Рішення АМКУ · 2025

Столярні вироби

Рішення органу оскарження № 16376-р/пк-пз від 31.10.2025 за скаргою UA-2025-09-27-000571-a.c1

Скаргу задоволено Замовник повідомив про виконання рішення 11.11.2025
Замовник
МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ · ЄДРПОУ 33219415 · Сумська область
Скаржник
ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПІРАМІД КОРП" · 39484237
Закупівля
UA-2025-09-27-000571-a · Відкриті торги з особливостями · Товари
Очікувана вартість
416 221,12 грн
Код ДК 021
44220000-8 Столярні вироби
Скарга на
Відміна закупівлі
Що оскаржували
Відміна закупівлі
Чого просив скаржник
Скасувати рішення замовника
Що зобов'язав АМКУ
Скасувати рішення про відміну
Теми скарги
Забезпечення пропозиції чи договоруТехнічні вимоги та «еквівалент»Ціна, розрахунок ціни, ПДВ
Дати
скаргу подано 21.10.2025 · прийнято до розгляду 23.10.2025 · розгляд 31.10.2025 · рішення 31.10.2025 (10 дн. від подання)
Плата за скаргу
3 000,00 грн
Дії замовника
Так як через електронну систему закупівель надійшло рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №16376-р/пк-пз від 31.10.2025 з розгляду скарги ТОВ "Будівельна компанія «Пірамід Корп»», яка надійшла на процедуру відкритих торгів на закупівлю Столярних виробів (ідентифікатор закупівлі UA-2025-09-27-000571-a). Вищезазначеним рішенням колегія зобов'язала МРЦ ШР “СУМИ” ДСНС України скасувати рішення про відміну відкритих торгів на закупівлю Столярних виробів, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-09-27-000571-a. Згідно з ч. 22 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі Закон), рішення органу оскарження є обов’язковими для виконання замовниками, тому керуючись Положенням про уповноважену особу, що затверджене рішенням Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 31.12.2021 №469 ВИРІШИЛА: 1. Відповідно до ч. 22 ст. 18 Закону прийняти рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 16376-р/пк-пз від 31.10.2025 до виконання. 2. Відповідно до рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 16376-р/пк-пз від 31.10.2025, скасувати рішення про відміну відкритих торгів на закупівлю Столярних виробів, затверджене протоколом №598 від 13.10.2025.
Документи органу оскарження
рішення від 23.10.2025 № 15972.pdf (23.10.2025)
Інформація про резолютивну частину рішення від 31.10.2025 № 16376.pdf (03.11.2025)
Рішення від 31.10.2025 № 16376.pdf (05.11.2025)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 16376-р/пк-пз від 31.10.2025 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПІРАМІД КОРП" (код ЄДРПОУ: 39484237) від 21 жовтня 2025 № UA-2025-09-27-000571-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника скасувати рішення про відміну Процедури закупівлі.

Рішенням Комісії від 23.10.2025 № 15972-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

У ході розгляду Скарги, інформації, одержаної за Скаргою та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, свої Пропозиції для участі у Процедурі закупівлі подали наступні учасники:

1) 2) Скаржник фізична особа-підприємець Носаль Світлана Олексіївна (надалі – ФОП Носаль С. О.) Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, розкриття Пропозицій відбулось 06.10.2025.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Переможцем Процедури закупівлі визначено Скаржника.

Повідомлення про намір укласти договір з Скаржником оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 07.10.2025.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 13.10.2025 розміщено інформацію про відміну Процедури закупівлі.

Скаржник не погоджується з рішенням Замовника щодо відміни Процедури закупівлі, виходячи з наступного.

Скаржник зазначає, що стаття 44 Закону передбачає лише відповідальність за порушення вимог цього Закону. Зокрема, за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Натомість статтею 164-14 КУпАП "Порушення законодавства про закупівлі" визначено що порушеннями законодавства про закупівлі є:

1. Порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;

неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції;

2. Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації;

3. Невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом;

4. Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом.

Отже вищевказана помилка Замовника не підпадає під законодавчо визначені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

У свою чергу Замовник не може на свій розсуд визначати, чи є його дії порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель чи ні, оскільки ця компетенція відповідно до Закону належить органу оскарження (ст. 18 Закону – Антимонопольному комітету України) та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональним територіальним органам (ст. 8 Закону), а правоохоронним органам.

Таким чином такі дії Замовника є юридичною помилкою чи "помилкою у праві" помилка особи в протиправності власного діяння та його можливих наслідків. Особа вважає, що її дії протиправні й тягнуть юридичну відповідальність, і з метою її уникнення вчиняє дії щодо самостійного виявлення і усунення такої помилки. Натомість таке уявне порушення законодавства Замовника, в дійсності чинним законодавством не передбачено.

Діяння, протиправність якого не передбачена чинним законодавством, не може тягнути юридичну відповідальності, внаслідок відсутності протиправності як обов’язкової ознаки такої протиправності.

Вочевидь Замовник вважає що такі його дії щодо помилкового оприлюдненням специфікації до проекту договору, яка не відповідає технічній специфікації суперечать ч.4 ст. 41 Закону, відповідно до якої, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, а також п. 18 Особливостей, відповідно до якого Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Замовник оприлюднив лише проект договору з проектом специфікації, а розрахунок вартості Пропозиції учасники, в т.ч. Скаржник проводив відповідно до технічної специфікації (додаток 4) до тендерної документації.

Вищевказана норма Особливостей, не передбачає можливість відміни торгів Замовником з будь-яких причин, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

З урахуванням вище викладеного, Скаржник вважає, що певні неточності в Документації Замовника не є порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а тим більше порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель, які неможливо усунути, оскільки для їх усунення застосовується правила застосування норм права у випадку колізії Замовник зазначає, що відповідно до частини 2 статті 22 Закону, тендерна документація повинна містити проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Відповідно до частини 6 розділу VІ Документації результати відкритих торгів та укладання договору про закупівлю тендерної документації на Закупівлю, істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору.

На виконання вимог частини 2 статті 22 Закону, Замовник в додатку 5 "Проєкт договору" Документації помилково зазначив умови специфікації.

Але, специфікація, яка міститься в проекті договору не відповідає специфікації, яка зазначена в Пропозиції Учасника, у зв’язку з чим порушуються вимоги частини 4 статті 41 Закону.

Відмінностей проєкту договору, який містився в Документації, від договору, який укладається сторонами внаслідок тендерних процедури, не має бути, оскільки це є порушенням Закону та Особливостей. Наявні відмінності не можна назвати несуттєвими, так як у специфікації зазначено предмет закупівлі, що є відповідно до відповідно до частини 6 розділу VІ Документації Результати відкритих торгів та укладання договору про закупівлю тендерної документації на Закупівлю, істотними умовами договору. Скаржнику про ці відмінності було відомо, але він не звернувся до Замовника з пропозицією внести зміни до Документації на Закупівлю.

Також, витяг з висновку КАС ВС у постанові від 28.03.2024 у справі № 560/10224/23 не може бути взятий до уваги, оскільки стосується не істотних умов договору. Тому його не можливо застосувати, так як відповідно до частини 6 розділу VІ. Результати відкритих торгів та укладання договору про закупівлю тендерної документації на Закупівлю, найменування товару є істотною умовою договору.

У своєму обґрунтуванні скарги Скаржник зазначив, що: "Замовник не може на свій розсуд визначати, чи є його дії порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель чи ні, оскільки ця компетенція відповідно до Закону належить органу оскарження (ст. 18 Закону – Антимонопольному комітету України) та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональним територіальним органам (ст. 8 Закону), а правоохоронним органам".

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 50 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;

3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;

4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили;

5) подання для участі у відкритих торгах, передбачених абзацом другим пункту 25 цих особливостей, менше двох тендерних пропозицій.

У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.

Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, причина відміни: "неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель".

Коментар щодо відміни: "Зважаючи на те, що при оприлюднені тендерної документації на Закупівлю, в додатку 5 "Проєкт договору" було помилково зазначено специфікацію до договору, яка не відповідає предмету закупівлі, тому, відповідно до підпункту 2 пункту 50 процедуру відмінено".

Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу розміщено протокол від 13.10.2025№ 598, в якому зазначено, зокрема, наступне: "Зважаючи на те, що при оприлюднені тендерної документації на Закупівлю , в додатку 5 "Проєкт договору" було помилково зазначено специфікацію до договору , яка не відповідає предмету закупівлі, тому, відповідно до підпункту 2 пункту 50 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), Положенням про уповноважену особу, що затверджене рішенням Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 31.12.2021 №469

ВИРІШИЛА:

1. Відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей, відмінити відкриті торги на Закупівлю (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень), а саме: при оприлюднені тендерної документації на Закупівлю , в додатку 5 "Проєкт договору" було помилково зазначено специфікацію до договору, яка не відповідає предмету закупівлі".

Замовник не довів правомірність відміни Процедури закупівлі та те, що причини відміни є такими, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель не внаслідок дій/бездіяльності Замовника.

Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, Замовник неправомірно відмінив тендер з наведених підстав.

Неправомірно відмінивши тендер, Замовник порушив вимоги пункту 50 Особливостей.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника скасувати рішення про відміну тендеру.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Враховуючи наведену вище інформацію, наявні підстави для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ (код ЄДРПОУ:

33219415) скасувати рішення про відміну процедури закупівлі — "Столярні вироби", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-09-27-000571-a.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО

І. РОМАНЕНКО Б.

ГОРОБЕЦЬ

С. ТИЩИК

О.

С. ТИЩИК

Б.

С. ТИЩИК

Б.

НЕЧИТАЙЛО

ГОРОБЕЦЬ

ГОРОБЕЦЬ

О. НЕЧИТАЙЛО Б.

ГОРОБЕЦЬ

О. НЕЧИТАЙЛО Б.

ГОРОБЕЦЬ

С. ТИЩИК

Б.

ГОРОБЕЦЬ

С. ШЕРШУН

О. НЕЧИТАЙЛО

С. ШЕРШУН

ТИЩИК

С.

Скарга

скарга

оскарження рішення про відміну процедури · Відміна закупівлі

Вимога: Скасувати рішення замовника. 2. Визнати рішення Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій у закупівлі № UA-2025-09-27-000571-a ДК 021:2015 - 44220000-8 «Столярні вироби», оформлене протоколом №598 від 13.10.2025 року щодо відміни процедури закупівлі, неправомірним, тобто прийнятими з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. 3. Зобов’язати Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій скасувати рішення про відміну процедури закупівлі № UA-2025-09-27-000571-a ДК 021:2015 - 44220000-8 «Столярні вироби», оформлене протоколом №598 від 13.10.2025 року

27.09.2025 року Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Замовник) в системі електронних торгів оприлюднив оголошення № UA-2025-09-27-000571-a про проведення процедури відкриті торги з особливостями на закупівлю: «ДК 021:2015 - 44220000-8 «Столярні вироби» з загальною очікуваною вартістю 416 221,12 грн з ПДВ

У вказаній процедурі закупівлі прийняли участь

 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Пірамід Корп» (код ЄДРПОУ 39484237) (далі - Скаржник)

 Фізична особа - підприємець Носаль Світлана Олексіївна (код ЄДРПОУ 2667002068)

За результатами аукціону найнижчу цінову пропозицію надав Скаржник - 355 200 грн з ПДВ

07.10.2025 року через електронну систему закупівель Замовник оприлюднив повідомлення про намір укладення договору з Скаржником.

09.10.2025 року Скаржник завантажив документи переможця.

Однак 13.10.2025 Замовник повідомив, що відміняє процедуру закупівлі.

Своє рішення Замовник мотивував наступним.

В додатку 5 «Проєкт договору» було помилково зазначено специфікацію до договору, яка не відповідає предмету закупівлі.

Іншими словами під час оприлюднення оголошення про закупівлю, Замовник у процедурі закупівлі UA-2025-09-27-000571-a оприлюднив технічну специфікацію (додаток 4) і помилково розмістив проект договору з специфікацією (додаток 5) з іншої закупівлі UA-2025-09-18-013183-a. Таким чином у технічній специфікації (додатку 4) до закупівлі UA-2025-09-27-000571-a значилось 11 найменувань товару столярних виробів, а у специфікації до проекту договору помилково наводилось 9 найменувань товару столярних виробів з попередньої закупівлі.

Це і слугувало підставами для відміни процедури закупівлі через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень

Вважаємо вказане рішення Замовника передчасним та таким, що порушує вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» з наступних підстав.

1. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) і Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) (далі – Особливості) не містять визначення терміну «порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель» і опису таких порушень.

Стаття 44 Закону передбачає лише відповідальність за порушення вимог цього Закону. Зокрема, за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Натомість статтею 164-14 КУпАП «Порушення законодавства про закупівлі» визначено що порушеннями законодавства про закупівлі є:

1. Порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції;

2. Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації;

3. Невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом;

4. Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом;

Отже вищевказана помилка Замовника не підпадає під законодавчо визначені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

В свою чергу Замовник не може на свій розсуд визначати, чи є його дії порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель чи ні, оскільки ця компетенція відповідно до Закону належить органу оскарження (ст. 18 Закону – Антимонопольному комітету України) та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональним територіальним органам (ст. 8 Закону), а правоохоронним органам.

Таким чином такі дії Замовника є юридичною помилкою чи «помилкою у праві» - помилка особи в протиправності власного діяння та його можливих наслідків. Особа вважає, що її дії протиправні й тягнуть юридичну відповідальність, і з метою її уникнення вчиняє дії щодо самостійного виявлення і усунення такої помилки. Натомість таке уявне порушення законодавства Замовника, в дійсності чинним законодавством не передбачено. Діяння, протиправність якого не передбачена чинним законодавством, не може тягнути юридичну відповідальності, внаслідок відсутності протиправності як обов’язкової ознаки такої протиправності.

Вочевидь Замовник вважає що такі його дії щодо помилкового оприлюдненням специфікації до проекту договору, яка не відповідає технічній специфікації суперечать ч.4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, а також п. 18 Особливостей, відповідно до якого Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Варто нагадати, що Замовник оприлюднив лише проект договору з проектом специфікації, а розрахунок вартості тендерної пропозиції учасники, в т.ч. Скаржник проводив відповідно до технічної специфікації (додаток 4) до тендерної документації.

Більш того, відповідно до правового висновку Касаційного господарського суду Верховного суду, наведеного в постанові від 21.06.2023 у справі № 910/18423/21:

Договір про закупівлю має основуватися на проєкті цього договору (у складі тендерної документації і пропозиції) й містити аналогічні умови. Але це не заперечує й того, що умови проєкту можуть піддаватися редагуванню вже під час укладення договору, особливо коли помилки (описки) у проєкті є очевидними. За Законом України «Про публічні закупівлі» вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), а його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). Умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі»). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах КАС ВС від 04.05.2022 у справі № 160/6513/21: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104191330), КГС ВС від 21.06.2023 у справі № 910/18423/21: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111708645) КГС ВС від 06.04.2023 у справі № 910/18417/21: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110080506)

Також КАС ВС у постанові від 28.03.2024 у справі № 560/10224/23 зазначив, що приписи Особливостей здійснення публічних закупівель жодним чином не обмежують права учасників торгів змінювати умови проєкту договору, що не є істотними до дня його укладення, та встановлюють лише строки укладання договору про закупівлю. Зазначення у тендерній документації положень щодо можливості внесення змін до договору закупівлі при його укладанні, що не стосуються його істотних умов та інших випадків, передбачених пунктом 18 Особливостей здійснення публічних закупівель, не суперечить вимогам чинного законодавства, що визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів.:

Водночас варто зауважити що відповідно до правового висновку наведеного в постанові КГС ВС від 06.02.2020 у справі № 904/4036/18:

Визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору.

Такі дії сторін свідчать про визначення сторонами умов договору про закупівлю та обов`язок укласти відповідний договір.

Конструкція «замовник укладає», а не «замовник має право укласти» свідчить, що дана норма покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами

Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або не надання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах КГС ВС: від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94320703); від 01.06.2021 у справі № 910/840/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97597867); від 28.03.2023 у справі № 922/3928/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110339156); від 15.04.2021 у справі № 910/836/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96501255).

Звертаємо увагу що конструкція ч. 4 п. 49 Особливостей передбачає що, Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.

Отже Особливості як і Закон України «Про публічні закупівлі» покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем.

Вищевказана норма Особливостей, не передбачає можливість відміни торгів Замовником з будь-яких причин, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

З урахуванням вище викладеного, Скаржник вважає, що певні неточності в тендерній документації Замовника не є порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а тим більше порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель, які неможливо усунути, оскільки для їх усунення застосовується правила застосування норм права у випадку колізії

На підставі вищевикладеного Замовник не мав права відміняти процедуру закупівлі

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Вважаємо що Замовник порушив Конституцію України, а також вищевказані принципи здійснення публічних закупівель, визначених в ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»,

Таким чином, відмінивши процедуру закупівлі, Замовник порушив права та охоронювані законом інтереси суб’єкта оскарження, зокрема право бути визнаним переможцем вказаної закупівлі і укласти договір, право як суб’єкт господарювання отримати замовлення за бюджетні кошти і надати послуги, право отримання прибутку, доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, право на підприємницьку діяльність, передбачене ст. 42 Конституції України, право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України (кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.)

Скаржник є потенційним продавцем товару, що є предметом закупівлі. Відомості щодо участі і перемог ТОВ «Будівельна компанія «Пірамід Корп» у закупівлях містяться в електронній системі закупівель.

Скаржник вважає, що його права можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника у процедурі закупівлі UA-2025-09-27-000571-a відмінити рішення оформлене протоколом №598 від 13.10.2025 року.

Керуючись статтями 5, 18 Закону України «Про публічні закупівлі», Порядком оскарження відкритих торгів Особливостей,

Першоджерело

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.