ДК 021:2015: 09320000-8 ‒ Пара, гаряча вода та пов’язана продукція (Теплова енергія у гарячій воді)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№1066-р/пк-пз від 02.02.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" (код ЄДРПОУ:

41789774) від 13 січня 2026 № UA-2026-01-08-005956-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 15.01.2026 №478-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на вебпорталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Скаржник зазначає, що пунктами 9.1 та 10.1 додатку 1 Документації визначено, що учасник тендерної процедури повинен:

"Відповідно до п.п. 2 п.а) статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 13, 20 Закону України "Про теплопостачання", надати документ, виданий уповноваженим органом місцевого самоврядування міста Київ, яким для Учасника тендеру встановлено тариф на теплову енергію для відповідної категорії споживачів, до якої відноситься Замовник";

"Надати розрахунок/структуру тарифу, запропонованого Учасником тендеру, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п'ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання" для відповідної категорії споживачів, до якої відноситься Замовник (надається в довільній формі)".

Скаржник зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про ціни і ціноутворення" суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни.

Статтею 11 ЗУ "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Встановлення тарифу за своєю правовою природою є одним із видів державного регулювання цін, оскільки передбачає безпосередній вплив уповноваженого органу державної влади або органу місцевого самоврядування на рівень ціни (тарифу) на відповідні товари чи послуги.

Таке регулювання здійснюється шляхом затвердження або встановлення фіксованого розміру тарифу, який є обов'язковим для застосування суб'єктами господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми. У результаті суб'єкт господарювання позбавлений можливості самостійно визначати ціну на власний розсуд, що є характерною ознакою саме державного регулювання, а не вільного ціноутворення.

Разом з цим, положення ч. 2 статті 20 ЗУ "Про теплопостачання" прямо визначають, що державне регулювання тарифів застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, які займають монопольне становище на ринку. Таким чином, сам по собі факт здійснення господарської діяльності у сфері теплопостачання не є безумовною підставою для встановлення тарифу в адміністративному порядку.

Суб'єкти господарювання, які не займають монопольного становища на ринку здійснюють свою діяльність за правилами вільного ціноутворення, мають право самостійно формувати ціну на теплопостачання з урахуванням попиту, пропозиції та власних економічно обгрунтованих витрат.

У таких випадках законодавство не передбачає обов'язку отримання розпорядження або рішення уповноваженого органу про встановлення тарифу, оскільки відсутні правові підстави для застосування до них механізмів державного регулювання цін.

За таких обставин вимога Замовника надати "документ, виданий уповноваженим органом місцевого самоврядування міста Київ, яким для Учасника тендеру встановлено тариф на теплову енергію для відповідної категорії споживачів" фактично ставить у нерівні умови учасників процедури закупівлі, оскільки:

застосовується державне регулювання цін, у зв'язку з їх монопольним становищем;

вона може бути виконана виключно суб'єктами господарювання, щодо яких позбавляє можливості участі у процедурі закупівлі суб'єктів господарювання, які правомірно здійснюють діяльність на конкурентному ринку та застосовують вільні ціни;

не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не має об'єктивного зв'язку з предметом закупівлі.

У додаток до вищевикладеного Скаржник зазначає, що є суб'єктом господарювання, який має належний практичний досвід виконання договорів з постачання теплової енергії за вільною (нерегульованою) ціною, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України у сфері ціноутворення та теплопостачання. Такий досвід підтверджує спроможність товариства якісно, своєчасно та на професійному рівні надавати послуги з теплопостачання споживачам на конкурентних засадах.

Водночас, встановлення Замовником вимоги щодо обов'язкового надання документа, виданого уповноваженим органом місцевого самоврядування міста Києва, яким для учасника встановлено тариф на теплову енергію, є такою, що не враховує правовий статус та особливості діяльності суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання.

Внаслідок застосування зазначеної вимоги, Скаржник фактично позбавлений можливості брати участь у зазначеній закупівлі.

Положеннями статті 16 ЗУ "Про теплопостачання" передбачено, що до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належать встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також тарифів на теплову енергію, що виробляється за допомогою систем автономного теплопостачання, суб'єктам господарювання ліцензіатам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не є органом місцевого самоврядування.

Таким чином, з урахуванням наведених норм законодавства, слід дійти висновку, що встановлення тарифів на теплову енергію для окремих категорій суб'єктів господарювання віднесено виключно до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а не органів місцевого самоврядування.

За таких умов ліцензіати НКРЕКП об'єктивно не можуть надати документ, виданий органом місцевого самоврядування міста Києва, про встановлення для них тарифу на теплову енергію.

У додаток до вищевикладеного Скаржник окремо наголошує, що встановлення дискримінаційної вимоги саме щодо ліцензіатів НКРЕКП є необґрунтованим та позбавленим логічного і правового підґрунтя. Така умова не випливає ані зі специфіки предмета закупівлі, ані з потреб Замовника, ані з вимог чинного законодавства у сфері теплопостачання та публічних закупівель.

Ринок теплопостачання в Україні є достатньо розвиненим і конкурентним, на ньому здійснюють діяльність як суб'єкти господарювання, які працюють за вільними (нерегульованими) цінами, так і суб'єкти природних монополій, у тому числі ліцензіати НКРЕКП. Така конкуренція об'єктивно створює для Замовника можливість обрати найбільш економічно вигідну пропозицію, отримати якісну послугу з теплопостачання та забезпечити ефективне і раціональне використання бюджетних коштів.

Натомість встановлення вимоги, яка штучно звужує коло потенційних учасників, фактично нівелює конкурентні механізми ринку та обмежує доступ до участі у закупівлі професійних та досвідчених постачальників теплової енергії.

Щодо встановлення дискримінаційних вимог у п. 10.1 Додатку 1 Документації, Скаржник зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію для суб'єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб'єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб'єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.

Згідно з ч. 5 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання" тарифи на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення визначаються для суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, як різниця між тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до частини четвертої цієї статті, і тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, що визначаються на рівні діючих для суб'єкта господарювання тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб'єкта господарювання встановлених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів тарифи на транспортування та постачання теплової енергії визначаються на рівні середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії.

Замовник у п. 10.1 Додатку 1 Документації вважає, що розрахунок/структура тарифу, запропонованого учасником тендеру має бути розрахований відповідно до частини четвертої та/або п'ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання" для відповідної категорії споживачів, та просить надати відповідний розрахунок.

Зазначена вимога повністю не відповідає чинному законодавству України у сфері теплопостачання, а також судовій практиці з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

За змістом частини п'ятнадцятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання" вбачається, що встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обгрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.

Пунктом 20 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 визначено, що планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Так, Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 420/11597/22 зазначив, що у при встановленні тарифу на виробництво теплової енергії виконавчий орган відповідної ради зобов'язаний враховувати економічно обгрунтовані витрати суб'єкта господарювання на її виробництво, транспортування та постачання для забезпечення рентабельності такого суб'єкта. Суб'єкти господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії та згідно із Законом України "Про теплопостачання" та Порядком № 869, має право звернення до органу місцевого самоврядування із відповідною заявою про встановлення тарифів на теплову енергію із зазначенням економічного обгрунтування планових витрат.

Разом з тим, усупереч вимогам наведеного вище законодавства, Замовник у Документації вибірково та однобічно посилається виключно на положення частин четвертої та п'ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання", повністю ігноруючи інші норми цієї ж статті, а також пов'язані положення Порядку № 869 та сформовану судову практику Верховного Суду.

Вибіркове застосування Замовником норм Закону України "Про теплопостачання" без урахування системного тлумачення законодавства, Порядку № 869 призводить до необгрунтованого та протиправного обмеження конкуренції, а також свідчить про наявність дискримінаційних умов у тендерній документації щодо суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з теплопостачання на засадах економічно обгрунтованого тарифоутворення.

Зокрема, суб'єкту господарювання, що займає монопольне становище на ринку у місті Києві та має технічну можливість підключення до всіх будівель у місті Києві, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 вересня 2025 року № 51 встановлено тариф на теплопостачання КП "Київтеплоенерго" (копія розпорядження додається).

Зазначений тариф встановлено відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", статей 13, 20 Закону України "Про теплопостачання", статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 291), пунктів 1-6 розділу 11 Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 вересня 2018 року № 239, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 року за № 1172/32624.

Таким чином, КП "Київтеплоенерго" встановлено економічно обгрунтований тариф, однак зазначене підприємство також не може брати участь у проведення закупівлі, оскільки Замовником встановлено умову формування розрахунку/структури тарифу виключно відповідно до частини четвертої та/або п'ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання".

Крім того, положення частини четвертої та/або п'ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання" розповсюджується на виробників теплової енергії, що використовують установки використанням альтернативних джерел енергії, теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки.

Зазначене свідчить, що Замовником відкинута можливість брати участь у проведенні закупівлі виробникам теплової енергії, що використовують стиснений газ, скраплений газ, дизельне паливо, електроенергію, тощо.

Загалом, включення Замовником дискримінаційних вимог, що викладені в п. 9.1 та 10.1 додатку 1 Документації є незрозумілим, нелогічним та таким, що не має належного правового й економічного обгрунтування. Сукупність цих вимог не випливає ані з предмета закупівлі, ані з реальних потреб Замовника, ані з імперативних норм чинного законодавства у сфері теплопостачання, ціноутворення та публічних закупівель.

Замовник зазначає, що відповідно до частини першої статті 20 Закону "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Частиною третьою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії або альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Частинами четвертою, п'ятою зазначеної статті встановлено, що тарифи на теплову енергію для суб'єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб'єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб'єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.

Тарифи на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення визначаються для суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, як різниця між тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до частини четвертої цієї статті, і тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, що визначаються на рівні діючих для суб'єкта господарювання тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідно категорії споживачів. У разі відсутності для суб'єкта господарювання встановлених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів тарифи на транспортування та постачання теплової енергі визначаються на рівні середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплово енергії.

Частиною одинадцятою статті 20 Закону визначено, що для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб'єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п'ятої цієї статті.

Відповідно до частини тринадцятої зазначеної статті встановлено, що тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

З урахуванням викладеного вище, Документація відповідає вимогам законодавства, зазначена аргументація свідчить про правомірність дій Замовника та відсутність порушення прав і законних інтересів Скаржника.

Скаржник, у додаткових поясненнях до Скарги, зазначає, що зазначені умови Документації виключають наступних потенційних учасників, а саме:

усіх ліцензіатів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), бо остання не є органом місцевого самоврядування та встановлює також тарифи відповідним суб'єктам господарювання.

суб'єктів господарювання, які займають монопольне становище на ринку теплопостачання, яким тарифи встановлені не тільки положеннями закону України "Про теплопостачання", а й іншими нормативно-правовими актами (наприклад "КП "КТЕ") тариф встановлений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", постановою КМУ від 28 грудня 1992 року № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 01 червня 2011 року № 869 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 291), Порядком розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 вересня 2018 року № 239, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 року за № 1172/32624 та ін.

суб'єктів господарювання, які працюють на ринку теплопостачання на підставі вільних цін, без інституту державного регулювання, тобто без встановлених органами місцевого самоврядування тарифів, маючих відповідні ліцензії на виробництво, поставку теплової енергії та які не займають монопольне становище на ринку теплопостачання. Зокрема, Замовником виключено можливість участі у процедурі закупівлі виробників теплової енергії, які здійснюють виробництво тепла з використанням таких видів палива:

- стисненого природного газу;

- скрапленого газу;

- дизельного палива;

- електричної енергії.

Водночас слід зазначити, що установки з виробництва теплової енергії з використанням зазначених видів палива, як правило, мають мобільне або модульне виконання та мають змогу швидко підключитись до систем опалення споживачів, що є дуже важливим у поточний період відсутності та/або нестабільності роботи теплопостачання від ТЕЦ-5 (для НІРа).

Вище перелічені суб'єкти господарювання не відносяться до суб'єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, (тобто вони не є "газовими виробниками", та не є "альтернитивщиками") у відповідності положень закону України "Про альтернативні види палива" (№ 1391-XIV), який регулює виробництво та використання палива з нетрадиційної сировини, стимулюючи зниження залежності від нафтопродуктів, а основними альтернативами є біопаливо (етанол, біодизель, біогаз), водень та синтетичні види палива (синтез-газ, метанол), що забезпечують екологічніші та економічно вигідніші рішення, якот гідроочищена рослинна олія (HVO). Отже положення ст. 20 закону України "Про теплопостачання" теоретично не можуть бути застосовані задля розрахунку вартості тепла таких виробників.

Застосування зазначених обмежень, передбачених Документацією, унеможливлює участь відповідних виробників теплової енергії у процедурі закупівлі, що призводить до необгрунтованого звуження кола потенційних учасників.

Замовник, у відповідь на пояснення Скаржника, зазначає, що відповідно до підпункту другого пункту 18 Статуту підприємство зобов’язане розробляти та затверджувати стратегічний план розвитку, складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до закону, річний інвестиційний план, інвестиційний план на середньострокову перспективу (три–п’ять років), план використання бюджетних коштів у разі передбачення бюджетних призначень, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік.

З наведеного вбачається, що Замовник є державним підприємством, діяльність якого, зокрема, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною третьою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Оскільки оплата теплової енергії Замовником здійснюється, зокрема, за рахунок бюджетних коштів, Замовник зобов’язаний здійснювати розрахунки за теплову енергію виключно за тарифами, встановленими уповноваженими органами.

Придбання теплової енергії за вільними (нерегульованими) цінами у разі здійснення оплати на рахунок бюджетних коштів суперечило б вимогам законодавства у сфері державного регулювання теплопостачання та принципам цільового й ефективного використання бюджетних коштів.

З цією метою Документацією передбачено обов’язок учасника надати документ, що підтверджує встановлення тарифу уповноваженим органом, а також розрахунок такого тарифу відповідно до вимог законодавства.

Зазначені вимоги зумовлені необхідністю дотримання Замовником вимог чинного законодавства, зокрема бюджетного, Закону України "Про теплопостачання" та не містять умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників.

Крім того, Замовник як одержувач бюджетних коштів підпадає під дію державного фінансового контролю відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

У разі здійснення оплати теплової енергії за цінами, що не встановлені у порядку, визначеному законодавством, такі видатки можуть бути розцінені органами державного фінансового контролю як такі, що здійснені з порушенням вимог бюджетного законодавства.

За таких обставин встановлення в Документації вимоги щодо підтвердження учасником застосування тарифу, встановленого уповноваженим органом, є об’єктивно зумовленим обов’язком Замовника діяти в межах вимог бюджетного законодавства та спрямоване на запобігання порушенням у сфері використання бюджетних коштів.

Державною аудиторською службою України (далі – Держаудитслужба) відповідно до пункту 2.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІІ квартал 2025 року було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності державного некомерційного підприємства "Національний інститут раку" (далі – ДНП "НІР") за період з 01.01.2021 по 31.05.2025 за результатами якої складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного некомерційного підприємства "Національний інститут раку" за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2025 року від 25.09.2025 №000400-21/75 (далі – Акт ревізії).

Згідно з Актом ревізії, МПП "ВПК" надавало послуги з теплопостачання у період з червня 2024 року по травень 2025 року з недотриманням рішення КМВА 30.05.2024 № 495, що регламентує порядок, умови та тарифи на відповідні послуги. Як зазначає Держаудитслужба в Акті ревізії, фінансовий план є законною основою для залучення бюджетних коштів, зокрема для оплати комунальних послуг. Так як оплата комунальних послуг включена у фінансовий план, затверджений Міністерством охорони здоров’я України, ДНП "НІР" має право покривати ці витрати за рахунок коштів бюджету. ДНП "НІР", як отримувач послуг, здійснив оплату за теплову енергію відповідно до наданих актів без належної перевірки тарифів, які встановлені КМВА, та дотримання виконавцем вимог чинного законодавства. В недотримання статті 20 Закону України "Про теплопостачання" та пункту 1 статті 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення" внаслідок неврахування ДНП "НІР" тарифу, затвердженого КМВА, ДНП "НІР" здійснено оплату за отримані послуги з постачання теплової енергії за завищеними тарифами, чим завдано матеріальної шкоди (втрат) (витяг з Акту ревізії додається).

Таким чином, Замовник як отримувач бюджетних коштів підлягає державному фінансовому контролю, оплата теплової енергії за тарифами, не встановленими уповноваженим органом, створює ризик повторної кваліфікації Державною аудиторською службою України таких дій як порушення вимог законодавства.

Отже, вимога Документації щодо підтвердження учасником застосування затвердженого тарифу ґрунтується, зокрема, на позиції Держаудитслужби за результатами аудиту діяльності Замовника, з урахуванням технічних факторів, що обумовлюють отримання Замовником теплової енергії (фізично наявні та технічно можливі джерела теплопостачання), та спрямовані на недопущення фінансових порушень та забезпечення належного використання бюджетних коштів.

Так, зазначена у Документації вимога щодо надання учасником документа, виданого уповноваженим органом місцевого самоврядування міста Києва про встановлення тарифу на теплову енергію, зумовлена технічними можливостями теплопостачання до ДНП "НІР".

Актом комісійного огляду тепломережі від 16.12.2025 складеного комісією у складі представників ДНП "НІР", МПП "ВПК" та Управління Державної інспекції енергетичного нагляду України в Київській області встановлено, що:

1) ДНП "НІР" забезпечується енергією, на підставі договорів, від двох теплопостачальних організацій МПП "ВПК" та Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" та під’єднано до двох незалежних вводів теплової енергії від МПП "ВПК" та КП "Київтеплоенерго".

2) Точка приєднання та межа експлуатаційної відповідальності знаходиться:

з МПП "ВПК" на зовнішніх фланцях засувок в теплокамері ДНП "НІР" в сторону індивідуальних теплопунктів ДНП "НІР". - ТК № 202-4/12.

з КП "Київтеплоенерго" на зовнішніх фланцях засувок в теплокамері КП "Київтеплоенерго" – ТК № 202-4/3.

Два теплові вузли (вузол керування теплової енергії) від МПП "ВПК" та КП "Київтеплоенерго" знаходяться в технічно справному стані і мають можливості для прийняття теплоносія (Акт комісійного огляду тепломережі від 16.12.2025 додається).

При цьому, зазначені суб’єкти не підпадають під регулювання з боку НКРЕКП, оскільки належать до сфери регулювання органу місцевого самоврядування, що підтверджується, зокрема, розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 09.06.2025 № 6 встановлено тарифи на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, Малому приватному підприємству "В П К" для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету (додається), а також розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.09.2025 № 51 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води КОМУНАЛЬНОМУ

ПІДПРИЄМСТВУ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".

Щодо тверджень Скаржника про мобільність установок з виробництва теплової енергії з використання стисненого природного газу, скрапленого газу, дизельного палива, електричної енергії та можливість їх швидкого підключення до системи опалення, повідомляємо.

Наразі в Замовника відсутні будь-які підключення, технічні рішення щодо отримання теплової енергії з інших джерел, окрім як від двох теплопостачальних організацій - МПП "ВПК" та Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго", оскільки наявні під'єднання лише до цих двох незалежних вводів теплової енергії від МПП "ВПК" та КП "Київтеплоенерго".

Розміщення мобільних установок з виробництва теплової енергії з використання стисненого природного газу, скрапленого газу, дизельного палива, електричної енергії потребує оформлення прав користування земельною ділянкою відповідно до Земельного кодексу України, отримання містобудівної документації згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також проходження дозвільних процедур у сфері техногенної, пожежної та екологічної безпеки відповідно до Кодексу цивільного захисту України, законів "Про пожежну безпеку" та "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" тощо.

Скаржником не надано доказів наявності оформлених земельних прав, дозвільних або містобудівних документів, а тому його доводи про "швидке підключення" є припущеннями та не підтверджують реальної технічної й правової можливості постачання теплової енергії Замовнику.

Відповідно, питання встановлення тарифів для потенційно можливих постачальників теплової енергії належить до Д документації не спрямована на обмеження конкуренції чи дискримінацію учасників, а об’єктивно відображає існуючі технічні умови на підключення об’єкта до теплових мереж та коло суб’єктів господарювання, які мають реальну можливість здійснювати постачання теплової енергії Замовнику у максимально стислі строки після оголошення результатів проведення закупівлі.

З огляду на статус Замовника як заклад охорони здоров’я, що забезпечує безперервне надання медичної допомоги онкологічним хворим, навіть короткочасне припинення теплопостачання створює критичну загрозу.

Замовник додає, що на території ДНП "НІР" розміщене опалювальне устаткування (котельна установка), що знаходиться у нежитловому приміщенні на першому поверсі будівлі центрального теплового пункту, яке передано в платне користування Малому приватному підприємству "ВПК" на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7698 від 27.12.2016 (далі – Договір).

Відповідно до пункту 5.14 Договору, орендар зобов’язується не надавати третім особам право користування об’єктом оренди та інші права (повністю чи певній частині), що випливають з цього Договору, у тому числі на правах суборенди.

У разі якщо за результатами процедури закупівлі переможцем буде визначено ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД", виникає об’єктивне питання щодо можливості такого суб’єкта господарювання у стислі строки отримати всі необхідні дозвільні, технічні та погоджувальні документи, здійснити підключення до існуючих теплових мереж Замовника та розпочати фактичне постачання теплової енергії в обсягах, необхідними для забезпечення безперервного теплопостачання ДНП "НІР" та загалом можливості такого підключення з огляду на чинні орендні правовідносини та встановлені Договором обмеження щодо передачі третім особам права користування об’єктом оренди.

Також Замовник повідомляє, що КП "Київтеплоенерго" має затверджений тариф на теплову енергію для відповідної категорії споживачів (бюджетних установ), що підтверджується розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.09.2025 № 51 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ

ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ

АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" для населення, бюджетних установ, інших споживачів та релігійних організацій". Зазначеним розпорядженням, що набрало чинності 01.10.2025 року, встановлено тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також на послуги з постачання теплової енергії і гарячої води для КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", "інші споживачі" та "релігійні організації".

Таким чином, на ринку наявні потенційні постачальники теплової енергії до ДНП "НІР, які діють у правовому полі тарифного регулювання і спроможні виконати вимоги Документації. Зокрема, комунальне підприємство "Київтеплоенерго" може брати участь у закупівлі із затвердженими тарифами, при цьому вимога щодо надання розрахунку тарифу відповідно до частини четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання" застосовується лише до тих учасників, на яких поширюється дана норма законодавства. У разі якщо учасник не належить до категорії суб’єктів господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, відсутність зазначеного розрахунку не може бути підставою для відхилення його тендерної пропозиції відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону.

Системний аналіз законодавства України у сфері теплопостачання, зокрема положень статті 20 Закону України "Про теплопостачання", свідчить про імперативний характер правового регулювання питань формування та застосування тарифів на теплову енергію. Зазначена норма встановлює спеціальний механізм тарифоутворення, який підлягає обов’язковому застосуванню всіма суб’єктами господарювання та повністю виключає можливість використання вільних (нерегульованих) цін на теплову енергію.

Отже, у відносинах з постачання теплової енергії застосуванню підлягають саме затверджені тарифи, встановлені уповноваженими органами (НКРЕКП або уповноваженим органом місцевого самоврядування міста Київ), а тому вимога Замовника щодо підтвердження факту встановлення такого тарифу не може розцінюватися як обмеження конкуренції чи дискримінація учасників процедури закупівлі.

Скаржник, у відповідь на пояснення Замовника, зазначає, що законодавство України не містить норм щодо обов'язкового застосування виключно регульованих тарифів у всіх випадках закупівлі товарів, робіт чи послуг за бюджетні кошти.

Зокрема, сама по собі обставина фінансування закупівлі з бюджету не означає автоматичного обов'язку замовника здійснювати розрахунки лише за тарифами.

встановленими уповноваженими органами, якщо відповідний товар або послуга не підпадають під сферу державного регулювання цін (тарифів).

Фактично Замовник приходить до абсурдного висновку, оскільки останній позбавлений права здійснювати закупівлі за вільними (договірними) цінами взагалі, що прямо суперечить нормам цивільного законодавства. У такому разі Замовник був би зобов'язаний встановлювати вимогу щодо наявності затвердженого тарифу у кожній процедурі закупівлі незалежно від предмета закупівлі, чого на практиці не відбувається і що не передбачено законом.

Отже, наведене Замовником твердження не відповідає змісту норм чинного законодавства України, перекручує правову природу державного регулювання цін та не може вважатися правомірним обгрунтуванням зайнятої позиції.

Крім того, Замовник не є бюджетною установою.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Разом з цим, Замовник не фінансуються на 100% з державного бюджету, має змішану форму фінансування, тобто не є бюджетною установою.

Також Замовником не наведено жодної норми закону чи підзаконного нормативноправового акту у сфері теплопостачання або бюджетного законодавства, яка б прямо встановлювала заборону на придбання теплової енергії за вільними (нерегульованими) цінами взагалі, в тому числі і виключно з підстави здійснення оплати за рахунок бюджетних коштів.

Крім того, чинне законодавство не проводить розмежування правового режиму ціноутворення на теплову енергію залежно від джерела фінансування оплати бюджетних чи власних коштів замовника. У нормативно-правових актах відсутні положення, які б встановлювали різні вимоги до ціни (тарифу) на теплову енергію залежно від того, за рахунок яких коштів здійснюється її оплата. Відтак виникає логічне та правомірне питання:

якщо, за твердженням замовника, придбання теплової енергії за вільними цінами є допустимим у разі оплати за власні кошти, то на підставі яких саме норм законодавства така ж операція стає протиправною у разі оплати за рахунок бюджетних коштів.

Посилання Замовника на принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів також не може вважатися взагалі будь-яким правовим обгрунтуванням.

Зазначені принципи не встановлюють заборони на застосування вільних (договірних) цін, а передбачають обов'язок замовника забезпечити економічну обгрунтованість витрат.

прозорість закупівель та дотримання процедур, визначених Законом. Дотримання цих принципів досягається шляхом проведення конкурентних процедур закупівлі та вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, а не шляхом автоматичного виключення можливості застосування вільних цін.

Частиною 2 статті 20 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, с регульованими.

Повне ігнорування замовником зазначеної норми свідчить про умисне перекручування змісту Закону України "Про теплопостачання" та підміну встановлених законом критеріїв власними припущеннями. Фактично замовник безпідставно розширює сферу застосування державного регулювання тарифів, поширюючи її на всіх потенційних учасників процедури закупівлі незалежно від їх правового статусу та становища на ринку, що прямо не передбачено законом.

За таких умов вимога Документації щодо обов'язкового надання документів про встановлення тарифу уповноваженим органом та його розрахунку автоматично виключає з участі у процедурі закупівлі суб'єктів господарювання, які не займають монопольного становища та здійснюють діяльність у конкурентному середовищі, для яких законодавством не встановлено обов'язку застосовувати регульовані тарифи. Отже, зазначена вимога має очевидний дискримінаційний характер, оскільки без належних правових підстав обмежує коло потенційних учасників та суперечить як положенням Закону України "Про теплопостачання" так і основним принципам здійснення публічних закупівель.

Скаржник додає, що як убачається зі змісту висновку Державної аудиторської служби України, який доданий замовником до наданих пояснень, під час проведення аудиту взагалі не досліджувалося та не надавалося оцінки питанню можливості або неможливості застосування вільних (нерегульованих) цін на теплову енергію. У зазначеному висновку відсутні будь-які твердження чи висновки про заборону закупівлі теплової енергії за договірними цінами або про обов'язковість застосування регульованих тарифів у всіх без винятку випадках.

Під час проведення аудиту Замовник фактично не довів перед контролюючим органом відсутність у відповідної теплопостачальної організації монопольного становища на ринку, незважаючи на наявність акту, в якому прямо зазначено, що технічна можливість підключення до об'єкта теплопостачання існує щонайменше для двох теплопостачальних організацій. За таких обставин висновки аудиту були зроблені без належного врахування конкурентного середовища та реальних технічних можливостей альтернативного теплопостачання.

У зв'язку з наведеним є безпідставним покладення замовником негативних наслідків власної позиції та недоведених перед аудиторами обставин на інших потенційних учасників процедури закупівлі. Фактично Замовник, прикриваючись посиланням на висновок Держаудитслужби, який не містить відповідних правових висновків, штучно обмежує коло учасників та покладає необгрунтовані обмеження на теплопостачальні організації, що не є монополістами та законно здійснюють діяльність за вільними (нерегульованими) цінами.

Такий підхід не відповідає вимогам законодавства та принципам добросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель.

Більше того, на вебпорталі "Судова влада України" наявна інформація про реєстрацію судової справи за позовом Замовника до Державної аудиторської служби України щодо оскарження 02.01.2026 відповідної вимоги за результатами аудиторської перевірки, що оформлена даним висновком (судова справа №320/456/26). Зазначена обставина прямо свідчить про незгоду самого Замовника з результатами проведеного аудиту та правовою оцінкою, наданою контролюючим органом.

За таких умов посилання замовника на зазначений висновок Держаудитслужби як на беззаперечну та обов'язкову підставу для формування вимог тендерної документації не є допустимим. Фактично Замовник одночасно оскаржує висновок контролюючого органу в судовому порядку та водночас використовує його як аргумент на підтвердження правомірності власної позиції, що є неприйнятним.

Крім того, до моменту набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі правова оцінка, викладена у висновку Держаудитслужби, є спірною та такою, що перебуває під сумнівом. Відтак будь-які твердження та висновки замовника, які грунтуються виключно на оскаржуваному висновку, не можуть вважатися належним та достатнім обгрунтуванням встановлених ним вимог, а є лише суб'єктивною позицією замовника, за правильність якої він фактично не несе правової відповідальності.

Постановою НКРЕКП від 29.12.2021 № 2975 Установлено ТОВАРИСТВУ З

ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" тарифи на виробництво теплової енергії, що використовується зокрема і для забезпечення послугами установ, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів.

ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" здійснює свою діяльність у місті Києві.

Слід окремо наголосити, що мова у даному випадку взагалі не йде про фактичну кількість тепломереж або теплопостачальних організацій, які на теперішній час підключені до об'єкта замовника. Навпаки, саме подальше застосування та збереження в тендерній документації зазначених дискримінаційних умов об'єктивно перешкоджає виникненню та реалізації можливості підключення інших теплопостачальних організацій у майбутньому.

штучно звужуючи коло потенційних учасників процедури закупівлі.

Більше того, умови публічної закупівлі за своєю правовою природою не можуть формуватися з урахуванням інтересів або технічних характеристик лише двох конкретно визначених суб'єктів господарювання. Документація повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а отже забезпечувати можливість участі у процедурі закупівлі будь-яких інших суб'єктів господарювання, які потенційно здатні надати відповідний товар або послугу на законних підставах.

Сам по собі факт того, що станом на дату складання акту, на який посилається замовник, до відповідних теплових мереж були підключені лише дві теплопостачальні організації, не має жодного вирішального правового значення. Така обставина лише відображає поточний стан речей на певний момент часу та не може слугувати підставою для обмеження конкуренції або встановлення вимог, які унеможливлюють участь інших потенційних постачальників.

Крім того, чинне законодавство не забороняє використання альтернативних правових механізмів доступу до теплових мереж, зокрема шляхом їх оренди, користування на договірних засадах або іншими передбаченими законом способами. Отже, наявність або відсутність у суб'єкта господарювання власних теплових мереж не може автоматично слугувати критерієм для обмеження його права на участь у процедурі публічної закупівлі.

Посилання Замовника на фактичне підключення лише двох організацій с необгрунтованим та не може виправдовувати встановлення дискримінаційних умов.

Навпаки саме такі умови перешкоджають розвитку конкуренції, створенню реальних альтернатив та залученню інших теплопостачальних організацій до участі у закупівлі, що прямо суперечить вимогам законодавства у сфері публічних закупівель.

Скаржник зазначає, що тимчасове приєднання не потребує укладення жодних договорів оренди чи наявності будь-яких інших документів на які посилається Замовник.

Так само необгрунтованими є припущення Замовника щодо невідповідності мобільної установки вимогам дозвільних процедур у сфері техногенної, пожежної та екологічної безпеки.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- розпорядження від 09.06.201 №1298 ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КМДА) "Про видачу ліцензії ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД", відповідно до якого, зокрема:

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 308 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання":

1. Видати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ код "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" (ідентифікаційний 41789774. місцезнаходження: Україна, 01032, місто Київ, вул. Жилянська, будинок 126/23) ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.

2. ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕПЛИЙ

КВАРТАЛ.СХІД" внести, на відповідний рахунок територіального органу Державної казначейської служби України за кодом класифікації доходів бюджету 22011800 згідно з додатком, плату за видачу ліцензії, яка становить 10 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день видання цього розпорядження";

- Декларацію№ 144507/26 про провадження господарської діяльності, відповідно до якої, зокрема:

Назва ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕПЛИЙ

КВАРТАЛ.СХІД"

Місце провадження господарської діяльності:

Адреса місця провадження господарської діяльності 03189, м.Київ, Голосіївський, вул. Здановської Юлії, буд. 33/43 Дозвільні документи:

Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках".

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та інформації, які повинен надати учасник у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:

9.

Документ з інформацією про встановлений тариф.

9.1. Відповідно до п.п. 2 п.а) статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 13, 20 Закону України "Про теплопостачання", надати документ, виданий уповноваженим органом місцевого самоврядування міста Київ, яким для Учасника тендеру встановлено тариф на теплову енергію для відповідної категорії споживачів, до якої відноситься Замовник.

10.

Розрахунок/структура тарифу.

10.1. Надати розрахунок/структуру тарифу, запропонованого Учасником тендеру, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання" для відповідної категорії споживачів, до якої відноситься Замовник (надається в довільній формі).

Листом Комісії від 23.01.2026 № 20-29.1/11-17ПЗе надіслано запит Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), відповідно до якого, зокрема: "… зазначаємо про необхідність надати роз’яснення за наступними питаннями:

1) Чи підпадає ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" під категорію суб’єктів господарювання, для яких обов’язковим є встановлення тарифів на теплову енергію органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та інших нормативно-правових актів, для провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії;

2) Чи має ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД", як суб’єкт господарювання, що не займає монопольного становища на ринку теплопостачання, право постачати теплову енергію Замовнику (споживачу, що відноситься до категорії регульованих споживачів) за вільними (нерегульованими) цінами;

3) Чи зобов'язаний ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" як суб’єкт господарювання, що не займає монопольного становища на ринку теплопостачання, здійснювати розрахунок тарифу, виключно відповідно до частини четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання";

4) Чи зобов’язані державні підприємства, зокрема Державне некомерційне підприємство "Національний інститут раку" здійснювати закупівлю пари, гарячої води та пов’язаної продукції (Теплова енергія у гарячій воді), які є предметом зазначеної закупівлі виключно у категорії суб’єктів господарювання, для яких обов’язковим є встановлення тарифів на теплову енергію органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та інших нормативно-правових актів.

Листом від 23.01.2026 №1019/18.4/7-26 НКРЕКП повідомило, зокрема: "Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ. СХІД" (далі – Товариство) не є ліцензіатом НКРЕКП і відповідно регулювання діяльності у сфері теплопостачання, зокрема у частині ліцензування та встановлення тарифів Товариству не належить до повноважень НКРЕКП.

Водночас слід зазначити, що згідно з положеннями Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою № 308, регулювання діяльності підприємств сфери теплопостачання (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках) здійснюється обласними і Київською міською державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, які на сьогодні наділені повноваженнями щодо здійснення ліцензування, контролю та встановлення тарифів".

Листом Комісії від 23.01.2026 № 20-29.1/11-20ПЗе надіслано запит Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі – Департамент житлово-комунальної інфраструктури), відповідно до якого, зокрема: "… зазначаємо про необхідність надати роз’яснення за наступними питаннями:

1) Чи підпадає ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" під категорію суб’єктів господарювання, для яких обов’язковим є встановлення тарифів на теплову енергію органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та інших нормативно-правових актів, для провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії;

2) Чи має ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД", як суб’єкт господарювання, що не займає монопольного становища на ринку теплопостачання, право постачати теплову енергію Замовнику (споживачу, що відноситься до категорії регульованих споживачів) за вільними (нерегульованими) цінами;

3) Чи зобов'язаний ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" як суб’єкт господарювання, що не займає монопольного становища на ринку теплопостачання, здійснювати розрахунок тарифу, виключно відповідно до частини четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання";

4) Чи зобов’язані державні підприємства, зокрема Державне некомерційне підприємство "Національний інститут раку" здійснювати закупівлю пари, гарячої води та пов’язаної продукції (Теплова енергія у гарячій воді), які є предметом зазначеної закупівлі виключно у категорії суб’єктів господарювання, для яких обов’язковим є встановлення тарифів на теплову енергію органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та інших нормативно-правових актів.

Листом від 26.01.2026 № № 058-1613 Департамент житлово-комунальної інфраструктури повідомив, зокрема:

"У Департаменті житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) опрацьовано лист Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 23.01.2026 № 2029.1/11-20ПЗе щодо надання інформації та повідомляємо, що питання формування цін та тарифів не відноситься до повноважень Департаменту.

Водночас, відповідно до Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6025/6066, основними завданнями Департаменту, крім іншого, є забезпечення реалізації державної цінової політики на території міста Києва, та відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, Департамент проводить у межах повноважень аналіз витрат на виробництво товарів, надання послуг та формування цін і тарифів, що підлягають державному регулюванню тощо.

Додатково зазначаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану", у період воєнного стану, суб’єкти господарювання можуть набувати право на провадження господарської діяльність на підставі поданої декларації (перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання визначені постановою), скористувавшись цим правом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" (ідентифікаційний код 41789774) подало декларацію від 22.10.2025 № 132912/25 про провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії.

В поданій ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" декларації, адреса місця провадження господарської діяльності

ДЕРЖАВНОГО НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВА "НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

РАКУ" (ідентифікаційний код 02011976), відсутня".

Листом Комісії від 29.01.2026 № 20-29.1/11-22ПЗе надіслано запит Департаменту ЕКОНОМІКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (надалі – Департамент економіки та інвестицій), відповідно до якого, зокрема: "… зазначаємо про необхідність надати роз’яснення за наступними питаннями:

1) Чи підпадає ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" під категорію суб’єктів господарювання, для яких обов’язковим є встановлення тарифів на теплову енергію органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та інших нормативно-правових актів, для провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії;

2) Чи має ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД", як суб’єкт господарювання, що не займає монопольного становища на ринку теплопостачання, право постачати теплову енергію Замовнику (споживачу, що відноситься до категорії регульованих споживачів) за вільними (нерегульованими) цінами;

3) Чи зобов'язаний ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" як суб’єкт господарювання, що не займає монопольного становища на ринку теплопостачання, здійснювати розрахунок тарифу, виключно відповідно до частини четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання";

4) Чи зобов’язані державні підприємства, зокрема Державне некомерційне підприємство "Національний інститут раку" здійснювати закупівлю пари, гарячої води та пов’язаної продукції (Теплова енергія у гарячій воді), які є предметом зазначеної закупівлі виключно у категорії суб’єктів господарювання, для яких обов’язковим є встановлення тарифів на теплову енергію органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та інших нормативно-правових актів.

Листом від 02.02.2026 №050/21-450, Департамент економіки та інвестицій повідомив, зокрема:

Щодо питання 1.

Відповідно до статей 13 та 20 Закону України "Про теплопостачання", а також Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлення тарифів на теплову енергію є формою державного регулювання цін.

Таке державне регулювання здійснюється щодо суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, які провадять ліцензовану діяльність, зокрема суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, та здійснюють постачання теплової енергії споживачам на відповідній території.

Таке державне регулювання здійснюється щодо суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, які провадять ліцензовану діяльність, зокрема суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, та здійснюють постачання теплової енергії споживачам на відповідній території.

У місті Києві повноваження з ліцензування та встановлення тарифів на теплову енергію для відповідних ліцензіатів здійснюються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Отже, у разі якщо ТОВ "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" виробляє теплову енергію з метою її продажу споживачу, то він має звернутися до уповноваженого органу для встановлення відповідного тарифу.

Щодо питання 2.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють постачання теплової енергії споживачам у місті Києві, зокрема суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, зобов’язані застосовувати тарифи, встановлені уповноваженим органом.

Постачання теплової енергії за вільними (нерегульованими) цінами у таких правовідносинах законодавством не передбачено.

Щодо питання 3.

Суб’єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, формування та розрахунок тарифів на теплову енергію для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення здійснюється відповідно до вимог частин четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання".

Для потреб інших споживачів формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 291.

Щодо питання 4.

Закупівля теплової енергії підприємствами та установами здійснюється з урахуванням вимог законодавства у сфері теплопостачання та ціноутворення.

Водночас, у разі закупівлі теплової енергії у ліцензіатів Київської міської державної адміністрації, ціна предмета закупівлі формується виключно на підставі тарифів, встановлених виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Додатково надаємо лист Міністерства розвитку громад та територій України від 19.04.2021 № 7/10.2/5771-21.

Також Департамент економіки та інвестицій надав, зокрема, лист Міністерства розвитку громад та територій України від 19.04.2021 №7/10.2/5771-21, у якому зазначено, зокрема: "Міністерство розвитку громад та територій України розглянуло листа Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.02.2021 № 050/21-1100 і повідомляє.

Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні визначено Законом України "Про природні монополії".

Статтею 5 цього Закону встановлено, що діяльність суб'єктів природних монополій у такій сфері як транспортування теплової енергії підлягає регулюванню. Виробництво та постачання теплової енергії віднесено до суміжних ринків, що також регулюються відповідно до вказаного Закону (стаття 6 зазначеного Закону).

Статтею 15 Закону України "Про теплопостачання" визначено засади державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання. Згідно із вимогами цієї статті Закону одними з форм державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є:

ліцензування певних видів господарської діяльності в цій сфері;

регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання фіксованих цін.

Водночас статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на теплову енергію визначено ст. 13, 20 Закону України "Про теплопостачання".

Відповідно до вимог пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Також, згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22.03.2017 № 308, при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат зобов'язаний здійснювати продаж виробленої теплової енергії, транспортування, постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.

Отже, враховуючи вищевикладене, провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, зокрема і у разі виробництва теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії вимагає наявності у відповідного ліцензіата тарифів на відповідні види діяльності, встановлених уповноваженим органом (у вашому випадку органом місцевого самоврядування).

Відсутність у суб'єкта господарювання (ліцензіата) уповноваженим органом тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинних нормативно-правових актів".

Враховуючи наведене, зокрема, лист Департаменту економіки та інвестицій від 02.02.2026 №050/21-450, Скаржник не довів та документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Враховуючи наведену вище інформацію, відсутні підстави для задоволення Скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛИЙ КВАРТАЛ.СХІД" (код ЄДРПОУ: 41789774) у задоволенні скарги від 13 січня 2026 № UA-2026-01-08-005956a.b1.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Наталя ЛЕНЬ Члени Комісії Діана ГОСТЄВА

Скарга

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації