Рішення АМКУ · 2025

Електрична енергія (ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія»)

Рішення органу оскарження № 18475-р/пк-пз від 15.12.2025 за скаргою UA-2025-11-28-011852-a.b1

Скаргу задоволено Замовник повідомив про виконання рішення 18.12.2025
Замовник
Буштинська селищна рада · ЄДРПОУ 04349685 · Закарпатська область
Скаржник
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРДЖІ 365" · 41447959
Закупівля
UA-2025-11-28-011852-a · Відкриті торги з особливостями · Товари
Очікувана вартість
3 366 000,00 грн
Код ДК 021
09310000-5 Електрична енергія
Скарга на
Умови закупівлі
Що оскаржували
Кваліфікаційні критерії учасників
Чого просив скаржник
Змінити тендерну документацію
Що зобов'язав АМКУ
Змінити тендерну документацію
Теми скарги
Електронний підпис (КЕП, УЕП)Підстави для відмови (ст. 17, п. 47)Дискримінаційні вимогиСанкції, походження з рф чи рбПрацівники, обладнання, субпідрядники
Дати
скаргу подано 03.12.2025 · прийнято до розгляду 05.12.2025 · розгляд 15.12.2025 · рішення 15.12.2025 (12 дн. від подання)
Плата за скаргу
10 100,00 грн
Дії замовника
Виконання Рішення №18475-р/пк-пз від 15.12.2025 року про усунення невідповідностей шляхом внесення змін до Тендерної документації
Документи органу оскарження
рішення від 05.12.2025 № 18018.pdf (05.12.2025)
Інформація про резолютивну частину рішення від 15.12.2025 № 18475.pdf (16.12.2025)
рішення від 15.12.2025 № 18475.pdf (17.12.2025)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 18475-р/пк-пз від 15.12.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (код ЄДРПОУ: 41447959) від 03 грудня 2025 № UA-2025-11-28-011852-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 05.12.2025 № 18018-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник у порушення вимог Закону та Особливостей не надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що додаток 2 Документації містить норму про те, що "Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 … ДСТУ EN ISO 9001:2018 … Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT".

Закон № 2019-VIII, ПРРЕЕ, КСР та ДСТУ EN 50160:2023 визначають вимоги до параметрів якості електроенергії (напруги, частоти, гармонік тощо), однак не містять вимоги щодо впровадження у постачальника системи управління якістю за ISO 9001 та системи управління ризиками за ISO 31000 як умови постачання електроенергії або участі в публічних закупівлях.

Таким чином, у частині посилання на ISO 9001:2015/EN ISO 9001:2015 та ISO 31000:2018 Замовник, по суті, встановлює додатковий кваліфікаційний критерій, який:

– не передбачений статтею 16 Закону № 922-VIII;

– прямо заборонений пунктом 29 Особливостей для закупівель електричної енергії як вимога до "системи управління якістю" та "ризик-менеджменту";

– не випливає з національного стандарту для електроенергії (ДСТУ EN 50160:2023);

– усуває від участі постачальників, які правомірно здійснюють діяльність на ринку, дотримуються вимог енергетичного законодавства, але не мають добровільної сертифікації систем управління ISO 9001 та ISO 31000.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить технічні, якісні, кількісні та інші вимоги до предмету закупівлі Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (EN 50160:2022, IDT).

ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.

Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:

3. Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі::

3.2. Довідка в довільній формі про згоду з технічними вимогами закупівлі та підтвердження сертифікації системи управління якості згідно Додатку №2.

Слід зазначити, що Документація не містить окремих вимог до надання у складі Пропозиції саме сертифікатів ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу І Документації назва предмета закупівлі-Електрична енергія (ДК 021:2015: 09310000-5 — "Електрична енергія").

Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

Документацією встановлено, що параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (EN 50160:2022, IDT).

При цьому, Документація не містить окремих вимог, що параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.

Враховуючи наведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що пункт 5.9 Додатку № 4 до тендерної документації встановлює: "На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469".

Нормативно-правові акти у сфері енергетики (Закон № 2019-VIII, Закон України "Про НКРЕКП", Ліцензійні умови НКРЕКП № 1469) встановлюють, що контроль за дотриманням Ліцензійних умов та застосування санкцій (штрафів, попереджень, анулювання ліцензії) до ліцензіатів належить до повноважень регулятора – НКРЕКП.

Рішення НКРЕКП щодо застосування санкцій є відкритими та оприлюднюються у встановленому порядку на офіційному веб-сайті Регулятора.

Закон № 922-VIII у статті 17 встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі в процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції (зокрема, корупційні правопорушення, санкції, банкрутство, судимості керівників), але не містить такої підстави, як факт порушення учасником Ліцензійних умов НКРЕКП.

Вимога надати довідку про "відсутність порушень Ліцензійних умов" та "дотримання всіх нормативно-правових актів, що регулюють ринок електроенергії"

фактично спрямована на самодекларування учасником обставин, віднесених до предмета контролю НКРЕКП, і створює підґрунтя для того, щоб Замовник самостійно оцінював наявність чи відсутність таких порушень як можливу підставу для відхилення пропозиції.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:

5. Інші вимоги Замовника.

5.9. На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469.

Листом від 03.04.2024 № 3437/14.1.1/7-24 НКРЕКП повідомило, зокрема, наступне:

"Згідно з положеннями частини п’ятої статті 19 Закону про НКРЕКП у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання НКРЕКП, за результатами якого НКРЕКП приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої Законом про НКРЕКП, яке оформлюється постановою НКРЕКП, та рішення щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, яке оформлюється розпорядженням НКРЕКП.

Згідно з положеннями частини другої статті 22 Закону про НКРЕКП за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

… Відповідно до пунктів 10.7 – 10.10 Порядку контролю суб'єкт зобов'язаний усунути порушення у визначений рішенням строк та надати до НКРЕКП письмовий звіт про усунення порушень з належним чином завіреними копіями підтверджувальних документів у строк, визначений рішенням, або у разі відсутності у ньому такого строку не пізніше 15 робочих днів після їх усунення.

Якщо суб'єкт не виконав рішення НКРЕКП щодо усунення порушень вимог законодавства, видане за результатами проведення перевірки, у визначений рішенням строк, НКРЕКП приймає рішення про проведення позапланової виїзної перевірки.

… Підстави, відповідно до яких НКРЕКП має право прийняти рішення про зупинення дії ліцензії (повністю або частково) та про припинення дії (анулювання) ліцензії, визначені пунктом 6.4 глави 6 та пунктом 7.1 глави 7 Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 03.03.2020 № 548 (далі – Порядок ліцензування).

При цьому у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 робочих днів після його закінчення розгляд питань щодо зупинення дії ліцензії та припинення дії (анулювання) ліцензії здійснюється з урахуванням пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 350 "Про особливості ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг у період дії в Україні воєнного стану".

Так, пунктом 6.4 глави 6 Порядку ліцензування встановлено, що НКРЕКП має право прийняти рішення про зупинення дії ліцензії (повністю або частково) у разі настання таких підстав:

… 2) складення акта про невиконання рішення про усунення порушень ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг за результатами перевірки НКРЕКП до повного виконання ліцензіатом такого рішення, але не більше шести місяців з дня набрання чинності рішенням про зупинення дії ліцензії;

Відповідно до пункту 7.1 глави 7 Порядку контролю НКРЕКП має право прийняти рішення про припинення дії (анулювання) ліцензії у разі настання таких підстав:

… 2) наявність акта перевірки, якою виявлено факт неусунення ліцензіатом протягом строку зупинення дії ліцензії підстав, що стали причиною для її зупинення;

Пунктом 6.5 глави 6 Порядку ліцензування встановлено, що у разі встановлення наявності підстав для зупинення дії ліцензії повністю або частково НКРЕКП протягом тридцяти календарних днів з дня виявлення таких підстав має право прийняти рішення про зупинення дії ліцензії.

Рішення НКРЕКП про зупинення дії ліцензії на підставі відповідного акта перевірки або несплати за видачу ліцензії набирає чинності через десять робочих днів з дня його прийняття. Крім того, відповідно до пункту 6.9 глави 6 Порядку ліцензування для відновлення дії ліцензії ліцензіат надає заяву про усунення підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії, разом із підтверджуючими документами і відомостями.

Якщо підтвердні документи містять повну інформацію про усунення підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії, НКРЕКП приймає рішення про відновлення дії ліцензії повністю або частково протягом двадцяти днів з дня надання заяви про усунення підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії".

Відповідно до інформації, що міститься у Ліцензійному реєстрі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (доступ до якого є вільним) зазначено:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРДЖІ 365" (код ЄДРПОУ: 41447959) ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачу Статус ліцензії - чинна Номер рішення 980 Дата рішення 11.09.2018 Дата початку дії ліцензії 12.09.2018 Дата зупинення дії ліцензії - інформація відсутня Дата відновлення дії ліцензії - інформація відсутня.

Дата закінчення дії ліцензії - інформація відсутня.

За таких умов, враховуючи інформацію, що міститься у листі НКРЕКП, наявність у суб'єкта господарювання, зокрема, порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, застережень щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, штрафів, та за умови усунення суб'єктом господарювання підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії, а також відсутність рішень НКРЕКП, зокрема, щодо анулювання дії ліцензії не позбавляє можливості суб'єкта господарювання здійснювати відповідну господарську діяльність, зокрема, щодо постачання електричної енергії.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які на підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, зможуть надати довідку в довільній формі щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що розділ III Документації містить положення, згідно з яким тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП), а у разі якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, КЕП має бути накладений на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що при використанні електронної системи закупівель документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Закон № 2155-VIII визначає, що кваліфікований електронний підпис є різновидом удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Таким чином, електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті, відповідає вимогам до КЕП.

Скаржник звертає увагу, що у самій тендерній документації (зокрема, у Додатку № 4, пункт 4.5) Замовник допускає використання "кваліфікованого електронного підпису (КЕП) / удосконаленого електронного підпису (УЕП)", що базується на кваліфікованому сертифікаті. Разом з тим, формулювання Розділу III, яке вказує лише на "КЕП", без уточнення, що йдеться про електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті, може бути інтерпретоване надмірно формалістично та стати підставою для відхилення пропозиції в разі, якщо в протоколі перевірки підпису електронна система позначить підпис як "удосконалений, базований на кваліфікованому сертифікаті", а не прямо як "КЕП".

За таких умов Скаржник вважає за необхідне привести формулювання Розділу III у відповідність до Закону № 2155-VIII та до власних положень Замовника (Додаток № 4 п.

4.5), чітко зазначивши, що тендерна пропозиція має бути підписана електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (КЕП/УЕП), що відповідає вимогам Закону № 2155-VIII. Це усуне потенційний ризик формального та дискримінаційного трактування вимоги щодо виду електронного підпису.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Документації Пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:

2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП);

3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:

4. Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:

4.5. Кваліфікований електронний підпис (КЕП)/удосконалений електронний підпис (УЕП), накладений на тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації.

Слід зазначити, що наведені вище вимоги Документації в частині підпису тендерної Пропозиції виключно КЕП та вимоги, яка передбачає можливість підпису тендерної пропозиції КЕП або УЕП, не узгоджуються між собою в цій частині, що не дає учасникам належним чином сформувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Буштинську селищну раду (код ЄДРПОУ: 04349685) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Електрична енергія (ДК 021:2015 09310000-5 "Електрична енергія")", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-11-28-011852-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК

Скарга

СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації

СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Змінити тендерну документацію. Виключити вимогу Додатку № 2 до тендерної документації Буштинської селищної ради в частині, де після посилання на ДСТУ EN 50160:2023 встановлюється вимога відповідності системи управління якістю ДСТУ EN ISO 9001:2018 з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, не відповідає статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII та пункту 29 Постанови № 1178, а відтак має дискримінаційний характер. Виключити вимогу пункту 5.9 Додатку № 4 до тендерної документації щодо подання учасником довідки в довільній формі про дотримання всіх нормативно-правових актів ринку електричної енергії та відсутність порушень Ліцензійних умов НКРЕКП № 1469 не відповідає статті 5, статті 17 та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII, а також виходить за межі повноважень Замовника щодо оцінки учасників. Зобов’язати Замовника привести Розділ III тендерної документації у відповідність до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» № 2155-VIII і власного Додатку № 4 (п. 4.5), чітко визначивши, що тендерна пропозиція може бути підписана електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (КЕП/удосконалений електронний підпис), і усунувши ризик дискримінаційного тлумачення вимоги щодо виду електронного підпису.

Нормативне регулювання

Згідно зі статтею 5 Закону № 922-VIII публічні закупівлі здійснюються, зокрема, на засадах добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, пропорційності, недискримінації учасників та об’єктивної й неупередженої оцінки тендерних пропозицій.

Частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII встановлює, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Пункт 29 Особливостей (Постанова № 1178) передбачає, що у разі проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії замовник не застосовує пункти 1 та 2 частини другої статті 16 Закону № 922-VIII (щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та працівників відповідної кваліфікації) та не має права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для такого предмета закупівлі).

У Додатку № 2 до тендерної документації Замовник сам наводить положення про те, що параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності». Одночасно з цим у тому самому реченні Замовник додає посилання на ДСТУ EN ISO 9001:2018 та ДСТУ ISO 31000:2018.

Кодекс систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, у пункті 11.4.6 покладає обов’язок забезпечення параметрів якості електричної енергії в точках приєднання споживачів на оператора системи розподілу, а не на електропостачальника.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, визначають взаємовідносини учасників роздрібного ринку електричної енергії, однак не містять вимог щодо обов’язкової сертифікації систем управління якістю за стандартом ISO 9001 чи впровадження систем управління ризиками за ISO 31000 для участі у публічних закупівлях електроенергії.

Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі – Закон № 2155-VIII) у пункті 23 частини першої статті 1 визначає, що кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом, створеним із використанням кваліфікованого засобу електронного підпису та на базі кваліфікованого сертифіката. Закон № 2155-VIII не розмежовує «КЕП» і «удосконалений підпис на кваліфікованому сертифікаті» як різні правові явища, а, навпаки, встановлює певний взаємозв’язок між ними.

Узагальнення практики розгляду скарг щодо закупівель електричної енергії, схвалене Антимонопольним комітетом України 22.02.2024 (офіційно оприлюднене на сайті Комітету), містить висновок, що вимоги тендерної документації щодо сертифікації за стандартами ISO (зокрема ISO 9001, ISO 14001, ISO 27001, ISO 37001 тощо) у закупівлях електричної енергії, а також інші вимоги, які не передбачені національним стандартом для електроенергії, є типовими порушеннями, що суперечать пункту 29 Особливостей та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19 (адміністративне провадження № К/9901/1269/20) та у постанові від 01.06.2023 у справі № 160/16553/20 дійшов висновку, що замовник не вправі розширювати перелік вимог до учасників та додаткових підстав для відхилення тендерних пропозицій поза межами, встановленими Законом № 922-VIII, а також не може встановлювати такі вимоги, які фактично створюють необґрунтовані бар’єри для участі в закупівлі.

Аналіз оскаржуваних вимог

1. Вимога Додатку № 2 про застосування ДСТУ EN ISO 9001:2018 та ДСТУ ISO 31000:2018

Додаток № 2 до тендерної документації (технічні, якісні, кількісні та інші вимоги до предмета закупівлі) містить норму про те, що «Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 … ДСТУ EN ISO 9001:2018 … Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT».

Закон № 2019-VIII, ПРРЕЕ, КСР та ДСТУ EN 50160:2023 визначають вимоги до параметрів якості електроенергії (напруги, частоти, гармонік тощо), однак не містять вимоги щодо впровадження у постачальника системи управління якістю за ISO 9001 та системи управління ризиками за ISO 31000 як умови постачання електроенергії або участі в публічних закупівлях.

Таким чином, у частині посилання на ISO 9001:2015/EN ISO 9001:2015 та ISO 31000:2018 Замовник, по суті, встановлює додатковий кваліфікаційний критерій, який:

– не передбачений статтею 16 Закону № 922-VIII;

– прямо заборонений пунктом 29 Особливостей для закупівель електричної енергії як вимога до «системи управління якістю» та «ризик-менеджменту»;

– не випливає з національного стандарту для електроенергії (ДСТУ EN 50160:2023);

– усуває від участі постачальників, які правомірно здійснюють діяльність на ринку, дотримуються вимог енергетичного законодавства, але не мають добровільної сертифікації систем управління ISO 9001 та ISO 31000.

Узагальнення АМКУ від 22.02.2024 прямо відносить вимоги про ISO-сертифікацію в закупівлях електроенергії до дискримінаційних, оскільки вони не передбачені національним стандартом і суперечать пункту 29 Особливостей. Такий підхід підтримується й у численних рішеннях колегії Комітету (наприклад, щодо вимог ISO 9001, ISO 37001 та інших у закупівлях електроенергії), що є у відкритому доступі на офіційному сайті АМКУ.

З огляду на це Скаржник вважає, що в частині, яка стосується «ДСТУ EN ISO 9001:2018 … з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT», вимога Додатку № 2 порушує статтю 5 та частину четверту статті 22 Закону № 922-VIII і пункт 29 Постанови № 1178 та має дискримінаційний характер.

2. Вимога пункту 5.9 Додатку № 4 щодо довідки про відсутність порушень Ліцензійних умов.

Пункт 5.9 Додатку № 4 до тендерної документації встановлює, що:

«На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469».

Нормативно-правові акти у сфері енергетики (Закон № 2019-VIII, Закон України «Про НКРЕКП», Ліцензійні умови НКРЕКП № 1469) встановлюють, що контроль за дотриманням Ліцензійних умов та застосування санкцій (штрафів, попереджень, анулювання ліцензії) до ліцензіатів належить до повноважень регулятора – НКРЕКП. Рішення НКРЕКП щодо застосування санкцій є відкритими та оприлюднюються у встановленому порядку на офіційному веб-сайті Регулятора.

Закон № 922-VIII у статті 17 встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі в процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції (зокрема, корупційні правопорушення, санкції, банкрутство, судимості керівників), але не містить такої підстави, як факт порушення учасником Ліцензійних умов НКРЕКП.

Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19 та від 01.06.2023 у справі № 160/16553/20 наголосив, що замовник не вправі розширювати перелік підстав для відмови в участі в закупівлі та відхилення пропозицій поза межами статті 17 Закону № 922-VIII, а встановлення у тендерній документації додаткових підстав, не передбачених законом, порушує принципи здійснення закупівель.

Вимога надати довідку про «відсутність порушень Ліцензійних умов» та «дотримання всіх нормативно-правових актів, що регулюють ринок електроенергії» фактично спрямована на самодекларування учасником обставин, віднесених до предмета контролю НКРЕКП, і створює підґрунтя для того, щоб Замовник самостійно оцінював наявність чи відсутність таких порушень як можливу підставу для відхилення пропозиції.

Частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII забороняє вимагати документальне підтвердження інформації, яка є публічною та міститься у відкритих реєстрах або відкритих даних. Факти застосування санкцій НКРЕКП щодо ліцензіатів є публічною інформацією, яка може бути перевірена замовником самостійно.

З огляду на це Скаржник вважає, що вимога пункту 5.9 Додатку № 4:

– виходить за межі встановлених Законом № 922-VIII підстав для відмови в участі;

– фактично вводить додатковий «критерій бездоганності ліцензійної історії», який законодавством не передбачений;

– суперечить частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII у частині вимоги довідки щодо інформації, яка може бути отримана з відкритих джерел.

3. Вимога Розділу III щодо підписання тендерної пропозиції виключно КЕП

Розділ III тендерної документації («Інструкція з підготовки тендерної пропозиції») містить положення, згідно з яким тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП), а у разі якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, КЕП має бути накладений на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що при використанні електронної системи закупівель документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Закон № 2155-VIII визначає, що кваліфікований електронний підпис є різновидом удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Таким чином, електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті, відповідає вимогам до КЕП.

Скаржник звертає увагу, що у самій тендерній документації (зокрема, у Додатку № 4, пункт 4.5) Замовник допускає використання «кваліфікованого електронного підпису (КЕП) / удосконаленого електронного підпису (УЕП)», що базується на кваліфікованому сертифікаті. Разом з тим, формулювання Розділу III, яке вказує лише на «КЕП», без уточнення, що йдеться про електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті, може бути інтерпретоване надмірно формалістично та стати підставою для відхилення пропозиції в разі, якщо в протоколі перевірки підпису електронна система позначить підпис як «удосконалений, базований на кваліфікованому сертифікаті», а не прямо як «КЕП».

За таких умов Скаржник вважає за необхідне привести формулювання Розділу III у відповідність до Закону № 2155-VIII та до власних положень Замовника (Додаток № 4 п. 4.5), чітко зазначивши, що тендерна пропозиція має бути підписана електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (КЕП/УЕП), що відповідає вимогам Закону № 2155-VIII. Це усуне потенційний ризик формального та дискримінаційного трактування вимоги щодо виду електронного підпису.

5. Право Скаржника на захист

Стаття 16 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом свого цивільного права або інтересу, у тому числі шляхом визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень. Стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV гарантує право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Подання цієї скарги до Антимонопольного комітету України не позбавляє Скаржника права на звернення до суду для захисту своїх прав та законних інтересів у разі, якщо порушення не буде усунено в порядку адміністративного оскарження.

Першоджерело

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.