Текст рішення
РІШЕННЯ
№18921-р/пк-пз від 23.12.2025
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (код ЄДРПОУ: 41447959) від 09 грудня 2025 № UA-2025-12-04-011563-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 11.12.2025 №18328-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що у розділі ІІІ Документації Замовник встановлює, що:
"Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) на пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо. … Тендерна пропозиція учасника повинна у будь-якому разі містити накладений кваліфікований електронний підпис" .
Така вимога, у буквальному тлумаченні, означає, що Замовник вимагає застосовувати саме "КЕП" як формулювання, не згадуючи можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті, хоча Закон № 2155-VIII фактично визначає КЕП як різновид такого УЕП;
одночасно вимагає подвійного підписання: на пропозицію в цілому як на файл та на кожен електронний документ окремо.
Частина третя статті 12 Закону встановлює, що документи подаються відповідно до Закону № 2155-VIII. Останній не передбачає жорсткого поділу між "КЕП" та "удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті" як різними правовими режимами: навпаки, КЕП є конкретним різновидом УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
На практиці електронна система закупівель (Prozorro) і сервіси підпису можуть відображати підпис як "удосконалений на кваліфікованому сертифікаті", "КЕП" чи іншу технічну позначку, але за умови, що він базується на кваліфікованому сертифікаті, він відповідає вимогам Закону № 2155-VIII.
У контексті Скарги Скаржник не стверджує однозначно, що вимога використання КЕП як така суперечить законодавству, оскільки Закон № 2155-VIII передбачає, що документи у публічних сервісах мають підписуватися кваліфікованими електронними підписами. Водночас, формулювання Замовника є надмірно жорстким і не враховує можливості технічного позначення підпису як УЕП на кваліфікованому сертифікаті, що може бути інтерпретоване як підстава для формального відхилення тендерної пропозиції без реального порушення вимог до електронного підпису.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/5735/19 від 23.04.2020 наголосив на неприпустимості надмірного формалізму з боку Замовника, якщо такий формалізм не впливає на сутнісну оцінку тендерної пропозиції та не пов’язаний із дотриманням обов’язкових норм закону. Використання КЕП/УЕП на базі кваліфікованого сертифіката забезпечує однаковий рівень юридичної сили документа, і тому фокус на назві типу підпису (КЕП чи УЕП), а не на його правовому статусі (кваліфікований сертифікат, засіб КЕП), може мати наслідком дискримінаційне тлумачення вимоги.
Таким чином, у цій частині Скаржник просить оцінити, чи узгоджується вимога Замовника про "виключно КЕП" з нормами Закону № 2155-VIII у тому розумінні, що кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом на базі кваліфікованого сертифіката, незалежно від технічної назви; у разі відсутності чіткого уточнення в Документації зобов’язати Замовника привести формулювання розділу 2 Додатку 1 у відповідність до Закону № 2155-VIII, передбачивши, що Пропозиція підписується електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті).
Замовник зазначає, що погоджуючись з вимогами, викладеними у Скарзі усунув порушень, зазначені в Скарзі та 10.12.2025 прийняв рішення про внесення змін до Документації.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Документації учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель. Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:
1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;
2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП);
3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Винятки:
1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП.
Зверніть увагу: документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на таких документах (окрім документів, виданих іншими підприємствами / установами / організаціями).
Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Замовник перевіряє КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП повинні відображатися:
прізвище та ініціали особи, уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно пп Додатку №4 до цієї тендерної документації.
У разі ненакладення учасником КЕП відповідно до умов тендерної документації замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель відповідно до Особливостей.
Додаток 4 Документації місить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції .
4. Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:
4.5 Кваліфікований електронний підпис (КЕП)/удосконалений електронний підпис (УЕП), накладений на тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 10.12.2025 було внесено зміни до Документації та викладено в новій редакції, зокрема:
Учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель. Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:
1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;
2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП)/ удосконаленим електронним підписом (УЕП);
3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП/УЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Винятки:
1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП/УЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП/УЕП.
Зверніть увагу: документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП/УЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на таких документах (окрім документів, виданих іншими підприємствами / установами / організаціями).
Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Замовник перевіряє КЕП/УЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП повинні відображатися: прізвище та ініціали особи, уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно пп Додатку №4 до цієї тендерної документації.
У разі ненакладення учасником КЕП/УЕП відповідно до умов тендерної документації замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель відповідно до Особливостей.
Враховуючи наведене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що додаток 4 п.5.8. передбачає, що учасник повинен надати гарантійний лист про те, що протягом 2022. 2023 років та 2024 року він не набував статусу "дефолтного" або "переддефолтного" та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП "НЕК "Укренерго"), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до "Правил ринку", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року N 116.
Вимога вимагає надання гарантійного листа, в якому учасник підтверджує, що протягом 2022, 2023 та 2024 років він не набував статусу "дефолтного" або "переддефолтного" та що така інформація не була оприлюднена на сайті ДП "НЕК "Укренерго", який виконує функції адміністратора розрахунків, чи інших відкритих джерелах.
Інформація про статус дефолтного учасника є публічною та доступною через відкриті реєстри, зокрема на сайті ДП "НЕК "Укренерго". Вимагати від учасника додаткової довідки або гарантійного листа про відсутність статусу "дефолтного" або "переддефолтного" є надмірною вимогою, оскільки ця інформація вже є публічно доступною та може бути перевірена безпосередньо замовником через відкриті джерела.
Вимога щодо підтвердження інформації про статус дефолтного/переддефолтного учасника є суперечливою з точки зору регулювання:
Постанова НКРЕКП № 116 встановлює, що статус "дефолтного" або "переддефолтного" є результатом процедури оцінки, проведеної НКРЕКП, а не умовою, що встановлюється для допуску учасника до публічних закупівель.
НКРЕКП — це єдиний орган, уповноважений визначати статус дефолтності учасника на ринку електричної енергії. Закон № 922-VIII і Постанова КМУ № 1178 не передбачають вимоги надавати окрему довідку про статус "дефолтного" чи "переддефолтного" учасника як умови для участі в тендері.
Частина 4 статті 22 Закону забороняє вимагати документальне підтвердження публічної інформації, яка є доступною через відкриті реєстри або інші державні джерела.
Оскільки інформація про статус "дефолтного" або "переддефолтного" учасника є публічною, вимога надання додаткової довідки або гарантійного листа є порушенням цього принципу.
Вимога надавати гарантійний лист є необґрунтованим фільтром, який фактично замінює функції НКРЕКП щодо контролю за виконанням Ліцензійних умов, оскільки замовник не має права проводити таку перевірку, а це є функцією державного органу.
Порушення принципу пропорційності: Встановлення вимоги надання гарантійного листа для підтвердження статусу "дефолтного"/"переддефолтного" учасника створює необґрунтовані обмеження для учасників, які мають діючу ліцензію та не порушували Ліцензійні умови, але мали випадкові чи технічні порушення, які вже були врегульовані відповідно до рішення НКРЕКП.
Верховний Суд у ряді рішень (справа № 160/5735/19) зазначав, що будь-які вимоги, які не відповідають Ліцензійним умовам і встановлені не законодавчими актами, а є додатковими критерії для участі, суперечать законодавству України, обмежують конкуренцію та дискримінують учасників.
Скаржник має ліцензію на постачання електричної енергії, видану НКРЕКП, та не має статусу "дефолтного" чи "переддефолтного" учасника. Оскаржувані вимоги:
Примушують Скаржника надавати додаткову інформацію, яка вже є публічно доступною та може бути перевірена безпосередньо замовником. Це не передбачено чинним законодавством.
Створюють необґрунтовані бар’єри для участі в закупівлі електричної енергії, оскільки вимога гарантійного листа фактично ставить під сумнів добросовісність учасника через інформацію, яка має бути перевірена самостійно замовником через публічні реєстри.
Встановлюють надмірні вимоги, які виходять за межі кваліфікаційних критеріїв, визначених Законом та іншими регуляціями, і створюють штучні обмеження для участі у тендері.
Замовник зазначає, що погоджуючись з вимогами, викладеними у Скарзі усунув порушень, зазначені в Скарзі та 10.12.2025 прийняв рішення про внесення змін до Документації.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:
5. Інші вимоги Замовника 5.8. Учасник повинен надати гарантійний лист про те, що протягом 2022. 2023 років та 2024 року він не набував статусу "дефолтного" або "переддефолтного" та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП "НЕК "Укренерго"), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до "Правил ринку", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року N 116.
Відповідно до інформації, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 10.02.2025 оприлюднена Документація зі змінами, у якій виключено оскаржувану Скаржником вимогу в цій частині.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що додаток 4 п. 5.11 передбачає, що на підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469.
Закон встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерних пропозицій. Порушення Ліцензійних умов НКРЕКП не визначено в цьому переліку як самостійна підстава для відмови.
Анкета учасника, яка створена, як вказано, "для підтвердження дотримання Ліцензійних умов", фактично:
змушує учасника декларувати повну "відсутність порушень Ліцензійних умов" за весь період діяльності;
підміняє собою статус ліцензіата, який, попри можливі застосовані санкції, продовжує законно здійснювати діяльність за ліцензією НКРЕКП.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/16553/20 від 01.06.2023 наголосив, що замовник не має права встановлювати додаткові умови допуску до участі в закупівлі, які не передбачені Законом № 922-VIII, та не може виводити з таких умов нові підстави для відхилення пропозиції. Аналогічно у справі № 160/5735/19 Суд вказав, що вимоги тендерної документації мають ґрунтуватися лише на нормах закону і не можуть замінювати собою контролюючі функції інших державних органів.
З урахуванням цього, статус учасника як ліцензіата (наявність діючої ліцензії) підтверджує, що НКРЕКП не анулювала ліцензію у зв’язку з порушенням Ліцензійних умов.
Закон не пов’язує право участі в закупівлях електроенергії з "незаплямованою" історією відсутності будь-яких санкцій НКРЕКП.
Жодна норма Закону не вимагає від учасника підтверджувати "відсутність порушень Ліцензійних умов" як умову участі.
Така вимога створює ризик, що негативна відповідь (наприклад, учасник чесно зазначає, що до нього застосовувалися штрафи НКРЕКП) буде використана Замовником як фактична підстава для відхилення пропозиції, хоча закон такої підстави не містить;
Змушує добросовісних учасників обирати між неправдивою відповіддю ("відсутні порушення") та потенційним відхиленням (якщо вказати "порушення були").
Це суперечить статті 5 Закону (принципи недискримінації, пропорційності та добросовісної конкуренції) та частині четвертій статті 22 Закону (заборона дискримінаційних вимог).
Скаржник не стверджує, що будь-який факт порушення Ліцензійних умов не має значення для загальної оцінки доброчесності учасника, але наголошує, що:
закон прямо не передбачає "відсутність порушень Ліцензійних умов" як умову доступу до участі у закупівлях;
НКРЕКП є єдиним органом, що законно оцінює та карає порушення Ліцензійних умов, а замовник не може поставити участь у закупівлі в залежність від того, чи застосовувалися до ліцензіата ті чи інші санкції регулятора.
Замовник зазначає, що погоджуючись з вимогами, викладеними у Скарзі усунув порушень, зазначені в Скарзі та 10.12.2025 прийняв рішення про внесення змін до Документації.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:
5. Інші вимоги Замовника 5.11. На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469.
Відповідно до інформації, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 10.02.2025 оприлюднена Документація зі змінами, у якій виключено оскаржувану Скаржником вимогу в цій частині.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, наявні підстави для припинення розгляду Скарги.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявні підстави для припинення розгляду Скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Припинити розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (код ЄДРПОУ: 41447959) від 09 грудня 2025 № UA-2025-12-04-011563-a.a1.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ
Скарга
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. Визнати, що вимога Додатку 1, розділу 2 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» тендерної документації Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» у частині, де встановлюється обов’язок учасника накладати «виключно кваліфікований електронний підпис (КЕП)» на пропозицію та кожен документ, без чіткого узгодження з вимогами Закону № 2155-VIII щодо електронних підписів, має ознаки надмірного формалізму та потенційно дискримінаційного характеру, і зобов’язати Замовника уточнити цю вимогу, передбачивши, що тендерна пропозиція може бути підписана електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті, відповідно до Закону № 2155-VIII (кваліфікованим електронним підписом/удосконаленим підписом на кваліфікованому сертифікаті). Визнати, що вимоги про надання гарантійного лист про те, що протягом 2022. 2023 років та 2024 року він не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного» та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП «НЕК «Укренерго»), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року N 116 має ознаки суперечності статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII, пункту 29 Постанови № 1178 і правовим висновкам Верховного Суду, оскільки фактично вводить додатковий критерій доступу до участі в процедурі закупівлі, не передбачений законом, та може використовуватися як додаткова підстава для відхилення пропозицій, і зобов’язати Замовника виключити цю вимогу, щоб вони не створювали дискримінаційних наслідків для учасників. Визнати, що вимога надання довідки про відсутні порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії», має ознаки суперечності статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII, пункту 29 Постанови № 1178 і правовим висновкам Верховного Суду, оскільки фактично вводить додатковий критерій доступу до участі в процедурі закупівлі, не передбачений законом, та може використовуватися як додаткова підстава для відхилення пропозицій, і зобов’язати Замовника виключити цю вимогу, щоб вони не створювали дискримінаційних наслідків для учасників.
1. Розділ ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції (підписання виключно КЕП)
У розділі ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиціїдо тендерної документації Замовник встановлює, що:
«Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) на пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо. … Тендерна пропозиція учасника повинна у будь-якому разі містити накладений кваліфікований електронний підпис»
Така вимога, у буквальному тлумаченні, означає, що Замовник:
вимагає застосовувати саме «КЕП» як формулювання, не згадуючи можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті, хоча Закон № 2155-VIII фактично визначає КЕП як різновид такого УЕП;
одночасно вимагає подвійного підписання: на пропозицію в цілому як на файл та на кожен електронний документ окремо.
Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що документи подаються відповідно до Закону № 2155-VIII. Останній не передбачає жорсткого поділу між «КЕП» та «удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті» як різними правовими режимами: навпаки, КЕП є конкретним різновидом УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
На практиці електронна система закупівель (Prozorro) і сервіси підпису можуть відображати підпис як «удосконалений на кваліфікованому сертифікаті», «КЕП» чи іншу технічну позначку, але за умови, що він базується на кваліфікованому сертифікаті, він відповідає вимогам Закону № 2155-VIII.
У контексті скарги Скаржник не стверджує однозначно, що вимога використання КЕП як така суперечить законодавству, оскільки Закон № 2155-VIII передбачає, що документи у публічних сервісах мають підписуватися кваліфікованими електронними підписами. Водночас, формулювання Замовника є надмірно жорстким і не враховує можливості технічного позначення підпису як УЕП на кваліфікованому сертифікаті, що може бути інтерпретоване як підстава для формального відхилення тендерної пропозиції без реального порушення вимог до електронного підпису.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/5735/19 від 23.04.2020 наголосив на неприпустимості надмірного формалізму з боку Замовника, якщо такий формалізм не впливає на сутнісну оцінку тендерної пропозиції та не пов’язаний із дотриманням обов’язкових норм закону. Використання КЕП/УЕП на базі кваліфікованого сертифіката забезпечує однаковий рівень юридичної сили документа, і тому фокус на назві типу підпису (КЕП чи УЕП), а не на його правовому статусі (кваліфікований сертифікат, засіб КЕП), може мати наслідком дискримінаційне тлумачення вимоги.
Таким чином, у цій частині Скаржник просить орган оскарження:
оцінити, чи узгоджується вимога Замовника про «виключно КЕП» з нормами Закону № 2155-VIII у тому розумінні, що кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом на базі кваліфікованого сертифіката, незалежно від технічної назви;
у разі відсутності чіткого уточнення в тендерній документації зобов’язати Замовника привести формулювання розділу 2 Додатку 1 у відповідність до Закону № 2155-VIII, передбачивши, що тендерна пропозиція підписується електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті).
2. Додаток 4 п.5.8. Учасник повинен надати гарантійний лист про те, що протягом 2022. 2023 років та 2024 року він не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного» та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП «НЕК «Укренерго»), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року N 116.
Вимога вимагає надання гарантійного листа, в якому учасник підтверджує, що протягом 2022, 2023 та 2024 років він не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного» та що така інформація не була оприлюднена на сайті ДП «НЕК «Укренерго», який виконує функції адміністратора розрахунків, чи інших відкритих джерелах.
Порушення:
Інформація про статус дефолтного учасника є публічною та доступною через відкриті реєстри, зокрема на сайті ДП «НЕК «Укренерго». Вимагати від учасника додаткової довідки або гарантійного листа про відсутність статусу «дефолтного» або «переддефолтного» є надмірною вимогою, оскільки ця інформація вже є публічно доступною та може бути перевірена безпосередньо замовником через відкриті джерела.
Вимога щодо підтвердження інформації про статус дефолтного/переддефолтного учасника є суперечливою з точки зору регулювання:
Постанова НКРЕКП № 116 встановлює, що статус «дефолтного» або «переддефолтного» є результатом процедури оцінки, проведеної НКРЕКП, а не умовою, що встановлюється для допуску учасника до публічних закупівель.
НКРЕКП — це єдиний орган, уповноважений визначати статус дефолтності учасника на ринку електричної енергії. Закон № 922-VIII і Постанова КМУ № 1178 не передбачають вимоги надавати окрему довідку про статус «дефолтного» чи «переддефолтного» учасника як умови для участі в тендері.
Частина 4 статті 22 Закону № 922-VIII забороняє вимагати документальне підтвердження публічної інформації, яка є доступною через відкриті реєстри або інші державні джерела. Оскільки інформація про статус «дефолтного» або «переддефолтного» учасника є публічною, вимога надання додаткової довідки або гарантійного листа є порушенням цього принципу.
Вимога надавати гарантійний лист є необґрунтованим фільтром, який фактично замінює функції НКРЕКП щодо контролю за виконанням Ліцензійних умов, оскільки замовник не має права проводити таку перевірку, а це є функцією державного органу.
Порушення принципу пропорційності: Встановлення вимоги надання гарантійного листа для підтвердження статусу «дефолтного»/«переддефолтного» учасника створює необґрунтовані обмеження для учасників, які мають діючу ліцензію та не порушували Ліцензійні умови, але мали випадкові чи технічні порушення, які вже були врегульовані відповідно до рішення НКРЕКП.
Верховний Суд у ряді рішень (справа № 160/5735/19) зазначав, що будь-які вимоги, які не відповідають Ліцензійним умовам і встановлені не законодавчими актами, а є додатковими критерії для участі, суперечать законодавству України, обмежують конкуренцію та дискримінують учасників.
Скаржник має ліцензію на постачання електричної енергії, видану НКРЕКП, та не має статусу «дефолтного» чи «переддефолтного» учасника. Оскаржувані вимоги:
Примушують Скаржника надавати додаткову інформацію, яка вже є публічно доступною та може бути перевірена безпосередньо замовником. Це не передбачено чинним законодавством.
Створюють необґрунтовані бар’єри для участі в закупівлі електричної енергії, оскільки вимога гарантійного листа фактично ставить під сумнів добросовісність учасника через інформацію, яка має бути перевірена самостійно замовником через публічні реєстри.
Встановлюють надмірні вимоги, які виходять за межі кваліфікаційних критеріїв, визначених Законом № 922-VIII та іншими регуляціями, і створюють штучні обмеження для участі у тендері.
3. Додаток 4 п. 5.11. На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469.
Закон № 922-VIII (стаття 17) встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерних пропозицій. Порушення Ліцензійних умов НКРЕКП не визначено в цьому переліку як самостійна підстава для відмови.
Анкета учасника, яка створена, як вказано, «для підтвердження дотримання Ліцензійних умов», фактично:
змушує учасника декларувати повну «відсутність порушень Ліцензійних умов» за весь період діяльності;
підміняє собою статус ліцензіата, який, попри можливі застосовані санкції, продовжує законно здійснювати діяльність за ліцензією НКРЕКП.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/16553/20 від 01.06.2023 наголосив, що замовник не має права встановлювати додаткові умови допуску до участі в закупівлі, які не передбачені Законом № 922-VIII, та не може виводити з таких умов нові підстави для відхилення пропозиції. Аналогічно у справі № 160/5735/19 Суд вказав, що вимоги тендерної документації мають ґрунтуватися лише на нормах закону і не можуть замінювати собою контролюючі функції інших державних органів.
З урахуванням цього, статус учасника як ліцензіата (наявність діючої ліцензії) підтверджує, що НКРЕКП не анулювала ліцензію у зв’язку з порушенням Ліцензійних умов.
Закон № 922-VIII не пов’язує право участі в закупівлях електроенергії з «незаплямованою» історією відсутності будь-яких санкцій НКРЕКП.
Жодна норма Закону № 922-VIII не вимагає від учасника підтверджувати «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову участі.
Така вимога створює ризик, що негативна відповідь (наприклад, учасник чесно зазначає, що до нього застосовувалися штрафи НКРЕКП) буде використана Замовником як фактична підстава для відхилення пропозиції, хоча закон такої підстави не містить;
Змушує добросовісних учасників обирати між неправдивою відповіддю («відсутні порушення») та потенційним відхиленням (якщо вказати «порушення були»).
Це суперечить статті 5 Закону № 922-VIII (принципи недискримінації, пропорційності та добросовісної конкуренції) та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII (заборона дискримінаційних вимог).
Скаржник не стверджує, що будь-який факт порушення Ліцензійних умов не має значення для загальної оцінки доброчесності учасника, але наголошує, що:
закон прямо не передбачає «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову доступу до участі у закупівлях;
НКРЕКП є єдиним органом, що законно оцінює та карає порушення Ліцензійних умов, а замовник не може поставити участь у закупівлі в залежність від того, чи застосовувалися до ліцензіата ті чи інші санкції регулятора.