Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 2219-р/пк-пз від 26.02.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу приватного підприємства "ІННОВАЦІЙНІ БЕЗПЕКОВІ КОМПЛЕКСИ" (код ЄДРПОУ:
39208096) від 16 лютого 2026 № UA-2026-02-13-005076-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 18.02.2026 № 1821-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
Замовник шляхом завантаження на веб-порталі Уповноваженого органу листа надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник, посилаючись на п. 1.1 розділу "Документальне підтвердження Учасника кваліфікаційним критеріям" додатку 1 Документації, зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності від 11 лютого 2013 р. № 97 визначає вичерпний перелік спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності.
Скаржник щодо бронежилетів 5-го класу захисту зазначає, що постанова про спеціальні засоби надає можливість суб’єктам охоронної діяльності користуватися бронежилетами. Відповідно до ДСТУ 8788:2018 Засоби індивідуального захисту.
Бронежилети. Методи контролювання захисних властивостей розрізняють 6-ть класів захисту (сторінка 7 стандарту), а саме:
1. Характеристика бронежилетів 1 класу: захищає від ураження набоями 9x18мм, (9mm Makarov) пістолетна куля зі сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці; 9x19 мм, (9mm Luger, 9mm Para(bellum), куля з суцільнометалевою оболонкою з мідного сплаву та свинцевим осердям. Дистанція обстрілу 5 метрів. Тобто бронежилет 1 класу захисту тримає набої з пістолетів ПМ, пістолету АПС, пістолетів Glock та інших, що споряджаються набоями даного типу.
2. Характеристика бронежилетів 2 класу: захищає від ураження набоями 7,62x25mm,(7,62x25Tokarev), пістолетна куля зі сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці. На сьогодні використовується в пістолетах ТТ. Дистанція обстрілу 5 метрів.
3. Характеристика бронежилетів 3 класу: захищає від ураження набоями 5,45x39мм (ПС (7Н6), куля з біметалічною оболонкою, свинцевою "сорочкою" та нетермозміцненим осердям. Дистанція обстрілу 10 метрів. Використовуються в АК-74, АКС-74. 7,62x39 (ПС (57-Н-231), куля зі сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці.
Дистанція обстрілу 10 метрів. Дані набої використовуються в АКМ, АК та СКС.
4. Характеристика бронежилетів 4 класу: захищає від ураження набоями 5,45x39 ПП(7Н10), куля з термозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці. Дистанція обстрілу 10 метрів. Використовуються в АК-74, АКС-74. 7,62x54 ЛПС(57-Н-323С), легка куля зі сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці. Дистанція обстрілу 10 метрів. Дані набої можуть використовуватись в кулеметі ПКМ та снайперській гвинтівці Драгунова (СВД).
5. Характеристика бронежилетів 5 класу: захищає від ураження набоями 7,62x39 БЗ (57-БЗ-231), куля бронебійно-запалювальна з термозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці. Дистанція обстрілу 10 метрів. 7,62x54 ЛПС (57-Н-323С), легка куля зі сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці. Дистанція обстрілу 10 метрів.
6. Характеристика бронежилетів 6 класу: захищає від ураження набоями 7,62x54 mm (7,62x54R) Б-32(7B3-323), куля бронебійно-запалювальна зі сталевим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці. Дистанція обстрілу 10 метрів. На сьогодні 6 клас є найвищим класом захисту бронежилету.
Скаржник зазначає, що враховуючи це, Замовник не обґрунтовує виконання вимоги щодо надання бронежилетів саме 5-го рівня захисту в кількості 3 одиниць.
Скаржник щодо шоломів кулезахисних зазначає, що постанова про спеціальні засоби передбачає можливість застосування захисних касок, не кулезахисних шоломів.
Скаржник повідомляє, що захисні каски використовуються в охоронній діяльності для захисту голови від потенційних ризиків, таких як удари, падіння предметів, ураження струмом, і під час проведення робіт на висоті. Вони є важливим засобом індивідуального захисту, який забезпечує безпеку персоналу охорони.
Натомість шолом кулезахисний відносяться до шоломів відкритого типу (типу А) та призначені для захисту голови користувача при падіннях, ударах; від впливу вибухової хвилі, дрібних уламків, від ураження кулями бойової короткоствольної стрілецької зброї та кулями іншої легкої стрілецької зброї на вильоті, осколками снарядів, мін та ручних гранат, холодної зброї тощо. Такі шоломи мають відповідати ДСТУ 8835:2019 Засоби індивідуального захисту. Шоломи кулезахисні. Класифікація. Загальні технічні умови.
Скаржник зазначає, що враховуючи це, Замовник не обґрунтовує виконання вимоги щодо надання кулезахисних шоломів замість захисних касок.
Скаржник щодо переносних цифрових радіостанцій потужністю не менше 5 Вт зазначає, що відповідно до ст. 9 Закону про охорону суб'єкт охоронної діяльності має право для забезпечення радіозв'язку використовувати в установленому порядку радіочастоти.
Згідно п. 12 Ліцензійних умов транспорт реагування обладнується засобами радіотехнічного зв’язку.
На думку Скаржника, вимога щодо наявності виключно цифрових радіостанцій обмежує участь інших потенційних учасників, які використовують, наприклад, аналогові радіостанції, що відповідають функціональним потребам.
Скаржник повідомляє, що Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні" від 19 грудня 2023 р. № 1340 визначає частотні діапазони для різних радіотехнологій, включаючи аналогові (наприклад, PMR, VHF/UHF для аналогових радіостанцій) та цифрові (DMR, TETRA, LTE).
Аналогові радіостанції зазвичай використовують частотну модуляцію (FM), тоді як цифрові — стандарти типу DMR (Digital Mobile Radio), TETRA чи NXDN, які мають шифрування та вищу ефективність використання спектра.
Аналогові радіостанції відповідають стандартам ETSI (наприклад, EN 300 086) і можуть забезпечити необхідний зв’язок.
Використання радіочастот регулюється дозволами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, які не обмежують тип модуляції (аналогова чи цифрова), якщо обладнання відповідає технічним стандартам.
Скаржник зазначає, що він має необхідні дозволи (відомості) саме аналогового зв’язку радіообладнання Hytera PD605 Um, що діють на всій території України. Вони не є цифровими, але за своїми технічними характеристиками здатні забезпечувати надійний радіозв’язок.
Також Замовник жодним чином не обґрунтовує наявність саме 13-ти радіостанцій.
Відповідно до технічного завдання, на посту охорони має бути один охоронник, а в групі швидкого реагування - екіпаж у складі 2-х працівників. Скаржник вважає, що загалом вистачить і двох радіостанцій, бо працівники працюють позмінно і дане обладнання передається, а не приноситься нове.
На підставі вищевикладеного, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни в Документацію та виключити дані дискримінаційні вимоги з усіх додатків (файлів) Документації.
Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.
Замовник зазначає, що він не заперечує обов’язковість дотримання Закону України "Про охоронну діяльність", постанови Кабінету Міністрів України № 960 від 18.11.2015 (Ліцензійні умови) та постанови Кабінету Міністрів України № 97 від 11.02.2013 (Перелік спеціальних засобів) суб’єктами охоронної діяльності. Однак необхідно чітко розмежовувати:
- мінімальні вимоги, що дозволяють здійснювати господарську діяльність;
- вимоги конкретної закупівлі, що формуються з урахуванням специфіки об’єкта та ризиків.
Замовник повідомляє, що Ліцензійні умови визначають базові організаційні та технологічні вимоги. Вони не встановлюють вичерпного або максимального рівня матеріально-технічного оснащення.
Жодна норма зазначених актів не містить заборони на використання:
- бронежилетів підвищеного класу захисту;
- кулезахисних шоломів;
- цифрових радіостанцій;
- збільшеної кількості засобів зв’язку чи індивідуального захисту.
На думку Замовника, твердження Скаржника про те, що Замовник "виходить за межі" законодавства, є юридично необґрунтованим.
Замовник щодо вимоги про бронежилети 5 класу захисту зазначає, що він не заперечує існування 6 класів захисту. Однак питання полягає не у їх переліку, а в обґрунтованості вибору конкретного класу.
1) Об’єктивні безпекові ризики:
В умовах воєнного стану на території України:
- значна кількість військової зброї перебуває в цивільному обігу;
- існує ризик диверсійних та терористичних загроз;
- поширені випадки використання гвинтівкової та бронебійної зброї;
- фіксуються випадки застосування автоматичної зброї під час протиправних дій.
Бронежилети 1–3 класу забезпечують захист переважно від пістолетних або окремих автоматних набоїв.
Бронежилети 5 класу забезпечують захист від бронебійно-запалювальних та гвинтівкових набоїв, що суттєво підвищує рівень безпеки працівників.
Замовник повідомляє, що він має право орієнтуватися не лише на "типову" криміногенну ситуацію мирного часу, а на реальні ризики сьогодення.
2) Принцип превентивності:
Завдання охоронної діяльності — не реагувати постфактум, а мінімізувати ризики.
На думку Замовника, вимога 5 класу:
- є пропорційною ризикам;
- спрямована на збереження життя персоналу;
- не перевищує максимально допустимий рівень (6 клас);
- не є надмірною, оскільки не вимагає найвищого класу.
3. Щодо кількості (13 одиниць):
Замовник зазначає, що кількість обумовлена:
- наявністю щонайменше двох постів охорони та чотирьох груп реагування;
- змінністю персоналу;
- необхідністю резерву;
- забезпеченням одночасного виїзду декількох груп реагування.
Замовник повідомляє, що матеріально-технічна база повинна враховувати безперервність роботи, а не лише мінімальну потребу однієї зміни з мінімальною кількістю персоналу.
Замовник щодо кулезахисних шоломів зазначає, що Постанова № 97:
- визначає дозволені засоби;
- не забороняє використання більш ефективних засобів.
Кулезахисні шоломи відповідають ДСТУ 8835:2019 та забезпечують:
- балістичний захист;
- захист від уламків;
- захист від вибухової хвилі;
- захист від короткоствольної стрілецької зброї.
Захисна каска призначена для виробничих ризиків (падіння предметів, удари).
Кулезахисний шолом — для балістичних та бойових загроз.
Замовник вважає, що в умовах воєнного стану вимога кулезахисного шолома є логічною та обґрунтованою.
Замовник зазначає, що він не зобов’язаний обмежуватися мінімальним рівнем безпеки, якщо ризики є суттєвими.
Замовник щодо цифрових радіостанцій потужністю не менше 5 Вт зазначає, що цифрові радіостанції мають принципові переваги:
- Наявність шифрування та захисту від перехоплення.
- Краща якість зв’язку в умовах завад.
- Можливість групового управління та диспетчеризації.
- Більша спектральна ефективність.
- Менший рівень шумів.
- Можливість передачі додаткових цифрових даних.
Замовник повідомляє, що у сфері безпеки конфіденційність переговорів є критичною.
Замовник вважає, що посилання на Постанову Кабінету Міністрів України № 1340 від 19.12.2023 не спростовує вимогу, оскільки цей акт регулює розподіл частот, а не встановлює обмеження щодо внутрішніх стандартів оснащення суб’єктів охорони.
Замовник зазначає, що він має право визначати рівень технологічності обладнання.
Замовник щодо потужності 5 Вт зазначає, що потужність 5 Вт забезпечує:
- стабільний зв’язок на значній відстані;
- роботу в умовах міської забудови;
- проникнення сигналу крізь перешкоди;
- зменшення ризику втрати зв’язку під час реагування.
На думку Замовника, менша потужність може не забезпечити належну якість комунікації.
Замовник щодо кількості 13 одиниць зазначає, що кількість визначена з урахуванням:
- постів охорони;
- груп реагування;
- змінності персоналу;
- резервного фонду;
- можливих технічних несправностей;
- необхідності паралельного використання.
Радіостанції є засобом безперервного зв’язку. Їх недостатня кількість створює ризик порушення управління для здійснення охоронної діяльності суб’єкта охоронних послуг.
Замовник вважає, що вимоги щодо підтвердження учасника кваліфікаційним критеріям не є дискримінаційними для стабільно працюючих учасників, які мають необхідний досвід та спроможні здійснити усі необхідні технічні та організаційні заходи для успішного досягнення результату, і які дають захист від недобросовісних учасників та створюють необхідні умови для якісного та професійного надання послуг.
Замовник повідомляє, що дана вимога встановлена для підтвердження фактичної спроможності потенційним переможцем виконати обсяг послуг, передбачений технічним завданням, а саме:
- однакові для всіх учасників;
- не містять посилань на конкретну марку;
- не встановлюють преференцій;
- прямо пов’язані з предметом закупівлі;
- спрямовані на захист життя та здоров’я персоналу.
Замовник зазначає, що саме для цього встановлено вимоги, які сприяють залученню досвідчених та надійних виконавців. Неможливість Скаржника відповідати вимогам не означає їх дискримінаційність. Критерієм дискримінації є безпідставне обмеження конкуренції. На думку Замовника, у даному випадку вимоги є технічно та безпеково обґрунтованими.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу І Документації назва предмета закупівлі - Фізична охорона адміністративного приміщення (код ДК021:2015 79710000-4 Охоронні послуги).
Додаток 1 Документації містить документальне підтвердження учасника кваліфікаційним критеріям.
1) Кваліфікаційні критерії учасників процедури закупівлі на виконання вимог статті 16 Закону:
1. Наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зокрема:
1.1. Довідка Учасника, що містить інформацію про наявність обладнання та матеріально-технічної бази необхідних для забезпечення надання послуг відповідно до Переліку з Постанови КМУ від 11 лютого 2013 р. № 97 "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності", за наступною формою:
Найменування обладнання; кількість (не менше):
Бронежилети 5 класу захисту; 13 Шоломи кулезахисні; 13 Переносні цифрові радіостанції; 13 Металодетектори; 13.
Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 960 передбачають, зокрема:
1. Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов'язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.
Відповідно до пункту 13 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності під час організації та провадження охоронної діяльності забороняється, зокрема:
14) використовувати спеціальні засоби, не включені до переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 р.
№ 97 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 12, ст. 456).
Відповідно до пункту 19 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності у разі використання суб'єктом охоронної діяльності пункту централізованого спостереження він забезпечує:
цілодобовий режим чергування операторів такого пункту;
наявність транспорту реагування;
ведення електронного журналу реєстрації подій (тривога, несправність, відсутність живлення тощо), що передбачає збереження запису про відповідну подію протягом не менш як 30 діб;
наявність резервної персональної електронної обчислюваної машини;
наявність джерела безперебійного резервного живлення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 р. № 97 затверджено перелік спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності:
Бронежилети Захисні каски Газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії Газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії Гумові кийки Наручники пластикові (текстильні) одноразового використання Електрошокові пристрої* Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони* *Виключно суб’єктами охоронної діяльності, які здійснюють охорону особливо важливих об’єктів права державної власності або надають охоронні послуги із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження.
Разом з тим, Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 960 та Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності" від 11.02.2013 № 97 не передбачають наявності в суб'єкта господарювання охоронної діяльності саме цифрових радіостанцій, бронежилетів саме 5 класу захисту, шоломів кулезахисних, металодетекторів.
Враховуючи наведене, вищенаведена вимога Документації не узгоджується з ліцензійними умовами в цій частині.
Замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення наведеної вище умови Документації.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які мають саме цифрові радіостанцій, бронежилети саме 5 класу захисту, шоломи кулезахисні, металодетектори, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2. Скаржник, посилаючись на п. 1.1 розділу "Документальне підтвердження Учасника кваліфікаційним критеріям" додатку 1 Документації, зазначає, що він вважає вимогу щодо наявності ПЦС у відповідності до вимог ДСТУ EN 50518:2019 (EN 50518:2019, IDT) та наявності акредитацій ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019 необґрунтованою, безпідставною та дискримінаційною.
Скаржник повідомляє, що на сьогоднішній день відсутні законодавчі підстави вимагати даний сертифікат. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28, затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Даний перелік містив таке обладнання як:
Прилади охоронних теле(відео)систем, Пристрої охоронних теле(відео)систем. Вираз "пункт централізованого спостереження (ПЦС)" в даному переліку взагалі ніколи не був передбачений.
Також Скаржник зазначає, що даний наказ втратив чинність від 16.03.2018, отже і не підлягає обов'язковій сертифікації відповідно пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження.
Скаржник додатково зазначає, що жодним акредитованим органом не видається сертифікат відповідності на послуги, оскільки сертифікуватися може лише продукція.
Відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" передбачається два види оцінки відповідності: обов’язкова та добровільна. Обов’язкове проведення оцінки відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках передбачених у технічних регламентах.
Технічний регламент ДСТУ 4030-2001, ГСТУ 78.11.001-1998 не передбачає обов’язкової оцінки відповідності послуг.
Скаржник повідомляє, що він надає послуги, а не продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати даного сертифікату.
Скаржник зазначає, що Декрет КМУ № 46-93 втратив чинність від 01.01.2018, про що також є лист Мінекономрозвитку від 12.01.2018 р. № 3433-06/1382-07, де зазначено, що "З 01.01.2018 у зв'язку із втратою чинності Декрету державна система сертифікації припинила своє існування, а тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації. Отже, з 01.01.2018 органи із сертифікації при проведенні будь-яких видів робіт із сертифікації не можуть посилатися на рішення про їх призначення органами із сертифікації в державній системі сертифікації та використовувати у своїй діяльності бланки документів (крім бланків копій документів) державної системи сертифікації.
Скаржник додатково повідомляє, що сертифікація на відповідність положенням будь-яких стандартів, у тому числі державних стандартів України, може здійснюватись суб’єктами господарювання виключно на добровільних засадах, за наявності у них такої потреби. Для розуміння ситуації слід зазначити, що послуги із добровільної сертифікації центрів спостереження на комерційних засадах пропонуються Державним центром сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони. Так, на сайті ДЦСЗОП ДПО зазначено, що в системі поліції охорони запроваджені переклади Національних стандартів України ДСТУ EN 50518-1:2014, ДСТУ EN 50518-2:2014, ДСТУ EN 50518-3:2014, затверджені Наказом Департаменту поліції охорони від 30.12.2015 №45.
Державний центр сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони ПРОПОНУЄ державним та приватним організаціям провести сертифікацію, що викладені в стандартах серії ДСТУ EN 50518".
Скаржник зазначає, що вказаний Замовником ДСТУ ЕN 50518-2019 регламентує сертефікацію приладів, а не діяльність охоронних підприємств.
Скаржник зазначає, що отримання Управлінням поліції охорони "Сертифіката Відповідності" є внутрішньо регламентованим документом та отриманий він від Департаменту поліції охорони. Тобто головний департамент сертифікує свої філії на місцях, а точніше не філії а обладнання, яке вони мають право там використовувати.
Дану сертифікацію проводить лише Департамент поліції охорони, що на думку Скаржника, є пов’язаною особою із Управлінням поліції охорони.
Скаржник додатково повідомляє, що пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження за підохороними об’єктами в жодному разі не можуть бути продукцією, оскільки:
Продукція – це (англ. production, output, produce, нім. Produktion f, Erzeugnisse n pl, Produkte n pl, Güter n pl) — матеріальний результат трудової діяльності або виробничих процесів, що має корисні властивості і призначений для використання споживачем.
Послуга – це (англ. service) — це дія, результат якої споживається в процесі її виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи.
"Цілеспрямована діяльність, результати якої мають прояв у корисному ефекті".
Оскільки продукція та послуги - це зовсім різні поняття, Скаржник вважає, що даний сертифікат, який вимагає Замовник, не може вважатися сертифікатом.
Відповідно до Ліцензійних умов зазначено, зокрема: "1. Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі - ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності".
Скаржник повідомляє, що він відповідно до наявної чинної ліцензії надає послуги, а не постачає продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати сертифікату на продукцію.
Скаржник зазначає, що він має сертифікат відповідності пункту централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження, який дає можливість надавати послуги якісно та в повному обсязі, що підтверджується виконаними аналогічними договорами в повному обсязі. Одночасно з цим орган сертифікації, який видав сертифікат, не є акредитованим. При цьому жодним із законів чи інших нормативних актів в Україні не встановлено, що орган сертифікації, який акредитований, відрізняється від органу сертифікації, який не акредитований.
Скаржник повідомляє, що відповідно до умов Документації він не може прийняти участь у даній закупівлі, бо Замовник обмежив коло учасників і вимагає надання саме сертифіката відповідності згідно ДСТУ ЕN 50518-2019, виданого саме акредитованим органом сертифікації.
На підставі вищевикладеного, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до Документації та видалити дані дискримінаційні вимоги.
Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.
Замовник зазначає, що оскільки предмет закупівлі безпосередньо пов’язаний із забезпеченням безпеки майна та/або осіб, він має право вимагати додаткові гарантії якості та стабільності функціонування центру спостереження.
Замовник повідомляє, що відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", оцінка відповідності може бути:
- обов’язковою — у випадках, передбачених технічними регламентами;
- добровільною — за ініціативою суб’єкта господарювання.
Таким чином, Замовник зазначає, що:
- добровільна сертифікація прямо передбачена законом;
- закон не містить заборони вимагати підтвердження добровільної оцінки відповідності у складі тендерної пропозиції;
- наявність добровільної сертифікації є законним способом підтвердження відповідності визначеним стандартам.
Замовник повідомляє, що факт втрати чинності державної системи сертифікації не означає припинення інституту оцінки відповідності. Натомість в Україні функціонує система акредитації органів з оцінки відповідності відповідно до сучасних європейських принципів.
Замовник зазначає, що ДСТУ EN 50518 є національним стандартом, гармонізованим з європейськими вимогами, який встановлює вимоги до центрів приймання тривожних сповіщень (Alarm Receiving Centres).
Зазначений стандарт регламентує:
- конструктивну безпеку приміщень ПЦС;
- фізичний захист;
- резервування електроживлення та каналів зв’язку;
- кібербезпеку;
- процедури реагування;
- систему управління безперервністю діяльності;
- вимоги до персоналу та організації роботи.
Отже, стандарт регулює комплекс вимог до інфраструктури, яка забезпечує надання охоронних послуг.
Замовник повідомляє, що надання послуг фактично неможливо без функціонування ПЦС. Таким чином, вимога щодо сертифікації ПЦС є вимогою до матеріально-технічної бази учасника, а не до "послуг як продукції", як помилково стверджує Скаржник.
Замовник зазначає, що акредитація — це офіційне підтвердження компетентності органу з оцінки відповідності. В Україні функції акредитації виконує Національне агентство з акредитації України.
Сертифікат, виданий акредитованим органом, гарантує:
- відповідність процедури оцінки встановленим міжнародним вимогам;
- неупередженість та незалежність органу;
- визнання результатів оцінки.
Натомість Замовник зазначає, що документ, виданий неакредитованим суб’єктом, не забезпечує підтвердження компетентності такого органу та не створює належних гарантій об’єктивності. Замовник, виходячи з принципу належного управління ризиками, має право вимагати саме сертифікат, виданий акредитованим органом.
Замовник вважає, що посилання Скаржника на те, що сертифікацію проводить Департамент поліції охорони, не доводить дискримінаційності вимоги.
Вимога тендерної документації:
- не обмежує учасників конкретним органом сертифікації;
- не встановлює вимогу отримання сертифіката виключно в одному органі;
- передбачає лише критерій акредитації.
Таким чином, Замовник повідомляє, що будь-який суб’єкт господарювання може звернутися до акредитованого органу з оцінки відповідності та пройти відповідну процедуру.
Замовник зазначає, що у даному випадку:
- сертифікується не "послуга" як дія;
- сертифікується центр спостереження як інфраструктурний об’єкт;
- оцінюється відповідність матеріально-технічної бази стандарту.
Замовник повідомляє, що його вимога стосується спроможності учасника забезпечити надання послуг на визначеному рівні безпеки та надійності.
Замовник зазначає, що вимога щодо надання сертифіката відповідності ПЦС за ДСТУ EN 50518-2019, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності, є:
- законною;
- обґрунтованою;
- пропорційною меті закупівлі;
- такою, що відповідає принципам публічних закупівель.
Замовник звертає увагу на помилкове твердження Скаржника, що засобів ПЦС/СПТС (пульт централізованого спостереження/система передання тривожних сповіщень) не мають відношення до даної Закупівлі, тому що фізична (постова) охорона даної закупівлі не передбачає охорону технічними засобами для яких потрібен пульт.
На думку Замовника, це цілком хибне твердження, оскільки засоби ПЦС/СПТС (пульт централізованого спостереження/система передання тривожних сповіщень) є засобами, які спрямовані на підсилення охорони на об’єктах у разі виникнення нештатних ситуацій та необхідні для подання сигналу охоронником для виїзду групи реагування і посилення постів. А у разі виникнення нештатних ситуацій на об’єкті, відсутність групи реагування для посилення постів ставить під загрозу забезпечення надійної охорони та враховуючи, що об’єктами охорони даної Закупівлі є державні об’єкти, які відносяться до частини критичної інфраструктури країни, у випадку відсутності забезпечення виконання даних вимог, може мати негативні наслідки для працівників охоронюваних об’єктів та для державного майна в цілому, що є неприпустимим. Учасник має використовувати сертифіковані ПЦС/СПТС та мати групи реагування, у відповідності до умов зазначених Замовником у даній Закупівлі.
Замовник вважає, що у зв’язку з викладеним, вимоги щодо підтвердження учасника певним критеріям не є дискримінаційними для стабільно працюючих учасників, які мають необхідний досвід та спроможні здійснити усі необхідні технічні та організаційні заходи для успішного досягнення результату, і які дають захист від недобросовісних учасників та створюють необхідні умови для якісного та професійного надання охоронних послуг.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить документальне підтвердження учасника кваліфікаційним критеріям.
1) Кваліфікаційні критерії учасників процедури закупівлі на виконання вимог статті 16 Закону:
1. Наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зокрема:
1.1. У випадку виникнення надзвичайних ситуацій на об’єкті для посилення охорони учасник повинен мати можливість оперативного використання додаткових сил, шляхом передачі тривожних сповіщень на власний пункт централізованого спостереження (ПЦС). На підтвердження Учасник повинен надати довідку про наявність пункту спостереження та приймання тривожних сповіщень, який є сертифікованим в Україні (на підтвердження, надати копію чинного сертифіката відповідності власного пункту централізованого спостереження вимогам стандарту ДСТУ EN 50518:2019 (EN 50518:2019, IDT) "Центр спостереження та приймання тривожних сповіщень" та атестат акредитації, що засвідчує компетентність органу сертифікації проводити оцінку за вказаним стандартом відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019 Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг (EN ISO/IEC 17065:2012, IDT; ISO/IEC 17065:2012, IDT) виданих національним агентством з акредитації України), пульта централізованого спостереження повинен бути оснащений каналами зв’язку захищених корпоративних мереж (основної та резервної) з виділеною APN (Access Point Name) (з обмеженням виходу пакетного трафіку за межі корпоративної мережі та проникнення трафіку у мережу ззовні) для здійснення безпечної передачі даних від об’єктового обладнання до пульта централізованої охорони, з кількістю вільних (не задіяних) статичних ІР адрес не меншою, ніж кількість постів охорони (надати в складі тендерної пропозиції листи не менше двох різних операторів стільникового зв’язку про наявність у власника пульта централізованого спостереження захищеної корпоративної мережі з виділеною APN (із зазначенням назви APN та кількості вільних статичних ІР адрес).
Листом Комісії від 28.03.2025 № 20-29.1/12-70ПЗе надіслано запит до Міністерства внутрішніх справ України, в якому повідомила про необхідність надання інформації про наступне:
"4. Чи передбачена обов'язкова сертифікація пункту централізованого спостереження під час здійснення охоронної діяльності (із наданням посилання на положення чинного законодавства);
6. Чи обов'язкова наявність у суб'єкта охоронної діяльності сертифікатів ДСТУ CLC/TS 50131-7:2014 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації.
Частина 7. Правила застосування (CLC/TS 50131-7:2010, IDT), ДСТУ EN 50518-2019 для здійснення ним охоронної діяльності".
Листом від 03.04.2025 № 11544/38-2025 ДЕПАРТАМЕНТ ВЗАЄМОДІЇ 3
НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ
УКРАЇНИ повідомив наступне:
"… при використанні суб'єктом охоронної діяльності для здійснення ним охоронної діяльності таких технічних засобів охорони, як система тривожної сигналізації, система охоронної сигналізації та пункт централізованого спостереження, наявність сертифікатів відповідності ДСТУ CLC/TS 50131-7:2014 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 7. Правила застосування (CLC/TS 50131-7:2010, IDT) та ДСТУ EN 50518-2019, є обов'язковою".
Враховуючи інформацію, що міститься у листі № 11544/38-2025 від 03.04.2025 (1875589) ДЕПАРТАМЕНТА ВЗАЄМОДІЇ З НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
3. Скаржник, посилаючись на п. 1.1 розділу "Документальне підтвердження Учасника кваліфікаційним критеріям" додатку 1 Документації, зазначає, що вимога щодо кількості груп швидкого реагування (4) є дискримінаційною та обмежує коло учасників які зможуть взяти участь в закупівлі, з огляду на наступне.
Скаржник повідомляє, що він має підтвердити наявність груп швидкого реагування в кількості не менше 4 (чотири) нарядів, на спеціалізованому автотранспорті, обладнаному засобами радіотехнічного зв’язку, кольографічними схемами та написами, засвідчуючи належність до учасника, відповідними світловими та звуковими сигналами в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України Скаржник зазначає, що він може залучити 1 (один) транспорт групи швидкого реагування, але не в зазначеній Замовником кількості.
Об’єкт Замовника знаходяться за наступною адресою: адміністративна будівля розташована за адресою: 33028, Україна, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 12А.
Тобто, об’єкт виключно один, а Замовником вимагається надати підтвердження цілих 4 (чотирьох) транспортних засобів (ГШР).
На думку Скаржника, для надання послуг, які є предметом закупівлі, достатньо і 1 (однієї) групи швидкого реагування (для реагування та прибуття на об’єкт). Так, Скаржник може залучити 1 (одну) групу швидкого реагування та виконати вимоги, які висуваються Замовником в технічному завданні з оперативним реагуванням, однак через встановлення зазначеної вимоги Скаржник не може взяти участь в закупівлі.
Скаржник вважає, що встановлення вимоги щодо підтвердження саме 4 (чотирьох) груп швидкого реагування жодним чином не обґрунтоване та дискримінує учасників, що не мають такої кількості транспорту реагування.
Скаржник зазначає, що вимога про надмірну кількість транспорту має бути об’єктивно підтвердженою виходячи з фактичного об’єму надання послуг. Наявність 4 (чотирьох) транспортів реагування є достатнім підтвердженням.
На думку Скаржника, дані обставини ставлять його у нерівне становище з іншими учасниками, не забезпечують рівне ставлення Замовника до кожного учасника та дискримінують учасників, які не мають можливості залучити 4 (чотирьох) груп швидкого реагування, але можуть виконати вимоги Замовника і меншою кількістю транспорту.
Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни в Документацію та виключити зазначену вимогу.
Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.
Замовник зазначає, що законодавство не містить обмеження щодо мінімально допустимої кількості груп реагування, яку Замовник може вимагати. Водночас закон вимагає, щоб вимоги були пов’язані з предметом закупівлі та були пропорційними технічним, якісним та кількісним характеристикам предмету закупівлі. Жодна норма законодавства не зобов’язує Замовника обмежуватися мінімально можливою кількістю ресурсів виконавця, якщо предмет закупівлі потребує більшої оперативної спроможності.
У даному випадку вимога безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі наданням охоронних послуг із забезпеченням оперативного реагування.
На думку Замовника, твердження Скаржника про "достатність однієї групи реагування" є хибним.
Замовник зазначає, що таке твердження не враховує наступного:
1. Надання охоронних послуг не обмежується одним сценарієм та передбачає реагування на різні типи подій:
- спрацювання сигналізації;
- повідомлення про правопорушення;
- конфліктні ситуації;
- спроби проникнення;
- масові заворушення;
- надзвичайні події.
Інциденти можуть виникати:
- одночасно;
- повторно протягом короткого часу;
- у момент, коли одна група вже задіяна.
Наявність лише однієї групи означає, що в разі її зайнятості, об’єкт фактично залишається без резервного реагування.
2. Питання часу прибуття де ключовим показником якості охоронних послуг є оперативність. Фактори, що впливають на час прибуття в місті Рівне:
- щільність руху транспорту;
- дорожні роботи;
- погодні умови;
- комендантська година або блокпости;
- форс-мажорні обставини.
Замовник повідомляє, що наявність декількох екіпажів дозволяє:
- забезпечити мінімальний час реагування;
- розподіляти транспорт по різних районах міста;
- уникнути залежності від одного маршруту.
III. Принцип резервування та безперервності діяльності Замовник зазначає, що система безпеки повинна базуватися на принципах:
- резервування ресурсів;
- дублювання критичних елементів;
- мінімізації точок відмови.
Одна група реагування — це одна точка відмови. Відсутність резервних екіпажів створює ризик невиконання зобов’язань. Замовник зобов’язаний оцінювати ризики не в теоретичній площині, а виходячи з реальних умов.
Замовник повідомляє, що у випадку:
- технічної несправності транспортного засобу;
- дорожньо-транспортної пригоди;
- блокування руху;
- тимчасової втрати зв’язку;
- участі в іншому інциденті;
- відсутність резерву унеможливлює оперативне реагування.
Вимога 4 груп створює:
- можливість ротації;
- резерв на випадок форс-мажору;
- гарантію безперервності.
IV. Співвідношення кількості груп та масштабу діяльності Замовник зазначає, що охоронна компанія, яка має лише одну групу реагування, фактично здійснює діяльність з мінімальним ресурсним забезпеченням.
Водночас Замовник зазначає, що він має право вимагати підтвердження достатнього рівня організаційної спроможності, що свідчить про:
- наявність розгалуженої інфраструктури;
- здатність виконувати зобов’язання без зриву;
- фінансову та матеріально-технічну стабільність.
На думку Замовника, чотири групи реагування для обласного центру не є надмірною вимогою. Це стандартна практика для суб’єктів охоронної діяльності, що здійснюють системну діяльність.
V. Щодо відсутності дискримінації Вимога застосовується однаково до всіх учасників.
Замовник вважає, що те, що Скаржник має лише одну групу реагування, не означає, що вимога є дискримінаційною. Це свідчить лише про невідповідність його матеріально-технічної бази встановленим критеріям.
Дискримінація передбачає:
- створення переваг конкретному суб’єкту;
- неможливість виконання вимоги більшістю ринку;
- встановлення штучних бар’єрів.
На думку Замовника, жодної з цих ознак у вимозі не міститься.
VI. Додатковий аспект — воєнний стан Замовник повідомляє, що в умовах воєнного стану:
- ризики безпеки є підвищеними;
- можливі диверсійні та терористичні загрози;
- існує ризик масових порушень громадського порядку;
- можуть виникати одночасні надзвичайні події.
У таких умовах наявність лише одного екіпажу є недостатньою гарантією безпеки.
Замовник не може керуватися принципом мінімізації витрат ціною зниження рівня захисту.
Замовник зацікавлений у тому, щоб охоронна організація мала можливість надати послуги за цією процедурою закупівлі якісно, а тому Замовник вважає, що вимога щодо наявності не менше 4 груп швидкого реагування:
- безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі;
- відповідає принципу пропорційності;
- спрямована на забезпечення безперервності та оперативності;
- не є дискримінаційною.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить документальне підтвердження учасника кваліфікаційним критеріям.
1) Кваліфікаційні критерії учасників процедури закупівлі на виконання вимог статті 16 Закону:
1. Наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зокрема:
1.3. У випадку виникнення надзвичайних ситуацій на об’єкті для посилення охорони учасник повинен мати можливість забезпечення додаткових сил, шляхом залучення транспорту реагування надати інформацію в довільній формі щодо не менше 4 груп швидкого реагування, у складі не менше 2 працівників, дислокованих в м. Рівне, забезпечених гумовими кийками, газовими балончиками з аерозолями сльозогінної або дратівливої дії, наручниками, переносними цифровими радіостанціями. Документально підтвердити наявності транспорту реагування (не менше чотирьох одиниць), зареєстрованого, як спеціальний (спеціалізований), який відповідає вимогам п.5 ст. 6 Закону України "Про охоронну діяльність", обладнаний засобами радіотехнічного зв'язку, кольоро-графічними схемами та написами, відповідними світловими та звуковими сигналами у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України, шляхом надання наступних документів:
- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (які оформлені відповідно п. 9.1.
до наказу МВС від 11.08.2010 р.№379);
- фото спеціальних транспортних засобів з чіткою видимістю державного номеру та спеціального світлового сигнального пристрою;
- дозволи на встановлення та використання на транспорті реагування суб’єкта охоронної діяльності спеціальних світлових сигнальних пристроїв (наказ МВС від 18.04.2013 № 375);
- довідки про перебування транспорту реагування на військовому обліку, видану органом/підрозділом, уповноваженим на видачу цих документів;
- довідку про можливість здійснення Замовником контролю за групами мобільного реагування (обладнання автомобілів груп мобільного реагування системою GPS), підтверджується документами щодо наявності встановленої системи GPS на кожному автомобілі, наявність якого підтверджує учасник (підтвердити документально про наявність обладнання);
У разі, якщо транспорт реагування не належить учаснику на праві власності, додатково надати, завірену учасником та субпідрядником, копію договору реагування Учасника з іншим охоронним підприємством (з наданням копії ліцензії на право надання таких послуг охоронним підприємством з яким укладено договір реагування), укладений з іншим суб’єктом охоронної діяльності із наданням всіх документів, що вказані вище.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Предмет закупівлі: Фізична охорона адміністративного приміщення (код ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги).
Місце надання послуг: адміністративна будівля розташована за адресою: 33028, Україна, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 12А.
Обсяг надання послуг: Охорона об’єкту здійснюється цілодобово: Кількість постів – 2; Режим охорони Об’єкта - 7 днів на тиждень (з понеділка по неділю включно):
1 пост – цілодобово, приймання (здача) поста здійснюється з 08:00 години. 1 (один) охоронник цілодобово за встановленим графіком роботи, 1 пост – робочі дні (понеділок-четвер з 8.00 до 17.00, п’ятниця з 8.00 до 16.00, з 1 годиною обіду);
Надання послуг з Фізичної охорони адміністративного приміщення повинно бути забезпечено не менше ніж 5 охоронниками.
Враховуючи обсяг надання послуг, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які мають в наявності саме не менше 4 груп швидкого реагування, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
4. Скаржник, посилаючись на п. 1.4-1.5 розділу "Документальне підтвердження Учасника кваліфікаційним критеріям" додатку 1 Документації, зазначає, що дискримінаційною є вимога щодо наявності сертифіката ISO:45001:2018 та ДСТУ ISO 18788:2017.
Скаржник щодо сертифіката ISO:45001:2018 зазначає, що ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) "Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування" − єдиний набір міжнародних вимог, спрямованих на допомогу організаціям у забезпеченні захисту персоналу від нещасних випадків. Його мета – сприяння вирішенню цієї проблеми.
Скаржник повідомляє, що він керується у свої діяльності Кодексом законів про працю України від 23.07.1996 № 322-08, Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII.
Скаржник зазначає, що ним створені безпечні і нешкідливі умови праці, впроваджуються сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечуються санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників. Скаржник також розробляє комплексні заходи щодо охорони праці та здійснює видачу спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту. Працівник Скаржника, у тому числі і персонал охорони, що залучаються для надання послуг з охорони проходять в обов’язковому порядку вступний інструктаж з питань охорони праці (на робочому місці), інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях.
Скаржник повідомляє, що Закон про охорону та Ліцензійні умови не передбачають проходження сертифікаційної програми за ISO 45001, а тому, на думку Скаржника, вимога є дискримінаційною.
На підставі вищевикладеного, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни в Документацію та виключити дану дискримінаційну вимогу.
Скаржник щодо сертифікату ISO: 18788:2017 зазначає, що вимога Замовника є дискримінаційною і такою, що порушує права та законні інтереси учасників та ускладнюють можливість взяти участь у цій публічній закупівлі.
Скаржник вважає, що Замовником вимагається сертифікат відповідності, який повинен бути оформлений не у відповідності до нормативно-правових положень.
Відповідно до наказу УкрНДНЦ "Про прийняття національних нормативних документів, змін та поправок до національних нормативних документів, гармонізованих з європейськими та міжнародними нормативними документами, та скасування нормативних документів України" 30.11.2018 № 454 були прийняті нормативні стандарти, зокрема і ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT) "Система управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони. Вимоги та настанови щодо застосування" – Вперше".
Скаржник повідомляє, що ISO 18788 – це міжнародний стандарт, що встановлює вимоги до систем менеджменту безпеки операцій (Security Operations Management System). Він допомагає організаціям, які надають послуги безпеки, впровадити ефективні методи управління для забезпечення надійності, правомірності та відповідності найвищим стандартам етики.
Переваги сертифікації по ISO 18788:
- Покращена репутація: Впровадження ISO 18788 демонструє клієнтам і партнерам прихильність до високих стандартів етики та правомірності у наданні послуг безпеки.
- Систематизація процесів: Стандарт допомагає створити чіткі процедури та політики, що сприяють ефективному управлінню безпекою.
- Міжнародне визнання: ISO 18788 визнається на міжнародному рівні, що відкриває нові можливості для співпраці з іноземними партнерами.
- Зниження ризиків: Дотримання стандарту допомагає ідентифікувати та мінімізувати ризики, пов’язані з безпекою операцій.
- Покращення управління ресурсами: Оптимізація використання ресурсів через впровадження найкращих практик управління.
Скаржник повідомляє, що він відповідно до Закону про охорону та Ліцензійних умов не зобов’язаний мати сертифікат відповідності за ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT).
Організаційні, кадрові та технологічні вимоги Ліцензійних умов передбачають виключно наявність персоналу (фахівець з організації заходів охорони, охоронники та черговий пульта централізованого спостереження), матеріально-технічної бази тощо.
Скаржник вважає, що наявність всіх вимог і є своєрідною відповідністю якості у сфері безпеки.
Замовник щодо сертифікату ISO 45001:2018 зазначає, що у даному випадку предмет закупівлі — охоронні послуги — безпосередньо пов’язаний з ризиками для життя та здоров’я персоналу, а отже вимога щодо наявності впровадженої системи управління охороною праці є логічною та правомірною.
Сутність стандарту ISO 45001:2018 (національна версія — ДСТУ ISO 45001:2019) — це міжнародний стандарт, що встановлює вимоги до системи управління охороною здоров’я та безпекою праці.
Його ключова особливість полягає у:
- системному управлінні ризиками;
- превентивному підході;
- залученні керівництва до відповідальності за безпеку;
- постійному моніторингу та вдосконаленні процесів.
На відміну від формального дотримання норм законодавства, ISO 45001 передбачає:
- ідентифікацію небезпек;
- оцінку професійних ризиків;
- впровадження процедур контролю;
- документовану систему управління;
- внутрішній аудит;
- зовнішній сертифікаційний контроль.
Тобто мова йде не про декларативне дотримання законодавства, а про підтверджену функціонуючу управлінську систему.
Замовник зазначає, що наявна відмінність між мінімальними вимогами закону та міжнародними стандартами де Скаржник посилається на Кодекс законів про працю України, Закон України "Про охорону праці" та Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності.
Однак зазначені нормативні акти:
- встановлюють загальні правила;
- визначають базові обов’язки роботодавця;
- не містять вимог щодо системного менеджменту ризиків.
Замовник повідомляє, що дотримання законодавства є мінімальним обов’язком будь-якого суб’єкта господарювання. ISO 45001, натомість, є інструментом стратегічного управління безпекою, що:
- інтегрується в корпоративну структуру;
- передбачає відповідальність керівництва;
- забезпечує контроль результативності;
- мінімізує виробничі ризики.
Тому, на думку Замовника, вимога сертифіката не дублює законодавство, а підтверджує більш високий рівень організації діяльності.
Замовник зазначає, що специфіка охоронної діяльності, як фактор підвищеного ризику, де охоронні послуги не є звичайною господарською діяльністю. Вони пов’язані з:
фізичним протистоянням правопорушникам;
затриманням осіб;
використанням спецзасобів;
ризиком травмування;
нічними чергуваннями;
психологічним навантаженням;
роботою в умовах воєнного стану.
Працівники охорони працюють у середовищі, яке:
є потенційно конфліктним;
може бути непередбачуваним;
передбачає ризик застосування сили.
У таких умовах наявність впровадженої системи управління охороною праці:
є гарантією належної підготовки персоналу;
знижує рівень травматизму;
забезпечує контроль стану працівників;
підтверджує наявність системних процедур реагування.
Замовник вважає, що ним дотримано принцип пропорційності та обґрунтованість вимоги де пропорційність означає відповідність вимоги її меті.
Мета Замовника:
- мінімізувати ризики нещасних випадків;
- забезпечити безпечні умови надання послуг;
- уникнути зупинення виконання договору через виробничі травми;
- гарантувати належний рівень організаційної культури.
Вимога ISO 45001:
- прямо пов’язана з безпекою праці;
- не є надмірною;
- застосовується однаково до всіх;
- не встановлює переваг конкретному суб’єкту.
А також Скаржником не враховано додатковий фактор — воєнний стан де в умовах воєнного стану ризики є підвищеними щодо:
фізичних ушкоджень;
надзвичайних ситуацій;
масових інцидентів;
психологічного перевантаження персоналу.
Замовник повідомляє, що він має право вимагати додаткові гарантії безпеки та стабільності надання послуг. ISO 45001 у цьому контексті є інструментом мінімізації ризиків.
Замовник щодо сертифікату ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT) зазначає, що у даному випадку вимога про надання сертифіката не є довільною — вона безпосередньо пов’язана з характером послуг, що закуповуються, оскільки предметом закупівлі є охоронні послуги, які пов’язані з фізичною безпекою людей та збереженням майна, вимога щодо впровадження системи менеджменту безпеки операцій є логічною, обґрунтованою та пропорційною.
На підставі наказу ДП "УкрНДНЦ" № 454 від 30.11.2018 в Україні чинним є національний стандарт: ДСТУ ISO 18788:2017 (ISO 18788:2015, IDT) "Система управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони. Вимоги та настанови щодо застосування". Він гармонізований з міжнародним стандартом ISO 18788:2015.
Таким чином, Замовник зазначає, що він вимагає документ, що базується на чинному національному нормативному стандарті офіційно введеному в дію в Україні, а не на внутрішніх або довільно визначених правилах.
ISO 18788 — це спеціалізований міжнародний стандарт саме для підприємств, що здійснюють охоронну діяльність.
Його впровадження передбачає:
1. Ідентифікацію та оцінку операційних ризиків;
2. Регламентовані процедури реагування на інциденти;
3. Контроль за діяльністю персоналу;
4. Етичні стандарти та дотримання прав людини;
5. Систему внутрішнього аудиту та постійного вдосконалення.
На думку Замовника, цей стандарт безпосередньо стосується діяльності охоронних підприємств, яка є предметом закупівлі і не є універсальним "загальним" стандартом.
Замовник зазначає, що наявна відмінність між наявністю ліцензії та сертифікованою системою управління, де Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності визначають мінімальні вимоги до:
- персоналу;
- матеріально-технічної бази;
- організаційної структури.
Тобто Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності підтверджують право здійснювати діяльність.
Водночас ISO 18788 підтверджує:
- якість управління цією діяльністю;
- системність підходів до ризиків;
- наявність документованих процедур;
- впровадження міжнародних практик.
Замовник вважає, що той факт, що Ліцензійні умови не містять обов’язку мати ISO 18788, не передбачає заборони Замовнику вимагати підтвердження більш високого рівня організаційної спроможності.
Замовник зазначає, що він, проаналізувавши вимоги встановлені у схожих за предметом закупівлях, що успішно завершені, встановив, що дані сертифікати мають більше 10 потенційних учасників, що, на думку Замовника, ще раз підтверджує забезпеченість високого рівня конкуренції та не може вважатись дискримінаційним по відношенню до інших учасників.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
4.1. Щодо інших процедур закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію, зокрема:
2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати.
Слід зазначити, що реєстраційна картка за Скаргою створена 16.02.2026 та містить посилання на Процедуру закупівлі, оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-13-005076-a, відповідно, Скарга розміщена в оголошенні, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-13-005076-a.
Враховуючи викладене, інші процедури закупівлі не можуть бути предметом розгляду органу оскарження під час розгляду зазначеної Скарги.
4.2. Щодо дискримінаційних (на думку Скаржника) умов Документації.
Додаток 1 Документації містить документальне підтвердження учасника кваліфікаційним критеріям.
1) Кваліфікаційні критерії учасників процедури закупівлі на виконання вимог статті 16 Закону:
1. Наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зокрема:
1.4. Надати скановану копію чинного сертифікату відповідності вимогам ISO:45001:2018 "Системи управління охороною здоров´я та безпекою праці" стосовно надання послуг приватних охоронних служб, проведення розслідувань та діяльності у сфері охорони громадського порядку та безпеки.
1.5. Надати копію чинного сертифікату відповідності вимогам стандарту ДСТУ ISO 18788:2017 "Система управління щодо процесів із забезпечення приватної безпеки та охорони. Вимоги та настанови щодо застосування".
Відповідно до Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 960:
1. Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі - ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов'язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.
4. Охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи - підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріальнотехнічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими Ліцензійними умовами.
Слід зазначити, що Ліцензійними умовами не передбачено наявності в суб'єктів охоронної діяльності вищезазначених сертифікатів.
Замовник не довів необхідність встановлення наведеної вище умови Документації.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які мають наведені вище сертифікати, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
вище 5. Скаржник, посилаючись на п. 2.1 розділу "Документальне підтвердження Учасника кваліфікаційним критеріям" додатку 1 Документації, зазначає, що вимога Замовника щодо посвідчення на працівника щодо проходження загального курсу з охорони праці є дискримінаційною і такою, що порушує права та законні інтереси учасників та ускладнюють можливість взяти участь у цій публічній закупівлі.
Відповідно до ст. 40 Кодексу цивільного захисту та ст. 18 Закону України "Про охорону праці" передбачається, "що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії" та "особи під час прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях".
Виключно працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці та/або спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Посвідчення та витяги з протоколів видаються організаціями, які мають ліцензію (право) на відповідний вид діяльності (навчання з охорони праці та питань пожежної безпеки), що підтверджується документально.
На думку Скаржника, дана вимога є дискримінаційною та обмежує коло потенційних учасників, з огляду на наступне: відповідно до пункту 3.9 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 передбачається, що перевірка знань працівників з питань охорони праці може здійснюватись на підприємстві комісією з перевірки знань з питань охорони праці (далі - комісія) підприємства, склад якої затверджується наказом (розпорядженням) роботодавця. Головою комісії призначається керівник підприємства або його заступник, до службових обов'язків яких входить організація роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівник відповідного підрозділу чи його заступник.
При здійсненні навчання працівників на підприємстві, отримання ліцензії (права) для даного навчання та перевірки знань чинним законодавством не передбачено. Ліцензію зобов’язані отримати виключно навчальні заклади, які здійснюють освітню діяльність і в навчальному плані яких є курс "Охорона праці".
Разом з тим, Скаржник зазначає, що Замовник не передбачає можливості проходження навчання та перевірки знань працівників на підприємстві, де вони працюють, а непрямо вимагає проходження навчання та перевірки знань працівників у навчальних закладах, які мають відповідну ліцензію на провадження освітньої діяльності.
Відповідно до пункту 6.1. Наказу Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. Зазначена інформація фіксується у відповідних журналах та підтверджує, що працівники пройшли відповідні інструктажі та навчання.
Скаржник повідомляє, що при цьому, Замовником вимагається наявність не менше 7 осіб кваліфікованого персоналу (6 охоронників та 1 керівник), які відповідають кваліфікаційним вимогам передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960 для забезпечення фізичної охорони об’єктів, з числа громадян України віком від 18 років та свідоцтва про робітничу кваліфікацію не нижче 3 розряду на усіх охоронників. Скаржник зауважує, що усі охоронники 3 розряду при отриманні свідоцтва проходять вивчення курсу "Охорона праці", який включає пожежну безпеку, тому на думку Скаржника, надання свідоцтв охоронників 3 розряду і є достатнім підтвердження наявності персоналу, який пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пожежно-технічного мінімуму), але саме посвідчень такий персонал не має, бо і не повинен мати.
Скаржник зазначає, що він може надати свідоцтва 3 розряду на охоронників, що свідчить про наявність висококваліфікованого персоналу та журналів про проходження відповідних інструктажів, проте через встановлення зазначеної вимоги не може взяти участь в закупівлі.
Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни в Документацію та виключити зазначену вимогу.
Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.
Замовник вважає, що він, встановлюючи у Документації вимогу щодо надання документального підтвердження проходження працівниками навчання з питань охорони праці, пожежної безпеки, цивільного захисту та домедичної допомоги, діяв виключно в межах та у спосіб, передбачених чинним законодавством.
Замовник зазначає, що предметом цієї закупівлі є послуги фізичної охорони, які за своєю природою пов’язані з підвищеним рівнем відповідальності, потенційними ризиками для життя та здоров’я людей, необхідністю оперативного реагування на надзвичайні ситуації та можливістю виникнення пожеж, конфліктів чи інших небезпечних подій. За таких умов, Замовник зобов’язаний вживати превентивних заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків та забезпечення належного рівня підготовки персоналу виконавця.
На думку Замовника, посилання Скаржника на положення ст. 40 Кодексу цивільного захисту України та ст. 18 Закону України "Про охорону праці" фактично підтверджує обов’язковість проходження працівниками відповідного навчання та перевірки знань. Закон прямо встановлює, що працівники повинні проходити інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, пожежної безпеки і дій у надзвичайних ситуаціях. Таким чином, Замовник вважає, що його вимога не створює нового або додаткового обов’язку для учасників, а лише передбачає належне документальне підтвердження виконання вимог, уже визначених законодавством.
Замовник повідомляє, що дійсно, відповідно до Наказу Держнаглядохоронпраці України № 15 від 26.01.2005, перевірка знань може здійснюватися комісією підприємства.
Проте сам факт можливості внутрішнього навчання не означає, що Замовник зобов’язаний приймати будь-яке підтвердження без перевірки його належності та достатності. Журнали інструктажів фіксують факт проведення інструктажу, однак не завжди дають можливість пересвідчитися у повноті навчання, обсязі перевірки знань та дотриманні періодичності такої перевірки. Для Замовника принципово важливо переконатися, що персонал охорони не лише формально проінструктований, а й фактично володіє актуальними знаннями та навичками, необхідними для реагування на пожежу, надання домедичної допомоги чи дій у надзвичайних ситуаціях.
На думку Замовника, аргумент про наявність у працівників свідоцтва охоронника 3 розряду також не спростовує обґрунтованості встановленої вимоги. Таке свідоцтво підтверджує отримання професії, однак не підтверджує періодичності проходження навчання та перевірки знань, що є обов’язковим згідно із законодавством. Замовник, з огляду на характер послуг, має законне право вимагати підтвердження актуальності знань персоналу, а не лише факту первинної професійної підготовки.
Водночас Замовник зазначає, що вимога Документації є однаковою для всіх потенційних учасників, не встановлює переваг конкретним суб’єктам господарювання та не містить ознак штучного обмеження конкуренції. Вона спрямована виключно на підтвердження належного рівня підготовки працівників, які будуть безпосередньо залучені до забезпечення безпеки на об’єкті Замовника.
Замовник вважає, що встановлена вимога є такою, що безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі, відповідає принципу пропорційності та не має дискримінаційного характеру.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить документальне підтвердження учасника кваліфікаційним критеріям.
1) Кваліфікаційні критерії учасників процедури закупівлі на виконання вимог статті 16 Закону:
2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід:
2.1. Довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід роботи охоронником (не менше 5-ти працівників) з наданням на кожного охоронника зазначеного в довідці наступних документів, зокрема:
- надати копію діючих посвідчень працівників підприємства учасника (не менше 3 працівників) щодо проходження загального курсу з охорони праці (зокрема про перевірку знань законодавства України про охорону праці, вимог з гігієни праці, електробезпеки, пожежної безпеки).
Відповідно до Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 960:
1. Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі - ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов'язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.
4. Охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи - підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріальнотехнічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими Ліцензійними умовами.
Слід зазначити, що Ліцензійними умовами не передбачено наявності в суб'єктів охоронної діяльності вищезазначених документів.
Замовник не довів необхідність встановлення наведеної вище умови Документації.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які мають наведені вище документи, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
6. Скаржник, посилаючись на п. 2.3 розділу "Документальне підтвердження Учасника кваліфікаційним критеріям" додатку 1 Документації, зазначає, що вимога щодо наявності електромонтерів з додатковими документами є дискримінаційною та обмежує коло учасників які зможуть взяти участь в закупівлі, з огляду на наступне.
Скаржник повідомляє, що фактично Замовник вимагає наявність працівників (електромонтерів) та проведення робіт (електромонтажних), що жодним чином не відносяться до предмету закупівлі.
Скаржник зазначає, що Замовник закуповує охоронні послуги (предмет закупівлі:
комплексне надання охоронних послуг (фізична та пультова охорона об’єктів) за кодом ДК 021:2015 79710000-4 - Охоронні послуги (Фізична охорона об’єктів (ДК 021:2015 79713000-5 Послуги з охорони об’єктів та особистої охорони)(Пультова охорона об’єктів (ДК 021:2015 79711000-1 Послуги з моніторингу сигналів тривоги, що надходять з пристроїв охоронної сигналізації), а залучення електромонтерів для проведення саме електромонтажних робіт (обслуговування сигналізації) мало б бути проведене взагалі окремою публічної закупівлею за наступним ДК:
- код ДК 021:2015 - 45310000-3 - "Електромонтажні роботи";
- код ДК 021:2015 - 31625000-3 - Пристрої охоронної та пожежної сигналізації;
- код ДК 021:2015 - 31625300-6 - Системи охоронної сигналізації;
- код ДК 021:2015 - 35121000-8 - Охоронне обладнання;
- код ДК 021:2015 - 45312200-9 - Встановлення систем охоронної сигналізації тощо.
Як наслідок, на думку Скаржника, наявна невідповідність Наказу МЕРТ "Про затвердження національного класифікатора України ДК 021:2015 та скасування національного класифікатора України ДК 021:20072" від 23.12.2015 № 1749 (далі – Класифікатор ДК).
Скаржник повідомляє, що Замовник вимагає проведення робіт, а не надання послуг, що підпадають під інший код класифікатору та не має жодного відношення до надання охоронних послуг за ДК 021:2015 – 79710000-4.
Скаржник звертає увагу, що виконання електромонтажних робіт згідно Закону про охорону та Ліцензійних вимог не передбачено так само, як і жодних кадрових вимог до електромонтерів. Законодавство, що регулює питання охоронної діяльності не передбачає даного виду працівників, а тому твердження Замовника про те, що наявність електромонтерів для обслуговування сигналізації – є хибне.
Окрім цього, Скаржник зазначає, що для електромонтерів з обслуговування передбачається зовсім іншим професійний стандарт за професією електромонтер охоронно-пожежної сигналізації, затверджений Наказом МОН України від 26.05.2022 № 485.
Скаржник зазначає, що Закон про охорону та Ліцензійні вимоги визначають професійний стандарт тільки для охоронників.
Скаржник, посилаючись на ч. 3 ст. 22 Закону та Особливості, зазначає, що вимога про електромонтерів не є пропорційною, бо стосується робіт, які не входять до охоронних послуг. Охоронна ліцензія (паперова, Наказ МВС (електронна) чи декларація)) не охоплює електромонтажних робіт та електромонтерів.
Скаржник повідомляє, що Закон про охорону та Ліцензійні умови не передбачають наявності електромонтерів та інженерно-технічних працівників для надання послуг.
Замовник не закуповує роботи, а проводить процедуру закупівлі на послуги, тому дане навчання на працівників як і їх саме не потрібне, а саме:
- Свідоцтво та/або посвідчення про присвоєння професійної кваліфікації;
- Протокол/Витяг з протоколу та посвідчення про перевірку знань правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів;
- Протокол/Витяг з протоколу та посвідчення про перевірку знань з питань технології робіт - Протокол/Витяг з протоколу та посвідчення про перевірку знань з питань пожежної безпеки - Протокол/Витяг з протоколу та посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці - копії трудових книжок працівників або витяги з наказів або копії наказів про призначення на посаду працівників, які підтверджують факт їх працевлаштування.
Скаржник зазначає, що Ліцензійними умовами та Законом про охорону не передбачається проходження вищезазначеного навчання на працівників суб’єктів охоронної діяльності.
Скаржник просить зобов’язати Замовника внести відповідні зміни до Документації та виключити цю дискримінаційну вимогу.
Замовник зазначає, що ним встановлена вимога щодо наявності у складі персоналу електромонтерів (фахівців з обслуговування охоронної сигналізації) не є дискримінаційною, оскільки безпосередньо випливає зі змісту предмета закупівлі, що передбачає здійснення комплексу охоронних заходів, спрямованих на забезпечення фізичної охорони адміністративного приміщення. Пост охорони повинен бути обладнаним кнопкою тривожного сповіщення груп швидкого реагування з виведенням на пульт централізованого спостереження Виконавця.
Замовник повідомляє, що предмет закупівлі не обмежується лише виставленням постів фізичної охорони. Він передбачає комплекс заходів, що включають підключення об’єкта до пульта централізованого спостереження, моніторинг сигналів тривоги, технічну підтримку та оперативне реагування груп. Без технічно справної системи сигналізації реагування груп швидкого реагування є неможливим або втрачає ефективність. Саме тому технічне обслуговування та забезпечення працездатності обладнання є невід’ємною частиною послуги охорони, а не окремим видом робіт у розумінні будівельного чи монтажного підряду.
На думку Замовника, посилання Скаржника на те, що електромонтажні роботи підпадають під інші коди ДК 021:2015, є помилковим. Замовник не закуповує окремо електромонтажні роботи чи будівельні послуги. Йдеться виключно про забезпечення технічної готовності систем сигналізації в межах надання послуги охорони.
Замовник зазначає, що вимога щодо наявності електромонтерів спрямована саме на підтвердження спроможності учасника забезпечити безперервність функціонування охоронного обладнання, від якої залежить оперативність реагування груп.
Замовник вважає, що той факт, що Закон України "Про охоронну діяльність" та Постанова Кабінету Міністрів України № 960 від 18.11.2015 не містять прямої вимоги щодо електромонтерів, не свідчить про незаконність вимоги Замовника. Ліцензійні умови встановлюють мінімальні вимоги до провадження діяльності, тоді як замовник, з урахуванням специфіки власного об’єкта, має право вимагати підтвердження реальної технічної спроможності виконавця.
Замовник зазначає, що вимога є однаковою для всіх учасників, не встановлює переваг конкретним суб’єктам господарювання та прямо пов’язана з предметом закупівлі – фізичною охороною з реагуванням груп та пультовим спостереженням. Вона спрямована на гарантування безперервності охоронної функції та мінімізацію ризиків втрати контролю над об’єктом.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить документальне підтвердження учасника кваліфікаційним критеріям.
1) Кваліфікаційні критерії учасників процедури закупівлі на виконання вимог статті 16 Закону:
2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід:
2.3. Надати у складі пропозиції довідку про наявність не менше 2-х електромонтерів ОПС, які здійснюватимуть ремонт та технічне обслуговування засобів охоронної/тривожної сигналізації.
В якості підтвердження, надати наступні документи на кожного працівника, зазначеного в довідці, згідно п.2.3:
- Свідоцтво та/або посвідчення про присвоєння професійної кваліфікації;
- Протокол/Витяг з протоколу та посвідчення про перевірку знань правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів;
- Протокол/Витяг з протоколу та посвідчення про перевірку знань з питань технології робіт - Протокол/Витяг з протоколу та посвідчення про перевірку знань з питань пожежної безпеки - Протокол/Витяг з протоколу та посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці - копії трудових книжок працівників або витяги з наказів або копії наказів про призначення на посаду працівників, які підтверджують факт їх працевлаштування.
Разом з тим, відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу І Документації назва предмета закупівлі - Фізична охорона адміністративного приміщення (код ДК021:2015 79710000-4 Охоронні послуги).
Враховуючи викладене, наведені вище вимоги Документації (в частині наявності не менше 2-х електромонтерів ОПС, які здійснюватимуть ремонт та технічне обслуговування засобів охоронної/тривожної сигналізації, з надання наведених вище документів) не узгоджуються з предметом закупівлі, що не дає можливість учасникам належним чином оформити свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
7. Скаржник, посилаючись на п. 1 розділу "Документальне підтвердження Учасника кваліфікаційним критеріям" додатку 2 Документації, зазначає, що дискримінаційною є вимога щодо монтажу засобів охоронно-тривожної сигналізації (ОТС) та арочного металошукача.
Скаржник щодо ОТС зазначає, що така вимога є дискримінаційною та обмежує коло учасників які зможуть взяти участь в закупівлі, з огляду на наступне.
Скаржник повідомляє, що фактично Замовник вимагає від Скаржника виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи, що жодним чином не відносяться до предмету закупівлі.
Скаржник зазначає, що Замовник закуповує охоронні послуги фізична охорона адміністративного приміщення (код ДК021:2015 79710000-4 Охоронні послуги), а монтаж та підключення (з обслуговуванням) системи тривожної сигналізації, на думку Скаржника, мали б бути проведені взагалі окремою публічної закупівлею за наступним ДК:
- код ДК 021:2015 - 31625000-3 - Пристрої охоронної та пожежної сигналізації;
- код ДК 021:2015 - 31625300-6 - Системи охоронної сигналізації;
- код ДК 021:2015 - 35121000-8 - Охоронне обладнання;
- код ДК 021:2015 - 45312200-9 - Встановлення систем охоронної сигналізації.
Як наслідок, на думку Скаржника, наявна невідповідність Наказу МЕРТ "Про затвердження національного класифікатора України ДК 021:2015 та скасування національного класифікатора України ДК 021:20072" від 23.12.2015 р. № 1749.
Скаржник щодо сертифікату ДСТУ CLC/TS 50131-7:2014 зазначає, що він вважає необґрунтованою, безпідставною та дискримінаційною вищезазначену вимогу Замовника.
На сьогоднішній день відсутні законодавчі підстави вимагати даний сертифікат. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28, затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Даний перелік містив таке обладнання як: Прилади охоронних теле(відео)систем, Пристрої охоронних теле(відео)систем. Вираз продукція "послуги з монтажу системи пожежної, охоронної сигналізації" в даному переліку взагалі ніколи не був передбачений.
Також Скаржник зазначає, що даний наказ втратив чинність від 16.03.2018, отже і не підлягає обов'язковій сертифікації відповідно послуги з проектування, монтування, технічного обслуговування та ремонту систем відеоспостереження.
Відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" передбачається два види оцінки відповідності: обов’язкова та добровільна. Обов’язкове проведення оцінки відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках передбачених у технічних регламентах.
Технічний регламент ДСТУ 4030-2001, ГСТУ 78.11.001-1998 не передбачає обов’язкової оцінки відповідності послуг.
Скаржник повідомляє, що він надає послуги, а не продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме послуги, отже не може мати даного сертифікату.
Декрет КМУ № 46-93 втратив чинність від 01.01.2018, про що також є лист Мінекономрозвитку від 12.01.2018 р. № 3433-06/1382-07, де зазначено, що "З 01.01.2018 у зв'язку із втратою чинності Декрету державна система сертифікації припинила своє існування, а тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації. Отже, з 01.01.2018 органи із сертифікації при проведенні будь-яких видів робіт із сертифікації не можуть посилатися на рішення про їх призначення органами із сертифікації в державній системі сертифікації та використовувати у своїй діяльності бланки документів (крім бланків копій документів) державної системи сертифікації.
Скаржник додатково повідомляє, що сертифікація на відповідність положенням будь-яких стандартів, у тому числі державних стандартів України, може здійснюватися суб’єктами господарювання виключно на добровільних засадах, за наявності у них такої потреби. Скаржник зазначає, що послуги із добровільної сертифікації центрів спостереження на комерційних засадах пропонуються Державним центром сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони. Так, на сайті ДЦСЗОП ДПО зазначено, що в системі поліції охорони запроваджені переклади Національних стандартів України ДСТУ EN 50131-7:2014…., затверджені Наказом Департаменту поліції охорони від 30.12.2015 №45. Державний центр сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони пропонує державним та приватним організаціям провести сертифікацію, що викладені в стандартах серії ДСТУ EN 50131".
Скаржник зазначає, що ДСТУ CLC/TS 50131-7:2014 "Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації" регламентує сертифікацію приладів, а не діяльність підприємств.
Скаржник зазначає, що отримання Управлінням поліції охорони "Сертифіката Відповідності" є внутрішньо регламентованим документом та отриманий він від Департаменту поліції охорони. Тобто головний департамент сертифікує свої філії на місцях, а точніше не філії а обладнання яке вони мають право там використовувати.
Дану сертифікацію проводить виключно Департамент поліції охорони, що на думку Скаржника, є пов’язаною особою із Управлінням поліції охорони.
Скаржник додатково повідомляє, що охоронні послуги в жодному разі не можуть бути продукцією, оскільки:
Продукція – це (англ. production, output, produce, нім. Produktion f, Erzeugnisse n pl, Produkte n pl, Güter n pl) — матеріальний результат трудової діяльності або виробничих процесів, що має корисні властивості і призначений для використання споживачем.
Послуга – це (англ. service) — це дія, результат якої споживається в процесі її виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи.
"Цілеспрямована діяльність, результати якої мають прояв у корисному ефекті".
Оскільки продукція та послуги - це зовсім різні поняття, Скаржник вважає, що даний сертифікат, який видає орган сертифікації державного центру сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони, не може вважатися сертифікатом.
Скаржник повідомляє, що він відповідно до наявної чинної ліцензії надає послуги, а не постачає продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати сертифікату на продукцію.
Скаржник додатково повідомляє, що Замовником встановлено дану вимогу з метою лобіювання інтересів завідомо відомого переможця, а саме - Управління поліції охорони, оскільки лише вони мають даний сертифікат.
Скаржник зазначає, що він як потенційний учасник має чинний сертифікат на систему управління якості стосовно діяльності приватних охоронних служб, обслуговування систем безпеки і т.д ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги" виданий іншим центром сертифікації, проте, відповідно до умов Документації, Скаржник не може прийняти участь у даній закупівлі, бо Замовник обмежив коло учасників і вимагає надання саме сертифікату відповідності послуг охорони ДСТУ СLС/ТS 50131-7:2014 "Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації", виданого акредитованим органом сертифікації, яке використовує виключно Управління поліції охорони.
Оскільки сертифікація є необов’язковою, Скаржник вважає, що кожен потенційний учасник в праві самостійно приймати рішення, щодо яких саме стандартів проводити добровільну сертифікацію. Замовники не повинні втручатися в господарську діяльність підприємств.
На підставі вищевикладеного, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до Документації та видалити дані дискримінаційні вимоги.
Скаржник зазначає, що з огляду на це він не може надати жодних довідок, гарантійних листів, сертифікатів/листів щодо виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт (засобів охоронно-пожежної сигналізації) з подальшим ремонтом та експлуатаційним обслуговуванням та погодитись на виконання умов проєкту договору Документації в цій редакції. Даний вид робіт не є предметом закупівлі.
Скаржник щодо металодетекторів та арочного металошукача зазначає, що згідно з постановою про спецзасоби використання металошукачів (металодетекторів) та арочного металошукача суб’єктами охоронної діяльності не передбачено.
Фактично Замовник вимагає від Скаржника поставити товар, що жодним чином не відноситься до предмету закупівлі.
Замовник закуповує охоронні послуги, а поставка товару або його наявність (металошукачів) не стосується предмета закупівлі та, на думку Скаржника, мала б бути проведена окремою публічною закупівлею за іншим ДК.
Як наслідок, на думку Скаржника, наявна невідповідність Наказу МЕРТ "Про затвердження національного класифікатора України ДК 021:2015 та скасування національного класифікатора України ДК 021:20072" від 23.12.2015 № 1749.
Скаржник повідомляє, що стосовно металошукачів передбачається також інший ДК - код ДК 021:2015 35124000-9 - Металодетектори.
Скаржник зазначає, що Замовник вимагає наявність металошукачів та арочних металодетекторів, що підпадають під інший код класифікатора та не мають жодного відношення до надання охоронних послуг за ДК 021:2015:79710000-4 Охоронні послуги.
Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни в Документацію та виключити зазначену дискримінаційну вимогу.
Замовник зазначає, що встановлення у Документації вимог щодо впровадження технічних засобів безпеки (стаціонарного арочного металошукача), встановлення кнопок тривожного виклику, їх технічного обслуговування та забезпечення реагування мобільними групами є правомірним та таким, що відповідає предмету закупівлі - послугам фізичної охорони адміністративного приміщення.
Замовник повідомляє, що предметом закупівлі є фізична охорона адмінприміщення. Такий вид послуг за своєю природою передбачає не лише присутність охоронника, а й забезпечення технічних умов для оперативного реагування на загрози.
Встановлення металошукача є превентивним заходом контролю доступу та недопущення проносу заборонених предметів, а кнопки тривожного виклику — інструментом негайного інформування груп реагування. Це формує єдину систему безпеки об’єкта.
Замовник щодо вимоги забезпечення технічного обслуговування систем охоронної та тривожної сигналізації відповідно до ДСТУ-CLC/TS 50131-7:2014 зазначає, що вона спрямована на гарантування належної експлуатації сигналізаційного обладнання.
Дотримання зазначеного стандарту забезпечує коректність встановлення, функціонування та обслуговування системи тривожної сигналізації, що є невід’ємною частиною комплексної охорони.
На думку Замовника, вимога про надання відповідного сертифіката не є дискримінаційною, оскільки:
- не встановлює конкретного органу сертифікації;
- застосовується до всіх учасників однаково;
- підтверджує професійну спроможність здійснювати технічне обслуговування відповідно до стандарту;
- прямо пов’язана з безпекою об’єкта.
Таким чином, Замовник вважає, що вимоги щодо впровадження технічних засобів безпеки; встановлення металошукача; монтажу кнопок тривожного виклику; реагування мобільними групами; підтвердження відповідності обслуговування стандарту ДСТУ є складовими єдиної комплексної послуги фізичної охорони адмінприміщення, відповідають положенням законодавства.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Предмет закупівлі: Фізична охорона адміністративного приміщення (код ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги).
1. Вимоги щодо надання послуг з охорони, зокрема:
Учасник спільно з Замовником здійснює вжиття необхідних заходів, щодо впровадження технічних засобів безпеки, проведення заходів, направлених на виявлення і попередження порушення громадського порядку третіми особами на території Об’єкту, а також Учасник організовує та забезпечує підтримку правопорядку на території Об’єкту шляхом встановлення, технічного обслуговування стаціонарного арочного металошукача, про що надає в складі тендерної пропозиції гарантійний лист.
Переможець торгів зобов’язаний за власний рахунок (у місячний термін із дня укладення договору) здійснити встановлення кнопок тривожного виклику, забезпечувати їх подальше технічне обслуговування (ремонт) та реагування на тривожні виклики мобільними групами. Технічне обслуговування системи охоронної та тривожної сигналізації повинно відповідати стандартам: ДСТУ-CLC/TS50131-7:2014 "Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 7. Правила застосування". На підтвердження надати відповідний сертифікат, виданий учаснику закупівлі.
7.1. Щодо сертифіката ДСТУ-CLC/TS50131-7:2014 "Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 7. Правила застосування".
Листом Комісії від 28.03.2025 № 20-29.1/12-70ПЗе надіслано запит до Міністерства внутрішніх справ України в якому повідомила про необхідність надання інформації про наступне:
"4. Чи передбачена обов'язкова сертифікація пункту централізованого спостереження під час здійснення охоронної діяльності (із наданням посилання на положення чинного законодавства);
6. Чи обов'язкова наявність у суб'єкта охоронної діяльності сертифікатів ДСТУ CLC/TS 50131-7:2014 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації.
Частина 7. Правила застосування (CLC/TS 50131-7:2010, IDT), ДСТУ EN 50518-2019 для здійснення ним охоронної діяльності".
Листом від 03.04.2025 № 11544/38-2025 ДЕПАРТАМЕНТ ВЗАЄМОДІЇ 3
НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ
УКРАЇНИ повідомив наступне:
"… при використанні суб'єктом охоронної діяльності для здійснення ним охоронної діяльності таких технічних засобів охорони, як система тривожної сигналізації, система охоронної сигналізації та пункт централізованого спостереження, наявність сертифікатів відповідності ДСТУ CLC/TS 50131-7:2014 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 7. Правила застосування (CLC/TS 50131-7:2010, IDT) та ДСТУ EN 50518-2019, є обов'язковою".
Враховуючи інформацію, що міститься у листі № 11544/38-2025 від 03.04.2025 (1875589) ДЕПАРТАМЕНТА ВЗАЄМОДІЇ З НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
7.2. Щодо встановлення, технічного обслуговування стаціонарного арочного металошукача; встановлення кнопок тривожного виклику, забезпечення їх подальшого технічного обслуговування (ремонту).
Разом з тим, відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу І Документації назва предмета закупівлі - Фізична охорона адміністративного приміщення (код ДК021:2015 79710000-4 Охоронні послуги).
Враховуючи викладене, наведені вище вимоги Документації [в частині встановлення, технічного обслуговування стаціонарного арочного металошукача;
встановлення кнопок тривожного виклику, забезпечення їх подальшого технічного обслуговування (ремонту)] не узгоджуються з предметом закупівлі, що не дає можливість учасникам належним чином оформити свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати виконавчий комітет Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ: 04057758) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "фізична охорона адміністративного приміщення (код ДК021:2015 79710000-4 Охоронні послуги)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-13-005076-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ Сергій
БУРЗАК
Інна РОМАНЕНКО
С. БУРЗАК
Г.
ГОРНОСТАЛЬ
І. РОМАНЕНКО Г.
ГОРНОСТАЛЬ
І. РОМАНЕНКО Є.
БЄГАЛОВ
С. БУРЗАК
ГОРНОСТАЛЬ
Г.
Скарга
Скарга на дискримінаційні вимоги
Детальніше в скарзі · Інші умови тендерної документації
Вимога: Змінити тендерну документацію. Детальніше в скарзі
Детальніше в скарзі