Рішення АМКУ · 2025

ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Ендопротез колінного суглоба)

Рішення органу оскарження № 16511-р/пк-пз від 04.11.2025 за скаргою UA-2025-10-17-004308-a.a2

Скаргу задоволено Замовник повідомив про виконання рішення 18.11.2025
Замовник
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ" · ЄДРПОУ 42574629 · м. Київ
Скаржник
ФОП Ворожеєва Н.О. · 2746311340
Закупівля
UA-2025-10-17-004308-a · Відкриті торги з особливостями · Товари
Очікувана вартість
133 086 520,00 грн
Код ДК 021
33183000-6 Протезно-ортопедичні вироби
Скарга на
Умови закупівлі
Що оскаржували
Технічна специфікація предмета закупівліІнші умови тендерної документаціїУмови проєкту договору
Чого просив скаржник
Змінити тендерну документацію
Що зобов'язав АМКУ
Змінити тендерну документацію
Теми скарги
24 години на виправлення невідповідностейЗабезпечення пропозиції чи договоруТехнічні вимоги та «еквівалент»Дискримінаційні вимогиНедостовірна інформаціяСанкції, походження з рф чи рбМова пропозиції й переклад
Дати
скаргу подано 24.10.2025 · прийнято до розгляду 28.10.2025 · розгляд 04.11.2025 · рішення 04.11.2025 (11 дн. від подання)
Плата за скаргу
85 000,00 грн
Дії замовника
На виконання рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №16511-р/пк-пз від 04.11.2025. Замовником внесено зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Ендопротез колінного суглоба)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-10-17-004308-a
Документи органу оскарження
рішення від 28.10.2025 №16140.pdf (28.10.2025)
інформація про резолютивну частину рішення від 04.11.2025 №16511.pdf (05.11.2025)
рішення від 04.11.2025 №16511.pdf (07.11.2025)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№16511-р/пк-пз від 04.11.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Ворожеєвої Наталії Олександрівни (код ЄДРПОУ: 2746311340) від 24 жовтня 2025 № UA-2025-10-17-004308-a.a2 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 24.10.2025 №16021-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на вебпорталі Уповнаженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 03.11.2025 завантажив заперечення на пояснення Замовника.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що відповідно додатку 1 та додатку 2 Документації: "Учасник повинен надати щонайменше одне клінічне дослідження, що стосується саме запропонованої моделі ендопротеза, з мінімальним терміном спостереження не менше 5 років, у якому наведено показники виживаності імпланта, що підтверджують довгострокову клінічну ефективність медичного виробу.

На підтвердження цієї вимоги Учасник повинен надати відповідний документ, а саме:

повний текст публікації або витяг з публікації із зазначенням джерела (результати клінічного дослідження повинні бути опубліковані в рецензованому науковому джерелі);

АБО копію витягу або знімок екрана, що містить інформацію про наявність саме запропонованої моделі ендопротеза в одному або декількох національних ресстрах ендопротезування (наступних країн Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Швейцарська Конфедерація, Японія, Австралія, Канада або країни Європейського Союзу) або міжнародних ресстрах ендопротезування, з підтвердженням терміну спостереження не менше 5 років та наявністю статистичних показників виживаності імпланта".

Відповідно до положень Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами і їх державами-членами, гармонізація законодавства у сфері технічних правил, стандартів і захисту прав споживачів визначена однією з ключових пріоритетних напрямів державної політики. Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання поступово адаптувати своє законодавство до норм і принципів права Свропейського Союзу, що передбачає поетапне впровадження європейських стандартів технічного регулювання, зокрема у сфері обігу медичних виробів.

Зазначена адаптація здійснюється шляхом розроблення та впровадження технічних регламентів, які базуються на положеннях відповідних директив ЄС, зокрема Директив Ради 93/42/СЕС про медичні вироби, Директиви 98/79/СС про медичні вироби для діагностики in vitro та Директиви 90/385/СЕС про активні імплантовані медичні вироби.

Метою такого наближення є забезпечення високого рівня безпеки та ефективності медичних виробів, що вводяться в обіг або експлуатуються на території України, а також створення передумов для взаємного визнання результатів оцінки відповідності між Україною та державами-членами CC.

Починаючи з 1 липня 2015 року, в Україні набули чинності та стали обов'язковими до застосування три основні технічні регламенти у сфері медичних виробів, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від №753 2 Технічний регламент щодо жовтня 2013 року: медичних виробів;

№754 Технічний регламент щодо медичних виробів для діагностики in vitro; - №755 - Технічний регламент щодо активних медичних виробів, які імплантують.

Відповідно до зазначених нормативних актів, введення в обіг або експлуатацію медичних виробів на території України допускається лише після проходження процедури оцінки відповідності вимогам відповідного технічного регламенту. Підтвердження відповідності здійснюється уповноваженими органами 3 оцінки відповідності, акредитованими у встановленому законодавством порядку. За результатами оцінки видасться декларація про відповідність або сертифікат відповідності, після чого на медичний виріб наноситься національний знак відповідності спеціальне маркування, яке свідчить про відповідність виробу вимогам безпеки, ефективності та якості.

Предмет закупівлі ендопротез колінного суглоба належить до медичних виробів високого класу ризику (клас III) і, відповідно, підпадає під дію Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №753 від 2 жовтня 2013 року (далі Технічний регламент).

Дія Технічного регламенту поширюється на всі медичні вироби та допоміжні засоби до них, незалежно від походження, типу чи призначення, включно з імплантованими ортопедичними конструкціями, до яких належить і ендопротез колінного суглоба.

Основною метою регламенту є забезпечення того, щоб медичні вироби, які вводяться в обіг або використовуються в Україні, не становили ризику для життя, здоров'я пацієнтів і користувачів, а також відповідали міжнародним стандартам безпечності та якості.

Відповідно до пункту 9 Технічного регламенту, введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів дозволяється виключно за умови їх повної відповідності вимогам цього регламенту. Це означає, що жоден виріб не може бути легально реалізований, поставлений або застосований у медичній практиці, якщо він не пройшов усіх процедур перевірки відповідності, встановлених для свого класу ризику. Виробник або його уповноважений представник повинен забезпечити належне постачання, установлення, технічне обслуговування та застосування виробу відповідно до його призначення, при цьому гарантувати відповідність вимогам безпеки, зазначеним у додатку 1 до Технічного регламенту.

Згідно з положеннями регламенту (пункт 15), ендопротез колінного суглоба як виріб класу ІІІ ризику підлягає обов'язковому проходженню процедур оцінки відповідності, що мають бути здійснені до моменту введення виробу в обіг. Ці процедури передбачають проведення технічної експертизи, випробувань на безпеку, оцінку клінічних даних, а також підтвердження наявності ефективної системи управління якістю, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 13485.

Отже, застосування ендопротезу колінного суглоба в Україні є неможливим без проходження повного комплексу процедур оцінки відповідності, передбачених Технічним регламентом.

У рамках процедури оцінки відповідності для медичних виробів класу ІШ (до яких належить ендопротез колінного суглоба) виробник зобов'язаний надати звіт про клінічне дослідження/оцінювання як складову технічної документації (клінічні дані), що подасться до уповноваженого органу з оцінки відповідності.

Проведення клінічних випробувань/досліджень лікарських засобів і медичних виробів має чітко визначені стичні, правові та наукові рамки. Клінічне випробування/дослідження це науково-дослідна діяльність, спрямована на виявлення або підтвердження клінічних, фармакологічних, фізіологічних або інших характеристик медичного виробу чи лікарського засобу, визначення його ефективності, виявлення побічних реакцій, а також вивчення взаємодії з організмом людини. Головною метою таких досліджень с підтвердження безпечності та ефективності виробу, що є основним критерієм для його подальшого дозволу на застосування.

Тривалість клінічних досліджень може варіюватися від кількох тижнів до кількох років і визначається індивідуально в залежності від призначення виробу, мети дослідження, складності технології, можливих ризиків і клінічних параметрів, які оцінюються. Точні терміни проведення, методи спостережения, стани збору даних та кількість учасників фіксуються у спеціальному документі протоколі клінічного дослідження.

Для початку клінічного дослідження протокол мас обов'язково пройти стичну експертизу і отримати схвалення комісії з питань стики при лікувально-профілактичному закладі, де проводиться дослідження, а також Державного експертного центру МОЗ України. Протягом усього періоду дослідження локальні комісії з питань етики здійснюють коптроль за дотриманням прав пацієнтів, умов проведення досліджень, безпечності процедур і достовірності отриманих результатів.

Важливо зазначити, що ані Технічний регламент, ані інші нормативно-правові акти України не встановлюють фіксованих (мінімальних) термінів спостереження під час проведення клінічного оцінювання медичних виробів. Такий термін визначається індивідуально для кожного виробу з урахуванням його призначення, механізму дії, потенційних ризиків і клінічного ефекту. Відповідні органи та комісії з етики оцінюють достатність терміну спостереження та релевантність отриманих результатів, перевіряючи, чи забезпечують вони належний рівень доказовості щодо безпечності та ефективності виробу.

Отже, звіт про клінічне оцінювання/дослідження є ключовим документом, що засвідчує, що виріб пройшов перевірку у клінічних умовах, підтвердив свою ефективність і безпечність, а його використання не створює ризиків для здоров'я пацієнтів.

Водночас чинне законодавство України не передбачає жодних інших правових механізмів чи додаткових вимог, спрямованих на підтвердження безпечності, якості або ефективності медичних виробів, крім тих, що встановлені Технічним регламентом.

Технічний регламент с єдиним комплексним нормативним документом, який визначас правові, організаційні та процедурні засади введення медичних виробів в обіг і їх подального використання в Україні.

Саме він встановлює вичерпний перелік обов'язкових вимог до безпеки, функціональності, ефективності та якості таких виробів, а також механізми підтвердження їх відповідності включно з оцінкою технічної документації, клінічним оцінюванням, аудитом виробництва, проведенням випробувань і застосуванням процедур оцінки відповідності.

Жоден інший нормативно-правовий акт України не надає уповноваженим органам чи замовникам у сфері публічних закупівель повноважень вимагати додаткові форми підтвердження безпечності або ефективності, крім передбачених цим Технічним регламентом. Зокрема, жодним із чинних нормативно-правових актів, які регулюють обіг, оцінку відповідності та клінічне оцінювання медичних виробів в Україні, не передбачено вимоги щодо встановлення конкретного мінімального терміну спостереження (наприклад, не менше 5 років) у межах клінічного оцінювання або випробувань.

Технічний регламент, визначає лише загальні принципи проведення клінічного оцінювання тобто необхідність наявності належних клінічних даних, які підтверджують відповідність виробу вимогам безпечності, ефективності та якості. Регламент не встановлюс ні мінімальних строків проведення клінічних спостережень, ні їх максимальної тривалості, оскільки ці параметри визначаються індивідуально залежно від призначення виробу, його класу ризику, технологічних характеристик, особливостей застосування та клінічного контексту.

Аналогічно, інші нормативні документи, що регулюють проведення клінічних досліджень в Україні, зокрема, наказ Міністерства охорони здоров'я України №690 від 23.09.2009 року "Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань", не містить жодної згадки про мінімальний строк спостереження, який міг би встановити універсальну вимогу для всіх виробів.

За результатом аналізу нормативно-правової бази, яка врегульовує дослідження, експертизу, ефективність, встановлення Замовником вимоги щодо наявності клінічних досліджень з терміном спостереження не менше 5 років с непередбаченим законодавством, юридично необґрунтованим та дискримінаційним по відношенню до потенційних учасників, в тому числі Скаржника.

Більше того, якщо середній термін клінічних досліджень певного медичного виробу становить приблизно 5 років або трохи менше, але при цьому виріб успішно пройшов процедуру оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту та отримав декларацію або сертифікат відповідності, отже, медичний виріб визнаний безпечним, ефективним і придатним для застосування на території України. Усі ризики щодо його якості або функціональних властивостей на цьому стані вже оцінені уповноваженим органом з оцінки відповідності, який має право видавати такі документи відповідно до національної системи технічного регулювання.

Європейське законодавство у сфері медичних виробів, зокрема Регламент (СС) 2017/745 (MDR), який поступово імплементується в Україні, встановлює оновлену систему вимог до клінічної оцінки, доказової бази безпеки та сфективності медичних виробів. MDR вимагає від виробника надання достатнього обсягу клінічних даних для підтвердження відповідності виробу основним вимогам щодо безпечності та ефективності.

Основна концепція MDR полягає у тому, що обсяг і характер доказової бази мають бути співмірними з рівнем ризику та ступенем новизни виробу. Якщо виріб с модифікацією існуючої, добре вивченої технології, виробник має право використовувати накопичені клінічні дані та літературні джерела без необхідності проведення нового багаторічного дослідження. Навіть для імплантованих виробів найвищого класу ризику MDR не встановлює мінімального строку клінічного спостереження, наприклад 5 років, до моменту введення виробу в обіг.

Регламент натомість передбачає постійний постмаркетинговий нагляд (Post-Market Clinical Follow-up, PMCF) систему безперервного збору та аналізу клінічних даних після введення виробу в обіг, що відображає сучасну міжнародну практику, коли безпечність та ефективність підтверджуються не одноразовим тривалим дослідженням, а динамічним моніторингом протягом життєвого циклу виробу.

Отже, встановлення замовником вимоги про надання виключно 5-річного клінічного дослідження саме конкретної моделі звужує допустимі форми підтвердження ефективності та суперечить також принципам доказової медицини та підходам MDR. У межах свропейського регулювання прийнятними доказами є також метааналізи клінічних даних, звіти національних реєстрів ендопротезування, результати досліджень еквівалентних пристроїв тощо.

Така вимога фактично усуває з участі інноваційні вироби, які вже пройшли оцінку відповідності MDR, мають СЕ-сертифікат, але ще не мають п'ятирічної історії спостереження. Наприклад, новий ендопротез із покращеним дизайном чи матеріалом, сертифікований відповідно до MDR та з підтвердженими трирічними клінічними результатами, відновідає всім критеріям безпеки, проте формально буде відхилений через відсутність 5-річного дослідження.

Таким чином, вимога Замовника щодо обов'язкового надання багаторічного дослідження суперечить суті та логіці MDR, яка базується на комплексному підході до оцінки безпеки і ефективності. У країнах ЄС підтвердженням відповідності є наявність СЕмаркування, що засвідчує успішне проходження всіх етапів клінічної оцінки відповідно до MDR або попередніх директив. Відтак, подібні вимоги не застосовуються як стандартна практика у міжнародних закупівлях і розглядаються як надмірні та дискримінаційні по відношенню до учасників, чия продукція вже офіційно допущена до використання на ринку Європейського Союзу.

Таким чином, вимога Замовника щодо мінімального терміну клінічного спостережения не менше 5 років, яка не передбачена жодним нормативним актом, фактично виключає з участі в процедурі закупівлі тих учасників, які пропонують повністю сертифіковані, дозволені до застосування медичні вироби, що відповідають усім вимогам Технічного регламенту, проте не мають підтвердження клінічного дослідження саме з мінімальним терміном спостереження не менше 5 років.

Таким чином, взяти участь у закупівлі зможуть виключно ті учасники, які мають у своєму розпорядженні медичний виріб, стосовно якого було проведено клінічне дослідження з терміном спостереження щонайменше п'ять років, незалежно від того, коли сам виріб був виготовлений чи введений в обіг, що фактично виключає з участі нові або інноваційні вироби, які вже отримали сертифікат відповідності, але не мають п'ятирічної історії клінічного спостереження.

Отже, вимога Замовника щодо мінімального терміну спостереження не менше 5 років порушує права Скаржника на участь у закупівлі та с дискримінаційною, невмотивованою, такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, та суттєво порушує принципи добросовісної конкуренції, рівності прав учасників і недискримінації, встановлених статтею 5 Закону.

Окрім того, необхідно наголосити, що Технічний регламент не містить вимоги про обов'язкове оприлюднення або публікацію результатів клінічних досліджень чи звіту про клінічне оцінювання.

Згідно з положеннями Технічного регламенту, обов'язок виробника полягас не в публічному розкритті даних, а у підготовці, зберіганні та наданні на вимогу компетентного органу повного комплекту технічної документації, що включає звіт про клінічне оцітования. Така документація є службовою та конфіденційною, оскільки містить комерційно чутливу інформацію про властивості виробу, методи його тестування, результати клінічних спостережень, ризик-аналіз, технологічні рішення та виробничі процеси. Саме тому законодавець не передбачив обов'язку виробника робити ці дані публічними.

Виробник несе повну юридичну відповідальність за достовірність наданих клінічних даних, але форма та порядок їх оприлюднення законом не визначені. Більше того, положения статті 506 Цивільного кодексу України захищають право інтелектуальної власності па комерційну таємницю, а відповідно до Закону України "Про інформацію", дані, що становлять конфіденційну комерційну інформацію, можуть розкриватися лише у випадках, передбачених законом.

Також варто підкреслити, що у випадку, коли виробник с нерезидентом, і медичний виріб уже введено в обіг на ринку Свропейського Союзу, наявність звіту про клінічне оцінювання підтверджується через сертифікат відповідності або сертифікат СС відповідності типу (СЕ Certificate), виданий уповноваженим нотифікованим органом. У цьому випадку будь-які вимоги щодо надання публічних матеріалів або посилань на іноземні публікації також пе передбачені ні європейським законодавством, ні українськими технічними регламентами, оскільки доказова база оцінюється компетентним органом у межах процедури сертифікації.

Замовник не має правових підстав обмежувати способи підтвердження проведення клінічного дослідження виключно через вимогу подання витягу або публікації у фаховому виданні. Законодавство України у сфері технічного регулювання не встановлює обов'язку публікувати результати клінічних досліджень у відкритих джерелах, а тому вимога щодо надання саме публікації або посилання на неї є такою, що виходить за межі правового поля.

Таким чином, взяти участь у закупівлі зможуть виключно ті учасники, які мають доступ до публікацій у міжнародних рецензованих журналах або до записів у визначених іноземних національних реєстрах ендопротезування та ставить у нерівне становище виробників, які законно здійснили оцінку відповідності, але не мають обов'язку робити результати клінічних досліджень публічними.

Учасник має повне право підтвердити проведення клінічного дослідження іншим належним документом, зокрема звітами про клінічне оцінювання або клінічні дослідження, які є складовою технічної документації, передбаченої Технічним регламентом. Такі звіти с офіційними документами виробника, які перевіряються уповноваженими органами під час процедури оцінки відповідності і є достатнім доказом проведення клінічних досліджень відповідно до вимог законодавства.

Вимога про обов'язкове оприлюднення або падання доказів клінічних досліджень у вигляді публікацій у фахових виданнях не має нормативного підґрунтя, суперечить Технічному регламенту та порушує принципи публічних закупівель.

Також слід зазначити, що Технічний регламент щодо медичних виробів не містить поняття "виживаності імпланта" або будь-яких аналогічних критеріїв, які могли б виступати універсальним показником ефективності чи якості імплантованого медичного виробу. У пормативних вимогах відсутня навіть спроба уніфікувати цей показник, оскільки критерії оцінювання клінічної ефективності медичних виробів суттєво відрізняються залежно від їх типу, функціонального призначення, технологічних характеристик і способу застосування.

Таким чином, якщо в наданому клінічному звіті виробника наведено об'єктивні параметри, що характеризують медичний виріб наприклад, для ендопротеза колінного суглоба це може бути оцінка за шкалами HSS і WOMAC, кут згинання колінного суглоба, результати післяопераційних рентгенограм, оцінка відновлення механічного вирівнювання осі кінцівки, стабільність протеза та відсутність ознак розчинення кісткової тканини то такі дані с належними доказами клінічної ефективності виробу.

Однак, у випадках, коли у звіті не зазначено термін "виживаність імпланта" у буквальному формулюванні, замовник може помилково розцінити це як невідповідність технічним вимогам, якщо у своїй тендерній документації не визначив чітко, що саме він розуміє під цим показником. Це створює правову невизначеність і потенційний ризик дискримінаційного трактування тендерних пропозицій, оскільки різні виробники застосовують різні підходи до оцінки ефективності імплантів, які, тим не менш, відповідають вимогам Технічного регламенту та міжнародним стандартам.

не встановлює єдиного чи Крім того, жоден чинний нормативно-правовий акт України ні Технічний регламент, ні методичні документи МОЗ, ні міжнародні стандарти ISO обов'язкового показника "виживаності" як критерію для підтвердження клінічної ефективності медичного виробу.

Отже, якщо замовник у тендерній документації вимагає підтвердження "виживаності імпланта", але не визначає, якими саме параметрами чи показниками така виживаність повинна підтверджуватися, така вимога с невизначеною, суб'єктивною та потенційно дискримінаційною. Вона фактично створює ризик відхилення пропозицій учасників, які надають повноцінну клінічну документацію відповідно до вимог Технічного регламенту, але у своїх звітах використовують іншу медико-технічну термінологію.

Таким чином, взяти участь у закупівлі зможуть виключно ті учасники, клінічна документація яких містить дослівне формуловання "показник виживаності імпланта", навіть якщо інші клінічні показники (наприклад, функціональні результати, рентгенологічні параметри, шкали оцінки стану суглоба тощо) повністю підтверджують ефективність та безпечність виробу.

З огляду на викладене, Скаржник просить зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до Документації, виключивши з неї дискримінаційні умови щодо:

обов'язкового надання клінічного дослідження саме запропонованої моделі ендопротеза з мінімальним терміном спостереження не менше 5 років;

вимоги підтвердження такої інформації виключно через публікацію у фаховому рецензованому виданні;

посилання на показник "виживаності імпланта", який не має нормативного визначення та не передбачений жодним чинним технічним чи медичним регламентом.

Замовник зазначає, що вимога щодо надання учасником щонайменше одного клінічного дослідження із терміном спостереження не менше 5 років або підтвердження наявності запропонованої моделі ендопротеза в офіційних національних чи міжнародних реєстрах ендопротезування з відповідними статистичними показниками виживаності імпланта є обґрунтованою, об’єктивною та такою, що безпосередньо спрямована на забезпечення якості, безпеки та ефективності медичних виробів, які закуповуються за кошти державного бюджету в рамках централізованих закупівель.

На відміну від багатьох інших медичних виробів, ефективність ендопротезів оцінюється не лише за результатами лабораторних випробувань чи короткострокових клінічних спостережень, а саме за довгостроковими показниками виживаності імплантів протягом щонайменше 5-10 років.

Наявність таких даних дозволяє впевнитися, що конструкція, матеріали, покриття та технологія імплантації забезпечують стабільність і відсутність ускладнень протягом тривалого часу, що є клінічно значущим показником безпеки.

Вимога щодо надання результатів, опублікованих у рецензованих наукових журналах, є стандартною практикою міжнародного науково-медичного середовища.

Саме така форма публікацій гарантує, що клінічні результати пройшли незалежну наукову експертизу, відповідають вимогам доказової медицини та не є рекламними або суб’єктивними твердженнями виробника.

Національні реєстри ендопротезування (National Joint Registry of England, Wales and Northern Ireland, Australian Orthopaedic Association National Joint Replacement Registry, Swiss National Joint Registry тощо) є авторитетними міжнародними базами даних, що збирають інформацію про всі встановлені ендопротези, відстежують їх виживаність, кількість ревізій та ускладнень. Тому наявність саме запропонованої моделі ендопротеза в такому реєстрі з оприлюдненими показниками виживаності за період не менше 5 років є найоб’єктивнішим доказом його ефективності та довговічності у реальній клінічній практиці.

Закупівля ендопротезів, які не мають підтвердженої довгострокової ефективності, може призвести до підвищення частоти ревізійних операцій, додаткових витрат на лікування ускладнень та повторних оперативних втручань.

Отже, вимога надання доказів 5-річної виживаності імпланта спрямована на забезпечення економічної доцільності закупівель.

Також слід зазначити, що твердження про нібито невизначеність чи дискримінаційний характер вимоги щодо надання доказів "виживаності імпланта" для ендопротезів, з огляду на те, що поняття "виживаність імпланта" є загальновизнаним міжнародним критерієм оцінки довгострокової клінічної ефективності ендопротезів.

Для ендопротезів кульшового чи колінного суглоба міжнародною практикою визнано, що саме показник виживаності є найбільш об’єктивним та уніфікованим індикатором довготривалої ефективності, оскільки він безпосередньо відображає відсоток імплантів, які не потребували ревізійного втручання протягом певного періоду (зазвичай 5, 10, 15 років).

Цей показник використовується у всіх провідних міжнародних реєстрах ендопротезування: National Joint Registry (Велика Британія), Australian Orthopaedic Association National Joint Replacement Registry (AOANJRR), Swedish Hip and Knee Arthroplasty Register, Swiss National Joint Registry та інших. Також він є базовим параметром у численних рецензованих публікаціях у журналах The Journal of Arthroplasty, Clinical Orthopaedics and Related Research, The Bone & Joint Journal тощо.

Таким чином, вимога Замовника не вводить нових або невідомих критеріїв оцінки, а лише закріплює міжнародно прийняту практику доказової ортопедії.

Термін "виживаність імпланта" у контексті ендопротезування є загальновживаним медичним показником, який узагальнює результати клінічного спостереження. Його використання не суперечить Технічному регламенту, а, навпаки, відповідає його вимозі щодо підтвердження клінічної ефективності виробу в реальних умовах експлуатації.

Вимога не зобов’язує учасника дослівно наводити саме цей термін у документації головне, щоб у наданих клінічних даних або реєстрових звітах було чітко зазначена тривалість спостереження (мінімум 5 років) та результати, що свідчать про відсутність потреби у ревізії або заміні імпланта протягом цього часу.

Таким чином, вимога не створює правової невизначеності, а встановлює зрозумілу та перевірювану клінічну мету.

Зважаючи на довготривалий характер експлуатації ендопротезів (10-20 років) та значну вартість ревізійних операцій, Замовник має обґрунтовану необхідність вимагати підтвердження довгострокової клінічної надійності моделей, що пропонуються. Це відповідає принципам ефективного та раціонального використання бюджетних коштів і забезпечення високої якості медичної допомоги пацієнтам.

Замовником передбачено два рівнозначні варіанти підтвердження якості та досвіду використання:

- або повний текст публікації або витяг з публікації із зазначенням джерела (результати клінічного дослідження повинні бути опубліковані в рецензованому науковому джерелі);

- або копію витягу або знімок екрана, що містить інформацію про наявність саме запропонованої моделі ендопротеза в одному або декількох національних реєстрах ендопротезування (наступних країн Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Швейцарська Конфедерація, Японія, Австралія, Канада або країни Європейського Союзу) або міжнародних реєстрах ендопротезування, з підтвердженням терміну спостереження не менше 5 років та наявністю статистичних показників виживаності імпланта.

Учасник може надати будь-який з перелічених документів на підтвердження встановленій вимозі, отже, вимога є гнучкою та не ставить жодного учасника у привілейоване становище.

Щодо твердження Скаржника про нібито обмеження конкуренції Замовник повідомляє, що вони є необґрунтованими. Оскільки технічні характеристики та підтверджувальні критерії дають можливість брати участь у процедурі закупівлі широкому колу учасників. Тобто, умови закупівлі в цій частині передбачають для учасників кілька варіантів виконання вимоги, що виключає можливість підтвердження відповідності лише одним документом, або лише товаром одного виробника.

Зазначена вимога не дублює положення пункту 6 додатку 2 Документації щодо надання документа, який підтверджує проходження процедури оцінки відповідності предмета закупівлі відповідно до вимог Технічного регламенту щодо медичних виробів, Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro або Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують.

Сертифікати відповідності, видані згідно з вимогами Технічних регламентів України, підтверджують дотримання базових вимог безпечності та якості медичних виробів і видаються за процедурами, гармонізованими з положеннями європейської Директиви 93/42/ЄЕС (MDD) та Регламенту (ЄС) 2017/745 (MDR).

Разом із тим, наявність сертифіката відповідності не засвідчує клінічну ефективність виробу або відтворюваність результатів його застосування у реальних клінічних умовах.

Саме тому вимога щодо надання доказів клінічної ефективності має доповнюючий характер і спрямована на підтвердження довгострокової надійності та безпечності імплантів.

Таким чином, встановлення цієї вимоги не виключає обов’язкової наявності сертифіката відповідності, а лише конкретизує критерії доказовості клінічної ефективності для медичних виробів високого ризику, що застосовуються при ендопротезуванні.

Сертифікат відповідності Технічному регламенту підтверджує, що виріб відповідає мінімальним вимогам безпечності, встановленим для його допуску на ринок, зокрема щодо:

відповідності стандартам виробництва, відсутності конструкційних ризиків, відповідності основним технічним характеристикам.

Водночас процедура оцінки відповідності не передбачає обов’язкової перевірки клінічної ефективності в умовах реальної експлуатації. Відтак, навіть виріб, який формально має маркування відповідності, може не забезпечувати очікуваного клінічного результату.

На ринку України присутні медичні вироби, що формально відповідають предмету закупівлі, однак рівень їхньої клінічної ефективності суттєво різниться. Практичний досвід використання таких виробів у закладах охорони здоров’я свідчить, що наявність сертифіката відповідності не гарантує відсутності експлуатаційних або клінічних ускладнень.

Вимога Замовника сформована з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель і не має дискримінаційного характеру, оскільки:

має прямий зв’язок із предметом закупівлі (підтвердження довгострокової клінічної ефективності виробу);

спрямована на забезпечення якості медичної допомоги, а не на обмеження конкуренції;

на ринку України представлена достатня кількість виробників, що відповідають зазначеній вимозі (на підтвердження надаються сертифікати відповідності щонайменше двох виробників).

Відповідно до статті 22 Закону технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі визначатися замовником, за умови якщо вони не суперечать вимогам статті 5 Закону.

Тобто Замовник має право встановлювати вимоги, відповідно до обґрунтування особливостями клінічного застосування предмета закупівлі.

Отже, вимога щодо підтвердження якості та досвіду використання імпланта сформована згідно законодавства та є медично обґрунтованою, пропорційною предмету закупівлі та спрямованою на забезпечення належної якості, безпеки і довгострокової клінічної ефективності ендопротезів, що відповідає принципам ефективного та раціонального використання бюджетних коштів.

Окремо Замовник зазначає, що медико-технічні вимоги сформовані з урахуванням пропозицій профільних спеціалістів та погоджені з Міністерством охорони здоров’я України (далі – МОЗ України), що підтверджується протоколом № 20/10/2025 від 20.10.2025 засідання групи експертів та фахівців, що залучаються до роботи Постійної робочої групи МОЗ України з питань профільного супроводу закупівель за напрямами "Медичні вироби для проведення ортопедичних, травматологічних та нейрохірургічних оперативних втручань", "Медичні вироби для слухопротезування", "Закупівля алотрансплантатів шкіри для закладів охорони здоров’я, які використовують їх для надання медичної допомоги" (додається).

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- сертифікат відповідності відповідно до якого, зокрема: "Цей сертифікат засвідчує, що система управління якістю стосовно продукції:

неактивні хірургічні імплантати для заміни тазостегнових суглобів: протези тазостегнового суглоба стерильні, неактивні хірургічні імплантати для заміни колінних суглобів: протези колінного суглоба стерильні Клас ІІІ Відповідає вимогам: Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів"(Додаток 3)".

Замовник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- ПРОТОКОЛ № 20/10/2025 групи експертів та фахівців, що залучаються до роботи Постійної робочої групи МОЗ України з питань профільного супроводу закупівель за напрямами "Медичні вироби для проведення ортопедичних, травматологічних та нейрохірургічних оперативних втручань", "Медичні вироби для слухопротезування", "Закупівля алотрансплантатів шкіри для закладів охорони здоров'я, які використовують їх для надання медичної допомоги";

- сертифікати відповідності Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів".

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить довідку про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та передбачає, зокрема:

2. Учасник повинен надати щонайменше одне клінічне дослідження, що стосується саме запропонованої моделі ендопротеза, з мінімальним терміном спостереження не менше 5 років, у якому наведено показники виживаності імпланта, що підтверджують довгострокову клінічну ефективність медичного виробу.

На підтвердження цієї вимоги Учасник повинен надати відповідний документ, а саме:

повний текст публікації або витяг з публікації із зазначенням джерела (результати клінічного дослідження повинні бути опубліковані в рецензованому науковому джерелі);

АБО копію витягу або знімок екрана, що містить інформацію про наявність саме запропонованої моделі ендопротеза в одному або декількох національних реєстрах ендопротезування (наступних країн Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Швейцарська Конфедерація, Японія, Австралія, Канада або країни Європейського Союзу) або міжнародних реєстрах ендопротезування, з підтвердженням терміну спостереження не менше 5 років та наявністю статистичних показників виживаності імпланта.

Додаток 2 Документації містить перелік документів та /або інформації, що подаються учасником в складі його тендерної пропозиції та вимоги до них та передбачає, аналогічну вимогу.

На засіданні Комісії, яке відбулось 04.11.2025, представник Скаржника зазначив, що запропонована ним продукція має клінічні дослідження тривалістю 10 років, але Скаржник не зобов’язаний їх надавати.

Враховуючи наведене, зокрема, інформацію, зазначену представником Скаржника на засіданні Комісії, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 2 додатку 2 Документації на підтвердження вимоги щодо відповідності тендерної пропозиції Учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі учасник повинен надати:

2.1. Довідка про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, за формою, що наведена у Додатку 1 до тендерної документації (надається за формою* Додатка 1, або в довільній формі, що за змістом відповідає заданій).

Учасник надає заповнений та підписаний Додаток 1 до тендерної документації у форматі .pdf, .jpg, .jpeg, а також його копію у форматі .doc, .docx.** * Надання інформації не за формою Додатка 1 не є підставою для відхилення пропозиції Учасника.

** Ненадання Учасником заповненого Додатка 1 до тендерної документації у форматі .doc, .docx не є підставою для відхилення тендерної пропозиції.

2.2. Порівняльну таблицю відповідності предмета закупівлі медико-технічним вимогам / технічним характеристикам (згідно з Додатком 1 до тендерної документації), в якій повинні бути зазначені відповідні сторінки та назви документів (файлів), які Учасник надає в складі тендерної пропозиції для підтвердження відповідності запропонованого товару заданим медико-технічним вимогам / технічним характеристикам.

Такими документами можуть бути копія або витяг з документа, виданого виробником або перекладеного з оригіналу документа виробника уповноваженим представником/дистриб'ютором, а саме: каталогу, та/або буклету, та/або інструкції із застосування, та/або технічного паспорта***. В наданих матеріалах повинна бути виділена інформація (кольором або підкресленням на відповідній сторінці), що підтверджує відповідність запропонованого товару заданим медико-технічним вимогам / технічним характеристикам (недотримання вимоги щодо виділення інформації не є підставою для відхилення тендерної пропозиції Учасника).

*** каталог або буклет - повинен містити найменування товару, код або артикул виробу (за наявності типів розмірів, модифікацій товару), назву виробника та за наявності уповноваженого представника в Україні.

інструкція із застосування повинна бути викладена українською мовою та має містити найменування виробу, назву та адресу виробника, назву та контактну інформацію уповноваженого представника в Україні.

технічний паспорт (технічний проспект, технічні дані тощо) - документ чи витяг з документа, що містить повну технічну інформацію, виданий виробником, який повинен містити найменування виробу, код або артикул виробу (за наявності типів розмірів, модифікацій товару), назву виробника;

У разі різної інформації в різних документах наданих Учасником, перевага надається інструкції.

Порівняльна таблиця складається в довільній формі у вигляді окремого документа, або інформація може бути зазначена в Довідці, що подається за формою згідно з Додатком 1 до тендерної документації.

Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерну пропозицію Учасника у випадках відмінності чи відсутності підтвердження в Довідці окремої інформації згідно з вимогами тендерної документації у разі, якщо така інформація чи підтвердження зазначені в інших документах тендерної пропозиції Учасника (інструкція, сертифікат, технічний документ тощо), або були належним чином отримані у відповідь на звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

Встановлюючи формулювання, що Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерну пропозицію Учасника у випадках відмінності чи відсутності підтвердження в Довідці окремої інформації згідно з вимогами тендерної документації у разі, якщо така інформація чи підтвердження були належним чином отримані у відповідь на звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції Замовник створює дискреційні повноваження Замовника та порушує принципи публічних закупівель, визначені статтею 5 Закону. Крім того таке формулювання с незаконним.

Відповідно до пункту 42 Особливостей Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, паданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих Особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.

Ця норма не надає Замовнику права самостійно збирати або замінювати відсутню інформацію про предмет закупівлі, яку Учасник мав надати у складі своєї тендерної пропозиції.

Мета цієї норми перевірка достовірності, а не "доповнення" чи "підтвердження" неповних документів.

Проте Замовник, всупереч вимогам пункту 42 Особливостей, неправомірно розширив свої повноваження, вказавши, що має право не відхиляти пропозицію навіть у випадку, коли:

інформація, що мала бути надана Учасником, відсутня в його тендерній пропозиції, або буде отримана самим Замовником шляхом звернення до органів влади чи інших установ.

Таким чином, Замовник фактично: перекладає відповідальність за повноту пропозиції з Учасника на себе; втручається у змагальність процедури; створює умови для вибіркового підходу до оцінки пропозицій, а саме для "бажаного" учасника не відхиляти пропозицію, аргументуючи тим, що інформація нібито підтверджена або "знайдена" через звернення; для "небажаного" відхилити пропозицію через формальний недолік.

Оцінка має базуватися виключно на інформації, наданій Учасником у складі його пропозиції, а не на інформації, яку Замовник вирішив збирати самостійно.

Відповідно до пункту 43 Особливостей, невідповідністю в інформації та/або документах вважається, зокрема, відсутність у складі тендерної пропозиції документів, подання яких вимагалося тендерною документацією, за винятком певних випадків (зокрема, відсутності технічних характеристик тощо).

Виправлення таких невідповідностей здійснює виключно Учасник шляхом подання уточнених документів протягом 24 годин.

Жодна норма Особливостей або Закону не передбачає, що Замовник має право самостійно усувати, виправляти або "добирати" відсутню інформацію.

Крім того, абсолютно неприпустимим та неправомірним є припущення, що інформація на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик товару може бути отримана Замовником шляхом звернення до державних органів. Забезпечення повної та достовірної інформації про запропонований товар с виключним обов'язком учасника, і її подання мас здійснюватися виключно через електронну систему закупівель у складі тендерної пропозиції.

Замовник зазначає, що положення, викладене у пункті 2 додатку 2 Документації, не надає Замовнику права змінювати або доповнювати інформацію учасника, а лише визначає механізм уточнення та підтвердження інформації, що міститься у складі тендерної пропозиції наданої Учасником. Таке формулювання не замінює обов’язку учасника подати повний комплект документів, а лише уточнює порядок дій Замовника у випадках, коли певна інформація, що вимагається формою довідки викладеної у Додатку 1 "Довідка про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" (далі - Довідка), очевидно присутня в інших документах пропозиції (інструкціях, сертифікатах, технічних паспортах тощо), тобто є наявною, але не продубльована у Довідці або Учасник припустився помилки у Довідці, але Замовник виявив підтвердження необхідної інформації в інших документах Учасника, що міститься у складі тендерної пропозиції наданої Учасником.

Таким чином, зазначене положення спрямоване на уникнення формального відхилення пропозицій за незначні неточності оформлення Учасником Довідки, якщо вся суттєва інформація фактично наявна у складі пропозиції Учасника. Це відповідає принципам передбаченим статтею 5 Закону, зокрема об’єктивного та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Щодо твердження Скаржника, що пункт 43 Особливостей окремо передбачає процедуру виправлення невідповідностей у випадках, якщо Замовник під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявив невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією. Замовник звертає увагу, що пункт 43 Особливостей прямо забороняє виправлення невідповідностей у разі відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується Учасником процедури в його тендерній пропозиції. У таких випадках, а саме коли замовник не має права надати можливість Учаснику виправити невідповідності, Замовник залишає за собою право не відхиляти, якщо необхідні дані містяться у документах наданих Учасником у складі тендерної пропозиції наданої Учасником.

При зверненні Замовника до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції, Замовник діє в межах пункту 42 Особливостей, який надає йому право перевіряти достовірність поданих відомостей, у тому числі шляхом звернення до компетентних органів, підприємств, установ, організацій. Тобто зазначена норма документації лише конкретизує передбачене законом право Замовника.

Зазначене положення Документації не передбачає заміщення відсутніх документів або складання нових доказів за Учасника, а лише дозволяє Замовнику переконатися у достовірності інформації, якщо вона офіційно підтверджена державними органами, підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх компетенції або міститься в інших документах тендерної пропозиції.

Дане положення зазначене у розділі "ІІ. Вимоги до документів (інформації), що відноситься до складу тендерної пропозиції та підлягає завантаженню в ЕСЗ у вигляді файлів", Додатка 2 Тендерної документації відповідно до законодавства України: "3.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої Учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції (на підставі пункту 42 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178", та такі положення лише додатково уточнені у пункті 2 Додатка 2 Документації.

Відтак, Замовник не виходить за межі своїх повноважень, а застосовує надане законом право перевірки та враховує усі наявні у пропозиції документи, що підтверджують технічну та якісну відповідність предмета закупівлі.

Щодо принципу рівного ставлення та недискримінації, повідомляємо що, зазначене положення не створює переваг для будь-якого учасника, оскільки: воно однакове для всіх учасників і застосовується до кожної пропозиції, не змінює вимог до складу документів, не надає права Замовнику не враховувати відсутність суттєвої інформації, а лише дозволяє враховувати документи, що вже подані у складі пропозиції Учасника.

Натомість вимога Скаржника зводиться до того, що Замовник повинен формально відхиляти пропозиції навіть у випадках, коли необхідна інформація фактично міститься у складі документів поданих Учасником, що суперечить принципам максимальної конкуренції та економного використання коштів, передбачених статтею 5 Закону.

Практика оскаржень в Антимонопольному комітеті підтверджує, що формальне тлумачення вимог без урахування фактичної наявності відомостей не відповідає законодавству про публічні закупівлі.

Щодо правової визначеності та прозорості, Замовник звертає увагу, що формулювання положення є чітким, зрозумілим і не допускає довільного тлумачення, оскільки: воно не змінює вимог до учасників, не дозволяє приймати пропозицію без наявності документального підтвердження лише дає можливість врахувати інформацію, якщо вона вже наявна в інших документах тендерної пропозиції Учасника, а також не встановлює різних підходів до різних учасників, а лише забезпечує однаковий підхід до оцінки повноти та достовірності інформації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить довідку про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та передбачає, зокрема:

Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерну пропозицію Учасника у випадках відмінності чи відсутності підтвердження в Довідці окремої інформації згідно з вимогами тендерної документації у разі, якщо така інформація чи підтвердження зазначені в інших документах тендерної пропозиції Учасника (інструкція, сертифікат, технічний документ тощо), або були належним чином отримані у відповідь на звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

Слід зазначити, що Замовник у поясненнях зазначає, зокрема: "Зазначене положення Документації не передбачає заміщення відсутніх документів або складання нових доказів за Учасника, а лише дозволяє Замовнику переконатися у достовірності інформації".

При цьому відповідно до умов Документації Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерну пропозицію учасника, зокрема, у випадках відмінності чи відсутності підтвердження в довідці окремої інформації згідно з вимогами Документації, якщо така інформація чи підтвердження були належним чином отримані у відповідь на звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

Таким чином пояснення Замовника в цій частині не узгоджуються з наведеною вище вимогою Документації.

Разом з тим, відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Виходячи з положень абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у випадку відмінності чи відсутності підтвердження відповідності його тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

За таких умов, наведена вище вимога Документації суперечать положенням Особливостей в цій частині.

Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 44 Особливостей.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що вимогами підпункту 2.1. та 3.1 додатку 1 Документації Замовником встановлено вимоги до конструкції великогомілкового компоненту:

"Конструкція великогомілкового компоненту повинна дозволяти використання як у випадках із збереженням задньої хрестоподібної зв'язки, також повинен бути доступний варіант без збереження хрестоподібної зв'язки. Конструкція металевого плато передбачас можливість додаткової фіксації гомілкового компоненту за допомогою подовжуючого стему (ніжки), та повинен мати можливість приєднания аугментів, для заміщення кісткових дефектів".

Таким чином, Замовником передбачено універсальність конструкції виробу для різних клінічних випадків застосування ендопротеза як у пацієнтів, у яких під час ендопротезувания колінного суглоба зберігається задня хрестоподібна зв'язка, так і у тих, у кого ця зв'язка видаляється. У першому випадку застосовується конструкція, що забезпечує природну стабільність суглоба за рахунок збережених анатомічних структур. У другому випадку, коли зв'язка видалена, для компенсації стабільності суглоба використовується конструкція з можливістю фіксації за допомогою подовжуючої піжки (стему).

При цьому подовжуюча ніжка (стем) не є вбудованою частиною металевого плато, а виступає самостійним виробом медичного призначення, що має окрему номенклатурну позицію, проходить власну процедуру оцінки відповідності згідно з вимогами Технічного регламенту та має самостійний сертифікат відповідності. Вона характеризується окремими технічними параметрами (довжина, діаметр, тип фіксації) і, як правило, с вартісно значущим компонентом, що поставляється за окремим замовленням.

Разом із тим, із суто медико-технічної точки зору, подовжувач стему повинен бути тотожним за виробником, матеріалом, конструктивною сумісністю та системою з'єднання до основного ендопротезу, щоб забезпечити повну механічну та біосумісність системи. В іншому разі виникають ризики клінічної невідповідності, порушення гарантійних умов виробника та потенційного зниження безпечності виробу.

Проте аналіз тендерної документації свідчить, що Замовником не визначено, чи мас подовжувач стему бути частиною предмета закупівлі (тобто поставлятися у складі комплекту великогомілкового компоненту), чи він розглядається як окремий виріб, який планується закуповувати додатково або за іншою процедурою.

Окрім того, у клінічних ситуаціях, коли протезування здійснюється із збереженням задньої хрестоподібної зв'язки, застосування подовжуючої ніжки не лише с непотрібним, а й технічно недоцільним, оскільки така ніжка змінює анатомічну геометрію фіксації, збільшус глибину посадки, об'єм резекції кістки та травматизацію тканин. Виробники ендопротезів, як правило, розробляють окремі версії металевого плато для конструкцій із збереженням та без збереження хрестоподібної зв'язки, які с взаємозамінними, але не універсальними в межах однієї конструкції.

Отже, наведена вимога Замовника фактично поєднує у собі дві взасмовиключні умови: з одного боку, вона передбачає альтернативність застосування конструкції для різних клінічних сценаріїв (із збереженням та без збереження хрестоподібної зв'язки), з іншого -встановлює обов'язковість наявності в конструкції металевого плато можливості додаткової фіксації за допомогою подовжуючого стему (ніжки), тобто технічну характеристику, яка притаманна лише конструкціям без збереження зв'язки.

Таким чином, вимога у запропонованій редакції с внутрішньо суперечливою, нечіткою у формулюванні та такою, що може бути неоднозначно витлумачена під час розгляду пропозицій учасників. У результаті учасники не мають змоги однозначно визначити, чи повинна їхня пропозиція містити один універсальний тип плато, чи різні варіанти компонентів для кожного клінічного випадку окремо.

З метою усунения зазначеної невизначеності та забезпечення відповідності технічних вимог принципам недискримінації, відкритості, пропорційності та об'єктивності, визначеним статтею 5 Закону, доцільно уточнити формулювання вимоги таким чином, щоб вона передбачала застосування різних варіантів конструкцій, які застосовуються у випадках із збереженням задньої хрестоподібної зв'язки та без її збереження, і водночас не створювала обов'язку одночасного поєднання технічно несумісних характеристик.

Наприклад, доцільно викласти її у такій редакції:

"Також повинен бути доступний варіант з можливістю додаткової фіксації гомілкового компоненту за допомогою подовжуючого стему (ніжки) та можливістю приєднання аугментів для заміщення кісткових дефектів".

Крім того, з метою забезпечення правової визначеності предмета закупівлі, Замовник повинен чітко зазначити, чи входить подовжуюча ніжка (стем), за допомогою якої передбачається можливість додаткової фіксації гомілкового компоненту, до комплекту постачання, чи розглядається як окремий виріб медичного призначення, що закуповується за іншою процедурою або окремою поменклатурною позицією.

Відсутність такого уточнення призводить до неможливості однозначного визначення обсягу предмета закупівлі, ускладнює формування цінової пропозиції та створює ризик неоднакового тлумачення вимог Замовником під час оцінки пропозицій учасників.

Відповідно до пункту 3 частини 22 Закону в тендерній документації Замовником зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Частиною четвертою статті 5 Закону встановлено, що Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики та має бути достатньо точною, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.

Вимоги до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі повинні бути сформульовані максимально точно, повно та конкретно, з урахуванням положень статті 22 Закону. Їх зміст має виключати будь-яку можливість довільного тлумачення як з боку замовника, так і з боку учасників процедури закупівлі.

Відсутність чіткого та однозначного тлумачення положення щодо конструкції великогомілкового компоненту створює неоднакові умови участі для потенційних учасників процедури, оскільки кожен із них може розуміти зміст цієї вимоги по-різному.

Таке різне розуміння безпосередньо виливає на формування технічної частини пропозиції, комплектацію виробу, його ціну, а також на спосіб підтвердження відповідності предмета закупівлі встановленим характеристикам.

У результаті частина потенційних постачальників, виходячи з практичних особливостей клінічного застосування ендопротезів, можуть включати до складу своєї цінової пропозиції вартість подовжуючих стемів (ніжок), які є дороговартісними окремими виробами медичного призначення, вважаючи, що вони мають входити до комплекту постачання.

Інші ж учасники, керуючись буквальним тлумаченням формулювання вимоги, згідно з яким конструкція "повинна передбачати можливість додаткової фіксації", можуть не враховувати вартість цих компонентів у складі своєї пропозиції, виходячи з того, що така "можливість" не означає фактичної наявності або постачання стему у комплекті.

Невизначеність технічних характеристик безпосередньо впливає на конкурентне середовище, оскільки учасники формують пропозиції на різних умовах та з різною собівартістю, що порушує принцип пропорційності та рівності учасників.

У результаті Замовник отримує можливість суб'єктивного тлумачення вимоги під час оцінки пропозицій, що створює передумови для зловживання правом відхилення окремих тендерних пропозицій.

Таке формулювання фактично дозволяє Замовнику на власний розсуд визначати, яка пропозиція відповідає вимогам технічної специфікації, а яка пі, що суперечить вимогам частини 4 статті 22 Закону, відповідно до якої тендерна документація не повинна містити.

положень, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників.

Крім того, залишається невизначеним і технічний зміст вимоги, а саме чи Замовник вимагає від учасників пропонувати металеве плато, конструкція якого обов'язково включає елементи кріплення для подовжуючої ніжки, або ж допускає альтернативні варіанти конструкцій як із можливістю приєднання ніжки, так і без неї, залежно від клінічної потреби пацієнта та реальної потреби Замовника.

Відсутність такого уточнения створює додаткову невизначеність щодо предмета закупівлі, що унеможливлює належне розуміння умов тендерної документації та об'єктивне порівняння пропозицій учасників.

Крім того, така вимога нівелює об'єктивність формування та оцінки тендерних пропозицій, оскільки допускає подання цінових пропозицій з різним рівнем комплектації, функціональності та вартісного наповнення. Це унеможливлює об'єктивне співставлення економічної вигоди поданих пропозицій, адже порівнюються технічно нерівнозначні вироби, що спотворює конкуренцію, створює ризик вибору економічно неефективного (формально дешевшого, але неповного) варіанта та порушує принципи прозорості, рівного доступу і добросовісної конкуренції, визначені статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Унаслідок нечіткого формулювання вимоги Замовник фактично отримує надмірні дискреційні повноваження при оцінці тендерних пропозицій, що с неприпустимим у сфері публічних закупівель.

Відсутність однозначного тлумачення надає Замовнику можливість на власний розсуд визначати, які пропозиції відповідають технічній специфікації, а які ні.

Відсутність однозначного тлумачення надає Замовнику можливість на власний розсуд визначати, які пропозиції відповідають технічній специфікації, а які ні.

Зокрема, у процесі оцінювання Замовник може:

відхилити пропозицію учасника, який не включив до складу своєї пропозиції подовжувачі (стеми), аргументуючи це тим, що такі елементи с функціонально обов'язковими складовими конструкції; або, навпаки, визнати пропозицію відповідною, навіть за відсутності подовжувачів, посилаючись на те, що вимога стосувалася лише наявності "конструктивної можливості"їх приєднання, а не фактичного постачання.

Встановлення Замовником технічно нечітких, двозначних вимог до конструкції великогомілкового компоненту створює для потенційних учасників, у тому числі для Скаржника, низку істотних негативних правових та економічних наслідків, а саме:

Скаржник не може однозначно визначити зміст своїх зобов'язань у межах пропозиції, оскільки незрозуміло, чи повинен він постачати комплект із подовжуючим стемом (ніжкою), чи лише компонент, конструктивно сумісний із ним.

- за відсутності чіткої вимоги щодо комплектності, Скаржник не може достовірно розрахувати вартість пропозиції. Учасники, які тлумачать вимогу по-різному, формують пропозиції з різною структурою ціни, що спотворює економічну конкуренцію. Таким чином, у разі подання пропозиції з урахуванням повної комплектації, Скаржник опинясться у завідомо невигідному скономічному становищі, адже його ціна буде вищою, ніж у тих, хто не включив подовжувачі.

- Замовник, користуючись нечіткістю формулювання, може відхилити пропозицію Скаржника на підставі довільного тлумачення вимоги як за включення, так і за невключення подовжуючих стемів.

Це порушує принцип рівності учасників і надає Замовнику дискреційні повноваження, які законодавством не передбачені.

Скаржник просить зобов'язати Замовника внести зміни до Документації, а саме до Додатку 1 (Довідка про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики) Документації, та чітко і однозначно визначити, що:

1. Подовжуючий стем (ніжка) обов'язковим елементом конструкції великогомілкового компоненту і повинні бути включені до цінової пропозиції Учасника, АБО 2. Подовжуючий стем (ніжка) не входить до конструкції великогомілкового компоненту, проте вимагається лише технічна сумісність конструкції великогомілкового компоненту з їхнім подальшим використанням, та вказати, що ціна цих елементів не повинна включатися в пропозицію.

3. Замінити формулювання "Конструкція металевого плато передбачає можливість додаткової фіксації гомілкового компоненту за допомогою подовжуючого стему (ніжки), та повинен мати можливість приєднання аугментів, для заміщення кісткових дефектів".

на "Також повинен бути доступний варіант з можливістю додаткової фіксації гомілкового компоненту за допомогою подовжуючого стему (ніжки) та можливістю приєднання аугментів для заміщення кісткових дефектів".

Також Скаржник зазначає, що відповідно до відповідно до пункту 4 "Кістковий цемент" Таблиці 1 Довідки про необхідні технічні. якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі встановлено вимогу до відповідності характеристики: 2 упаковки не менше 40 грам та 2 упаковки не менше 14.4 грам.

Пунктом 4.1 "Цемент, вимоги" цієї ж довідки передбачено, що кістковий цемент повинен представляти собою суміш рідкого мономеру не менше (14,4 г.) і полімеру у вигляді порошку не менше (40 г.), який містить у своєму складі антибіотик. Компоненти мають бути упаковані як два окремих стерильних компонента.

3 аналізу наведених положень убачається, що технічні характеристики передбачають використання двох взаємопов'язаних компонентів рідкого мономеру та порошкоподібного полімеру, які у процесі приготування змішуються для утворення готового кісткового цементу. Таким чином, обидва компоненти є частинами одного комплекту виробу, що використовується виключно у поєднанні між собою, а отже, логічно й технологічно постачаються разом у складі одного комплекту.

Скаржник може поставити повноцінний комплект кісткового цементу, який повністю відповідає зазначеним технічним характеристикам містить рідкий мономер не менше 14.4 г та полімер у вигляді порошку не менше 40 г. при цьому компонент має у своєму складі антибіотик і відповідають вимогам щодо стерильності.

Разом з тим, конструктивна особливість такого виробу полягає в тому, що компоненти постачаються у спільному зовнішньому пакуванні, в якому кожен з них, у свою чергу, додатково упакований окремо як стерильний компонент, що повністю відповідає вимогам безпеки та умовам зберігання, встановленим технічними регламентами.

Тобто, законодавчі та технічні вимоги не зобов'язують постачальника розділяти пакування компонентів між різними коробками, якщо забезпечено їхню окрему стерильність усередині єдиного комплекту. Саме така форма постачання спільне пакування із розділенням компонентів усередині є загальноприйнятою практикою виробників медичних виробів, що відповідає як вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів (постанова КМУ №753 від 02.10.2013), так і міжнародним стандартам стерилізації та маркування (зокрема, ISO 11135, ISO 13485).

Водночас, сформульована Замовником вимога має надмірно конкретизований характер, оскільки прямо передбачає, що компоненти кісткового цементу повинні бути упаковані як окремі стерильні компоненти. Таке формулювання, без уточнення допустимих варіантів реалізації цієї вимоги, може створити ризик відхилення пропозицій учасників, які пропонують еквівалентний за характеристиками товар, але в іншій формі пакування, що також відповідає вимогам стерильності та технічного регламенту.

Фактично, пропозиція Скаржника може бути неправомірно відхилена Замовником виключно через те, що обидва компоненти кісткового цементу (рідкий мономер і порошковий полімер) постачаються у спільному зовнішньому пакуванні, хоча кожен із них має власну окрему стерильну внутрішню упаковку. При цьому така форма постачання забезпечує стерильність, простоту зберігання та правильність дозування, а також не змінює функціональних чи клінічних властивостей виробу.

Більше того, технологічно кістковий цемент с єдиним комбінованим виробом медичного призначення, який застосовується лише після змішування обох компонентів.

Відтак, їх спільне пакування в одному комплекті не лише відповідає технічним вимогам і правилам обігу медичних виробів, але й є єдино правильним з точки зору клінічного використання.

Водночас Замовник не обґрунтував та документально не підтвердив необхідність встановлення зазначеної вимоги тендерної документації у наведеній редакції.

У даному випадку Замовником не надано жодного обґрунтування, яке б підтверджувало, що встановлення вимоги щодо окремого пакування кісткового цементу як двох самостійних стерильних компонентів є технічно або клінічно необхідним для забезпечення якості, безпеки чи ефективності застосування медичного виробу. Відсутні будь-які посилання на нормативно-правові акти, національні або міжнародні стандарти, технічні регламенти чи клінічні протоколи, які б встановлювали обов'язок саме такого способу пакування або підтверджували його критичність для медичного використання.

Крім того, Замовник не підтвердив, що запропонована редакція вимоги відповідає реальній потребі медичного закладу, не навів жодних доказів того, що інші форми пакування зокрема спільне зовнішнє пакування з окремими стерильними компонентами всередині не забезпечують еквівалентного рівня стерильності, зручності використання чи відповідності технічним регламентам.

Таким чином, взяти участь у процедурі закупівлі фактично зможуть лише ті учасники, які мають можливість поставити кістковий цемент у формі двох окремих пакувань для мономеру та полімеру відповідно. Іншими словами, вимога Замовника звужує коло потенційних постачальників, оскільки виключає можливість участі виробників або постачальників, продукція яких постачається у спільному комплектному пакуванні зі збереженням стерильності окремих компонентів, але при цьому повністю відповідає усім функціональним, технічним і стерильним характеристикам.

Таким чином, через буквальне та вузьке тлумачення вимоги про "окреме пакування" Замовник може безпідставно відмовити у допуску до участі або відхилити пропозицію Скаржника, незважаючи на те, що запропонований товар повністю відповідає усім технічним, функціональним та стерильним характеристикам, визначеним у тендерній документації, та введений в обіг відповідно до вимог Технічного регламенту.

Крім того, у тій самій вимозі Замовник зазначає, що кістковий цемент повинен являти собою суміш рідкого мономеру (не менше 14,4 г) і полімеру у вигляді порошку (не менше 40 г), який містить у свосму складі антибіотик.

Водночас слід зазначити, що один із зазначених компонентів рідкий мономер фізичну форму рідини, яка відповідно до загальноприйнятих міжнародних метрологічних стандартів, у тому числі положень Національного класифікатора одиниць вимірювання ДК 011-96 (зі змінами), вимірюється в одиницях об'єму (мілілітрах, мл), а не маси (грамах, г).

Таким чином, застосування у тендерній документації одиниці виміру "грам" для рідкого компоненту с технічно некоректним і може призвести до неоднозначного тлумачення вимоги.

У складі кісткового цементу, який пропонує Скаржник, рідкий мономер постачається у флаконі з точно визначеним об'ємом, що забезпечує необхідну пропорцію змішування з порошковим полімером відповідно до затвердженої технології приготування цементу виробником. У маркуванні, інструкції з використання та технічній документації виробу одиниця виміру вказана саме у мілілітрах, оскільки це відповідає його фізичним властивостям, міжнародним стандартам та вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів.

Фактично, зазначений об'єм рідини є еквівалентним кількості 14,4 г у перерахунку на масу, проте така відповідність не відображається у пакуванні виробника, оскільки визначення маси для рідких речовин не є прийнятою практикою у сфері виробництва та сертифікації медичних виробів.

Унаслідок цього, існує ризик безпідставного відхилення тендерної пропозиції Скаржника, оскільки формальна невідповідність одиниці виміру (грами замість мілілітрів) може бути трактована Замовником як порушення вимог технічної специфікації, хоча фактично пропозиція повністю відповідає обсягу, пропорціям і технологічним характеристикам кісткового цементу, визначеним у Документації.

При цьому Скаржник наголошує, що здатен забезпечити поставку саме тієї кількості кісткового цементу, яка необхідна Замовнику, відповідно до заявлених обсягів, але для цього необхідно уточнити вимогу в частині визначення одиниць виміру рідкого компоненту, передбачивши можливість вказівки об'єму у мілілітрах (мл).

Таке уточнення не змінює суті предмета закупівлі, але дозволить забезпечити рівні умови участі для всіх потенційних учасників, уникнути довільного трактування вимог тендерної документації.

Таким чином, взяти участь у цій процедурі закупівлі фактично зможуть лише ті учасники, у яких на пакуванні рідкого мономеру зазначено кількість у грамах, а не в інших одиницях виміру, зокрема в мілілітрах. Така вимога створює необґрунтовану перевагу для обмеженого кола виробників, які маркують продукцію саме у масових одиницях виміру, хоча з технологічної та метрологічної точки зору рідкі речовини традиційно вимірюються за об'ємом.

У результаті Скаржник, який пропонує кістковий цемент належної якості, що повністю відповідає технічним і функціональним характеристикам предмета закупівлі, але має маркування рідкого компонента у мілілітрах, фактично позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Така ситуація свідчить про наявність дискримінаційних умов тендерної документації, які обмежують конкуренцію та порушують припципи закупівель.

З огляду на викладене, Скаржник просить зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до Документації, усунувши з неї положення, що мають ознаки дискримінаційних, а саме:

виключити вимогу щодо обов'язкового окремого пакування компонентів кісткового цементу, залишивши при цьому обов'язкову вимогу щодо забезпечення стерильності кожного з компонентів;

уточнити вимогу щодо кількості рідкого мономеру, передбачивши можливість зазначення його обсягу в одиницях виміру об'єму мілілітрах (мл), поряд із масовими одиницями виміру.

Замовник зазначає, що метою встановлення зазначеної вимоги було забезпечення універсальності конструкції ендопротезу та можливості його клінічного застосування у різних хірургічних сценаріях – як у випадках із збереженням задньої хрестоподібної зв’язки, так і у випадках, коли ця зв’язка видаляється.

При цьому Замовник мав на меті гарантувати, що запропонована система ендопротезування належить до модульних систем, які дозволяють використовувати різні варіанти великогомілкових платформ (плато) та вставок, сумісних між собою в межах однієї системи.

Водночас Замовник погоджується, що формулювання вимоги у чинній редакції може бути витлумачене неоднозначно, зокрема щодо питання, чи має конструкція металевого плато одночасно поєднувати характеристики, притаманні різним типам систем (із збереженням та без збереження задньої хрестоподібної зв’язки), а також чи передбачається постачання подовжуючого стему (ніжки) у складі комплекту.

З метою усунення можливих тлумачень та забезпечення чіткості вимог, Замовник внесе зміни до Документації.

Таким чином, зміни будуть спрямовані виключно на уточнення формулювань і не змінять суті технічної потреби, що полягає у забезпеченні клінічної універсальності та сумісності компонентів в межах однієї системи ендопротезування.

Щодо зауваження стосовно необхідності уточнення, чи входить подовжуючий стем (ніжка) до складу предмета закупівлі, повідомляємо наступне: подовжуючий стем (ніжка) є складовою частиною модульної системи ендопротезування колінного суглоба, що забезпечує можливість додаткової фіксації великогомілкового компоненту у випадках наявності кісткових дефектів або необхідності підвищеної стабільності імплантату. Вона є модульним елементом системи та постачається у складі комплекту компонентів ендопротезу відповідно до конструктивних особливостей конкретної системи виробника.

Таким чином, подовжуючий стем не розглядається як окремий виріб медичного призначення, а є частиною системи колінного ендопротезу, яка пропонується Учасником у складі предмета закупівлі.

Відповідно до пункту 54 Особливостей учасники мали можливість звернутися до Замовника за роз’ясненнями щодо змісту тендерної документації у встановлений законом строк. Однак таких звернень у межах процедури закупівлі не надходило, що свідчить про відсутність на момент подання тендерних пропозицій неоднозначного тлумачення зазначеної вимоги.

З метою забезпечення правової визначеності та однозначного тлумачення вимог, Замовник зобов'язується внести зміни Документації, доповнивши відповідні пункти Додатку 1, які не змінять суті вимоги, а лише конкретизує її з метою уникнення різночитань під час підготовки пропозицій та їх подальшої оцінки.

Пунктом 4.1 Таблиці 1 Довідки про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі передбачено, що кістковий цемент повинен постачатися у кількості трьох упаковок — не менше 40 грам та трьох упаковок не менше 14,4 грам відповідно. Водночас пунктом 4.1 визначено, що кістковий цемент повинен представляти собою суміш рідкого мономеру не менше (14,4 г.) і полімеру у вигляді порошку не менше (40 г.), який містить у своєму складі антибіотик. Компоненти мають бути упаковані як два окремих стерильних компонента.

Замовник погоджується, що кістковий цемент є двокомпонентним медичним виробом, який складається з порошкоподібного полімеру та рідкого мономеру, що застосовуються виключно у поєднанні між собою та становлять єдиний комплект виробу.

Така конструктивна особливість передбачає можливість постачання обох компонентів у спільному зовнішньому пакуванні, за умови, що кожен із них має окрему стерильну внутрішню упаковку, що забезпечує необхідні вимоги стерильності, безпеки та відповідності Технічному регламенту щодо медичних виробів та міжнародним стандартам.

Метою вимоги у пункті 4.1 додатку 1 було забезпечення стерильності кожного з компонентів окремо, а не встановлення обмеження щодо способу їх зовнішнього пакування. Формулювання вимоги у чинній редакції дійсно може бути трактовано неоднозначно та створювати ризик відхилення пропозицій учасників, продукція яких повністю відповідає технічним та клінічним характеристикам, але має іншу (загальноприйняту) форму комплектування.

У зв’язку з цим Замовник погоджується з доводами Скаржника та зобов’язується внести зміни до відповідного пункту додатку 1 Документації з метою уточнення формулювання вимоги у частині пакування компонентів кісткового цементу, щоб виключити можливість неоднозначного трактування.

Такі зміни не вплинуть на сутність технічних характеристик предмета закупівлі, але забезпечать чіткість та рівність умов участі для всіх потенційних учасників.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить довідку про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та передбачає, зокрема:

Великогомілковий компонент, вимоги:

2.1 Вимоги до конструкції Конструкція великогомілкового компоненту повинна дозволяти використання як у випадках із збереженням задньої хрестоподібної зв’язки, також повинен бути доступний варіант без збереження хрестоподібної зв’язки. Конструкція металевого плато передбачає можливість додаткової фіксації гомілкового компоненту за допомогою подовжуючого стему (ніжки), та повинен мати можливість приєднання аугментів, для заміщення кісткових дефектів.

Вставки великогомілкового компоненту, вимоги:

3.1 Модифікація Для різних клінічних ситуацій повинні бути доступні декілька модифікацій:

1) без збереження задньої хрестоподібної зв’язки 2) із збереженням задньої хрестоподібної зв’язки Цемент, вимоги 4.1 Склад Кістковий цемент повинен представляти собою суміш рідкого мономеру не менше (14,4 г) і полімеру у вигляді порошку не менше (40 г), який містить у своєму складі антибіотик. Компоненти мають бути упаковані як два окремих стерильних компонента.

На засіданні Комісії, яке відбулось 04.11.2025, представник Замовника зазначив, що Замовник погоджується внести зміни до Документації в частині технічних характеристик товарів.

Враховуючи наведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які запропонують зазначені вище товари саме з характеристиками, наведеними в Документації, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, у тому числі пояснення Замовника, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4. Скаржник зазначає, що Замовник передбачив, що Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої п'ятої, сьомої дев'ятої статті 41 Закону, та Особливостей, а також з урахуванням положень бюджетного. митного та податкового законодавства.

Проект договору викладено в Додатку 4 Документації.

Скаржник, здійснивши детальний аналіз умов проєкту договору, дійшов висновку про та наявність у ньому дискримінаційних положень, внутрішніх суперечностей неузгодженостей, які створюють нерівні умови виконання зобов'язань для сторін і порушують баланс їхніх прав та обов'язків.

Згідно з пунктом 4.1 проекту договору, постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції у строк, визначений у Специфікації (Додаток №1). Одночасно пункт 4.4.1 передбачає, що замовник подає постачальнику заявку на поставку не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати поставки. Тобто, саме Замовник визначає необхідність, обсяг, конкретну номенклатуру та строки постачання.

Разом з тим, зазначений пункт містить внутрішньо суперечливу та юридично необґрунтовану умову, згідно з якою у разі неподання Замовником заявки постачальник все одно повинен виконати свої зобов'язання та здійснити поставку у визначені строки. Таке формулювання фактично покладає на постачальника обов'язок передбачати волевиявлення Замовника та постачати продукцію без офіційного замовлення, що суперечить принципам договірного права, зокрема положенням статей 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, якими визначено, що зміст господарського договору формується за взаємною згодою сторін, а його виконання можливе лише після узгодження істотних умов.

Більше того, у додатку 1 Документації передбачено, що протягом семи днів після укладення договору постачальник має надати Замовнику каталог продукції для відбору необхідних розмірів товару у межах діапазонів, визначених у медико-технічних вимогах.

Вибір конкретних розмірів здійснюється Замовником, після чого постачальник забезпечує поставку продукції відповідно до цього вибору. Таким чином, фактична поставка неможлива без уточнення Замовником конкретних параметрів товару, що має бути відображено у його заявці.

Отже, постачальник не зможе фактично виконати поставку без уточнення замовником параметрів в заявці, однак положення пункту 4.4.1 проєкту договору не лише не узгоджене з цією логікою, а й створює ризик притягнення постачальника до відповідальності за дії, які він не може здійснити без участі Замовника. За відсутності заявки постачальник об'єктивно позбавлений можливості визначити, які саме позиції, розміри чи модифікації товару підлягають постачанню, що унеможливлює належне виконання договору.

Крім того, проєктом договору передбачено суворі штрафні санкції за невиконання або несвоєчасне виконання постачальником зобов'язань (пункт 8), включаючи штрафи, пеню, а також право Замовника на одностороннє розірвання договору та відмову від подальшої співпраці. При цьому жодної відповідальності Замовника за неподання або несвоєчасне подання заявки не передбачено взагалі. Такий дисбаланс прав і обов'язків сторін суперечить принципам справедливості, добросовісності та рівності учасників договірних відносин, закріпленим у статті 3 Цивільного кодексу України.

За таких умов, взяти участь в закупівлі та здійснювати поставку за договором (зазначеним Замовником в такій редакції) зможуть лише ті учасники (виконавці), які у складі пропозиції нададуть згоду з проєктом договору саме в такій редакції, що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників закупівлі та Скаржника.

Пункт 8 проєкту договору, який формально має назву "Відповідальність сторін за порушення договору", фактично містить систему штрафних санкцій, спрямовану виключно проти постачальника, і не передбачає жодної відповідальності замовника навіть у випадку його власних порушень умов договору.

Зокрема, передбачені положення встановлюють значну кількість штрафів, пені та інших господарських санкцій за будь-які, навіть незначні, порушення постачальником строків поставки, умов передоплати, вимог до оформлення податкових накладних, забезпечення повернення авансу, надання документів або виконання інших зобов'язань.

Вимоги до відповідальності Скаржника, зазначені в проєкті Договору Замовника с суворими, надмірними, зокрема передбачають накопичувальні фінансові санкції (включає одночасне застосування пені, штрафів та обов'язок відшкодування збитків), що створює дисбаланс у зобов'язаннях сторін.

Водночас, жодна з норм розділу 8 не передбачає жодної відповідальності Замовника, наприклад, за невиконання обов'язку щодо подання заявки на поставку, несвоєчасне приймання продукції, несвоєчасну оплату, надання невірних технічних даних, порушення погоджених строків погодження документів або будь-які інші дії, що можуть унеможливити або ускладнити виконання постачальником своїх зобов'язань. Така асиметрія у регулюванні відповідальності суперечить принципу рівності сторін договору, закріпленому у статтях 3. 13. 627 та 628 Цивільного кодексу України.

Більш того, пункт 8.9 проєкту договору встановлює, що всі штрафи та пеня за договором належать до доходів загального фонду Державного бюджету України, тобто передбачає можливість застосування штрафних санкцій лише на користь Замовника (державної установи). Таким чином, навіть у випадку порушення з боку Замовника.

постачальник позбавлений права на застосування взаємної відповідальності чи стягнення штрафів або відшкодування збитків.

У сукупності такі положення фактично створюють односторонню систему відповідальності, яка порушує баланс договірних прав та обов'язків сторін і призводить до дискримінаційного становища постачальника. У контексті публічних закупівель це також порушує принципи рівності учасників, пропорційності та добросовісної конкуренції.

визначені статтею 5 Закону.

Фактично, Замовник отримує право в односторонньому порядку тлумачити порушення. застосовувати санкції, розривати договір та відмовлятися від співпраці на майбутнє, тоді як постачальник не має жодних правових механізмів захисту або компенсації збитків.

Отже, пункт 8 проєкту договору в його нинішній редакції є юридично необґрунтованим, одностороннім і таким, що порушує баланс інтересів сторін, створює потенційні ризики зловживання правом з боку замовника та має бути приведений у відповідність до принципів рівності, взаємності та справедливості договірних зобов'язань.

Такі положення проекту договору та відсутність в ньому чіткого визначення, що саме є якісним постачанням, виконанням договору, а що ні порушує законні права Скаржника на об'єктивну оцінку його поставки. За таких умов, взяти участь в закупівлі та поставляти товар за договором (зазначеним замовником в такій редакції) зможуть лише ті учасники (виконавці), які у складі пропозиції нададуть згоду з проєктом договору саме в такі редакції, що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників закупівлі та Скаржника.

Відповідно до пункту 10.3 проекту договору, усі зміни та доповнення до договору викладаються у письмовій формі та після їх підписання Сторонами стають його невід'ємними частинами. Разом із тим, у зазначеному пункті встановлено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань Сторонами за винятком випадків, передбачених пунктом 19 Особливостей.

Водночас проект договору не містить конкретного визначення або переліку істотних умов, що унеможливлює однозначне тлумачення, які саме умови сторони не можуть змінювати після підписання договору. Така невизначеність є істотним недоліком договору, оскільки створює ризик неоднакового застосування або довільного тлумачення його положень замовником у процесі виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України. договір вважається укладеним, якщо між сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Згідно з частиною другою цієї ж статті, істотними є умови, які визначені законом як такі, що мають бути погоджені сторонами, або ті, що необхідні для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, законодавство прямо вимагає визначення істотних умов у тексті договору або в окремому додатку до нього, щоб забезпечити правову визначеність та можливість належного виконання зобов'язань сторонами. Відсутність у договорі такого переліку фактично створює правову невизначеність, адже сторони не можуть достеменно розуміти, які саме положення можуть бути змінені за взаємною згодою, а які заборонено коригувати навіть у випадках. коли це не суперечить публічним інтересам.

При цьому пункт 19 Особливостей, на який здійснюється відсилання у проекті договору, передбачає вичерпний перелік випадків, коли допускається зміна істотних умов договору, зокрема: зміна ціни у межах 10%, продовження строку дії договору на час воєнного стану, зменшення обсягів закупівлі тощо. Проте зазначений пункт не визначає, що цей перелік є тотожним визначенню "істотних умов" договору.

Проект договору створює суперечність між обов'язком сторін дотримуватися незмінності істотних умов і відсутністю їх конкретного визначення.

Таким чином, відсутність у проекті договору чітко визначеного переліку істотних умов є порушенням принципу правової визначеності та потенційно створює дискримінаційні умови участі для постачальників, оскільки замовник отримує можливість довільно трактувати, які саме положення договору належать до істотних і, відповідно, які можуть або не можуть бути змінені під час його виконання.

У сукупності зазначене свідчить, що положення проєкту договору в його чинній редакції є внутрішньо суперечливими, юридично невизначеними та такими, що покладають на постачальника непропорційні та невиправдані ризики, не передбачаючи жодної відповідальності замовника за власне невиконання зобов'язань. Це створює дискримінаційні умови участі у закупівлі, порушує принцип рівності сторін договору та суперечить вимогам законодавства про публічні закупівлі.

У результаті поточна редакція проєкту договору:

позбавляє Скаржника можливості об'єктивно оцінити юридичні та фінансові ризики виконання майбутнього договору;

створює передумови для виникнення конфлікту інтересів і можливих зловживань з боку Замовника;

порушує принципи добросовісної конкуренції та рівного доступу учасників до участі у процедурі закупівлі;

обмежує право Скаржника на участь у прозорій, справедливій та передбачуваній закупівельній процедурі.

У зв'язку з цим Скаржник просить орган оскарження зобов'язати Замовника:

внести зміни до проєкту договору, виключивши умову, викладену у пункті 4.1 договору, яка передбачає обов'язок постачальника здійснювати поставку без поданої заявки Замовником;

доповнити проєкт договору положенням про відповідальність Замовника недотримання строків подання заявки, приймання товару, здійснення оплати та інших строків. визначених у договорі;

включити до тексту договору або його додатків чіткий перелік істотних умов, що підлягають узгодженню між сторонами та можуть змінюватися лише у випадках.

передбачених законодавством.

Замовник зазначає, що Скаржник помилково стверджує, що проєкт договору зобов’язує постачальника здійснювати поставку без наявності заявки Замовника, а отже — що виконання договору є об’єктивно неможливим.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Відповідно до пункту 4.1 Договору визначено, що ПОСТАЧАЛЬНИК зобов’язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток № 1)Пунктом 4 Специфікації (Додаток № 1) визначено, що ПОСТАЧАЛЬНИК зобов’язаний здійснити поставку продукції за Договором у строк "_" ______ 202_ року. Пунктом 4.2 Договору визначено, що строки поставки можуть бути змінені за мотивованим зверненням Постачальника та/або рішенням Замовника — на період між датою укладання Договору та датою фактичного надання Замовником переліку необхідних розмірів продукції.

Таким чином, Договір чітко розмежовує заявку на поставку та перелік необхідних розмірів, який є самостійним механізмом конкретизації предмета поставки. Саме цей перелік виконує функцію уточнення номенклатури, розмірів і кількості у межах узгодженої загальної кількості. Отже, на момент поставки Постачальник володіє всією необхідною інформацією для її здійснення. Посилання Скаржника на неможливість виконання договору без заявки Замовника не відповідає фактичним умовам договору та є необґрунтованим.

Крім того, положення пункту 4.2 договору забезпечують баланс інтересів сторін, оскільки дозволяють зміну строків поставки у випадку затримки надання Замовником необхідного переліку розмірів. Отже, положення пунктів 4.1, 4.2 та 4.4.1 договору передбачають взаємопов’язаний і збалансований порядок дій сторін, який виключає застосування санкцій до Постачальника у разі затримки з боку Замовника. Умови договору не порушують принципи добросовісності, рівності сторін чи недискримінації.

Щодо посилань на розділ 8 "Відповідальність сторін" .Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком. Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання. Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Видами забезпечення виконання зобов’язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18). Правова позиція щодо можливості застосування пені та штрафу за порушення будь - яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, викладена в постанові Верхового Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19.Передбачені пунктами 8.2–8.3 договору штрафні санкції мають забезпечувальний, а не каральний характер, спрямовані на забезпечення належного виконання зобов’язань постачальником.

До моменту порушення зобов’язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов’язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов’язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Скаржник зазначає, що пункт 10.3 договору не містить конкретного визначення або переліку істотних умов, що унеможливлює однозначне тлумачення, які саме умови сторони не можуть змінювати після підписання договору. Однак це твердження є необґрунтованим.

Пункт 10.3 чітко передбачає, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктом 19 Особливостей.

Таким чином, Договір містить посилання на відповідний порядок визначення істотних умов, що спростовує твердження скаржника про їх невизначеність.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4 розділу VІ Документації істотні умови, що обов’язково включаються до договору про закупівлю, включені до проєкту договору. Істотними умовами договору є предмет, ціна, строк дії договору та інші умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду.

Додаток 4 Документації містить договір про закупівлю.

4.1. ПОСТАЧАЛЬНИК зобов’язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток № 1).

4.1.1. Поставка продукції ПОСТАЧАЛЬНИКОМ у строк, що є меншим за визначений у Специфікації (Додаток № 1) більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, потребує додаткового погодження зі сторони ЗАМОВНИКА. У такому випадку ЗАМОВНИК протягом 5 (п’яти) робочих днів від дати звернення ПОСТАЧАЛЬНИКА, інформує останнього засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, про погодження поставки продукції у строк, що є меншим за визначений у Специфікації (Додаток № 1), або направляє відмову у такому погодженні.

4.2 Вказані в Специфікації (Додаток №1) та/або заявках на поставку продукції строки поставки продукції можуть бути змінені за мотивованим зверненням ПОСТАЧАЛЬНИКА та/або рішенням ЗАМОВНИКА на термін, що відповідає періоду між датою укладання Договору та датою фактичного надання ЗАМОВНИКОМ переліку необхідних розмірів продукції в межах загальної кількості за Договором.

Вказані в Специфікації (Додаток №1) та/або заявках на поставку продукції строки поставки продукції можуть бути змінені на більший термін за мотивованим зверненням ПОСТАЧАЛЬНИКА та/або рішенням ЗАМОВНИКА за наявності документально підтверджених об’єктивних обставин 4.3.1. У випадку внесення змін в частині Специфікації (Додаток №1) та/або строків поставки продукції, адрес поставки, визначених заявкою на поставку, ЗАМОВНИКОМ направляється ПОСТАЧАЛЬНИКУ уточнююча заявка до заявки на поставку продукції.

4.4. Заявка на поставку продукції подається ЗАМОВНИКОМ ПОСТАЧАЛЬНИКУ засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті ПОСТАЧАЛЬНИКА, створеному в інформаційно-аналітичній системі ЗАМОВНИКА.

4.4.1. Заявка на поставку продукції подається ЗАМОВНИКОМ ПОСТАЧАЛЬНИКУ не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1).

У разі неподання ЗАМОВНИКОМ ПОСТАЧАЛЬНИКУ заявки на поставку продукції, ПОСТАЧАЛЬНИК має й надалі виконувати свої зобов’язання за цим Договором та інформувати ЗАМОВНИКА про відправку продукції у строк, визначений у пункті 5.1 цього Договору, та здійснити поставку продукції у строк, визначений у Специфікації (Додаток № 1).

8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ.

8.1. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Жодна із Сторін не несе відповідальність за моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес-можливостей, у тому числі пов’язані зі зміною потреби ЗАМОВНИКА у продукції на підставі доведених та/або скоригованих ЗАМОВНИКОМ та/або Міністерством охорони здоров’я України зведених показників потреби тощо.

8.2. У разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов’язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов’язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

8.3. У разі порушення ПОСТАЧАЛЬНИКОМ строків поставки, непередачі (несвоєчасної передачі) продукції, недотримання вимог підпунктів 7.1.1 пункту 7.1 цього Договору ЗАМОВНИК має право відмовитися від подальшого прийняття продукції. При цьому ПОСТАЧАЛЬНИК не звільняється від зобов’язань щодо сплати пені та штрафу передбачених цим Договором, відшкодування ЗАМОВНИКУ документально підтверджених витрат, спричинених порушенням строків поставки, непередачею (несвоєчасною передачею) продукції, а також повернення на рахунок ЗАМОВНИКА суми попередньої оплати за недопоставлену продукцію, перерахованої ЗАМОВНИКОМ ПОСТАЧАЛЬНИКУ, протягом 10 (десяти) робочих днів від дати направлення ЗАМОВНИКОМ письмового повідомлення ПОСТАЧАЛЬНИКУ про відмову від подальшого прийняття продукції, у тому числі шляхом стягнення згідно з вимогою ЗАМОВНИКА платежу за Банківською гарантією забезпечення попередньої оплати на суму попередньої оплати.

8.3.1. У разі недотримання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ вимог підпунктів 7.1.1 пункту 7.1 цього Договору з ПОСТАЧАЛЬНИКА крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2.

цього Договору, стягується штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від загальної ціни Договору, вказаної у Специфікації (Додаток № 1).

8.3.2. У разі, якщо ПОСТАЧАЛЬНИКОМ порушено встановлений пунктом 3.5 цього Договору строк надання забезпечення повернення попередньої оплати у формі Банківської гарантії, наданої обслуговуючим банком ПОСТАЧАЛЬНИКА, вказаним у пункті 16 цього Договору з ПОСТАЧАЛЬНИКА крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2. цього Договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від загальної ціни Договору, вказаної у Специфікації (Додаток № 1).

8.3.3 У разі, якщо ПОСТАЧАЛЬНИКОМ здійснено поставку продукції неналежної якості згідно пункту 7.3 цього Договору з ПОСТАЧАЛЬНИКА крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2 цього Договору, вартості продукції неналежної якості, понесених та документально підтверджених ЗАМОВНИКОМ витрат, пов’язаних із продукцією неналежної якості, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від ціни продукції неналежної якості.

8.3.4. У разі, якщо ПОСТАЧАЛЬНИКОМ порушено встановлені в підпункті 3.4.1 пункту 3.4 та/або підпункті 6.4.7 пункту 6.4 цього Договору строки повернення на рахунок ЗАМОВНИКА суми надлишково перерахованих ЗАМОВНИКОМ коштів, з ПОСТАЧАЛЬНИКА, крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2 цього Договору, стягується штраф у розмірі 15 (п’ятнадцяти) відсотків від суми надлишково перерахованих коштів.

8.3.5. У разі надходження письмового звернення від ПОСТАЧАЛЬНИКА щодо розірвання Договору у зв’язку з неможливістю його виконання, Договір в установленому порядку розривається, а з ПОСТАЧАЛЬНИКА крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2. цього Договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості непоставленої продукції.

8.4. У разі застосування пені/штрафу ПОСТАЧАЛЬНИК зобов’язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати направлення ЗАМОВНИКОМ письмового повідомлення ПОСТАЧАЛЬНИКУ. Сплата пені/штрафів не звільняє ПОСТАЧАЛЬНИКА від виконання умов цього Договору.

8.5. У разі стягнення згідно з вимогою ЗАМОВНИКА штрафів та/або пені на ПОСТАЧАЛЬНИКА покладається обов’язок компенсувати вартість комісійних витрат від продажу банком іноземної валюти, а також обов’язок компенсувати різницю коштів, що може виникнути після продажу банком іноземної валюти, для покриття суми штрафів та/або пені.

8.6. Сторони прийшли до взаємної згоди щодо можливості застосування оперативногосподарських санкцій у разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, передбачених цим Договором.

8.6.1. За невиконання чи неналежне виконання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ зобов’язань, передбачених цим Договором, ЗАМОВНИКОМ можуть застосовуватися такі оперативногосподарські санкції:

- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання ЗАМОВНИКОМ, із звільненням його від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання

ПОСТАЧАЛЬНИКОМ;

- відмова від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин із

ПОСТАЧАЛЬНИКОМ;

- одностороння відмова від цього Договору у повному обсязі або частково (розірвання Договору).

8.7. Керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення штрафу та/або пені тривалістю у три роки.

8.8.У разі порушення ПОСТАЧАЛЬНИКОМ порядку складання та/або порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмови ПОСТАЧАЛЬНИКА від реєстрації податкових накладних (не проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), а також у разі допущення ним помилок у заповненні обов'язкових реквізитів податкової накладної або інших причин за яких ЗАМОВНИК втрачає право на податковий кредит, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ штраф у розмірі непідтвердженого податкового кредиту.

8.9. Укладаючи цей Договір, Сторони розуміють та усвідомлюють, що штрафи та пеня за цим Договором належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

10.3. Всі зміни та доповнення до цього Договору викладаються у письмовій формі і після їх підписання Сторонами стають невід’ємними частинами цього Договору.

Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктом 19 Особливостей.

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ: 42574629) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Ендопротез колінного суглоба)", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2025-10-17-004308-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Інна РОМАНЕНКО Члени Комісії Сергій БУРЗАК

Скарга

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації

амовник встановив вимоги подання документів, що не передбачені законодавством, які порушують законні права учасників, у тому числі Скаржника: · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. Скаржник просить зобов’язати Замовника внести відповідні зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні умови щодо: – обов’язкового надання клінічного дослідження саме запропонованої моделі ендопротеза з мінімальним терміном спостереження не менше 5 років; - вимоги підтвердження такої інформації виключно через публікацію у фаховому рецензованому виданні; – посилання на показник «виживаності імпланта», який не має нормативного визначення та не передбачений жодним чинним технічним чи медичним регламентом.

Вимоги надання клінічних досліджень

Вихід Замовника за межі наданих законодавством у сфері публічних закупівель повноважень при оцінці тендерних пропозицій, та встановлення вимог, які порушують законні права учасників, у тому числі Скаржника: · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. Встановлене Замовником положення порушує пункти 42, 43 Особливостей, виходить за межі наданих Законом повноважень, створює ризики вибіркового застосування, допускає суб’єктивне тлумачення вимог тендерної документації, ставить учасників у нерівне становище. Оскільки це не передбачено чинним законодавством, то встановлення даної вимоги є дискримінацією потенційних учасників.

Оскарженя норми тендерної документації "Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерну пропозицію Учасника у випадках відмінності чи відсутності підтвердження в Довідці окремої інформації згідно з вимогами тендерної документації у разі, якщо така інформація чи підтвердження зазначені в інших документах тендерної пропозиції Учасника (інструкція, сертифікат, технічний документ тощо), або були належним чином отримані у відповідь на звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції."

Замовником встановлено вимоги до предмета закупівлі, що містять ознаки нечіткої технічної специфікації, які допускають неоднозначне тлумачення, які порушують законні права учасників, у тому числі Скаржника: · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. На підставі викладеного, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника внести зміни до Тендерної документації, а саме до Додатку 1 (Довідка про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики) до тендерної документації, та чітко і однозначно визначити, що: 1. Подовжуючий стем (ніжка) є обов’язковим елементом конструкції великогомілкового компоненту і повинні бути включені до цінової пропозиції Учасника, АБО 2. Подовжуючий стем (ніжка) не входить до конструкції великогомілкового компоненту, проте вимагається лише технічна сумісність конструкції великогомілкового компоненту з їхнім подальшим використанням, та вказати, що ціна цих елементів не повинна включатися в пропозицію. 3. Замінити формулювання “Конструкція металевого плато передбачає можливість додаткової фіксації гомілкового компоненту за допомогою подовжуючого стему (ніжки), та повинен мати можливість приєднання аугментів, для заміщення кісткових дефектів.” на «Також повинен бути доступний варіант з можливістю додаткової фіксації гомілкового компоненту за допомогою подовжуючого стему (ніжки) та можливістю приєднання аугментів для заміщення кісткових дефектів».

Не чіткі вимого що до можливості використання подовжуючого стему(ніжки)

Замовником встановлено дискримінаційні вимоги до технічних характеристик предмета закупівлі, які порушують законні права учасників, у тому числі Скаржника: · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. З огляду на викладене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести відповідні зміни до тендерної документації, усунувши з неї положення, що мають ознаки дискримінаційних, а саме: – виключити вимогу щодо обов’язкового окремого пакування компонентів кісткового цементу, залишивши при цьому обов’язкову вимогу щодо забезпечення стерильності кожного з компонентів; – уточнити вимогу щодо кількості рідкого мономеру, передбачивши можливість зазначення його обсягу в одиницях виміру об’єму - мілілітрах (мл), поряд із масовими одиницями виміру.

Скарга на форму упаковки кісткового цементу

Щодо дискримінаційних положень проекту договору, які порушують законні права учасників, у тому числі Скаржника: · Умови проєкту договору

Вимога: Змінити тендерну документацію. Внести зміни до проєкту договору, виключивши умову, викладену у пункті 4.1 договору, яка передбачає обов’язок постачальника здійснювати поставку без поданої заявки Замовником; доповнити проєкт договору положенням про відповідальність Замовника за недотримання строків подання заявки, приймання товару, здійснення оплати та інших строків, визначених у договорі; включити до тексту договору або його додатків чіткий перелік істотних умов, що підлягають узгодженню між сторонами та можуть змінюватися лише у випадках, передбачених

Положення проекту договору що до штрафних санкцій

Першоджерело

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.