Текст рішення
РІШЕННЯ
№18369-р/пк-пз від 11.12.2025
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (код ЄДРПОУ: 41447959) від 01 грудня 2025 № UA-2025-11-26-018874-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 03.12.2025 №17881-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що п. 4.5 додаток 1 Документації зобов’язує учасника надати:
"…довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу…" Таким чином, учасник має самостійно підтвердити, що: не допускав жодних порушень ліцензійних умов; дотримується всіх нормативно-правових актів, що регулюють ринок електроенергії.
Скаржник зазначає, що вимога дублює функції органу ліцензування (НКРЕКП), який відповідно до Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності" та Ліцензійних умов № 1469: веде реєстр ліцензіатів, приймає рішення про санкції/анулювання ліцензій, оприлюднює відповідну інформацію у відкритому доступі.
Інформація про видачу ліцензій і застосовані до ліцензіата заходи впливу є публічною (ЄДР, сайт НКРЕКП). Вимога окремої довідки суперечить ч. 4 ст. 22 Закону.
Практика Верховного Суду (справи № 160/5735/19, № 160/16553/20) підтверджує, що встановлення замовником додаткових вимог щодо підтвердження відкритої інформації є порушенням ч. 4 ст. 22 Закону.
Тому п. 4.5 додатку 1 обмежує участь учасників, щодо яких НКРЕКП, наприклад, застосовувала заходи впливу, але які продовжують здійснювати ліцензовану діяльність;
створює можливість суб’єктивного тлумачення Замовником поняття "відсутність порушень"; є дискримінаційним та таким, що суперечить ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону.
Скаржник просить виключити п. 4.5 додатку 1 або викласти його в редакції, що не передбачає підтвердження відкритої інформації з реєстрів НКРЕКП/ЄДР, обмежившись посиланням на самостійне декларування учасником та перевірку Замовником у відкритих джерелах.
Замовник зазначає, що ним внесено зміни до додатку 1 Документації, зокрема виключено п. 4.5 та викладено додаток 1 Документації у новій редакції.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:
4. Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики та інших вимог закупівлі:
4.5. На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469.
Відповідно до інформації, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 01.12.2025 о 22:12 оприлюднена Документація зі змінами, у якій виключено оскаржувану Скаржником вимогу в цій частині.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що п. 4.10 Додатку 1 вимагає від учасника надати:
документальне підтвердження про визнання уповноваженими органами або експертними організаціями відповідності учасника вимогам екологічного законодавства, виконаний відповідно до ст. 1, 7 Закону України "Про екологічний аудит", та інформацію про країну походження електроенергії. Аналогічна вимога повторена у додатку 3 Документації.
Скаржник повідомляє, що Закон України "Про екологічний аудит" передбачає можливість добровільного/обов’язкового проведення екологічного аудиту у визначених законом випадках. Однак: спеціальне енергетичне законодавство (Закон "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ, Ліцензійні умови № 1469) не містять вимоги про обов’язковий екологічний аудит для всіх електропостачальників; національний стандарт ДСТУ EN 50160:2023 регулює лише технічні характеристики напруги, а не екологічну оцінку діяльності постачальника.
Вимога Замовника фактично означає, що брати участь у процедурі можуть лише ті постачальники, які вже замовили і оплатили екологічний аудит та отримали відповідний висновок, інші ліцензовані постачальники, які повністю дотримуються вимог НКРЕКП, фактично усуваються від участі.
П. 29 Особливостей забороняє при закупівлі електроенергії встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені національним стандартом. Вимога екологічного аудиту явно не міститься в ДСТУ EN 50160:2023.
Узагальнення АМКУ щодо електроенергії (22.02.2024) констатує, що вимоги до додаткових сертифікатів, у тому числі екологічних, які не є необхідними для здійснення ліцензованої діяльності, є надмірними та дискримінаційними.
Таким чином, вимоги щодо обов’язкового екологічного аудиту суперечать ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону та п. 29 Особливостей.
Скаржник просить виключити вимоги щодо обов’язкового проведення екологічного аудиту за Законом "Про екологічний аудит" та надання відповідних документів.
Замовник зазначає, що ним внесено зміни до додатку 1 Документації, зокрема виключено вимоги щодо обов’язкового проведення екологічного аудиту, шляхом викладення додатку 1 Документації у новій редакції.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:
4. Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики та інших вимог закупівлі:
4.10. Документальне підтвердження стосовно визнання уповноваженими органами або експертними організаціями відповідності учасника вимогам екологічного законодавства, виконаний у відповідності до ст. 1, ст.7 Закону України "Про екологічний аудит" та інформацію про країну походження електричної енергії, що пропонується до постачання учасником.
Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та документи, які підтверджують відповідність, у тому числі відповідна технічна специфікація:
3. Технічні та якісні характеристики:
Окрім цього, учаснику необхідно надати документальне підтвердження стосовно визнання уповноваженими органами або експертними організаціями відповідності учасника вимогам екологічного законодавства, виконаний у відповідності до ст. 1, ст.7 Закону України "Про екологічний аудит" та інформацію про країну походження товару.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 01.12.2025 22:12 було внесено зміни до Документації, зокрема, виключено вищенаведені вимоги у Додатку 3 Документації.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу Замовником в розділі "Документи" оприлюднено файл "Перелік змін до тендерної документації_01.12.2025.pdf", в якому міститься перелік змін до Документації, відповідно до якого:
Рішенням Уповноваженої особи ДНУ "УКРНДІСПИРТБІОПРОД" №01/12-25/1 від 01.12.2025, внесено зміни до Тендерної документації шляхом викладення її у новій редакції.
Перелік внесених змін:
3) видалено п. 4.5. та п. 4.10. Додатку 1 до Тендерної документації.
Разом з тим, вищенаведені вимоги в додатку 1 Документації (оприлюдненому 01.12.2025) залишилися без змін.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про екологічний аудит" екологічний аудит це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про екологічний аудит" висновок екологічного аудиту - професійна оцінка об’єкта екологічного аудиту, виконана екологічним аудитором, яка ґрунтується на доказах екологічного аудиту та є головною складовою звіту про екологічний аудит. Висновок екологічного аудиту є офіційним документом, який засвідчується підписом та печаткою екологічного аудитора.
Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть надати документальне підтвердження стосовно визнання уповноваженими органами або експертними організаціями відповідності учасника вимогам екологічного законодавства, виконаний у відповідності до ст. 1, ст.7 Закону України "Про екологічний аудит", що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).
Слід зазначити, що національні стандарти для електричної енергії не передбачають необхідності наявності вищезазначених документів.
За таких умов, вищезазначені умови Документації не узгоджуються із вимогами Особливостей в цій частині.
Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що розділ 6 додатку 3 встановлює, що учасник повинен надати документальне підтвердження з зазначенням відповідних показників, що якість електричної енергії, яка пропонується до постачання, відповідає (є не гіршою) параметрам ДСТУ EN 50160:2023; додатково – довідку про відповідність якості електроенергії параметрам за ДСТУ IEC 61000-4-30:2010; оцінка відповідності проводиться на проміжку 24 години.
Скаржник повідомляє, що це означає, що на стадії подання Пропозиції учасник має або вже мати результати спеціальних вимірювань параметрів якості напруги в мережі ОСР, або замовити та профінансувати такі вимірювання.
Скаржник зазначає, що Кодекс систем розподілу (п. 11.4.6) покладає обов’язок забезпечення відповідності параметрів якості електроенергії ДСТУ EN 50160 саме на ОСР.
Вимога Замовника щодо "документального підтвердження з зазначенням відповідних показників" означає фактичну вимогу до учасника проводити вимірювання параметрів якості в мережі ОСР; надавати результати таких вимірювань як умову участі в торгах.
Це виходить за межі можливостей постачальника, який не управляє мережами розподілу, а отже не може самостійно забезпечити параметри напруги.
ДСТУ EN 50160:2023 визначає показники якості напруги і допуски, але не встановлює для постачальника обов’язку мати окремий сертифікат/звіт вимірювань для участі у публічних закупівлях.
П. 29 Особливостей дозволяє посилання на національний стандарт у технічній специфікації, але прямо забороняє встановлювати додаткові вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені таким стандартом. Вимога замовника надати окремий документ з фактичними значеннями показників – це додатковий бар’єр, який: не випливає з ДСТУ EN 50160:2023; потребує залучення ОСР/спеціалізованої лабораторії; може бути невиконуваним для значної частини постачальників, у тому числі нових.
Такі вимоги суперечать ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону та узагальненій практиці АМКУ щодо електроенергії, де прямо наголошено на неприпустимості надмірних технічних вимог, які не відповідають національному стандарту.
Скаржник просить виключити вимоги розділу 6 додатку 3 щодо надання документів з фактичними значеннями параметрів якості електроенергії та посилань на ДСТУ IEC 61000-4-30:2010, залишивши лише посилання на обов’язок учасника забезпечити постачання електроенергії, якість якої відповідає ДСТУ EN 50160:2023 та КСР.
Замовник зазначає, що ним внесено зміни до додатку 3 Документації, зокрема виключено пункт (розділ) 6 щодо надання документів з фактичними значеннями параметрів якості електроенергії та посилань на ДСТУ IEC 61000-4-30:2010.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та документи, які підтверджують відповідність, у тому числі відповідна технічна специфікація:
6. Вимоги щодо якості електричної енергії.
Надається довідка учасника у довільній формі щодо того, що якість електричної енергії відповідатиме фактичним значенням параметрів електричної енергії, встановленим чинним ДСТУ: ІЕС 61000-4-30:2010. Параметри якості електроенергії в точках приєднання споживачів в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначення".
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 01.12.2025 22:12 було внесено зміни до Документації та викладено в новій редакції, зокрема:
6. Вимоги щодо якості електричної енергії.
Постачальник зобов’язаний забезпечити постачання електроенергії, що відповідає вимогам ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначення".
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
4. Скаржник зазначає, що у розділі ІІІ та п.4.15 додатку 1 Замовник передбачив вимогу, згідно з якою: тендерна пропозиція та всі документи у її складі мають бути підписані виключно кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи учасника; при цьому не передбачено можливості використання удосконаленого електронного підпису (УЕП) на кваліфікованому сертифікаті, хоча такий підпис згідно із законодавством прирівнюється до КЕП у випадках, коли закон вимагає саме КЕП.
Скаржник повідомляє, що такий підхід створює ризик безпідставного відхилення Пропозицій учасників, які використовують УЕП на кваліфікованому сертифікаті відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та постанови КМУ № 193.
Скаржник повідомляє, що ст. 12 Закону передбачає, що при здійсненні закупівель документи та дані створюються і подаються з урахуванням вимог законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 2155-VIII, кваліфікований електронний підпис – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті.
Отже, КЕП є різновидом УЕП. Відповідні роз’яснення наводять як податкові органи, так і Мінекономіки.
Постанова КМУ № 193 від 03.03.2020 (з урахуванням змін) прямо передбачає, що удосконалені електронні підписи на кваліфікованому сертифікаті можуть використовуватися у випадках, коли закон вимагає застосування саме КЕП.
У консультаціях Мінекономіки (зокрема, запити № 671/2020, № 1619/2020, № 622/2021) зазначено, що: при проведенні закупівель замовник повинен керуватись Законом № 2155-VIII та постановою № 193; УЕП на кваліфікованому сертифікаті відповідає вимогам у випадках, коли законодавство вимагає КЕП; замовник, вимагаючи "лише КЕП", повинен враховувати, що технічно підпис може відображатися як "удосконалений, сертифікат – кваліфікований".
Встановлення вимоги "виключно КЕП" з одночасною відсутністю можливості подання документів з УЕП на кваліфікованому сертифікаті:
не враховує чинний правовий режим, за яким УЕП на кваліфікованому сертифікаті прирівнюється до КЕП для цілей використання в сферах, де потрібно саме КЕП;
створює надмірний ризик відхилення пропозицій учасників через суто технічне відображення типу підпису ("УЕП, сертифікат – кваліфікований") у протоколі перевірки;
суперечить принципам пропорційності та недискримінації (ст. 5 Закону № 922), оскільки обмежує коло учасників, які використовують дозволені законом засоби електронної ідентифікації.
Верховний Суд у низці рішень щодо публічних закупівель підкреслював, що формальні технічні моменти, які не впливають на можливість ідентифікації підписанта та цілісність документів, не можуть бути підставою для обмеження участі, якщо законодавство допускає використання відповідних видів електронних підписів.
Отже, вимога Замовника щодо підписання документів виключно КЕП, без допущення УЕП на кваліфікованому сертифікаті, суперечить: Закону № 2155-VIII та постанові КМУ № 193; ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону № 922 – як вимога, що призводить до дискримінації та необґрунтованого відхилення Пропозицій.
Скаржник просить виключити вимоги підписання виключно КЕП з розділу ІІІ Документації та п. 4.15 додатку 1 у частині електронного підпису у відповідність до Закону № 2155-VIII та постанови КМУ № 193, передбачивши можливість підписання Пропозиції кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
Замовник зазначає, що ним внесено зміни до розділу 3 Документації та додатку 1, змінено вимогу щодо підписання документів з КЕП на КЕП/УЕП.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Документації документи, що складаються учасником, повинні бути оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства в частині дотримання письмової форми документу, складеного суб’єктом господарювання, в тому числі за власноручним підписом учасника/уповноваженої особи учасника. Вимога щодо засвідчення того чи іншого документу тендерної пропозиції власноручним підписом учасника/уповноваженої не застосовується до документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані учасником у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису на кожен з таких документів (матеріал чи інформацію).
Пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:
1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;
2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана дійсним кваліфікованим електронним підписом (КЕП) з зазначенням посади;
3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Винятки:
1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП.
Зверніть увагу: документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на кожній сторінці такого документа (окрім документів, виданих іншими підприємствами / установами / організаціями).
Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги"*.
Замовник перевіряє КЕП учасника на сайті центрального засідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП повинні відображатися:
прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
У випадку відсутності даної інформації або у випадку не накладення учасником КЕП відповідно до умов тендерної документації учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та його пропозицію буде відхилено на підставі абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:
4. Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики та інших вимог закупівлі:
4.15. Кваліфікований електронний підпис (КЕП), накладений на тендерну пропозицію відповідно до пункту 1 розділу 3 тендерної документації.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 01.12.2025 22:12 було внесено зміни до Документації та викладено в новій редакції, зокрема:
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Документації документи, що складаються учасником, повинні бути оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства в частині дотримання письмової форми документу, складеного суб’єктом господарювання, в тому числі за власноручним підписом учасника/уповноваженої особи учасника. Вимога щодо засвідчення того чи іншого документу тендерної пропозиції власноручним підписом учасника/уповноваженої не застосовується до документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані учасником у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису на кожен з таких документів (матеріал чи інформацію).
Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:
1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;
2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана дійсним кваліфікованим електронним підписом (КЕП) або удосконаленим електронним підписом (УЕП) із зазначенням посади;
3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП/УЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Винятки:
1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП/УЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП/УЕП.
Зверніть увагу: документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП/УЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на кожній сторінці такого документа (окрім документів, виданих іншими підприємствами / установами / організаціями).
Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги"*.
Замовник перевіряє КЕП/УЕП учасника на сайті центрального засідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify.
Під час перевірки КЕП/УЕП повинні відображатися: прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
У випадку відсутності даної інформації або у випадку не накладення учасником КЕП/УЕП відповідно до умов тендерної документації учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та його пропозицію буде відхилено на підставі абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:
4.14. Кваліфікований електронний підпис (КЕП) або удосконалений електронний підпис (УЕП), накладений на тендерну пропозицію відповідно до пункту 1 розділу 3 тендерної документації.
За таких умов, враховуючи зміни до Документації, Замовником передбачено можливість підписати Пропозиція кваліфікованим електронним підписом (КЕП) або удосконаленим електронним підписом (УЕП).
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати ДЕРЖАВНУ НАУКОВУ УСТАНОВУ "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВОДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СПИРТУ І БІОТЕХНОЛОГІЇ ПРОДОВОЛЬЧИХ ПРОДУКТІВ" (код ЄДРПОУ: 00334793) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Електрична енергія (з передачею та розподілом) на 2026 рік", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-11-26-018874-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ
Скарга
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. 3.1. Виключити п. 4.5 Додатку 1 або викласти його в редакції, що не передбачає підтвердження відкритої інформації з реєстрів НКРЕКП/ЄДР, обмежившись посиланням на самостійне декларування учасником та перевірку Замовником у відкритих джерелах. 3.2. Виключити вимоги щодо обов’язкового проведення екологічного аудиту за Законом «Про екологічний аудит» та надання відповідних документів. 3.3. Виключити вимоги розділу 6 Додатку 3 щодо надання документів з фактичними значеннями параметрів якості електроенергії та посилань на ДСТУ IEC 61000-4-30:2010, залишивши лише посилання на обов’язок учасника забезпечити постачання електроенергії, якість якої відповідає ДСТУ EN 50160:2023 та КСР. 3.4. Виключити вимоги підписання виключно КЕП з Розділу ІІІ ТД та п. 4.15 Додатку 1 у частині електронного підпису у відповідність до Закону № 2155-VIII та постанови КМУ № 193, передбачивши можливість підписання тендерної пропозиції кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII:
ст. 5 – принципи добросовісної конкуренції, недискримінації, пропорційності, рівного ставлення;
ст. 22 – зміст тендерної документації; ч. 3 – можливість включення іншої інформації відповідно до законодавства; ч. 4 – заборона встановлювати вимоги, що обмежують конкуренцію і призводять до дискримінації, а також вимагати документального підтвердження відкритої публічної інформації;
ст. 18 – порядок оскарження до органу оскарження.
Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 (Особливості):
п. 28 – тендерна документація формується з урахуванням ст. 22 Закону і не може містити дискримінаційних вимог;
п. 29 – при закупівлі електричної енергії не застосовуються п. 1, 2 ч. 2 ст. 16 Закону № 922 і заборонено встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом.
Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII – визначає модель ринку, не містить вимог щодо екологічного аудиту постачальників та не покладає на них обов’язку проводити вимірювання якості електроенергії в мережі ОСР.
Кодекс систем розподілу (КСР), затверджений постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018:
п. 11.4.6 – параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160 (станом на дату, коли діяв ДСТУ EN 50160:2014; з 2023–2024 рр. – ДСТУ EN 50160:2023). Забезпечення цих параметрів віднесено до компетенції ОСР.
ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» – прийнятий наказом ДП «УкрНДНЦ» від 04.12.2023 № 330, ДСТУ EN 50160:2014 скасовано з 01.03.2024.
Закон України «Про екологічний аудит» – визначає правові засади проведення екологічного аудиту, але не встановлює обов’язку його проведення всіма постачальниками електроенергії і тим більше не робить його умовою участі у публічних закупівлях.
Узагальнення практики АМКУ від 22.02.2024 щодо закупівель електричної енергії – Комітет прямо вказує, що:
замовники не можуть встановлювати вимоги до предмета закупівлі, не передбачені національним стандартом (ДСТУ EN 50160);
надмірні вимоги (додаткові сертифікати, центри обслуговування, підтвердження відсутності статусу «дефолтний» тощо) визнаються порушенням ст. 5, 22 Закону та п. 29 Особливостей.
Практика Верховного Суду:
постанова від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19 – Суд наголосив, що тендерна документація не може містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників; формальні помилки, що не впливають на зміст пропозиції, не можуть бути підставою для обмеження участі;
постанова від 01.06.2023 у справі № 160/16553/20 – Суд підтвердив, що ч. 4 ст. 22 Закону № 922 забороняє вимагати документального підтвердження публічної інформації з відкритих реєстрів.
4. Правовий аналіз оскаржуваних вимог
4.1. Пункт 4.5 Додатку 1 – довідка про відсутність порушень ліцензійних умов та всіх НПА ринку
Вимога дублює функції органу ліцензування (НКРЕКП), який відповідно до Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Ліцензійних умов № 1469:
веде реєстр ліцензіатів,
приймає рішення про санкції/анулювання ліцензій,
оприлюднює відповідну інформацію у відкритому доступі.
Інформація про видачу ліцензій і застосовані до ліцензіата заходи впливу є публічною (ЄДР, сайт НКРЕКП). Вимога окремої довідки суперечить ч. 4 ст. 22 Закону № 922 (заборона вимагати документального підтвердження публічної інформації).
Практика Верховного Суду (справи № 160/5735/19, № 160/16553/20) підтверджує, що встановлення замовником додаткових вимог щодо підтвердження відкритої інформації є порушенням ч. 4 ст. 22 Закону № 922.
Тому п. 4.5 Додатку 1:
обмежує участь учасників, щодо яких НКРЕКП, наприклад, застосовувала заходи впливу, але які продовжують здійснювати ліцензовану діяльність;
створює можливість суб’єктивного тлумачення Замовником поняття «відсутність порушень»;
є дискримінаційним та таким, що суперечить ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону № 922.
4.2. Пункт 4.10 Додатку 1 та розділ 3 Додатку 3 – обов’язковий екологічний аудит
Закон України «Про екологічний аудит» передбачає можливість добровільного/обов’язкового проведення екологічного аудиту у визначених законом випадках. Однак:
спеціальне енергетичне законодавство (Закон «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, Ліцензійні умови № 1469) не містять вимоги про обов’язковий екологічний аудит для всіх електропостачальників;
національний стандарт ДСТУ EN 50160:2023 регулює лише технічні характеристики напруги, а не екологічну оцінку діяльності постачальника.
Вимога Замовника фактично означає:
що брати участь у процедурі можуть лише ті постачальники, які вже замовили і оплатили екологічний аудит та отримали відповідний висновок;
інші ліцензовані постачальники, які повністю дотримуються вимог НКРЕКП, фактично усуваються від участі.
П. 29 Особливостей забороняє при закупівлі електроенергії встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені національним стандартом. Вимога екологічного аудиту явно не міститься в ДСТУ EN 50160:2023.
Узагальнення АМКУ щодо електроенергії (22.02.2024) констатує, що вимоги до додаткових сертифікатів, у тому числі екологічних, які не є необхідними для здійснення ліцензованої діяльності, є надмірними та дискримінаційними.
Таким чином, вимоги щодо обов’язкового екологічного аудиту суперечать ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону № 922 та п. 29 Особливостей.
4.3. Розділ 6 Додатку 3 – документальне підтвердження якості електроенергії за ДСТУ EN 50160:2023 та ДСТУ IEC 61000-4-30:2010
Кодекс систем розподілу (п. 11.4.6) покладає обов’язок забезпечення відповідності параметрів якості електроенергії ДСТУ EN 50160 саме на ОСР.
Вимога Замовника щодо «документального підтвердження з зазначенням відповідних показників» означає фактичну вимогу до учасника:
проводити вимірювання параметрів якості в мережі ОСР;
надавати результати таких вимірювань як умову участі в торгах.
Це виходить за межі можливостей постачальника, який не управляє мережами розподілу, а отже не може самостійно забезпечити параметри напруги.
ДСТУ EN 50160:2023 визначає показники якості напруги і допуски, але не встановлює для постачальника обов’язку мати окремий сертифікат/звіт вимірювань для участі у публічних закупівлях.
П. 29 Особливостей дозволяє посилання на національний стандарт у технічній специфікації, але прямо забороняє встановлювати додаткові вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені таким стандартом. Вимога замовника надати окремий документ з фактичними значеннями показників – це додатковий бар’єр, який:
не випливає з ДСТУ EN 50160:2023;
потребує залучення ОСР/спеціалізованої лабораторії;
може бути невиконуваним для значної частини постачальників, у тому числі нових.
Такі вимоги суперечать ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону № 922 та узагальненій практиці АМКУ щодо електроенергії, де прямо наголошено на неприпустимості надмірних технічних вимог, які не відповідають національному стандарту.
5. Висновок щодо порушень
Скаржник вважає, що встановлення Замовником:
п. 4.5 Додатку 1;
п. 4.10 Додатку 1 та відповідних вимог у Додатку 3 щодо екологічного аудиту;
вимог розділу 6 Додатку 3 щодо документального підтвердження відповідності параметрів якості ДСТУ EN 50160:2023 та ДСТУ IEC 61000-4-30:2010
порушує:
ст. 5 Закону № 922 – у частині недискримінації учасників, пропорційності та добросовісної конкуренції;
ч. 3–4 ст. 22 Закону № 922 – тендерна документація містить вимоги, що обмежують конкуренцію, дискримінують учасників та вимагають документального підтвердження публічної інформації;
п. 28, 29 Особливостей – встановлено вимоги до предмета закупівлі електроенергії, що не передбачені національним стандартом ДСТУ EN 50160:2023;
узагальнену практику АМКУ та правові висновки Верховного Суду щодо недопустимості надмірних вимог у тендерній документації.
Вимога про використання виключно виключно КЕП без допущення УЕП на кваліфікованому сертифікаті.
Ст. 12 Закону № 922 передбачає, що при здійсненні закупівель документи та дані створюються і подаються з урахуванням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 2155-VIII, кваліфікований електронний підпис – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті.
Отже, КЕП є різновидом УЕП. Відповідні роз’яснення наводять як податкові органи, так і Мінекономіки.
Постанова КМУ № 193 від 03.03.2020 (з урахуванням змін) прямо передбачає, що удосконалені електронні підписи на кваліфікованому сертифікаті можуть використовуватися у випадках, коли закон вимагає застосування саме КЕП.
У консультаціях Мінекономіки (зокрема, запити № 671/2020, № 1619/2020, № 622/2021) зазначено, що:
при проведенні закупівель замовник повинен керуватись Законом № 2155-VIII та постановою № 193;
УЕП на кваліфікованому сертифікаті відповідає вимогам у випадках, коли законодавство вимагає КЕП;
замовник, вимагаючи «лише КЕП», повинен враховувати, що технічно підпис може відображатися як «удосконалений, сертифікат – кваліфікований».
Встановлення вимоги «виключно КЕП» з одночасною відсутністю можливості подання документів з УЕП на кваліфікованому сертифікаті:
не враховує чинний правовий режим, за яким УЕП на кваліфікованому сертифікаті прирівнюється до КЕП для цілей використання в сферах, де потрібно саме КЕП;
створює надмірний ризик відхилення пропозицій учасників через суто технічне відображення типу підпису («УЕП, сертифікат – кваліфікований») у протоколі перевірки;
суперечить принципам пропорційності та недискримінації (ст. 5 Закону № 922), оскільки обмежує коло учасників, які використовують дозволені законом засоби електронної ідентифікації.
Верховний Суд у низці рішень щодо публічних закупівель підкреслював, що формальні технічні моменти, які не впливають на можливість ідентифікації підписанта та цілісність документів, не можуть бути підставою для обмеження участі, якщо законодавство допускає використання відповідних видів електронних підписів.
Отже, вимога Замовника щодо підписання документів виключно КЕП, без допущення УЕП на кваліфікованому сертифікаті, суперечить:
Закону № 2155-VIII та постанові КМУ № 193;
ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону № 922 – як вимога, що призводить до дискримінації та необґрунтованого відхилення пропозицій.
Сукупність оскаржуваних вимог (п. 4.4, пп. 3.11.1–3.11.2 Додатку 1, вимога «виключно КЕП» у Розділі ІІІ ТД):
порушує ст. 5, ч. 3–4 ст. 22, ст. 18 Закону № 922;
суперечить п. 28, 29 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178;
не відповідає спеціальному законодавству у сфері електроенергетики (Закон № 2019-VIII, ПРРЕЕ, Ліцензійні умови № 1469, ДСТУ EN 50160:2023);
ігнорує правові висновки Верховного Суду та узагальнену практику АМКУ щодо закупівель електричної енергії.