Послуги з організації щомісячного доступу до мережі Інтернет (35 точок) на 2026 рік за допомогою оптичного Ethernet каналу зі статичною ІР-адресою

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 2230-р/пк-пз від 26.02.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ХОУМ-НЕТ" (код ЄДРПОУ: 36410686) від 17 лютого 2026 № UA-2026-02-13-008827-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 19.02.2026 № 1878-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження листа на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 25.02.2026 надав додаткові пояснення до Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що у додатку 2 Документації міститься наступна вимога: "На підтвердження наявності Захищеного вузла Інтернет-доступу (надалі – ЗВІД) Учасника із забезпеченням моніторингу та протидії інцидентам з інформаційної безпеки з наступними параметрами відповідно до пункту 31 Постанови КМУ від 26.11.2025 №1531 "Про затвердження Мінімальних вимог до захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем" Провайдер, у складі тендерної пропозиції, надає копію Атестату відповідності зазначеного ЗВІД, зареєстрованого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, що є дійсними протягом всього терміну надання послуг".

Так, відносини у сфері захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах регулюються Законом України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Згідно абзацу 2 та 3 статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційнокомунікаційних системах", Державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах, об'єктах критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.

Авторизація з безпеки систем, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури протягом їх життєвого циклу здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури", ТОВ "НПК "ХОУМ-НЕТ" проведено авторизацію з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційнокомунікаційних, технологічних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування та включено до переліку авторизованих систем з безпеки відповідно до рішення № 04/04/03-120ДСК/ВС1 від 26.01.2026 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за № 64 (Повідомлення про включення до переліку авторизованих систем безпеки № 04/04/03758/2026 від 26.01.2026).

Водночас, пунктом 1-1. статті 13. Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" зазначено, що комплексні системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації).

Таким чином, законодавством визначено два правові механізми підтвердження відповідності вимогам безпеки:

1. Авторизацію з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем;

2. Створення комплексної системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою (ЗВІД).

При цьому, офіційна позиція Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, говорить про те, що законодавство України передбачає перехід від виключно атестаційної моделі до сучасної ризик-орієнтованої моделі авторизації з безпеки https://cip.gov.ua/ua/news/derzhspeczv-yazku-zatverdila-bazovi-profili-bezpekimodernizuyuchi-pidkhodi-do-kiberzakhistu-derzhavnikh-sistem.

Також, важливим моментом є те, що Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України повідомляє наступне: "Також зазначаємо, що відповідно до пункту 11 статті 13 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" (далі Закон) КСЗІ з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації). Після закінчення терміну дії атестата відповідності КСЗІ ІКС, на виконання статті 8 Закону, необхідно здійснити авторизацію системи з безпеки або отримати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданий органом з оцінки відповідності".

На підтвердження вищезазначеного надає офіційну відповідь Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № Т0812/25/86 від 08.12.2025, на лист Скаржника, яка підтверджує, що станом на сьогодні неможливо отримати новий Атестат відповідності КСЗІ ЗВІД, а необхідно здійснити авторизацію системи з безпеки.

За таких умов встановлення у Документації вимоги виключно про надання Атестату відповідності ЗВІД без передбачення альтернативи у вигляді авторизації з безпеки систем:

не відповідає чинному законодавству у сфері захисту інформації; ігнорує впроваджені державою нові правові механізми підтвердження відповідності; безпідставно обмежує коло потенційних учасників процедури закупівлі.

Зважаючи на викладене, Скаржник вважає, що Замовник має внести зміни до розділу 3 додатку 2 Документації та передбачити можливість підтвердження наявності Захищеного вузла Інтернет-доступу із забезпеченням моніторингу та протидії інцидентам з інформаційної безпеки та відповідності вимогам інформаційної безпеки шляхом надання Учасником замість Атестату відповідності ЗВІД:

Повідомлення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про включення учасника до переліку авторизованих систем з безпеки;

Авторизаційного листа про проведення авторизації системи з безпеки.

На думку Скаржника, не встановлення такого альтернативного способу підтвердження порушує принципи недискримінації учасників та пропорційності вимог, передбачені законодавством у сфері публічних закупівель, і підлягає усуненню шляхом приведення тендерної документації у відповідність до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника усунути дискримінаційні умови тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Замовник зазначає, що відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України № 10-1 від 18.06.2026 "Про затвердження Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування" Замовник є розпорядником інформації з обмеженим доступом та/або персональних даних, що передбачає необхідність належного рівня кіберзахисту та технічного захисту інформації.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційнокомунікаційних системах" власники (розпорядники) інформації зобов'язані забезпечувати захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

Ст. 6 Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" передбачено обов'язок суб'єктів забезпечувати захист інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури.

Атестат відповідності комплексної системи захищеного вузла інтернет-доступу (ЗВІД) підтверджує, що інформаційно-комунікаційна система відповідає вимогам нормативних документів у сфері технічного захисту інформації.

Замовник не визначає конкретного суб'єкта господарювання або технологію, а лише встановлює підтвердження відповідності вузла доступу вимогам інформаційної безпеки.

Встановлення підвищених вимог до захисту інформації відповідає принципу пропорційності та спрямоване на мінімізацію ризиків несанкціонованого доступу, витоку персональних даних та порушення функціонування державних сервісів.

Законодавство у сфері захисту інформації не забороняє застосування атестаційної моделі підтвердження відповідності, а також не позбавляє Замовника права вимагати документальне підтвердження рівня захищеності інфраструктури постачальника.

Таким чином, вимога щодо надання атестату відповідності безпосередньо спрямована на забезпечення інформаційної безпеки Замовника, недопущення витоку службової, конфіденційної чи персональної інформації та є підтвердженням спроможності учасника забезпечити належний рівень захисту інформації, якою володіє Замовник а не обмеженням конкуренції.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що предметом оскарження у даній частині є не сама атестаційна модель підтвердження відповідності, а виключність встановленої Замовником вимоги, яка передбачає подання лише атестата відповідності КСЗІ без урахування інших, прямо передбачених чинним законодавством способів підтвердження відповідності вимогам інформаційної безпеки.

Адже, у 2024-2025 роках відбулось реформування кібербезпеки в Україні, ініційоване низкою нормативних актів, та відповідно до якого авторизована система з безпеки представляє собою сучасний, гнучкий і адаптивний підхід, який не тільки еквівалентний, але й перевершує традиційну модель КСЗІ за ефективністю та актуальністю.

З набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури" та Постанови Кабінету Міністрів України №712 від 18.06.2025 "Деякі питання захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем" відбувся стратегічний перехід від комплексних систем захисту інформації (КСЗІ) до авторизованої системи безпеки.

Держспецзв’язку неодноразово роз’яснювала практичні аспекти нового підходу, зокрема зазначала, що впровадження авторизованої системи безпеки являє собою забезпечення функціонування системи обміну інформацією про кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози включно з методом аудиту, безперервне реагування в кризовій ситуації в кібербезпеці, пошук і виявлення вразливостей, функціонування системи оцінювання стану кіберзахисту та відмову від КСЗІ та визначення процесу впровадження заходів з управління ризиками і забезпечення того, щоб такі заходи підтримувалися протягом життєвого циклу систем на основі профілів безпеки https://cip.gov.ua/ua/news/prezident-ukrayini-volodimirzelenskii-pidpisav-zakon-4336-ix-prokiberzakhist-derzhavnikh-informaciinikh-resursiv.

Законодавством визначено різні профілі безпеки, зокрема базовий (як мінімальна безпека та захист), галузевий (адаптований до конктретної сфери) та цільовий – сукупність заходів із захисту інформації, який оцінюється уповноваженим органом у сфері захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, та за позитивними результатами визнається найвищим рівнем безпеки.

Скаржником безпосередньо було додано до скарги документи, що підтверджують наявність Цільового профілю безпеки, який за результатами звіту з оцінювання відповідає усім вимогам щодо належного захисту інформації.

На відміну від атестації КСЗІ, яка передбачала фіксацію стану системи на момент перевірки та видачу атестата терміном до 5 років, новий підхід базується на принципах динамічності та безперервності, адже постійно актуалізується, шляхом планової або позапланової авторизації на підставі щорічної оцінки ризиків, та наявності належного захисту від кіберзагроз.

Замовник не надав жодного доказу того, що вимога про надання виключно Атестата відповідності КСЗІ ЗВІД є обов’язковою та пріоритетною відповідно до чинного законодавства України, та що авторизація системи безпеки не є еквівалентом зазначеного механізму підтвердження відповідності вимогам інформаційної безпеки.

Атестація як така відсутня в новій моделі, оскільки законодавець встановлює перехід від КСЗІ до авторизації як еквівалентного і більш динамічного механізму, з профілями безпеки, авторизаційним листом як документами для подання, і Повідомленням – як підтвердження авторизації.

Зокрема, Скаржником у складі скарги надано офіційну відповідь Держспецзв’язку № Т0812/25/86 від 08.12.2025, в якій прямо зазначено, що після закінчення строку дії атестата відповідності КСЗІ необхідно здійснювати авторизацію системи з безпеки, а отримання нового атестата відповідності КСЗІ ЗВІД у поточних умовах є неможливим.

Замовник у своїх поясненнях не лише не спростував зазначений документ, але й взагалі не надав жодної альтернативної офіційної позиції Держспецзв’язку або іншого компетентного органу, яка б підтверджувала можливість або необхідність отримання нових атестатів КСЗІ ЗВІД.

Скаржник звертає увагу Колегії на те, що Замовник не навів жодного належного технічного або правового обґрунтування, яке б підтверджувало необхідність застосування саме КСЗІ ЗВІД для предмета закупівлі.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі Предмет закупівлі (послуга): Послуги з організації щомісячного доступу до мережі Інтернет (35 точок) на 2026 рік за допомогою оптичного Ethernet каналу зі статичною ІРадресою.

3. Документи, які учасник повинен надати для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмета закупівлі:

- На підтвердження наявності Захищеного вузла Інтернет-доступу (надалі – ЗВІД) Учасника із забезпеченням моніторингу та протидії інцидентам з інформаційної безпеки з наступними параметрами відповідно до пункту 31 Постанови КМУ від 26.11.2025 №1531 "Про затвердження Мінімальних вимог до захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем" Провайдер, у складі тендерної пропозиції, надає копію Атестату відповідності зазначеного ЗВІД, зареєстрованого Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, що є дійсними протягом всього терміну надання послуг.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

-ПОВІДОМЛЕННЯ від 26.01.2026 №04/04/03-758/2026, оформлене на бланку Департамент захисту інформації ДЗІ Адміністрації Держспецзв’язку, про включення інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційнокомунікаційних, технологічних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування до переліку авторизованих систем з безпеки інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузлу інтернетдоступу ТОВ "НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ХОУМ-НЕТ" включена до переліку авторизованих систем з безпеки (дата включення до переліку) 26.01.2026 за № 64 на підставі рішення 04/04/03-120ДСК/ВС1 від 26.01.2026.

Кінцевий строк проведення планової авторизації системи з безпеки: 26.01.2027 -лист від 22.12.2025 №04/01/01-14025/2025, оформлений на бланку Департамента захисту інформації ДЗІ Адміністрації Держспецзв’язку, відповідно до якого:

З урахуванням воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, та для забезпечення подальшого функціонування критичної інфраструктури України, реєстрів та інших важливих ІКС Адміністрацією Держспецзв'язку прийнято рішення продовжити термін дії атестатів відповідності КСЗІ ІКС, термін дії яких закінчується з 24.02.2022, до кінця дії воєнного стану в Україні у разі відсутності змін умов функціонування (протокол засідання Експертної ради з питань державної експертизи в сфері технічного захисту інформації Адміністрації Держспецзв'язку №07-2022 від 15.03.2022 року).

Також зазначаємо, що відповідно до пункту 11 статті 13 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" (далі - Закон) КСЗІ з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації).

Після закінчення терміну дії атестата відповідності КСЗІ ІКС, на виконання статті 8 Закону, необхідно здійснити авторизацію системи з безпеки або отримати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданий органом з оцінки відповідності.

Щодо питання 4 Атестат відповідності КСЗІ ІКС, зареєстрований Адміністрацією Держспецзв'язку, реєстр. № 23212 від 05.08.2021 (дійсний до 05.08.2026), що належить ТОВ "НПК "ХОУМНЕТ", є чинним за умови відсутності змін умов функціонування АС та несанкціонованого доступу.

- ЗВІТ З ОЦІНЮВАННЯ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЦІЛЬОВОГО ПРОФІЛЮ

БЕЗПЕКИ

ДЛЯ

ЦІЛЕЙ

АВТОРИЗАЦІЇ

З

БЕЗПЕКИ

ІНФОРМАЦІЙНОКОМУНІКАЦІЙНА СИСТЕМА ЗАХИЩЕНОГО ВУЗЛУ ІНТЕРНЕТ-ДОСТУПУ ТОВ "НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ХОУМ-НЕТ", відповідно до якого зазначено, зокрема:

Цей документ містить звіт за результатами оцінювання дотримання вимог цільового профілю безпеки для цілей авторизації інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузлу інтернет-доступу ТОВ "НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ХОУМ-НЕТ" (далі – ІКС) з безпеки. В цьому документі наводяться результати оцінки повноти та коректності реалізації заходів та засобів захисту інформації, які використовуються для забезпечення захисту інформації, що обробляється та зберігається в ІКС, на відповідність вимогам документу "Цільовий профіль безпеки. UA.36410686.ЗВІД.СЗІ.ЦПБ" (далі – ЦПБ).

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ΠΡΟ ΙΗΦΟΡМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНУ СИСТЕМУ 1.1. Назва інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) Інформаційно-комунікаційна система захищеного вузлу інтернет-доступу ТОВ

"НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ХОУМ-НЕТ".

1.3. Призначення та функції ІКС ІКС призначена для забезпечення надання юридичним та фізичним особам послуг із захищеного доступу до мережі Інтернет.

20. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОЦІНЮВАННЯ

За результатами оцінювання повноти та коректності реалізації заходів та засобів захисту інформації, які використовуються для забезпечення захисту інформації, що обробляється та зберігається в ІКС, на відповідність вимогам ЦПБ, зроблено загальні висновки, що заходи та засоби захисту інформації, які використовуються для забезпечення захисту інформації, що обробляється та зберігається в ІКС, реалізовані коректно та в повному обсязі відповідають вимогам документа "Цільовий профіль безпеки.

UA.36410686.ЗВІД.СЗІ.ЦПБ".

ІКС може бути подана на первинну авторизацію з безпеки в порядку, визначеному в Порядку авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційнокомунікаційних, технологічних систем, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2025 № 712.

Відповідно до пункту 31 Мінімальних вимог до захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 № 373 встановлено, що власники або розпорядники систем отримують доступ до Інтернету через систему захищеного доступу державних органів до Інтернету Державного центру кіберзахисту або через постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які мають захищені вузли доступу до глобальних мереж передачі даних, або через власні авторизовані з безпеки системи захищеного доступу до Інтернету.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист інформації в інформаційнокомунікаційних системах" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

авторизована система з безпеки - інформаційна, електронна комунікаційна, інформаційно-комунікаційна, технологічна система або її окремі елементи, об’єкт критичної інформаційної інфраструктури, в яких запроваджені заходи та/або системи з безпеки інформації, що пройшли авторизацію з безпеки;

перелік авторизованих систем з безпеки - єдина електронна база даних, що містить відомості про авторизовані системи з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або службова інформація та інформація, що становить державну таємницю, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, порядок ведення якої, порядок внесення даних щодо авторизованих систем з безпеки до якої та порядок доступу і надання інформації з якої визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації.

Інформація про авторизовані системи з безпеки, що міститься в переліку, є відкритою, загальнодоступною та безоплатною, крім інформації з обмеженим доступом та інформації, доступ до якої обмежений відповідно до законодавства на період дії воєнного стану.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційнокомунікаційних системах" передбачено, зокрема:

Державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах, об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.

Авторизація з безпеки систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури протягом їх життєвого циклу здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ПОРЯДОК авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 р. № 712 передбачає, зокрема:

1. Цей Порядок визначає процедури проведення авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, інші державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування (далі - системи), а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем протягом їх життєвого циклу.

6. Авторизація з безпеки системи здійснюється такими етапами:

розроблення та затвердження для системи цільового профілю;

виконання вимог цільового профілю;

оцінювання дотримання вимог цільового профілю;

оформлення та подання Адміністрації Держспецзв’язку авторизаційного листа згідно з додатком 1;

внесення даних щодо авторизації до переліку авторизованих систем з безпеки.

9. Авторизація з безпеки системи, крім систем, в яких обробляється інформація, що становить державну таємницю, здійснюється на підставі авторизаційного листа, поданого власником або розпорядником такої системи до Адміністрації Держспецзв’язку згідно з додатком 1.

Включення такої системи до переліку авторизованих систем з безпеки здійснюється Адміністрацією Держспецзв’язку протягом десяти робочих днів на підставі поданого в установленому порядку авторизаційного листа у разі зазначеної в ньому повної інформації згідно з додатком 1.

12. За результатами включення системи до переліку авторизованих систем з безпеки Адміністрація Держспецзв’язку протягом п’яти робочих днів з дня включення надсилає власнику або розпоряднику системи повідомлення за формою згідно з додатком 2.

Відповідно до частини 11 статті 13 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" установити, що комплексні системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації).

За таких умов, державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах, об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.

Відповідно до наданого Скаржником листа від Адміністрації Держспецзв'язку від 22.12.2025 №04/01/01-14025/2025 зазначено, зокрема: "Після закінчення терміну дії атестата відповідності КСЗІ ІКС, на виконання статті 8 Закону, необхідно здійснити авторизацію системи з безпеки або отримати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданий органом з оцінки відповідності".

Враховуючи наведене, у тому числі, надане Скаржником повідомлення від 26.01.2026 №04/04/03-758/2026 від Адміністрації Держспецв'язку, відповідно до якого інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузлу інтернет-доступу ТОВ "НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ХОУМ-НЕТ" включена до переліку авторизованих систем з безпеки 26.01.2026 за № 64 на підставі рішення 04/04/03120ДСК/ВС1 від 26.01.2026, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати копію атестату відповідності зазначеного ЗВІД, зареєстрованого Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, що є дійсними протягом всього терміну надання послуг, без можливості надати еквівалентні документи на підтвердження вимог встановлених Замовником, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що у додатку 2 Документації передбачено, зокрема: "1.5.

Строк підключення: на наступний робочий день з моменту підписання Договору, але не раніше 01.03.2026".

Вказана вимога, на думку Скаржника, є такою, що фактично обмежує конкуренцію, не відповідає принципу пропорційності та є технічно і процедурно неможливою для виконання для більшості потенційних учасників, а також не враховує реальні строки проведення процедури закупівлі, періоди оскарження та строк укладення договору про закупівлю.

Зокрема, встановлення строку підключення "на наступний робочий день" не враховує об'єктивні технологічні та організаційні процеси, які є невід'ємною складовою надання послуг доступу до електронних комунікаційних мереж, особливо у випадку нового підключення або відсутності вже існуючої інфраструктури безпосередньо на об'єктах Замовника.

Неможливість виконання зазначеної умови зумовлена, зокрема, необхідністю виконання комплексу робіт, а саме:

Попередній технічний аудит (отримання доступу до об'єктів Замовника, визначення точки вводу, перевірка наявності вільної кабельної каналізації або доступу до опор електропередачі, аналіз трас, довжини ліній, можливості підвісного чи підземного прокладання, фотофіксація та складання схеми) до 5 робочих днів;

Проєктування та розробка технічного рішення (побудова схеми траси, розрахунок довжини ВОЛЗ, вибір типу кабелю, визначення точок муфтування, розрахунок оптичного бюджету, підготовка робочої документації) — до 3 робочих днів;

Будівельно-монтажні роботи 2-5 робочих днів;

Монтаж, налаштування та введення в експлуатацію активного обладнання робочі дні. 1-2 Таким чином, сукупна тривалість необхідних робіт у реальних умовах значно перевищує строк, встановлений Замовником у Документації, що унеможливлює виконання вимоги для добросовісних учасників, які не мають попередньо прокладеної інфраструктури саме до об'єктів Замовника.

Фактично зазначена умова обмежує коло потенційних учасників виключно тими суб'єктами господарювання, які вже мають існуючі лінії зв'язку безпосередньо на об'єктах Замовника, що створює штучні бар'єри для участі та має ознаки прихованого визначення наперед конкретного учасника.

Отже, внаслідок встановлення оскаржуваної умови, участь у Процедурі закупівлі стає можливою лише для обмеженого кола суб'єктів господарювання, що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників ринку, у тому числі Скаржника.

Замовники зобов'язані встановлювати реальні, розумні строки, які дозволяють потенційним учасникам підготуватися та виконати договір.

Додатково Скаржник зазначає, що аналогічна вимога встановлена у пункті 5.1.

додатку 4: "5.1.Термін надання послуг за цим Договором: з наступного дня від моменту підписання Договору, але не раніше 01.03.2026 року, до 31 грудня 2026 року".

Таким чином, на думку Скаржника, Замовник має встановити реальний, обгрунтований та технологічно досяжний строк підключення, який не обмежує коло потенційних учасників процедури закупівлі.

Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника усунути дискримінаційні умови тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Замовник зазначає, що вимога щодо строку підключення послуги на наступний робочий день з моменту підписання договору, але не раніше 01.03.2026 стосується виконання умов договору та є однаковою для всіх потенційних учасників процедури закупівлі.

Разом з тим, безперервний доступ до мережі Інтернет та встановлення строку підключення обумовлене необхідністю забезпечення безперервності функціонування структурних підрозділів Замовника та недопущення переривання доступу до інформаційних систем Пенсійного фонду України та інших державних ресурсів, використання яких необхідне для повноцінного функціонування державного органу.

Переривання доступу до мережі Інтернет, або затримка підключення створює ризики зупинення діяльності Замовника та може призвести до порушення вимог законодавства у сфері цифровізації, інформаційної взаємодії та обробки даних.

Зокрема, Замовник забезпечує виплати пенсій, страхових виплат, житлових субсидій та пільг.

Зазначена вимога сформована з урахуванням факту, що послуги надаються для вже функціонуючих об'єктів, які мають існуючу телекомунікаційну інфраструктуру, а тому строк підключення передбачає можливість оперативної організації надання послуг у разі зміни постачальника.

Таким чином, на думку Замовника, вимога Замовника зумовлена виключно виробничою необхідністю та має функціональне обгрунтування.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що аргументи Замовника щодо необхідності забезпечення безперервності функціонування його структурних підрозділів, доступу до інформаційних систем Пенсійного фонду України та інших державних ресурсів є декларативними та не підтверджені жодними доказами. Замовник не надав жодних документів, які б свідчили про неможливість забезпечення безперервності доступу у разі встановлення реального, а не миттєвого строку підключення, не обґрунтував, чому саме строк "на наступний робочий день" є єдино можливим способом уникнення ризиків, та не навів жодного аналізу альтернативних рішень. Таким чином, в своїх Поясненнях Замовник лише маніпулює свої статусом в державі.

Фактично Замовник підміняє обов’язок доведення технічної та організаційної можливості виконання конкретної вимоги посиланням на суспільну значущість власних функцій, що саме по собі не може вважатися належним обґрунтуванням дискримінаційної умови Документації.

Твердження Замовника про те, що послуги надаються для вже функціонуючих об’єктів, які мають існуючу телекомунікаційну інфраструктуру, є непідтвердженим припущенням. У тендерній документації відсутня будь-яка інформація щодо наявності, типу, технічного стану та правового режиму такої інфраструктури, а також відсутні відомості про те, чи є вона власністю Замовника, чинного постачальника або третіх осіб.

Так само Замовником не передбачено жодного механізму чи гарантій доступу нового постачальника до цієї інфраструктури.

Навіть у разі фактичної наявності телекомунікаційної інфраструктури на об’єктах Замовника, така інфраструктура, як правило, створюється та експлуатується чинним постачальником, а не самим Замовником. Відтак новий учасник процедури закупівлі не має жодних юридичних гарантій її використання без проведення додаткових технічних та організаційних заходів. За таких умов твердження Замовника про можливість "оперативної організації надання послуг у разі зміни постачальника" є виключно декларативним та не підтвердженим жодними фактичними даними.

Крім того, Замовник повністю ігнорує той факт, що навіть за наявності фізичної інфраструктури, зміна постачальника електронних комунікаційних послуг неминуче передбачає проведення технічного аудиту, погодження параметрів підключення, налаштування активного обладнання, тестування каналів зв’язку та узгодження моменту перемикання трафіку.

Окремо слід зазначити, що Документацією взагалі не передбачено жодного перехідного періоду для забезпечення безперервності надання послуг у разі зміни постачальника. Замовник, декларуючи ризики припинення доступу до інформаційних систем та зупинення своєї діяльності, не передбачив жодних механізмів їх мінімізації, зокрема паралельного надання послуг старим і новим постачальником, тестового або міграційного періоду, поетапного підключення об’єктів чи відкладеного моменту перемикання.

Натомість Замовник фактично вимагає миттєвої заміни постачальника без будьякої підготовки, що суперечить як технічній логіці функціонування телекомунікаційних мереж, так і загальноприйнятій практиці надання електронних комунікаційних послуг. Відсутність перехідного періоду у поєднанні з вимогою підключення "на наступний робочий день" свідчить про те, що Замовник або не допускав реальної зміни постачальника, або виходив з того, що потенційний переможець уже обслуговує його об’єкти.

Таким чином, оскаржувана вимога не є технічно нейтральною, не ґрунтується на доведеній виробничій необхідності та створює штучні бар’єри для участі у процедурі закупівлі. Фактичним наслідком її встановлення є обмеження конкуренції та створення переваг суб’єктам господарювання, які вже перебувають у договірних відносинах із Замовником або мають фактичний доступ до його інфраструктури.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі Предмет закупівлі (послуга): Послуги з організації щомісячного доступу до мережі Інтернет (35 точок) на 2026 рік за допомогою оптичного Ethernet каналу зі статичною ІРадресою.

Код ДК 021:2015 72410000-7 "Послуги провайдерів" 1. Характеристики послуг: Доступ до глобальної мережі Інтернет адміністративних будівель Замовника через власний Захищений вузол Інтернет-доступу (надалі – ЗВІД) Учасника із забезпеченням моніторингу та протидії інцидентам з інформаційної безпеки з наступними параметрами.

1.5. Строк підключення: на наступний робочий день з моменту підписання Договору, але не раніше 01.03.2026 року.

1.6. Термін надання послуг - з дати, визначеної п.1.5. до 23:59 31.12.2026 року.

Додаток 4 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ про надання послуг з організації доступу до мережі Інтернет

5. УМОВИ ТА ПОРЯДОК НАДАННЯ ПОСЛУГ

5.1.Термін надання послуг за цим Договором: з наступного дня від моменту підписання Договору, але не раніше 01.03.2026 року, до 31 грудня 2026 року.

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що у розділі 2 додатку 2 Документації міститься таблиця № 1 наступного змісту, зокрема:

Діапазон ІР адрес 193.111.190.64/26.

Відповідно до таблиці № 1, учасники Закупівлі мають надавати послугу з використанням діапазону ІР-адрес: 193.111.190.64/26. Таким чином, Документація прямо та однозначно зобов'язує учасників використовувати конкретний публічний ІР-ресурс, що є об'єктом виключного користування, без передбачення можливості застосування будь-яких еквівалентних або альтернативних технічних рішень Згідно з публічним записом у базі даних Réseaux IP Européens Network Coordination Centre, за посиланням https://apps.db.ripe.net/db-web-ui/query?bflagfalse&dflag=false&rflag=true&searchtext=193.111.190.65&source=RIPE IP-адреса:

193.111.190.64/26 зареєстрована за конкретним суб'єктом господарювання ТОВ "ПОЛТАВАІНФОКОМ", код ЄДРПОУ: 23550507. Таким чином, вимога Замовника щодо надання послуг 3 використанням діапазону ІР-адрес: 193.111.190.64/26., унеможливлює участь інших учасників в процедурі Закупівлі, оскільки лише ТОВ "ПОЛТАВАІНФОКОМ" має право використовувати зазначену ІР-адресу.

Протягом останніх 5 років, ТОВ "ПОЛТАВАІНФОКОМ" є постійним учасником закупівель, що проводяться Замовник, з великою перевагою перемог в таких закупівлях.

Враховуючи, що ТОВ "ПОЛТАВАІНФОКОМ" також є потенційним учасником Закупівлі, вимога Замовника, щодо надання послуг з використанням діапазону ІР-адрес:

193.111.190.64/26,на думку Скаржника, є неправомірною та порушує принципи добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель та недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також, на думку Скаржника, прямо спрямована на визначення переможцем Закупівлі ТОВ

"ПОЛТАВАІНФОКОМ".

Отже, як зазначає Скаржник, право користування зазначеним ІР-діапазоном належить виключно одному оператору електронних комунікацій, а будь-яке його використання іншими особами є юридично неможливим без згоди власника ресурсу.

У зв'язку з цим, встановлена Замовником вимога: фактично унеможливлює участь у процедурі закупівлі будь-яких інших учасників, окрім ТОВ "ПОЛТАВАІНФОКОМ";

позбавляє процедуру закупівлі конкурентного середовища як такого; перетворює процедуру відкритих торгів на формальність, результат якої визначено наперед.

При цьому, як зазначає Скаржник, Замовником не наведено жодного технічного, функціонального чи безпекового обгрунтування, чому саме використання ІР-діапазону 193.111.190.64/26 є критично необхідним для надання послуг. До прикладу, ТОВ "НПК "ХОУМ-НЕТ" також має власний діапазон ІР-адрес чи будь який інший оператор. Таким чином, логічним було встановити вимогу про надання статистичної ІР-адреси переможцем закупівлі без вказання конкретного ІР-діапазону, який надалі буде надавати послугу та відповідні ІР-адреси.

Скаржник звертає окрему увагу, що ТОВ "ПОЛТАВАІНФОКОМ" протягом тривалого часу є постійним учасником закупівель, що проводяться Замовником, та має суттєву кількість перемог у таких процедурах, що в сукупності з вимогою щодо використання виключного ІР-ресурсу утворює системну модель штучного обмеження конкуренції.

Зазначене, на думку Скаржника, свідчить не про випадкову технічну помилку, а про свідоме та цілеспрямоване формування Документації під конкретного учасника, шляхом закріплення технічної умови, яка може бути виконана виключно одним суб'єктом господарювання.

Отже, на думку Скаржника, оскаржувана вимога є прямим та очевидним порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, позбавляє інших учасників реальної можливості участі у процедурі та ставить Скаржника у завідомо нерівне та дискримінаційне становище.

Враховуючи наведене, Скаржник вважає, що умови Документації мають бути змінені з метою усунення названих дискримінаційних вимог та узгодження вимог Замовника з приписами Особливостей та Закону.

Замовник зазначає, що вимога про надання послуги відповідно до таблиці 1 додатку 2 Документації з використанням діапазону ІР-адрес: 193.111.190.64/26, на думку Замовника, не є дискримінаційною, оскільки Замовник вимагав забезпечення працездатності чинної інфраструктури, а зазначений діапазон ІР-адрес визначений не з метою обмеження конкуренції, а з огляду на історично сформовану мережеву архітектуру Замовника, що використовується протягом тривалого часу.

Замовник зазначає, що Документація не встановлює вимогу щодо походження ІРадрес, не вимагає, щоб учасник був їх власником, і не визначає конкретного оператора, як "єдиного постачальника".

Документація встановлює об'єктивну технічну вимогу: забезпечити функціонування і маршрутизацію тих ІР-адрес, які вже використовуються в інфраструктурі Замовника та є її складовою. Будь-який учасник, який має реальну технічну та правову можливість забезпечити маршрутизацію і супровід зазначених ІР-адрес у межах договору, міг брати участь у процедурі на рівних умовах. Тобто критерій доступу до участі полягає не в "назві провайдера", а в фактичній спроможності виконати технічний результат, необхідний Замовнику.

Будь-яка заміна або зміна зазначених ІР-адрес технічно означає повне переналаштування мережевої архітектури, повторною інтеграцією із зовнішніми державними системами, оновленням DNS-записів і сертифікатів безпеки, а також проведенням повного циклу тестування та повторного введення електронних сервісів в експлуатацію. Такі дії є окремими спеціалізованими роботами, не входять до предмета цієї закупівлі, потребують проведення додаткових процедур закупівель, значних бюджетних витрат та часових ресурсів і створюють ризик зупинення роботи критично важливих сервісів.

Окрім того, як зазначає Замовник, законодавство не забороняє встановлення технічних параметрів, якщо вони пов'язані з предметом закупівлі, є об'єктивно необхідними та однаково застосовуються до всіх учасників.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що Замовник у своїх поясненнях фактично підтверджує, що зазначений IP-діапазон є елементом його чинної мережевої архітектури та використовується протягом тривалого часу, однак при цьому повністю ігнорує питання правомірності використання такого ресурсу іншими учасниками процедури закупівлі.

Згідно з публічним записом у базі даних Réseaux IP Européens Network Coordination Centre (RIPE NCC), діапазон IP-адрес 193.111.190.64/26 зареєстрований за конкретним суб’єктом господарювання — ТОВ "ПОЛТАВАІНФОКОМ", код ЄДРПОУ 23550507, що підтверджується публічно доступними даними, наданими Скаржником у складі скарги.

Використання вказаної IP-адреси будь-якими іншими особами без укладання відповідного Договору з ТОВ "ПОЛТАВАІНФОКОМ", код ЄДРПОУ 23550507, є юридично неможливим, незалежно від технічної спроможності таких осіб.

Отже, встановлюючи у тендерній документації вимогу забезпечити функціонування та маршрутизацію конкретного IP-діапазону 193.111.190.64/26, Замовник фактично висуває вимогу, яка може бути виконана виключно одним суб’єктом господарювання, а саме власником відповідного IP-ресурсу.

Твердження Замовника про те, що тендерна документація не вимагає, аби учасник був власником IP-адрес, є юридично нікчемним, оскільки жоден учасник, не має права використовувати дані IP-адреси. Таким чином, формальне невказання вимоги про "власність" не усуває фактичного обмеження конкуренції.

Посилання Замовника на те, що будь-який учасник, який має "реальну технічну та правову можливість" забезпечити маршрутизацію зазначених IP-адрес, міг брати участь у процедурі, є самовикривальним. Таке формулювання прямо підтверджує, що критерієм допуску є наявність прав на конкретний IP-ресурс, які вже належать іншому оператору електронних комунікацій.

Аргументи Замовника щодо неможливості зміни IP-адрес через ризики переналаштування мережі, інтеграції з державними системами, оновлення DNS-записів та сертифікатів безпеки не лише не виправдовують встановлену вимогу, а навпаки підтверджують її протиправний характер. Замовник фактично визнає, що його мережа жорстко прив’язана до технічного рішення конкретного постачальника, і замість формування конкурентно нейтральних вимог перекладає власні організаційні та технічні обмеження на ринок.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі Предмет закупівлі (послуга): Послуги з організації щомісячного доступу до мережі Інтернет (35 точок) на 2026 рік за допомогою оптичного Ethernet каналу зі статичною ІРадресою.

Код ДК 021:2015 72410000-7 "Послуги провайдерів" 1. Характеристики послуг: Доступ до глобальної мережі Інтернет адміністративних будівель Замовника через власний Захищений вузол Інтернет-доступу (надалі – ЗВІД) Учасника із забезпеченням моніторингу та протидії інцидентам з інформаційної безпеки з наступними параметрами.

2. Місця надання послуг:

Таблиця 1, яка передбачає 35 позицій адрес підключення підрозділу Замовника, із зазначенням до кожної адреси, зокрема:

Діапазон ІР-адрес 193.111.190.64/26.

За таких умов, Документацією передбачено використання діапазону ІР-адрес виключно 193.111.190.64/26.

При цьому, Документація не передбачає використання учасниками іншого діапазону ІР-адрес, ніж193.111.190.64/26.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які мають діапазон ІР-адрес саме 193.111.190.64/26, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ: 13967927) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги з організації щомісячного доступу до мережі Інтернет (35 точок) на 2026 рік за допомогою оптичного Ethernet каналу зі статичною ІР-адресою", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-13008827-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК

Скарга

Скарга