Рішення АМКУ · 2025

Поточний ремонт навчально - виробничої лабораторії

Рішення органу оскарження № 12138-р/пк-пз від 06.08.2025 за скаргою UA-2025-07-21-007103-a.a1

Скаргу задоволено Замовник повідомив про виконання рішення 11.08.2025
Замовник
Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства Міносвіти і науки України · ЄДРПОУ 05408295 · м. Київ
Скаржник
ТОВ "ГРАНЕЛЬ" · 38808393
Закупівля
UA-2025-07-21-007103-a · Відкриті торги з особливостями · Послуги
Очікувана вартість
750 000,00 грн
Код ДК 021
45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт
Скарга на
Умови закупівлі
Що оскаржували
Кваліфікаційні критерії учасників
Чого просив скаржник
Змінити тендерну документацію
Що зобов'язав АМКУ
Змінити тендерну документацію
Теми скарги
Електронний підпис (КЕП, УЕП)Аналогічний договір (досвід)Технічні вимоги та «еквівалент»Дискримінаційні вимоги
Дати
скаргу подано 26.07.2025 · прийнято до розгляду 29.07.2025 · розгляд 06.08.2025 · рішення 06.08.2025 (11 дн. від подання)
Плата за скаргу
2 250,00 грн
Дії замовника
Рішення №12138 від 06 серпня 2025 року виконано в повному обсязі.
Документи органу оскарження
рішення від 29.07.2025 № 11702.pdf (29.07.2025)
Інформація про резолютивну частину рішення від 06.08.2025 № 12138.pdf (07.08.2025)
рішення від 06.08.2025 № 12138.pdf (11.08.2025)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 12138-р/пк-пз від 06.08.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЕЛЬ" (код ЄДРПОУ: 38808393) від 26 липня 2025 № UA-2025-07-21-007103-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 29.07.2025 № 11702-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що Замовник одночасно вимагає від учасників чинні сертифікати ISO 45001, 9001, 14001 та 37001, видані лише органом, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ) за сферою "Будівництво", і додає вимогу надати первинний/повторний звіт аудитора. Такий "пакет" виходить далеко за межі того, що реально потрібне для виконання договору, і порушує засадничі норми публічних закупівель.

Частина 3 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" дозволяє ставити кваліфікаційні умови лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для якісного виконання договору. Жоден із чотирьох стандартів ISO не є обов’язковим для всіх видів будівельних робіт, а отже вимога одночасно усіх сертифікатів є завищеною та непропорційною Додатково Мінекономіки зазначає, що сертифікація ISO в Україні носить добровільний характер і може коштувати десятки тисяч гривень, а її оформлення триває не менше місяця Законодавство не зобов’язує користуватися саме сертифікатами, виданими органами, акредитованими НААУ. Це прямо відзначає практика Антимонопольного комітету: дискримінаційною є саме вимога "виданий виключно акредитованим органом НААУ", бо вона викидає з ринку іноземні та інші компетентні сертифікаційні структури Більше того, Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" запроваджує принцип добровільності акредитації — держава не може змусити бізнес звертатися лише до "своїх" ООВ.

Перелік НААУ показує, що стандарт ISO 37001 ("Протидія корупції") охоплюють лише поодинокі органи сертифікації; прикладом є запис 80123 у реєстрі, де ISO 37001 згадано разом із кількома екологічними та якісними стандартами Вимога "ISO 37001 + сфера "Будівництво" фактично зводить потенційних учасників до кількох підприємств, що прямо суперечить принципу добросовісної конкуренції (ст. 5 Закону).

Замовник просить не лише сертифікат, а й повний звіт аудитора. Такі документи містять конфіденційні бізнес‑процеси й персональні дані працівників, не передбачені законодавством для підтвердження кваліфікації. Частина 11 статті 26 Закону забороняє вимагати від учасників непередбачені законом папери; їх ненадання не може бути підставою для відхилення Оформлення кожного сертифіката коштує від 30 000 ₴ і займає щонайменше місяць — стаття Prozorro‑Інфобоксу прямо попереджає, що численні ISO‑вимоги створюють фінансові бар’єри й призводять до оскаржень, як доказ додаєтьбся У воєнний час, коли строки торгів суттєво скорочені (постанова КМУ № 1178), встигнути зібрати такий пакет документів практично нереально.

Вимога надати усі чотири сертифікати ISO (45001, 9001, 14001, 37001) від органу НААУ "Будівництво" разом із аудит‑звітами:

-не підтверджує об’єктивної необхідності (ч. 3 ст. 16 Закону);

-порушує принципи недискримінації та пропорційності (ст. 5, ст. 22);

- обмежує конкуренцію через дефіцит органів, акредитованих на ISO 37001 у будівництві;

-суперечить усталеній практиці АМКУ.

Скаржник просить вилучити вимогу або замінити її на формулювання "наявність будь‑якої системи менеджменту якості/безпеки/екології або еквівалентної підтверджувальної довідки", залишивши можливість учасникам підтверджувати компетентність іншими прийнятними доказами.

Встановлення надмірних вимог щодо наявності сертифікатів ISO та сертифікованого аудитора є неправомірним та створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі.

Згідно з договірною інформацією, наданою ТОВ "Центр оцінки відповідності "ФАКТУМ", вартість сертифікації за стандартом систему управління охороною здоров’я та безпекою праці становить 25 000 грн. Таким чином, в умовах оголошеної закупівлі отримати такий сертифікат до кінцевого строку подання тендерних пропозицій — неможливо.

Вимога про надання сертифіката не лише технічно неможлива для виконання у встановлений строк, але й втручається у внутрішню господарську діяльність суб’єкта господарювання. Вона фактично вимагає перебудови організаційної структури підприємства, впровадження нової системи менеджменту, внутрішнього контролю та звітності, що не має жодного відношення до предмета закупівлі.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, договірну ціну на надання Послуг з сертифікації та оцінки відповідності систем менеджменту від 08.04.2024 № 431/і.

Замовник зазначає, що вважає вимогу про надання чинних сертифікатів на системи управління ISO 45001, ISO 9001, ISO 14001 та ISO 37001, виданих акредитованим в Україні органом сертифікації зі сферою "Будівництво", правомірною, обґрунтованою предметом закупівлі та такою, що відповідає принципу пропорційності.

Стаття 16 Закону дозволяє встановлювати кваліфікаційні критерії щодо наявності у учасника достатніх людських, технічних і управлінських ресурсів для якісного й безпечного виконання робіт. Сертифіковані системи управління — це документально підтверджена модель таких ресурсів і практик. Вимоги до систем управління охороною праці, якістю, довкіллям і протидією корупції є взаємопов’язаними та прямо стосуються робіт на об’єктах освіти класу наслідків СС2, де безпека дітей, мінімізація будівельного пилу та хімічних викидів, належний контроль якості та запобігання корупційним ризикам мають критичне значення.

Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (ст. 14) та Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (ст. 11) встановлюють, що достовірність сертифікатів підтверджується тільки тоді, коли їх видає орган, акредитований НААУ у необхідній сфері. Вимога надати атестат акредитації разом із додатком "Будівництво" виключає ризик фіктивних або "крос‑акредитованих" сертифікатів, які не охоплюють саме будівельні процеси. Таким чином, Замовник гарантує об’єктивність оцінки системи управління та захищає бюджетні кошти від неякісного виконання робіт.

ДСТУ ISO 9001:2018 (система управління якістю):

Для забезпечення належної якості будівельних робіт та послуг у сфері освіти, Замовник обґрунтовано вимагає підтвердження впровадженої системи управління якістю, яка унеможливлює випадковість, брак і невідповідність.

Це відповідає ст. 5¹ та 16 Закону, вимогам щодо локалізації (для закупівель понад 200 тис. грн) та є підтвердженням системного підходу до управління процесами, що прямо впливає на результат для об’єкта СС2.

ДСТУ ISO 45001:2019 (охорона праці та безпека):

Роботи на об’єктах освіти містять підвищений соціальний ризик. ISO 45001:2019 гарантує, що виконавець має впроваджені політики і процеси щодо захисту життя і здоров’я працівників, третіх осіб, зниження виробничого травматизму.

Відповідає вимогам статті 13 Закону України "Про охорону праці", ст. 16 Закону "Про публічні закупівлі", ДБН А.3.2-2:2009.

ДСТУ ISO 14001:2015 (екологічне управління):

Діяльність із ремонту та будівництва впливає на навколишнє середовище (викиди, відходи, використання матеріалів тощо), особливо на об’єктах масового перебування дітей.

Сертифікація за ISO 14001 гарантує дотримання екологічних норм та відповідальність за екологічну безпеку, що прямо співпадає із сучасною державною політикою у сфері захисту довкілля.

ДСТУ ISO 37001:2018 (протидія корупції):

В умовах воєнного стану, підвищеної уваги до цільового використання бюджетних коштів, імплементація антикорупційної системи управління (ISO 37001:2018) демонструє прозорість і доброчесність виконавця, що захищає інтереси держави й суспільства.

Згідно із Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (ст. 3, 12), лише акредитовані НААУ органи можуть здійснювати сертифікацію з відповідних стандартів у профільних сферах. Вимога про підтвердження сфери акредитації — "Будівництво" — унеможливлює маніпуляції й забезпечує відповідність саме специфіці виконання будівельних робіт.

ДСТУ ISO 45001:2019 імплементує європейську Директиву 89/391/EEC щодо безпечних та здорових умов праці; ДСТУ ISO 14001:2015 інтегрує екологічні вимоги Регламенту (ЄС) № 1221/2009;

ДСТУ ISO 9001:2018

випливає зі стандартів серії EN ISO 9000; ДСТУ ISO 37001:2018 узгоджується з практиками Конвенції ООН проти корупції. Наявність усіх чотирьох систем управління демонструє, що учасник впровадив комплексний підхід до ризик‑менеджменту, що особливо важливо на об’єктах державних чи комунальних закладів освіти, де будь‑яка помилка може призвести до загроз життю, здоров’ю та репутаційним втратам.

На сайті НААУ станом на липень 2025 р. зареєстровано понад 20 органів сертифікації зі сферою "Будівництво", тому доступ до послуги сертифікації є відкритим, а строк її отримання (90‑120 днів) дозволяє будь‑якому учаснику заздалегідь підготуватися до участі. Вартість сертифікації, згідно з ринковими тарифами, становить ≤ 1 % середньої вартості будівельного контракту класу СС2 і не створює штучних фінансових бар’єрів.

Скаржник у своїй скарзі не довів факту неможливості отримання відповідних сертифікатів ISO (у тому числі за стандартами 9001, 45001, 14001, 37001), а також не надав жодних об’єктивних доказів щодо відсутності в Україні органів, які мають право видавати такі сертифікати у сфері "Будівництво".

Окрім того, із відкритих даних реєстру НААУ випливає, що органи сертифікації з правом сертифікації систем управління якістю (ISO 9001), систем охорони праці (ISO 45001), систем екологічного управління (ISO 14001) та антикорупційних систем (ISO 37001) функціонують у більшості великих міст України. Ці органи пропонують послуги з сертифікації не лише для великих компаній, а й для малих і середніх підприємств.

Отримання сертифікатів можливе як для нових, так і для вже існуючих підприємств, за умови відповідності їх систем управління вимогам відповідних стандартів.

Вимога Замовника щодо надання учасниками чинного сертифіката на систему управління якістю відповідно до ДСТУ ISO 9001:2018, виданого органом сертифікації, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ) із зазначенням сфери акредитації "Будівництво", є обґрунтованою, законною та такою, що безпосередньо відповідає чинним нормативним актам України у сфері публічних закупівель.

Згідно з частиною першою статті 5¹ Закону України "Про публічні закупівлі", у разі здійснення закупівлі товарів, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, замовник зобов'язаний перевіряти дотримання вимог щодо локалізації виробництва відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У більшості випадків підтвердження відповідності продукції чи послуг вимогам локалізації здійснюється саме на підставі сертифікатів, оформлених відповідно до національних стандартів України, зокрема ДСТУ ISO 9001:2018. Вимога сертифіката 9001 у сфері "Будівництво" — це не лише додатковий бар’єр, а й виконання прямого обов’язку щодо підтвердження якості та походження робіт/послуг згідно з чинними нормами.

Вимога про те, щоб сертифікат був виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ саме у сфері "Будівництво", випливає з положень Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (стаття 3, 12). Це дозволяє уникнути фіктивної або формальної сертифікації, коли сертифікати видають організації, які не мають відповідної галузевої компетенції. Лише наявність у органу сертифікації атестата та додатка із зазначенням сфери "Будівництво" гарантує, що оцінка проведена відповідно до специфіки даної галузі.

Оскільки предметом закупівлі є будівельні роботи (поточний ремонт) у закладі освіти (клас наслідків СС2), особливо важливо забезпечити системний підхід до якості та контроль на кожному етапі. Сертифікат ISO 9001:2018 у сфері "Будівництво" підтверджує, що всі процеси організації – від управління до виконання робіт – відповідають вимогам міжнародних та національних стандартів, що суттєво мінімізує ризики неякісного виконання робіт та захищає інтереси замовника.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 8 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:

Учасник повинен надати в складі пропозиції:

- Скан-копія чинного сертифікату на систему управління охороною здоров'я та безпекою праці згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікац ї. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: "Будівництво";

- Скан-копія чинного сертифікату на систему управління якістю згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: "Будівництво";

- Скан-копія чинного сертифікату на систему екологічного управління згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: "Будівництво";

- Скан-копія чинного сертифікату на систему управління щодо протидії корупції згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 37001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації.

Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим Скаржник не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 8 Документації, Замовник зазначає:

"Скан-копія оригіналу Дозволу або декларації Державної служби України з питань охорони праці на проведення робіт підвищеної небезпеки, по наступних видах робіт:

роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);

застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;

Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками".

Скаржник не погоджується з встановленням вимоги:

- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

- нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);

- застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;

Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками.

Встановлення вимоги про надання скан-копій оригіналу дозволу або декларації Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки щодо вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів, нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок і шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій, а також застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів не відповідає змісту та обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. Законодавство України чітко розмежовує поняття поточного ремонту, який відповідно до п. 3.4 ДБН А.2.23:2014 є комплексом робіт, спрямованих на підтримання експлуатаційної придатності будівель та споруд без зміни основних конструктивних рішень чи функціонального призначення об'єкта. Для виконання поточного ремонту обов’язковість наявності ліцензії на будівництво не передбачена, що прямо випливає з положень Порядку ліцензування господарської діяльності з будівництва, затвердженого постановою КМУ від 30.03.2016 № 256, де чітко зазначено, що ліцензія потрібна виключно для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту, а не для поточного ремонту.

Крім того, дефектний акт, який є основою для закупівлі, не містить жодної позиції щодо використання матеріалів чи виконання робіт, які можуть бути віднесені до робіт підвищеної небезпеки у розумінні Переліку робіт підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Мінсоцполітики України № 923 від 23.06.2017. Наприклад, обробка поверхонь здійснюється водоемульсійними, поліівінілацетатними сумішами та штукатурними розчинами, які не підпадають під категорію небезпечних хімічних речовин, використання яких потребує спеціального дозволу, як це встановлено для нітрофарб, розчинників І-ІІ класу небезпеки тощо. Також у дефектному акті відсутні посилання на застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик або інших матеріалів, робота з якими дійсно відноситься до робіт підвищеної небезпеки.

Щодо вантажно-розвантажувальних робіт, у дефектному акті передбачене лише навантаження і перевезення сміття, що є стандартною логістичною операцією при ремонті і, за відсутності застосування спеціальних вантажопідіймальних машин, не відноситься до робіт підвищеної небезпеки згідно з чинним законодавством. Якщо ж передбачено лише ручне навантаження та транспортування сміття або застосування звичайної автотехніки, така діяльність не потребує дозволу Держпраці. Таким чином, вимога про надання дозвільних документів для робіт, які фактично не будуть виконуватись у межах закупівлі, є надмірною, такою, що не виправдана законодавчо, і створює штучні перепони для участі у процедурі закупівлі.

Фактичний склад робіт за дефектним актом не передбачає робіт підвищеної небезпеки.

У дефектному акті (додані скріншоти) зазначено лише ручне навантаження сміття (поз. 37) і його перевезення автотранспортом (поз. 38 39); застосування кранів, навантажувачів чи інших підйомних механізмів відсутнє.

Покриття стін передбачено водоемульсійними (полівінілацетатними) фарбами та клеєвими шпаклівками (поз. 26, 28). Нітрофарби, полімерні епоксидні композиції, азбестові або бітумні матеріали в перелік не включені.

Отже, жоден із перелічених у вимозі "небезпечних" процесів фактично не виконується.

Постанова КМУ № 256 від 30.03.2016, яка встановлювала порядок ліцензування будівництва об’єктів із середніми (СС2) наслідками, втратила чинність 18.03.2020.

Відповідно ліцензії СС2 після цієї дати не видаються і не поновлюються, а вимога їх подати законодавство України.

Замовник може вимагати документи лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для належного виконання договору. Якщо предмет закупівлі – поточний ремонт навчальної лабораторії (невеликі обсяги, внутрішні роботи), – вимога повного пакета дозволів і ліцензій, що стосуються зовсім інших (не замовлених) процесів, є завищеною й дискримінує малі та середні компанії.

Замовник зазначає, що установив вимогу надати скан‑копію дозволу (або декларації) Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також чинну ліцензію на будівництво об’єктів зі середнім класом наслідків СС2, виходячи з прямої дії імперативних норм законодавства та специфіки предмета закупівлі. Закон України "Про охорону праці" в статті 21 передбачає, що роботодавець може розпочати виконання робіт підвищеної небезпеки лише після одержання відповідного дозволу або подання декларації відповідності матеріально‑технічної бази вимогам охорони праці.

Перелік таких робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26 жовтня 2011 року;

серед них – роботи на висоті понад 1,3 м, вантажно‑розвантажувальні операції із застосуванням машин, нанесення лакофарбових матеріалів на основі нітросполук і полімерів, а також використання скловати, бітумних мастик і азбестовмісних виробів. Всі зазначені технології безпосередньо передбачені у локальному кошторисі, що додається до тендерної документації, тому їх легальне виконання неможливе без дозволу Держпраці; відтак вимога Замовника є не дискримінаційним бар’єром, а реалізацією державного технічного регулювання у сфері безпеки праці.

Крім того, стаття 16 Закону надає Замовнику право вимагати наявності ліцензій і дозволів, якщо це виправдано характером робіт. Виконання будівельних робіт на об’єкті за класом наслідків СС2 підлягає ліцензуванню згідно з Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та постановою Кабінету Міністрів України № 1136 від 27 грудня 2022 року "Деякі питання ліцензування господарської діяльності у будівництві". Ліцензійні умови, затверджені наказом Мінінфраструктури та Мінрегіону № 281/136 від 18 липня 2023 року, передбачають, що суб’єкт, який виконує роботи на об’єктах СС2, повинен мати у штаті атестований технічний персонал і підтвердити це чинним дозволом на небезпечні роботи. Відсутність ліцензії є підставою для зупинення будівництва державними органами нагляду та накладення штрафів за статтею 96‑1 КУпАП, що створює ризик зриву виконання договору та нецільового використання бюджетних коштів.

Закон України "Про охорону праці" (ст. 13, 21) зобов’язує роботодавця отримати дозвіл Держпраці або подати декларацію на виконання робіт підвищеної небезпеки (у тому числі робіт на висоті, із застосуванням вантажопідіймальних механізмів, з небезпечними матеріалами тощо). Декларування або дозвіл є обов’язковими для забезпечення законності та безпеки таких робіт, навіть якщо вони здійснюються у межах поточного ремонту, якщо за змістом проектної чи дефектної документації можуть бути застосовані відповідні технології або матеріали.

Об’єкт ремонту — навчально-виробнича лабораторія освітнього закладу — належить до класу наслідків СС2. Для об’єктів СС2 чинне законодавство (Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" ст. 31, Наказ Мінрегіону № 21 від 27.01.2017, ДБН В.1.2-14:2018) встановлює підвищені вимоги до безпеки, контролю та кваліфікації підрядників. Хоча поточний ремонт не підпадає під обов’язкове ліцензування, Замовник має право вимагати від учасника надання ліцензії у разі, якщо обсяг, склад або технологія робіт, а також клас об’єкта підвищують ризики для життя, здоров’я і безпеки осіб (особливо, якщо є ймовірність виникнення робіт підвищеної небезпеки чи залучення спецтехніки).

У випадку, коли навіть у поточному ремонті можуть виконуватись роботи, які теоретично підпадають під визначення робіт підвищеної небезпеки, наявність відповідних дозвільних документів (дозволу/декларації) є додатковою гарантією безпеки та належної якості послуг. Це підтверджується постановою КМУ № 1107 від 26.10.2011 (Порядок видачі дозволів; Перелік робіт підвищеної небезпеки), де передбачено необхідність дозволу на роботи з використанням вантажопідіймальних механізмів, роботи на висоті, з небезпечними матеріалами (азбест, нітрофарби, мастики тощо).

Дефектний акт, що додається до тендерної документації, хоча й фіксує обсяг робіт як поточний ремонт, проте не виключає ймовірності застосування окремих технологічних процесів (наприклад, використання лакофарбових покриттів, робіт на висоті понад 1,3 метра, вантажно-розвантажувальних операцій). Таким чином, замовник діє на випередження та враховує реальний ризик виникнення робіт підвищеної небезпеки у ході реалізації проекту.

ДБН А.3.2-2:2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" передбачає, що всі учасники робіт на об’єктах соціальної інфраструктури (заклади освіти, охорони здоров’я) мають забезпечувати безумовне виконання норм охорони праці, а замовник зобов’язаний перевірити це ще на етапі допуску до робіт. Відсутність дозвільних документів у підрядника створює ризики адміністративної та кримінальної відповідальності у разі нещасного випадку або аварії.

Особливу увагу слід звернути на той факт, що роботи здійснюються у навчальному закладі. Це обумовлює обов’язок замовника забезпечити максимальні стандарти безпеки й якості для учасників освітнього процесу, персоналу й сторонніх осіб. Принцип превентивності — виправданий і рекомендований Міністерством освіти та Мінрегіоном, а також відповідає статті 13 Закону "Про охорону праці".

Вимога надати дозвільні документи Держпраці на роботи підвищеної небезпеки та ліцензію на будівництво об’єктів СС2 є законною, обґрунтованою та пропорційною меті закупівлі, враховуючи реальний обсяг, клас наслідків об’єкта (СС2), специфіку проведення робіт у закладі освіти й суспільний інтерес до забезпечення максимальної якості й безпеки.

Поточний ремонт не звільняє підрядника від обов’язку дотримання норм охорони праці, а Замовника — від обов’язку контролювати ці питання на етапі допуску учасників до закупівлі.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 8 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:

Учасник повинен надати в складі пропозиції:

- Скан-копія оригіналу Дозволу або декларація Державної служби України з питань охорони праці на проведення робіт підвищеної небезпеки, по наступних видах робіт, зокрема:

- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

- нанесення лакофарбових покрить, грунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);

- застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових бакелітових матеріалів;

- скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарська діяльність з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) наслідками.

2.1. Щодо Дозволу або декларації Державної служби України з питань охорони праці на проведення робіт підвищеної небезпеки.

Документація містить дефектний акт з переліком найменувань робіт та витрат.

Слід зазначити, що дефектним актом не передбачено вантажно-розвантажувальні роботи саме за допомогою машин і механізмів, нанесення лакофарбових покрить, грунтовок та шпаклівок на основі саме нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо), застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових бакелітових матеріалів.

За таких умов, вимога Замовника щодо надання Дозволу або декларація Державної служби України з питань охорони праці на проведення зазначених вище робіт підвищеної небезпеки не узгоджується з предметом закупівлі.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть надати Дозвіл або декларацію Державної служби України з питань охорони праці на проведення зазначених вище робіт підвищеної небезпеки, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2.2. Щодо ліцензії на провадження господарська діяльність з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) наслідками.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 "Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками" затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 "Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками)" втратила чинність.

Відповідно до Пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану" постановлено, що:

1) у період воєнного стану декларація про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що надає право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності/виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2, подається суб’єктами господарювання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг та має містити відомості згідно з додатком 1.

Додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 містить перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану, зокрема:

- Виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками - вид документа, який дає право на провадження господарської діяльності: дозвіл на виконання будівельних робіт.

Враховуючи наведене, Замовник не довів необхідність встановлення наведеної вище умови Документації у період воєнного стану.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати саме ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) наслідками.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що відповідно до вимог Документації вимагається в складі пропозиції надати посвідчення та протоколи навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства учасника надаються для підтвердження можливості створення комісії з перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємства (не менше 3-х осіб, обов'язково працевлаштовані за основним місцем роботи або за сумісництвом) а саме надати підтверджуючі документи щодо проходження навчання з:

Скан-копію оригіналу витягу з протоколу та посвідчення з перевірки знань правил охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 Навчання з питань охорони праці (Закони і нормативно-правові акти з охорони праці, електробезпеки, пожежної безпеки, санітарного та гігієнічного забезпечення, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасного випадку (Загальний курс з охорони праці); НПАОП 45.2-7.03-17 "Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках"; НПАОП 0.00-1.75-15 "Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт"; НПАОП 0.00-1.81-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском"; НПАОП 0.00-1.7113 "Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями"; НПАОП 0.001.15-07 "Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті"; Навчання та перевірка знань на IV групу допуску з електробезпеки до та понад 1000 В відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" (ПБЕЕС), "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕЕС), "Правила улаштування електроустановок" (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів" (ПЕЕЗ); НПАОП 45.2-7.02-12 "Система стандартів безпеки праці. Основні положення. Організація навчання" (ДСБ А.3.2-12).

Встановлення вимоги про обов’язкове надання посвідчень та протоколів навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства, а також документів щодо проходження цільових навчань з електробезпеки, роботи під тиском, роботи на висоті, експлуатації електроустановок тощо, не відповідає ані суті, ані обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. В дефектному акті зазначені переважно роботи, пов’язані з очищенням, штукатуренням, фарбуванням, демонтажем плінтусів, облаштуванням покриття, прибиранням сміття та іншими типовими ремонтними операціями. Для їх виконання не передбачено використання обладнання, що працює під тиском, проведення складних електромонтажних робіт із високовольтним устаткуванням, спеціальних вантажно-розвантажувальних операцій чи виконання робіт на значній висоті.

Законодавство України, зокрема ст. 5 Закону України "Про охорону праці" та Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), передбачає, що таке навчання має здійснюватись стосовно специфіки діяльності підприємства та реальних ризиків для працівників, а не як формальна вимога для будь-якої господарської операції. Для типового поточного ремонту, що не включає перелічені у вимогах роботи з підвищеною небезпекою, законодавство не встановлює обов’язку створювати комісію для перевірки знань з охорони праці керівного складу саме в обсягах, зазначених у тендерній документації.

Крім того, вимога щодо наявності посвідчень і протоколів за нормативно-правовими актами, що стосуються спеціалізованих робіт — як-от вантажно-розвантажувальні операції за допомогою машин і механізмів, експлуатація обладнання під тиском, електробезпека понад 1000 В — є невиправданою для поточного ремонту, оскільки такі роботи взагалі не передбачені у дефектному акті і не будуть виконуватися в рамках цієї закупівлі.

Запровадження таких надмірних вимог обмежує коло потенційних учасників, суперечить принципу пропорційності та недискримінації та створює штучні бар’єри для конкурентів без реальної необхідності.

Чинне законодавство України у сфері охорони праці не встановлює обов’язку проходження цільового навчання та перевірки знань саме керівним складом підприємства у визначених обсягах для участі у закупівлях на поточний ремонт. Закон "Про охорону праці" та підзаконні нормативно-правові акти регламентують навчання з питань охорони праці у розрізі специфіки робіт та потенційних виробничих ризиків, а не як загальну умову для всіх категорій персоналу чи для всіх типів робіт. Вимога щодо обов’язкової наявності у керівництва посвідчень і протоколів навчання з вузькоспеціалізованих питань не передбачена законом для поточних ремонтних робіт і створює необґрунтовані обмеження участі. Це, по суті, надає перевагу лише окремим підприємствам, які мають у штаті чи залучили керівників із спеціальною підготовкою за даними напрямами, що є дискримінацією щодо інших учасників ринку.

Вимога Замовника надати у складі пропозиції посвідчення та протоколи навчання з охорони праці за повним переліком НПАОП, у тому числі з IV групи допуску з електробезпеки, є необґрунтованою та дискримінаційною. Зміст дефектного акту щодо поточного ремонту навчально-виробничої лабораторії свідчить про виконання простих ремонтних робіт, таких як фарбування водоемульсійними сумішами, локальний ремонт штукатурки, заповнення швів, ручне прибирання та вивезення сміття автотранспортом. У переліку відсутні роботи з обладнанням під тиском, електромонтажні роботи чи обслуговування електроустановок понад 1000 В, застосування нітрофарб, епоксидів, азбесту, бітумних мастик, а також роботи на висоті понад 1,3 м поза межами пересувних підмостей. Отже, жоден із спеціалізованих курсів, які вимагає Замовник, не є об’єктивно потрібним для виконання саме цього обсягу робіт.

Щодо робіт підвищеної небезпеки, постанова КМУ № 1107 (Перелік робіт підвищеної небезпеки) вимагає дозвіл чи спеціальне навчання лише тоді, коли дійсно виконується конкретний вид такої роботи. Дефектний акт не містить жодної з робіт, перелічених у пункті 20 (механізовані вантажно-розвантажувальні операції) чи пункті 3 (роботи на висоті з підвищеним ризиком), тому вимога про курси під ці пункти є безпідставною.

Окремі нормативи, на які посилається Замовник (наприклад, НПАОП 45.2-7.03-17 щодо тимчасових будівельних майданчиків та НПАОП 45.2-7.02-12 щодо організації навчання), застосовуються для великих будівництв із численними підрядниками і жодним чином не стосуються поточного косметичного ремонту.

Крім того, надання значної кількості посвідчень про вузькоспеціальні курси створює фінансовий та часовий бар’єр для малого і середнього бізнесу, штучно обмежуючи конкуренцію та порушуючи принципи відкритості, закріплені у статті 5 Закону.

З огляду на наведене, предмет закупівлі обмежується простими малярними та штукатурними роботами, для виконання яких не потрібні спеціалізовані курси чи допуски IV групи з електробезпеки. Вимога про їх обов’язкове надання суперечить як частині 3 статті 16, так і частині 11 статті 26 Закону, порушує принципи добросовісної конкуренції та пропорційності, і тому є дискримінаційною. Враховуючи реальну специфіку робіт, доцільно залишити у вимогах лише підтвердження загального інструктажу з охорони праці одного відповідального працівника (або еквівалентний доказ), чого буде цілком достатньо для поточного ремонту.

Замовник зазначає, що вимога надати посвідчення й витяги з протоколів перевірки знань з питань охорони праці для щонайменше трьох працівників керівного складу підприємства є правомірною, безпосередньо випливає із законодавчих обов’язків роботодавця та пропорційно пов’язана з характером закупівлі — виконанням будівельних робіт (реконструкція освітнього об’єкта класу наслідків СС2).

Перш за все, статті 13 та 18 Закону України "Про охорону праці" покладають на роботодавця обов’язок організувати навчання і періодичну перевірку знань посадових осіб з охорони праці, а також створити постійно діючу комісію з перевірки знань, до складу якої входять не менше трьох осіб, що пройшли відповідне навчання. Детальний порядок утворення такої комісії та перелік документів, які підтверджують компетентність її членів, установлено Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00‑4.12‑05). Пункт 5.4 цього Положення прямо вимагає, щоб члени комісії мали чинні посвідчення і протоколи перевірки знань не пізніше трирічного строку.

З огляду на предмет закупівлі — роботи у діючому навчальному закладі — роботодавець зобов’язаний виконувати низку спеціалізованих правил безпеки:

НПАОП 45.2‑7.03‑17

(мінімальні вимоги на тимчасових будмайданчиках), НПАОП 0.00‑1.15‑07 (роботи на висоті), НПАОП 0.00‑1.75‑15 (вантажно‑розвантажувальні роботи), НПАОП 0.00‑1.81‑18 (обладнання під тиском), а також підвищені вимоги електробезпеки до IV групи допуску відповідно до НПАОП 40.1‑1.21‑98 і супутніх нормативів. Без підтверджених знань цих нормативів робітники не можуть бути допущені до роботи, а відсутність належної комісії позбавляє підрядника права самостійно інструктувати та атестувати персонал у процесі виконання робіт. Відтак вимога тендерної документації фактично відображає мінімальний набір документів, необхідних для законного допуску працівників до будівництва.

Вимога надати чинні посвідчення та витяги з протоколів перевірки знань щонайменше трьох членів комісії з охорони праці не лише випливає з базових положень Закону України "Про охорону праці", а й кореспондує з іншими нормативними актами, які прямо або опосередковано регулюють безпечне виконання будівельних робіт. По‑перше, стаття 21 Кодексу цивільного захисту України покладає на керівників робіт підвищеної небезпеки обов’язок упроваджувати превентивні заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям; фактичне виконання цього обов’язку можливе лише за умови наявності підготовлених фахівців, які мають підтверджені знання вимог охорони праці та цивільного захисту. По‑друге, стаття 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" визначає, що роботодавець зобов’язаний створити безпечні умови праці й проводити інструктаж та навчання персоналу, інакше витрати Фонду соціального страхування у разі нещасного випадку можуть бути відшкодовані за рахунок самого роботодавця; отже, перевірка кваліфікації керівного складу ще на етапі закупівлі захищає й бюджетні кошти, і учасників освітнього процесу.

Додатковим підтвердженням легітимності вимоги слугує стаття 11 Закону України "Про основи містобудування", яка зобов’язує учасників будівництва дотримуватися норм техногенної та пожежної безпеки, а стаття 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" прямо покладає на виконавця робіт обов’язок забезпечити охорону праці на об’єкті.

Відповідно до пункту 4.4 ДБН А.3.2‑2:2009 саме керівний персонал підрядника організовує первинний та повторний інструктаж, а також контроль за дотриманням заходів безпеки; без належної фахової підготовки таких осіб виконати припис ДБН неможливо.

Наказом Мінсоцполітики № 449 від 15.11.2018 затверджено "Порядок видачі посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці", який зобов’язує роботодавців зберігати оригінали протоколів та посвідчень і надавати їх контролюючим органам. Відтак вимога Замовника надати скан‑копії цих документів є логічним продовженням обов’язку, вже встановленого галузевим регулятором. Окремо підкреслюємо, що Державна служба України з питань праці у своїх листах‑роз’ясненнях № 40‑12/1/4.5‑Г‑327‑17 від 17.04.2017 та № 40‑11/1/4.2‑Г‑150‑21 від 02.03.2021 наголошує: члени комісій з перевірки знань не можуть здійснювати навчання без дійсних посвідчень, а відсутність таких документів є підставою для призупинення робіт і накладення штрафів за статтею 165‑4 КУпАП.

Вимога також узгоджується з європейською Директивою 92/57/EEC про мінімальні вимоги з безпеки і гігієни на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, імплементованою в Україні через НПАОП 45.2‑7.03‑17; для належного виконання директивних приписів підрядник повинен мати компетентних осіб, здатних оцінювати ризики і проводити внутрішнє навчання персоналу.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 8 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:

2. Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

В складі пропозиції надати посвідчення та протоколи навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства учасника надаються для підтвердження можливості створення комісії з перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємства (не менше 3-х осіб, обов'язково працевлаштованих за основним місцем роботи або за сумісництвом) а саме - надати підтверджуючі документи щодо проходження навчання з:

Скан-копію оригіналу витягу з протоколу та посвідчення з перевірки знань правил охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 Навчання з питань охорони праці (Закони нормативноправові акти з охорони праці, електробезпеки, пожежно безпеки, санітарного та гігієнічного забезпечення, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасного випадку (Загальний курс з охорони праці);

НПАОП 45.2-7.03-17 "Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках"; НПАОП 0.00-1.75-15 "Правила охорони праці під час вантажнорозвантажувальних робіт"; i НПАОП 0.00-1.31-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском"; НПАОП 0.00-1.71-13 "Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями"; НПАОП 0.00-1.15-07 "Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті"; Навчання та перевірка знань на IV групу допуску з електробезпеки до та понад 1000 В відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" (ПБЕЕС), "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕЕС), "Правила улаштування електроустановок" (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів" (ПЕЕЗ); НПАОП 45.2-7.02-12 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві" (ДБН А.3.2-2-2009).

Відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 № 15:

3.9. Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісією з перевірки знань з питань охорони праці (далі - комісія) підприємства, склад якої затверджується наказом (розпорядженням) роботодавця. Головою комісії призначається керівник підприємства або його заступник, до службових обов'язків яких входить організація роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівник відповідного підрозділу чи його заступник.

До складу комісії підприємства входять спеціалісти служби охорони праці, представники юридичної, виробничих, технічних служб, представник профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці. До складу комісії підприємства можуть залучатися страхові експерти з охорони праці відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - Фонд) та викладачі охорони праці, які проводили навчання.

Комісія вважається правочинною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб.

Слід зазначити, що відповідно до типового порядку не передбачено вимог, що до складу комісії мають входити не менше 3-х працівників саме керівного складу підприємства.

Крім того, відповідно до дефектного акту передбачено вичерпний перелік найменування робіт і витрат.

Замовником не зазначено, виконання яких робіт дефектного акту потребує навчання з НПАОП 45.2-7.03-17 "Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках", НПАОП 0.00-1.31-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском", НПАОП 0.00-1.15-07 "Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті"; Навчання та перевірка знань на IV групу допуску з електробезпеки до та понад 1000 В відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" (ПБЕЕС), "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕЕС), "Правила улаштування електроустановок" (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів" (ПЕЕЗ).

Враховуючи наведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть надати саме щодо не менше 3-х осіб керівного складу підприємства витяг з протоколу та посвідчення з перевірки знань з НПАОП 45.2-7.03-17 "Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках", НПАОП 0.00-1.31-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском", НПАОП 0.00-1.15-07 "Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті"; Навчання та перевірка знань на IV групу допуску з електробезпеки до та понад 1000 В відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" (ПБЕЕС), "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕЕС), "Правила улаштування електроустановок" (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів" (ПЕЕЗ), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4. Скаржником 27.07.2025 завантажено файли "Скарга на умови ТД Кінцева редакція.pdf", "Скарга на умови ТД Кінцева редакція.doc", відповідно до яких Скаржник повідомляє про встановлення дискримінаційних вимог в частині вимог до інженера з охорони праці.

У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 59 Особливостей скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.

Відповідно до абзацу першого пункту 60 Особливостей якщо до тендерної документації замовником вносилися зміни, після закінчення встановленого для подання скарг строку, передбаченого абзацом першим пункту 59 цих особливостей, положення тендерної документації, до яких зміни не вносилися, не підлягають оскарженню.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовник встановив кінцевим строком для подання тендерних пропозицій 30.07.2025.

За таких умов, скарги щодо положень Документації могли подаватись не пізніше, ніж за три дні до 30.07.2025.

Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, Скарга, наведена у файлах "Скарга на умови ТД Кінцева редакція.pdf", "Скарга на умови ТД Кінцева редакція.doc" подана 27.07.2025.

Враховуючи викладене, Скарга в цій частині не відповідає вимогам пунктів 59 та 60 Особливостей.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду, зокрема, у разі, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей.

Відповідно до вимог пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 60 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.

Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства Міносвіти і науки України (код ЄДРПОУ: 05408295) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Поточний ремонт навчально - виробничої лабораторії", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-07-21-007103-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Сергій БУРЗАК

Скарга

СКАРГА на дискримінаційні вимоги Замовника ( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)

ПУНКТ 1. Відповідно до ст.4-5 Додатку 8 Тендерної документації, Замовник зазначає: · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Змінити тендерну документацію. ПРОШУ: 1. Прийняти скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - вимоги Додатку 8 Тендерної документації. Додатки: 1. Тендерна документація із додатками. 2. Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк; 3. Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк; 4. Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах. 5. Рішення від 30.12.2024 № 20852 – 6 аркушах. 6. Договірна ціна Фактум. 7. Дефектний акт процедури закупівлі. 8. Документи Скаржника: аналогічний досвід, наявний дозвіл, протоколи про навчання. Всі документи знаходяться у відкритому доступі за посиланням закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/ua-2025-07-21-007103-a З повагою, Директор КЕП В.І.НЕЛІН

ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, ДІЇ ЗАМОВНИКА, ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЩО ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

ПУНКТ 1.

Відповідно до ст.4-5 Додатку 8 Тендерної документації, Замовник зазначає:

«Учасник повинен надати в складі пропозиції:

Скан-копія чинного сертифікату на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;

Скан-копія чинного сертифікату на систему управління якістю згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;

Скан-копія чинного сертифікату на систему екологічного управління згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;

Скан-копія чинного сертифікату на систему управління щодо протидії корупції згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 37001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»..»

Скаржник не погоджується з встановленням вимоги:

Замовник одночасно вимагає від учасників чинні сертифікати ISO 45001, 9001, 14001 та 37001, видані лише органом, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ) за сферою «Будівництво», і додає вимогу надати первинний/повторний звіт аудитора. Такий «пакет» виходить далеко за межі того, що реально потрібне для виконання договору, і порушує засадничі норми публічних закупівель.

Частина 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє ставити кваліфікаційні умови лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для якісного виконання договору. Жоден із чотирьох стандартів ISO не є обов’язковим для всіх видів будівельних робіт, а отже вимога одночасно усіх сертифікатів є завищеною та непропорційною 

Додатково Мінекономіки зазначає, що сертифікація ISO в Україні носить добровільний характер і може коштувати десятки тисяч гривень, а її оформлення триває не менше місяця 

Законодавство не зобов’язує користуватися саме сертифікатами, виданими органами, акредитованими НААУ. Це прямо відзначає практика Антимонопольного комітету: дискримінаційною є саме вимога «виданий виключно акредитованим органом НААУ», бо вона викидає з ринку іноземні та інші компетентні сертифікаційні структури 

Більше того, Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» запроваджує принцип добровільності акредитації — держава не може змусити бізнес звертатися лише до «своїх» ООВ.

Перелік НААУ показує, що стандарт ISO 37001 («Протидія корупції») охоплюють лише поодинокі органи сертифікації; прикладом є запис 80123 у реєстрі, де ISO 37001 згадано разом із кількома екологічними та якісними стандартами 

Вимога «ISO 37001 + сфера “Будівництво”» фактично зводить потенційних учасників до кількох підприємств, що прямо суперечить принципу добросовісної конкуренції (ст. 5 Закону).

Замовник просить не лише сертифікат, а й повний звіт аудитора. Такі документи містять конфіденційні бізнес‑процеси й персональні дані працівників, не передбачені законодавством для підтвердження кваліфікації. Частина 11 статті 26 Закону забороняє вимагати від учасників непередбачені законом папери; їх ненадання не може бути підставою для відхилення 

Колегія АМКУ неодноразово визнавала подібні ISO‑обмеження дискримінаційними: рішення № 8809‑р/пк‑пз: вимога одночасно ISO 45001 і OHSAS 18001 порушує ст. 5 і ст. 22 Закону; рішення № 11323‑р/пк‑пз та № 9206‑р/пк‑пз: сертифікати, прив’язані до конкретного КВЕД чи вузької сфери, звужують коло учасників ; рішення № 5706‑р/пк‑пз (10.04.2025): замовник не довів критичну потребу саме в ДСТУ ISO 9001:2015, тож вимогу визнано дискримінаційною.

Оформлення кожного сертифіката коштує від 30 000 ₴ і займає щонайменше місяць — стаття Prozorro‑Інфобоксу прямо попереджає, що численні ISO‑вимоги створюють фінансові бар’єри й призводять до оскаржень, як доказ додаєтьбся

У воєнний час, коли строки торгів суттєво скорочені (постанова КМУ № 1178), встигнути зібрати такий пакет документів практично нереально.

Вимога надати усі чотири сертифікати ISO (45001, 9001, 14001, 37001) від органу НААУ «Будівництво» разом із аудит‑звітами:

-не підтверджує об’єктивної необхідності (ч. 3 ст. 16 Закону);

-порушує принципи недискримінації та пропорційності (ст. 5, ст. 22);

- обмежує конкуренцію через дефіцит органів, акредитованих на ISO 37001 у будівництві;

-суперечить усталеній практиці АМКУ.

Просимо вилучити вимогу або замінити її на формулювання «наявність будь‑якої системи менеджменту якості/безпеки/екології або еквівалентної підтверджувальної довідки», залишивши можливість учасникам підтверджувати компетентність іншими прийнятними доказами.

Встановлення надмірних вимог щодо наявності сертифікатів ISO та сертифікованого аудитора є неправомірним та створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі. Учасники мають право звернутися до замовника з вимогою усунути порушення або подати скаргу до органу оскарження відповідно до встановленого порядку.

Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.

Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» не є обов’язковим за законодавством для підприємств, їх відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.

Таким чином Скаржник має документи на підтвердження можливості здійснення робіт, проте Скаржник не має наведених сертифікатів, що по суті не стосується предмету закупівлі, а лише створює обмеження для інших учасників, і які не можливо впровадити за 1 робочий день після впровадження змін.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 2 робочих днів подачі тендерних пропозиції після внесення змін, на підтвердженення надається комерційна пропозиція потенційної компанії що здійснює сертифікації.

Згідно з договірною інформацією, наданою ТОВ «Центр оцінки відповідності «ФАКТУМ», вартість сертифікації за стандартом систему управління охороною здоров’я та безпекою праці становить 25 000 грн. Таким чином, в умовах оголошеної закупівлі отримати такий сертифікат до кінцевого строку подання тендерних пропозицій — неможливо.

Вимога про надання сертифіката не лише технічно неможлива для виконання у встановлений строк, але й втручається у внутрішню господарську діяльність суб’єкта господарювання. Вона фактично вимагає перебудови організаційної структури підприємства, впровадження нової системи менеджменту, внутрішнього контролю та звітності, що не має жодного відношення до предмета закупівлі.

Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та заборона незаконного втручання органів влади у господарську діяльність. Стаття 44 цього ж Кодексу визначає, що підприємництво здійснюється на основі самостійного вибору видів діяльності, постачальників, структури управління та витрат.

Сертифікати за стандартами наведених систем не стосується якості робіт або товарів, не характеризує їх технічні параметри та не гарантує належне виконання умов договору. Вимога про його наявність є дискримінаційною, оскільки ставить у нерівне становище учасників, які не мають подібного сертифіката лише через сферу своєї господарської діяльності.

Як доказ :

- надається Постанова КМУ №1278 від 05.12.2023 року, Закон та Особливості.

- Рішеннь АМКУ щодо ISO («Сертифікація ISO: практика органу оскарження»; у тексті – рішення № 8809 р/пк пз, № 11323 р/пк пз, № 9206 р/пк пз) – https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya

- RAU (Retailers.ua) – аналітика «Погляд АМКУ на вимоги сертифіката ISO 9001» з розбором рішення № 5706 р/пк пз від 10.04.2025 – https://rau.ua/advertising-experience-uk/pogljad-amku/

- Цінова пропозиція ТОВ «Центр оцінки відповідності «ФАКТУМ»;

- аналогічні рішення органу оскарження.

Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог в тендерній документації.

Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.

Пункт 2.

Відповідно сторінки 5 Додатку 8 «ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ , Замовник зазначає:

«Скан-копія оригіналу Дозволу або декларації Державної служби України з питань охорони праці на проведення робіт підвищеної небезпеки, по наступних видах робіт:

роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);

застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;

Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками.»

Скаржник не погоджується з встановленням вимоги:

- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);

застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;

Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками.»

Замовник не врахував вимоги законодавства України та встановив незаконні вимоги із наступного:

Встановлення вимоги про надання скан-копій оригіналу дозволу або декларації Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки щодо вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів, нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок і шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій, а також застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів не відповідає змісту та обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. Законодавство України чітко розмежовує поняття поточного ремонту, який відповідно до п. 3.4 ДБН А.2.2-3:2014 є комплексом робіт, спрямованих на підтримання експлуатаційної придатності будівель та споруд без зміни основних конструктивних рішень чи функціонального призначення об'єкта. Для виконання поточного ремонту обов’язковість наявності ліцензії на будівництво не передбачена, що прямо випливає з положень Порядку ліцензування господарської діяльності з будівництва, затвердженого постановою КМУ від 30.03.2016 № 256, де чітко зазначено, що ліцензія потрібна виключно для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту, а не для поточного ремонту.

Крім того, дефектний акт, який є основою для закупівлі, не містить жодної позиції щодо використання матеріалів чи виконання робіт, які можуть бути віднесені до робіт підвищеної небезпеки у розумінні Переліку робіт підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Мінсоцполітики України № 923 від 23.06.2017. Наприклад, обробка поверхонь здійснюється водоемульсійними, поліівінілацетатними сумішами та штукатурними розчинами, які не підпадають під категорію небезпечних хімічних речовин, використання яких потребує спеціального дозволу, як це встановлено для нітрофарб, розчинників І-ІІ класу небезпеки тощо. Також у дефектному акті відсутні посилання на застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик або інших матеріалів, робота з якими дійсно відноситься до робіт підвищеної небезпеки.

Щодо вантажно-розвантажувальних робіт, у дефектному акті передбачене лише навантаження і перевезення сміття, що є стандартною логістичною операцією при ремонті і, за відсутності застосування спеціальних вантажопідіймальних машин, не відноситься до робіт підвищеної небезпеки згідно з чинним законодавством. Якщо ж передбачено лише ручне навантаження та транспортування сміття або застосування звичайної автотехніки, така діяльність не потребує дозволу Держпраці. Таким чином, вимога про надання дозвільних документів для робіт, які фактично не будуть виконуватись у межах закупівлі, є надмірною, такою, що не виправдана законодавчо, і створює штучні перепони для участі у процедурі закупівлі.

Варто звернути увагу, що встановлення вимог щодо надання дозвільних документів і ліцензій, які не відповідають предмету закупівлі і не ґрунтуються на об’єктивній необхідності, суперечить принципу пропорційності, визначеному статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, вимоги щодо кваліфікації учасників повинні відповідати реальному обсягу та специфіці робіт, а не містити надлишкові бар’єри, які обмежують конкуренцію. Це підтверджується й роз’ясненнями Мінекономіки України (Методичні рекомендації щодо розроблення тендерної документації, пп. 3-4 розділу ІІІ), які забороняють вимагати документи, не передбачені чинним законодавством, або не обумовлені предметом закупівлі. Практика Антимонопольного комітету України також неодноразово визнавала такі вимоги дискримінаційними, зобов’язуючи замовників їх скасувати.

Фактичний склад робіт за дефектним актом не передбачає робіт підвищеної небезпеки

У дефектному акті (додані скріншоти) зазначено лише ручне навантаження сміття (поз. 37) і його перевезення автотранспортом (поз. 38 39); застосування кранів, навантажувачів чи інших підйомних механізмів відсутнє.

Покриття стін передбачено водоемульсійними (полівінілацетатними) фарбами та клеєвими шпаклівками (поз. 26, 28). Нітрофарби, полімерні епоксидні композиції, азбестові або бітумні матеріали в перелік не включені.

Отже, жоден із перелічених у вимозі «небезпечних» процесів фактично не виконується.

Пункт 20 Переліку робіт підвищеної небезпеки (постанова КМУ № 1107) вимагає дозволу лише для механізованих вантажно розвантажувальних операцій («вантажно розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів») – ручні роботи під дію постанови не підпадають. ИПС ЛИГА:ЗАКОН

Нанесення водних фарб, цементних шпаклівок і монтаж м’яких утеплювачів без азбесту не входять у Перелік робіт підвищеної небезпеки. Дозвіл Держпраці потрібен тільки при використанні легкозаймистих розчинників, вибухонебезпечних полімерних смол чи азбесту. Дані матеріали відсутні у дефектному акті, тому вимога дозволу є безпідставною.

Постанова КМУ № 256 від 30.03.2016, яка встановлювала порядок ліцензування будівництва об’єктів із середніми (СС2) наслідками, втратила чинність 18.03.2020. Відповідно ліцензії СС2 після цієї дати не видаються і не поновлюються, а вимога їх подати порушує ч. 3 ст. 16 Закону «Про публічні закупівлі». Законодавство України

Замовник може вимагати документи лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для належного виконання договору. Якщо предмет закупівлі – поточний ремонт навчальної лабораторії (невеликі обсяги, внутрішні роботи), – вимога повного пакета дозволів і ліцензій, що стосуються зовсім інших (не замовлених) процесів, є завищеною й дискримінує малі та середні компанії.

Колегія неодноразово визнавала подібні ситуації порушенням: рішення № 8809 р/пк пз та № 11323 р/пк пз скасовували вимоги про дозволи Держпраці, коли в дефектних відомостях не було відповідних робіт; комітет підкреслює необхідність зв’язку між конкретним видом робіт і дозволом.

Отже, враховуючи наведене, вимога Замовника про надання дозволу Держпраці на роботи підвищеної небезпеки та ліцензії на будівництво для об’єкта з класом наслідків CC2 у даному випадку є дискримінаційною та такою, що порушує чинне законодавство України, оскільки не має під собою об’єктивної, нормативно визначеної підстави й не відповідає фактичному переліку робіт, визначених у дефектному акті поточного ремонту.

Дозвіл Держпраці потрібен лише для механізованих вантажно розвантажувальних операцій і робіт з токсичними/вибухонебезпечними матеріалами; таких робіт у дефектному акті немає.

Вимоги Замовника порушують ч. 3 ст. 16 та принципи ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі», створюють необґрунтовані бар’єри й мають бути вилучені або приведені у відповідність до фактичного переліку робіт.

Як докази на підтвердження позиції скаржника у даній ситуації доцільно додати такі документи та матеріали:

До скарги додається дефектний акт закупівлі, який містить вичерпний перелік передбачених робіт і підтверджує, що закупівля стосується саме поточного ремонту, а не нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту. Саме дефектний акт фіксує відсутність у переліку робіт використання матеріалів чи технологій, що підлягають спеціальному дозволу відповідно до чинного законодавства, зокрема, робіт із застосуванням нітрофарб, небезпечних полімерних композицій, скловати, шлаковати, азбесту, мастик, а також виконання вантажно-розвантажувальних операцій із залученням спеціальних машин і механізмів.

Додатково як правову підставу подаються норми чинного законодавства — це положення ДБН А.2.2-3:2014, які визначають суть поточного ремонту, пункти Порядку ліцензування господарської діяльності з будівництва (постанова КМУ № 256), що встановлюють відсутність обов’язковості ліцензування для поточного ремонту, а також Перелік робіт підвищеної небезпеки (наказ Мінсоцполітики № 923), де наведено вичерпний перелік робіт, для яких дійсно необхідний дозвіл Держпраці.

Крім того, скаржник має право додати копії власних дозвільних документів, які наявні і є достатніми для провадження господарської діяльності з поточного ремонту відповідно до вимог законодавства. Додатково можна надати довідку про виконання аналогічних договорів з іншими замовниками на аналогічні роботи (поточний ремонт), що підтверджує наявність у скаржника відповідного досвіду та практики здійснення саме такого виду робіт без отримання надлишкових, необґрунтованих дозвільних документів.

Як доказ додаються:

1. Закон України «Про публічні закупівлі», ст. 5, ч. 3 ст. 16 – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text

2. Постанова КМУ № 1107 від 26.10.2011 (Порядок видачі дозволів; Перелік робіт підвищеної небезпеки, п. 20) – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF

3. Колекція рішень АМКУ щодо дискримінаційних дозвільних вимог – огляд «Сертифікація/дозволи: практика органу оскарження» – https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya

4. дефектний акт із переліком робіт,

5. виписки/копії з відповідних нормативно-правових актів,

6. дозвільні документи Скаржника та довідку про досвід виконання аналогічних договорів, аналогічний договір щодо поточного ремонут.

Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог в тендерній документації.

Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.

Пункт 3.

Відповідно до пункту 3 Додатку 8 ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ , Замовник зазначає:

«В складі пропозиції надати посвідчення та протоколи навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства учасника надаються для підтвердження можливості створення комісії з перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємства (не менше 3-х осіб, обов'язково працевлаштовані за основним місцем роботи або за сумісництвом) а саме надати підтверджуючі документи щодо проходження навчання з:

Скан-копію оригіналу витягу з протоколу та посвідчення з перевірки знань правил охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 Навчання з питань охорони праці (Закони і нормативно-правові акти з охорони праці, електробезпеки, пожежної безпеки, санітарного та гігієнічного забезпечення, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасного випадку (Загальний курс з охорони праці); НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках»; НПАОП 0.00-1.75-15 «Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт»; НПАОП 0.00-1.81-18 «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском»; НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями»; НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті»; Навчання та перевірка знань на IV групу допуску з електробезпеки до та понад 1000 В відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ПБЕЕС), «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЕЕС), «Правила улаштування електроустановок» (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів» (ПЕЕЗ); НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Основні положення. Організація навчання» (ДСБ А.3.2-12)..»

Вважаємо, що ці вимоги(що по суті пов’язанні та дублюють зміст) є дискримінаційною та не відповідає принципам рівного доступу до участі в публічних закупівлях із наступних обставин:

Встановлення вимоги про обов’язкове надання посвідчень та протоколів навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства, а також документів щодо проходження цільових навчань з електробезпеки, роботи під тиском, роботи на висоті, експлуатації електроустановок тощо, не відповідає ані суті, ані обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. В дефектному акті зазначені переважно роботи, пов’язані з очищенням, штукатуренням, фарбуванням, демонтажем плінтусів, облаштуванням покриття, прибиранням сміття та іншими типовими ремонтними операціями. Для їх виконання не передбачено використання обладнання, що працює під тиском, проведення складних електромонтажних робіт із високовольтним устаткуванням, спеціальних вантажно-розвантажувальних операцій чи виконання робіт на значній висоті.

Законодавство України, зокрема ст. 5 Закону України «Про охорону праці» та Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), передбачає, що таке навчання має здійснюватись стосовно специфіки діяльності підприємства та реальних ризиків для працівників, а не як формальна вимога для будь-якої господарської операції. Для типового поточного ремонту, що не включає перелічені у вимогах роботи з підвищеною небезпекою, законодавство не встановлює обов’язку створювати комісію для перевірки знань з охорони праці керівного складу саме в обсягах, зазначених у тендерній документації.

Крім того, вимога щодо наявності посвідчень і протоколів за нормативно-правовими актами, що стосуються спеціалізованих робіт — як-от вантажно-розвантажувальні операції за допомогою машин і механізмів, експлуатація обладнання під тиском, електробезпека понад 1000 В — є невиправданою для поточного ремонту, оскільки такі роботи взагалі не передбачені у дефектному акті і не будуть виконуватися в рамках цієї закупівлі. Запровадження таких надмірних вимог обмежує коло потенційних учасників, суперечить принципу пропорційності та недискримінації (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі») та створює штучні бар’єри для конкурентів без реальної необхідності.

Більше того, практика Антимонопольного комітету України та рекомендації Мінекономіки (зокрема, щодо недопущення надмірних і не обґрунтованих додаткових вимог у тендерній документації) також свідчать про незаконність таких вимог. Тому обов’язковість надання документів щодо проходження спеціалізованого навчання керівним складом учасника не має правових підстав у контексті закупівлі поточного ремонту, а відтак є неправомірною та дискримінаційною щодо учасників.

Варто окремо наголосити, що чинне законодавство України у сфері охорони праці не встановлює обов’язку проходження цільового навчання та перевірки знань саме керівним складом підприємства у визначених обсягах для участі у закупівлях на поточний ремонт. Закон «Про охорону праці» та підзаконні нормативно-правові акти регламентують навчання з питань охорони праці у розрізі специфіки робіт та потенційних виробничих ризиків, а не як загальну умову для всіх категорій персоналу чи для всіх типів робіт. Вимога щодо обов’язкової наявності у керівництва посвідчень і протоколів навчання з вузькоспеціалізованих питань не передбачена законом для поточних ремонтних робіт і створює необґрунтовані обмеження участі. Це, по суті, надає перевагу лише окремим підприємствам, які мають у штаті чи залучили керівників із спеціальною підготовкою за даними напрямами, що є дискримінацією щодо інших учасників ринку.

Вимога Замовника надати у складі пропозиції посвідчення та протоколи навчання з охорони праці за повним переліком НПАОП, у тому числі з IV групи допуску з електробезпеки, є необґрунтованою та дискримінаційною. Зміст дефектного акту щодо поточного ремонту навчально-виробничої лабораторії свідчить про виконання простих ремонтних робіт, таких як фарбування водоемульсійними сумішами, локальний ремонт штукатурки, заповнення швів, ручне прибирання та вивезення сміття автотранспортом. У переліку відсутні роботи з обладнанням під тиском, електромонтажні роботи чи обслуговування електроустановок понад 1000 В, застосування нітрофарб, епоксидів, азбесту, бітумних мастик, а також роботи на висоті понад 1,3 м поза межами пересувних підмостей. Отже, жоден із спеціалізованих курсів, які вимагає Замовник, не є об’єктивно потрібним для виконання саме цього обсягу робіт.

Частина 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що кваліфікаційні умови повинні відповідати лише тому обсягу, який необхідний для якісного виконання договору. Завищений перелік навчань і вимога щонайменше трьох членів комісії порушують принцип пропорційності, закріплений у законодавстві.

Щодо робіт підвищеної небезпеки, постанова КМУ № 1107 (Перелік робіт підвищеної небезпеки) вимагає дозвіл чи спеціальне навчання лише тоді, коли дійсно виконується конкретний вид такої роботи. Дефектний акт не містить жодної з робіт, перелічених у пункті 20 (механізовані вантажно-розвантажувальні операції) чи пункті 3 (роботи на висоті з підвищеним ризиком), тому вимога про курси під ці пункти є безпідставною.

Окремі нормативи, на які посилається Замовник (наприклад, НПАОП 45.2-7.03-17 щодо тимчасових будівельних майданчиків та НПАОП 45.2-7.02-12 щодо організації навчання), застосовуються для великих будівництв із численними підрядниками і жодним чином не стосуються поточного косметичного ремонту.

Крім того, надання значної кількості посвідчень про вузькоспеціальні курси створює фінансовий та часовий бар’єр для малого і середнього бізнесу, штучно обмежуючи конкуренцію та порушуючи принципи відкритості, закріплені у статті 5 Закону.

З огляду на наведене, предмет закупівлі обмежується простими малярними та штукатурними роботами, для виконання яких не потрібні спеціалізовані курси чи допуски IV групи з електробезпеки. Вимога про їх обов’язкове надання суперечить як частині 3 статті 16, так і частині 11 статті 26 Закону «Про публічні закупівлі», порушує принципи добросовісної конкуренції та пропорційності, і тому є дискримінаційною. Враховуючи реальну специфіку робіт, доцільно залишити у вимогах лише підтвердження загального інструктажу з охорони праці одного відповідального працівника (або еквівалентний доказ), чого буде цілком достатньо для поточного ремонту.

Замовник не обґрунтовував необхідність встановлення у Документації наведених вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Тому вимога має бути або змінена (приведена у відповідність до реальної потреби), або вилучена з тендерної документації.

Як доказ додається наступна інформація і документи:

1. Закон України «Про публічні закупівлі» – https://zakon.rada.gov.ua/go/922-19

2. НПАОП 0.00‑4.12‑05 (Типове положення про навчання) – https://zakon.rada.gov.ua/go/z0231-05

3. Постанова КМУ № 1107 від 26.10.2011 (Порядок видачі дозволів; Перелік робіт підвищеної небезпеки) – https://zakon.rada.gov.ua/go/1107-2011-%D0%BF

4. НПАОП 45.2‑7.03‑17 «Мінімальні вимоги… на тимчасових будмайданчиках» – https://zakon.rada.gov.ua/go/z1111-17

5. НПАОП 0.00‑1.15‑07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті» – https://zakon.rada.gov.ua/go/z0573-07

6. Дефектний акт – із процедури закупівлі.

7. Перелік працівників скаржника у формі довідки, аналогічні договори скаржника по предмету закупівлі- поточний ремонт.

Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.

Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».

Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»

Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити або змінити вимоги пунктів Додатку 8 Тендерної документації як таку, що є дискримінаційними із вищенавединих обставин.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.

Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.

Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.

Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання.

З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,

А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.

Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,

Першоджерело

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.