Текст рішення
РІШЕННЯ
№15517-р/пк-пз від 14.10.2025
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІАКОМ" (код ЄДРПОУ:
42818575) від 03 жовтня 2025 № UA-2025-09-24-014785-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 07.10.2025 № 15144-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник на вебпорталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 "Документації Замовник вимагає:
"Оборот коштів за попередній рік суб’єкта господарювання повинен становити не менше очікуваної вартості предмета закупівлі. Надати в складі тендерної пропозиції інформаційну довідку про оборот (обсяг чистого доходу) за попередній рік".
Зазначена умова Документації має дискримінаційний характер щодо Скаржника та істотно звужує коло потенційних учасників Процедури закупівлі. Замовником створено додаткові необґрунтовані перешкоди для участі у торгах, що фактично обмежує конкуренцію.
Закон чітко встановлює, що Замовник має право вимагати підтвердження обсягу річного доходу (виручки) не більше розміру очікуваної вартості закупівлі.
Таким чином, вимога про надання довідки про оборот (обсяг чистого доходу) за попередній рік є дискримінаційною, адже Замовник має право вимагати підтвердження обсягу річного доходу, а не обсягу чистого доходу, адже це різні фінансові показники.
Закон дозволяє Замовнику лише вимагати "річний дохід (виручку)" у межах, не більших за очікувану вартість.
Вимога підтвердити "оборот коштів" або "чистий дохід" є інакшою за суттю та економічним змістом, ніж "дохід (виручка)", а отже виходить поза межі конструкції, прямо визначеної Законом. Це — юридично некоректна деталізація кваліфікаційного критерію, яка змінює його природу.
Річний дохід (виручка) – відповідно до Національного положення (стандартів) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", це загальна сума надходжень (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без зменшення на будь-які витрати. У фінансовій звітності він відображається у формі №2 "Звіт про фінансові результати" як "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)".
Чистий дохід від реалізації – це вже скоригований показник, що обчислюється як дохід (виручка) мінус податок на додану вартість, акцизи, інші вирахування з доходу, знижки, повернення тощо.
Тобто чистий дохід відображає реальну суму коштів, яка залишилася після обов’язкових відрахувань із виручки.
Економічна сутність показників полягає у наступному:
Річний дохід (виручка) – характеризує масштаб господарської діяльності підприємства, його здатність генерувати надходження. Це ключовий показник платоспроможності, на який і орієнтується ч. 3 ст. 16 Закону.
Чистий дохід – показує лише залишок від доходу після коригувань, і може бути суттєво меншим за річний дохід (наприклад, через податки, надані знижки, повернення товару). Він відображає не потенціал отримання надходжень, а фінансовий результат від основної діяльності.
Частина 3 ст. 16 Закону оперує виключно категорією "річний дохід (виручка)".
Законодавець прямо і однозначно встановив, що саме цей показник може бути предметом вимоги від Замовника.
Встановлення вимоги щодо підтвердження "чистого доходу" суперечить закону, адже це інший фінансовий показник, який:
• не відображає реальний масштаб діяльності суб’єкта господарювання;
• є більш "звуженим" та заниженим у порівнянні з доходом (виручкою);
• фактично обмежує коло учасників і створює дискримінаційні умови участі.
Також, неоднозначність термінів відкриває Замовнику можливість вибірково тлумачити подані документи (напр., відхиляти банківські виписки про "обороти" в одних учасників і приймати інші форми у конкурентів). Це порушує принцип рівного ставлення (ст. 5 Закону).
Навіть якщо Замовник хотів пересвідчитись у масштабі господарської діяльності, належним і законним індикатором є "дохід (виручка)". Вимога підтвердити інші категорії (оборот/чистий дохід) або прирівняти їх до "виручки" дискримінує частину учасників суто з огляду на особливості обліку, не пов’язані з реальною фінансовою спроможністю виконати договір.
Також, формулювання у вимозі "оборот коштів" — не є терміном з фінзвітності; у діловому обігу зазвичай означає сукупні грошові потоки, які не ідентичні доходу (виручці).
Закон прямо оперує категорією "річний дохід (виручка)".
Натомість Замовник в одній вимозі одночасно використовує три різні економічні категорії: "оборот коштів", "обсяг чистого доходу" та фактично — "дохід (виручка)". Таке змішання понять створює невизначеність предмета підтвердження.
Наслідки для учасників, що встановлюють зазначені вимоги полягають у тому що у підприємства може бути річний дохід, що відповідає очікуваній вартості закупівлі, але чистий дохід виявиться меншим через специфіку оподаткування, надані знижки або інші фактори. Вимога про підтвердження чистого доходу фактично виключає такого учасника з конкуренції, попри його фінансову спроможність виконати договір.
На підтвердження доказів Скаржник надає річну фінансову звітність за попередній 2024 рік.
Замовник не надав пояснення по суті вищенаведеного питання.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
1.4.
Наявність фінансової спроможності, яка підтверджена фінансовою звітністю:
1.4.1. Для юридичних осіб:
- сканована копія з оригіналу Балансу підприємства за останній звітний період;
- сканована копія з оригіналу Звіту про фінансові результати за останній звітний період;
- сканована копія з оригіналу Звіту про рух грошових коштів за останній звітний період.
1.4.2. Для фізичних осіб-підприємців:
- податкова декларація платника єдиного податку за останній звітній період.
Оборот коштів за попередній рік суб’єкта господарювання повинен становити не менше очікуваної вартості предмета закупівлі. Надати в складі тендерної пропозиції інформаційну довідку про оборот (обсяг чистого доходу) за попередній рік.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Виходячи з положень частини третьої статті 16 Закону замовник має право вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
За таких умов, наведена вище вимога в частині необхідності надання довідки про оборот (обсяг чистого доходу) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 16 Закону.
Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив вимоги частини третьої статті 16 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 Документації для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції, та формування ціни пропозиції учасник повинен в період звернення за роз’ясненнями відвідати будівельний майданчик і скласти акт обстеження об’єкту в рамках пункту 5.32 настанови з визначення вартості будівництва, завірений представником Замовника та представником від Учасника; підтверджуючий документ про обстеження необхідно надати в складі тендерної пропозиції.
Дана умова Документації є дискримінаційною для Скаржника та такою, що значно обмежує кількість потенційних учасників процедури закупівлі. Замовник умисно встановив додаткові бар'єри для участі у процедурі закупівлі та фактично обмежив коло учасників.
Проте слід звернути увагу, що Документація не містить опису механізму і процедури проведення обстеження, а також порядку доступу до об'єкту, при цьому визначено обмежені строки для відвідування – лише у період уточнення (звернень за роз’ясненнями), а також не визначено в чому і яка суть обстеження і ознайомлення, що має бути відображено у акті.
При цьому, у Документації відсутні будь-які запобіжники від зловживань зі сторони Замовника. Замовник може проігнорувати телефонний дзвінок або інше усне звернення для домовленості про здійснення огляду об’єкту, не організувати обстеження об'єкта.
Скаржник не має жодного впливу на невизначену особу Замовника, між Скаржником та Замовником немає жодних договірних відносин та якихось обов'язків щодо огляду об’єкту.
По суті, Замовник у такий спосіб забезпечує наявність у нього інструмента, який ставить Учасника у залежність від прийняття ним рішень, та може бути використаний для відхилення Пропозицій учасників, які з об'єктивних причин не зможуть надати акт обстеження об'єкта де передбачається виконання робіт.
Це також дає можливість Замовнику зловживати своїм правом, а саме забезпечити чи не забезпечити учаснику доступ до об’єкту.
При цьому, слід зазначити, що ознайомитись з видами та об'ємами робіт учасник може з Технічної специфікації (Додаток №1 Документації) та інших частин Документації.
Більш того, простий огляд об’єкту не призведе до ознайомлення з об’ємом, умовами та документацією виконання робіт їх вивчення та аналізу. Для належного огляду необхідно створювати комісію, яка повинна здійснити перевірку всіх видів і обсягів робіт, що не може бути здійсненим при поверхневому огляді який фактично і бажає провести Замовник.
Враховуючи, що осінній сезон це період активного виконання робіт в учасника відсутні вільні працівники, які зможуть відвідати об’єкт. Крім того, відвідування об’єкту зумовлює для Скаржника додаткові витрати, які учасник несе за власні кошти.
Пунктом 5.1. Настанови з визначення вартості будівництва визначено, для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягу робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію.
Таким чином на законодавчому рівні визначено, що для складання тендерної пропозиції достатньо надання в складі Документації відомості обсягу робіт та відомості ресурсів до неї без цін. В складі Документації визначено перелік і обсяг робіт та окремо в Додатку №4 інформацію про ціни на матеріальні ресурси.
Скаржник, як потенційний учасник процедури закупівлі, має значний досвід в будівництві і наявність в тендерній документації технічної специфікації є цілком достатнім для коректного розуміння потенційними учасниками обсягів робіт та ситуації на об’єкті.
Просте відвідання об’єкту жодним чином не вплине на більш ефективну підготовку тендерної пропозиції, оскільки тендерна пропозиція готується на підставі Документації, а не акту огляду обстеження об’єкту.
Встановлюючи відповідні вимоги, Замовник порушує право учасника на недискримінацію учасників та рівне ставлення до них та запобігання корупційним діям і зловживанням, оскільки відповідна вимога несе у собі корупційні ризики.
Замовник не надав пояснення по суті вищенаведеного питання.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
Для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції, та формування ціни пропозиції учасник повинен в період звернення за роз’ясненнями відвідати будівельний майданчик і скласти акт обстеження об’єкту в рамках пункту 5.32 настанови з визначення вартості будівництва, завірений представником Замовника та представником від Учасника;
підтверджуючий документ про обстеження необхідно надати в складі тендерної пропозиції.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 08.10.2025 було внесено зміни до Документації шляхом виключення оскаржуваних вимог.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 Документації "бетонна суміш для виготовлення виробів бетонних, тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових повинна раніше пройти процедуру випробувань питомої активності природніх радіонуклідів в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати протокол випробувань із зазначенням показників випробувань, надати у складі пропозиції, додатково надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі".
На думку Скаржника, дана умова Документації має дискримінаційний характер щодо Скаржника та істотно звужує коло потенційних учасників процедури закупівлі.
Замовником створено додаткові необґрунтовані перешкоди для участі у торгах, що фактично обмежує конкуренцію.
По-перше, вимога про те, що бетонна суміш "повинна раніше пройти процедуру випробувань питомої активності природніх радіонуклідів в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати протокол випробувань із зазначенням показників випробувань" є надмірною та нічим не обґрунтованою.
Замовник, не встановив, яким чином показник випробувань питомої активності природніх радіонуклідів впливає на можливість виконання робіт за даним предметом закупівлі. Нічим не обґрунтував дану вимогу, а тому вона є надмірною та такою, що спрямована на штучне обмеження учасників даної закупівлі.
У Скаржника наявний Протокол сертифікаційних випробувань №0407-Б/С.
Але в даному протоколі відсутній показник випробувань питомої активності природніх радіонуклідів, адже він не є ключовим/основним показником для бетонної суміші.
Законодавчі норми вимагають, щоб технічні специфікації формувались виходячи з об’єктивних характеристик предмета закупівлі, дотримувалися принципів пропорційності та недискримінації і не встановлювали вимог, що створюють штучні бар’єри для участі.
Оскаржувана умова зосереджується не на результаті перевірки якості у протоколі випробувань, а на формі такого протоколу з обов'язковим включенням показника випробувань питомої активності природніх радіонуклідів.
Це створює невиправдану перешкоду для учасників, зокрема для тих, хто пропонує якісний товар, зокрема Скаржник підтверджує це наявним Протоколом сертифікаційних випробувань №0407-Б/С.
Формулювання про "акредитований орган метрології та/або сертифікації" є термінологічно некоректним і породжує правову невизначеність: випробування матеріалів виконують випробувальні лабораторії, акредитовані на компетентність за відповідним стандартом (ISO/IEC 17025), тоді як органи сертифікації не здійснюють власне випробувань, а органи з метрології виконують інші функції (повірка/калібрування ЗВТ).
Така некоректність у визначенні суб’єкта підтвердження сама по собі ускладнює доступ до участі та створює ризики вибіркового трактування прийнятних доказів.
По-друге, вимога, що сертифікат повинен бути від акредитованого органу метрології та/або сертифікації також на думку Скаржника, є дискримінаційною з огляду на наступне.
В Скаржника наявний Сертифікат відповідності №TER.1.Пр.165-25 на бетонну суміш.
Однак, орган що його видав не є акредитованим, що, в свою чергу, створює необґрунтовану перешкоду для участі в процедурі закупівлі Скаржника.
На думку Скаржника, вимога про надання сертифіката саме від "акредитованого органу метрології та/або сертифікації" є юридично некоректною та дискримінаційною.
По-перше, принципи недискримінації та пропорційності зобов’язують Замовника формувати умови, що мають прямий та доведений зв’язок із предметом закупівлі, а технічні вимоги — викладати чітко, однозначно, з урахуванням можливості подання еквівалентних доказів відповідності (ст. 22–23 Закону). Встановлення вимоги щодо статусу акредитації видавця сертифіката без посилання на обов’язковість саме такого статусу в профільному законодавстві/нормативах фактично створює додатковий бар’єр допуску та звужує конкуренцію.
Оцінювати слід зміст і сферу дії сертифіката, які саме властивості/параметри підтверджені, за якими методиками і щодо якого об’єкта, — а не формальний статус акредитації органу видачі, якщо такий статус не є обов’язковим за законом чи техрегламентом для цього виду продукції. Встановлення вимоги "акредитованості" органу, без доведення юридичної необхідності саме такого статусу, порушує ст. 5 і 22 Закону (пропорційність, недискримінація, чіткість вимог).
По-третє, вимога надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно з умовами його Пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі є надмірною, непропорційною та такою, що не має належного правового обґрунтування з огляду на предмет закупівлі — виконання робіт з капітального ремонту дороги, а не постачання товару. За змістом статей 5, 22 та 23 Закону замовник зобов’язаний формувати вимоги, що є чіткими, однозначними, пов’язаними з предметом закупівлі, а також дотримуватися принципів недискримінації, добросовісної конкуренції та пропорційності. У роботах належним способом підтвердження спроможності учасника є відповідність кваліфікаційним критеріям (ст. 16 Закону), досвід виконання аналогічних договорів, наявність матеріально-технічної бази, персоналу тощо, а технічні вимоги мають стосуватися результату робіт та властивостей матеріалів (відповідність ДСТУ/ДБН), а не попередніх договірних зобов’язань третіх осіб, які не є стороною майбутнього договору підряду.
Зокрема, матеріали для виконання робіт будуть закупатись учасником у разі визначення пропозиції Скаржника переможцем.
На даному етапі покладати зобов’язанням на учасника, що не стосуються прямо предмета закупівлі є надмірним та спрямованим на створення перешкод.
По суті, оскаржувана умова перетворює тендер робіт на закупівлю товарів, покладаючи на учасника обов’язок до моменту визначення переможця отримати від виробника (або його представництва) окреме безумовне зобов’язання щодо поставки матеріалів саме під цю процедуру.
Така вимога не випливає із Закону і не є складовою кваліфікаційних критеріїв (ст.
16), не належить до обов’язкових документів для підтвердження технічної відповідності (ст. 23), а також звужує конкуренцію, оскільки віддає перевагу суб’єктам із ексклюзивними каналами постачання/дистрибуції, дискримінуючи малий і середній бізнес, який закуповує матеріали на ринку за звичайною практикою після укладення договору.
Крім того, відповідно до загальних положень цивільного законодавства про зобов’язання (зокрема, ст. 511, 627 Цивільного кодексу України) права та обов’язки виникають між сторонами зобов’язання; замовник у публічній закупівлі не вправі вимагати від учасника забезпечити попереднє зобов’язання третіх осіб (виробника) щодо майбутнього договору, який ще не укладено і умови якого невідомі та можуть змінюватися за результатами торгів. Вимога щодо "безумовної поставки" під конкретний номер закупівлі фактично нав’язує третій особі попередню "обіцянку" без правової підстави, що є надмірним тягарем і не пов’язане безпосередньо з якісним результатом робіт.
Замовник зазначає, що не погоджується з інформацією, викладеною в Скарзі, всі встановлені вимоги про надання підтверджуючих документів на матеріали, відповідають переліку робіт, до яких вони будуть застосовуватись, та чітко визначені в розділі 4 додатку 1 Документації, такі як щебінь, фігурні елементи мощення, та інші матеріали.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:
- ПРОТОКОЛ СЕРТИФІКАЦІЙНИХ ВИПРОБУВАНЬ № 0407-Б/С, виданий ДП "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" в особі Тернопільської філії Атестат акредитації випробувальної лабораторії № 20-21, зареєстрований в реєстрі НААУ 11 жовтня 2024 року, відповідно до якого:
1. Назва продукції: Суміш бетонна та бетон важкий класу за міцність на стиск С
50/60 ДСТУ 9208:2022.
2. Виробник: ПП "РОМА", Львівська обл., Львіський р-н, м. Рава Руська, вул. Воїнів УПА, 42а, (адреса виробництва: Львівська обл., Львіський р-н, м. Жовква, вул. Дорошенка, 15).
- сертифікат відповідності №TER.1.Пр. 165-25, виданий ДП "ІВАНОФРАНКІВСЬКСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" в особі Тернопільської філії на бетонну суміш та важкий бетон:
класу за міцністю на стиск: С8/10, С12/15, С16/20, C20/25, C25/30, C28/35, C32/40, C35/45, C40/45, C45/55, C50/60;
за водонепроникністю: W4; W6; W8; W10; W12; W14, W16;
за морозостійкістю: F50; F75; F100; F150; F200; F300.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
Учасник повинен документально підтвердити якість та спроможність поставки необхідних матеріалів:
- бетонна суміш для виготовлення виробів бетонних, тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових повинна раніше пройти процедуру випробувань питомої активності природніх радіонуклідів в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати протокол випробувань із зазначенням показників випробувань, надати у складі пропозиції, додатково надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі.
3.1. Щодо питомої активності природніх радіонуклідів.
Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
3.2. Щодо акредитованого органу метрології та/або сертифікації.
Враховуючи надані Скаржником документи, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
3.3. Щодо гарантійного листа від виробника або його представництва.
Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.
За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
4. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 Документації вироби бетонні тротуарні неармовані (групи К або П або Ф) повинні відповідати ДСТУ Б.В.2.7-145:2008, повинні пройти процедуру випробувань зокрема на значення границі міцності, середнє значення повинно становити не менше 404 кгс/см2 в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати протокол випробувань надати у складі пропозиції, додатково надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі.
На думку Скаржника, вимога що випробування повинно бути пройдено в акредитованому органі метрології та/або сертифікації є надмірним та необґрунтованим.
Статті 5, 22 та 23 Закону вимагають, щоб технічні специфікації були чіткими, однозначними, пов’язаними з предметом закупівлі та формувались із дотриманням принципів пропорційності, недискримінації та максимальної конкуренції. Посилання на стандарт ДСТУ Б В.2.7-145:2008 є належним лише настільки, наскільки Замовник вимагає відповідності продукції нормам цього стандарту. Норма Закону зобов’язує описувати властивості/результат, а не наперед фіксувати джерело доказу, якщо інше прямо не випливає з обов’язкових технічних регламентів.
Вимога про "акредитований орган метрології та/або сертифікації" є термінологічно некоректною та створює правову невизначеність. Випробування продукції виконують випробувальні лабораторії, компетентність яких підтверджується акредитацією за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 (НААУ). Органи з сертифікації (ISO/IEC 17065) не проводять самих випробувань, а "органи метрології" у розумінні закону про метрологію здійснюють повірку/калібрування засобів вимірювальної техніки, а не випробування будівельних виробів.
У Скаржника наявний і Протокол сертифікаційних випробувань продукції № 065Б/25 від 13 серпня 2025 р. виданий випробувальною лабораторією на підтвердження ДСТУ Б В.2.7-145:2008.
Отже наданий Сертифікат та Протокол є достатніми доказами та підтверджують відповідність ДСТУ Б В.2.7-145:2008.
Вимога про надання сертифіката саме від "акредитованого органу метрології та/або сертифікації" є юридично некоректною та дискримінаційною.
Також встановлене Замовником числове значення "404 кгс/см²" саме по собі є проблемним: воно подане не в одиницях (стандарт оперує, як правило, МПа), не містить методики відбору/обсягу вибірки та критерію приймальності (середнє за скількома зразками чи є мінімально допустиме значення для кожного зразка), що суперечить вимогам чіткості та однозначності документації (ст. 22 Закону).
Крім того, ДСТУ Б В.2.7-145:2008 класифікує вироби за показниками та містить процедури перевірки/приймання; тому Замовник має право вимагати відповідності класу/показникам за стандартом і належної перевірки під час поставки/приймання, але не обов’язково — фіксованого "середнього значення" в одиницях, нетипових для стандарту, та ще й заздалегідь на етапі подання пропозиції.
Для встановлення визначеності для учасників процедури закупівлі необхідно усунути цю вимогу, як таку, що може призвести до неоднозначного трактування, а в подальшому і до неправомірно відхилення учасників.
Також, додаткова вимога про "гарантійний лист виробника/представництва про безумовну поставку під номер цієї закупівлі" є невиправданим втручанням у приватноправові відносини третіх осіб, які не є сторонами майбутнього договору підряду.
Такий лист не є ні кваліфікаційним критерієм (ст. 16 Закону), ні належним засобом підтвердження технічної відповідності (ст. 23 Закону), і фактично перетворює закупівлю робіт на відбір постачальника товарів, необґрунтовано віддаючи перевагу учасникам з ексклюзивними каналами постачання. Мета Замовника (своєчасне забезпечення матеріалами належної якості) досягається менш обмежувальними механізмами, прямо передбаченими Законом: забезпеченням тендерної пропозиції/виконання договору, вимогами до матеріально-технічної бази, умовами договору щодо строків, санкцій і контролю якості. Вимога гарантійного листа на стадії пропозиції, навпаки, дискримінує учасників, які закуповують матеріали після укладення договору на загальних засадах.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:
- Протокол сертифікаційних випробувань продукції № 065-Б/25 від 13 серпня 2025 р., виданий випробувальною лабораторією ДП "Львівстандартметрологія" акредитованою НААУ об'єкт(и) випробувань: №065/1-Б №065/13-Б вироби бетонні тротуарні неармовані (брущатка бетонна), клас бетону за міцністю на стиск В35, марки за морозостійкістю F200 (кубики 5шт), зокрема, з посиланням на ДСТУ Б В.2.7-145:2008 - сертифікат відповідності виданий ДП "Львівстандартметрологія" на вироби бетонні тротуарні неармовані (брущатка бетонна), клас бетону за міцністю на стиск В 35, марки за морозостійкістю F200.
Відповідає вимогам ДСТУ Б EN 1338:2016 "Брущатка бетонна. Вимоги і методи випробувань (ΕΝ 1338:2003, IDT + EN 1338:2003/AC:2006, IDT" (п.п. 5.3.2, 5.3.3, 5.3.4);
ДСТУ Б. В 2.7-145:2008 "Будівельні матеріали. Вироби бетонні тротуарні неармовані. ТУ" (п.п. 3.3, 3.5, 4.1.3, 4.2.5).
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
Учасник повинен документально підтвердити якість та спроможність поставки необхідних матеріалів:
- вироби бетонні тротуарні неармовані (групи К або П або Ф) повинні відповідати ДСТУ Б.В.2.7-145:2008, повинні пройти процедуру випробувань, зокрема, на значення границі міцності, середнє значення повинно становити не менше 404 кгс/см2 в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати протокол випробувань надати у складі пропозиції, додатково надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі..
4.1. Щодо значення границі міцності.
ДСТУ Б В.2.7-145:2008 "ВИРОБИ БЕТОННІ ТРОТУАРНІ НЕАРМОВАНІ.
Будівельні матеріали. Технічні умови" передбачає, зокрема:
3.3 Міцність бетону виробів при стиску характеризують класами за міцністю на стиск: В25; В30; В35".
Слід зазначити, що у ДСТУ Б В.2.7-145:2008 відсутня інформація щодо середнього значення не менше 404 кгс/см2.
Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.
За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які запропонують вироби бетонні тротуарні неармовані (групи К або П або Ф) з середнім значенням значенням границі міцності на стик не менше 404 кгс/см2, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
4.2. Щодо акредитованого органу метрології та/або сертифікації.
Враховуючи надані Скаржником документи, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
4.3. Щодо гарантійного листа від виробника або його представництва.
Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.
За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
5. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 Документації камені бетонні бортові повинні відповідати ДСТУ Б В.2.7-237:2010, повинні пройти процедуру випробувань в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати позитивний протокол випробувань на відповідність ДСТУ Б В.2.7-237:2010, щодо морозостійкості, значенням міцності на тиск, надати у складі пропозиції, додатково надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі".
На думку Скаржника вимога про випробування повинно бути пройдено в акредитованому органі метрології та/або сертифікації є надмірною та необґрунтованою.
Статті 5, 22 та 23 Закону вимагають, щоб технічні специфікації були чіткими, однозначними, пов’язаними з предметом закупівлі та формувались із дотриманням принципів пропорційності, недискримінації та максимальної конкуренції. Посилання на стандарт ДСТУ Б В.2.7-237:2010 є належним лише настільки, наскільки Замовник вимагає відповідності продукції нормам цього стандарту. Норма Закону зобов’язує описувати властивості/результат, а не наперед фіксувати джерело доказу, якщо інше прямо не випливає з обов’язкових технічних регламентів.
На думку Скаржника, в даному випадку достатнім є підтвердження Сертифіката відповідності UA.10210.01963-25 на камені бетонні бортові.
Хоча даний сертифікат повністю підтверджує вимогу Замовника щодо відповідності вимогам ДСТУ Б В.2.7-237:2010, однак не виданий акредитованим органом метрології та/або сертифікації.
Також, нав’язування "попереднього" протоколу саме на тендерному етапі не має функціонального зв’язку із здатністю виконати договір і не забезпечує якості більше, ніж контроль на етапі поставки та приймання. Якість та безпека виробів підтверджуються фактичними результатами випробувань конкретної партії, що підлягає використанню, а не датою складання "загального" протоколу. Закон надає Замовникові достатні інструменти контролю: встановити показники відповідності, передбачити подання протоколів під час поставки, право на арбітражні випробування та відповідальність за невідповідність у договорі підряду. Вимога мати готовий протокол уже в складі пропозиції є непропорційною процесній меті та звужує конкуренцію.
Також, вимога надати "гарантійний лист від виробника або його представництва…" є невиправданим втручанням у приватноправові відносини третіх осіб, які не є сторонами майбутнього договору підряду.
Такий лист не є ні кваліфікаційним критерієм (ст. 16 Закону), ні належним засобом підтвердження технічної відповідності (ст. 23 Закону), і фактично перетворює закупівлю робіт на відбір постачальника товарів, необґрунтовано віддаючи перевагу учасникам з ексклюзивними каналами постачання. Мета Замовника (своєчасне забезпечення матеріалами належної якості) досягається менш обмежувальними механізмами, прямо передбаченими Законом: забезпеченням тендерної пропозиції/виконання договору, вимогами до матеріально-технічної бази, умовами договору щодо строків, санкцій і контролю якості. Вимога гарантійного листа на стадії пропозиції, навпаки, дискримінує учасників, які закуповують матеріали після укладення договору на загальних засадах.
У роботах належним способом підтвердження спроможності учасника є відповідність кваліфікаційним критеріям (ст. 16 Закону), досвід виконання аналогічних договорів, наявність матеріально-технічної бази, персоналу тощо, а технічні вимоги мають стосуватися результату робіт та властивостей матеріалів (відповідність ДСТУ/ДБН), а не попередніх договірних зобов’язань третіх осіб, які не є стороною майбутнього договору підряду. Зокрема, матеріали для виконання робіт будуть закупатись учасником у разі визначення нашої пропозиції переможцем. На даному етапі покладати зобов’язанням на учасника, що не стосуються прямо предмета закупівлі є надмірним та спрямованим на створення перешкод.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:
- сертифікат відповідності виданий ДП "Львівстандартметрологія" на Камені бетонні бортові клас бетону за міцністю на стиск В 30, марки за морозостійкістю F 200.
ДСТУ Б В.2.7-237:2010 Будівельні матеріали. Камені бетонні і залізобетонні бортові.
Технічні умови (ГОСТ 6665-91, MOD) (п.п. 1.2.3, 1.3.2, 1.3.4, 1.3.5, 1.3.23, 1.3.27) з відміткою НААУ.
ВЛ ДП "ЛЬВІВСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ", Україна, 79019, м. Львів, вул. Софії Яблонської, 26а, атестат про акредитацію № 20586 чинний до 19.04.2028 протокол випробувань № 064-5/25 від 13.08.2025 Висновок за результатами експертизи документації від 13.08.2025 У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
Учасник повинен документально підтвердити якість та спроможність поставки необхідних матеріалів:
камені бетонні бортові повинні відповідати ДСТУ Б В.2.7-237:2010, повинні пройти процедуру випробувань в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати позитивний протокол випробувань на відповідність ДСТУ Б В.2.7-237:2010, щодо морозостійкості, значенням міцності на тиск, надати у складі пропозиції, додатково надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі.
5.1. Щодо протоколу випробувань.
Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
5.2. Щодо акредитованого органу метрології та/або сертифікації.
Враховуючи надані Скаржником документи, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
5.3. Щодо гарантійного листа від виробника або його представництва.
Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.
За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
6. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 Документації якість щебню підтверджується копією спеціального дозволу виробника на користування надрами (чинного на момент подання тендерної пропозиції) для видобування гранітів та гнейсів, придатних для виробництва щебню будівельного та умови користування надрами затверджені Державною службою геології та надр України.
Дана умова Документації є дискримінаційною для Скаржника та такою, що значно обмежує кількість потенційних учасників процедури закупівлі.
Ця вимога штучно звужує коло потенційних учасників лише до безпосередніх виробників щебеню, які володіють дозволами на видобування гранітів та гнейсів. Вона виключає з участі:
Торговельні компанії (постачальники/дилери): Які є законними учасниками ринку, закуповують щебінь у виробників (в тому числі й у тих, хто має дозвіл на видобуток) і постачають його споживачам. Ці компанії можуть пропонувати конкурентні ціни та оптимальні умови поставки.
Виробників, що не мають власних кар'єрів: Можуть існувати підприємства, які займаються переробкою видобутих гірських порід у щебінь, але не мають власних дозволів на користування надрами, оскільки закуповують сировину у інших суб'єктів господарювання.
Невідповідність способу підтвердження якості: Дозвіл на користування надрами підтверджує право на видобуток, а не якість кінцевого продукту – будівельного щебеню.
Якість щебеню зазвичай підтверджується такими документами, як:
Сертифікати відповідності.
Паспорти якості.
Протоколи лабораторних випробувань, що підтверджують відповідність щебеню державним стандартам (ДСТУ).
Декларації про відповідність будівельних виробів Технічному регламенту будівельних виробів. Вимагання дозволу на надрокористування від виробника є непрямим, надмірним та нелогічним способом підтвердження якості готового матеріалу, який не передбачений нормативними документами, що регламентують якість будівельних матеріалів.
Ця вимога порушує ключові принципи та норми Закону Спеціальний дозвіл на користування надрами підтверджує лише право на видобуток корисних копалин, а не є документом, що підтверджує якість кінцевого продукту – будівельного щебеню. Якість будівельного щебеню підтверджується відповідними документами, що регламентуються чинними будівельними нормами та стандартами.
Скаржник вимагає зобов'язати Замовника привести умови Документації у відповідність до норм чинного законодавства, встановивши вимогу щодо підтвердження якості щебеню будівельного документами, що безпосередньо підтверджують його відповідність стандартам якості для будівельних матеріалів, а саме:
Копією сертифіката відповідності або іншого документа, що підтверджує відповідність будівельного виробу Державному стандарту.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, сертифікат відповідності на щебінь з природного каменю для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт фракцій 5-10 мм, 5-20 мм, 20-40 мм, 10-15мм, 15-25 мм, 10-20 мм, 15-20 мм, 20-70 мм, 40-60 мм, 40-70 мм.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
Учасник повинен документально підтвердити якість та спроможність поставки необхідних матеріалів:
-якість щебню підтверджується копією спеціального дозволу виробника на користування надрами (чинного на момент подання тендерної пропозиції) для видобування гранітів та гнейсів, придатних для виробництва щебню будівельного та умови користування надрами затверджені Державною службою геології та надр України.
Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.
За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати спеціальний дозвіл виробника на користування надрами (чинного на момент подання тендерної пропозиції) для видобування гранітів та гнейсів, придатних для виробництва щебню будівельного та умови користування надрами затверджені Державною службою геології та надр України, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
7. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 Документації виробництво бетонної суміші для виготовлення виробів бетонних, тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових, виробів бетонних тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 "Системи екологічного управління.
Вимоги щодо застосування" у сфері виробництва бруківки, каменів бетонних бортових, фігурних елементів мощення, надати у складі тендерної пропозиції відповідний сертифікат виданий органом з сертифікацій акредитованим в НААУ".
На думку Скаржника, вимога про надання сертифіката ДСТУ ISO 14001:2015 на виробництво бетону, видана органом з сертифікацій, акредитованим в НААУ є надмірною та необґрунтованою.
Щодо надання сертифіката на виробництво бетонної суміші: предметом закупівлі є роботи з капітального ремонту комунальної дороги, в той же час Замовник вимагає надати сертифікат на товар. Тобто, такі дії потребують залучення документації третіх осіб які не є учасниками закупівлі, що прямо суперечить принципам проведення публічних закупівель.
В Скаржника наявний Сертифікат ДСТУ ISO 14001:2015.
Однак, вимога Замовника сформована таким чином, що не дає можливість потенційному учаснику надати цей сертифікат, адже він не є виробником бетону.
ISO 14001 — це сертифікація системи менеджменту, а не властивостей матеріалів чи якості робіт.
ДСТУ ISO 14001:2015 підтверджує, що на підприємстві впроваджено систему екологічного управління (EMS), тобто процесні практики менеджменту довкілля. Такий сертифікат не підтверджує ані якість бетонної суміші, ані відповідність конкретних партій матеріалів будівельним нормам (міцність, морозостійкість, водопоглинання тощо), які регулюються профільними ДСТУ/ДБН та перевіряються протоколами випробувань.
Вимога мати сертифікат ISO 14001 не має достатнього причинно-наслідкового зв’язку з можливістю та якістю виконання дорожніх робіт, отже є непропорційною меті закупівлі (ст.
5 Закону).
Замовник фактично вимагає документ на виробництво бетону (товару), тоді як предмет — роботи.
Це змушує учасника звертатися до третіх осіб (виробників/постачальників бетону), які не є учасниками та не перебувають у договірних відносинах із замовником на момент подання пропозиції.
Таке покладання обов’язку отримати "чужий" добровільний сертифікат перекладає ризики на учасника й обмежує конкуренцію у спосіб, не передбачений Законом. Закон пропонує інші, менш обмежувальні інструменти контролю: встановлення вимог до характеристик матеріалів (ДСТУ/ДБН) та механізмів перевірки.
Замовник не довів, як саме наявність саме сертифіката ISO 14001 у виробника бетону зменшує ризики невиконання робіт або підвищує відповідність матеріалів профільним нормам краще, ніж стандартні механізми контролю якості (протоколи випробувань, паспорти якості, контроль під час приймання).
За відсутності такого обґрунтування вимога є непропорційною (ст. 5 Закону) і такою, що безпідставно звужує конкуренцію (ст. 22–23).
Також, встановлена Замовником вимога щодо видачі сертифікатів саме органами з сертифікації, акредитованого винятково в НААУ, звужує коло потенційних учасників, створює необґрунтовані перешкоди для тих учасників, які пройшли сертифікацію іншими органами з оцінки відповідності та має ознаки дискримінації. За таких умов участь в закупівлі візьмуть, ті суб'єкти господарювання, що зможуть надати в складі пропозиції Сертифікати видані органом сертифікації акредитовані НААУ.
Крім того, вимога про обов’язкову акредитацію в НААУ органу сертифікації є необґрунтованою Замовником.
Замовникам забороняється включати необґрунтовані, дискримінаційні вимоги або вимоги, що обмежують конкуренцію, до Документації, відповідно до Закону.
З урахуванням викладеного, Скаржник вважає за необхідне виключити вимогу щодо надання сертифіката ДСТУ ISO 14001:2015 саме на виробника бетонної суміші та щодо обов'язкової акредитації в НААУ органу сертифікації, який видав Сертифікати ISO.
Скаржник на розгляд Комісії надав сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування" ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВІАКОМ".
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
Учасник повинен документально підтвердити якість та спроможність поставки необхідних матеріалів:
- виробництво бетонної суміші для виготовлення виробів бетонних, тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових, виробів бетонних тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 "Системи екологічного управління. Вимоги щодо застосування" у сфері виробництва бруківки, каменів бетонних бортових, фігурних елементів мощення, надати у складі тендерної пропозиції відповідний сертифікат виданий органом з сертифікацій акредитованим в
НААУ.
Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.
За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати сертифікат ДСТУ ISO 14001:2015 виданий органом з сертифікацій саме акредитованим в НААУ, саме на виробництво бетонної суміші для виготовлення виробів бетонних, тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових, виробів бетонних тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати Виконавчий комітет Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області (код ЄДРПОУ: 44039854) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Капітальний ремонт комунальної дороги по вул. Церковна в м.
Рудки Самбірського району Львівської області. Коригування" (ДК 021:2015: 45453000-7 — Капітальний ремонт і реставрація)", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2025-09-24-014785-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ
Скарга
Скарга на умови закупівлі
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ВІАКОМ просить: 1) Прийняти дану скаргу до розгляду; 1) Встановити органом оскарження порушень законодавства з боку Замовника під час здійснення процедури закупівлі «Капітальний ремонт комунальної дороги по вул. Церковна в м. Рудки Самбірського району Львівської області. Коригування» (ДК 021:2015: 45453000-7 — Капітальний ремонт і реставрація)», ідентифікатор процедури закупівлі: UA-2025-09-24-014785-a. 2) Зобов’язати Замовника – Виконавчий комітет Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області – внести зміни до тендерної документації та оприлюднити нову редакцію тендерної закупівлі Обґрунтуванням вищевказаних вимог є все, зазначене вище, у тому числі, обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів суб'єкта оскарження, зокрема, на його право отримання вигоди, пов'язаної з перемогою у Процедурі закупівлі, тощо.
Щодо дискримінаційних вимог :
Тендерна документація розробляється та оприлюднюється в електронній системі закупівель з урахуванням чинного законодавства, а саме Закону України (надалі - Закону) «Про публічні закупівлі» та постановою Кабінетів Міністрів України про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі – особливості), а саме ст. 22-23 Закону України, а також п.28-29 Особливостей.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Рішенням уповноваженої особи від 24.09.2025 року було затверджено тендерну документацію на закупівлю робіт «Капітальний ремонт комунальної дороги по вул. Церковна в м. Рудки Самбірського району Львівської області. Коригування» (ДК 021:2015: 45453000-7 — Капітальний ремонт і реставрація)».
1. Щодо вимоги надання підтвердження обсягу чистого доходу за попередній рік.
Відповідно до вимоги пункту 1.4. Розділу 1 «Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону «Про публічні закупівлі» Додатку №1 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» Замовник вимагає:
«Оборот коштів за попередній рік суб’єкта господарювання повинен становити не менше очікуваної вартості предмета закупівлі. Надати в складі тендерної пропозиції інформаційну довідку про оборот (обсяг чистого доходу) за попередній рік.»
Зазначена умова Документації має дискримінаційний характер щодо Скаржника та істотно звужує коло потенційних учасників процедури закупівлі. Замовником створено додаткові необґрунтовані перешкоди для участі у торгах, що фактично обмежує конкуренцію.
На думку Скаржника, ця вимога повністю суперечить вимозі ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, дана стаття встановлює:
«3. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).»
Отже, Закон чітко встановлює, що Замовник має права вимагати підтвердження обсягу річного доходу (виручки) не більше розміру очікуваної вартості закупівлі.
Таким чином, вимога про надання довідки про оборот (обсяг чистого доходу) за попередній рік є дискримінаційною, адже Замовник має право вимагати підтвердження обсягу річного доходу, а не обсягу чистого доходу, адже це різні фінансові показники.
Ч. 3 ст. 16 Закону дозволяє Замовнику лише вимагати «річний дохід (виручку)» у межах, не більших за очікувану вартість. Вимога підтвердити «оборот коштів» або «чистий дохід» є інакшою за суттю та економічним змістом, ніж «дохід (виручка)», а отже виходить поза межі конструкції, прямо визначеної Законом. Це — юридично некоректна деталізація кваліфікаційного критерію, яка змінює його природу.
Стаття 5 Закону встановлює принципи здійснення закупівель — недискримінація учасників, пропорційність, відкритість та прозорість. Виходячи із ст. 22 Закону: тендерна документація має містити чіткі та однозначні вимоги; забороняється встановлювати вимоги, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації. Постанова КМУ №1178 (Особливості на період воєнного стану), п. 28 (у системній взаємодії зі ст. 5 та ст. 22 Закону): замовник формує вимоги без невиправданого обмеження конкуренції та з дотриманням принципу пропорційності.
Річний дохід (виручка) – відповідно до Національного положення (стандартів) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», це загальна сума надходжень (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без зменшення на будь-які витрати. У фінансовій звітності він відображається у формі №2 «Звіт про фінансові результати» як «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)». Чистий дохід від реалізації – це вже скоригований показник, що обчислюється як дохід (виручка) мінус податок на додану вартість, акцизи, інші вирахування з доходу, знижки, повернення тощо. Тобто чистий дохід відображає реальну суму коштів, яка залишилася після обов’язкових відрахувань із виручки.
Економічна сутність показників полягає у наступному:
- Річний дохід (виручка) – характеризує масштаб господарської діяльності підприємства, його здатність генерувати надходження. Це ключовий показник платоспроможності, на який і орієнтується ч. 3 ст. 16 Закону «Про публічні закупівлі».
- Чистий дохід – показує лише залишок від доходу після коригувань, і може бути суттєво меншим за річний дохід (наприклад, через податки, надані знижки, повернення товару). Він відображає не потенціал отримання надходжень, а фінансовий результат від основної діяльності.
Частина 3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» оперує виключно категорією «річний дохід (виручка)». Законодавець прямо і однозначно встановив, що саме цей показник може бути предметом вимоги від Замовника. Встановлення вимоги щодо підтвердження «чистого доходу» суперечить закону, адже це інший фінансовий показник, який:
• не відображає реальний масштаб діяльності суб’єкта господарювання;
• є більш «звуженим» та заниженим у порівнянні з доходом (виручкою);
• фактично обмежує коло учасників і створює дискримінаційні умови участі.
Також, неоднозначність термінів відкриває Замовнику можливість вибірково тлумачити подані документи (напр., відхиляти банківські виписки про «обороти» в одних учасників і приймати інші форми у конкурентів). Це порушує принцип рівного ставлення (ст. 5 Закону).
Навіть якщо Замовник хотів пересвідчитись у масштабі господарської діяльності, належним і законним індикатором є «дохід (виручка)». Вимога підтвердити інші категорії (оборот/чистий дохід) або прирівняти їх до «виручки» дискримінує частину учасників суто з огляду на особливості обліку, не пов’язані з реальною фінансовою спроможністю виконати договір.
Також, формулювання у вимозі «оборот коштів» — не є терміном з фінзвітності; у діловому обігу зазвичай означає сукупні грошові потоки, які не ідентичні доходу (виручці).
Закон прямо оперує категорією «річний дохід (виручка)». Натомість Замовник в одній вимозі одночасно використовує три різні економічні категорії: «оборот коштів», «обсяг чистого доходу» та фактично — «дохід (виручка)». Таке змішання понять створює невизначеність предмета підтвердження.
Наслідки для учасників, що встановлюють зазначені вимоги полягають у тому що у підприємства може бути річний дохід, що відповідає очікуваній вартості закупівлі, але чистий дохід виявиться меншим через специфіку оподаткування, надані знижки або інші фактори. Вимога про підтвердження чистого доходу фактично виключає такого учасника з конкуренції, попри його фінансову спроможність виконати договір.
На підтвердження доказів по цьому пункту Скаржник додатком до цієї надає річну фінансову звітність за попередній 2024 рік.
Просимо, виключити із тендерної документації зазначену вимогу про підтвердження «обороту коштів (обсягу чистого доходу)», а також привести умови кваліфікаційних критеріїв у відповідність до положень ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», передбачивши можливість підтвердження саме обсягу річного доходу (виручки) у розмірі, що не перевищує очікуваної вартості предмета закупівлі.
2. Щодо вимоги відвідати та оглянути об’єкт, де передбачається виконання обсягів робіт та складання акту обстеження об’єкту.
Рішенням уповноваженої особи від 24.09.2025 року було затверджено тендерну документацію на закупівлю робіт «Капітальний ремонт комунальної дороги по вул. Церковна в м. Рудки Самбірського району Львівської області. Коригування» (ДК 021:2015: 45453000-7 — Капітальний ремонт і реставрація)», у складі яких є дискримінаційні вимоги, що суттєво звужують конкуренцію, а саме:
Відповідно до пункту 10 «Інші вимоги тендерної документації» Розділу 3 «Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників» Додатку №1 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції»:
«Для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції, та формування ціни пропозиції учасник повинен в період звернення за роз’ясненнями відвідати будівельний майданчик і скласти акт обстеження об’єкту в рамках пункту 5.32 настанови з визначення вартості будівництва, завірений представником Замовника та представником від Учасника; підтверджуючий документ про обстеження необхідно надати в складі тендерної пропозиції.»
Дана умова Документації є дискримінаційною для Скаржника та такою, що значно обмежує кількість потенційних учасників процедури закупівлі. Замовник умисно встановив додаткові бар'єри для участі у процедурі закупівлі та фактично обмежив коло учасників.
Проте слід звернути увагу, що Документація не містить опису механізму і процедури проведення обстеження, а також порядку доступу до об'єкту, при цьому визначено обмежені строки для відвідування – лише у період уточнення (звернень за роз’ясненнями), а також не визначено в чому і яка суть обстеження і ознайомлення, що має бути відображено у акті.
При цьому, у Документації відсутні будь-які запобіжники від зловживань зі сторони Замовника. Замовник може проігнорувати телефонний дзвінок або інше усне звернення для домовленості про здійснення огляду об’єкту, не організувати обстеження об'єкта.
Скаржник не має жодного впливу на невизначену особу Замовника, між Скаржником та Замовником немає жодних договірних відносин та якихось обов'язків щодо огляду об’єкту.
По суті, Замовник у такий спосіб забезпечує наявність у нього інструменту, який ставить Учасника у залежність від прийняття ним рішень, та може бути використаний для відхилення Пропозицій учасників, які з об'єктивних причин не зможуть надати акт обстеження об'єкта де передбачається виконання робіт.
Це також дає можливість Замовнику зловживати своїм правом, а саме забезпечити чи не забезпечити учаснику доступ до об’єкту.
При цьому, слід зазначити, що ознайомитись з видами та об'ємами робіт учасник може з Технічної специфікації (Додаток №1 до тендерної документації) та інших частин Документації, що надаються у складі Документації. Більш того, простий огляд об’єкту не призведе до ознайомлення з об’ємом, умовами та документацією виконання робіт їх вивчення та аналізу. Для належного огляду необхідно створювати комісію, яка повинна здійснити перевірку всіх видів і обсягів робіт, що не може бути здійсненим при поверхневому огляді який фактично і бажає провести Замовник. Враховуючи, що осінній сезон це період активного виконання робіт в учасника відсутні вільні працівники, які зможуть відвідати об’єкт. Крім того, відвідування об’єкту зумовлює для Скаржника додаткові витрати, які учасник несе за власні кошти.
Пунктом 5.1. Настанови з визначення вартості будівництва визначено, для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягу робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію.
Таким чином на законодавчому рівні визначено, що для складання тендерної пропозиції достатньо надання в складі Документації відомості обсягу робіт та відомості ресурсів до неї без цін. В складі Документації визначено перелік і обсяг робіт та окремо в Додатку №4 інформацію про ціни на матеріальні ресурси.
Скаржник, як потенційний учасник процедури закупівлі, має значний досвід в будівництві і наявність в тендерній документації технічної специфікації є цілком достатнім для коректного розуміння потенційними учасниками обсягів робіт та ситуації на об’єкті.
Просте відвідання об’єкту жодним чином не вплине на більш ефективну підготовку тендерної пропозиції, оскільки тендерна пропозиція готується на підставі Документації, а не акту огляду обстеження об’єкту.
Встановлюючи відповідні вимоги, Замовник порушує право учасника на недискримінацію учасників та рівне ставлення до них та запобігання корупційним діям і зловживанням, оскільки відповідна вимога несе у собі корупційні ризики.
За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть здійснити обстеження об'єкта з подальшим наданням в складі пропозиції акту огляду, що є дискримінацією по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника зважаючи на можливість Замовника здійснювати допуск на огляд одних учасників та недопущення для такого огляду інших учасників, що в подальшому може стати підставою для відхилення Пропозиції такого учасника, що є дискримінаційним по відношенню до таких суб'єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації та прибрати вищевказану вимогу з Документації з метою усунення порушень, викладених в скарзі.
Замовником було порушено принципи здійснення закупівлі, закріплені в статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель чим порушено права та інтереси Скаржника.
Аналогічна позиція була висвітлена у рішенні Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме у п.5 рішення № 11475-р/пк-пз від 02.07.2024.
Порушення прав та інтересів Скаржника також полягає в тому, що за умови дотримання вимог чинного законодавства Замовником, він матиме змогу прийняти участь в процедурі закупівлі, та у випадку визнання переможцем процедури закупівлі, Замовник повинен буде укласти договір про закупівлю, за результатами виконання якого Скаржник матиме змогу отримати дохід та виконати свої зобов’язання за договором.
3. Щодо підтверджуючих документів на бетонну суміш.
Відповідно до вимоги п. 9 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі)» Розділу 3 «Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників» Додатку № 1 до тендерної документації:
«бетонна суміш для виготовлення виробів бетонних, тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових повинна раніше пройти процедуру випробувань питомої активності природніх радіонуклідів в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати протокол випробувань із зазначенням показників випробувань, надати у складі пропозиції, додатково надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі.»
На нашу думку, дана умова Документації має дискримінаційний характер щодо Скаржника та істотно звужує коло потенційних учасників процедури закупівлі. Замовником створено додаткові необґрунтовані перешкоди для участі у торгах, що фактично обмежує конкуренцію.
По-перше, вимога про те, що бетонна суміш «повинна раніше пройти процедуру випробувань питомої активності природніх радіонуклідів в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати протокол випробувань із зазначенням показників випробувань» є надмірною та нічим не обгрунтованою.
Замовник, не встановив яким чином показник випробувань питомої активності природніх радіонуклідів впливає на можливість виконання робіт за даним предметом закупівлі. Нічим не обгрунтував дану вимогу, а тому вона є надмірною та такою, що спрямована на штучне обмеження учасників даної закупівлі.
У Скаржника наявний Протокол сертифікаційних випробувань №0407-Б/С:
Але в даному протоколі відсутній показник випробувань питомої активності природніх радіонуклідів, адже він не ключовим/основним показником для бетонної суміші.
Законодавчі норми вимагають, щоб технічні специфікації формувались виходячи з об’єктивних характеристик предмета закупівлі, дотримувалися принципів пропорційності та недискримінації і не встановлювали вимог, що створюють штучні бар’єри для участі. Оскаржувана умова зосереджується не на результаті перевірки якості у протоколі випробувань, а на формі такого протоколу з обовязковим включення показника випробувань питомої активності природніх радіонуклідів. Це створює невиправдану перешкоду для учасників, зокрема для тих, хто пропонує якісний товар, зокрема Скаржник підтверджує це наявним Протоколом сертифікаційних випробувань №0407-Б/С.
Формулювання про «акредитований орган метрології та/або сертифікації» є термінологічно некоректним і породжує правову невизначеність: випробування матеріалів виконують випробувальні лабораторії, акредитовані на компетентність за відповідним стандартом (ISO/IEC 17025), тоді як органи сертифікації не здійснюють власне випробувань, а органи з метрології виконують інші функції (повірка/калібрування ЗВТ). Така некоректність у визначенні суб’єкта підтвердження сама по собі ускладнює доступ до участі та створює ризики вибіркового трактування прийнятних доказів.
По-друге, вимога що сертифікат повинен бути від акредитованого органу метрології та/або сертифікації також на нашу думку є дискримінаційною з огляду на наступне.
В Скаржника наявний Сертифікат відповідності №TER.1.Пр.165-25 на бетонну суміш:
Однак, орган що його видав не є акредитованим, що в свою чергу створює необгрунтовану перешкоду для участі в процедурі закупівлі Скаржника.
На нашу думку, вимога про надання сертифіката саме від “акредитованого органу метрології та/або сертифікації” є юридично некоректною та дискримінаційною. По-перше, принципи недискримінації та пропорційності (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі») зобов’язують Замовника формувати умови, що мають прямий та доведений зв’язок із предметом закупівлі, а технічні вимоги — викладати чітко, однозначно, з урахуванням можливості подання еквівалентних доказів відповідності (ст. 22–23 Закону). Встановлення вимоги щодо статусу акредитації видавця сертифіката без посилання на обов’язковість саме такого статусу в профільному законодавстві/нормативах фактично створює додатковий бар’єр допуску та звужує конкуренцію.
Оцінювати слід зміст і сферу дії сертифіката: які саме властивості/параметри підтверджені, за якими методиками і щодо якого об’єкта, — а не формальний статус акредитації органу видачі, якщо такий статус не є обов’язковим за законом чи техрегламентом для цього виду продукції. Встановлення вимоги «акредетованості» органу, без доведення юридичної необхідності саме такого статусу, порушує ст. 5 і 22 Закону (пропорційність, недискримінація, чіткість вимог).
З огляду на викладене, вимога про надання сертифіката саме від «акредитованого органу метрології та/або сертифікації» має бути вилучена або замінена на коректне формулювання, яке не звужує конкуренцію. Такий підхід відповідає законодавству про публічні закупівлі та системі акредитації, забезпечує перевірність якості і не створює необґрунтованих перешкод для участі.
По-третє, вимога надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі є надмірною, непропорційною та такою, що не має належного правового обґрунтування з огляду на предмет закупівлі — виконання робіт з капітального ремонту дороги, а не постачання товару. За змістом статей 5, 22 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) замовник зобов’язаний формувати вимоги, що є чіткими, однозначними, пов’язаними з предметом закупівлі, а також дотримуватися принципів недискримінації, добросовісної конкуренції та пропорційності. У роботах належним способом підтвердження спроможності учасника є відповідність кваліфікаційним критеріям (ст. 16 Закону), досвід виконання аналогічних договорів, наявність матеріально-технічної бази, персоналу тощо, а технічні вимоги мають стосуватися результату робіт та властивостей матеріалів (відповідність ДСТУ/ДБН), а не попередніх договірних зобов’язань третіх осіб, які не є стороною майбутнього договору підряду.
Зокрема, матеріали для виконання робіт будуть закупатись учасником у разі визначення нашої пропозиції переможцем. На даному етапі покладати зобов’язанням на учасника, що не стосуються прямо предмета закупівлі є надмірним та спрямованим на створення перешкод.
По суті, оскаржувана умова перетворює тендер робіт на закупівлю товарів, покладаючи на учасника обов’язок до моменту визначення переможця отримати від виробника (або його представництва) окреме безумовне зобов’язання щодо поставки матеріалів саме під цю процедуру. Така вимога не випливає з Закону і не є складовою кваліфікаційних критеріїв (ст. 16), не належить до обов’язкових документів для підтвердження технічної відповідності (ст. 23), а також звужує конкуренцію, оскільки віддає перевагу суб’єктам із ексклюзивними каналами постачання/дистрибуції, дискримінуючи малий і середній бізнес, який закуповує матеріали на ринку за звичайною практикою після укладення договору. Крім того, відповідно до загальних положень цивільного законодавства про зобов’язання (зокрема ст. 511, 627 Цивільного кодексу України) права та обов’язки виникають між сторонами зобов’язання; замовник у публічній закупівлі не вправі вимагати від учасника забезпечити попереднє зобов’язання третіх осіб (виробника) щодо майбутнього договору, який ще не укладено і умови якого невідомі та можуть змінюватися за результатами торгів. Вимога щодо «безумовної поставки» під конкретний номер закупівлі фактично нав’язує третій особі попередню «обіцянку» без правової підстави, що є надмірним тягарем і не пов’язане безпосередньо з якісним результатом робіт. У зв’язку з чим, просимо вилучити зазначену вимогу.
Просимо викласти п. 9 Розділу 3 Додатку №1 до тендерної документації за наступним змістом: «бетонна суміш повинна мати протокол сертифікаційних випробувань та сертифікат відповідності».
4. Щодо вимог до виробів бетонних тротуарних неармованих.
Відповідно до вимоги п. 9 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі)» Розділу 3 «Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників» Додатку № 1 до тендерної документації:
«вироби бетонні тротуарні неармовані (групи К або П або Ф) повинні відповідати ДСТУ Б.В.2.7-145:2008, повинні пройти процедуру випробувань зокрема на значення границі міцності, середнє значення повинно становити не менше 404 кгс/см2 в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати протокол випробувань надати у складі пропозиції, додатково надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі.»
На думку скаржника вимога про випробування повинно бути пройдено в акредитованому органі метрології та/або сертифікації є надмірним та необґрунтованим.
Статті 5, 22 та 23 Закону вимагають, щоб технічні специфікації були чіткими, однозначними, пов’язаними з предметом закупівлі та формувались із дотриманням принципів пропорційності, недискримінації та максимальної конкуренції. Посилання на стандарт ДСТУ Б В.2.7-145:2008 є належним лише настільки, наскільки Замовник вимагає відповідності продукції нормам цього стандарту. Норма Закону зобов’язує описувати властивості/результат, а не наперед фіксувати джерело доказу, якщо інше прямо не випливає з обов’язкових технічних регламентів.
Вимога про «акредитований орган метрології та/або сертифікації» є термінологічно некоректною та створює правову невизначеність. Випробування продукції виконують випробувальні лабораторії, компетентність яких підтверджується акредитацією за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 (НААУ). Органи з сертифікації (ISO/IEC 17065) не проводять самих випробувань, а «органи метрології» у розумінні закону про метрологію здійснюють повірку/калібрування засобів вимірювальної техніки, а не випробування будівельних виробів.
У Скаржника наявний і Протокол сертифікаційних випробувань продукції № 065-Б/25 від 13 серпня 2025 р. виданий випробувальною лабораторією на підтвердження ДСТУ Б В.2.7-145:2008:
А також, наявний Сертифікат відповідності UA.10210.01964-25, який також підтверджує відповідність ДСТУ Б В.2.7-145:2008:
Отже наданий Сертифікат та Протокол є достатніми доказами та підтверджують відповідність ДСТУ Б В.2.7-145:2008.
На нашу думку, вимога про надання сертифіката саме від “акредитованого органу метрології та/або сертифікації” є юридично некоректною та дискримінаційною. По-перше, принципи недискримінації та пропорційності (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі») зобов’язують Замовника формувати умови, що мають прямий та доведений зв’язок із предметом закупівлі, а технічні вимоги — викладати чітко, однозначно, з урахуванням можливості подання еквівалентних доказів відповідності (ст. 22–23 Закону).
Звертаємо увагу, що встановлене Замовником числове значення «404 кгс/см²» саме по собі є проблемним: воно подане не в одиницях (стандарт оперує, як правило, МПа), не містить методики відбору/обсягу вибірки та критерію приймальності (середнє по скількох зразках? чи є мінімально допустиме значення для кожного зразка?), що суперечить вимогам чіткості та однозначності документації (ст. 22 Закону). Крім того, ДСТУ Б В.2.7-145:2008 класифікує вироби за показниками та містить процедури перевірки/приймання; тому Замовник має право вимагати відповідності класу/показникам за стандартом і належної перевірки під час поставки/приймання, але не обов’язково — фіксованого «середнього значення» в одиницях, нетипових для стандарту, та ще й заздалегідь на етапі подання пропозиції.
Для встановлення визначеності для учасників процедури закупівлі необхідно усунути цю вимогу, як таку, що може призвести до неоднозначного трактування, а в подальшому і до неправомірно відхилення учасників.
Також, додаткова вимога про «гарантійний лист виробника/представництва про безумовну поставку під номер цієї закупівлі» є невиправданим втручанням у приватноправові відносини третіх осіб, які не є сторонами майбутнього договору підряду. Такий лист не є ні кваліфікаційним критерієм (ст. 16 Закону), ні належним засобом підтвердження технічної відповідності (ст. 23 Закону), і фактично перетворює закупівлю робіт на відбір постачальника товарів, необґрунтовано віддаючи перевагу учасникам з ексклюзивними каналами постачання. Мета Замовника (своєчасне забезпечення матеріалами належної якості) досягається менш обмежувальними механізмами, прямо передбаченими Законом: забезпеченням тендерної пропозиції/виконання договору, вимогами до матеріально-технічної бази, умовами договору щодо строків, санкцій і контролю якості. Вимога гарантійного листа на стадії пропозиції, навпаки, дискримінує учасників, які закуповують матеріали після укладення договору на загальних засадах.
Просимо викласти п. 9 Розділу 3 Додатку №1 до тендерної документації за наступним змістом: «бетонна суміш повинна мати протокол сертифікаційних випробувань та сертифікат відповідності».
Отже, виходячи із всього вище зазначеного: просимо виключити дискримінаційну вимогу про необхідність надання протоколу випробувань та сертифікату відповідності від “акредитованого органу метрології та/або сертифікації” , також виключити вимогу про встановлення «значення границі міцності, середнє значення повинно становити не менше 404 кгс/см2», як таке що є неоднозначним, адже замовник не встановив порядок обрахунку цього значення. Також, просимо виключити вимогу про надання «гарантійного листа від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі.»
5. Щодо вимог до каменів бетонних бортових.
Відповідно до вимоги п. 9 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі)» Розділу 3 «Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників» Додатку № 1 до тендерної документації:
« -камені бетонні бортові повинні відповідати ДСТУ Б В.2.7-237:2010, повинні пройти процедуру випробувань в акредитованому органі метрології та/або сертифікації і мати позитивний протокол випробувань на відповідність ДСТУ Б В.2.7-237:2010, щодо морозостійкості, значенням міцності на тиск, надати у складі пропозиції, додатково надати гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі.»
На думку скаржника вимога про випробування повинно бути пройдено в акредитованому органі метрології та/або сертифікації є надмірним та необґрунтованим.
Статті 5, 22 та 23 Закону вимагають, щоб технічні специфікації були чіткими, однозначними, пов’язаними з предметом закупівлі та формувались із дотриманням принципів пропорційності, недискримінації та максимальної конкуренції. Посилання на стандарт ДСТУ Б В.2.7-237:2010 є належним лише настільки, наскільки Замовник вимагає відповідності продукції нормам цього стандарту. Норма Закону зобов’язує описувати властивості/результат, а не наперед фіксувати джерело доказу, якщо інше прямо не випливає з обов’язкових технічних регламентів.
На думку скаржника, в даному випадку достатнім є підтвердження Сертифікату відповідності UA.10210.01963-25 на камені бетонні бортові:
Хоча, даний сертифікат повністю підтверджує вимогу Замовника щодо відповідності вимогам ДСТУ Б В.2.7-237:2010, однак він не виданий акредитованим органом метрології та/або сертифікації.
На нашу думку, вимога про надання сертифіката саме від “акредитованого органу метрології та/або сертифікації” є юридично некоректною та дискримінаційною. По-перше, принципи недискримінації та пропорційності (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі») зобов’язують Замовника формувати умови, що мають прямий та доведений зв’язок із предметом закупівлі, а технічні вимоги — викладати чітко, однозначно, з урахуванням можливості подання еквівалентних доказів відповідності (ст. 22–23 Закону).
Також, нав’язування «попереднього» протоколу саме на тендерному етапі не має функціонального зв’язку із здатністю виконати договір і не забезпечує якості більше, ніж контроль на етапі поставки та приймання. Якість та безпека виробів підтверджуються фактичними результатами випробувань конкретної партії, що підлягає використанню, а не датою складання «загального» протоколу. Закон надає Замовникові достатні інструменти контролю: встановити показники відповідності, передбачити подання протоколів під час поставки, право на арбітражні випробування та відповідальність за невідповідність у договорі підряду. Вимога мати готовий протокол уже в складі пропозиції є непропорційною процесній меті та звужує конкуренцію.
Також, вимога надати «гарантійний лист від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі» є невиправданим втручанням у приватноправові відносини третіх осіб, які не є сторонами майбутнього договору підряду. Такий лист не є ні кваліфікаційним критерієм (ст. 16 Закону), ні належним засобом підтвердження технічної відповідності (ст. 23 Закону), і фактично перетворює закупівлю робіт на відбір постачальника товарів, необґрунтовано віддаючи перевагу учасникам з ексклюзивними каналами постачання. Мета Замовника (своєчасне забезпечення матеріалами належної якості) досягається менш обмежувальними механізмами, прямо передбаченими Законом: забезпеченням тендерної пропозиції/виконання договору, вимогами до матеріально-технічної бази, умовами договору щодо строків, санкцій і контролю якості. Вимога гарантійного листа на стадії пропозиції, навпаки, дискримінує учасників, які закуповують матеріали після укладення договору на загальних засадах.
У роботах належним способом підтвердження спроможності учасника є відповідність кваліфікаційним критеріям (ст. 16 Закону), досвід виконання аналогічних договорів, наявність матеріально-технічної бази, персоналу тощо, а технічні вимоги мають стосуватися результату робіт та властивостей матеріалів (відповідність ДСТУ/ДБН), а не попередніх договірних зобов’язань третіх осіб, які не є стороною майбутнього договору підряду. Зокрема, матеріали для виконання робіт будуть закупатись учасником у разі визначення нашої пропозиції переможцем. На даному етапі покладати зобов’язанням на учасника, що не стосуються прямо предмета закупівлі є надмірним та спрямованим на створення перешкод.
У зв’язку з чим, просимо вилучити зазначену вимогу, що акредитації органу метрології та/або сертифікації та просимо вилучити вимогу про надання протоколу випробувань. Також, просимо вилучити вимогу про надання «гарантійного листа від виробника або його представництва (з документальним підтвердженням таких повноважень виробником) про безумовну поставку матеріалу учаснику в необхідній, якості, строки згідно умов його тендерної пропозиції, та на умовах в майбутньому укладеного договору за результатами торгів із посиланням на номер даної закупівлі»
6. Щодо вимоги підтвердження якості щебня.
Відповідно до вимоги п. 9 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі)» Розділу 3 «Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників» Додатку № 1 до тендерної документації:
«якість щебню підтверджується копією спеціального дозволу виробника на користування надрами (чинного на момент подання тендерної пропозиції) для видобування гранітів та гнейсів, придатних для виробництва щебню будівельного та умови користування надрами затверджені Державною службою геології та надр України.»
Дана умова Документації є дискримінаційною для Скаржника та такою, що значно обмежує кількість потенційних учасників процедури закупівлі.
Ця вимога штучно звужує коло потенційних учасників лише до безпосередніх виробників щебеню, які володіють дозволами на видобування гранітів та гнейсів. Вона виключає з участі:
Торговельні компанії (постачальники/дилери): Які є законними учасниками ринку, закуповують щебінь у виробників (в тому числі й у тих, хто має дозвіл на видобуток) і постачають його споживачам. Ці компанії можуть пропонувати конкурентні ціни та оптимальні умови поставки.
Виробників, що не мають власних кар'єрів: Можуть існувати підприємства, які займаються переробкою видобутих гірських порід у щебінь, але не мають власних дозволів на користування надрами, оскільки закуповують сировину у інших суб'єктів господарювання.
Невідповідність способу підтвердження якості: Дозвіл на користування надрами підтверджує право на видобуток, а не якість кінцевого продукту – будівельного щебеню. Якість щебеню зазвичай підтверджується такими документами, як:
Сертифікати відповідності.
Паспорти якості.
Протоколи лабораторних випробувань, що підтверджують відповідність щебеню державним стандартам (ДСТУ).
Декларації про відповідність будівельних виробів Технічному регламенту будівельних виробів. Вимагання дозволу на надрокористування від виробника є непрямим, надмірним та нелогічним способом підтвердження якості готового матеріалу, який не передбачений нормативними документами, що регламентують якість будівельних матеріалів.
Ця вимога порушує ключові принципи та норми Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
Стаття 5. Принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників:
Частина 1, пункт 1: "добросовісна конкуренція серед учасників". Вимога обмежує конкуренцію, надаючи перевагу вузькому колу учасників.
Частина 1, пункт 4: "недискримінація учасників та рівне ставлення до них". Встановлення такої вимоги призводить до дискримінації тих учасників, які не є безпосередніми власниками дозволу на надрокористування, але можуть забезпечити постачання щебеню відповідної якості.
Частина 4: "Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників." Вимога є прямою дискримінаційною, оскільки створює перешкоди для більшості потенційних постачальників щебеню.
Замовник, встановлюючи таку вимогу, порушив основоположні принципи здійснення публічних закупівель, передбачені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», що полягають у забезпеченні добросовісної конкуренції та недискримінації учасників. Ця вимога є надмірною, необґрунтованою та не пов'язаною безпосередньо з якісними характеристиками предмета закупівлі, що може бути підтверджено іншими, загальноприйнятими документами.
Спеціальний дозвіл на користування надрами підтверджує лише право на видобуток корисних копалин, а не є документом, що підтверджує якість кінцевого продукту – будівельного щебеню. Якість будівельного щебеню підтверджується відповідними документами, що регламентуються чинними будівельними нормами та стандартами.
"Враховуючи вищевикладене, та з метою забезпечення дотримання принципів публічних закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", вимагаємо зобов'язати Замовника виключити дискримінаційну вимогу щодо надання копії спеціального дозволу виробника на користування надрами для підтвердження якості щебеню.
Натомість, вимагаємо зобов'язати Замовника привести умови тендерної документації у відповідність до норм чинного законодавства, встановивши вимогу щодо підтвердження якості щебеню будівельного документами, що безпосередньо підтверджують його відповідність стандартам якості для будівельних матеріалів, а саме:
Копією сертифіката відповідності або іншого документа, що підтверджує відповідність будівельного виробу Державному стандарту.
Для підтвердження цього пункту оскарження надаємо доказом 2.Сертифікат відповідності ТОВ ККНК Технобуд на щебінь:
7. Щодо відповідність вимогам виробництва бетону ДСТУ ISO 14001:2015.
Відповідно до вимоги п. 9 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі)» Розділу 3 «Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників» Додатку № 1 до тендерної документації:
«виробництво бетонної суміші для виготовлення виробів бетонних, тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових, виробів бетонних тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги щодо застосування» у сфері виробництва бруківки, каменів бетонних бортових, фігурних елементів мощення, надати у складі тендерної пропозиції відповідний сертифікат виданий органом з сертифікацій акредитованим в НААУ.»
На думку скаржника вимога про надання сертифікату ДСТУ ISO 14001:2015 на виробництво бетону, видана органом з сертифікацій акредитованим в НААУ є надмірним та необґрунтованим.
Статті 5, 22 та 23 Закону вимагають, щоб технічні специфікації були чіткими, однозначними, пов’язаними з предметом закупівлі та формувались із дотриманням принципів пропорційності, недискримінації та максимальної конкуренції.
Щодо надання сертифікату на виробництво бетонної суміші. Предметом закупівлі є роботи з капітального ремонту комунальної дороги, в той же час, Замовник вимагає надати сертифікат на товар. Тобто, такі дії потребують залучення документації третіх осіб які не є учасниками закупівлі, що прямо суперечить принципам проведення публічних закупівель.
В Скаржника наявний Сертифікат ДСТУ ISO 14001:2015:
Однак, вимога Замовника сформована таким чином, що не дає можливість потенційному учаснику надати цей сертифікат, адже він не є виробником бетону.
ISO 14001 — це сертифікація системи менеджменту, а не властивостей матеріалів чи якості робіт.
ДСТУ ISO 14001:2015 підтверджує, що на підприємстві впроваджено систему екологічного управління (EMS), тобто процесні практики менеджменту довкілля. Такий сертифікат не підтверджує ані якість бетонної суміші, ані відповідність конкретних партій матеріалів будівельним нормам (міцність, морозостійкість, водопоглинання тощо), які регулюються профільними ДСТУ/ДБН та перевіряються протоколами випробувань. Вимога мати сертифікат ISO 14001 не має достатнього причинно-наслідкового зв’язку з можливістю та якістю виконання дорожніх робіт, отже є непропорційною меті закупівлі (ст. 5 Закону).
Замовник фактично вимагає документ на виробництво бетону (товару), тоді як предмет — роботи. Це змушує учасника звертатися до третіх осіб (виробників/постачальників бетону), які не є учасниками та не перебувають у договірних відносинах із замовником на момент подання пропозиції. Таке покладання обов’язку отримати «чужий» добровільний сертифікат перекладає ризики на учасника й обмежує конкуренцію у спосіб, не передбачений Законом. Закон пропонує інші, менш обмежувальні інструменти контролю: встановлення вимог до характеристик матеріалів (ДСТУ/ДБН) та механізмів перевірки.
Замовник не довів, як саме наявність саме сертифіката ISO 14001 у виробника бетону зменшує ризики невиконання робіт або підвищує відповідність матеріалів профільним нормам краще, ніж стандартні механізми контролю якості (протоколи випробувань, паспорти якості, контроль під час приймання). За відсутності такого обґрунтування вимога є непропорційною (ст. 5 Закону) і такою, що безпідставно звужує конкуренцію (ст. 22–23).
Також, встановлена Замовником вимога щодо видачі сертифікатів саме органами з сертифікації, акредитованого винятково в НААУ, звужує коло потенційних учасників, створює необґрунтовані перешкоди для тих учасників, які пройшли сертифікацію іншими органами з оцінки відповідності та має ознаки дискримінації. За таких умов участь в закупівлі візьмуть, ті суб'єкти господарювання, що зможуть надати в складі пропозиції Сертифікати видані органом сертифікації акредитовані НААУ.
Крім того, вимога про обов’язкову акредитацію в НААУ органу сертифікації є необґрунтованою Замовником.
Замовникам забороняється включати необґрунтовані, дискримінаційні вимоги або вимоги, що обмежують конкуренцію, до тендерної документації, відповідно до Закону. Необґрунтовані вимоги можуть призвести до дискримінації учасників, порушення принципу недискримінації та конкуренції, що є порушенням законодавства (стаття 5 та 22 Закону). Вимоги, які не ґрунтуються на об'єктивній потребі закупівлі та не пов'язані з предметом закупівлі, є необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, вважаємо за необхідне виключити вимогу щодо надання сертифіката ДСТУ ISO 14001:2015 саме на виробника бетонної суміші та щодо обов'язкової акредитації в НААУ органу сертифікації, який видав Сертифікати ISO та викласти пункт 9 Розділу 3 Додатку № 1 до тендерної документації в наступній редакції: «Учасник закупівлі повинен надати Сертифікат ДСТУ ISO 14001:2015 на «Систему екологічного управління.».