Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 2145-р/пк-пз від 25.02.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-КЕЙТЕРІНГ" (код ЄДРПОУ: 45621423) від 15 лютого 2026 № UA-2026-02-11-014572-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 17.02.2026 № 1756-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1.
Скаржник зазначає, що відповідно до п.3.25 розділу 3 додатку 1 Документації Замовником зазначено:
"Обов’язково надати результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році".
Також згідно додатку 2 Документації Замовником зазначено:
"Автотранспорт Учасника для надання послуг повинен регулярно проходити санітарну обробку (надати у складі тендерної пропозиції дійсний договір про надання послуг з дезінфекції автотранспорту, який буде задіяний при наданні послуг, що є предметом даної закупівлі). Обов’язково надати результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році".
Скаржник зазначає, що кінцевий строк подання Пропозицій 19.02.2026 10:00. Таким чином, відповідно до вищезазначеного, результати санітарно-мікробіологічних досліджень повинні бути видані не більше 50-денної давнини відносно дати подання пропозицій.
Скаржник зазначає, що дезінфекція — це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних захворювань (бактерій, вірусів, грибків) у навколишньому середовищі для запобігання поширенню хвороб. Санітарномікробіологічні дослідження — це комплекс лабораторних аналізів, спрямованих на оцінку мікробного забруднення навколишнього середовища, харчових продуктів, води та повітря для запобігання поширенню інфекційних захворювань. Також Скаржник, посилаючись на положення статті 44 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", зазначає, що законодавством не встановлено строку для підтвердження дезінфекційних заходів. До того ж, нормативно-правові акти у сфері санітарного та епідемічного благополуччя передбачають проведення операторами ринку саме дезінфекції, проте не містять вимоги щодо обов’язкового проведення санітарномікробіологічних досліджень, тим більше у 50-денний строк до певної дати.
Законодавство встановлює обов’язок забезпечувати підтримання транспортних засобів у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції; періодичність проведення таких заходів залежно від виду об’єкта, умов експлуатації та епідемічної ситуації, а не фіксований універсальний строк у 50 днів. Таким чином, визначення Замовником у поточному році, а отже не більше 50 днів не ґрунтується на жодній нормі законодавства. Законодавство України передбачає постійну відповідальність оператора ринку за дотримання санітарного стану потужностей та впровадження процедур, заснованих на принципах HACCP, а не разові лабораторні дослідження у фіксовані строки. Вимога не є об’єктивно необхідною для підтвердження спроможності учасника.
Також Скаржник зазначає, що наявність чинного договору на проведення дезінфекції та миття сама по собі підтверджує виконання учасником обов’язків щодо забезпечення санітарного стану автотранспорту. Водночас, вимога про обов’язкове надання результатів санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовнопатогенної мікрофлори, проведених у поточному році, тобто у 2026 році, тобто не більше саме 50-денного періоду не має прямого зв’язку з якістю або безпечністю кейтерингових послуг; не впливає на фактичну можливість учасника виконувати предмет закупівлі; не є єдиним або необхідним способом підтвердження дотримання санітарних вимог; створює надмірний адміністративний тягар для учасників. Таким чином, Замовником штучно обмежується коло потенційних учасників, оскільки встановлення жорсткого часовогo критерію у 50 днів безпідставно виключає учасників, які мають чинні договори; регулярно здійснюють санітарну обробку, але останні результати проведених санітарномікробіологічних досліджень датовані раніше, ніж за 50 днів до дати розкриття пропозицій;
створює нерівні умови участі без об’єктивного обґрунтування; фактично змушує учасників спеціально замовляти лабораторні дослідження під конкретну закупівлю, що суперечить принципу добросовісної конкуренції.
Скаржник зазначає, що він має результати санітарно-мікробіологічних досліджень по 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної мікрофлори, проведених у поточному році (2026), також має результати санітарно-мікробіологічних досліджень 10 змивів з автотранспорту умовно-патогенної мікрофлори, проведених у грудні 2025 року. За таких умов, встановлені Замовником часові рамки, а саме надання результатів досліджень саме у поточному, тобто в 2026 році, обмежують участь потенційних учасників, в тому числі Скаржника, та перевагу мають суб’єкти господарської діяльності, що вже мають результати санітарно-мікробіологічних досліджень, проведених саме у поточному році.
До того ж, Скаржник звертає увагу, що в Документації конкретно не зазначено на наявність якої саме групи бактерій патогенної та умовно-патогенної мікрофлори повинні бути проведені дослідження. Відсутність конкретизації дає можливість відхилити пропозиції "неугодних" Замовнику учасників, якщо Замовник вирішить, що надані дослідження не у повній мірі, або відсутні показники, які Замовник хотів би бачити в результатах досліджень. Скаржник приймав участь в оголошеній раніше Замовником закупівлі, в тендерній документації якої містилася така сама вимога. Скаржником у складі Пропозиції було надано результати санітарно-мікробіологічних досліджень по 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички (БГКП), стафілококу, патогенної (дослідження лістерії) та умовно-патогенної мікрофлори (дослідження колітитру). Проте, Замовником було відхилено пропозицію, в тому числі з підстав невиконання вищезазначеної вимоги. Замовник вказав, що патогенна та умовно-патогенна мікрофлора включає більш широку групу бактерій (клібсела, протей, гриби та ІНШІ), ніж ті, що надані учасником (лістерії, колі-тітр).
Оскільки в Документації відсутня конкретизація на які саме групи бактерій патогенної та умовно-патогенної мікрофлори повинні бути проведені дослідження, таким чином Замовник може необ'єктивно розглядати пропозиції "неугодних" учасників та безпідставно відхиляти пропозиції за відсутність "надуманих" інших показників в результатах досліджень.
У зв’язку з викладеним, Скаржник просить встановити факт порушення законодавства у сфері публічних закупівель в цій частині та зобов’язати замовника усунути дискримінаційну вимогу, а саме - виключити умову "Обов’язково надати результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році" з Документації.
Замовник зазначає, що санітарно-мікробіологічні дослідження змивів з поверхонь автотранспортних засобів обов’язково проводиться якщо транспорт безпосередньо контактує з харчовими продуктами, особливо з готовими до споживання. Вимога надати результати досліджень, проведених саме у поточному (2026) році, не є дискримінаційною, а спрямована на підтвердження актуального санітарно-гігієнічного стану транспортних засобів безпосередньо перед початком надання послуг за договором. Використання результатів досліджень за 2025 рік (на чому наполягає Скаржник) не може гарантувати безпечність перевезень у 2026 році, оскільки мікробіологічні показники можуть змінюватися щоденно залежно від якості дезінфекції та умов експлуатації авто.
Перевезення готових страв у забрудненому автотранспорті для пацієнтів лікарні може призвести до серйозних наслідків, особливо з огляду на те, що пацієнти нашої лікарні мають ослаблений імунітет. Забруднений автотранспорт може бути джерелом бактерій, вірусів, грибків, токсинів, що може призвести до тяжких харчових отруєнь, а для ослаблених пацієнтів навіть легке отруєння може бути небезпечним.
Твердження Скаржника про "50-денний бар'єр" є безпідставним, оскільки процедура закупівлі була оголошена 11.02.2026, що давало потенційним учасникам достатньо часу для проведення планових досліджень напочатку звітного року. Кількість (10 змивів) встановлена для забезпечення об'єктивності контролю різних поверхонь вантажного відсіку (стіни, підлога, стеля, дверні ручки тощо), що передбачено вимогами НАССР щодо контролю у критичних точках Також Замовник зазначає, що показники "патогенна" та "умовно-патогенна мікрофлора" є загальноприйнятими медичними термінами. Замовник, діючи в інтересах пацієнтів, очікує підтвердження відсутності не лише кишкової палички, а й інших збудників, які можуть спричинити внутрішньолікарняні інфекції (наприклад, клебсієла, протей, лістерії), що вже було предметом розгляду в попередніх закупівлях. Відсутність у Документації деталізованого переліку кожної окремої бактерії не свідчить про невизначеність вимоги, а лише підкреслює обов'язок Учасника як оператора ринку забезпечити повну відсутність небезпечних мікроорганізмів згідно зі ст. 44 ЗУ "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".
Скаржник зазначає, що має договір на дезінфекцію, і цього достатньо. Проте Замовник наголошує, що договір на дезінфекцію — це намір виконати обробку, а результати лабораторних досліджень — це підтвердження фактичної ефективності цієї обробки. Вимога щодо лабораторного підтвердження чистоти є прямо пов’язаною з предметом закупівлі (кейтерингові послуги), оскільки безпечність транспортування є невід’ємною частиною якості послуги з організації харчування.
Отже, на думку Замовника, вимога є об’єктивно необхідною для захисту життя та здоров’я пацієнтів медичного закладу. Вона не обмежує конкуренцію, оскільки будь-який суб'єкт господарювання, що дотримується санітарних норм, має можливість провести відповідні дослідження в акредитованій лабораторії за 1-2 дні.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:
експертний висновок від 31.12.2025 №003747 з/25 на транспорт з інформацією про 10 змивів щодо показника Колі-титр;
експертний висновок від 05.01.2026 №003746 з/25 на транспорт з інформацією про 10 змивів щодо показника Лістерія та Золотистий стафілокок;
експертний висновок від 06.01.2026 №000010 з/26 на транспорт з інформацією про 10 змивів щодо показника БГКП.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
3 Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:
3.25 Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають, що автотранспорт Учасника для надання послуг повинен регулярно проходити санітарну обробку. В підтвердження застосування учасник має надати у складі пропозиції дійсний договір про надання послуг з дезінфекції автотранспорту, який буде задіяний при наданні послуг, що є предметом даної закупівлі (згідно Додатку 2 до тендерної документації).
Обов’язково надати результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році.
Додаток 2 Документації містить технічну специфікацію.
Автотранспорт Учасника для надання послуг повинен регулярно проходити санітарну обробку (надати у складі тендерної пропозиції дійсний договір про надання послуг з дезінфекції автотранспорту, який буде задіяний при наданні послуг, що є предметом даної закупівлі). Обов’язково надати результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році.
1.1. Щодо переліку групи бактерій патогенної та умовно-патогенної мікрофлори.
Документація не містить вичерпного переліку групи бактерій патогенної та умовнопатогенної мікрофлори, що повинні міститись в результатах санітарно-мікробіологічних досліджень Враховуючи надані Скаржником документи, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
1.2. Щодо інших оскаржуваних вимог.
Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть надати вищенаведені результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених саме у поточному році, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що відповідно до п.3.14 розділу 3 додатку 1 Документації Замовником зазначено:
"Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають, що учасник повинен мати сертифікат відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019. В підтвердження застосування учасник має надати в складі пропозиції копію сертифікату відповідності вимогам системи управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) (згідно Додатку 2 до тендерної документації)." Сертифікація за ДСТУ ISO 45001 є добровільною, а не обов’язковою. Відповідно до законодавства України у сфері стандартизації та технічного регулювання застосування стандартів ISO, у тому числі ISO 45001 / ДСТУ ISO 45001, є добровільним; жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов’язку для операторів ринку харчових продуктів або суб’єктів кейтерингу впроваджувати систему управління охороною здоров'я та безпекою праці; проходити сертифікацію за стандартом ISO 45001; надавати відповідні сертифікати у складі Пропозицій.
Таким чином, вимога щодо надання сертифіката ДСТУ ISO 45001:2019 не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Також Скаржник, посилаючись на статтю 21 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", зазначає, що оператори ринку харчових продуктів зобов'язані впроваджувати постійні процедури, засновані на принципах HACCP, але ця вимога стосується процедур, а не обов'язкової сертифікації за ISO, яка є добровільною та може бути одним із способів підтвердження, а тому вимога Замовника виходить за межі законодавчих норм, створюючи фінансові та часові бар'єри, оскільки отримання сертифіката коштує від 25 000 грн. і займає щонайменше місяць, і не є об'єктивно необхідним, оскільки для надання послуг з організації харчування достатньо реєстрації як оператора ринку відповідно до статті 23 зазначеного Закону. Також сертифікація за ISO не впливає на безпечність чи якість готової їжі, оскільки важливими є відповідність якості приготування страв вимогам чинного законодавства, дотримання умов зберігання продукції, транспортування, отже є надлишковою, створюючи необґрунтовані бар'єри.
Скаржник додає, що він має сертифікати ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT), ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), які підтверджують, в тому числі, безпеку ланцюга приготування страв та постачання продукції. Отже, встановлена вимога надати сертифікат на систему управління охороною здоров'я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) є надмірною та не є пов’язаною з предметом закупівлі та не відповідає принципу пропорційності.
Замовник зазначає, що предмет закупівлі — це не просто товар, а кейтерингові послуги (послуги з організації харчування). Надання таких послуг передбачає складний технологічний процес (приготування, фасування, транспортування), де задіяно значну кількість персонал Стандарт ISO 45001:2019 спрямований на створення безпечних умов праці та запобігання виробничому травматизму. Для закладу охорони здоров’я будь-який нещасний випадок на виробництві Виконавця або масове захворювання його персоналу через недотримання норм безпеки праці неминуче призведе до зриву графіку харчування пацієнтів, що є неприпустимим для закладу охорони здоров’я такого профілю. Таким чином, наявність сертифікованої системи управління охороною праці є прямою гарантією безперебійності та надійності надання послуг.
Замовник, посилаючись на статтю 22 Закону, зазначає, що встановлення вимоги щодо ISO 45001 є реалізацією права Замовника обрати контрагента з найвищим рівнем управлінської відповідальності, що мінімізує ризики для закладу охорони здоров’я.
Добровільність стандарту не означає заборону на його вимагання Замовником. У сфері публічних закупівель Замовники часто вимагають підтвердження відповідності стандартам (ISO 9001, ISO 22000 тощо), які також є добровільними, але підтверджують якість процесів учасника.
Вимога не є дискримінаційною, оскільки вона не обмежує участь за територіальною або іншою суб’єктивною ознакою. Будь-який учасник, що системно працює на ринку кейтерингу та дбає про свій персонал, має можливість пройти таку сертифікацію. Наявність у Скаржника інших сертифікатів (ISO 9001, ISO 22000) підтверджує лише окремі аспекти його діяльності (якість та безпечність продукту), але не замінює вимоги до системи управління охороною праці, яка є специфічною та важливою для забезпечення операційної стійкості Виконавця.Вимога є пропорційною, оскільки ризики, пов’язані з харчуванням пацієнтів у закладі охорони здоров’я, є критично високими. Замовник повинен мати впевненість, що учасник контролює безпеку праці на всіх етапах, щоб уникнути ситуацій, коли через внутрішні інциденти Учасника пацієнти лікарні залишаться без харчування.
Скаржник на розгляд комісії надав зазначені ним у Скарзі документи.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:
3.14 Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають, що учасник повинен мати сертифікат відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019. В підтвердження застосування учасник має надати в складі пропозиції копію сертифікату відповідності вимогам системи управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) (згідно Додатку 2 до тендерної документації).
Скаржник не довів, що сертифікат відповідності вимогам системи управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) не стосується предмета закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
3. Скаржник зазначає, відповідно до п.3.15 розділу 3 додатку 1 Документації Замовником зазначено:
"Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають, що учасник повинен мати сертифікат відповідності вимогам ДСТУ ISO 28000:2008. В підтвердження застосування учасник має надати в складі пропозиції копію сертифікату відповідності вимогам системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, ITD) (згідно Додатку 2 до тендерної документації)." Скаржник зазначає, що сертифікація за ДСТУ ISO 28000 є добровільною, а не обов’язковою. Відповідно до законодавства України у сфері стандартизації та технічного регулювання застосування стандартів ISO, у тому числі ISO 28000/ ДСТУ ISO 28000, є добровільним; жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов’язку для операторів ринку харчових продуктів або суб’єктів кейтерингу впроваджувати систему управління безпекою ланцюга постачання; проходити сертифікацію за стандартом ISO 28000; надавати відповідні сертифікати у складі тендерних пропозицій.
Таким чином, вимога щодо надання сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" оператори ринку харчових продуктів зобов'язані впроваджувати постійні процедури, засновані на принципах HACCP, але ця вимога стосується процедур, а не обов'язкової сертифікації за ISO, яка є добровільною та може бути одним із способів підтвердження, а тому вимога Замовника виходить за межі законодавчих норм, створюючи фінансові та часові бар'єри, оскільки отримання сертифіката коштує від 25 000 грн. і займає щонайменше місяць, і не є об'єктивно необхідним, оскільки для надання послуг з організації харчування достатньо реєстрації як оператора ринку відповідно до статті 23 зазначеного Закону. Також сертифікація за ISO не впливає на безпечність чи якість готової їжі, оскільки важливими є відповідність якості приготування страв вимогам чинного законодавства, дотримання умов зберігання продукції, транспортування, отже є надлишковою, створюючи необґрунтовані бар'єри.
Скаржник додає, що він має сертифікати ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT), ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), які підтверджують, в тому числі, безпеку ланцюга приготування страв та постачання продукції. Отже, встановлена вимога надати сертифікат системи управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) є, на думку Скаржника, надмірною та не є пов’язаною з предметом закупівлі та не відповідає принципу пропорційності.
Замовник зазначає, що предметом закупівлі є кейтерингові послуги для закладу охорони здоров'я. Ланцюг постачання у кейтерингу включає закупівлю сировини, її зберігання, приготування страв та транспортування готової продукції до відділень закладу охорони здоров’я. Стандарт ДСТУ ISO 28000:2008 встановлює вимоги до системи управління безпекою саме ланцюга постачання. На відміну від ISO 22000 (безпечність продуктів) чи ISO 9001 (управління якістю), цей стандарт фокусується на мінімізації ризиків безпеки: захисті від несанкціонованого втручання, крадіжок, контрабанди та, що найважливіше в умовах воєнного стану, диверсій чи навмисного забруднення продукції на будь-якому етапі.
Для закладу охорони здоров’я впевненість у цілісності та безпеці ланцюга постачання їжі пацієнтам є критично важливою складовою загальної безпеки закладу.
Замовник, як об'єкт цивільного захисту та медичний заклад, зобов'язаний враховувати ризики, пов'язані з агресією рф. Вимога щодо ISO 28000 є інструментом перевірки спроможності Учасника контролювати свій ланцюг постачання та протидіяти загрозам, що можуть виникнути внаслідок воєнних дій або терористичних актів.
Наявність сертифікатів ISO 9001 чи ISO 22000, про які зазначає Скаржник, підтверджує якість процесів та гігієнічну безпечність, але не охоплює специфічні аспекти фізичної безпеки та захищеності логістичних шляхів, які передбачені ISO 28000.
Також Замовник додає, що вимога не є дискримінаційною, оскільки вона висувається до всіх учасників і стосується методів управління ризиками, що є доступними для будь-якого професійного оператора ринку кейтерингу. Твердження Скаржника про "фінансові та часові бар’єри" є суб’єктивним. Учасники, які системно працюють у сфері критичного забезпечення харчуванням, повинні завчасно впроваджувати міжнародні стандарти безпеки. Ризик отруєння або диверсії в закладі охорони здоров’я є набагато вагомішим, ніж адміністративні витрати учасника на отримання відповідного сертифіката.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:
3.15 Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають, що учасник повинен мати сертифікат відповідності вимогам ДСТУ ISO 28000:2008. В підтвердження застосування учасник має надати в складі пропозиції копію сертифікату відповідності вимогам системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, ITD) (згідно Додатку 2 до тендерної документації).
ДСТУ ISO 28000:2008 "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЛАНЦЮГА
ПОСТАЧАННЯ. Вимоги" передбачає, зокрема:
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює вимоги до системи управління безпекою, зокрема стосовно аспектів, які є критичними щодо гарантування безпеки ланцюга постачання. Управління безпекою пов'язане з багатьма іншими аспектами керування підприємством. Ці аспекти охоплюють усі контрольовані організацією або залежні від неї види діяльності, які впливають на безпеку ланцюга постачання. Ці інші аспекти треба розглядати у повному обсязі, де і коли вони чинять вплив на управління безпекою, зокрема переміщення виробів по всьому ланцюгу постачання.
Цей стандарт застосовний до організацій будь-якого розміру, від малих до транснаціональних, залучених до виготовляння, обслуговування, зберігання чи транспортування на будь-якій стадії виробництва чи ланцюга постачання, які мають намір:
а) розробити, запровадити, підтримувати та поліпшувати систему управління безпекою;
b) забезпечувати відповідність проголошеній політиці у сфері управління безпекою;
с) демонструвати іншим цю відповідність;
d) сертифікувати/зареєструвати свою систему управління безпекою акредитованим незалежним органом сертифікації;
е) самостійно визначити та задекларувати відповідність цьому стандарту.
Стосовно деяких вимог цього стандарту є законодавчі та нормативні кодекси.
Цей стандарт не вимагає подвійного підтвердження відповідності.
Організації, які обирають сертифікацію третьою стороною, можуть у подальшому демонструвати, що вони значною мірою сприяють безпеці ланцюга постачання.
Відповідно до пункту 4.1 розділу І Документації назва предмета закупівлі згідно CPV за ДК 021:2015:55520000-1 – Кейтерингові послуги (Послуги з організації харчування).
Враховуючи предмет закупівлі, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати копію сертифікату відповідності вимогам системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, ITD), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати Комунальне некомерційне медичне підприємство "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" (код ЄДРПОУ: 41318879) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015: 55520000-1 - Кейтерингові послуги (Послуги з організації харчування)", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-11-014572-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Діана ГОСТЄВА Наталя ЛЕНЬ
Скарга
СКАРГА про порушенння законодавства у сфері публічних закупівель
СКАРГА про порушенння законодавства у сфері публічних закупівель · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов’язати Замовника усунути допущені ним порушення та внести відповідні зміни до тендерної документації
1. Згідно п.3.25 Розділу 3 Додатку 1 до тендерної документації Замовником зазначено:
«Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають, що автотранспорт Учасника для надання послуг повинен регулярно проходити санітарну обробку. В підтвердження застосування учасник має надати у складі пропозиції дійсний договір про надання послуг з дезінфекції автотранспорту, який буде задіяний при наданні послуг, що є предметом даної закупівлі (згідно Додатку 2 до тендерної документації).
Обов’язково надати результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році..»
Також згідно Додатку 2 до тендерної документації Замовником зазначено:
«Автотранспорт Учасника для надання послуг повинен регулярно проходити санітарну обробку (надати у складі тендерної пропозиції дійсний договір про надання послуг з дезінфекції автотранспорту, який буде задіяний при наданні послуг, що є предметом даної закупівлі). Обов’язково надати результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році.»
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій 19.02.2026 10:00. Таким чином, згідно вищезазначеного, результати санітарно-мікробіологічних досліджень повинні бути видані не більше 50-денної давнини відносно дати подання пропозицій.
Зазначена вимога є такою, що не передбачена чинним законодавством, та має дискримінаційний характер, з огляду на наступне.
Дезінфекція — це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних захворювань (бактерій, вірусів, грибків) у навколишньому середовищі для запобігання поширенню хвороб.
Санітарно-мікробіологічні дослідження — це комплекс лабораторних аналізів, спрямованих на оцінку мікробного забруднення навколишнього середовища, харчових продуктів, води та повітря для запобігання поширенню інфекційних захворювань.
Відповідно до п.1 частини 1 статті 44. ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»: Оператори ринку використовують лише транспортні засоби, що відповідають таким вимогам: транспортні засоби та/або контейнери, що використовуються для перевезення харчових продуктів, є чистими, утримуються у належному стані, що забезпечує захист харчових продуктів від забруднення, та мають таку конструкцію, що забезпечує результативне чищення та/або дезінфекцію.
Законодавством не встановлено строку для підтвердження дезінфекційних заходів.
До того ж, нормативно-правові акти у сфері санітарного та епідемічного благополуччя передбачають проведення операторами ринку саме дезінфекції, проте не містять вимоги щодо обов’язкового проведення санітарно-мікробіологічних досліджень, тим більше у 50-денний строк до певної дати.
Законодавство встановлює:
• обов’язок забезпечувати підтримання транспортних засобів у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;
• періодичність проведення таких заходів залежно від виду об’єкта, умов експлуатації та епідемічної ситуації, а не фіксований універсальний строк у 50 днів.
Таким чином, визначення Замовником у поточному році, а отже не більше 50 днів не ґрунтується на жодній нормі законодавства.
Законодавство України передбачає постійну відповідальність оператора ринку за дотримання санітарного стану потужностей та впровадження процедур, заснованих на принципах HACCP, а не разові лабораторні дослідження у фіксовані строки.
Вимога не є об’єктивно необхідною для підтвердження спроможності учасника.
Наявність чинного договору на проведення дезінфекції та миття сама по собі підтверджує виконання учасником обов’язків щодо забезпечення санітарного стану автотранспорту.
Водночас, вимога про обов’язкове надання результатів санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році, тобто у 2026 році, тобто не більше САМЕ 50-денного періоду:
• не має прямого зв’язку з якістю або безпечністю кейтерингових послуг;
• не впливає на фактичну можливість учасника виконувати предмет закупівлі;
• не є єдиним або необхідним способом підтвердження дотримання санітарних вимог.
• створює надмірний адміністративний тягар для учасників.
Таким чином, Замовником штучно обмежується коло потенційних учасників, оскільки встановлення жорсткого часовогo критерію у 50 днів:
• безпідставно виключає учасників, які:
- мають чинні договори;
- регулярно здійснюють санітарну обробку, але останні результати проведених санітарно-мікробіологічних досліджень датовані раніше, ніж за 50 днів до дати розкриття пропозицій;
• створює нерівні умови участі без об’єктивного обґрунтування.
• фактично змушує учасників спеціально замовляти лабораторні дослідження під конкретну закупівлю, що суперечить принципу добросовісної конкуренції.
Таким чином, вимога має ознаки дискримінаційного обмеження конкуренції.
Скаржник має результати санітарно-мікробіологічних досліджень по 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної мікрофлори, проведених у поточному році (2026), також має результати санітарно-мікробіологічних досліджень 10 змивів з автотранспорту умовно-патогенної мікрофлори, проведених у грудні 2025 року.
За таких умов, встановлені Замовником часові рамки, а саме надання результатів досліджень саме у поточному, тобто в 2026 році, обмежують участь потенційних учасників, в тому числі Скаржника, та перевагу мають суб’єкти господарської діяльності, що вже мають результати санітарно-мікробіологічних досліджень, проведених саме у поточному році.
До того ж, в тендерній документації конкретно не зазначено на наявність якої САМЕ групи бактерій патогенної та умовно-патогенної мікрофлори повинні бути проведені дослідження. Відсутність конкретизації дає можливість відхилити пропозиції «неугодних» Замовнику учасників, якщо Замовник вирішить, що надані дослідження не у повній мірі, або відсутні показники, які Замовник хотів би бачити в результатах досліджень.
Скаржник приймав участь в оголошеній раніше Замовником закупівлі, в тендерній документації якої містилася така сама вимога: обов’язково надати результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році. Скаржником у складі пропозиції було надано результати санітарно-мікробіологічних досліджень по 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички (БГКП), стафілококу, патогенної (дослідження лістерії) та умовно-патогенної мікрофлори (дослідження колі-титру). Проте, Замовником було відхилено пропозицію, в тому числі з підстав невиконання вищезазначеної вимоги. Замовник вказав, що патогенна та умовно-патогенна мікрофлора включає більш широку групу бактерій (клібсела, протей, гриби та ІНШІ), ніж ті, що надані учасником (лістерії, колі-тітр) (на підтвердження надаємо ПРОТОКОЛЬНЕ РІШЕННЯ УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ №3 від 14.01.2026 про відхилення пропозиції).
Оскільки, в тендерній документації відсутня конкретизація на які САМЕ групи бактерій патогенної та умовно-патогенної мікрофлори повинні бути проведені дослідження, таким чином Замовник може необ'єктивно розглядати пропозиції «неугодних» учасників та безпідставно відхиляти пропозиції за відсутність «надуманих» ІНШИХ показників в результатах досліджень.
У зв’язку з викладеним, просимо встановити факт порушення законодавства у сфері публічних закупівель в цій частині та зобов’язати замовника усунути дискримінаційну вимогу, а саме: виключити умову «Обов’язково надати результати санітарно-мікробіологічних досліджень не менше 10 змивів з автотранспорту на наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококу, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, проведених у поточному році» з тендерної документації.
2. Згідно п.3.14 Розділу 3 Додатку 1 до тендерної документації Замовником зазначено:
«Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають, що учасник повинен мати сертифікат відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019. В підтвердження застосування учасник має надати в складі пропозиції копію сертифікату відповідності вимогам системи управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) (згідно Додатку 2 до тендерної документації).»
Сертифікація за ДСТУ ISO 45001 є добровільною, а не обов’язковою.
Відповідно до законодавства України у сфері стандартизації та технічного регулювання:
• застосування стандартів ISO, у тому числі ISO 45001 / ДСТУ ISO 45001, є добровільним;
• жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов’язку для операторів ринку харчових продуктів або суб’єктів кейтерингу:
- впроваджувати систему управління охороною здоров'я та безпекою праці;
- проходити сертифікацію за стандартом ISO 45001;
- надавати відповідні сертифікати у складі тендерних пропозицій.
Таким чином, вимога щодо надання сертифіката ДСТУ ISO 45001:2019 не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР, оператори ринку харчових продуктів зобов'язані впроваджувати постійні процедури, засновані на принципах HACCP, але ця вимога стосується процедур, а не обов'язкової сертифікації за ISO, яка є добровільною та може бути одним із способів підтвердження, а тому вимога Замовника виходить за межі законодавчих норм, створюючи фінансові та часові бар'єри, оскільки отримання сертифіката коштує від 25 000 грн. і займає щонайменше місяць, і не є об'єктивно необхідним, оскільки для надання послуг з організації харчування достатньо реєстрації як оператора ринку відповідно до статті 23 зазначеного Закону. Також сертифікація за ISO не впливає на безпечність чи якість готової їжі, оскільки важливими є відповідність якості приготування страв вимогам чинного законодавства, дотримання умов зберігання продукції, транспортування, отже є надлишковою, створюючи необґрунтовані бар'єри.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 5 Закону встановлено принцип недискримінації і пропорційності - тендерні вимоги мають бути пов’язані з предметом закупівлі та лише настільки суворі, наскільки це об’єктивно необхідно для належного виконання договору.
Скаржник має Сертифікати ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT), ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), які підтверджують, в тому числі, безпеку ланцюга приготування страв та постачання продукції.
Отже, встановлена вимога надати сертифікат на систему управління охороною здоров'я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) є надмірною та не є пов’язаною з предметом закупівлі та не відповідає принципу пропорційності.
Антимонопольний комітет України у своїй практиці неодноразово зазначав, що:
вимога щодо надання сертифікатів ISO, які не є обов’язковими відповідно до законодавства та не мають прямого зв’язку з предметом закупівлі, є дискримінаційною та підлягає виключенню з тендерної документації.
У зв’язку з викладеним просимо встановити факт порушення законодавства у сфері публічних закупівель в цій частині та зобов’язати замовника усунути дискримінаційну вимогу, а саме: виключити оскаржувану умову з тендерної документації.
3. Згідно п.3.15 Розділу 3 Додатку 1 до тендерної документації Замовником зазначено:
«Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають, що учасник повинен мати сертифікат відповідності вимогам ДСТУ ISO 28000:2008. В підтвердження застосування учасник має надати в складі пропозиції копію сертифікату відповідності вимогам системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, ITD) (згідно Додатку 2 до тендерної документації).»
Сертифікація за ДСТУ ISO 28000 є добровільною, а не обов’язковою.
Відповідно до законодавства України у сфері стандартизації та технічного регулювання:
• застосування стандартів ISO, у тому числі ISO 28000/ ДСТУ ISO 28000, є добровільним;
• жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов’язку для операторів ринку харчових продуктів або суб’єктів кейтерингу:
- впроваджувати систему управління безпекою ланцюга постачання;
- проходити сертифікацію за стандартом ISO 28000;
- надавати відповідні сертифікати у складі тендерних пропозицій.
Таким чином, вимога щодо надання сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР, оператори ринку харчових продуктів зобов'язані впроваджувати постійні процедури, засновані на принципах HACCP, але ця вимога стосується процедур, а не обов'язкової сертифікації за ISO, яка є добровільною та може бути одним із способів підтвердження, а тому вимога Замовника виходить за межі законодавчих норм, створюючи фінансові та часові бар'єри, оскільки отримання сертифіката коштує від 25 000 грн. і займає щонайменше місяць, і не є об'єктивно необхідним, оскільки для надання послуг з організації харчування достатньо реєстрації як оператора ринку відповідно до статті 23 зазначеного Закону. Також сертифікація за ISO не впливає на безпечність чи якість готової їжі, оскільки важливими є відповідність якості приготування страв вимогам чинного законодавства, дотримання умов зберігання продукції, транспортування, отже є надлишковою, створюючи необґрунтовані бар'єри.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 5 Закону встановлено принцип недискримінації і пропорційності - тендерні вимоги мають бути пов’язані з предметом закупівлі та лише настільки суворі, наскільки це об’єктивно необхідно для належного виконання договору.
Скаржник має Сертифікати ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT), ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), які підтверджують, в тому числі, безпеку ланцюга приготування страв та постачання продукції.
Отже, встановлена вимога надати сертифікат системи управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) є надмірною та не є пов’язаною з предметом закупівлі та не відповідає принципу пропорційності.
Антимонопольний комітет України у своїй практиці неодноразово зазначав, що:
вимога щодо надання сертифікатів ISO, які не є обов’язковими відповідно до законодавства та не мають прямого зв’язку з предметом закупівлі, є дискримінаційною та підлягає виключенню з тендерної документації.
У зв’язку з викладеним просимо встановити факт порушення законодавства у сфері публічних закупівель в цій частині та зобов’язати замовника усунути дискримінаційну вимогу, а саме: виключити оскаржувану умову з тендерної документації.
З огляду на викладене, Скаржник вважає, що зазначені вимоги тендерної документації порушують норми Закону України «Про публічні закупівлі», є дискримінаційними та такими, що обмежують конкуренцію, у зв’язку з чим просить Антимонопольний комітет України зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення оскаржуваних вимог.
Зазначені вимоги тендерної документації Замовника не дають учасникам, у тому числі ТОВ «БЕСТ-КЕЙТЕРИНГ», шансів на визнання їх переможцями закупівлі, укладання договору та отримання прибутку.