Текст рішення
РІШЕННЯ
№16986-р/пк-пз від 13.11.2025
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Бондаренка Бориса Васильовича (код ЄДРПОУ 2288903735) від 04 листопада 2025 № UA-2025-10-31-009178-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 06.11.2025 № 16600-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник у порушення вимог Закону та Особливостей не надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що у додатку 2 Документації (розділ 11) Замовником встановлено, що учасники у складі пропозиції надають сертифікати:
– ISO 9001:2018 щодо виробництва меблів, у тому числі на металевому каркасі, для закладів освіти;
– ISO 14001:2015 щодо виробництва меблів, у тому числі на металевому каркасі, для закладів освіти.
В сертифікаті обов’язково має бути посвідчено відповідність виробництва меблів саме на металевому каркасі та для закладів освіти за кодами ДКПП 31.09 та 31.00.11.
Також замовником передбачено подання сертифікатів ISO 28000:2007 та ISO 45001:2018.
Скаржник є офіційним представником виробника меблів ТОВ "АМФ Україна", який має чинні сертифікати відповідності систем управління якістю, зокрема:
ISO 9001:2018 – система управління якістю у виробництві меблів;
ISO 14001:2015 – система екологічного управління;
ISO 28000:2008 – система управління безпекою ланцюга постачання.
ISO 45001:2018 Скаржник діє, як офіційний дистриб’ютор (представник) виробника меблів ТОВ "АМФ Україна", що підтверджується дистриб’юторським договором №0108/25 від 01.08.2025, укладеним між сторонами.
Скаржник, цитуючи положення наданого договору зазначає, що він є офіційно уповноваженим дистриб’ютором ТОВ "АМФ Україна" і має повне право:
реалізовувати продукцію виробника у процедурі публічних закупівель;
надавати у складі тендерної пропозиції сертифікати, видані на виробника ТОВ "АМФ Україна", як підтвердження відповідності товару вимогам замовника;
представляти інтереси виробника під час постачання меблів, у тому числі для закладів освіти.
Скаржник зазначає, що ТОВ "АМФ Україна" є сертифікованим українським виробником меблів, що має чинні сертифікати систем управління якістю:
ISO 9001:2018 — система управління якістю виробництва меблів для навчальних закладів;
ISO 14001:2015 — система екологічного управління;
ISO 28000:2008 — система управління безпекою ланцюга постачання;
а також інші сертифікати відповідності та санітарно-епідеміологічні висновки.
Як зазначає Скаржник, ці сертифікати охоплюють виробництво меблів для навчальних, адміністративних, медичних і дошкільних закладів, у тому числі учнівських стільців, що є предметом цієї закупівлі.
Скаржник зазначає, що він закуповує продукцію безпосередньо у виробника, здійснює оплату, транспортування та постачання товару кінцевим замовникам, надаючи всі документи, отримані від виробника, у складі Пропозиції.
Згідно із сертифікатами (копію додає), система управління охоплює виробництво меблів для побутових, громадських, адміністративних, медичних, дошкільних та учбових закладів, у тому числі меблів для сидіння та лежання (стільці, крісла, ліжка, дивани), включно зі стільцями та столами учнівськими, що підтверджено зазначенням кодів ДКПП 31.00, 31.01, 31.02, 31.03, 31.09 тощо.
Таким чином, сертифікат охоплює предмет закупівлі повністю — виробництво учнівських стільців для закладів освіти.
Отже, на думку Скаржника, вимога про наявність формулювання "на металевому каркасі" є незаконною.
Жоден нормативно-правовий акт України, а також міжнародні стандарти серії ISO 9001, ISO 14001, ISO 28000 або ISO 45001, не вимагають деталізації конструктивних особливостей продукції (зокрема, "на металевому каркасі") у тексті сертифікату.
ISO-сертифікати — це стандарти управління, які підтверджують якість процесів виробництва, а не матеріальну або конструктивну специфіку продукції.
Відтак, на думку Скаржника, вимога Замовника щодо обов’язкової наявності у сертифікаті фрази "меблі на металевому каркасі" є надмірною, необґрунтованою та дискримінаційною, оскільки:
не передбачена законодавством;
не впливає на якість товару чи відповідність предмету закупівлі;
створює перевагу лише тим учасникам, сертифікати яких штучно адаптовані під конкретне формулювання.
Скаржник зазначає, що сертифікати, що наявні у Скаржника повністю охоплюють предмет закупівлі.
В наданому сертифікаті ISO 28000:2008 (а також ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001:2018 ) зазначено, що система управління поширюється на:
"Виробництво меблів для навчальних, адміністративних, медичних і дошкільних закладів, у тому числі стільці та столи учнівські".
Предмет закупівлі — стільці учнівські — прямо згадується у сертифікаті.
Таким чином, Скаржник стверджує, що сертифікат підтверджує повну відповідність сфери діяльності виробника предмету закупівлі.
Вимога Замовника про додаткове уточнення "меблі на металевому каркасі" не змінює суті і не впливає на якість, а отже, є непропорційною до мети забезпечення належної якості товару (принцип пропорційності — ч.1 ст.5 Закону).
У даному випадку вимога створює нерівні умови участі між суб’єктами, які мають дійсні ISO-сертифікати, але без фрази "на металевому каркасі", та окремими компаніями, чиї документи виготовлені спеціально під конкретну тендерну умову.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі
ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ
Для підтвердження якісних характеристик учасники в складі тендерної пропозиції повинні надати наступні документи:
Виробник товару повинен відповідати системі управління якості виробництва меблів, дерев’яних конструкцій і столярних виробів, металевих конструкцій і частин конструкцій.
11.
Для підтвердження зазначеного, учасники у складі пропозиції надають сертифікати: ISO 9001:2018 щодо виробництва меблів, у тому числі на металевому каркасі, для закладів освіти. Сертифікат повинен бути чинний на час дії договору. В сертифікаті обов'язково має бути посвідчено відповідність виробництва меблів саме на металевому каркасі та для закладів освіти за ДКПП 31.09 та 31.00.11. (меблі на металевому каркасі);
ISO 14001:2015 щодо виробництва меблів, у тому числі на металевому каркасі, для закладів освіти. Сертифікат повинен бути чинний на час дії договору. В сертифікаті обов'язково має бути посвідчено відповідність виробництва меблів саме на металевому каркасі та для закладів освіти за ДКПП 31.09 та 31.00.11. (меблі на металевому каркасі);
ISO 28000:2007 та ISO 45001-2018 виданих на виробника товару.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:
-сертифікат на систему управління якістю ТОВ "АМФ УКРАЇНА", стосовно виробництва меблів для побутових, громадських, адміністративних приміщень, медичних, дошкільних та учбових закладів: меблі для сидіння та лежання (ліжка, стільці, крісла та дивани), меблі корпусні (набори офісних меблів, шафи, тумби, столи), вішалки підлогові, стільці та столи учнівські, парти, столи кухонні та обідні, деталі і комплектуючі до меблів;
матраци пружинні і безпружинні; Оптова та роздрібна торгівля меблями і комплектуючими до меблів (коди ДКПП 31.00, 31.01, 31.02, 31.03, 31.09, 46.47, 47.59), відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015 IDT) Системи управління якістю вимоги.
-сертифікат на систему екологічного управління ТОВ "АМФ УКРАЇНА", стосовно виробництва меблів для побутових, громадських, адміністративних приміщень, медичних, дошкільних та учбових закладів: меблі для сидіння та лежання (ліжка, стільці, крісла та дивани), меблі корпусні (набори офісних меблів, шафи, тумби, столи), вішалки підлогові, стільці та столи учнівські, парти, столи кухонні та обідні, деталі і комплектуючі до меблів;
матраци пружинні і безпружинні; оптова та роздрібна торгівля меблями і комплектуючими до меблів (коди ДКПП 31.00, 31.01, 31.02, 31.03, 31.09, 46.47, 47.59) відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування -сертифікат на систему управління безпекою ланцюга постачання ТОВ "АМФ УКРАЇНА", стосовно виробництва меблів для побутових, громадських, адміністративних приміщень, медичних, дошкільних та учбових закладів: меблі для сидіння та лежання (ліжка, стільці, крісла та дивани), меблі корпусні (набори офісних меблів, шафи, тумби, столи), вішалки підлогові, стільці та столи учнівські, парти, столи кухонні та обідні, деталі і комплектуючі до меблів; матраци пружинні і безпружинні; оптова та роздрібна торгівля меблями і комплектуючими до меблів (коди ДКПП 31.00, 31.01, 31.02, 31.03, 31.09, 46.47, 47.59), відповідає вимогам ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги.
-сертифікат на систему управління охороною здоров'я та безпекою праці ТОВ "АМФ УКРАЇНА", стосовно оптова та роздрібна торгівля меблями і комплектуючими до меблів (коди ДКПП 46.47, 47.59) відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування.
Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які нададуть наведені сертифікати, якими посвідчено відповідність виробництва меблів саме на металевому каркасі, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що у додатку 2 тендерної документації Замовником встановлено вимогу: "Учасник має надати оригінал або копія дійсного на момент подачі тендерної пропозиції сертифікату (протоколу) на вміст радіоактивних речовин у заготовках з букової фанери для виготовлення спинки і сидіння, виданий сертифікованою радіологічною лабораторією, яка відповідає системі вимірювання вимог ДСТУ ІSO 10012:2005 (надати відповідне свідоцтво яке чинне на час дії договору), який виданий на виробника меблів".
Вимога про те, що протокол має бути виданий саме на виробника меблів, а не на постачальника або безпосереднього власника матеріалу (фанери), є юридично необґрунтованою та дискримінаційною.
ФОП Бондаренко Борис Васильович, як учасник процедури закупівлі, є офіційним дистриб’ютором ТОВ "АМФ Україна" і закуповує фанеру у сертифікованих українських виробників деревинних плит, тому має повне право отримати протокол радіологічного контролю саме на фанеру як матеріал, незалежно від того, хто виготовляє готовий виріб.
Встановлення вимоги, що протокол повинен бути виданий саме на виробника меблів, обмежує коло потенційних учасників лише тими суб’єктами, які мають власне деревообробне виробництво, що виготовляє фанеру.
Це, на думку Скаржника, фактично виключає можливість участі постачальників, дистриб’юторів або офіційних представників, які отримують готову фанеру від виробника з усіма необхідними сертифікатами якості.
Таким чином, Скаржник зазначає, що Замовник створює нерівні умови участі і порушує принцип добросовісної конкуренції.
Встановлення Замовником вимоги, що протокол на вміст радіоактивних речовин у заготовках з букової фанери має бути виданий саме на виробника меблів, є необґрунтованим та технічно нереалістичним, оскільки:
1. Виробник меблів не здійснює первинне виготовлення фанери Більшість виробників меблів в Україні, у тому числі ТОВ "АМФ Україна", не є виробниками фанери.
Фанера виготовляється окремими спеціалізованими деревообробними підприємствами (наприклад, ТОВ "Київський фанерний завод", ТОВ "Фанплит", ТОВ "Вінфан" тощо), які мають власну технологічну базу, сушильні камери, пресове обладнання, лабораторії та саме вони забезпечують контроль безпечності сировини.
Таким чином, вимога Замовника, на думку Скаржника, фактично покладає на виробника меблів обов’язок, який виходить за межі його господарської діяльності, — контролювати показники радіоактивності матеріалу, який він не виготовляє, а лише закуповує.
2. Виробник меблів може бути не зацікавлений у замовленні радіологічних випробувань фанери Радіологічні випробування не є типовими для меблевого виробництва, адже:
виготовлення меблів не створює радіаційного ризику;
для букової фанери не встановлено нормативного обов’язку щодо контролю вмісту радіонуклідів (відповідно до НРБУ-97 та ДСанПіН 6.6.1-6.5.001-98);
показники безпечності фанери зазвичай перевіряє сам виробник фанери при виготовленні.
Тому меблеві підприємства не мають ані технічної, ані економічної мотивації здійснювати такі лабораторні дослідження — особливо, якщо сировина придбана у постачальників, які вже мають відповідні сертифікати якості.
3.
Реальну можливість замовити протокол має саме учасник-постачальник Як зазначає Скаржник він може бути фактичним постачальником готового товару Замовнику. Саме він закуповує фанеру у сертифікованих виробників, комплектує виріб, здійснює контроль якості та відповідає за відповідність меблів технічним вимогам тендерної документації.
Скаржник зазначає, що саме учасник закупівлі, який здійснює постачання товару, має право та фактичну можливість замовити лабораторні дослідження фанери, яку він придбав для комплектації меблів.
4. Отримати протокол "на сторонню організацію" фізично неможливо Відповідно до вимог п. 5.1.2 ДСТУ ISO 10012:2005 ("Системи управління вимірюваннями"), суб’єктом протоколу випробувань є саме замовник дослідження або власник матеріалу, що досліджується.
Сертифікована лабораторія не має права оформити протокол на іншу юридичну особу, яка не є замовником випробувань або власником зразків, що досліджуються.
Тобто, якщо учасник закупівлі самостійно замовив радіологічний контроль фанери, лабораторія зобов’язана видати протокол саме на нього, а не на третю особу (виробника меблів).
Таким чином, Скаржник зазначає, що вимога Замовника надати протокол, виданий саме на виробника меблів, є фактично неможливою для виконання — жодна лабораторія не оформить документ на третю юридичну особу, яка не замовляла дослідження і не надавала зразки матеріалу.
Таким чином, Скаржник робить висновок, що вимога Замовника надати протокол радіологічного контролю, виданий саме на виробника меблів, є такою, що не ґрунтується на законодавстві, суперечить вимогам метрологічних стандартів (ДСТУ ISO 10012:2005, ISO/IEC 17025:2019), та фактично унеможливлює участь постачальників і дистриб’юторів, які мають законне право здійснювати контроль фанери, придбаної ними для комплектування меблів.
Вимога обмежує конкуренцію, створює перевагу для вузького кола виробників з власним деревообробним виробництвом і підлягає визнанню дискримінаційною.
Окрім того, жоден чинний нормативно-правовий акт України не зобов’язує проводити контроль вмісту радіоактивних речовин у деревині чи меблях саме лабораторіями, що відповідають ДСТУ ISO 10012:2005.
• ДСТУ ISO 10012:2005 "Системи управління вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання" — це не обов’язковий метрологічний стандарт, а рекомендаційний управлінський документ, який регламентує внутрішні процеси системи якості підприємства, а не компетентність лабораторії.
• Обов’язкові вимоги до випробувальних лабораторій в Україні визначені ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій".
Саме на цей стандарт спирається Національне агентство з акредитації України (НААУ) при акредитації лабораторій.
Таким чином, Скаржник зазначає, що якщо лабораторія має атестат акредитації НААУ відповідно до ДСТУ ISO/IEC 17025, вона вже відповідає вимогам компетентності і не потребує додаткового підтвердження за ISO 10012.
Отже, вимога Замовника, на думку Скаржника, є нормативно безпідставною.
Вимога, щоб випробування проводила саме "сертифікована лабораторія, що відповідає ДСТУ ISO 10012:2005", фактично:
• виключає можливість використання протоколів лабораторій, які акредитовані відповідно до ISO/IEC 17025, але не мають окремого сертифіката на систему вимірювань ISO 10012;
• обмежує конкуренцію, оскільки в Україні лише поодинокі лабораторії мають добровільно впроваджену систему ISO 10012, і переважна більшість акредитовані саме за ISO/IEC 17025.
Внаслідок цього, на думку Скаржника, вимога створює необґрунтовану перевагу для окремих лабораторій і ставить учасників у нерівне становище, порушуючи принципи добросовісної конкуренції.
ДСТУ ISO 10012:2005 "Системи управління вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання" (ISO 10012:2003, IDT) встановлює загальні вимоги до систем управління вимірюваннями на підприємствах, тобто описує, як організація повинна керувати своїм вимірювальним обладнанням, щоб забезпечити точність результатів вимірювань у своїй діяльності.
Він не встановлює критерії компетентності персоналу, лабораторії або технічної спроможності виконувати випробування.
Його мета — управлінська, а не оцінювальна.
Розділ 1 "Область застосування" визначає, що ISO 10012 застосовується для створення та підтримання системи управління вимірюваннями в організації, а не для підтвердження технічної компетентності лабораторій.
У пункті 1.3 зазначено, що:
"Цей стандарт не має на меті використовуватись для демонстрації відповідності метрологічним вимогам щодо лабораторної діяльності." У пункті 0.4 прямо сказано:
"ISO 10012 не призначений для акредитації або сертифікації лабораторій." Отже, ISO 10012 — це внутрішній інструмент менеджменту, а не стандарт оцінки компетентності.
Є лише один міжнародно визнаний документ, який встановлює вимоги до компетентності лабораторій — це ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій".
Саме на основі цього стандарту:
• Національне агентство з акредитації України (НААУ) проводить акредитацію лабораторій;
• лабораторія, яка має атестат акредитації за ISO/IEC 17025, вважається компетентною, а результати її вимірювань визнаються офіційно і на міжнародному рівні.
Це, як зазначає Скаржник, прямо передбачено ст. 5 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".
На сайті Національне агентство з акредитації України (НААУ) в розділі "Подання заявки на акредитацію" зазначено, що випробувальні та калібрувальні лабораторії акредитуються за ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019. https://naau.org.ua/24-podannia-zaiavki-naakreditatsiiu?utm У документі "Порядок акредитації та моніторингу", розміщеному НААУ, чітко зазначено:
"Акредитація … випробувальних та калібрувальних лабораторій – ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019" https://naau.org.ua/userfiles/files/%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%20%D0%9 D%D0%A3_%D1%80%D0%B5%D0%B4_56_02_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%82%D0 %B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%20%D1%83%D0%BF%D1%80 %D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf? НААУ у своїх роз’ясненнях чітко зазначає, що:
"Акредитація лабораторій в Україні здійснюється виключно на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025. Впровадження ISO 10012 є добровільним та не замінює вимог ISO/IEC 17025".
Отже, Скаржник зазначає, що вимога Замовника надати протокол, виданий лабораторією, яка відповідає вимогам ДСТУ ISO 10012:2005, є некоректною з технічної точки зору, оскільки цей стандарт не визначає компетентності лабораторій, а лише описує систему управління вимірюваннями, яку може впровадити будь-яке підприємство добровільно.
Натомість, компетентність лабораторій підтверджується акредитацією за ДСТУ ISO/IEC 17025, що є загальноприйнятим і єдиним визнаним стандартом у сфері випробувань.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі
ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ
Для підтвердження якісних характеристик учасники в складі тендерної пропозиції повинні надати наступні документи:
10.
Учасник має надати оригінал або копія дійсного на момент подачі тендерної пропозиції сертифікату (протоколу) на вміст радіоактивних речовин у заготовках з букової фанери для виготовлення спинки і сидіння, виданий сертифікованою радіологічною лабораторією, яка відповідає системі вимірювання вимог ДСТУ ІSO 10012-:2005 (надати відповідне свідоцтво яке чинне на час дії договору), який виданий на виробника меблів.
За таких умов, вимогами Документації передбачено необхідність надання наведеного вище сертифікату (протоколу) на вміст радіоактивних речовин у заготовках з букової фанери виданого виключно на виробника саме меблів.
При цьому, Документацією не передбачено можливості надання наведеного вище сертифікату (протоколу) на вміст радіоактивних речовин у заготовках з букової фанери, виданого на виробника фанери, постачальника (фанери) тощо.
Враховуючи наведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які нададуть наведений вище сертифікат (протокол) на вміст радіоактивних речовин у заготовках з букової фанери, виданий саме виключно на виробника меблів, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що у Документації (Додаток 4) Замовником передбачено, що учасник повинен надати:
"Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, чинний до закінчення дії договору поставки товару, в якому має бути зазначено, що меблі виготовляються згідно вказаним ДСТУ та визначено сферу застосування меблів — оснащення приміщень закладів освіти".
Скаржник зазначає, що з 1 жовтня 2023 набрав чинності Закон України "Про систему громадського здоров’я" № 2573-IX від 06.09.2022, яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" № 4004-XII, який і регламентував порядок проведення державної санітарноепідеміологічної експертизи.
Таким чином, з 01.10.2023 в Україні повністю припинено проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи і видачу відповідних "державних висновків".
Міністерство охорони здоров’я України та Держпродспоживслужба більше не мають повноважень видавати такі документи.
Крім того, Наказ МОЗ № 247 від 09.10.2000, який регулював порядок проведення експертиз та видачі висновків, втратив чинність.
Отже, як зазначає Скаржник, отримання такого документа після 01.10.2023 є юридично та фактично неможливим.
Вимога Замовника надати документ, якого більше не існує у правовому полі, на думку Скаржника, суперечить принципу правової визначеності та пропорційності, передбаченому статтями 5 і 22 Закону.
Скаржник зазначає, що станом на сьогодні:
• жоден державний орган не здійснює видачу висновків державної санітарноепідеміологічної експертизи;
• приватні лабораторії, які видають "добровільні висновки СЕЕ", роблять це на власний розсуд, і такі документи не є державними в розумінні законодавства;
• навіть наявність "добровільного" висновку не відповідає вимозі Замовника, оскільки в ній прямо вказано, що документ повинен бути саме державним.
Отже, як зазначає Скаржник, учасники торгів, які виготовляють або постачають нову продукцію після 2023 року, фізично не можуть виконати вимогу Замовника.
Таке обмеження створює нерівні умови участі та суперечить частині 4 статті 22 Закону, яка забороняє вимоги, що призводять до дискримінації учасників.
Нормативна форма висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, що діяла раніше, не передбачала зазначення в ньому інформації про ДСТУ або сферу застосування меблів.
Органи СЕС не мають і не мали компетенції перевіряти відповідність продукції конкретним ДСТУ чи визначати, "для яких закладів" призначені меблі.
Отже, вимога Замовника не тільки стосується документа, що втрачений як інститут, але ще й вимагає в ньому інформацію, яка не може бути зазначена відповідно до нормативної форми висновку СЕЕ.
Це робить вимогу виконати фізично неможливою та надмірною.
Відповідно до статті 23 Закону, якщо Замовник бажає підтвердити екологічні або санітарні характеристики товару, він зобов’язаний зазначити, які інші документи можуть підтвердити відповідність — наприклад:
• сертифікат відповідності;
• протокол випробувань;
• сертифікати ISO (9001, 14001 тощо).
Натомість, як зазначає Скаржник, Замовник цього не зробив, що створює бар’єр для участі добросовісних постачальників, які можуть підтвердити безпечність продукції чинними засобами.
Подібна вимога вже була визнана дискримінаційною рішенням У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі
ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ
Для підтвердження якісних характеристик учасники в складі тендерної пропозиції повинні надати наступні документи:
8.
Стільці мають бути виготовлені у відповідності із ДСТУ ГОСТ 22046:2004 "Меблі для навчальних закладів. Технічні умови", ДСТУ ргЕN 1729-1:2004 "Меблі. Стільці та столи для навчальних закладів. Функціональні розміри" (рrЕN 1729-1:2004, IDT), ДСТУ ЕNV 1729-2:2004 "Меблі. Стільці та столи для навчальних закладів. Вимоги безпеки та методи випробування" (рrЕN 1729-2:2004, IDT), ДСТУ ГОСТ 19917:2016 "Меблі для сидіння та лежання. Загальні технічні умови", ДСТУ ГОСТ 16371:2016 "Меблі. Загальні технічні умови". У підтвердження учасник надає Висновок державної санітарноепідеміологічної експертизи, чинний до закінчення дії договору поставки товару, в якому має бути зазначено, що меблі виготовляються згідно вказаним ДСТУ та визначено сферу застосування меблів - оснащення приміщень закладів освіти.
Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи.
Відповідно до ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України № 2573-IX від 06.09.2022 "Про систему громадського здоров’я" 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності.
2. Визнати такими, що втратили чинність з дня введення в дію цього Закону, зокрема Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218 із наступними змінами).
За таких умов, вимога Документації щодо надання у складі Пропозиції висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи суперечать положенням чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції та є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати ПЕТРІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ ПЕТРІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 23234551) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Стілець учнівський. Ростова група № 5 для забезпечення найпростішого укриття в підвальному приміщенні Петрівського ліцею, код 39160000-1 - Шкільні меблі за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-10-31-009178-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО
Скарга
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
1.У Додатку 2 тендерної документації (розділ 11) Замовником встановлено, що:
«Виробник товару повинен відповідати системі управління якості виробництва меблів, дерев’яних конструкцій і столярних виробів, металевих конструкцій і частин конструкцій.
11. Для підтвердження зазначеного, учасники у складі пропозиції надають сертифікати: ISO 9001:2018 щодо виробництва меблів, у тому числі на металевому каркасі, для закладів освіти. Сертифікат повинен бути чинний на час дії договору. В сертифікаті обов'язково має бути посвідчено відповідність виробництва меблів саме на металевому каркасі та для закладів освіти за ДКПП 31.09 та 31.00.11. (меблі на металевому каркасі);
ISO 14001:2015 щодо виробництва меблів, у тому числі на металевому каркасі, для закладів освіти. Сертифікат повинен бути чинний на час дії договору. В сертифікаті обов'язково має бути посвідчено відповідність виробництва меблів саме на металевому каркасі та для закладів освіти за ДКПП 31.09 та 31.00.11. (меблі на металевому каркасі);
ISO 28000:2007 та ISO 45001-2018 виданих на виробника товару.»
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
2.У Додатку 2 тендерної документації Замовником встановлено вимогу:
«Учасник має надати оригінал або копія дійсного на момент подачі тендерної пропозиції сертифікату (протоколу) на вміст радіоактивних речовин у заготовках з букової фанери для виготовлення спинки і сидіння, виданий сертифікованою радіологічною лабораторією, яка відповідає системі вимірювання вимог ДСТУ ІSO 10012-:2005 (надати відповідне свідоцтво яке чинне на час дії договору), який виданий на виробника меблів.»
Вимога про те, що протокол має бути виданий саме на виробника меблів, а не на постачальника або безпосереднього власника матеріалу (фанери), є юридично необґрунтованою та дискримінаційною.
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
.У тендерній документації (Додаток 4) Замовником передбачено, що учасник повинен надати:
«Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, чинний до закінчення дії договору поставки товару, в якому має бути зазначено, що меблі виготовляються згідно вказаним ДСТУ та визначено сферу застосування меблів — оснащення приміщень закладів освіти.»