Комплекти обладнання для навчальних кабінетів хімії, географії та stem-лабораторії

Текст рішення

РІШЕННЯ

№14278-р/пк-пз від 17.09.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАКТИВНІ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ" (код ЄДРПОУ: 42216158) від 06 вересня 2025 № UA-2025-09-03-011025-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника відмінити Процедуру закупівлі.

Рішенням Комісії від 09.09.2025 № 13800-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Скаржник зазначає, що Замовником предмет закупівлі визначено як: "код за ДК 021:2015: 39162100-6 – "Навчальне обладнання" (клас – 3916 "Шкільні меблі"), до якого, згідно з аналізом змісту додатку 4 Документації, було включено товари, що належать до різних груп та класів Державного класифікатора продукції та послуг.

Зокрема, до складу предмета закупівлі необґрунтовано віднесено такі позиції, як: 3Dсканер та 3D-принтер, комплекс програмованих електронних модулів, комплект з робототехніки, фото-відео студія, сумка для фотоапарату, дошка комбінована, метеостанція цифрова бездротова, електронний освітній ресурс, хімічні реактиви, набір лабораторного посуду та приладів, цифровий лазерний верстат з числовим програмним управлінням тощо.

Вказані товари належать до різних груп, класів і категорій класифікатора ДК 021:2015, а отже, їх об’єднання в межах однієї Процедури закупівлі є неправомірним.

Замість того, щоб розділити закупівлю на окремі частини (лоти) або оголосити окремі закупівлі відповідно до різної номенклатури, Замовник об’єднав у межах одного коду ДК щонайменше сім різних груп та класів товарів, що порушує вимоги пункту 5 Наказу Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 (далі – Наказ № 708) та фундаментальні принципи, що викладені в статті 5 Закону, зокрема – принцип добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та забезпечення максимальної економії коштів.

Фактично, товарам, зазначеним у Документації, відповідають наступні групи та класи ДК 021:2015:

1. 3021 – Машини для обробки даних (апаратна частина): 3D-сканер та принтер, комплекс програмованих електронних модулів, комплект з робототехніки.

2. 3232 – Телевізійне й аудіовізуальне обладнання: фото-відео студія, сумка для фотоапарату (як допоміжний елемент для використання фото-відео техніки).

3. 3379 – Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення: пробірки різного характеру, колби різних форм та розмірів, бюретки з одноходовим краном, воронки, чашки випарювальні з носиком і т.п.

4. 3812 – Метеорологічні прилади. метеостанція цифрова бездротова.

5. 3916 – Шкільні меблі: глобуси, термометри, барометри, секундоміри спортивні, шкільні компаси, рулетки, шнури, дошка комбінована.

6. 4261 – Лазерні верстати та обробні центри: цифровий лазерний верстат з числовим програмним управлінням.

7. 4819 – Пакети освітнього програмного забезпечення: електронний освітній ресурс.

Таким чином, згрупування зазначених товарів за першими чотирма цифрами кодів ДК 021:2015 свідчить про те, що Замовник у межах одного предмета закупівлі об’єднав продукцію з різних груп і класів товарів, а саме:

3021 — машини для обробки даних (апаратна частина);

3232 — телевізійне й аудіовізуальне обладнання;

3379 — скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення;

3812 — метеорологічні прилади;

3916 — шкільні меблі;

4261 — лазерні верстати та обробні центри;

4819 — пакети освітнього програмного забезпечення.

Об’єднання в межах однієї процедури закупівлі товарів, що належать до щонайменше семи різних чотиризначних груп ДК 021:2015, без передбачення їх поділу на окремі лоти, є прямим порушенням пункту 3 Наказу № 708 та водночас суперечить вимогам статті 5 Закону щодо забезпечення добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості закупівель, а також недопущення дискримінації учасників.

Вказані товари належать до різних класів та категорій класифікатора ДК 021:2015 і не можуть бути об’єднані в один предмет закупівлі без порушення вимог чинних нормативно-правових актів. Така практика є неправомірною та прямо суперечить встановленому порядку здійснення публічних закупівель.

Відповідно до пункту 3 Наказу № 708, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Згідно з пунктом 5 того ж наказу замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Для цілей публічних закупівель предмет закупівлі визначається за кодами ДК 021:2015 (Єдиний закупівельний словник), які мають ієрархічну структуру, що відображає узагальнення та деталізацію товарів і послуг. Зокрема:

– перші дві цифри коду (наприклад, 32) — розділ, який позначає широкий ринок товарів або послуг (наприклад, 32 – Радіо-, телевізійна, комунікаційна, телекомунікаційна та супутня апаратура й обладнання);

– перші три цифри коду (323) — група, яка деталізує функціональну або галузеву належність продукції (наприклад, 323 – Радіо-і телевізійні приймачі, апаратура для запису та відтворення аудіо-та відеоматеріалу);

– перші чотири цифри (3232) — клас, що конкретизує види товарів у межах групи (наприклад, 3232 – Телевізійне й аудіовізуальне обладнання).

– п’ята цифра (32321) — категорія, яка ще точніше визначає товарну номенклатуру (наприклад, 32321 – Телепроекційне обладнання);

– шоста цифра (323212) — підкатегорія, яка звужує категорію до окремої підгрупи товарів (наприклад, 323212 – Аудіовізуальне обладнання);

– сьома та восьма цифра, разом із контрольним числом (наприклад, 32323100-4) — позиція, що позначає конкретний товар або набір однотипних товарів.

Таким чином, показник "чотири цифри" коду ДК 021:2015, про який йдеться у пункті 3 Наказу № 708, — це обов’язковий рівень деталізації при визначенні предмета закупівлі товарів. Наприклад: 32320000-6 — це клас "Телевізійне й аудіовізуальне обладнання";

30213000-5 — це клас "Машини для обробки даних (апаратна частина)"; 39162100-6 — це клас "Шкільні меблі".

Замовник зобов’язаний формувати предмет закупівлі окремо за кожною такою чотиризначною групою. Об’єднання товарів із різних груп — наприклад, телевізійної передавальної апаратури (3232) та навчального обладнання (3916) — є порушенням встановленого порядку.

Пункт 5 Наказу № 708 також дозволяє, але не зобов’язує, деталізувати закупівлю далі — аж до восьмої цифри або з урахуванням номенклатури чи місця поставки — однак це стосується лише розподілу на лоти всередині однієї групи, а не об’єднання різних груп.

Тобто, Замовник має право дробити закупівлю на лоти, але не має права їх об’єднувати в один предмет, якщо коди належать до різних груп.

Жодних виключень, які б дозволяли Замовнику об’єднувати в межах однієї процедури закупівлі, без поділу на лоти, товари, що належать до різних чотиризначних груп класифікатора ДК 021:2015, Наказом № 708 не передбачено.

Відповідно, об’єднання товарів, які належать до різних груп за класифікатором ДК 021:2015, є неприпустимим і має розцінюватися як порушення порядку визначення предмета закупівлі, яке, у свою чергу, призводить до невиправданого обмеження конкуренції, уникнення поділу на лоти та створення штучних бар’єрів для учасників.

У межах цієї закупівлі Замовник об’єднав товари, які належать щонайменше до семи різних груп товарів за класифікатором ДК 021:2015 (3021, 3232, 3379, 3812, 3916, 4261, 4819), що є прямим і грубим порушенням пункту 3 Наказу № 708.

Таке об’єднання унеможливлює участь у закупівлі Скаржника та інших спеціалізованих постачальників, які мають можливість поставити лише частину товарів (наприклад, лише 3D-принтери, лише лабораторне обладнання, лише навчальне обладнання тощо), і штучно знижує рівень конкуренції, надаючи перевагу постачальникам, які зазвичай працюють через широкі посередницькі схеми. Жоден постачальник в Україні не має повноцінної компетенції для поставки всього переліку дійсно якісного товару, що передбачений цим тендером.

Таким чином, суть порушення Замовника полягає в тому, що предмет закупівлі визначено з порушенням пункту 3 Наказу № 708 — в тендері об’єднано товари з різних чотирицифрових груп класифікатора ДК 021:2015, тоді як закон вимагає формувати предмет закупівлі за показником четвертої цифри, тобто окремий тендер на кожну групу товарів. Це є грубим порушенням встановленого порядку, що прямо забороняє об’єднання товарів з різних груп.

Скаржник є підприємством, яке спеціалізується на розробці, виробництві та постачанні мультимедійного, інтерактивного та комп’ютерного обладнання. Підприємство має необхідні технічні, кадрові, виробничі та логістичні ресурси для виконання державних контрактів, які стосуються постачання саме цієї групи товарів (мультимедійного і комп’ютерного обладнання). Скаржник має успішний досвід виконання аналогічних поставок у межах інших закупівель публічного сектору.

Для підтвердження цієї обставини, Скаржник надає посилання на закупівлі, в яких компанія Скаржника успішно виконала зобов’язання із поставки мультимедійної і комп’ютерної техніки:

– ідентифікатор: UA-2024-11-21-002046-a, предмет тендеру: 3D принтер та комплектуючі;

– ідентифікатор: UA-2024-10-23-016365-a, предмет закупівлі: Комплект мультимедійного обладнання. Тип 3;

– ідентифікатор: UA-2024-10-05-000176-a, предмет закупівлі: ДК 021:201530210000-4 "Машини для обробки даних (апаратна частина)" (ноутбук, планшет, багатофункціональний пристрій, 3D-принтер).

Однак включення до предмета закупівлі значної кількості товарів, які стосуються інших спеціалізованих напрямів до виробництва чи постачання, яких Скаржник об’єктивно не має ані компетенції, ані ліцензованих постачальників, призвело до фактичного блокування участі підприємства у даній закупівлі.

Більше того, такі дії Замовника порушують не лише права Скаржника, а й усіх інших суб’єктів господарювання, які спеціалізуються на вузьких категоріях продукції, але в умовах добросовісного та справедливого формування предмета закупівлі (через поділ на лоти або окремі тендери) могли б реалізувати своє право на участь у процедурі, змагаючись за релевантні їм позиції в умовах справедливої конкуренції.

Додатково слід зазначити ще одну дискримінаційну умову Документації, яка виражається у встановленні вимоги щодо обов’язкового надання у складі пропозиції документа, що підтверджує наявність на електронному освітньому ресурсі з хімії грифу Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) "Рекомендовано" або "Схвалено", виданого уповноваженим органом. Ця вимога міститься у Додатку № 4 Документації, що свідчить про її суттєвий вплив на умови участі у Процедурі закупівлі.

Встановлення цієї умови фактично виключає можливість подання пропозицій більшістю добросовісних учасників, які не мають зазначеного документа, не з огляду на якість чи функціональність запропонованого електронного освітнього ресурсу, а виключно через відсутність правових механізмів для отримання такого висновку.

Таким чином, Документація містить умову, виконання якої є юридично та фактично неможливим для більшості учасників, що прямо суперечить статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону, з огляду на наступне.

По-перше, вимога про подання схвалення МОН має всі ознаки продовження логіки дискримінаційної вибірки, закладеної в нашому попередньому викладі скарги. Вона виконує не функцію забезпечення якості, а функцію відсіювання постачальників, які з об’єктивних причин не мають і не можуть мати подібного документа, оскільки він не є обов’язковим і не видається автоматично. МОН не є органом, уповноваженим видавати дозвіл на використання електронного освітнього ресурсу в освіті, а висновки, які гіпотетично можуть надаватись установою, мають добровільний, консультаційний характер. Вони є внутрішніми інформаційними документами, що не мають юридичної сили ані дозволу, ані погодження, ані обов’язковості.

По-друге, важливо розуміти, що з 24 листопада 2020 року в Україні не існує чинної нормативної процедури присвоєння подібного грифу на електронний освітній ресурс.

Раніше відповідну можливість містив Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затверджений наказом МОН України від 17 червня 2008 року № 537.

Однак вказаний нормативний акт втратив чинність у 2020 році, і з цього моменту жодним нормативним актом не передбачено механізму отримання такого документа для електронного освітнього ресурсу, яке не є навчальною літературою або офіційним засобом навчання у вузькому розумінні цього терміна.

Отже, Замовник у своїй вимозі зобов’язує учасника подати документ, який у законний спосіб отримати неможливо, оскільки жодна процедура його присвоєння більше не існує. Фактично, вимога Замовника є нікчемною, оскільки вимагає документ, який не може бути отриманий жодним учасником, крім тих, хто або встиг його отримати до 2020 року, або діє поза межами чинного правового поля. Такий підхід ще більше звужує коло допустимих рішень — лише до тих, де обладнання і електронний освітній ресурс мають одного виробника або ексклюзивного дистриб’ютора. Це додатково підкреслює, що зазначена вимога не є загальною або нейтральною — вона встановлена з урахуванням конкретного наявного документа, яким вже володіє конкретний суб’єкт господарювання. У результаті формується технічна і правова замкнутість закупівлі, що прямо суперечить чинному законодавству у сфері публічних закупівель.

Скаржник, як виробник та постачальник продукції, яке повністю відповідає предмету закупівлі за своїми функціональними, освітніми та технічними характеристиками, фізично позбавлений можливості надати документ, якого не існує в межах чинного нормативного регулювання. У такій ситуації Замовник порушує принципи пропорційності, правомірності, рівності та відкритості конкуренції. З огляду на викладене, вимога Замовника щодо надання грифу МОН "Рекомендовано" або "Схвалено" є неправомірною, юридично необґрунтованою та такою, що порушує основоположні принципи публічних закупівель. Вона фактично нівелює конкуренцію, створює дискримінаційні бар’єри, не відповідає чинному законодавству та позбавляє більшість учасників можливості реалізувати своє право на участь у закупівлі.

Враховуючи вищезазначене, вимога Замовника щодо надання учасниками тендеру грифу МОН на електронний освітній ресурс є незаконною та дискримінаційною.

Вона суперечить принципам публічних закупівель, зокрема принципам добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, закріпленим у статті 5 Закону.

Крім того, відповідно до частини одинадцятої статті 26 цього Закону, Замовник не має права вимагати від учасників надання документів, не передбачених законодавством.

Разом із цим, така вимога за своєю природою є аналогічно дискримінаційною та неправомірною, як і встановлене Замовником об’єднання у межах одного предмета закупівлі товарів різного призначення та класифікації за ДК 021:2015, що в комплексі створює додаткові бар’єри для потенційних учасників та обмежує добросовісну конкуренцію.

Особливої уваги потребує те, що у нинішніх умовах, коли Україна вже понад три роки протидіє повномасштабній збройній агресії російської федерації, а державні органи та органи місцевого самоврядування змушені здійснювати свою діяльність в умовах воєнного стану та обмежених фінансових ресурсів, особливого значення набуває раціональне й ефективне використання бюджетних коштів. Забезпечення максимальної конкуренції під час проведення закупівель є запорукою отримання оптимального співвідношення ціни та якості, що має особливу важливість у сфері забезпечення освітніх потреб майбутнього покоління. Замовники, які отримують фінансування з бюджетних джерел, мають усвідомлювати підвищену відповідальність за прийняті ними управлінські рішення.

Нераціональне планування закупівель та допущення неефективного витрачання коштів у таких обставинах не лише завдає шкоди інтересам держави, а й підриває довіру до самого механізму публічних закупівель як інструменту відновлення та сталого розвитку країни у критичний період. У цьому контексті порушення, вчинене Замовником, не може розцінюватися як технічна помилка чи недогляд, а повинне кваліфікуватися як системне, глибоке відхилення від принципів законності, публічності та економічної доцільності.

Очевидно, що логіка, якою керується Замовник, об’єднуючи в межах однієї закупівлі десятки різнорідних товарів, полягає в уявному прагненні досягти максимальної ефективності та економії бюджетних коштів. Водночас такі аргументи не витримують жодної критики, є оманливими, маніпулятивними та прямо суперечать як вимогам нормативно-правових актів, так і принципам добросовісного планування закупівель. Жодне можливе зменшення кількості закупівель, договорів, логістичних чи адміністративних витрат не може розглядатися як легітимна підстава для порушення встановленого порядку визначення предмета закупівлі. Закон не дозволяє об’єднувати в один тендер позиції, що належать до різних чотиризначних класифікаційних груп, навіть якщо це нібито зменшує навантаження на персонал або спрощує бухгалтерський облік. Публічні закупівлі не мають слугувати зручності Замовника — вони мають забезпечувати відкритість, конкуренцію та ефективність розпорядження бюджетними коштами.

Можливе прискорення постачання чи оперативність виконання договору, судячи з логіки Замовника, також не є переконливим. Проведення закупівель із поділом на лоти — це загальноприйнята та перевірена практика, яка не перешкоджає своєчасному забезпеченню освітнього процесу, якщо планування здійснюється належним чином і в межах встановлених строків. Відсутність можливості у Замовника трудових чи адміністративних ресурсів для належного проведення кількох паралельних закупівель не є проблемою учасників ринку і не виправдовує обмеження їхніх прав. Так само, необґрунтованою логікою є те, що об’єднання позицій дозволяє знизити вартість закупівлі за рахунок, так званих, "оптових" постачальників. На практиці такі тендери часто виграють не виробники, а посередницькі компанії, які не мають вузької спеціалізації, що негативно позначається на якості товарів, термінах постачання, супроводі та гарантійному обслуговуванні. Натомість поділ на лоти дозволяє залучити до участі фахових постачальників, які працюють виключно в межах своєї галузі, забезпечуючи як якість, так і кращу цінову конкуренцію.

Очевидно, що логіка Замовника, також спирається на припущення щодо економії операційних витрат — зокрема, витрат на доставку, приймання чи зберігання товарів. Проте такі витрати є звичайною частиною будь-якої господарської діяльності та повинні враховуватись на етапі належного планування закупівлі. Вони не можуть вважатися юридично обґрунтованою підставою для порушення чинного законодавства, зокрема для об’єднання різнорідних товарів в одну закупівлю, що призводить тільки виключно до обмеження конкуренції та створення дискримінаційних умов для учасників. Таким чином, логіка Замовник зводиться до уявного прагнення забезпечити ефективність, зручність та економію бюджетних коштів. Водночас таке мислення є хибним, оскільки ігнорує базові правові межі, визначені законодавством про публічні закупівлі.

Таким чином, Замовник допустив грубе порушення пунктів 3 і 5 Наказу № 708, сформувавши предмет закупівлі шляхом об’єднання товарів, що належать до різних чотирицифрових груп класифікатора ДК 021:2015, без поділу на лоти. Це є порушенням встановленого порядку визначення предмета закупівлі та прямо суперечить вимогам чинного законодавства.

Такі дії Замовника порушують основоположні принципи, закріплені у статті 5 Закону, зокрема принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, рівного доступу до участі в процедурі, максимальної економії та ефективності використання коштів, а також прозорості та відкритості.

Фактичним наслідком є створення необґрунтованих бар’єрів для спеціалізованих постачальників, які не мають універсального асортименту, як у випадку Скаржника, що виключає таких учасників з конкурентної боротьби та порушує їхні права, а також несе потенційну шкоду можливості реалізації цього тендеру.

Це порушення носить незворотній характер і не може бути усунуте без відміни закупівлі. Зміна умов Документації без відміни закупівлі не призведе до усунення дискримінаційного підходу Замовника, оскільки сама структура об’єднаного предмета закупівлі, що охоплює товари з різних груп та класів ДК 021:2015, є неправомірною.

Відновлення конкурентного середовища можливе лише за умови проведення окремих процедур закупівлі відповідно до однорідності предметів. З огляду на це, єдиним правовим механізмом відновлення справедливості та забезпечення дотримання принципів публічних закупівель є відміна процедури закупівлі в цілому.

Слід окремо наголосити, що навіть у разі якщо Комісія дійде висновку про достатність зобов’язання Замовника внести зміни до Документації, таке рішення фактично не усуне виявлені порушення. Це зумовлено тим, що сама процедура закупівлі була від початку оголошена з порушенням законодавства, а саме шляхом неправомірного об’єднання товарів різного функціонального призначення та класифікації в межах одного коду ДК.

Виправити таке порушення в межах чинної процедури без її відміни є об’єктивно неможливим. У подібних випадках зобов’язання внести зміни перетворюється лише на формальність, яка призводить до затягування строків та створює видимість виправлення ситуації без реального усунення дискримінації.

Подальший розвиток подій у подібних випадках завжди прогнозований. Замовники, розуміючи неможливість усунення закладених ними порушень, посилаються або на відсутність технічної можливості виправити документацію, або на втрату потреби у закупівлі через витрачений час, і відміняють процедуру. Така поведінка дозволяє їм уникнути виконання обов’язків, покладених рішенням Комісії, водночас залишаючи учасників без реального захисту їхніх прав.

Наявна практика підтверджує системність цього явища. Так, рішенням Комісії від 15 липня 2025 року № 11090-р/пк-пз за результатами розгляду скарги заявника на дії комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси" було визнано дискримінаційними умови аналогічної закупівлі та зобов’язано замовника внести зміни до тендерної документації.

Протягом місяця замовник так і не вжив жодних реальних заходів для усунення порушень, після чого відмінив закупівлю, пославшись на формальну підставу – відсутність технічної можливості. Уже наступного дня ним була оголошена нова процедура закупівлі за ідентифікатором UA-2025-08-13-011868-a, яка містила ті самі дискримінаційні умови, раніше визнані Комісією незаконними. Єдиною відмінністю стало лише формальне зазначення іншого загального коду ДК для різнорідних за класифікацією та характером товарів.

Цей приклад яскраво демонструє, що зобов’язання внести зміни не усуває проблеми, а лише відкриває замовнику шлях до маніпуляцій: відміна процедури, оголошення нової закупівлі з аналогічними дискримінаційними положеннями, збереження тієї ж незаконної конструкції предмета закупівлі. Таким чином, формується замкнутий цикл дій, у якому права учасників знову і знову порушуються, а порушення набувають системного характеру.

Подібні випадки не є поодинокими, а мають тенденцію до поширення серед недобросовісних замовників. Використання такої схеми дозволяє їм уникати реального контролю, формально виконувати рішення Комісії і водночас відтворювати ті самі порушення у наступних закупівлях. Це створює небезпечну практику, яка не лише підриває основні принципи публічних закупівель – добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, рівного ставлення до них та прозорості, передбачені статтею 5 Закону, – але й призводить до фактичного усунення учасників з ринку, спотворення конкуренції та неефективного використання бюджетних коштів.

Додатковим підтвердженням системності таких зловживань є приклад закупівлі, проведеної Відділом освіти Калинівської селищної ради за ідентифікатором UA-2025-0805-012382-a. Предметом цієї закупівлі також було об’єднання різнорідних товарів під одним кодом ДК, що зробило її повністю аналогічною описаним вище випадкам. Як наслідок, жоден учасник не зміг подати тендерну пропозицію через дискримінаційність і неможливість забезпечити повний перелік товарів, а сама закупівля була відмінена Замовником у зв’язку з відсутністю поданих пропозицій. Цей приклад ще раз доводить, що подібна практика не лише виключає можливість реальної конкуренції, а й призводить до фактичного зриву процедур та безпідставної втрати часу і бюджетних ресурсів.

За таких обставин єдиним дієвим і правомірним способом усунення порушень та відновлення справедливості є не формальне зобов’язання внести зміни до тендерної документації, а саме відміна процедури закупівлі в цілому. Лише такий підхід здатний забезпечити реальний захист прав учасників, відновлення конкурентного середовища та запобігти повторенню аналогічних порушень у майбутньому.

Відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей, Замовник зобов’язаний відмінити відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень.

Замовник зазначає, що погоджується зі змістом Скарги та готовий прийняти рішення про відміну Процедури закупівлі.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 1 Документації 39160000-1 Шкільні меблі (Комплекти обладнання для навчальних кабінетів хімії, географії та stem-лабораторії).

Відповідно до пункту 4.2 розділу 1 Документації Подання пропозиції по лотам не передбачено.

Додаток 4 Документації містить Технічну специфікацію 39160000-1 Шкільні меблі (Комплекти обладнання для навчальних кабінетів хімії, географії та stem-лабораторії) та передбачає, зокрема:

Учасник для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічній специфікації надає у складі тендерної пропозиції:

- Наявність грифу МОН "РЕКОМЕНДОВАНО" або "СХВАЛЕНО" на ЕОР з хімії - у складі пропозиції необхідно надати копію підтверджуючого документа, виданого уповноваженим органом.

І. Комплект навчального обладнання для кабінету СТЕМ лабораторії (один комплект). Склад комплекту включає:

1) 3D принтер разом з витратними матеріалами на навчальний рік;

2) 3D-сканер;

3) Комплекс програмованих електронних модулів на 24 учня;

4) Комплект з робототехніки;

5) Цифровий лазерний верстат з числовим програмним управлінням;

6) Фото-відео студія з системою голографічної проекції;

7) Сумка для фотоапарату.

ІІ. Комплект навчального обладнання для кабінету хімії (один комплект). Склад комплекту включає, зокрема:

1) Дошка комбінована (3000х1000 мм);

2) Лоток для реактивів;

3) Штатив для пробірок меншого діаметра;

4) Штатив лабораторний Тип 1;

5) Тримач для пробірок під час нагрівання;

6) Груші для піпеток;

7) Пінцети з прямими кінцями;

8) Окуляри захисні;

9) Рукавички гумові кислотостійкі;

10) Набір посуду та приладів для демонстраційних робіт з хімії (комплект):

Електронний освітній ресурс з предмету хімія (термін дії ліцензії не менше 12 місяців), який повинен включати: методичні рекомендації з хімії щодо виконання лабораторних робіт відповідно до чинної навчальної програми Міністерства освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів;

ЕОР повинен мати захист та керування авторськими правами (підтримка функцій DRM).

11) Терези технохімічні;

12) Набір посуду та приладів лабораторний з хімії (комплект).

ІІІ. Комплект навчального обладнання для кабінету географії (один комплект).

Склад комплекту включає, зокрема:

1) Метеостанція цифрова бездротова;

2) Глобус "Фізичний" 320мм;

3) Глобус "Політичний" 320мм.

1. Щодо визначення предмета закупівлі.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, інформація про предмет закупівлі:

Вид предмету закупівлі: Товари Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:39160000-1: Шкільні меблі.

Відповідно до розділу I "Загальні положення" Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" та Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до Національного класифікатора "Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015" міститься наступна інформація, зокрема:

30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина);

32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання;

33790000-4 Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення;

38120000-2 Метеорологічні прилади;

39160000-1 Шкільні меблі;

42610000-5 Лазерні верстати та обробні центри;

48190000-6 Пакети освітнього програмного забезпечення.

Відповідно до пункту 50 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;

3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;

4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили;

5) подання для участі у відкритих торгах, передбачених абзацом другим пункту 25 цих особливостей, менше двох тендерних пропозицій.

У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.

Скаржник не довів та документально не підтвердив наявність підстав для відміни Процедури закупівлі.

Разом з тим, наведені вище позиції відносяться до наступних кодів ДК 021:2015, зокрема:

Щодо цифрового вимірювального обладнання, загального обладнання, терезів, вагів, додаткового обладнання тощо: 38300000-8 Вимірювальні прилади / 38340000-0 Прилади для вимірювання величин /39162200-7 Допоміжне навчальне приладдя та пристрої/ 38510000-3 Мікроскопи / 42923110-6 Терези / 42923200-4 Ваги;

Щодо засобів навчання, комплектів для моделювання/ демонстраційного обладнання: 32220000-1 Телевізійна передавальна апаратура без приймальних пристроїв / 39162200-7 Допоміжне навчальне приладдя та пристрої / 80520000-5 Навчальні засоби;

Щодо вимірювального обладнання: 38340000-0 Прилади для вимірювання величин / 38400000-9 Прилади для перевірки фізичних характеристик/ 38340000-0 Прилади для вимірювання величин;

Щодо персональних комп'ютерів - 30213000-5 Персональні комп’ютери / 302300000 Комп’ютерне обладнання;

Щодо багатофункціональних пристроїв, принтерів - 30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя / 30232100-5 Принтери та плотери;

Щодо мультимедійного обладнання та цифрової документ-камери - 32322000-6 Мультимедійне обладнання / 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання;

Щодо електронних освітніх ресурсів - 48190000-6 Пакети освітнього програмного забезпечення;

Щодо електричної плитки, водонагрівача - 39710000-2 Електричні побутові прилади.

Замовником не підтверджено та не надано документального підтвердження про те, що позиції, встановлені ним у додатку 4 Документації, відносяться саме до коду ДК 021:2015:39160000-1: Шкільні меблі та належать до четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника.

Замовник, застосувавши до наведених вище позицій код ДК 021:2015:39160000-1:

Шкільні меблі та об'єднавши їх в один предмет закупівлі, порушив вимоги Закону та Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі".

Враховуючи вищезазначене, Замовником оприлюднено Процедуру закупівлі з порушенням вимог Закону та Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі".

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які запропонують в одному предметі закупівлі наведені складові, які відносяться до різних кодів ДК, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Щодо наявності грифу МОН "РЕКОМЕНДОВАНО" або "СХВАЛЕНО".

Відповідно до Порядку здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 05.06.2023 № 675 "Про затвердження Порядку здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам":

4. Гриф надається такій навчальній літературі:

1) електронним підручникам електронним систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об'єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;

2) електронним навчальним посібникам електронним навчальним виданням, що доповнюють або частково замінюють підручники, містять практичні завдання та/або вправи із певного навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі навчального предмета).

5. Гриф надається таким навчальним програмам:

1) програмам у сфері дошкільної освіти навчальним виданням, що визначають єдиний комплекс (один чи декілька) освітніх компонентів, спланованих та організованих для набуття вихованцями компетентностей;

3) навчальним програмам у сфері повної загальної середньої освіти навчальним виданням, що визначають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів освіти, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів та можуть бути рекомендовані для використання в освітньому процесі як модельні відповідно до законодавства;

4) навчальним програмам у сфері повної загальної середньої освіти навчальним виданням, розробленим не на основі модельних навчальних програм, що визначають послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета (курсу за вибором), опис його змісту та видів навчальної діяльності із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх впровадження (окрім навчальних програм релігійного спрямування);

5) навчальним програмам із позашкільної освіти навчальним виданням, що визначають мету, завдання, зміст, обсяг, способи організації освітнього процесу та вимоги до його результатів за напрямами позашкільної освіти.

7. Гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" надається об'єктам грифування:

навчальним програмам, визначеним підпунктами 1, 3 пункту 5 цього розділу;

електронним підручникам та підручникам.

МОН визначає установу, що належить до сфери його управління (далі Установа), відповідно до статті 75 Закону України "Про освіту", якою готуються та вносяться пропозиції щодо надання грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України".

Рішення щодо визначення Установи оформлюється наказом МОН.

Гриф "Схвалено для використання в освітньому процесі" надається всім іншим об'єктам грифування, що визначені цим Порядком.

10. З метою обліку надання грифів об'єктам грифування ведеться Каталог надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам (далі Каталог), до якого вносяться відомості про об'єкт грифування, його назву, вид, автора (авторів), найменування видавця (виробника, постачальника), вид грифа та підставу його надання, строк дії грифа, призначення.

11. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Каталозі, здійснюється через вебсайти МОН та Установи.

13. Електронні версії (копії, аналоги) об'єктів грифування, а також об'єкти грифування, що перекладені мовами корінних народів і національних меншин, надруковані збільшеним або рельєфно-крапковим шрифтом (за умови отримання позитивної експертної оцінки про відповідність перекладу їх змістових частин змісту оригінальних об'єктів грифування, адаптації завдань та ілюстративної частини об'єкта грифування до психофізичних особливостей сприймання осіб з порушенням зору), мають грифи оригінальних об'єктів грифування.

Крім того, Комісія листом від 12.06.2025 № 20-29.1/12-150-П направила запит Міністерству освіти і науки України про надання наступної інформації:

1) Чи поширюється дія Порядку здійснення експертизи, надання навчальній літературі та навчальним програмам грифів "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" та "Схвалено для використання в освітньому процесі", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2023 № 675, на предмет закупівлі - "комплект лазертаг для облаштування навчального кабінету "Захист України";

2) Надати перелік суб’єктів господарювання яким надані грифи за ідентичним/еквівалентним предметом закупівлі відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 05.06.2023 № 675 "Про затвердження Порядку здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам";

3) Роз’яснити порядок та необхідність грифування об’єктів, які не відносяться до навчальної літератури та навчальних програм (зокрема: програмне забезпечення, інтерактивні мультимедійні панелі та ін.);

4) Чи передбачено чинним законодавством надання грифа "Схвалено/рекомендовано для використання в ЗНЗ", якщо так, то що є об’єктами такого грифування;

5) Якими нормативно-правовими актами регулюється використання симуляторів бойових дій та подібного обладнання у закладах загальної середньої освіти для викладання предмета "Захист України".

Листом від 17.06.2025 № 1/12650-25 Міністерство освіти і науки України повідомило наступне: "відповідно до частини З статті 75 Закону "Про освіту" в освітньому процесі не може використовуватися навчальна література, що містить академічний плагіат, фабрикацію та/або фальсифікацію, твердження, що суперечать визначеним цим Законом засадам державної політики у сфері освіти та принципам освітньої діяльності, а також навчальна література, що має ознаки дискримінації, крім випадків, якщо відповідні матеріали використовуються для ілюстрування чи пояснення явищ дискримінації.

Згідно часиною 4 статті 75 визначено, що для забезпечення якості навчальної літератури, її відповідності принципам та вимогам, визначеним законодавством, здійснюється експертиза навчальної літератури у випадках та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки відповідно до цього Закону і спеціальних законів.

Порядок проведення експертизи навчальної літератури визначається Порядком здійснення експертизи, надання навчальній літературі та навчальним програмам грифів "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" та "Схвалено для використання в освітньому процесі", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2023 № 675 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 4 розділу 1 Порядку гриф надається такій навчальній літературі: електронним підручникам - електронним навчальним виданням із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;

електронним навчальним посібникам - електронним навчальним виданням, що доповнюють або частково замінюють підручники, містять практичні завдання та/або вправи із певного навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі - навчального предмета).

Якщо "комплект лазертаг для облаштування навчального кабінету "Захист України" підпадає під визначення електронного підручника чи електронного навчального посібника, то проходити таку експертизу потрібно, в інакшому випадку - ні. Відповідно до наказу МОН від 13.05.2024 року № 667 з 02.09.2024 року Державне підприємство "Український інститут розвитку світи" (далі-УІРО) визначено експертною установою. Із вказаної дати до 16.06.2025 року УІРО не забезпечувало проведення експертизи для "комплект лазертаг для облаштування навчального кабінету "Захист України". Об’єкти, які не визначені пунками 4 та 5 Розділу 1 Порядку, експертизі не підлягають. До них встановлюються загальні вимоги законодавства.

Станом на 16.06.2025 року чинним законодавством передбачено лише надання двох грифів: "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" та "Схвалено для використання в освітньому процесі". Гриф "Схвалено/рекомендовано для використання в ЗНЗ" чинним законодавством не передбачений.

Перелік засобів навчання та обладнання для забезпечення викладання предмета "Захист України" закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 26.06.2024 № 919 "Про затвердження Зміни до таблиці 1 Типового переліку засобів навчання та обладнання для забезпечення викладання предмета "Захист України" закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти".

Враховуючи інформацію, наведену в листі Міністерства освіти і науки України від 17.06.2025 № 1/12650-25, надання грифів "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" та "Схвалено для використання в освітньому процесі" передбачено виключно для електронного підручника чи електронного навчального посібника, а не для електронного освітнього ресурсу (ЕОР з хімії).

Слід зазначити, що Замовник закуповує, зокрема, Комплект навчального обладнання для кабінету хімії, у зв'язку з чим наведені вище вимоги Документації не узгоджуються з нормами чинного законодавства.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, у яких є в наявності гриф МОН "РЕКОМЕНДОВАНО" або "СХВАЛЕНО" на ЕОР з хімії, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Ужгородський ліцей ім. Т.Г. Шевченка Ужгородської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 22110048) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Комплекти обладнання для навчальних кабінетів хімії, географії та stem-лабораторії", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-09-03-011025-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Скарга на дискримінаційні вимоги тендерної документації Замовника