Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 2439 -р/пк-пз від 03.03.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоланс" (код ЄДРПОУ: 46063915) від 12 лютого 2026 № UA-2026-02-03-014618-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 16.02.2026 № 1663 -р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов'язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Скаржник на веб-порталі Уповноваженого органу надав додаткові пояснення.
1. Скаржник зазначає про дискримінаційні вимоги в частині пункту 9 Додатку 2 Документації (зі змінами) встановлено:
"9. Послуги повинні бути надані в закладі охорони здоров’я Учасника, зареєстрованого належним чином згідно діючої ліцензії, як місце провадження медичної практики Учасника".
Скаржник вважає, що дана вимога Документації є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлені Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників з огляду на наступне:
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-XII заклад охорони здоров’я юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Відповідно до статті 17 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.
Відповідно до абзацу 3 статті 35-6 вищезазначеного Закону надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини забезпечують заклади охорони здоров’я або фізичні особи - підприємці, які зареєстровані та одержали у встановленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Законодавством не встановлено, що консультативні послуги лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM) можуть надаватися виключно закладами охорони здоров’я.
Умовою для надання послуг є наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики за відповідною спеціальністю "рентгенологія" і такі послуги можуть надаватися як закладами охорони здоров’я, так і фізичним особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали у встановленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Також, ця дискримінаційна вимога впливає на можливість залучення учасниками субпідрядників/співвиконавців до надання послуг, які є предметом закупівлі. Адже, враховуючи на наявність даної вимоги у Документації, до надання послуг можуть бути залучені лише ті субпідрядники/співвиконавці, які є закладами охорони здоров’я.
Таким чином, Замовник встановивши вимогу щодо надання послуг в закладі охорони здоров’я порушив принципи здійснення закупівель. Дана вимога є такою, що суперечить законодавству, є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлена Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників.
Порядок та умови провадження медичної практики визначені Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та Ліцензійними умовами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №285 від 02.03.2016.
Зазначені нормативні акти встановлюють вимоги до матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та організації діяльності суб’єкта господарювання, однак не містять вимоги щодо обов’язкового надання медичних послуг виключно у приміщенні, яке має статус закладу охорони здоров’я, якщо характер послуг не передбачає безпосереднього контакту з пацієнтом.
Предметом закупівлі є консультативні послуги лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM), що за своєю суттю є консультативними медичними послугами та можуть надаватися із застосуванням телемедичних технологій.
Нормативне регулювання телемедицини, зокрема положення наказів МОЗ України щодо організації надання медичної допомоги з використанням телемедичних технологій, допускає дистанційне консультування та інтерпретацію результатів діагностичних досліджень без необхідності перебування пацієнта та лікаря в одному приміщенні. Таким чином, вимога щодо надання послуг виключно у приміщенні закладу охорони здоров’я не випливає із суті предмета закупівлі та не є обов’язковою умовою для законного надання таких послуг.
Крім того, Ліцензійні умови передбачають, що медична практика здійснюється за місцями провадження діяльності, зазначеними у відомостях, поданих до органу ліцензування. Разом з тим, законодавство не встановлює заборони на виконання окремих функцій лікарем дистанційно, якщо це не суперечить вимогам щодо забезпечення якості та безпеки медичної допомоги. Встановлення Замовником вимоги про надання послуг виключно в закладі охорони здоров’я фактично звужує можливість застосування телемедичних форм організації роботи, які прямо допускаються нормативним регулюванням у сфері охорони здоров’я.
Вимога про обов’язкове надання послуг виключно в закладі охорони здоров’я Учасника без об’єктивної необхідності, пов’язаної з предметом закупівлі, обмежує участь суб’єктів господарювання, які законно здійснюють медичну практику на підставі ліцензії та організовують надання послуг із застосуванням телемедичних технологій, але не прив’язують процес інтерпретації досліджень до конкретного фізичного місця.
Таким чином, встановлена вимога не ґрунтується на обов’язкових нормах законодавства, не є необхідною для забезпечення якості послуг з дистанційного опису КТдосліджень, звужує коло потенційних учасників та порушує принципи недискримінації і пропорційності, визначені Законом. У зв’язку з цим зазначена умова підлягає виключенню з тендерної документації як така, що безпідставно обмежує конкуренцію.
З метою усунення дискримінаційних вимог, про які зазначено вище, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до пункту 9 Додатку 2 Документації таким чином, щоб була забезпечена можливість іншим учасникам прийняти участь у закупівлі.
Замовник зазначає, що вимога щодо надання послуг у зареєстрованому закладі охорони здоров'я не є дискримінаційною, не обмежує конкуренцію та застосовується однаково до всіх учасників, що відповідає ч. 4 ст. 5 Закону.
Зазначена вимога не є кваліфікаційним критерієм у розумінні ст. 16 Закону, а встановлена Замовником на підставі ч. 3 ст. 22 Закону як технічна специфікація, безпосередньо пов'язана з предметом закупівлі.
Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (стаття 33):
"Медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно із одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію...".
Постанова КМУ від 02.03.2016 № 285 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики" (пункт 11): "Ліцензіат провадить господарську діяльність з медичної практики за місцем (місцями) її провадження, яке (які) зазначені у заяві про отримання ліцензії та в документах, що додавалися до неї...".
Навіть при наданні телемедичних послуг, лікар не має права працювати з дому або з інтернет-кафе. Він зобов'язаний перебувати на своєму ліцензованому робочому місці (в приміщенні ЗОЗ або кабінеті ФОП), матеріально-технічна база якого перевірена МОЗ на відповідність санітарним і технічним нормам.
Наказ МОЗ України від 19.10.2015 № 681 "Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров'я" (пункт 1.4 Порядку): Телемедичне консультування проводиться кабінетом телемедицини закладу охорони здоров'я. Кабінет оснащується необхідним телекомунікаційним обладнанням, медичними моніторами та захищеними каналами зв'язку.
Нормативні акти МОЗ прямо прив'язують надання телемедичних послуг до наявності відповідного оснащеного кабінету в закладі охорони здоров'я, що унеможливлює надання таких послуг без наявності приміщення.
Вимога є обґрунтованою, пропорційною та прямо випливає з норм законодавства про охорону здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Основ законодавства про охорону здоров'я: "Заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування на основі ліцензії".
Стаття 17 Основ законодавства про охорону здоров'я та п. 2.1, 3.1 Ліцензійних умов (Постанова КМУ № 285, з змінами за Постановою №148 від 05.02.2026, яка уточнює, що телемедичні послуги надаються за місцем провадження діяльності, зареєстрованим у ліцензії: "Провадження медичної практики дозволяється лише за наявності ліцензії, а місцями провадження діяльності є зареєстровані заклади охорони здоров'я (приватні, державні чи комунальні)") встановлюють, що провадження медичної практики дозволяється лише за наявності ліцензії, а місцями провадження діяльності є зареєстровані заклади охорони здоров'я.
Це стосується як фізичних осіб-підприємців (ФОП), так і юридичних осіб: реєстрація ліцензії включає обов'язкове зазначення місць провадження медичної практики як закладів охорони здоров'я (п. 3.1 Ліцензійних умов; Наказ МОЗ №61 від 16.01.2026 про ліцензування практики: "Ліцензія видається з урахуванням матеріально-технічної бази та місця провадження, що забезпечує контроль якості").
Предмет закупівлі передбачає дистанційну інтерпретацію медичних зображень у форматі DІCOM, що містять чутливі персональні дані пацієнтів та є складовою медичної документації. Належна організація місця надання послуг є необхідною умовою забезпечення контролю доступу до медичної інформації, журналювання дій медичного працівника та можливості перевірки відповідності матеріально-технічної бази ліцензійним вимогам. Саме тому Замовник вимагає, щоб послуги надавалися в межах задекларованого місця провадження діяльності, що перебуває під регуляторним контролем.
Предмет закупівлі - консультативні послуги з інтерпретації КТ-досліджень у форматі DICOM - є медичною діагностичною візуалізацією (код ДК 021:2015 85150000-5), що класифікується як спеціалізована медична допомога (вторинний рівень, ст. З Закону про медичні гарантії).
Навіть у контексті телемедицини (п. 1.1, 4.2 Порядку телемедицини №681:
"Телемедична послуга надається через зареєстровані заклади охорони здоров'я, з дотриманням ліцензійних умов та захисту персональних даних"), послуги надаються через зареєстровані заклади: дистанційна інтерпретація вимагає інтеграції з клінічними системами, забезпечення конфіденційності даних пацієнтів (Закон України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-VI ст. 6: "Обробка персональних даних проводиться в контрольованому середовищі") та відповідальності за місцем провадження (п. 4.2 Порядку телемедицини).
Вимога до закладу як місця провадження забезпечує:
Забезпечення захисту персональних даних та кібербезпеки: Інтерпретація знімків DICOM передбачає роботу з чутливими медичними даними пацієнтів. Вимога щодо надання послуг у закладі охорони здоров’я, який має відповідну ліцензію, гарантує, що робоче місце лікаря знаходиться в контрольованому середовищі, яке відповідає вимогам технічного захисту інформації (КСЗІ), а не вдома чи в непристосованому приміщенні (інтернет-кафе, коворкінг), де неможливо гарантувати конфіденційність (п. 4.3 Ліцензійних умов: "Матеріально-технічна база повинна забезпечувати захист даних"; Постанова КМУ №781 від 02.07.2025 про оновлення правил практики).
Вимоги до матеріально-технічної бази: Згідно з Ліцензійними умовами (п. 4.1-4.3:
"Медична практика здійснюється за місцем провадження діяльності, зазначеним у ліцензії, з оснащенням професійним обладнанням"), медична практика здійснюється за місцем провадження діяльності, зазначеним у ліцензії. Телемедицина — це спосіб надання допомоги, але лікар, який надає висновок, повинен перебувати на ліцензованому робочному місці, оснащеному професійним обладнанням (монітори високої роздільної здатності для радіології), що може гарантувати лише заклад охорони здоров’я (або ФОП з ліцензованим кабінетом, що фактично теж є місцем провадження діяльності). Мета — контроль якості та безпеки процесу інтерпретації КТ, а також режиму роботи з медичною інформацією (медична таємниця, доступи, журналювання, зберігання/передача). Для дистанційного опису КТ ключовий ризик — не "наявність кабінету", а організаційний контур: хто саме має доступ до DICOM, як фіксуються дії. як забезпечується безперервність та контроль помилок. Вимога "заклад/місце провадження" — стандартний спосіб прив’язати відповідальність і контроль. Вимога прямо "прив’язана" до ліцензійної моделі медпрактики: замовник не вигадує новий дозвільний документ, а вимагає, щоб надання послуг відбувалося в межах організаційної структури та місця провадження діяльності, які відомі/задекларовані та підконтрольні регулятору. Це про керованість і відповідальність виконавця.
Відсутність дискримінації: Вимога не забороняє телемедицину, а регламентує умови її надання. Замовник не вимагає присутності лікаря в лікарні Замовника, а вимагає, щоб Підрядник надавав послуги зі свого офіційного місця провадження діяльності (ЗОЗ), що є гарантією легальності та якості. Телемедицина не забороняється цією вимогою. Вона не каже, що лікар і пацієнт мають бути фізично разом; вона встановлює, що послуга надається в межах закладу/місця провадження діяльності учасника як суб’єкта відповідальності (а не "з будь-якої точки", не контрольованої ліцензійними умовами/внутрішніми політиками).
Альтернативи (наприклад, надання послуг без прив'язки до закладу) не забезпечують рівня захисту: ФОП без статусу закладу не можуть укладати договори з НСЗУ на спеціалізовані послуги (ч. 2 ст. 10 Закону про медичні гарантії).
Щодо субпідрядників: тендерна документація (Розділ III, п. 8) дозволяє їх залучення, але вони теж мусять відповідати ліцензійним умовам (п. 2.4 Додатку 1), що не обмежує конкуренцію, а забезпечує єдиний стандарт якості.
Довід Скаржника, що це "унеможливлює субпідряд", — не є автоматичним. Навіть якщо замовник обмежує виконання ключової частини послуги власними ресурсами учасника, це може бути пропорційним (медпослуга з високим ризиком помилки), бо замовник має право вимагати персональну/організаційну відповідальність виконавця за медичний висновок. На ринку існує понад 5000 акредитованих закладів з рентгенологією (дані МОЗ станом на 2025 р.), включаючи приватні, тож коло учасників широке.
Скаржник не надав доказів неможливості реєстрації закладу чи залучення субпідрядників (копії звернень до МОЗ). Його твердження про "звуження телемедицини" ігнорує, що Порядок телемедицини (п. 2.1) вимагає саме закладів як бази для дистанційних послуг (зміни 2026 р. за Постановою №148).
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток №2 до Документації на закупівлю послуг код ДК 021:2015: 85150000-5 Послуги діагностичної візуалізації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію Назва предмета закупівлі Консультативні послуги лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM) 1.
ЗАГАЛЬНІ МЕДИКО-ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ
1. Консультативні послуги лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ 2. Консультативні послуги лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ з контрастуванням однієї анатомічної ділянки Загальні вимоги до надавача послуг:
2.
Учасник повинен надавати послуги, а саме в такому порядку: Замовник завантажує на онлайн (офлайн) платформу Виконавця електронну копію КТ-обстеження (в форматі DICOM) Пацієнта та супровідної документації. Електронна копія обстеження повинна містити інформацію про ургентний випадок обстеження Пацієнта. Опис надається Виконавцем, з накладенням КЕП (кваліфікаційного електронного підпису) відповідального лікаря Виконавця в форматі pdf, по кожному завантаженому КТ-обстеженні, та розміщується на онлайн (офлайн) платформі з доступом Замовнику для перегляду та завантаження. (Надати гарантійний лист у довільній формі).
5.
Учасник повинен забезпечити безперервність надання висновків протягом 40 хвилин у робочі дні з 17:00 год. ро 8:00 год. та протягом 24 годин на добу у вихідні, святкові, не робочі дні. (Надати гарантійний лист у довільній формі).
9.
Послуги повинні бути надані в закладі охорони здоров’я Учасника, зареєстрованого належним чином згідно з діючої ліцензії, як місце провадження медичної практики Учасника.
Скаржник на розгляд Комісії надав перелік здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з медичної практики з інформацією про:
1. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РАДІОЛАНС"
Місцезнаходження: Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул.Ялтинська, буд. 1 Ідентифікаційний код:
Видати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики:
місце провадження діяльності: Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул.
Ялтинська, буд. 1, за спеціальностями: організація і управління охороною здоров'я, рентгенологія;
Заява від 07.01.2026 № 2/Л/1-26 Відповідно до статті 17 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.
Відповідно до статті до статті 35-6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" Медична та/або реабілітаційна допомога із застосуванням телемедицини передбачає можливість надання пацієнту медичних послуг методами і засобами телемедицини з використанням інформаційної, електронної комунікаційної та програмно-апаратної інфраструктури, засоби якої забезпечують взаємодію пацієнта з медичними працівниками та/або фахівцями з реабілітації.
Надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини забезпечують заклади охорони здоров’я або фізичні особи - підприємці, які зареєстровані та одержали у встановленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Відповідно до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" заклад охорони здоров’я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Найменування закладу охорони здоров’я, реабілітаційного закладу повинно відповідати найменуванню у переліку закладів, затвердженому МОЗ та/або іншим центральним органом виконавчої влади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики.
Відповідно до пункту 9 розділу "Організаційні вимоги" наведених вище Ліцензійних умов, медична практика ліцензіатом провадиться:
за лікарськими спеціальностями та спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою, фахівців з реабілітації, фармацевтичними спеціальностями згідно з додатком 7 у порядку, передбаченому цими Ліцензійними умовами;
за видами медичної допомоги (екстрена, первинна, спеціалізована, паліативна, медична реабілітація);
за місцем (місцями) її провадження, яке (які) зазначені у заяві про отримання ліцензії та в документах, що додавалися до неї (з урахуванням внесених до них змін, поданих ліцензіатом органові ліцензування).
Відповідно до пункту 12 розділу "Організаційні вимоги" наведених вище Ліцензійних умов суб’єкт господарювання, який є закладом охорони здоров’я, реабілітаційним закладом: повинен мати затверджені в установленому законодавством порядку: статут закладу охорони здоров’я, реабілітаційного закладу або положення про заклад охорони здоров’я, реабілітаційний заклад (залежно від організаційно-правової форми).
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 № 681 "Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я" затверджено Порядок організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, який встановлює механізм організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини (далі - медична допомога із застосуванням телемедицини) закладами охорони здоров’я незалежно від форми власності, фізичними особами підприємцями, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики.
Відповідно до пункту 3 наведеного вище Наказу медична допомога із застосуванням телемедицини здійснюється у кабінетах телемедицини, що функціонують у складі закладів охорони здоров’я та забезпечують надання пацієнтам якісної, своєчасної медичної допомоги із застосуванням телемедицини Відповідно до пункту 4 наведеного вище Наказу застосування телемедицини у закладі охорони здоров’я забезпечує структурний підрозділ - кабінет телемедицини, за допомогою якого лікарі цього закладу охорони здоров’я надають медичну допомогу із застосуванням телемедицини.
Листом від 02.03.2026 № 12.3/10275/2-26 Міністерство охорони здоров'я України на запит Комісії повідомило, зокрема, що для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики юридична особа, в тому числі приватної форми власності, зобов’язана внутрішніми розпорядчими документами створити заклад охорони здоров’я та затвердити його положення.
Додатково у листі зазначено, що у Ліцензійному реєстрі МОЗ наявна інформація про ТОВ "Радіоланс" (місцезнаходження: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул.
Ялтинська, буд. 1, код ЄДРПОУ – 46063915), яке провадить господарську діяльність з медичної практики на підставі наказу МОЗ від 16.01.2026 № 61, за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Ялтинська, буд. 1, за спеціальностями: організація і управління охороною здоров'я, рентгенологія. У відомостях про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня, які були додані ТОВ "Радіоланс" до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, суб’єкт господарювання задекларував інформацію про створення медичного центру, який створений відповідно до наказу ТОВ "Радіоланс" від 15.12.2025 № 15/12/25-1 та цим же наказом затвердив положення про медичний центр.
Згідно з підпункту 1.1.1 пункту 1.1 розділу І Переліку ЗОЗ, задеклароване найменування закладу охорони здоров’я відповідає його назві.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України 28.10.2002 № 385 (зі змінами) затверджено Перелік закладів охорони здоров'я 1. Лікувально-профілактичні заклади, зокрема, медичний центр (різного профілю) Враховуючи наведене, у тому числі інформацію, що міститься у листі № 12.3/10275/2-26 від 02.03.2026 Міністерства охорони здоров'я України, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
2.
Скаржник зазначає про дискримінаційну вимогу в частині надання завіреної копії договору з НСЗУ.
Відповідно до пункту 8 Додатку 2 Документації (зі змінами) встановлено:
"8. З метою забезпечення належної якості діагностичних послуг та інтеграції результатів досліджень до єдиного медичного простору України, Учасник може бути залучений до надання послуг з інтерпретації (опису) КТ досліджень лише у випадку, якщо інформація про нього внесена до інформаційної системи НСЗУ. (На підтвердження даної вимоги учасник повинен надати завірену копію договору з НСЗУ)".
Скаржник вважає, що дана вимога Документації є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлена Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників з огляду на наступне:
Оскаржувана вимога безпідставно обмежує коло потенційних учасників лише суб’єктами господарювання, які мають договір з НСЗУ, та виключає суб’єктів господарювання з чинною ліцензією на медичну практику, що не є контрагентами НСЗУ.
Таким чином, вимога штучно звужує конкуренцію.
Законодавством України не встановлено, що надання послуг з інтерпретації КТ можливе виключно суб’єктами, які мають договір з НСЗУ. Також не встановлено, що внесення до інформаційної системи НСЗУ є обов’язковою умовою провадження медичної практики.
Єдиною обов’язковою умовою здійснення медичної практики є наявність чинної ліцензії.
Договір з НСЗУ підтверджує участь у програмі медичних гарантій та отримання фінансування за рахунок бюджетних коштів, але не є дозвільним документом, підтвердженням кваліфікації лікарів, технічною умовою для здійснення телемедичної діяльності.
Пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України від 25 квітня 2018р. № 410 "Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій" визначено, що заклад охорони здоров’я або фізична особа - підприємець, яка отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що бажають укласти договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я подають установлені документи.
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" від 19.10.2017р № 2168-VIII програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Законодавство чітко встановлює, що договір з НСЗУ за програмою медичних гарантій укладається на добровільних засадах та програма медичних гарантій передбачає повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України.
Вимога про надання копії договору з НСЗУ: не є необхідною для підтвердження спроможності виконати договір; не є пропорційною предмету закупівлі; встановлює додатковий бар’єр, не передбачений законом.
Інтеграція результатів досліджень до електронної системи охорони здоров’я здійснюється через медичні інформаційні системи відповідно до встановленого порядку та не ставиться у залежність від наявності договору з НСЗУ.
Отже, аргумент замовника щодо "єдиного медичного простору" не має правового та технічного обґрунтування.
Встановлення вимоги щодо обов’язкової наявності договору з НСЗУ та внесення учасника до інформаційної системи НСЗУ є дискримінаційним, оскільки така вимога не передбачена законодавством для надання послуг з інтерпретації КТ-досліджень, не пов’язана безпосередньо з предметом закупівлі та безпідставно обмежує коло потенційних учасників.
З метою усунення дискримінаційних вимог, про які зазначено вище, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до/виключити пункт(у) 8 Додатку 2 Документації таким чином, щоб була забезпечена можливість іншим учасникам прийняти участь у закупівлі.
Замовник зазначає, що вимога щодо надання копії договору з НСЗУ не є дискримінаційною та встановлена як технічна специфікація на підставі ч. 3 ст. 22 Закону для верифікації операційної спроможності та інтеграції.
Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (стаття 10): "Оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій здійснюється на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ)".
Постанова КМУ від 25.04.2018 № 410 "Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій" (Типова форма договору, п. 19): Надавач зобов'язаний забезпечити внесення до системи повної та достовірної інформації, електронних медичних записів про надані медичні послуги.
Оскільки Замовник (лікарня) фінансується за рахунок коштів НСЗУ, він зможе отримати відшкодування за пролікованого пацієнта лише за умови, що результати КТдослідження будуть належним чином зашифровані та внесені в ЕСОЗ лікаремрентгенологом Виконавця. Наявність чинного договору з НСЗУ є гарантованим державним підтвердженням того, що Виконавець інтегрований в ЕСОЗ, має відповідну медичну інформаційну систему (МІС) і правомочний вносити медичні записи, які визнаються державою для оплати.
Наявність чинного договору з НСЗУ або підтвердження внесення інформації до інформаційної системи НСЗУ є об’єктивним та перевірюваним способом підтвердження інтеграції Учасника до електронної системи охорони здоров'я та його здатності працювати у регламентованому цифровому середовищі, та гарантує якісне внесення медичних записів в ЄСОЗ, бо НСЗУ контролює якість та відповідність внесеної медичної інформації.
Вимога обґрунтована та пропорційна, оскільки це не "про фінансування", а про готовність до роботи в "єдиному медичному просторі" (інтеграція та обіг медичних даних у стандартизованому контурі). Замовник закуповує послугу так, щоб результат (опис/висновок) міг бути коректно "вбудований" у процеси закладу, а не існував як ізольований PDF/файл без належної інтеграції та простежуваності.
Договір НСЗУ — об’єктивний і перевірюваний маркер того, що надавач уже пройшов практичні вимоги до організації процесів (е-ідентифікація, цифрові підписи, робота в регламентованому середовищі, дисципліна обліку та звітності). Так, сам по собі він не є "ліцензією", але для замовника це доказ операційної спроможності працювати у регламентованому медичному контурі (п. 4.1 Наказу НСЗУ № 383: "Надавач повинен бути зареєстрований в ЕСОЗ та мати договір з НСЗУ для пакетів спеціалізованої допомоги";
Постанова КМУ № 1808 від 31.12.2025 п. 2.1: "Пакети з візуалізацією вимагають інтеграції в ЕСОЗ та наявності договору з НСЗУ для надавала, що забезпечує звітність"), Забезпечення фінансування та звітності (Ключовий аргумент): Лікарня (Замовник) фінансується за рахунок програми медичних гарантій НСЗУ. Для того, щоб Лікарня отримала кошти за пролікований випадок або проведене дослідження, результати цього дослідження (в тому числі висновок КТ) мають бути внесені в ЕСОЗ відповідно до вимог НСЗУ (ст. 15 Закону про медичні гарантії: "Відшкодування здійснюється за умови інтеграції даних у ЕСОЗ"; Кампанія контрактування-2026, оголошена НСЗУ 15.12.2025, де 40 пакетів, включаючи візуалізацію, вимагають інтеграції).
Інтеграція в ЕСОЗ: Наявність договору з НСЗУ підтверджує, що Учасник вже технічно інтегрований в центральну базу даних ЕСОЗ, має налаштовані Медичні інформаційні системи (МІС) та веде облік згідно з вимогами, які дозволяють Замовнику безперешкодно звітувати перед державою (Організаційне та технічне забезпечення розвитку ЕСОЗ, МОЗ; Контактування 2026 на сайті НСЗУ: "Договір з НСЗУ є передумовою для доступу до ЕСОЗ та валідації даних").
Замовник здійснює медичну діяльність у межах програми медичних гарантій.
Результати КТ-досліджень є складовою медичного випадку, за який здійснюється відшкодування НСЗУ.
Якщо результати опису не можуть бути коректно внесені до ЄСОЗ та валідуватися у встановленому державою порядку, Замовник втрачає можливість належного обліку та звітності, що прямо впливає на фінансування медичних послуг.
Підтвердження фінансової стійкості та прозорості: Укладення договору з НСЗУ передбачає проходження складної процедури верифікації з боку держави. Для Замовника це є додатковим кваліфікаційним критерієм надійності партнера, який працює в правовому полі державних фінансових гарантій (п. 5.2 Наказу НСЗУ № 383: "Верифікація включає перевірку операційної спроможності та інтеграції").
Замовник не вимагає від Учасника наявності конкретного пакета медичних послуг або певного обсягу фінансування від НСЗУ. Замовник також передбачив можливість підтвердження внесення інформації про Учасника до інформаційної системи НСЗУ як альтернативу наданню копії договору, що свідчить про відсутність жорсткої прив’язки виключно до форми договору.
Право на ефективне використання коштів: Якщо Учасник не має договору з НСЗУ і не може забезпечити валідацію послуги в системі НСЗУ, Замовник ризикує не отримати відшкодування від держави за ці послуги, що призведе до збитків бюджету.
Пропорційність: коли замовнику потрібна послуга без "доукомплектування" виконавця інтеграціями/підключеннями/процедурами, він може встановити вимогу "учасник має бути вже готовим". Закупівля не зобов’язана підлаштовуватися під модель бізнесу скаржника ("ми не в НСЗУ, ате хочемо"). Скаржник не спростував потребу замовника. Твердження "інтеграція не залежить від договору НСЗУ" у скарзі — декларативне; воно не доводить, що саме в цій закупівлі замовнику не потрібен виконавець, який вже включений у відповідний контур.
Субпідрядники можуть бути залучені з договором НСЗУ (Розділ III, п. 8). Ринок:
понад 3000 надавачів з договорами на візуалізацію (дані НСЗУ 2026).
Скаржник у додаткових поясненнях зазначає, що має у користуванні професійну платформу для взаємодії з лікарями-радіологами RadioLance" ("RadioLance") для дистанційного опису радіологічних досліджень, що забезпечує належний рівень інформаційної безпеки, передачу медичних зображень та формування структурованих протоколів досліджень. До виконання послуг залучаються висококваліфіковані лікарірентгенологи, які відповідають кваліфікаційним вимогам МОЗ України.
Разом з тим, не має укладеного договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), оскільки не здійснює діяльність у межах Програми медичних гарантій.
Відсутність такого договору, як стверджує Скаржник, зумовлена обраною моделлю господарської діяльності підприємства та жодним чином не свідчить про невідповідність кваліфікаційним, технічним або професійним вимогам для надання послуг з опису КТдосліджень.
Законодавство України у сфері публічних закупівель не передбачає обов’язкової наявності договору з НСЗУ як передумови для участі суб’єкта господарювання у процедурі закупівлі послуг з медичної практики, якщо інше прямо не встановлено предметом закупівлі та нормативно-правовими актами.
Наявність або відсутність договору з НСЗУ не впливає на спроможність учасника якісно та в повному обсязі надати послуги, що є предметом закупівлі.
Скаржник додає, що має підтверджений практичний досвід надання аналогічних послуг державним та комунальним закладам охорони здоров’я. Такі правовідносини оформлені відповідними договорами, які належним чином виконуються та підтверджують спроможність забезпечити якісне, своєчасне та безперервне надання послуг.
Також Скаржник зазначає, що факт надання послуг державним замовникам свідчить про відповідність його встановленим вимогам щодо професійної компетентності, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та організаційної спроможності. При цьому відсутність договору з НСЗУ жодним чином не перешкоджала та не перешкоджає належному виконанню зобов’язань перед державними замовниками.
Окремо Скаржник повідомляє, що онлайн-платформа, яка використовується ТОВ "Радіоланс" для опису КТ-досліджень, технічно інтегрована з медичною інформаційною системою в якій працює Замовник.
Така інтеграція забезпечує коректний обмін даними, передачу направлень, зображень та висновків без втрати інформації, із дотриманням вимог законодавства у сфері захисту персональних даних та медичної таємниці.
Таким чином, будь-які технічні складнощі щодо підключення або взаємодії з МІС Замовника відсутні, що гарантує безперервність процесу надання послуг та виключає ризики для Замовника щодо строків або якості виконання договору.
Таким чином, встановлення вимоги щодо обов’язкової наявності договору з НСЗУ (або фактичне відхилення з підстав його відсутності) є таким, що необґрунтовано обмежує конкуренцію та порушує принципи недискримінації учасників, визначені статтею 5 Закону та є такими, що обмежують наше право на участь.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додатком 2 Документації встановлені загальні вимоги до надавача послуг, зокрема 2. Учасник повинен надавати послуги, а саме в такому порядку: Замовник завантажує на онлайн (офлайн) платформу Виконавця електронну копію КТ-обстеження (в форматі DICOM) Пацієнта та супровідної документації. Електронна копія обстеження повинна містити інформацію про ургентний випадок обстеження Пацієнта. Опис надається Виконавцем, з накладенням КЕП (кваліфікаційного електронного підпису) відповідального лікаря Виконавця в форматі pdf, по кожному завантаженому КТ-обстеженні, та розміщується на онлайн (офлайн) платформі з доступом Замовнику для перегляду та завантаження. (Надати гарантійний лист у довільній формі).
8. З метою забезпечення належної якості діагностичних послуг та інтеграції результатів досліджень до єдиного медичного простору України, Учасник може бути залучений до надання послуг з інтерпретації (опису) КТ досліджень лише у випадку, якщо інформація про нього внесена до інформаційної системи НСЗУ. (На підтвердження даної вимоги учасник повинен надати завірену копію договору з НСЗУ).
Національна служба здоров’я України листом № 5731/2-17-26 від 26.02.2026 на запит Комісії, повідомила, що між Національною службою здоров’я України та Комунальним некомерційним підприємством "Нововолинська центральна міська лікарня" (далі – надавач) укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 0948-E125-P000 (далі – договір) щодо надання послуг із спеціалізованої медичної допомоги, зі строком дії з дати підписання сторонами по 31.12.2027 року. Відповідно до пункту 6 договору підрядник — заклад охорони здоров’я або фізична особа-підприємець, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також інші необхідні дозвільні документи, передбачені законом, та залучені надавачем на підставі договору для надання окремих медичних послуг пацієнтам згідно з цим договором.
Також у листі зазначено про те, що згідно з підпунктом 15 пункту 19 договору залучати до надання послуг згідно з договором тільки тих підрядників, інформація про яких внесена до електронної системи охорони здоров’я (далі - система), тільки стосовно тих послуг, для яких в оголошенні прямо передбачена можливість їх надання підрядниками.
Крім того, Національна служба здоров’я України у листі повідомила, що в договорі із надавачем та в системі відсутня інформація про підрядника - ТОВ "Радіоланс".
Враховуючи інформацію, що міститься у листі Національної служби здоров’я України, у тому числі інформацію про те, що системі відсутня інформація про підрядника - ТОВ "Радіоланс", Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
3.
Скаржник зазначає про дискримінаційну вимогу в частині надання копії чинного Акредитаційного сертифіката закладу охорони здоров’я (першої, вищої або іншої категорії).
Відповідно до пункту 7 Додатку 2 Документації (зі змінами) встановлено: "7. З метою підтвердження спроможності Учасника забезпечити належний рівень надання послуг, дотримання стандартів у сфері охорони здоров’я та відповідності кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством України, Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати: Копію чинного Акредитаційного сертифіката закладу охорони здоров’я (першої, вищої або іншої категорії), виданого Головною акредитаційною комісією при МОЗ України (або іншим уповноваженим органом), що підтверджує відповідність закладу стандартам акредитації. Термін дії сертифіката має бути чинним на дату розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до постанови КМУ 15.07.1997р. "Про затвердження порядку акредитації закладів охорони здоровя" №765 - Акредитація закладу охорони здоров’я (далі акредитація) - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров’я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров’я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам. Тобто, наявність акредитаційного сертифікату у ЗОЗ підтверджує якість послуг".
Скаржник вважає, що дана вимога Документації є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлена Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників з огляду на наступне:
Відповідно до статті 17 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" господарська діяльність з медичної практики здійснюється на підставі ліцензії.
Аналогічна вимога передбачена Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та Постановою Кабінету Міністрів України №285 від 02.03.2016, якою затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики.
Жодна норма чинного законодавства не встановлює обов’язку суб’єкта господарювання проходити акредитацію для здійснення медичної практики. Єдиною обов’язковою передумовою законного надання медичних послуг є наявність чинної ліцензії МОЗ України.
Постанова Кабінету Міністрів України №765 від 15.07.1997 "Про затвердження Порядку акредитації закладів охорони здоров’я" визначає акредитацію як офіційне визнання наявності у закладу умов для якісного медичного обслуговування та відповідності встановленим стандартам. Водночас, зазначений нормативний акт не визначає акредитацію як дозвільну процедуру та не встановлює заборони на здійснення медичної діяльності у разі її відсутності. Таким чином, акредитація має добровільний характер та не є обов’язковою умовою провадження медичної практики. Встановлення Замовником обов’язковості такого документа фактично підміняє законодавчо визначені умови здійснення медичної діяльності та створює додаткову, не передбачену законом вимогу до учасників.
Предметом закупівлі консультативні послуги лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM), які за своєю суттю є консультативними медичними послугами у форматі телемедицини та не передбачають госпіталізації, амбулаторного прийому пацієнтів чи використання стаціонарної інфраструктури. Акредитація ж оцінює комплексну діяльність закладу охорони здоров’я, включаючи структуру, матеріально-технічну базу, організацію роботи підрозділів та інші показники, які не мають безпосереднього впливу на якість дистанційного опису КТдосліджень. Отже, встановлена вимога є непропорційною предмету закупівлі та не має прямого причинно-наслідкового зв’язку з якістю надання саме таких послуг.
Крім того, акредитація відповідно до Порядку №765 застосовується саме до закладів охорони здоров’я. Отже, вимога про надання акредитаційного сертифіката автоматично обмежує можливість участі у процедурі закупівлі суб’єктів господарювання, які мають чинну ліцензію на медичну практику, але не мають статусу закладу охорони здоров’я (фізичні особи-підприємці, які одержали ліцензію на медичну практику) або не проходили добровільну процедуру акредитації. Такий підхід звужує коло потенційних учасників за організаційно-правовою ознакою та безпідставно обмежує конкуренцію.
Скаржник додає, що Замовник встановлює додатковий кваліфікаційний критерій, який не передбачений законодавством, що є перевищенням його повноважень.
З огляду на викладене, вимога про обов’язкове надання акредитаційного сертифіката закладу охорони здоров’я є такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, не є необхідною для підтвердження спроможності надавати послуги з дистанційного опису КТ-досліджень, порушує принципи недискримінації та пропорційності і підлягає виключенню з тендерної документації Більш того Порядком організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 № 681 не встановлено жодних вимог до акредитації закладу.
З метою усунення дискримінаційних вимог, про які зазначено вище, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до/виключити пункт(у) 7 Додатку 2 Документації таким чином, щоб була забезпечена можливість іншим учасникам прийняти участь у закупівлі.
Замовник зазначає, що вимога щодо надання чинного акредитаційного сертифіката не є дискримінаційною, не обмежує конкуренцію та застосовується однаково до всіх учасників, що відповідає ч. 4 ст. 5 Закону. Це не кваліфікаційний критерій (ст. 16 Закону), а технічна специфікація (ч. З ст. 22 Закону) для підтвердження спроможності надавати якісні послуги.
Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (стаття 16):
"Акредитація закладу охорони здоров'я — це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров'я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров'я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам".
Постанова КМУ від 15.07.1997 № 765 "Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я" (пункт 2): "Акредитація закладу охорони здоров'я є офіційним визнанням статусу закладу, підтвердженням його відповідності встановленим критеріям і стандартам у сфері охорони здоров'я".
Наявність ліцензії є лише базовим дозволом на медичну практику.
Натомість акредитація (згідно зі ст. 16 Закону) є офіційним державним підтвердженням якості послуг.
Враховуючи, що предметом закупівлі є діагностика (читання КТ знімків), від точності якої залежить життя пацієнтів, вимога щодо наявності у надавача послуг вищого державного підтвердження якості (акредитації) є об'єктивною потребою Замовника у сфері охорони здоров'я, а не дискримінацією.
Вимога обґрунтована та пропорційна, оскільки акредитація є обов'язковою для закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану діагностичну допомогу (включаючи КТ-інтерпретацію).
Відповідно до п. 1 Порядку акредитації (Постанова КМУ № 765): "Акредитація закладів охорони здоров'я проводиться з метою встановлення відповідності їхньої діяльності встановленим державним стандартам якості медичної допомоги". З 2020 р.
(Наказ МОЗ № 504 від 20.03.2020 п. 4.1: "Акредитація є обов'язковою для закладів, які надають спеціалізовану медичну допомогу, включаючи діагностичну візуалізацію") вона є передумовою для укладання договорів з НСЗУ (п. 4.1 Наказу НСЗУ № 383: "Надавач медичних послуг повинен мати чинний акредитаційний сертифікат для укладання договору з НСЗУ на пакети, що включають діагностичну візуалізацію"). Закон про медичні гарантії (ст. 15: "Відшкодування здійснюється за умови акредитації надавача для пакетів спеціалізованої допомоги") вимагає від надавачів акредитації для відшкодування послуг з ПМГ, що включає діагностичну візуалізацію (пакет "Хірургічні втручання дорослим та дітям" та "Стаціонарна допомога"; Кампанія контрактування-2026 НСЗУ). Акредитація оцінює: (і) кадрову компетентність (стаж рентгенологів ≥ 5 років - п. 2.4 проекту договору);
(іі) технічну базу (сумісність з DICOM - п. 6.2 Додатку 2); (ііі) систему якості (інтеграція з телемедициною - п. 3.3 Порядку телемедицини). Без акредитації послуги не можуть бути відшкодовані НСЗУ, що створює ризик для Замовника (комунального закладу) у фінансуванні.
Право на закупівлю послуг вищої якості: Ліцензія є лише дозволом на початок діяльності (мінімальний поріг). Акредитаційний сертифікат (особливо вищої категорії) підтверджує сталість якості медичних послуг, відповідність стандартам клінічних протоколів та наявність системи контролю якості. Замовник має право бажати закупити послуги у кращих на ринку, а не у будь-кого, хто має мінімальний дозвіл (ст. 22 Закону; п.
1.2 Порядку акредитації: "Акредитація забезпечує зовнішню оцінку якості").
Стаття 22 Закону: Замовник має право встановлювати кваліфікаційні критерії та вимоги до якості. Вимога акредитації є об'єктивним підтвердженням досвіду та компетентності закладу. Акредитація — це не "заміна ліцензії", а інструмент підтвердження стандартів якості. Замовник не заперечує, що ліцензія — мінімальна умова законної медпрактики. Але замовник як медзаклад має право купувати послуги з підвищеним порогом якості, якщо це обґрунтовано ризиками помилки та впливом на лікувальну тактику.
Специфіка предмета закупівлі: Діагностика (КТ) є критично важливою для встановлення діагнозу. Помилка в описі може коштувати пацієнту життя. Вимога акредитації є заходом мінімізації ризиків отримання неякісної послуги. Причинний зв'язок із предметом закупівлі є: результат опису КТ — це медичний документ, який впливає на рішення лікарів, маршрутизацію пацієнта, можливі ургентні стани. У таких послугах замовник вправі вимагати не лише "ліцензію", а й додаткові гарантії організаційної якості, зокрема підтверджені зовнішньою оцінкою.
Не дискримінація, а вибір моделі виконавця: Якщо замовнику потрібна саме інституційна спроможність (чергування, взаємозаміна, внутрішній контроль якості, аудит), він може встановити вимогу, яка фактично орієнтує закупівлю на ЗОЗ як організацію (а не на індивідуальну практику). Для медичних послуг така логіка є типовою та може бути пропорційною. Теза скаржника "акредитація добровільна — значить вимога незаконна" не працює. Добровільність у регуляторному сенсі не означає заборону замовнику вимагати цей документ як підтвердження рівня якості в конкретній закупівлі (п. 1.2 Порядку акредитації).
Акредитація не обмежується державними/комунальними закладами: приватні (включаючи ТОВ як Скаржник) можуть пройти її добровільно, але обов'язково для спеціалізованої практики (п. 1.2 Порядку акредитації; дані НСЗУ: 85% приватних рентгенцентрів акредитовані станом на 2025 р.). ФОП без статусу закладу не підлягають акредитації, але й не можуть надавати такі послуги в повному обсязі (ст. 35-6 Основ законодавства про охорону здоров'я). Щодо телемедицини: Порядок №681 (п. 1.3) не скасовує акредитацію, а вимагає її для дистанційних консультацій.
Субпідрядники теж мусять бути акредитованими (Розділ III, п. 8 Документації).
Скаржник не довів неможливості акредитації.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Відповідно до пункту 7 додатку 2 Документації з метою підтвердження спроможності Учасника забезпечити належний рівень надання послуг, дотримання стандартів у сфері охорони здоров’я та відповідності кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством України, Учасник у складі Пропозиції повинен надати:
Копію чинного Акредитаційного сертифіката закладу охорони здоров’я (першої, вищої або іншої категорії), виданого Головною акредитаційною комісією при МОЗ України (або іншим уповноваженим органом), що підтверджує відповідність закладу стандартам акредитації. Термін дії сертифіката має бути чинним на дату розкриття тендерних пропозицій. Відповідно до постанови КМУ 15.07.1997р. "Про затвердження порядку акредитації закладів охорони здоровя" №765 - Акредитація закладу охорони здоров’я (далі - акредитація) - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров’я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров’я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам. Тобто, наявність акредитаційного сертифікату у ЗОЗ підтверджує якість послуг.
Відповідно до Порядку акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765 акредитація закладу охорони здоров’я (далі - акредитація) - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров’я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров’я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам.
Заклади охорони здоров’я (далі - заклади) незалежно від форми власності, в тому числі аптечні, можуть добровільно проходити акредитацію.
Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які мають акредитаційний сертифікат закладу охорони здоров’я (першої, вищої або іншої категорії), виданий Головною акредитаційною комісією при МОЗ України (або іншим уповноваженим органом), що підтверджує відповідність закладу стандартам акредитації, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
4. Скаржник зазначає про дискримінаційну вимога в частині пункту 6 Додатку 2 Документації (зі змінами) встановлено:
"6. На підтвердження впровадження та функціонування системи управління якістю, що гарантує стабільність надання послуг/постачання товарів, Учасник у складі пропозиції повинен надати: Копію чинного Сертифіката на систему управління якістю відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ EN ISO 9001:2015 (або міжнародного стандарту ISO 9001:2015). Сфера поширення (дія) наданого сертифіката повинна стосуватися предмету закупівлі (або стосуватись медичних послуг)".
Скаржник вважає, що дана вимога Документації є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлена Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників з огляду на наступне:
Пунктом 2 статті 23 Закону України "Про стандартизацію" визначено, що національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативноправовими актами. Чинним законодавством України не передбачено обов’язкових вимог щодо отримання та застосування суб’єктами господарювання сертифіката ДСТУ EN ISO 9001:2015 при наданні консультативних послуг лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM).
Жодним нормативно-правовим актом України не встановлено обов’язковість наявності сертифіката ISO 9001:2015 для здійснення медичної практики, надання послуг з опису КТ, провадження телемедичної діяльності. Більш того Сертифікат ISO 9001 імплементований в Україні як державний стандарт двічі, як ДСТУ ISO 9001:2015, та ДСТУ ISO 9001:2018. Замовник же в своїй Документації вимагає лише ISO 9001:2015, що вже є порушенням законодавства.
10 лютого 2026 року Замовником були внесені зміни до Документації, і саме в частині цієї вимоги. Термін подання тендерних пропозицій до 0:00 16 лютого 2026 року.
Сама по собі сертифікація займе не менше 7 робочих днів. Оскаржувана вимога Замовника грубо втручається у господарську діяльність скаржника і вимагає впровадження структурних елементів і процесів компанії, які не стосуються предмета закупівлі.
ДСТУ ISO 9001:2015 "Системи управління якістю" не характеризує послуги з інтерпретації та опису КТ з технічної сторони і не засвідчує його якість. Натомість цей стандарт стосується структури й урядування організації учасника та певних її внутрішніх процесів. Відсутність сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 ніяк не означає, що суб’єкт господарювання надає неякісні послуги.
Право на надання консультативних послуг лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM) підтверджується виключно: ліцензією МОЗ на медичну практику; відповідністю Ліцензійним умовам;
наявністю лікарів відповідної спеціалізації; дотриманням клінічних протоколів.
ISO 9001 регулює загальну систему управління якістю суб’єкта господарювання та:
не підтверджує професійну компетентність лікаря-рентгенолога; не гарантує клінічну правильність медичного висновку; не є спеціалізованим медичним стандартом.
Якість опису КТ визначається кваліфікацією лікаря, а не наявністю системного сертифіката підприємства.
Таким чином, вимога щодо надання копії чинного Сертифіката на систему управління якістю відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ EN ISO 9001:2015 (або міжнародного стандарту ISO 9001:2015). Сфера поширення (дія) наданого сертифіката повинна стосуватися предмету закупівлі (або стосуватись медичних послуг) є необґрунтованою, дискримінаційною для нас, та такою, що порушує наші законні права і позбавляє можливості якісно підготувати тендерну пропозицію, яка не буде відхилена Замовником.
Отже, на підставі вищевикладеного, Скаржник вважає вимогу незаконною, а також такою, що порушує його охоронювані законом права та інтереси як учасника, який бажає взяти участь у процедурі закупівлі.
Скаржник просить зобов’язати Замовника виключити/ внести зміни до п. 6 Додатку №2 тендерної документації.
Замовник зазначає, що вимога щодо сертифіката ISO 9001:2015 не стосується клінічної кваліфікації лікаря, а підтверджує наявність у Учасника впровадженої та функціонуючої системи управління процесами, що забезпечує стабільність, керованість та простежуваність надання послуг.
Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 752 "Про порядок контролю якості медичної допомоги" (пункти 4 та 6 Порядку): Контроль якості медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю. Внутрішній контроль якості здійснюється шляхом системної управлінської діяльності.
Наказ МОЗ № 752 передбачає здійснення внутрішнього контролю якості як системної управлінської діяльності. Сертифікат ISO 9001:2015 є об’єктивним способом підтвердження того, що така система внутрішнього контролю не лише задекларована, а впроваджена та функціонує на практиці, що підтверджено незалежним органом сертифікації.
Наказ МОЗ України від 14.03.2011 № 142 "Про вдосконалення державної акредитації закладів охорони здоров'я" (Критерії державної акредитації): У стандартах акредитації (Розділ "Управління закладом") МОЗ України прямо передбачає оцінювання наявності впровадженої системи управління якістю. Стандарт ISO 9001 є міжнародно визнаною моделлю такої системи.
МОЗ України зобов'язує заклади впроваджувати внутрішню систему управління якістю (Наказ № 752). Сертифікат ISO 9001:2015 є об'єктивним, незалежним документальним підтвердженням того, що така система управління якістю медичних послуг (включаючи управління ризиками, контроль кваліфікації персоналу, систему реагування на лікарські помилки та швидкість надання висновків) не лише задекларована, але й реально функціонує та перевірена аудиторами. Для Замовника це гарантія безпеки медичного процесу.
Вимога обґрунтована законодавством: п. 2 ст. 23 Закону "Про стандартизацію":
"Застосування стандартів є добровільним, але в сфері медичних послуг може бути встановлено як умова для акредитації та відшкодування НСЗУ".
В медичній сфері воно є обов'язковим для акредитованих надавачів (п. 2.5 Порядку акредитації: "Акредитація включає перевірку системи управління якістю за ДСТУ ISO 9001"; Наказ НСЗУ № 383 п. 4.3: "Надавач повинен впровадити систему управління якістю, відповідну стандартам ДСТУ ISO 9001:2015 або еквівалентним"), ISO 9001:2015 (імплемтований як ДСТУ ISO 9001:2015/2018) забезпечує: процеси інтерпретації КТ (стабільність, traceability - п. 8.5 стандарту); ризик-менеджмент (помилки в описах - п. 6.1);
інтеграцію з телемедициною (контроль доступу до DICOM - п. 7.5). Без цього Замовник ризикує невідповідністю НСЗУ-аудитам (ст. 16 Закону про медичні гарантії: "Контроль якості включає відповідність стандартам ISO"). Зміни від 10.02.2026 (протокол б/н) враховують версії 2015/2018, тож не порушують (ДСТУ ISO 9001:2018 оновлення 2018 р., але 2015 чинна).
Управління якістю процесів: Сертифікат ISO 9001:2015 підтверджує наявність у компанії налагодженої системи менеджменту, роботи зі скаргами, контролю термінів виконання (шо критично для термінових КТ). Замовник купує не просто "опис знімка", а комплексний сервіс (дотримання таймінгу, конфіденційність, зворотний зв'язок), якість якого гарантує ISO. ISO 9001 тут — про керованість процесів і сталість якості, а не про "клінічну кваліфікацію лікаря". Скаржник критикує ISO як "не гарантує правильність висновку", але замовник і не підміняє ним кваліфікацію. Логіка вимоги інша: забезпечити, щоб у виконавця були налаштовані процеси (контроль версій, внутрішні перевірки, робота зі скаргами/помилками, управління ризиками, простежуваність), що напряму впливає на надійність сервісу.
Право вимагати дотримання стандартів: Закон України "Про стандартизацію" говорить про добровільність застосування стандартів виробниками, але він не забороняє покупцям (Замовникам) вимагати відповідності цим стандартам як умови договору. Якщо Замовник хоче отримати послугу, що відповідає міжнародним стандартам управління, він має право це прописати (ст. 22 Закону). Актуальність версії: ДСТУ EN ISO 9001:2015 є чинним національним стандартом, гармонізованим з європейським. Вимога надати саме його є конкретизацією технічних вимог до системи менеджменту учасника.
Відсутність дискримінації: Отримання сертифікату ISO є доступним для будь-якого суб'єкта господарювання, який дбає про якість своїх послуг. Це не є вимогою, яку може виконати лише один учасник. Вимога не є "заточенням" під одного учасника, бо: дозволяє або національний, або міжнародний стандарт; додатково обмежує сферу сертифікації тільки тим. що стосується медичних послуг/предмета (тобто вимога не абстрактна).
Добровільність стандартів ± заборона вимагати сертифікацію у закупівлі. Те, що стандарт застосовується добровільно в загальному правовому режимі, не позбавляє замовника права встановити його як доказ зрілості системи управління якістю для конкретного контракту (за умови зв'язку з предметом і пропорційності — що тут обґрунтовується медичними ризиками та критичністю результатів).
Замовник не вимагає сертифікації за спеціалізованими галузевими стандартами, а встановлює вимогу лише щодо загальновизнаної системи управління якістю ISO 9001:2015 або її національного еквіваленту. Вимога обмежується сферою діяльності, що відповідає предмету закупівлі, та не виходить за межі необхідного для забезпечення стабільності процесів надання послуг.
Предмет закупівлі передбачає надання послуг у режимі регулярної та оперативної взаємодії з Замовником, з дотриманням строків, вимог до конфіденційності та можливості відстеження дій медичного персоналу.
Система управління якістю забезпечує контроль строків виконання, управління ризиками, фіксацію невідповідностей та механізми їх усунення, що прямо впливає на надійність сервісу.
Вимога щодо сертифіката ISO 9001:2015 застосовується однаково до всіх потенційних учасників та не передбачає прив’язки до конкретного органу сертифікації або країни походження сертифіката. Отримання такого сертифіката є відкритою процедурою, доступною для будь-якого суб’єкта господарювання, що впровадив систему управління якістю. Таким чином, вимога не спрямована на обмеження конкуренції, а на підтвердження організаційної зрілості виконавця.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Відповідно до пункту 6 додатку 2 Документації на підтвердження впровадження та функціонування системи управління якістю, що гарантує стабільність надання послуг/постачання товарів, Учасник у складі пропозиції повинен надати: Копію чинного Сертифіката на систему управління якістю відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ EN ISO 9001:2015 (або міжнародного стандарту ISO 9001:2015). Сфера поширення (дія) наданого сертифіката повинна стосуватися предмету закупівлі (або стосуватись медичних послуг.
Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство "Нововолинська центральна міська лікарня" (код ЄДРПОУ 01983016) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги діагностичної візуалізації (Консультація лікаря з інтерпретацією результатів КТ; консультація лікаря з інтерпретацією результатів КТ з контрастуванням однієї анатомічної ділянки))", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-03-014618-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ
Скарга
Скарга щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель
1. Вимога щодо надання послуг в закладі охорони здоров’я Учасника, зареєстрованого належним чином згідно діючої ліцензії, як місце провадження медичної практики Учасника. · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. З метою усунення дискримінаційних вимог, про які зазначено вище, просимо зобов’язати Замовника внести зміни до пункту 9 Додатку 2 Документації таким чином, щоб була забезпечена можливість іншим учасникам прийняти участь у закупівлі.
Відповідно до пункту 9 Додатку 2 Документації (зі змінами) встановлено :
«9. Послуги повинні бути надані в закладі охорони здоров’я Учасника, зареєстрованого належним чином згідно діючої ліцензії, як місце провадження медичної практики Учасника.»
Вважаємо, що дана вимога Документації є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлені Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників з огляду на наступне:
1.1. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII заклад охорони здоров’я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Відповідно до статті 17 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.
Відповідно до абзацу 3 статті 35-6 вищезазначеного Закону надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини забезпечують заклади охорони здоров’я або фізичні особи - підприємці, які зареєстровані та одержали у встановленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Законодавством не встановлено, що консультативні послуги лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM) можуть надаватися виключно закладами охорони здоров’я.
Умовою для надання послуг є наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики за відповідною спеціальністю «рентгенологія» і такі послуги можуть надаватися як закладами охорони здоров’я, так і фізичним особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали у встановленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Також, ця дискримінаційна вимога впливає на можливість залучення учасниками субпідрядників/співвиконавців до надання послуг, які є предметом закупівлі. Адже, враховуючи на наявність даної вимоги у Документації, до надання послуг можуть бути залучені лише ті субпідрядники/співвиконавці, які є закладами охорони здоров’я.
Таким чином, Замовник встановивши вимогу щодо надання послуг в закладі охорони здоров’я порушив принципи здійснення закупівель. Дана вимога є такою, що суперечить законодавству, є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлена Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників.
1.2. Порядок та умови провадження медичної практики визначені Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Ліцензійними умовами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №285 від 02.03.2016.
Зазначені нормативні акти встановлюють вимоги до матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та організації діяльності суб’єкта господарювання, однак не містять вимоги щодо обов’язкового надання медичних послуг виключно у приміщенні, яке має статус закладу охорони здоров’я, якщо характер послуг не передбачає безпосереднього контакту з пацієнтом.
Предметом закупівлі є консультативні послуги лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM), що за своєю суттю є консультативними медичними послугами та можуть надаватися із застосуванням телемедичних технологій.
Нормативне регулювання телемедицини, зокрема положення наказів МОЗ України щодо організації надання медичної допомоги з використанням телемедичних технологій, допускає дистанційне консультування та інтерпретацію результатів діагностичних досліджень без необхідності перебування пацієнта та лікаря в одному приміщенні. Таким чином, вимога щодо надання послуг виключно у приміщенні закладу охорони здоров’я не випливає із суті предмета закупівлі та не є обов’язковою умовою для законного надання таких послуг.
Крім того, Ліцензійні умови передбачають, що медична практика здійснюється за місцями провадження діяльності, зазначеними у відомостях, поданих до органу ліцензування. Разом з тим, законодавство не встановлює заборони на виконання окремих функцій лікарем дистанційно, якщо це не суперечить вимогам щодо забезпечення якості та безпеки медичної допомоги. Встановлення Замовником вимоги про надання послуг виключно в закладі охорони здоров’я фактично звужує можливість застосування телемедичних форм організації роботи, які прямо допускаються нормативним регулюванням у сфері охорони здоров’я.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та пропорційності. Частина четверта статті 22 цього Закону забороняє встановлення дискримінаційних вимог у тендерній документації. Вимога про обов’язкове надання послуг виключно в закладі охорони здоров’я Учасника без об’єктивної необхідності, пов’язаної з предметом закупівлі, обмежує участь суб’єктів господарювання, які законно здійснюють медичну практику на підставі ліцензії та організовують надання послуг із застосуванням телемедичних технологій, але не прив’язують процес інтерпретації досліджень до конкретного фізичного місця.
Таким чином, встановлена вимога не ґрунтується на обов’язкових нормах законодавства, не є необхідною для забезпечення якості послуг з дистанційного опису КТ-досліджень, звужує коло потенційних учасників та порушує принципи недискримінації і пропорційності, визначені Законом України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з цим зазначена умова підлягає виключенню з тендерної документації як така, що безпідставно обмежує конкуренцію.
2. Вимога щодо надання завіреної копії договору з НСЗУ. · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. З метою усунення дискримінаційних вимог, про які зазначено вище, просимо зобов’язати Замовника внести зміни до/виключити пункт(у) 8 Додатку 2 Документації таким чином, щоб була забезпечена можливість іншим учасникам прийняти участь у закупівлі.
Відповідно до пункту 8 Додатку 2 Документації (зі змінами) встановлено:
«8. З метою забезпечення належної якості діагностичних послуг та інтеграції результатів досліджень до єдиного медичного простору України, Учасник може бути залучений до надання послуг з інтерпретації (опису) КТ досліджень лише у випадку, якщо інформація про нього внесена до інформаційної системи НСЗУ. (На підтвердження даної вимоги учасник повинен надати завірену копію договору з НСЗУ).»
Вважаємо, що дана вимога Документації є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлена Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, пропорційності.
Оскаржувана вимога безпідставно обмежує коло потенційних учасників лише суб’єктами господарювання, які мають договір з НСЗУ, та виключає суб’єктів господарювання з чинною ліцензією на медичну практику, що не є контрагентами НСЗУ.
Таким чином, вимога штучно звужує конкуренцію.
Законодавством України не встановлено, що надання послуг з інтерпретації КТ можливе виключно суб’єктами, які мають договір з НСЗУ. Також, не встановлено, що внесення до інформаційної системи НСЗУ є обов’язковою умовою провадження медичної практики.
Єдиною обов’язковою умовою здійснення медичної практики є наявність чинної ліцензії.
Договір з НСЗУ підтверджує участь у програмі медичних гарантій та отримання фінансування за рахунок бюджетних коштів, але не є дозвільним документом, підтвердженням кваліфікації лікарів, технічною умовою для здійснення телемедичної діяльності.
Пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України від 25 квітня 2018р. № 410 «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» визначено, що заклад охорони здоров’я або фізична особа - підприємець, яка отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що бажають укласти договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я подають установлені документи.
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017р № 2168-VIII програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Законодавство чітко встановлює, що договір з НСЗУ за програмою медичних гарантій укладається на добровільних засадах та програма медичних гарантій передбачає повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію.
Вимога про надання копії договору з НСЗУ:
• не є необхідною для підтвердження спроможності виконати договір;
• не є пропорційною предмету закупівлі;
• встановлює додатковий бар’єр, не передбачений законом.
Інтеграція результатів досліджень до електронної системи охорони здоров’я здійснюється через медичні інформаційні системи відповідно до встановленого порядку та не ставиться у залежність від наявності договору з НСЗУ.
Отже, аргумент замовника щодо «єдиного медичного простору» не має правового та технічного обґрунтування.
Встановлення вимоги щодо обов’язкової наявності договору з НСЗУ та внесення учасника до інформаційної системи НСЗУ є дискримінаційним, оскільки така вимога не передбачена законодавством для надання послуг з інтерпретації КТ-досліджень, не пов’язана безпосередньо з предметом закупівлі та безпідставно обмежує коло потенційних учасників.
3. Вимога щодо надання копії чинного Акредитаційного сертифіката закладу охорони здоров’я (першої, вищої або іншої категорії). · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. З метою усунення дискримінаційних вимог, про які зазначено вище, просимо зобов’язати Замовника внести зміни до/виключити пункт(у) 7 Додатку 2 Документації таким чином, щоб була забезпечена можливість іншим учасникам прийняти участь у закупівлі.
Відповідно до пункту 7 Додатку 2 Документації (зі змінами) встановлено:
«7.З метою підтвердження спроможності Учасника забезпечити належний рівень надання послуг, дотримання стандартів у сфері охорони здоров’я та відповідності кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством України, Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати: Копію чинного Акредитаційного сертифіката закладу охорони здоров’я (першої, вищої або іншої категорії), виданого Головною акредитаційною комісією при МОЗ України (або іншим уповноваженим органом), що підтверджує відповідність закладу стандартам акредитації. Термін дії сертифіката має бути чинним на дату розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до постанови КМУ 15.07.1997р. «Про затвердження порядку акредитації закладів охорони здоровя» №765 - Акредитація закладу охорони здоров’я (далі - акредитація) - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров’я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров’я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам. Тобто, наявність акредитаційного сертифікату у ЗОЗ підтверджує якість послуг.»
Вважаємо, що дана вимога Документації є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлена Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників з огляду на наступне:
Відповідно до статті 17 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» господарська діяльність з медичної практики здійснюється на підставі ліцензії. Аналогічна вимога передбачена Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України №285 від 02.03.2016, якою затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики. Жодна норма чинного законодавства не встановлює обов’язку суб’єкта господарювання проходити акредитацію для здійснення медичної практики. Єдиною обов’язковою передумовою законного надання медичних послуг є наявність чинної ліцензії МОЗ України.
Постанова Кабінету Міністрів України №765 від 15.07.1997 «Про затвердження Порядку акредитації закладів охорони здоров’я» визначає акредитацію як офіційне визнання наявності у закладу умов для якісного медичного обслуговування та відповідності встановленим стандартам. Водночас, зазначений нормативний акт не визначає акредитацію як дозвільну процедуру та не встановлює заборони на здійснення медичної діяльності у разі її відсутності. Таким чином, акредитація має добровільний характер та не є обов’язковою умовою провадження медичної практики. Встановлення Замовником обов’язковості такого документа фактично підміняє законодавчо визначені умови здійснення медичної діяльності та створює додаткову, не передбачену законом вимогу до учасників.
Предметом закупівлі консультативні послуги лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM), які за своєю суттю є консультативними медичними послугами у форматі телемедицини та не передбачають госпіталізації, амбулаторного прийому пацієнтів чи використання стаціонарної інфраструктури. Акредитація ж оцінює комплексну діяльність закладу охорони здоров’я, включаючи структуру, матеріально-технічну базу, організацію роботи підрозділів та інші показники, які не мають безпосереднього впливу на якість дистанційного опису КТ-досліджень. Отже, встановлена вимога є непропорційною предмету закупівлі та не має прямого причинно-наслідкового зв’язку з якістю надання саме таких послуг.
Крім того, акредитація відповідно до Порядку №765 застосовується саме до закладів охорони здоров’я. Отже, вимога про надання акредитаційного сертифіката автоматично обмежує можливість участі у процедурі закупівлі суб’єктів господарювання, які мають чинну ліцензію на медичну практику, але не мають статусу закладу охорони здоров’я (фізичні особи-підприємці, які одержали ліцензію на медичну практику) або не проходили добровільну процедуру акредитації. Такий підхід звужує коло потенційних учасників за організаційно-правовою ознакою та безпідставно обмежує конкуренцію.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та пропорційності. Частина четверта статті 22 цього Закону прямо забороняє встановлення дискримінаційних вимог у тендерній документації. Стаття 16 Закону визначає вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв, і вимога щодо обов’язкової наявності акредитаційного сертифіката серед них відсутня. Таким чином, Замовник встановлює додатковий кваліфікаційний критерій, який не передбачений законодавством, що є перевищенням його повноважень.
З огляду на викладене, вимога про обов’язкове надання акредитаційного сертифіката закладу охорони здоров’я є такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, не є необхідною для підтвердження спроможності надавати послуги з дистанційного опису КТ-досліджень, порушує принципи недискримінації та пропорційності і підлягає виключенню з тендерної документації
Більш того Порядком організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 № 681 не встановлено жодних вимог до акредитації закладу.
4. Вимога щодо надання копії чинного Сертифіката на систему управління якістю відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ EN ISO 9001:2015 (або міжнародного стандарту ISO 9001:2015) · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. Керуючись принципами здійснення публічних закупівель, визначеними статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо зобов’язати Замовника виключити/ внести зміни до п. 6 Додатку №2 тендерної документації.
Відповідно до пункту 6 Додатку 2 Документації (зі змінами) встановлено:
«6. На підтвердження впровадження та функціонування системи управління якістю, що гарантує стабільність надання послуг/постачання товарів, Учасник у складі пропозиції повинен надати: Копію чинного Сертифіката на систему управління якістю відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ EN ISO 9001:2015 (або міжнародного стандарту ISO 9001:2015). Сфера поширення (дія) наданого сертифіката повинна стосуватися предмету закупівлі (або стосуватись медичних послуг).»
Вважаємо, що дана вимога Документації є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлена Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників з огляду на наступне:
Пунктом 2 статті 23 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. Чинним законодавством України не передбачено обов’язкових вимог щодо отримання та застосування суб’єктами господарювання сертифіката ДСТУ EN ISO 9001:2015 при наданні консультативних послуг лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM).
Жодним нормативно-правовим актом України не встановлено обов’язковість наявності сертифіката ISO 9001:2015 для здійснення медичної практики, надання послуг з опису КТ, провадження телемедичної діяльності. Більш того Сертифікат ISO 9001 імплементований в Україні як державний стандарт двічі, як ДСТУ ISO 9001:2015, та ДСТУ ISO 9001:2018. Замовник же в своїй Документації вимагає лише ISO 9001:2015, що вже є порушенням законодавства.
10 лютого 2026 року Замовником були внесені зміни до Документації, і саме в частині цієї вимоги. Термін подання тендерних пропозицій до 0:00 16 лютого 2026 року. Сама по собі сертифікація займе не менше 7 робочих днів. Оскаржувана вимога Замовника грубо втручається у господарську діяльність скаржника і вимагає впровадження структурних елементів і процесів компанії, які не стосуються предмета закупівлі.
ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» не характеризує послуги з інтерпретації та опису КТ з технічної сторони і не засвідчує його якість. Натомість цей стандарт стосується структури й урядування організації учасника та певних її внутрішніх процесів. Відсутність сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 ніяк не означає, що суб’єкт господарювання надає неякісні послуги.
Право на надання консультативних послуг лікаря з інтерпретацією результатів та опису наданих електронних копій КТ – досліджень (у форматі DICOM) підтверджується виключно:
• ліцензією МОЗ на медичну практику;
• відповідністю Ліцензійним умовам;
• наявністю лікарів відповідної спеціалізації;
• дотриманням клінічних протоколів.
ISO 9001 регулює загальну систему управління якістю суб’єкта господарювання та:
• не підтверджує професійну компетентність лікаря-рентгенолога;
• не гарантує клінічну правильність медичного висновку;
• не є спеціалізованим медичним стандартом.
Якість опису КТ визначається кваліфікацією лікаря, а не наявністю системного сертифіката підприємства.
Таким чином, вимога щодо надання копії чинного Сертифіката на систему управління якістю відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ EN ISO 9001:2015 (або міжнародного стандарту ISO 9001:2015). Сфера поширення (дія) наданого сертифіката повинна стосуватися предмету закупівлі (або стосуватись медичних послуг) є необґрунтованою, дискримінаційною для нас, та такою, що порушує наші законні права і позбавляє нас можливості якісно підготувати тендерну пропозицію, яка не буде відхилена Замовником.
Отже, на підставі вищевикладеного, вважаємо вимогу незаконною, а також такою, що порушує наші охоронювані законом права та інтереси як учасника, який бажає взяти участь у процедурі закупівлі.