Концентрований мийний засіб для прання, Підсилювач прання з високою знежирюючою дією, Низькотемпературний відбілювач-дезінфектант для прання, що не містить хлорвмісних сполук

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 1866-р/пк-пз від 18.02.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОВІН ТМ" (код ЄДРПОУ: 41426106) від 07 лютого 2026 № UA-2026-02-02-014541-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 10.02.2026 № 1448-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 17.02.2026 завантажив заперечення на пояснення Замовника.

Замовник 18.02.2026 завантажив додаткові пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Скаржник зазначає, що Документацією прописано вимоги не до предмета закупівлі, а до обслуговування його обладнання, тобто до послуг.

Назва предмета даної закупівлі: "Концентрований мийний засіб для прання, Підсилювач прання з високою знежирюючою дією, Низькотемпературний відбілювачдезінфектант для прання, що не містить хлорвмісних сполук ДК 021:2015: 39830000-9 Продукція для чищення". Таким чином, предметом даної закупівлі є товар.

Разом з тим, Документація містить вимоги надання послуг щодо обслуговування обладнання, яке належить Замовникові.

Зокрема, у пункті 5 блоку 4 "4. Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Документи та/та або інформація які подаються Учасником процедури закупівлі)" Додатку 1 Документації зазначається:

"У разі необхідності Постачальник здійснює своїми силами та за свій рахунок:

- Програмування та коригування програм прання;

- Калібрування дозуючих насосів;

- Налаштування норм подачі хімічних засобів відповідності до технології виробника.

На підтвердження учасник, у складі тендерної пропозиції надає гарантійний лист".

Такі послуги, як налаштування програмного забезпечення обладнання, калібрування дозуючих пристроїв, налаштування норм подачі хімічних засобів відповідними дозаторами Замовника не відносяться до вищезазначеного коду ДКПП. Вони можуть надаватися, зокрема, за кодами 98311200-8 Послуги з утримання пралень;

50312600-1 Технічне обслуговування і ремонт обладнання інформаційних технологій;

тощо.

Але аж ніяк не 39830000-9: Продукція для чищення.

Таке доповнення предмета закупівлі порушує норми Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 (надалі – Порядок), яким встановлюється імперативна норма, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Разом з тим, вартість таких послуг із налаштування, з урахуванням поточного стану обладнання у Замовника, може бути співставною із вартістю самих засобів, що закуповуються.

Також, пунктом 6 блоку 4 додатку 1 Документації вимагається надання Учасником в складі пропозиції технологічних карт та розрахунків потреби.

Скаржник зазначає, що технологічні карти прання відповідають програмам прання і складаються організацією ( особою), що безпосередньо виконує наладку прального процесу виключно окремо для кожної конкретної марки пральної машини. Звісно, що норми витрат мийних засобів, оптимальний температурний режим та терміни їх використання а, також типи оброблювальної білизни надаються виробником мийних засобів в інструкціях з використання. Скаржник, як саме виробник предмету закупівлі, безумовно долучить зазначені інструкції до складу своєї пропозиції.

Складання ж розрахунків з потреби у Предметі закупівлі є істотною умовою договору закупівлі, тобто виключним обов’язком саме Замовника.

Частина перша статті 23 Закону визначає, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики.

Таким чином, оскільки предметом даної закупівлі є товар, то опис характеристик послуг Замовник не має підстав зазначати, а також встановлювати у ТД вимоги до них.

Наслідком порушення Замовником Порядку є протиправна і, відповідно, дискримінаційна по відношенню до Скаржника наступна кваліфікаційна вимога Замовника:

Спеціаліст (технолог), який здійснює налаштування програм прання та дозування, повинен надати документальне підтвердження проходження навчання/підвищення кваліфікації на заводі виробнику мийних засобів або у сертифікованому навчальному центрі виробника, сертифікат тощо.

Скаржник, як завод-виробник мийних засобів звісно, має в штаті спеціаліста з кваліфікацією "інженер-технолог" (напрям-хімічні технології), який в змозі здійснювати налаштування програм виготовлення продукції в реакторах технологічних ліній з відповідним дозуванням сировини в зазначені реактори. Але змусити його опанувати процеси налаштування програм прання та дозування в пральні машини Скаржник, як мінімум, не має жодних прав. Додатково Скаржник зауважує, що навіть виробники мийних засобів світового рівня далеко не усі можуть дозволити собі утримання сертифікованих навчальних центрів з прання.

Скаржник пропонує зобов’язати Замовника виключити з ТД вимоги, що встановлюються ним не до засобів, які є предметом закупівлі, а стосовно надання послуг щодо обслуговування обладнання., зокрема, у Додатку1 та Проекті Договору.

Замовник зазначає, що встановлені вимоги є об’єктивно необхідними, функціонально пов’язаними з предметом закупівлі та спрямованими на запобігання негативним наслідкам, з якими Замовник вже стикався під час виконання попередніх договорів.

Предметом закупівлі є товар – мийні засоби для прання (ДК 021:2015: 39830000-9);

жодні послуги не виділяються в окремий предмет закупівлі та не оплачуються окремо;

вимоги щодо налаштування дозування та програм прання є супровідними діями, безпосередньо пов’язаними з коректним та ефективним використанням товару, а не самостійною послугою.

Такі дії не змінюють правової природи предмета закупівлі та не порушують Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства від 15.04.2020 №708.

Твердження Скаржника про те, що "розрахунок потреби є істотною умовою договору", є хибним, оскільки воно суперечить положенням Цивільного кодексу України (ЦКУ), який встановлює порядок визначення істотних умов будь-якого договору, в тому числі й укладеного за результатами публічної закупівлі.

Розрахунок споживання не є предметом договору.

Предметом цього договору є товар (мийні засоби для прання) у конкретній кількості та асортименті, а не інформаційно-аналітичний розрахунок. Вимога надати розрахунок є частиною кваліфікаційної процедури та інструментом оцінки пропозиції, а не складовою самого предмета договору.

Запитуючи розрахунок, Замовник реалізує своє право на перевірку технічної та економічної реалістичності пропозиції учасника. Цей документ дозволяє на етапі оцінки, а не виконання договору, виявити ризики.

Сам по собі розрахунок:

- не створює для Замовника зобов'язання спожити саме такий обсяг;

- не створює для Учасника зобов'язання забезпечити саме таку витрату;

- не є умовою, щодо якої сторони домовляються при укладанні договору.

Таким чином, розрахунок є технічним документом договірної стадії, а не істотною умовою самого договору.

Перевагою використання професійного прального обладнання МАЄ БУТИ: висока продуктивність та швидкість (здатність обробляти великі обсяги білизни за короткий час), Економічність (оптимізація витрат на воду, мийні засоби та електроенергію, що знижує собівартість прання 1 кг білизни), якість та стерилізація (забезпечення вищої якості очищення, можливість ефективного видалення складних плям та бактерицидна обробка), а відтак встановлені Замовником вимоги в тендерній документації щодо закупівлі засобів для прання не є теоретичними чи надлишковими а являються прямим та обґрунтованим наслідком реального виконання попереднього договору на постачання мийних засобів для прання.

Під час співпраці з постачальником в попередній закупівлі Замовник зіткнувся з системною проблемою, яка є фактичним доказом необхідності внесення відповідних вимог до тендерної документації:

Невідповідність розрахунків реальності: Заявлені постачальником норми витрати мийних засобів виявилися значно заниженими. Фактичне споживання перевищувало розрахункові показники, що призвело до непередбачуваного та неконтрольованого збільшення витрат.

Колапс автоматизованого процесу: Професійне пральне обладнання лікарні оснащене автоматичними дозуючими насосами. Через суттєве збільшення фактичних витрат система автоматичного дозування стала функціонально неспроможною. Це змусило Замовника повністю відмовитись від автоматизації та перейти на ручне завантаження всіх компонентів мийних засобів для кожного циклу прання.

Каскадні негативні наслідки ручного дозування:

Економічна недоцільність: Замість економії коштів, Замовник отримав їх неефективне використання через постійне перевитрачання засобів, спричинене неточністю ручного дозування.

Втрата робочого часу та неефективність персоналу: Ручне завантаження вимагало постійної присутності та участі персоналу пральні у процесі, який мав бути повністю автоматизованим. Це створювало "вузькі місця" в роботі, відволікало працівників від інших завдань та значно знижувало загальну продуктивність пральні.

Різке зниження якості прання: Людський фактор при ручному дозуванні призводив до порушення пропорцій хімічних компонентів. Наслідком цього стали багаторазові перепрання білизни, що, в свою чергу, спричиняло додаткові витрати води, електроенергії, мийних засобів та призводило до передчасного зношення як лікарняної білизни, так і самого обладнання.

Загроза санітарно-гігієнічним нормам: Нестабільна якість прання в умовах медичного закладу – це прямий ризик для інфекційного контролю та безпеки пацієнтів.

Таким чином, відсутність у попереднього постачальника компетенцій для налаштування обладнання під властивості його ж продукту призвела до системного збою в роботі пральні. Саме для запобігання повторенню цієї руйнівної ситуації Замовник встановив превентивні вимоги: надати розрахунки для їх попередньої оцінки та підтвердити вміння налаштовувати дозуючі системи.

Щодо вимог до кваліфікації спеціаліста (інженера-технолога) Замовник зазначає. що вимога не обмежується наявністю спеціаліста виключно у штаті, допускається залучення фахівця на підставі цивільно-правового договору. Вимога є пропорційною, обґрунтованою та безпосередньо пов’язаною з безпечним і ефективним використанням товару.

Документація не містить дискримінаційних вимог.

Вимоги щодо технологічних карт, розрахунків і налаштувань обґрунтовані фактичним негативним досвідом Замовника та спрямовані на захист його інтересів.

Скаржник у додаткових поясненнях зазначає, що вимагаючи надати послуги з обслуговування обладнання, належного Замовнику (а саме: здійснити своїми силами та за свій рахунок програмування та коригування програм прання, калібрування дозуючих насосів; налаштування в пральних машинах норм подачі хімічних засобів) в межах закупівлі товару ( мийних засобів) Замовник в складі Документації навіть не надав марок професійних прально-віджимних машин бар’єрного типу PRIMUS виробництва Alliance Laundry Systems СЕ s.r.o із системою автоматичного дозування рідких мийних засобів, саме тих машин, що надежать Замовнику.

В складі зразків технологічних карт прання, які є додатками до Проекту договору про закупівлю, наведено плануєму масу білизни для завантаження пральних машин: 18 кг та 24 кг . Тому Скаржник припускає, що маються на увазі пральні машини PRIMUS FXB180 ( із завантаженням 18 кг) та PRIMUS FXB240 ( із завантаженням 24 кг). Орієнтовна вартість пральної машини PRIMUS FXB240 на ринку України складає 140-200 тис. грн.

При цьому найбільш імовірним постачальником цих машин в адресу Замовника є Компанія "КОНТИНЕНТ ЛАНДРІ СОЛЮШИНС" ( в минулому ТОВ "КОНТИНЕНТ ВВ"), що позиціонує себе в якості ексклюзивного постачальника на ринку України комплексних рішень для прален на основі промислового обладнання виробництва бельгійської компанії PRIMUS впродовж 20 років. За інформацією з сайту https://continent.com.ua постачальник обладнання зазвичай і виконує технічне обслуговування обладнання, що постачається.

Для розуміння процесу програмування пральних машин PRIMUS з сенсорною системою керування XControl FLEX PLUS Скаржник додає до заперечень вихідний посібник з програмування Xcontrol Plus (надалі-Інструкція).

Розділом 4 "Ініціалізація пральної машини" (стор.25 Інструкції) виробником передбачено, що налаштування стандартних програми або створення нових програм у меню "Програмування" є заключним (четвертим) етапом ініціалізації пральної машини. В свою чергу, ініціалізацію пральної машини виробник доручує виключно кваліфікованому персоналу (стор.25 Інструкції). Отже саме цей персонал нестиме фінансову відповідальність за свої дії згідно попередження виробника на стор.25 Інструкції (позначено Скаржником). Досить поверхневого погляду на Інструкцію, для розуміння високого ступеню фахової підготовки для реалізації написання відповідної програми прання.

Скаржник наполягає на тому, що обов’язок складання цього розрахунку, як додатку до Договору, лишається за Замовником.

Додаток 2 до ТД містить технічні вимоги до мийних/пральних засобів, які по суті не є вимогами до саме засобів, а залежить від моделі та стану самої пральної машини, або від налаштування програмного забезпечення.

А саме:

"Технічні вимоги до мийних/пральних засобів:

1. Норма витрати: не більше 12 г на 1 кг сухої білизни при досягнені гарантованого ступеня відпирання.

2. Гарантований ступінь відпирання (білість): не менше 85% при температурі прання 60 °C.

3. Ефективність видалення плям: не менше 90% за тест забрудненнями (жир, кров) при заявленій нормі витрати".

Щодо досягнення гарантованого ступеня відпирання. Гарантований ступінь відпирання — це термін, що використовується в технічних характеристиках пральних машин для позначення здатності приладу видаляти забруднення з тканин за стандартних умов випробувань. Цей показник зазвичай оцінюється за результатами тестування на спеціально забруднених зразках тканини та позначається класами ефективності прання.

Ефективність визначається згідно з міжнародними та державними стандартами (наприклад, ДСТУ EN 60456). Для цього порівнюють мрезультат прання випробуваної машини з еталонною машиною на ідентичних типах забруднень (чай, кров, вино, жир тощо).

Гарантований ступінь відпирання (білість): не менше 85% при температурі прання 60 °C може бути досягнутий незалежно від вибору програм лише за умови можливості пролонгації при цьому експозиції дії мийного засобу ( тобто втручання в програму прання все одно відбудеться).

Показник ефективність видалення плям: не менше 90% за тест забрудненнями (жир, кров) при заявленій нормі витрати може бути гарантовано досягнутим знову таки за рахунок пролонгації експозиції (тобто подовжування дії) відбілювача та ензимів що перебувають в складі Концентрованого мийного засобу для прання. При цьому одночасне дозування ензимів та відбілювача або ензимів та підсилювача прання не припустимо (ензими не працюють в гарячій воді та в середі з високим Рh). Врегулювання цього конфлікту досягається знову таки відповідним програмуванням.

Враховуючи необхідність налаштування програм прання при кожній зміні мийних/пральних засобів, Скаржник пропонує Замовнику долучити до вимог ТД надання учасником закупівлі в складі тендерних пропозицій у довільному вигляді покрокової методики з використання кожного з мийних засобів в пральному процесі слабо, нормально та сильно забруднених речей (окремо – плями крові) із зазначеними показниками (для кожного типу забрудненості та типу тканини Замовника):

- послідовність використання засобу;

- оптимальна температура робочого розчину засобу;

- оптимальна концентрація робочого розчину засобу (а не витрата засобу!);

- оптимальна експозиція відпрацювання засобу.

Замовник у додаткових поясненнях зазначає, що концентровані хімічні мийні засоби — це продукти, що вимагають точного дотримання параметрів застосування задля досягнення задекларованого виробником результату. Постачальник, який пропонує такий товар, зобов'язаний забезпечити умови для його коректного використання — це є частиною якісної характеристики товару, а не самостійною послугою.

Сам Скаржник у своїх Запереченнях підтверджує цю нерозривність, зазначаючи:

"гарантований ступінь відпирання може бути досягнутий лише за умови пролонгації експозиції... тобто втручання в програму прання все одно відбудеться", а також: "одночасне дозування ензимів та відбілювача або ензимів та підсилювача прання не припустимо...

врегулювання цього конфлікту досягається відповідним програмуванням". Таким чином, Скаржник сам визнає: без відповідного налаштування обладнання під конкретний засіб неможливо досягти заявлених характеристик продукту.

Скаржник пропонує Замовнику включити до Документації вимогу надання учасником покрокової методики застосування мийних засобів у пральному процесі "слабо, нормально та сильно забруднених речей (окремо — плями крові)".

Замовник діє виключно в правовому полі чинного законодавства. Класифікація білизни в закладах охорони здоров'я визначена не суб'єктивними уявленнями постачальника хімічних засобів, а обов'язковим нормативно-правовим актом — Державними санітарними нормами та правилами зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни в закладах охорони здоров'я, затвердженими наказом МОЗ України від 08.05.2025 № 785 (далі — ДСанНіП № 785), що набрали чинності 04.07.2025.

Відповідно до ДСанНіП № 785 білизна в ЗОЗ класифікується не за побутовим принципом "слабо/нормально/сильно забруднена", а за епідеміологічним критерієм: на забруднену (до 10% поверхні забруднено біологічними рідинами) та брудну (понад 10% поверхні забруднено біологічними рідинами). Саме ця класифікація є обов'язковою для Замовника як закладу охорони здоров'я і визначає режими прання та дезінфекції.

Запропонована Скаржником триступенева шкала "слабо/нормально/сильно забруднена" не відповідає чинній нормативній базі і є неприйнятною для включення до Документації.

ДСанНіП № 785 встановлює, що білизна переться в пральних машинах бар'єрного типу за режимами, що унеможливлюють перехресне забруднення. Режими прання визначаються з урахуванням епідеміологічного статусу білизни та вимог інфекційного контролю — це компетенція Замовника та відповідального медичного персоналу, а не учасника закупівлі хімічних засобів.

Вимога окремо описати методику для "плям крові" свідчить про нерозуміння Скаржником правової природи лікарняної білизни: відповідно до ДСанНіП № 785 білизна з будь-яким забрудненням біологічними рідинами (у тому числі кров'ю) підпадає під категорію забрудненої або брудної і обробляється за відповідним режимом дезінфекції та прання, а не за рекламними рекомендаціями постачальника засобу.

Пропозиція Скаржника фактично спрямована на підміну нормативно встановленої системи класифікації та обробки лікарняної білизни власними уявленнями про методику прання з метою просування конкретного продукту. Замовник не має права і не має наміру відступати від вимог ДСанНіП № 785 на вимогу учасника закупівлі.

Скаржник не може визначитися з власною позицією: з одного боку, він погоджується з тим, що розрахунок споживання не створює зобов'язань ані для Замовника, ані для Учасника. З іншого — наполягає на тому, що обов'язок його складання лежить на Замовнику.

Замовник зазначає, що орієнтовний розрахунок споживання товару є технічним інструментом планування, а не істотною умовою договору в розумінні статті 638 Цивільного кодексу України та статті 41 Закону.

Законодавство не встановлює обов'язку Замовника включати до Документації методику розрахунку норм витрати хімічних засобів, визначену постачальником.

Відповідальність за правильність технологічних параметрів застосування засобу несе його виробник, а не Замовник.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік всіх документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

1. Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону "Про публічні закупівлі"* Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід Компанія-постачальник повинна забезпечити наявність спеціаліста з кваліфікацією "інженер-технолог" (напрям-хімічні технології), який може перебувати у штаті Учасника або залучатися на підставі цивільно-правового договору. Кваліфікація підтверджується дипломом/сертифікатом тощо.

Спеціаліст (технолог), який здійснює налаштування програм прання та дозування, повинен надати документальне підтвердження проходження навчання/підвищення кваліфікації на заводі виробнику мийних засобів або у сертифікованому навчальному центрі виробника, сертифікат тощо.

4. Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі:

5. У разі необхідності Постачальник здійснює своїми силами та за свій рахунок:

- Програмування та коригування програм прання;

- Калібрування дозуючих насосів;

- Налаштування норм подачі хімічних засобів відповідності до технології виробника..

На підтвердження учасник, у складі тендерної пропозиції надає гарантійний лист.

6. У складі тендерної пропозиції учасник надає опис кожного запропонованого мийного засобу за критеріями:

Технологічні карти прання із зазначенням:

-типів білизни (бавовна, змішані тканини, синтетика тощо);

- характер забруднень (біологічні, жирові, медикаментозні, загальні експлуатаційні);

-етапів прання та дозування кожного засобу.

*Вихідні дані щодо структури білизни та типів забруднень надаються Замовником на етапі укладення договору.

Розрахунки споживання хімії Учасник надає розрахунок потреби у мийних засобах щонайменше на 6 місяців роботи, з урахуванням:

Середнього обсягу білизни 6500 кг/місяць;

Кількості робочих днів пральні -6;

Кількості годин роботи на добу -8.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 1 Документації назва предмета закупівлі:

Концентрований мийний засіб для прання, Підсилювач прання з високою знежирюючою дією, Низькотемпературний відбілювач-дезінфектант для прання, що не містить хлорвмісних сполук ДК 021:2015: 39830000-9 Продукція для чищення.

Враховуючи наведене, вимоги Документації в частині здійснення програмування та коригування програм прання, калібрування дозуючих насосів, налаштування норм подачі хімічних засобів відповідності до технології виробника, надання технологічних карт прання, розрахунку потреби у мийних засобах, а також підтвердження наявності спеціаліста (технолога), який здійснює налаштування програм прання та дозування не узгоджуються з предметом закупівлі.

Зазначені вимоги не дають можливості суб’єктам господарювання належним чином підготувати Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВІННИЦЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ" (код ЄДРПОУ:

01982749) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Концентрований мийний засіб для прання, Підсилювач прання з високою знежирюючою дією, Низькотемпературний відбілювач-дезінфектант для прання, що не містить хлорвмісних сполук", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-02-014541-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Діана ГОСТЄВА Наталя ЛЕНЬ

Скарга

щодо усунення дискримінаційних вимог тендерної документації