єкт господарювання має можливість виконати встановлену вимогу шляхом укладення договорів про співпрацю; залучення субпідрядних організацій; взаємодії зі спеціалізованими підрозділами реагування; укладення договорів із суб’єктами, які мають законні підстави для зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї.
Таким чином, вимога не зобов’язує учасника особисто володіти автоматичною вогнепальною зброєю та може бути виконана шляхом належної організації реагування із залученням третіх осіб у межах чинного законодавства. Крім того, вимога є універсальною, застосовується однаково до всіх учасників, не містить посилань на конкретних суб’єктів господарювання, не встановлює жодних територіальних або технічних обмежень та підтверджується виключно гарантійним листом.
Відповідно до принципу ефективності закупівель, визначеного статтею 5 Закону, Замовник має право встановлювати такі технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, які є необхідними для забезпечення реального захисту об’єкта охорони.
Відсутність можливості оперативного залучення наряду, оснащеного автоматичною вогнепальною зброєю, у випадку надзвичайної ситуації може призвести до непоправних наслідків для збереження культурних цінностей та безпеки відвідувачів.
Враховуючи викладене, встановлена вимога є обґрунтованою, пов’язаною з предметом закупівлі, спрямованою на забезпечення належного рівня безпеки об’єкта та такою, що не обмежує конкуренцію і не призводить до дискримінації учасників. Підстави для внесення змін до тендерної документації відсутні.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація та інші вимоги до учасника за предметом закупівлі послуги з охорони приміщень (ДК 021:2015: 79710000-4 – Охоронні послуги).
Перелік документів, що необхідно надати до тендерної документації:
1.
На випадок виникнення надзвичайної ситуації на об’єкті Учасник закупівлі обов’язково повинен забезпечити прибуття наряду швидкого реагування з автоматичною вогнепальною зброєю. Надати гарантійний лист.
Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
Інші документи, які надаються Учасниками у складі тендерної пропозиції:
1.
На випадок виникнення надзвичайної ситуації на об’єкті Учасник закупівлі обов’язково повинен забезпечити прибуття наряду швидкого реагування з автоматичною вогнепальною зброєю. Надати гарантійний лист.
Постановою Кабінет Міністрів України від 21 листопада 2018 р. № 975, затверджено, зокрема, КАТЕГОРІЇ об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, зокрема:
1. Об’єкти, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
2. Об’єкти, де розміщуються органи державної влади (за пропозиціями/зверненнями керівництва).
4. Склади та інші нерухомі об’єкти зберігання (використання, транспортування) речовин підвищеної небезпеки.
5. Особливо важливі об’єкти електроенергетики.
6. Сховища нафти і газу, магістральні, промислові нафто-, газо-та нафтопродуктопроводи, конденсатопроводи та особливо важливі об’єкти нафтогазової галузі.
7. Об’єкти державних підприємств, що забезпечують функціонування морських портів України.
8. Об’єкти і споруди централізованого питного водопостачання.
9. Території зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення та об’єкти, розташовані на них (за пропозиціями/зверненнями керівництва).
10. Музейні заклади, в яких зберігаються музейні предмети державної частини Музейного фонду України, внесені до Державного реєстру національного культурного надбання.
11. Об’єкти та архівні установи, де зберігаються документи Національного архівного фонду.
12. Об’єкти, на яких виготовляються бланки цінних паперів, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, бланки ідентифікаційних документів, банківські картки, бланки для оформлення результатів надання адміністративних послуг, марки акцизного податку, інші захищені документи, або провадиться інша поліграфічна діяльність.
13. Український центр оцінювання якості освіти, регіональні центри оцінювання якості освіти, їх об’єкти, а також пункти проведення зовнішнього незалежного оцінювання, пункти обробки та пункти перевірки.
14. Об’єкти державних підприємств, установ, організацій, заснованих органами державної влади, що забезпечують інформаційну діяльність у сфері телебачення і радіомовлення, за погодженням із Держкомтелерадіо.
16. Об’єкти, на яких зберігається відомча зброя, здійснюється виробництво, ремонт, торгівля та зберігання вогнепальної зброї невійськового призначення, боєприпасів до них, холодної та охолощеної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, основних частин зброї, спеціальних засобів (у тому числі пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), а також об’єкти, на яких здійснюється виготовлення, торгівля, зберігання піротехнічних засобів, вибухових матеріалів і речовин.
17. Об’єкти державної власності, на яких здійснюється видобуток, виробництво, перероблення, використання, зберігання, перевезення, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх відходів і брухту та в яких розміщуються органи державного контролю за такою діяльністю.
18. Об’єкти та приміщення, які використовуються у сфері обігу та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
19. Заклади освіти державної та комунальної форми власності.
20. Об’єкти критичної інфраструктури, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що Замовник не надав інформації з документальним підтвердженням щодо віднесення його до наведених вище категорій.
Відповідно до глави 9 розділу II Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 встановлено, зокрема:
9.1. Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:
озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
науково-дослідних потреб;
навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
спортивних потреб;
промислового та любительського полювання;
захисту життя, здоров'я та майна громадян;
використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
експонування в музеях та виставках;
колекціонування;
нагородження.
9.6. Кількість і вид вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, пристроїв, необхідних для озброєння працівників, які використовуються ними в процесі виконання покладених на них обов’язків, залежно від характеру здійснюваної охоронної діяльності, штатної чисельності зазначених працівників встановлюються керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та Національного банку України за погодженням з Національною поліцією України згідно з нормами зброї і боєприпасів до неї, що передбачаються для озброєння воєнізованої охорони і особового складу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про охоронну діяльність" охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів, зокрема:
1) використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;
2) контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони;
3) запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється;
4) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані з посяганням на об'єкт охорони.
Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 960 передбачають, зокрема:
1. Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі - ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.
Відповідно до пункту 13 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності під час організації та провадження охоронної діяльності забороняється, зокрема:
14) використовувати спеціальні засоби, які не належать суб’єкту охоронної діяльності та не включені до переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 р. № 97 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 12, ст. 456).
Відповідно до пункту 19 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності у разі використання суб'єктом охоронної діяльності пункту централізованого спостереження він забезпечує:
цілодобовий режим чергування операторів такого пункту;
наявність транспорту реагування;
ведення електронного журналу реєстрації подій (тривога, несправність, відсутність живлення тощо), що передбачає збереження запису про відповідну подію протягом не менш як 30 діб;
наявність резервної персональної електронної обчислюваної машини;
наявність джерела безперебійного резервного живлення.
Відповідно до Переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 встановлено:
Бронежилети Захисні каски Газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії Газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії Гумові кийки Наручники пластикові (текстильні) одноразового використання Електрошокові пристрої* Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони* *Виключно суб'єктами охоронної діяльності, які здійснюють охорону особливо важливих об'єктів права державної власності або надають охоронні послуги із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження.
Слід зазначити, що Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 № 960 та Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності" від 11.02.2013 № 97 не передбачають наявності в суб'єкта господарювання охоронної діяльності саме вогнепальної зброї.
Враховуючи наведене, вищенаведена вимога Документації не узгоджується з Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 № 960 в цій частині.
За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які На зможуть забезпечити прибуття наряду швидкого реагування саме з автоматичною вогнепальною зброєю на випадок виникнення надзвичайної ситуації на об’єкті Учасник закупівлі, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
3.
Скаржник зазначає, що ним оскаржується вимога щодо наявності сертифікатів згідно п. 3 розділу "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" додатку 2 (с. 2) Документації та п. 3 розділу "Інші документи, які надаються Учасниками у складі тендерної пропозиції" додатку 4 Документації (с. 3):
"3. Наявність в учасника діючого сертифікату відповідності, який підтверджує відповідність пункту централізованого спостереження вимогам Державних стандартів України, а саме ДСТУ EN 50518:2019, ДСТУ ISO 9001:2015; ДСТУ ISO 18788:2017, виданий відповідним органом з сертифікації, акредитованим національним органом України з акредитації".
Щодо сертифікату ДСТУ EN 50518:2019 Скаржник зазначає, що на сьогоднішній день відсутні законодавчі підстави вимагати даний сертифікат. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28, затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Даний перелік містив таке обладнання як: Прилади охоронних теле(відео)систем, Пристрої охоронних теле(відео)систем. Вираз "пункт централізованого спостереження (ПЦС)" в даному переліку взагалі ніколи не був передбачений. Також Скаржник зазначає, що даний наказ втратив чинність від 16.03.2018, отже і не підлягає обов'язковій сертифікації відповідно пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження. Додатково Скаржник зазначає, що жодним акредитованим органом не видається сертифікат відповідності на послуги, оскільки сертифікуватися може лише продукція. Відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" передбачається два види оцінки відповідності: обов’язкова та добровільна. Обов’язкове проведення оцінки відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках передбачених у технічних регламентах. Технічний регламент ДСТУ 4030-2001, ГСТУ 78.11.001-1998 не передбачає обов’язкової оцінки відповідності послуг. Скаржник надає послуги, а не продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати даного сертифікату. Декрет КМУ № 46-93 втратив чинність від 01.01.2018, про що також є лист Мінекономрозвитку від 12.01.2018 р. № 3433-06/1382-07, де зазначено, що "З 01.01.2018 у зв'язку із втратою чинності Декрету державна система сертифікації припинила своє існування, а тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації. Отже, з 01.01.2018 органи із сертифікації при проведенні будь-яких видів робіт із сертифікації не можуть посилатися на рішення про їх призначення органами із сертифікації в державній системі сертифікації та використовувати у своїй діяльності бланки документів (крім бланків копій документів) державної системи сертифікації.
Згідно з ч.11 ст.26 Закону, документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником." Також Скаржник наголошує, що сертифікація на відповідність положенням будьяких стандартів, у тому числі державних стандартів України, може здійснюватись суб’єктами господарювання виключно на добровільних засадах, за наявності у них такої потреби. Для розуміння ситуації слід зазначити, що послуги із добровільної сертифікації центрів спостереження на комерційних засадах пропонуються Державним центром сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони. Так, на сайті ДЦСЗОП ДПО зазначено, що в системі поліції охорони запроваджені переклади Національних стандартів України ДСТУ EN 50518-1:2014, ДСТУ EN 50518-2:2014, ДСТУ EN 50518-3:2014, затверджені Наказом Департаменту поліції охорони від 30.12.2015 №45.
Державний центр сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони пропонує державним та приватним організаціям провести сертифікацію, що викладені в стандартах серії ДСТУ EN 50518.".
Вказаний Замовником ДСТУ ЕN 50518-2019 регламентує сертефікацію приладів, а не діяльність охоронних підприємств. Отримання Управлінням Поліції Охорони "Сертифіката Відповідності" - являється внутрішньо регламентованим документом та отриманий він від ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ. Тобто головний департамент сертифікує свої філії на місцях, а точніше не філії а обладнання яке вони мають право там використовувати. Дану сертифікацію проводить лише Департамент поліції охорони що на нашу думку є пов’язаною особою із Управлінням поліції охорони.
Також Скаржник зазначає, що пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження за підохороними об’єктами в жодному разі не можуть бути продукцією. Оскільки продукція та послуги це зовсім різні поняття, Скаржник вважає, що даний сертифікат, який вимагає замовник, не може вважатися сертифікатом. Скаржник відповідно до наявної чинної ліцензії надає послуги а не постачає продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати сертифікату на продукцію.
Скаржник має сертифікат відповідності пункту централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження, який дає можливість надавати послуги якісно та в повному обсязі, що підтверджується виконаними аналогічними договорами в повному обсязі. Одночасно з цим орган сертифікації, який видав сертифікат, не є акредитованим.
При цьому, жодним із законів чи інших нормативних актів в Україні не встановлено, що орган сертифікації, який акредитований відрізняється від органу сертифікації, який не акредитований. Проте, відповідно до умов даної Документації, Скаржник не може прийняти участь у даній закупівлі, бо Замовник обмежив коло учасників і вимагає надання саме сертифікату відповідності згідно ДСТУ ЕN 50518-2019, виданого саме акредитованим органом сертифікації.
Щодо сертифіката ISO 18788:2017 Скаржник зазначає, що відповідно до наказу УкрНДНЦ "Про прийняття національних нормативних документів, змін та поправок до національних нормативних документів, гармонізованих з європейськими та міжнародними нормативними документами, та скасування нормативних документів України" 30.11.2018 № 454 були прийняті нормативні стандарти, зокрема і ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT) "Система управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони. Вимоги та настанови щодо застосування" – Вперше. ISO 18788 – це міжнародний стандарт, що встановлює вимоги до систем менеджменту безпеки операцій (Security Operations Management System). Він допомагає організаціям, які надають послуги безпеки, впровадити ефективні методи управління для забезпечення надійності, правомірності та відповідності найвищим стандартам етики.
Скаржник має внутрішні положення, що регулюють питання забезпечення та надання приватної безпеки контрагентам з якими укладені договори про надання послуг.
Зокрема, але не виключно Скаржник має "Положення про процеси із забезпечення приватної безпеки та охорони", що якраз і регулюють питання. Скаржник відповідно до Закону про охорону та Ліцензійних умов не зобов’язаний мати сертифікат відповідності за ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT). Організаційні, кадрові та технологічні вимоги Ліцензійних умов передбачають виключно наявність персоналу (фахівець з організації заходів охорони, охоронники та черговий пульта централізованого спостереження), матеріально-технічної бази тощо. Наявність всіх вимог і є своєрідною відповідністю процесам із забезпечення приватної безпеки та охорони", що якраз і регулюють питання.
Щодо сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 Скаржник зазанчає, що дана вимога є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі з огляду на наступне. Скаржник у своїй діяльності керується Законом про охорону, Ліцензійними умовами4) та Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності" від 11 лютого 2013 р. № 97 (далі – Постанова про спеціальні засоби).
Замовником вимагається сертифікат відповідності, який повинен бути оформлений не у відповідності до нормативно-правових положень. Відповідно до наказу УкрНДНЦ "Про прийняття національних нормативних документів, змін та поправок до національних нормативних документів, гармонізованих з європейськими та міжнародними нормативними документами, та скасування нормативних документів України" 31.07.2017 № 201 були прийняті нормативні стандарти, зокрема і ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, EN ISO 9001:2015) Системи управління якістю. Вимоги – Вперше. Він є новішим за той, що був виданий у 2015 році. ISO 9001 – це міжнародний стандарт, що забезпечує контроль якості ключових етапів у виробництві продукції або наданні послуг. Серед таких етапів можна виділити: приймання сировини, зберігання та відвантаження готової продукції, контроль якості, дотримання безпеки на виробництві та порядок надання послуг.
Скаржник відповідно до Закону про охорону та Ліцензійних умов не зобов’язаний мати сертифікат відповідності за ДСТУ EN ISO 9001:2015/2018 (ISO 9001:2015, EN ISO 9001:2015). Організаційні, кадрові та технологічні вимоги Ліцензійних умов передбачають виключно наявність персоналу (фахівець з організації заходів охорони, охоронники та черговий пульта централізованого спостереження), матеріально-технічної бази тощо.
Наявність всіх вимог і є своєрідною відповідністю якості у сфері безпеки. Скаржник має корпоративні стандарти, що повністю відповідає сертифікаційному стандарту, що ні на що не впливає.
Замовник зазначає, що стандарт ДСТУ EN 50518:2019 встановлює вимоги до центрів приймання тривожних сповіщень (пунктів централізованого спостереження), включаючи вимоги до інфраструктури; фізичну та технічну захищеність; резервування систем;
безперервність роботи; захист інформації; вимоги до персоналу; управління ризиками.
Скаржник помилково ототожнює сертифікацію продукції та сертифікацію системи/об’єкта інфраструктури. Стандарт EN 50518 регламентує саме вимоги до функціонування центру спостереження як комплексу технічних і організаційних рішень, а не до "продукції" у вузькому розумінні. Сертифікація проводиться щодо відповідності ПЦС встановленим вимогам безпеки та надійності, а не щодо товару. Предметом закупівлі є охоронні послуги із застосуванням централізованого спостереження. ПЦС є ключовим елементом надання таких послуг. У разі збою, технічної вразливості або відсутності резервування може бути втрачено контроль над об’єктом охорони. Для музею, що зберігає культурні цінності державного значення, такі ризики є неприпустимими.
Зазначена вимога не є обов’язковою державною сертифікацією у розумінні технічних регламентів. Замовник не посилається на обов’язковість такого сертифіката за законом, а використовує його як інструмент підтвердження належного рівня технічної та організаційної спроможності учасника. Закон про публічні закупівлі не забороняє вимагати добровільні стандарти як підтвердження якості. Вимога щодо акредитації органу сертифікації національним органом України з акредитації є гарантією неупередженості та професійності процедури оцінки відповідності. Акредитація здійснюється Національне агентство з акредитації України відповідно до законодавства у сфері акредитації. Вимога про акредитований орган однаково застосовується до всіх учасників і не надає переваг жодному суб’єкту та потенційному учаснику, який планує взяти участь в процедурі закупівлі охоронних послуг Стандарт ДСТУ ISO 18788:2017 встановлює вимоги до системи управління процесами забезпечення приватної безпеки. Він охоплює управління ризиками; дотримання прав людини; процедури реагування на інциденти; внутрішній контроль; прозорість діяльності; управління персоналом у сфері безпеки. В умовах воєнного стану, підвищених загроз та відповідальності за збереження культурної спадщини, для Замовника принципово важливо, щоб послуги надавались не лише формально ліцензованим суб’єктом, а організацією з впровадженою системою управління безпековими процесами міжнародного рівня. Ліцензійні умови визначають мінімальні вимоги до здійснення діяльності. Наявність ліцензії підтверджує право на провадження діяльності, але не підтверджує рівень зрілості систем управління ризиками, процедур контролю якості, аудитів та відповідності міжнародним стандартам. Вимога щодо ISO 18788 не замінює ліцензію і не суперечить їй, а підтверджує підвищений рівень організаційної спроможності.
Сертифікація за ISO 18788 є добровільною, проте добровільність стандарту не означає неможливість використання його як критерію підтвердження якості при закупівлі складних і відповідальних послуг.
Стандарт ДСТУ ISO 9001:2015 визначає вимоги до системи управління якістю. Він охоплює: процесний підхід; управління ризиками; внутрішні аудити; аналіз задоволеності замовника; документовані процедури; постійне вдосконалення. Охоронні послуги — це безперервний процес, що включає планування, моніторинг, реагування, звітність та контроль. Відсутність системного управління якістю створює ризики помилок, затримок реагування та неналежного документування інцидентів. Ліцензійні умови не регламентують систем управління якістю на рівні міжнародних стандартів. Вони встановлюють базові вимоги до персоналу та матеріально-технічної бази. Вимога ISO 9001 не суперечить Ліцензійним умовам і не виходить за межі Закону про публічні закупівлі.
Усі вищезазначені сертифікати не є унікальними; можуть бути отримані будь-яким суб’єктом господарювання; не прив’язані до конкретної установи; застосовуються однаково до всіх учасників; підтверджують саме спроможність забезпечити якість і безпеку послуг.
Замовник не вимагає конкретного органу сертифікації, окрім вимоги щодо його акредитації відповідно до законодавства України. Це забезпечує прозорість та однакові умови для всіх учасників закупівельного процесу. Посилання Скаржника на відсутність обов’язковості сертифікації є юридично некоректним. Закон не забороняє вимагати добровільні стандарти. Навпаки, стаття 22 Закону України "Про публічні закупівлі" дозволяє встановлювати технічні та якісні характеристики, пов’язані з предметом закупівлі.
У ході розгляду зазначеного питання встановлно наступне.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація та інші вимоги до учасника за предметом закупівлі послуги з охорони приміщень (ДК 021:2015: 79710000-4 – Охоронні послуги).
Перелік документів, що необхідно надати до тендерної документації:
3.
Наявність в учасника діючого сертифікату відповідності, який підтверджує відповідність пункту централізованого спостереження вимогам Державних стандартів України, а саме ДСТУ EN 50518:2019, ДСТУ ISO 9001:2015; ДСТУ ISO 18788:2017, виданий відповідним органом з сертифікації, акредитованим національним органом України з акредитації.
Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
Інші документи, які надаються Учасниками у складі тендерної пропозиції:
4.
Наявність в учасника діючого сертифікату відповідності, який підтверджує відповідність пункту централізованого спостереження вимогам Державних стандартів України, а саме ДСТУ EN 50518:2019, ДСТУ ISO 9001:2015; ДСТУ ISO 18788:2017, виданий відповідним органом з сертифікації, акредитованим національним органом України з акредитації.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, СЕРТИФIКАТ ВЦПОВIДНОСТI від 27.10.2025 № UA.CII.250929.01-25, виданий ОРГАНОМ 3 СЕРТИФІКАЦІЇ ТОВ "Центр Оцінки Відповідності "ФАКТУМ" у якому, зокрема, зазначено наступне:
Сертифікат видано ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІННОВАЦІЙНІ БЕЗПЕКОВІ
КОМПЛЕКСИ"
Продукція/Послуга/Процес пункту централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень (ЦСПТС) категорії 1 і послуг з централізованого спостереження за підохороними об'єктами, що надаються пунктом централізованого спостереження 80.10 (УКТЗЕД/UKTZED) (ДКПП/ВСРР) Відповідає вимогам ДСТУ EN 50518-2019 "Центр спостереження та приймання тривожних сповіщень (EN 50518:2019, IDT)" Виробник ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІННОВАЦІЙНІ БЕЗПЕКОВІ КОМПЛЕКСИ" Україна 02005, місто Київ, вул. Драгоманова, 2, к.78.
Листом Комісії від 28.03.2025 No 20-29.1/12-70ПЗе надіслано запит до Міністерства внутрішніх справ України в якому повідомила про необхідність надання інформації про наступне:
"4. Чи передбачена обов'язкова сертифікація пункту централізованого спостереження під час здійснення охоронної діяльності (із наданням посилання на положення чинного законодавства);
6. Чи обов'язкова наявність у суб'єкта охоронної діяльності сертифікатів ДСТУ CLC/TS 50131-7:2014 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації.
Частина 7. Правила застосування (CLC/TS 50131-7:2010, IDT), ДСТУ EN 50518-2019 для здійснення ним охоронної діяльності".
Листом від 03.04.2025 № 11544/38-2025 ДЕПАРТАМЕНТ ВЗАЄМОДІЇ 3
НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ
УКРАЇНИ повідомив наступне:
"... при використанні суб'єктом охоронної діяльності для здійснення ним охоронної діяльності таких технічних засобів охорони, як система тривожної сигналізації, система охоронної сигналізації та пункт централізованого спостереження, наявність сертифікатів відповідності ДСТУ CLC/TS 50131-7:2014 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 7. Правила застосування (CLC/TS 50131-7:2010, IDT) та ДСТУ EN 50518-2019, є обов'язковою".
Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати сертифікат відповідності, який підтверджує відповідність пункту централізованого спостереження вимогам ДСТУ EN 50518:2019, виданий відповідним органом з сертифікації саме акредитованим національним органом України з акредитації, а також наведені вище сертифікати відповідності, які підтверджують відповідність пункту централізованого спостереження вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 та ДСТУ ISO 18788:2017, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
5.
Скаржник зазначає, що ним оскаржується вимога щодо наявності досвіду охорони громадського порядку відповідно до п. 4 розділу "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" Додатку 2 (с. 4) Документації та п. 4 розділу "Інші документи, які надаються Учасниками у складі тендерної пропозиції" Додатку 4 Документації (с. 3):
4. Лист, що підтверджує досвід надання учасником послуг з організації охорони правопорядку та громадського порядку, не менше 3-х років;
4. Лист, що підтверджує досвід надання учасником послуг з організації охорони правопорядку та громадського порядку, не менше 3-х років.
Скаржник зазначає, що він у своїй діяльності керується Законом України "Про охоронну діяльність" від 22.03.2012 № 4616-VI, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності" від 18 листопада 2015 р. № 960 (надалі – Ліцензійні умови) та Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності" від 11 лютого 2013 р. № 97.
Так, Закон про охорону передбачає права та обов'язки персоналу охорони. Також Скаржник зазначає, що охорона правопорядку та громадського порядку підлягає під відповідний класифікатор виду економічної діяльності КВЕД 75.24 за класифікатором КВЕД-2005 охоплює діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки, включаючи роботу поліції, пожежних служб, регулювання руху, а також підготовку до надзвичайних ситуацій. У сучасному КВЕД-2010 аналогічна діяльність переважно відноситься до розділу 84.
Отже, законодавство, що регулює питання провадження охоронної діяльності не передбачає серед професійних (функціональних) прав та обов’язків права забезпечувати публічну безпеку та порядок (охорони правопорядку та громадського порядку) згідно норм чинного законодавства України. Приватні охоронні компанії згідно Закону про охорону (ст.
12–13) забезпечують лише захист конкретного об'єкта, майна та осіб на ньому, а не публічну безпеку та порядок у загальному сенсі.
Основним органом, на який покладено обов’язок забезпечувати публічну безпеку та порядок в Україні, є Національна поліція України. Норми чинного законодавства України, що регулюють питання охорони публічної безпеки та порядку містяться в Законі України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015.
Скаржник звертає увагу, що предмет закупівлі опубліковано за ДК 021:2015:
79710000-4 Охоронні послуги з уточнення про послуги з охорони публічної безпеки і порядку для облаштування приміщень для розміщення внутрішньо-переміщених та/або евакуйованих осіб. Дане формулювання фактично копіює інший Код ДК 021:2015 75240000-0 — це "Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку".
Вимога про забезпечення охорони публічної безпеки та порядку інтерпретована як можливість взяти участь в процедурі закупівлі виключно державними правоохоронними органами, що дискримінує приватні охоронні компанії в розрізі форми власності суб’єкта господарювання.
Скаржник повністю може виконувати тільки той функціонал, що регламентований Законом про охорону та Ліцензійними умовами і чого достатньо для надання послуг.
Учасники, що не є державними правоохоронними органами, не можуть реалізувати свою господарську діяльність в публічній сфері підтримання безпеки та порядку.
У зв’язку з тим, що Скаржник як суб’єкт охоронної діяльності не наділений законодавчо встановленими правами та обов’язками щодо забезпечення публічної безпеки та порядку згідно норм чинного законодавства України, оскільки це прерогатива правоохоронних органів України (Національна поліція України), то Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни в Документацію та виключити зазначену дискримінаційну вимогу.
Також Скаржник зазначає, що оскаржується вимога щодо застосування владних функцій згідно п. 5 розділу "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" додатку 2 (с. 4) Документації та п. 5 розділу "Інші документи, які надаються Учасниками у складі тендерної пропозиції" додатку 4 Документації (с. 3):
"5. Працівники учасника повинні мати визначені законодавством права та повноваження на озброєну охорону та застосування владних функцій щодо правопорушників. З метою підтвердження даної вимоги учасник в складі своєї пропозиції надає свідоцтва про проходження охоронниками навчання у відповідному навчальному закладі, з присвоєнням (підвищенням) розряду охоронника 3-го (Свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації 3-го розряду)".
Скаржник, посилаючись на положення Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що приватні охоронні організації, зокрема Скаржник, не наділені та не можуть бути наділені владними повноваженнями. З чого вбачається, що участь у закупівлі можуть взяти виключно такі суб’єкти (органи державної влади, органи військового управління, тощо.). Приватні охоронні організації, відповідно до статті 16 Закону України "Про охоронну діяльність", мають право застосовувати до осіб, які посягають на об'єкт охорони, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках, якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги персоналу охорони, у разі захисту себе або іншої особи від нападу, що становить загрозу життю та здоров'ю або майну; запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти спеціальними засобами; необхідності затримати правопорушника, який незаконно проник на об'єкт, що охороняється, або який вчиняє інші протиправні дії та чинить опір; знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров'ю персоналу охорони або інших осіб.
Також, приватні охоронні організації мають право для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (відповідно до п.1 ч.1 ст.9 Закону України "Про охоронну діяльність").
Скаржник, при здійсненні охоронної діяльності, використовує, зокрема, але не виключно наступні спеціальні засоби газові балончики, гумові кийки, бронежилети, захисні каски, пластикові наручники. Враховуючи наявність зазначених спеціальних засобів, Скаржник повною мірою може виконати вимоги Замовника, відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик, зазначених в Додатку 1.1 до тендерної документації.
Дані обставини ставлять Скаржника у нерівне становище з іншими учасниками, не забезпечують рівне ставлення Замовника до кожного учасника та дискримінують учасників, які не наділені правом застосовувати владні функції щодо правопорушників.
Замовник зазначає, що зазначена вимога безпосередньо пов’язана із предметом закупівлі, специфікою об’єкта охорони та умовами надання послуг, що передбачають забезпечення безпеки значної кількості осіб у місцях їх масового перебування, у тому числі внутрішньо переміщених осіб та евакуйованого населення, що в умовах воєнного стану створює підвищені ризики виникнення конфліктних ситуацій, масових порушень встановлених режимів перебування, а також інших правопорушень. Скаржник помилково ототожнює поняття "забезпечення публічної безпеки і порядку" у розумінні функцій держави та правоохоронних органів із організацією охорони правопорядку на конкретному об’єкті, що є різними за своєю правовою природою категоріями. Відповідно до положень Закон України "Про Національну поліцію" забезпечення публічної безпеки і порядку як функції державної влади покладено на Національна поліція України.
Разом з тим предметом цієї закупівлі не є надання поліцейських послуг у розумінні зазначеного Закону, а організація охорони об’єкта із забезпеченням дотримання встановленого режиму перебування осіб, недопущенням протиправних дій, запобіганням конфліктним ситуаціям, координацією дій у разі виникнення правопорушень та взаємодією з правоохоронними органами у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до статей 12–13 Закон України "Про охоронну діяльність" персонал охорони під час виконання своїх функціональних обов’язків має право вимагати від осіб припинення протиправних дій, дотримання встановленого правопорядку, не допускати проникнення сторонніх осіб на об’єкт охорони, затримувати правопорушників до прибуття поліції, застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби, а також зобов’язаний припиняти правопорушення проти власності та фізичних осіб. Таким чином, чинне законодавство прямо передбачає обов’язок персоналу охорони здійснювати заходи реагування на правопорушення на об’єкті охорони, що по своїй суті є забезпеченням правопорядку в межах території такого об’єкта та не має нічого спільного із здійсненням функцій державних правоохоронних органів щодо підтримання публічної безпеки на території населених пунктів чи держави в цілому.
Встановлена Замовником вимога не передбачає надання Учасником поліцейських функцій, не вимагає здійснення заходів державного примусу чи реалізації владних управлінських повноважень, а виключно підтверджує наявність практичного досвіду роботи у середовищі підвищеної соціальної напруги, що характеризується значною кількістю відвідувачів, необхідністю попередження масових порушень встановленого режиму, локалізації конфліктних ситуацій та забезпечення безпеки людей. Наявність такого досвіду є критично важливою для належного виконання договору про закупівлю, оскільки відсутність у суб’єкта охоронної діяльності практичного досвіду організації правопорядку у місцях масового перебування людей може призвести до неналежного реагування на загрози, створення небезпеки для життя і здоров’я осіб, що перебувають на об’єкті, а також до пошкодження або втрати майна Замовника.
Крім того, вимога щодо підтвердження досвіду виконання аналогічних послуг строком не менше 3-х років є об’єктивною, універсальною та застосовується однаково до всіх потенційних Учасників незалежно від форми власності, організаційно-правової форми чи підпорядкування. Вона не містить жодних посилань на конкретних суб’єктів господарювання, не обмежує можливість участі приватних охоронних підприємств та не створює жодних преференцій для державних установ або органів системи МВС. Більше того, будь-який суб’єкт господарювання, який здійснює охоронну діяльність на законних підставах відповідно до Постанова КМУ № 960 та має відповідний досвід виконання договорів з охорони об’єктів із масовим перебуванням людей, має можливість підтвердити відповідність зазначеній вимозі шляхом надання відповідного листа.
Отже, встановлена вимога спрямована виключно на підтвердження професійної спроможності учасника забезпечити належний рівень правопорядку в межах об’єкта охорони, є логічно пов’язаною із предметом закупівлі, відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним Закон, та жодним чином не обмежує конкуренцію і не призводить до дискримінації учасників.
Також Замовник зазначає, що Скаржником штучно ототожнюється поняття "владні повноваження" у публічно-правовому значенні із передбаченими законодавством правами персоналу охорони щодо реагування на протиправні дії правопорушників у межах охоронюваного об’єкта. При цьому, чинне законодавство чітко розмежовує здійснення публічно-владних управлінських функцій держави та здійснення заходів фізичного впливу і правомірного реагування на правопорушення суб’єктами охоронної діяльності. Так, відповідно до положень Закон України "Про охоронну діяльність" персонал охорони під час виконання своїх функціональних обов’язків має право вимагати від осіб припинення протиправних дій; не допускати проникнення осіб на об’єкт охорони; затримувати осіб, які незаконно проникли на об’єкт або намагаються його залишити з порушенням встановленого режиму; протидіяти правопорушникам; застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби у випадках, визначених законом.
Більше того, статтею 16 зазначеного Закону прямо передбачено право персоналу охорони застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби до осіб, які посягають на об’єкт охорони, зокрема у випадках необхідності затримання правопорушника, припинення протиправних дій або захисту життя і здоров’я осіб.
Таким чином, чинне законодавство прямо наділяє працівників суб’єктів охоронної діяльності правом здійснювати заходи примусового характеру у визначених законом випадках. Зазначені повноваження є елементом виконання договірних зобов’язань з охорони майна та осіб і не мають жодного відношення до реалізації функцій державної влади чи здійснення адміністративної юрисдикції. Водночас вимога Замовника щодо наявності у працівників учасника законодавчо визначених прав та повноважень на озброєну охорону та реагування на правопорушення спрямована виключно на підтвердження належного рівня професійної підготовки персоналу, їх здатності діяти у правовому полі, забезпечувати безпеку на об’єкті та адекватно реагувати на реальні загрози.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація та інші вимоги до учасника за предметом закупівлі послуги з охорони приміщень (ДК 021:2015: 79710000-4 – Охоронні послуги).
Перелік документів, що необхідно надати до тендерної документації:
4.
Лист, що підтверджує досвід надання учасником послуг з організації охорони правопорядку та громадського порядку, не менше 3-х років;
5.
Працівники учасника повинні мати визначені законодавством права та повноваження на озброєну охорону та застосування владних функцій щодо правопорушників. З метою підтвердження даної вимоги учасник в складі своєї пропозиції надає свідоцтва про проходження охоронниками навчання у відповідному навчальному закладі, з присвоєнням (підвищенням) розряду охоронника 3-го (Свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації 3-го розряду).
Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
Інші документи, які надаються Учасниками у складі тендерної пропозиції:
4.
Лист, що підтверджує досвід надання учасником послуг з організації охорони правопорядку та громадського порядку, не менше 3-х років;
5.
Працівники учасника повинні мати визначені законодавством права та повноваження на озброєну охорону та застосування владних функцій щодо правопорушників. З метою підтвердження даної вимоги учасник в складі своєї пропозиції надає свідоцтва про проходження охоронниками навчання у відповідному навчальному закладі, з присвоєнням (підвищенням) розряду охоронника 3-го (Свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації 3-го розряду).
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про охоронну діяльність" персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків має право:
1) вимагати від осіб припинення протиправних дій, дотримання законності та правопорядку;
2) вимагати від службових осіб об'єктів охорони та інших осіб дотримання пропускного та внутрішньооб'єктового режимів;
3) не допускати проникнення осіб та затримувати тих, які намагаються проникнути (проникли) на об'єкт охорони або залишити його, порушуючи встановлені правила, з обов'язковим негайним повідомленням про це територіального органу Національної поліції;
4) протидіяти правопорушникам і негайно повідомляти органи Національної поліції про вчинення цими особами кримінального або адміністративного правопорушення;
5) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та використовувати службових собак відповідно до цього Закону;
6) під час здійснення пропускного режиму на об'єктах охорони проводити огляд речей фізичних осіб (за їх добровільною згодою), транспортних засобів, вилучення речей і документів, що є знаряддями або предметами правопорушення, перевірку документів, що засвідчують особу, дають право на вхід (вихід) осіб, внесення (винесення), ввезення (вивезення) майна, в'їзд (виїзд) транспортних засобів, зокрема щодо їх відповідності складу матеріальних цінностей, що переміщуються на об'єкти охорони (з об'єктів охорони);
7) проводити відкриту відео-та фотозйомку подій як допоміжний засіб запобігання протиправним діям з обов'язковим оприлюдненням на об'єкті, що охороняється, інформації про здійснення таких заходів.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про охоронну діяльність" персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків зобов'язаний:
1) забезпечувати цілісність об'єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається, недоторканність фізичних осіб;
2) припиняти шляхом здійснення заходів реагування правопорушення проти власності, фізичних осіб, порушення режиму роботи об'єктів охорони;
3) негайно у будь-який спосіб повідомляти відповідні правоохоронні органи про вчинення протиправних дій щодо власності, фізичних осіб та інших незаконних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, у місцях здійснення заходів охорони;
4) зберігати таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційну інформацію про господарську діяльність суб'єктів господарювання, оголошену такою в установленому порядку, відомості про особисте і сімейне життя фізичних осіб, що стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, крім випадків, передбачених законодавством;
5) не вчиняти дій, що порушують громадський порядок.
Разом з тим, Закон України "Про охоронну діяльність" не містить інформації, що персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків наділяється повноваженнями застосування саме владних функцій щодо правопорушників.
Враховуючи викладене, зазначена вимога Документації не узгоджується з положеннями Закону України "Про охоронну діяльність" в цій частині.
Крім того, відповідно до пункту 4.1. розділу І Докумнетації назва предметм закупівлі - послуги з охорони приміщень (ДК 021:2015: 79710000-4 – Охоронні послуги).
Відповідно до Національного класифікатора "Єдиний закупівельний словник" міститься наступна інформація, зокрема:
Розділ 79000000-4 ДІЛОВІ ПОСЛУГИ: ЮРИДИЧНІ, МАРКЕТИНГОВІ,
КОНСУЛЬТАЦІЙНІ, КАДРОВІ, ПОЛІГРАФІЧНІ ТА ОХОРОННІ
79700000-1 Послуги у сфері розслідувань та охорони 79710000-4 Охоронні послуги Розділ 75000000-6 АДМІНІСТРАТИВНІ, ОБОРОННІ ПОСЛУГИ ТА ПОСЛУГИ У
СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
75200000-8 Надання громадських послуг 75240000-0 Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку 75241000-7 Послуги із забезпечення громадської безпеки 75242000-4 Послуги з охорони правопорядку та громадського порядку.
Враховуючи вищенаведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які мають працівників з визначеними чинним законодавством України правами та повноваженнями на застосування владних функцій щодо правопорушників, а також лист, що підтверджує досвід надання учасником послуг з організації охорони правопорядку та громадського порядку, не менше 3-х років, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати Музей історії міста Києва (код ЄДРПОУ: 05534195) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги з охорони приміщень", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-18-008915-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК
Скарга
Скарга на дискримінаційні вимоги
Детальніше в скарзі · Інші умови тендерної документації
Вимога: Змінити тендерну документацію. Детальніше в скарзі
Детальніше в скарзі