Текст рішення
РІШЕННЯ
№16944-р/пк-пз від 13.11.2025 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), ознайомившись зі скаргою фізичної особи-підприємця Сауляка Миколи Руслановича (код ЄДРПОУ: 3667511137) від 11 листопада 2025 № UA-2025-11-07-009689-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника відмінити Процедуру закупівлі.
1. Щодо скарги та документів, поданих 11.11.2025.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (надалі – Закон) скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язаних з її участю у процедурі закупівлі.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 59 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (надалі – Особливості) оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.
Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Скарга фізичної особи-підприємця Сауляка Миколи Руслановича (код ЄДРПОУ:
3667511137) від 11 листопада 2025 № UA-2025-11-07-009689-a.a1, в цій частині не відповідає вимогам частини другої статті 18 Закону та абзацу другого пункту 56 Особливостей (зокрема, відсутні документальне підтвердження/докази) та частини п’ятої статті 18 Закону [зокрема, відсутній перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій].
Відповідно до вимог частини дванадцятої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду, зокрема, у разі, якщо скарга не відповідає вимогам частин другої, п’ятої, восьмої та дев’ятої цієї статті.
Відповідно до пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей.
2. Щодо документів у файлах (завантажених 12.11.2025).
Відповідно до абзаців першого та п’ятого пункту 59 Особливостей скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.
Після закінчення встановленого для подання скарг строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, скарги можуть подаватися лише щодо змін до тендерної документації, внесених замовником, протягом п’яти днів з моменту оприлюднення таких змін на веб-порталі Уповноваженого органу, але не пізніше ніж за три дні до дати, встановленої для подання тендерних пропозицій, яка була встановлена під час внесення таких змін.
Відповідно до пункту 60 Особливостей якщо до тендерної документації замовником вносилися зміни, після закінчення встановленого для подання скарг строку, передбаченого абзацом першим пункту 59 цих особливостей, положення тендерної документації, до яких зміни не вносилися, не підлягають оскарженню.
Якщо до органу оскарження було подано скаргу (скарги) щодо оскарження положень тендерної документації, за результатами якої (яких) органом оскарження було прийнято одне чи кілька рішень по суті, після закінчення строку, встановленого для подання скарг, не підлягають оскарженню ті положення тендерної документації, щодо яких скаргу (скарги) до закінчення цього строку суб’єктами не було подано.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Скаржником 12.11.2025 було завантажено документи до Скарги.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовник 07.11.2025 оприлюднив Документацію та встановив кінцевим строком для подання тендерних пропозицій 15.11.2025.
За таких умов, скарги щодо положень Документації могли подаватись не пізніше, ніж за три дні до 15.11.2025.
Враховуючи викладене, документи до Скарги, завантажені Скаржником 12.11.2025, в цій частині, подані з порушенням строків, визначених пунктами 59 та 60 Особливостей.
Відповідно до підпункту 2 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Скаргу фізичної особи-підприємця Сауляка Миколи Руслановича (код ЄДРПОУ:
3667511137) від 11 листопада 2025 № UA-2025-11-07-009689-a.a1 залишити без розгляду.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК
Скарга
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом: - вилучення вимоги щодо вказання суми договору та ідентифікатор закупівлі, за результатом якої було укладено договір (вказаний у системі Прозорро), - вилучення вимоги щодо мінімальної суми аналогічного договору не менше 50% очікуваної вартості; - уточнення визначення «аналогічного договору» відповідно до предмета закупівлі за змістом, а не виключно за кодом ДК. - врахування можливості підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів через лист-відгук від замовника аналогічного договору як альтернативний варіант підтвердження, без надання комерційно чутливої інформації та додавання відповідного пункту в документацію.
У додатку 3 тендерної документації Замовника пункт 5.1 зазначено, що:
«На підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів учасник повинен надати інформацію у довільній формі із зазначенням найменування покупця (замовника, ліцензіата), суми договору, дати укладання договору (у період 2020–2025 років), номеру договору, ідентифікатор закупівлі, за результатом якої було укладено договір (вказаний у системі Прозорро), предмет договору.
Крім того, аналогічним вважається той договір, предмет якого (що вказано в самому договорі чи в його додатках) за 1–4 цифрою коду ДК збігається із показниками 1–4 цифри коду ДК, обраного Замовником для даної закупівлі.
Інформація повинна бути надана щодо щонайменше 2 аналогічних договорів.
Аналогічним договором буде вважатися той договір, який укладено із замовником, у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а також на суму, яка повинна бути не менше п’ятдесяти відсотків від розміру очікуваної вартості закупівлі
На підтвердження вказаного, та інформації зазначеної учасником у довільній формі про досвід виконання аналогічних договорів, останній повинен надати копії повністю виконаних договорів (не менше двох) у період 2020-2025 років, видаткову накладу та або акт приймання-передачі, платіжну інструкцію (або виписку, або квитанцію про оплату, або платіжне доручення), що підтверджує повну оплату за такими договорами.»
Умова надання ідентифікатора закупівлі, за результатом якої було укладено договір (вказаний у системі Прозорро) є обмежувальною.
Частина 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що замовники не мають права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Досвід виконання аналогічних договорів може бути підтверджений не лише договорами, укладеними в системі Prozorro із “замовниками”, а й з іншими юридичними особами приватного чи публічного сектору.
Така вимога необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників лише тими, хто вже мав справу із державними чи муніципальними замовниками, чим порушується принцип рівного доступу та вільної конкуренції [Закон України «Про публічні закупівлі», ст.22 ч.4]
Встановлення мінімальної суми аналогічного договору у розмірі не менше 50% від очікуваної вартості є невиправданим бар’єром.
Закон не передбачає права Замовника вимагати, щоб аналогічний договір був виконаний на суму, співмірну із половиною очікуваної вартості закупівлі.
Така вимога не є об’єктивним підтвердженням досвіду чи спроможності учасника виконати договір, а лише штучно звужує конкуренцію.
Практика АМКУ неодноразово визнавала подібні умови дискримінаційними.
Замовник не обґрунтував встановлення мінімальної суми аналогічного договору у розмірі 50% від очікуваної вартості закупівлі. Вимога не містить об’єктивних критеріїв, які б свідчили про її необхідність для підтвердження досвіду або спроможності учасника виконати договір. Така умова є формальною та штучно обмежує конкуренцію, що суперечить частині 4 статті 5 та частині 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Постачання IoT-платформи за своєю суттю є постачанням програмного забезпечення. Вартість такого постачання залежить від кількості ліцензій, які можуть суттєво впливати на загальну суму договору. Тому, якщо в аналогічному договорі була зазначена менша сума, це не свідчить про відсутність спроможності суб’єкта оскарження виконати послугу з постачання та впровадження програмного забезпечення, оскільки обсяг ліцензій та умов постачання може відрізнятися, не змінюючи суті наданої послуги.
Варто зазначити, що на звернення Суб’єкта оскарження до Замовника через майданчик Прозорро щодо можливості подання договорів із прихованими комерційно чутливими даними, Замовник у своїй відповіді фактично суперечить сам собі.
Зокрема, Замовник зазначає, що у випадку, якщо договір укладено з приватним контрагентом, учасник може позначити комерційно чутливі дані відповідно до Закону, але це «не звільняє його від обов’язку надати документи, які підтверджують досвід і суму виконання договору».
Таке твердження є взаємовиключним, адже сума виконання договору може становити комерційну таємницю. В договорі може міститися різне програмне забезпечення, різна кількість ліцензій, специфічні умови постачання або сервісного супроводу. Розкриття загальної суми може опосередковано розкрити вартість однієї ліцензії або конкретних послуг, що є комерційно чутливою інформацією.
Більше того, у випадку постачання IoT-платформи сума договору не може об’єктивно свідчити про досвід або масштабність виконаних робіт, оскільки вартість таких рішень формується з великої кількості змінних чинників, які у кожного замовника різні. Наприклад:
- кількість підключених пристроїв та ліцензій користувачів;
- наявність або відсутність модулів аналітики, візуалізації, машинного навчання;
- тип розгортання (on-premise, hybrid або cloud);
- рівень інтеграції з існуючими системами та обсяг кастомізації;
тривалість сервісної підтримки та оновлень.
Тобто, навіть договори з однаковим функціональним результатом можуть суттєво відрізнятися за сумою. Відповідно, вимога Замовника про розкриття вартості не дає можливості оцінити реальний досвід учасника, але натомість змушує розкривати комерційну інформацію, що не має практичного значення для підтвердження кваліфікації.
Слід зазначити, що на ринку існують компанії, які не публікують вартість свого програмного забезпечення відкрито для загалу. Наприклад, компанія Cellebrite та її продукт Pathfinder (https://cellebrite.com/en/pathfinder/) не надають цінову інформацію на своє ПЗ у відкритому доступі. Щоб дізнатися вартість, потенційний клієнт змушений подати запит на демо-презентацію та окремо отримати цінову пропозицію, підписавши угоду про нерозголошення (NDA). Це видно на скріншотах. Сторінка не містить інформації про ціну, навпаки після натиску подивитися демо відкривається форма для реєстрації. Після цього на пошту приходить лист з проханням підписати договір про нерозголошення (NDA).
Аналогічні підходи застосовують й інші виробники спеціалізованого програмного забезпечення. Тобто вимога Замовника розкривати суму виконаного договору для підтвердження досвіду є необґрунтованою та суперечить принципу захисту комерційної таємниці. Вона штучно обмежує коло учасників, які володіють досвідом роботи з комерційним ПЗ, ціна на яке не розкривається публічно, але яке повністю відповідає предмету закупівлі.
Наше підприємство має необхідний досвід виконання аналогічних договорів за змістом предмета закупівлі, проте не може відповідати штучно обмежувальним умовам Замовника, що порушує його право на рівну участь у процедурі закупівлі.
ФОП "Сауляк М" (Суб’єкт оскарження) спроможний надати Замовнику послугу з постачання та впровадження IoT-платформи із усіма необхідними функціональними можливостями, які зазначені у Тендерній документації, може забезпечити реалізацію зазначених у ТД вимог — таких як захист даних, візуалізація, прийом телеметрії, обробка подій, керування пристроями, масштабування, інтеграція з зовнішніми сервісами — за допомогою власних або відкритих технологічних рішень, які повністю відповідають очікуваному результату закупівлі.
До того ж замовник вказав у документації (додаток 3 пункт 6.2):
Учасник процедури закупівлі повинен до підписання договору надати запропоноване програмне забезпечення для перевірки на відповідність технічним вимогам, про що учасник надає гарантійний лист від Власника програмного забезпечення із зазначенням ідентифікатора закупівлі.
Відповідно до цього пункту у замовника буде можливість ознайомитися з програмним рішенням і переконатися у його працездатності та можливості Суб'єкта оскарження виконати даний договір.
Вимога щодо збігу саме перших 1–4 цифр коду ДК не відображає суті аналогічності.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону, підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів повинно визначатися за змістом предмета договору, а не лише за кодом класифікатора.
Тобто якщо предмет договору за змістом ідентичний або подібний до предмета закупівлі, він повинен визнаватися аналогічним, навіть якщо його код ДК відрізняється у межах 1–4 цифр.
Таким чином, вимога Замовника є формальною та не відповідає суті Закону.
Вимога Замовника надати копії повністю виконаних договорів (не менше двох) за період 2020–2025 років, видаткові наклади та/або акти приймання-передачі, платіжні інструкції (або виписки, або квитанції про оплату, або платіжні доручення), що підтверджують повну оплату за такими договорами, є надмірно формальною та необґрунтованою. Таке підтвердження може містити комерційно чутливі дані та не завжди є єдиним способом підтвердження досвіду.
Для підтвердження аналогічного досвіду учасник може надавати лист-відгук від замовника аналогічного договору, який підтверджує фактичне виконання послуги та якість наданих робіт. Такий підхід відповідає принципам рівного доступу, недискримінації учасників та дозволяє захистити комерційну інформацію учасника, не обмежуючи його право брати участь у процедурі закупівл [Закон України «Про публічні закупівлі», ст.5 ч.4, ст.22 ч.4.
Висновок:
Встановлення Замовником вимог щодо:
- укладення аналогічних договорів лише та вказанням ідентифікатора закупівлі у системі Prozorro
- визначення мінімальної суми аналогічного договору не менше 50% очікуваної вартості
- вказання суми договору
- обов’язкового збігу 1–4 цифр коду ДК,
- подання аналогічного договору на суму, яка повинна бути не менше п’ятдесяти відсотків від розміру очікуваної вартості закупівлі.
- подання видаткової накладної та або акт приймання-передачі, платіжну інструкцію (або виписку, або квитанцію про оплату, або платіжне доручення) з вказаними сумами
є такими, що порушують частину 4 статті 5 та частину 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки обмежують конкуренцію, звужують коло потенційних учасників і призводять до дискримінації суб’єктів господарювання.
Аналогічним вважається той договір, предмет якого (що вказано в самому договорі чи в його додатках) за 1-4 цифрою коду ДК збігається із показниками 1-4 цифри коду ДК, обраного замовником для даної закупівлі. · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо Комісію зобов’язати Замовника внести наступні зміни в тендерну документацію Замовника: - уточнити визначення «аналогічного договору» відповідно до предмета закупівлі за змістом, а не виключно за кодом ДК;
В додатку 3 тендерної документації пункт 5.1 зазначено: «Аналогічним вважається той договір, предмет якого (що вказано в самому договорі чи в його додатках) за 1-4 цифрою коду ДК збігається із показниками 1-4 цифри коду ДК, обраного замовником для даної закупівлі».
Замовник визначив код 48210000-3: «Пакети мережевого програмного забезпечення» для закупівлі «Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно-телеметричної IoT-платформи для функціонування системи онлайн-моніторингу». Проте зазначений код не відповідає дійсності, оскільки предмет закупівлі не є мережевим програмним забезпеченням, а стосується спеціалізованої IoT-платформи для збору та обробки телеметричних даних.
Крім того, Замовник у ТД обмежив можливість надання аналогічного договору лише тими, що повністю збігаються за предметом «постачання програмного забезпечення», фактично звужуючи коло потенційних учасників до тих, хто надавав саме такі послуги в минулому, без урахування інших технологічно еквівалентних рішень.
Таким чином, вимога Замовника щодо коду ДК та предмету договору:
не відповідає реальному предмету закупівлі;
створює дискримінаційні умови для учасників, які можуть надати еквівалентне програмне забезпечення або IoT-рішення, але не мали договорів саме з кодом 48210000-3;
обмежує конкуренцію та порушує принцип рівного ставлення до всіх учасників закупівлі, передбачений частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимогами частини 2 статті 22 Закону.
Мережеве програмне забезпечення — це узагальнений термін, що охоплює програмні продукти і рішення, призначені для налаштування, керування, моніторингу, захисту та оптимізації комп’ютерних мереж.
Компанія Cisco Systems є одним із провідних світових виробників мережевого програмного забезпечення (network software) (https://www.cisco.com/site/us/en/products/networking/software/index.html), тобто програмних продуктів, що забезпечують функції керування, автоматизації, моніторингу, захисту та оптимізації мережевої інфраструктури.
Серед прикладів таких продуктів Cisco можна навести:
Cisco DNA Software (для SD‑WAN, маршрутизації, управління комутацією) — “Networking & Cloud … Cisco DNA Software for SD‑WAN and Routing”
Cisco Meraki Dashboard (хмарне рішення для управління мережевими пристроями, комутацією і безпекою)
Cisco IOS XR (мережевий операційний системний пакет для маршрутизаторів)
Cisco NX‑OS (мережевий ОС для комутаторів/центрів обробки даних)
Cisco Prime Network Registrar (пакет програм для DHCP, DNS та мережевого управління)
Це дає змогу побачити: коли закупівля стосується «пакетів мережевого програмного забезпечення», то йдеться саме про подібні класи програмних продуктів — системи управління мережею, маршрутизації, комутації, WAN/SD‑WAN, мережевої безпеки, хмарного мережевого керування.
За визначенням Cisco Systems: «Мережеве програмне забезпечення дозволяє контролювати, керувати та моніторити мережі» («networking software enables the control, management, and monitoring of networks». https://www.cisco.com/site/us/en/learn/topics/networking/what-is-networking-software.html)
Зокрема, мережеве програмне забезпечення може включати:
засоби моніторингу і управління станом мережі та обладнання;
програмне керування маршрутами, комутацією, політиками якості обслуговування (QoS);
системи безпеки мережі: firewall‑програми, системи виявлення/запобігання вторгненням (IDS/IPS), контролю доступу;
програмні рішення для віртуалізації мережі (SDN / NFV), коли програмний компонент суттєво відділений від апаратури.
Таким чином, коли у закупівельній документації для предмету «Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно‑телеметричної IoT‑платформи для функціонування системи онлайн‑моніторингу» вказано код «48210000‑3 Пакети мережевого програмного забезпечення», слід звернути увагу на такі моменти:
- поняття «мережеве програмне забезпечення» за змістом стосується, перш за все, програмних засобів для керування, моніторингу, захисту та оптимізації мережевої інфраструктури;
- запропонований предмет закупівлі (IoT‑платформа для онлайн‑моніторингу телеметричних даних) за своєю функціональною суттю не належить безпосередньо до класичних «мережевих програмних продуктів», як‑от системи управління комутацією, маршрутизацією, QoS чи SDN;
Відсутня відповідність між функціональним призначенням закупівлі та типовим змістом «мережевого програмного забезпечення».
Код 48210000‑3 чітко відображає закупівлю продукту чи пакету, який призначений для мережевої інфраструктури (networking software) — тобто програмне забезпечення, що працює в мережевому середовищі, пов’язане з маршрутизацією, комутацією, мережевими сервісами, захистом мережі тощо.
Предмет закупівлі — «Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно‑телеметричної IoT‑платформи для функціонування системи онлайн‑моніторингу». Ця позиція має суттєво інший функціонал: збір і обробка телеметричних даних, IoT‑платформа, моніторинг.
Предмет закупівлі спеціалізована IoT‑платформа, яка може містити програмні модулі, телеметрію, аналітику, інтеграцію з обладнанням і т.д.
Таким чином, застосування цього коду може бути необґрунтованим: замовник фактично відносить закупівлю до категорії мережевих програмних продуктів, хоча її предмет — інший. Це створює підґрунтя для аргументу про невідповідність класифікації й потенційне звуження конкуренції.
За таких умов, взяти участь у Закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які спроможні надати «Послуги з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно‑телеметричної IoT‑платформи для функціонування системи онлайн‑моніторингу», але при цьому мають у своїй історії договори саме за кодом ДК 48210000‑3 («Пакети мережевого програмного забезпечення»), що фактично вимагає від учасників надання мережевого програмного забезпечення класу Cisco (Cisco DNA, Meraki, IOS XR, NX‑OS тощо), хоча предмет закупівлі — IoT‑платформа — має інше функціональне призначення. Це є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Суб’єкта оскарження.
Згідно п.3 частини 2 Статті 22 Закону «Про публічні закупівлі», технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимоги про те, що Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина 4 статті 5 Закону).
Згідно вимог частини 4 Статті 22 Закону «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників…».
Суб’єкт оскарження, тобто ФОП "Сауляк М", спроможний надати Замовнику послугу «постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно-телеметричної IoT-платформи» у повному обсязі, проте не в змозі виконати окремі обмежувальні вимог Замовника щодо коду ДК та формулювання «аналогічний договір», що суперечить Закону та порушує права на чесну, неупереджену конкуренцію.