Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 11752-р/пк-пз від 29.07.2025 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМБРИКЕТ" (код ЄДРПОУ: 40351318) від 18 липня 2025 № UA-2025-07-15-009122a.a2 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 22.07.2025 № 11389-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги та інформацію щодо відповідності усім в сукупності вимогам Документації продукції щонайменше двох виробників у вигляді порівняльної таблиці (з посиланням на відповідні пункти підтверджуючих документів) з наданням підтверджуючих документів.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що додатком 2 Документації Замовник встановив вимогу:
"Розміри брикетів: довжина до 8 см, ширина до 6 см, висота до 5см".
Також в додатку 2 Документації встановлено: "Брикети повинні вироблятися виключно з вугілля кам’яного будь-яких марок, або продукту його переробки - шламу вугільного. Не допускається наявність у складі брикетів зв'язуючих речовин або домішок неорганічного походження. Склад брикету повинен бути відображений в ТУ, відповідно до яких виробляється пропонований брикет паливний вугільний, та відповідати даній вимозі щодо складу тощо".
Як вбачається з наведеної вимоги Документації, Замовником передбачаються відповідні розміри з довжини/ширини/висоти брикету, отже, мається на увазі овальна або еліпсоподібна або подушкоподібна форма брикету.
Разом з тим, Скаржник є безпосередньо виробником вугільних брикетів, та має власні ТУ У 19.2-40351318-001:2017 зі змінами №1 від 14.08.2023, відповідно до пункту 3.3.1 яких зазначено, що розмір і форма брикетів визначається конструкцією матричного каналу валкового преса. Форма брикетів пельменеподібна або сочевична, і відповідно дана геометрична форма (кругла циліндрична) має лише 2 розміри, висоту та діаметр.
Розмір брикетів зазначений у таблиці 1, та відображений в ТУ Таблиця 1 діаметр, мм висота, мм примітка. допустимі відхилення розмірів 5мм.
Брикети виробляються з вугілля кам’яного, не містять у складі зв’язуючих речовин або домішок неорганічного походження, та відповідно склад брикету відображений в ТУ, відповідно до яких виробляється пропонований брикет паливний вугільний, і що відповідає іншим вимогам Документації.
Отже, Скаржник має в наявності якісний товар – вугільні брикети, що у тому числі, підтверджується сертифікатом генетичних, технологічних та якісних характеристик № 13.
Скаржник звертає увагу, що національний стандарт, який би встановлював вимоги до "Брикетів паливних вугільних" та відповідно підтверджував правомірність встановлення Замовником оскаржуваних вимог в Документації, відсутній.
Однак, за наведених обставин відповідно до вимог Документації Пропозиція Скаржника може бути відхилена через невідповідність встановленим технічним характеристикам, зокрема, враховуючи розміри брикетів.
Скаржник повідомляє, що вимога додатку 2 Документації щодо розмірів брикетів обмежує учасників, Замовник додатково встановлює такий розмір, як ширина та довжина, що є в цілому логічним, саме відповідно до форм на основі геометричних фігур, таких як овал або еліпс та об’ємної форми, як зазначено вимогами та охарактеризована як "подушкоподібна".
Відповідно до зазначеного Скаржник звертає увагу на найголовніший параметр, а саме той, заради якого використовується брикет, горіння та віддача тепла, очевидно, що брикет сформований з однієї марки вугілля пельменеподібний або сочевицеподібний, або овальний, та будь-якої іншої форми у розмірах в заданих Замовником діапазонах, а головне в одній вазі, буде виділяти однакову кількість тепла.
Отже, встановлення такої вимоги в Документації (а саме – що розміри брикетів:
довжина до 8 см, ширина до 6 см, висота до 5см) не має жодного відношення до чинного законодавства України, зокрема до Закону, Особливостей, відповідно до яких Замовник проводить закупівлю, Скаржник вважає, що наведена вимога штучно звужує коло потенційних учасників та є дискримінаційною, зокрема, по відношенню до Скаржника, та має бути виправлена шляхом внесення відповідних змін до Документації.
Замовник зазначає, що відсутній будь-який національний стандарт, який би встановлював технічні характеристики до брикетів паливних вугільних, які є предметом даної закупівлі, у тому числі, розмір та форма. Відтак, Замовником було визначено необхідні характеристики на підставі власних потреб, технічних характеристик опалювального обладнання (котла), яке використовується, а також наявності пропозицій на ринку даного виду твердого палива, які підтверджені технічними умовами виробників брикетів вугільних паливних.
Замовник звертає увагу, що відповідно до Документації розмір брикетів паливних вугільних, які встановлені у додатку 2 Документації (Розміри брикетів: довжина до 8 см, ширина до 6 см, висота до 5 см) встановлено з урахуванням норм чинного законодавства у сфері публічних закупівель задля уникнення дискримінації та допущення до торгів якнайбільшої кількості постачальників, проте, враховуючи інтереси та право Замовника на закупівлю якісної опалювальної сировини. Саме тому Замовником було встановлено не чіткі характеристики, а обрано формулювання "до".
Для підтвердження вищезазначеного Замовник повідомляє, що надає технічні умови двох різних виробників брикетів паливних вугільних, які містяться у відкритому доступі в системі prozorro та які повністю відповідають вимогам до предмета закупівлі, що встановлені Замовником, у тому числі, в частині розміру, а саме: ТУ У 19.2-40962889003:2020 "Гранули, окатки та брикети паливні на основі вугілля для комунально-побутових потреб" ТОВ "ОПТІМ-ПАЛИВО"; ТУ У 19.2-43951678-001:2022 "Брикети паливні вугільні" ТОВ "ТД "СХІДМАРКЕТ".
На вимогу Комісії Замовник повідомляє, що надає порівняльну таблицю.
Замовник зауважує, що технічні умови щонайменше 2 (двох) різних виробників відповідають встановленим вимогам до предмета закупівлі.
У технічних умовах Скаржника наявні лише два показники - довжина та діаметр.
Щодо розмірів та форми брикетів паливних вугільних пропонованих Скаржником, Замовник пояснює наступне (Геометрія, 7-9 класи, автори: О.С. Істер, А.Г. Мерзляк, В.Б.
Полонський):
"Довжина, ширина, висота лінійні розміри паралелепіпеда або тіла еліпсоподібної форми.
Це ортогональні (взаємно перпендикулярні) паралелепіпеда, та інших тіл, обмежених гранями. характеристики Ці параметри передбачають прямокутну систему координат за гранями. Їх завжди три, і вони взаємно незалежні.
2. Діаметр і висота - параметри тіл обертання.
Використовуються для опису тіл з осьовою симетрією: циліндрів, конусів, сфер тощо.
Ці параметри описують криволінійні поверхні, і діаметр тут -аналог ширини, бо не обмежується гранню.
Діаметр не можна називати "шириною", оскільки ширина – це лінійний відрізок між гранями, а діаметр — між точками на кривій".
Тобто, Скаржник намагається запропонувати вугільний брикет циліндричної форми, що є неприйнятним для Замовника.
Таким чином, встановлені Замовником технічні характеристики предмета закупівлі, зокрема, розміри та форма, не є дискримінаційними.
Отже, вимоги Документації в частині технічних характеристик предмета закупівлі повністю відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема Особливостям.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Документації Пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, зокрема, іншою інформацією та документами, відповідно до вимог цієї тендерної документації та додатків до неї.
Відповідно до пункту 6 розділу 3 Документації вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом третім частини другої статті 22 Закону зазначено в Додатку 2 до цієї тендерної документації.
Додаток 2 Документації містить технічні вимоги до предмета закупівлі та інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Відповідно до додатку 2 Документації Замовник закуповує Брикет паливний вугільний з наступними технічними характеристиками:
Теплота згоряння на робочий стан палива, не менш ккал/кг: 4000 Загальна волога на робочий стан палива, % - не більше ніж: 7 Розміри брикетів: довжина до 8см, ширина до 6см, висота до 5см., Механічна міцність не менш 85%.
Брикети повинні вироблятися виключно з вугілля кам’яного будь-яких марок, або продукту його переробки - шламу вугільного. Не допускається наявність у складі брикетів зв’язуючих речовин або домішок неорганічного походження. Склад брикету повинен бути відображений в ТУ, відповідно до яких виробляється пропонований брикет паливний вугільний, та відповідати даній вимозі щодо складу.
Замовник на розгляд Комісії надав:
- порівняльну таблицю вимог Документації та товарів виробництва TOB "ОПТІМПАЛИВО" та ТОВ "ТД "СХІДМАРКЕТ";
- технічні умови ТУ У 19.2-40963889-003:2020 "ГРАНУЛИ, ОКАТКИ ТА БРИКЕТИ
ПАЛИВНІ НА ОСНОВІ ВУГІЛЛЯ ДЛЯ КОМУНАЛЬНО-ПОБУТОВИХ ПОТРЕБ",
розроблені та затверджені TOB "ОПТІМ-ПАЛИВО";
- технічні умови ТУ У 19.2-43951678-001:2022 "БРИКЕТИ ПАЛИВНІ ВУГІЛЬНІ", розроблені та затверджені TOB "ТД "СХІДМАРКЕТ".
Враховуючи наведене, з урахуванням наданих Замовником матеріалів TOB "ОПТІМ-ПАЛИВО" та ТОВ "ТД "СХІДМАРКЕТ", Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що Документацією також встановлено, що з метою додержання наявних технічних умов виробників, як єдиного нормативного документа, щодо брикету паливного вугільного у відповідності до СОУ КЗПС 74.9-02568182-003:2016 "Технічні умови України. Настанови щодо типової побудови, викладення, оформлення, позначення, прийняття та надання чинності" в частині розділу щодо вимог охорони довкілля, впливу на довкілля, утилізації, а також для підтвердження додержання вимог чинного законодавства щодо виробничої діяльності, а саме - ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23.05.2017 необхідно надати висновок з оцінки впливу на довкілля виробника пропонованої продукції, який повинен мати кожен виробник промислової продукції, а саме - щодо діяльності із виробництва брикету паливного вугільного з приміткою 2 категорія п. 4.3 "Промислове брикетування кам’яного та бурого вугілля", або надати посилання на реєстр висновків з оцінки впливу на довкілля з обов’язковою приміткою 2 категорію п. 4.3 "Промислове брикетування кам’яного та бурого вугілля" з обов’язковим наданням номеру реєстраційної справи відповідно до якої зроблено запис у реєстрі з оцінки впливу на довкілля.
Так як вбачається, Замовником встановлено для усіх учасників необхідність надання:
висновку з оцінки впливу на довкілля, або посилання на реєстр висновків з оцінки впливу на довкілля.
На думку Скаржника, така вимога Документації є дискримінаційною та незаконною, що порушує принципи здійснення закупівель, Конституцію України, чинне законодавство України з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23.05.2017 було введено в дію 18.12.2017 (саме цей закон регламентує видачу висновку з оцінки впливу на довкілля та його необхідність). При цьому, ТОВ "НВП "ПРОМБРИКЕТ" було створено 17.03.2016. Тобто до того, як вказаний вище закон було введено в дію.
Відповідно до частини другої статті 17 Закон України "Про оцінку впливу на довкілля", чітко регламентовано, що дія цього Закону не поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
Пунктом 22 частини другої статті 3 вказаного Закону регламентовано випадок:
"розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України", а також аналогічним є і передбачений пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону, а саме: "розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України".
Скаржником не вчинялись жодні дії, передбачені як пунктом 22 частини другої, так і пунктом 14 частини третьої статті 3 Закон України "Про оцінку впливу на довкілля", Скаржник не підпадає до вищенаведених виключень та не є об’єктом, на який поширюється дія Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Крім того, на сьогодні, і іншими законодавчими, нормативно-правовими актами, стандартами (у тому числі і зазначеним в Документації СОУ КЗПС 74.9-02568182-003:2016 Технічні умови України. Настанови щодо типової побудови, викладення, оформлення, позначення, прийняття та надання чинності) також не регламентовано обов’язкової наявності висновку з оцінки впливу на довкілля у підприємств, що отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", тобто до 18.12.2017.
За таких умов, Скаржник та інші учасники, що отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", не зобов’язані мати вказаний висновок з оцінки впливу на довкілля та/або його отримувати та/або бути внесеним у реєстр висновків з оцінки впливу на довкілля та мати відповідне посилання.
Вимога Замовника, крім того, що є незаконною, є такою, що обмежує коло потенційних учасників, адже виконати вимогу зможе лише учасник, який має висновок з оцінки впливу на довкілля, що внесено до відповідного реєстру.
Крім того, як вбачається з оголошення, Процедура закупівлі оприлюднена 15.07.2025 з кінцевим строком подання Пропозицій 23.07.2025, з яких повних робочих днів лише 5, при цьому, процедура проведення оцінки впливу на довкілля (процедура ОВД) та отримання визначеного Замовником висновку, триває значно довше (як мінімум 25 робочих днів).
Так, процедура ОВД та отримання висновку визначає Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026 (із змінами), та передбачає ряд етапів, у тому числі: подання повідомлення та підготовку (подання) звіту з ОВД; проведення громадського обговорення, аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з ОВД, будь-якої додаткової інформації, надання уповноваженим органом мотивованого висновку з ОВД; врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, внесення його до реєстру тощо.
Скаржник вважає, що Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Замовник зазначає, що описані Скаржником доводи щодо відсутності обов'язку отримувати висновок з оцінки впливу на довкілля, а також зауваження щодо дискримінаційності вимоги є необґрунтованими та надуманими з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає промислове брикетування кам'яного і бурого вугілля (абзац четвертий пункту 4 частини третьої статті 3 Закону).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
1) підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм прямо вбачається, що діяльність по виробництву предмета даної закупівлі брикету паливного вугільного (тобто промислове брикетування кам'яного і бурого вугілля) підлягає обов'язковій оцінці з впливу на довкілля, результатом якого є отримання суб'єктом господарювання, який здійснює таку діяльність, висновку з оцінки впливу на довкілля. Оскільки Скаржник є безпосереднім виробником брикетів вугільних, відповідно отримання ним висновку з оцінки впливу на довкілля є обов'язковим відповідно до Закону.
Разом з цим, Скаржник посилається на частину другу статті 17 Закону, зазначаючи, що на підставі вказаної норми, дія Закону, а отже обов'язок з отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на Скаржника не розповсюджується, оскільки Закон було введено в дію після дати реєстрації юридичної особи Скаржника.
Таке твердження Скаржника хибним та неправдивим, що підтверджується змістом вказаної норми, а також документами, наданими зі скаргою самим Скаржником. Відповідно до частини другої статті 17 Закону, дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
Замовник звертає увагу, що дія Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом. Скаржник не довів та документально не підтвердив, що отримав рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності Законом та не надав таке рішення на розгляд Комісії. Єдине, що документально підтвердив Скаржник - це дата реєстрації юридичної особи Скаржника, яка відбулася до набрання чинності Законом, однак це жодним чином не підтверджує непоширення дії Закону на Скаржника, оскільки виняток встановлено для тих суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності Законом, а не були зареєстровані до набрання чинності Законом.
Крім того, Закону поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, проте наявні обставини, що передбачені пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
Відповідно до пункту 14 частини третьої статті 3 Закону розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, навіть якщо діяльність з промислового брикетування кам'яного і бурого вугілля була розпочата до набрання чинності Законом, проте вже після набрання ним чинності така діяльність отримала зміні, суб'єкт господарювання зобов'язаний отримати висновок з оцінки впливу на довкілля.
Разом зі Скаргою Скаржником надано документ, відповідно до якого здійснюється виробництво брикетів паливних вугільних тобто здійснюється промислове брикетування кам'яного вугілля, а саме ТУ У 19.2-40351318-001:2017 "БРИКЕТИ ВУГІЛЬНІ ПАЛИВНІ" в редакції зміни №1, які набрали чинності 14.08.2023, тобто коли Закон вже набрав законної сили.
Отже, виняток, що передбачений частиною другою статті 17 Закону щодо не поширення його дії на певних суб'єктів господарювання не поширюється на Скаржника, оскільки Скаржником здійснювалися зміни провадження діяльності, на які потрібно було отримувати висновок з оцінки впливу на довкілля відповідно до положень Закону.
Скаржник також посилається на те, що строку на подання Пропозицій недостатньо для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, оскільки отримання висновку триває як мінімум 25 робочих днів. Таке твердження є абсурдним на фоні того, що Скаржник був зобов'язаний отримати висновок ще майже 2 роки тому, проте з причин, не залежних від Замовника, чомусь цього не зробив.
Станом на 2017 рік, коли Скаржник почав діяльність з виробництва вугільних брикетів (початкова редакція ТУ ТУ У 19.2-40351318-001:2017 "БРИКЕТИ ВУГІЛЬНІ ПАЛИВНІ" зареєстрована саме у 2017 році), діяв Закон України "Про екологічну експертизу", який втратив чинність 18.12.2017 у зв'язку з набранням законної сили Закону.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про екологічну експертизу" об'єктами екологічної експертизи проекти законодавчих € та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. Разом з цим, відповідно до статті 40 Закону України "Про екологічну експертизу" позитивний висновок державної екологічної експертизи є дійсним протягом трьох років від дня його видачі. Якщо за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо об'єкта державної екологічної експертизи, то він підлягає новій державній екологічній експертизі. Таким чином, у 2017 році Скаржник був зобов'язаний отримати висновок державної екологічної експертизи на первинну редакцію технічних умов, і такий висновок втратив би чинність у 2020 році, коли вже діяв Закон. Отже, в будь-якому випадку, Скаржник повинен був отримати висновок з оцінки впливу на довкілля.
Враховуючи вищезазначене, а також частину третю статті 22 Замовну, вимога Документації, на думку Замовника, є законною та обґрунтованою.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить технічні вимоги до предмета закупівлі та інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Відповідно до додатку 2 Документації з метою додержання наявних технічних умов виробників, як єдиного нормативного документу, щодо брикету паливного вугільного у відповідності до СОУ КЗПС 74.9-02568182-003:2016 "Технічні умови України. Настанови щодо типової побудови, викладення, оформлення, позначення, прийняття та надання чинності"., в частині розділу щодо вимог охорони довкілля, впливу на довкілля, утилізації, а також для підтвердження додержання вимог чинного законодавства щодо виробничої діяльності, а саме ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23.05.2017р.
необхідно надати висновок з оцінки впливу на довкілля виробника пропонованої продукції, який повинен мати кожен виробник промислової продукції, а саме щодо діяльності із виробництва брикету паливного вугільного з приміткою 2 категорія п.4.3. "Промислове брикетування кам’яного та бурого вугілля", або надати посилання на реєстр висновків з оцінки впливу на довкілля з обов’язковою приміткою 2 категорію п.4.3. "Промислове брикетування кам’яного та бурого вугілля", з обов’язковим наданням номеру реєстраційної справи відповідно до якої зроблено запис у реєстрі з оцінки впливу на довкілля.
Скаржник на розгляд Комісії надав витяг з Єдиного державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "НВП "ПРОМБРИКЕТ", відповідно до якого, зокрема:
Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацию юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - дата запису 17.03.2016, номер запису 12241020000076062.
Відповідно до частини другої статті 3 Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 № 2059-VIII перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема:
4) енергетичну промисловість:
промислове брикетування кам’яного і бурого вугілля.
22) розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 № 2059-VIII друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:
14) розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 17 Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 № 2059-VIII дія цього Закону не поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
Враховуючи вищезазначене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 № 2059VIII та зможуть надати висновок з оцінки впливу на довкілля або посилання на реєстр висновків з оцінки впливу на довкілля, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області (Код ЄДРПОУ: 44000151) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015 код 09110000-3 - Тверде паливо:
Вугілля кам’яне марки Г(Г2) 13-100, Номенклатурна позиція ДК 021:2015 код 09111100-1 – Вугілля; Брикет паливний вугільний, Номенклатурна позиція ДК 021:2015 код 091112208 - Брикетоване вугілля.", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-07-15-009122-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Сергій БУРЗАК Члени Комісії Діана ГОСТЄВА
Скарга
Скарга на дискримінаційні вимоги
Скарга на дискримінаційні вимоги по формі брикету · Інші умови тендерної документації
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов’язати замовника усунути дискримінаційні умови зазначені вище та привести вимоги Оголошення та тендерної документації у відповідність із вимогами законодавства
15.07.2025 р. Замовник оприлюднив Оголошення про закупівлю: UA-2025-07-15-009122-a, процедури закупівлі – відкриті торги (з особливостями), предметом закупівлі зазначено: «ДК 021:2015 код 09110000-3 - Тверде паливо: Вугілля кам’яне марки Г(Г2) 13-100, Номенклатурна позиція ДК 021:2015 код 09111100-1 – Вугілля; Брикет паливний вугільний, Номенклатурна позиція ДК 021:2015 код 09111220-8 - Брикетоване вугілля».
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМБРИКЕТ" (надалі – ТОВ «НВП «ПРОМБРИКЕТ», Скаржник) має намір взяти участь у вказаній закупівлі, однак ознайомившись з тендерною документацією, затвердженої рішенням (протоколом) Уповноваженої особи від 15.07.2025 № 22 (надалі – ТД), було виявлено в ній вимоги, які не відповідають чинному законодавству, обмежують конкуренцію, та не дають можливість українським виробникам, зокрема – Скаржнику, прийняти у ній участь.
Відповідно до пункту 6 Розділу 3 ТД, Замовник зазначає, що вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом третім частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) зазначено в Додатку 2 до цієї тендерної документації.
Згідно з пунктом 3 Розділу 5 ТД встановлено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, у тому числі і у разі, коли: «2) тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, …»
Вважаємо, що Додаток 2 до ТД «ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ» містить дискримінаційні вимоги, що порушують принципи здійснення закупівель, суперечать законодавству України, та порушують наші права на участь в закупівлі з огляду на таке.
1. Так, вказаним Додатком 2 до ТД Замовник встановив вимогу:
«Розміри брикетів: довжина до 8 см, ширина до 6 см, висота до 5см».
Також, у Додатку 2 до ТД встановлено, що «Брикети повинні вироблятися виключно з вугілля кам’яного будь-яких марок, або продукту його переробки - шламу вугільного. Не допускається наявність у складі брикетів зв’язуючих речовин або домішок неорганічного походження. Склад брикету повинен бути відображений в ТУ, відповідно до яких виробляється пропонований брикет паливний вугільний, та відповідати даній вимозі щодо складу тощо.»
Як вбачається з наведеної вимоги ТД, Замовником передбачаються відповідні розміри з довжини/ширини/висоти брикету, а, отже, мається на увазі овальна або еліпсоподібна або подушкоподібна форма брикету.
Разом з тим, Скаржник є безпосередньо виробником вугільних брикетів, та має власне ТУ У 19.2-40351318-001:2017 зі Змінами №1 від 14.08.2023 року, відповідно до п. 3.3.1 яких зазначено, що розмір і форма брикетів визначається конструкцією матричного каналу валкового преса. Форма брикетів пельменеподібна або сочевична, і відповідно дана геометрична форма (кругла циліндрична) має лише 2 розміри, висоту та діаметр.
Розмір брикетів зазначений у таблиці 1, та відображений в ТУ
Таблиця 1
Діаметр, мм Висота, мм
25 25
40 40
60 60
Примітка. Допустимі відхилення розмірів 5мм.
Брикети виробляються з вугілля кам’яного, не містять у складі зв’язуючих речовин або домішок неорганічного походження, та відповідно склад брикету відображений в ТУ, відповідно до яких виробляється пропонований брикет паливний вугільний, і що відповідає іншим вимогам ТД (додатково до скарги додається і паспорт якості).
Отже, Скаржник має в наявності якісний товар – вугільні брикети, що у тому числі підтверджується Сертифікатом генетичних, технологічних та якісних характеристик № 13 (додається).
Звертаємо увагу, що національний стандарт, який би встановлював вимоги до "Брикетів паливних вугільних" та відповідно підтверджував правомірність встановлення Замовником оскаржуваних вимог у ТД, відсутній (вказане підтверджується і відповідними листами, направлених Комісії Антимонопольного Комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді скарги у процедурі UA-2025-06-09-003029-a, рішення № 10034-р/пк-пз від 24.06.2025).
Однак, за наведених обставин, відповідно до вимог ТД пропозиція Скаржника може бути відхилена через невідповідність встановленим технічним характеристикам, зокрема враховуючи розміри брикетів.
Так, вимога Додатку 2 до ТД щодо розмірів брикетів обмежує учасників, Замовник же додатково встановлює такий розмір, як ширина та довжина, що є в цілому логічним, саме відповідно до форм на основі геометричних фігур, таких як овал або еліпс та об’ємної форми, як зазначено вимогами та охарактеризована як «подушкоподібна».
Відповідно до зазначеного, хочемо відразу звернути увагу на найголовніший параметр, а саме той, заради якого використовується брикет, горіння та віддача тепла, очевидно, що брикет сформований з однієї марки вугілля пельменеподібний, або сочевицеподібний, або овальний, та будь якої іншої форми у розмірах в заданих Замовником діапазонах, а головне в одній вазі, буде виділяти однакову кількість тепла.
Отже, встановлення такої вимоги у ТД (а саме що Розміри брикетів: довжина до 8 см, ширина до 6 см, висота до 5см) встановлення такої вимоги у додатку 2 тендерної документації не має жодного відношення до чинного законодавства України, зокрема до Закону, Особливостей, згідно яких Замовник проводить закупівлю, вважаємо, що наведена вимога штучно звужує коло потенційних учасників, та є дискримінаційною зокрема по відношенню до Скаржника, та має бути виправлена шляхом внесення відповідних змін до ТД.
Скарга на дискримінаційні вимоги щодо надання висновоку з оцінки впливу на довкілля виробника пропонованої продукції · Інші умови тендерної документації
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов’язати замовника усунути дискримінаційні умови зазначені вище та привести вимоги Оголошення та тендерної документації у відповідність із вимогами законодавства
2. Крім того, вимогами Додатку 2 до ТД, пунктом 5 ч. 3 Додатку 4 до ТД також встановлено, що Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозицій документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до брикету паливного вугільного, встановленим замовником згідно технічного завдання, у тому числі:
«З метою додержання наявних технічних умов виробників, як єдиного нормативного документу, щодо брикету паливного вугільного у відповідності до СОУ КЗПС 74.9-02568182-003:2016 «Технічні умови України. Настанови щодо типової побудови, викладення, оформлення, позначення, прийняття та надання чинності»., в частині розділу щодо вимог охорони довкілля, впливу на довкілля, утилізації, а також для підтвердження додержання вимог чинного законодавства щодо виробничої діяльності, а саме ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23.05.2017р. необхідно надати висновок з оцінки впливу на довкілля виробника пропонованої продукції, який повинен мати кожен виробник промислової продукції, а саме щодо діяльності із виробництва брикету паливного вугільного з приміткою 2 категорія п.4.3. «Промислове брикетування кам’яного та бурого вугілля», або надати посилання на реєстр висновків з оцінки впливу на довкілля з обов’язковою приміткою 2 категорію п.4.3. «Промислове брикетування кам’яного та бурого вугілля», з обов’язковим наданням номеру реєстраційної справи відповідно до якої зроблено запис у реєстрі з оцінки впливу на довкілля.»
Так, як вбачається, Замовником встановлено для усіх учасників необхідність надання:
висновку з оцінки впливу на довкілля виробника пропонованої продукції, який повинен мати кожен виробник промислової продукції, а саме щодо діяльності із виробництва брикету паливного вугільного з приміткою 2 категорія п.4.3. «Промислове брикетування кам’яного та бурого вугілля», або
посилання на реєстр висновків з оцінки впливу на довкілля з обов’язковою приміткою 2 категорію п.4.3. «Промислове брикетування кам’яного та бурого вугілля», з обов’язковим наданням номеру реєстраційної справи відповідно до якої зроблено запис у реєстрі з оцінки впливу на довкілля»
Така вимога ТД також вважаємо дискримінаційною та незаконною, що порушує принципи здійснення закупівель, Конституції України, чинного законодавства України, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23.05.2017р. було введено в дію 18.12.2017 року (саме цей закон регламентує видачу висновку з оцінки впливу на довкілля та його необхідність). При цьому звертаємо увагу, що ТОВ «НВП «ПРОМБРИКЕТ» було створено 17.03.2016 року. (документальне підтвердження додається). Тобто до того, як вказаний вище закон було введено в дію.
Відповідно до частини 2 ст. 17 Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», чітко регламентовано, що дія цього Закону не поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
Пунктом 22 частини другої ст. 3 вказаного Закону регламентовано випадок: «22) розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України», а також аналогічним є і передбачений пунктом 14 частини третьої ст. 3 цього Закону, а саме випадок:
«14) розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України».
ТОВ «НВП «ПРОМБРИКЕТ» не вчинялись жодні дії передбачені як пунктом 22 частини другої, так і пунктом 14 частини третьої статті 3 Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», Скаржник не підпадає до вищенаведених виключень (документальне підтвердження додається) та не є об’єктом, на який поширюється дія Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Крім того, звертає на себе увагу, що на сьогодні, і іншими законодавчими, нормативно-правовими актами, стандартами (у тому числі і зазначеним у ТД - СОУ КЗПС 74.9-02568182-003:2016 Технічні умови України. Настанови щодо типової побудови, викладення, оформлення, позначення, прийняття та надання чинності), також не регламентовано обов’язкової наявності висновку з оцінки впливу на довкілля у підприємств, що отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», тобто до 18.12.2017 року.
Відповідно до частини 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» регламентовано, що «документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції.
Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції, "не може бути підставою для її відхилення замовником".
За таких умов ТОВ «НВП «ПРОМБРИКЕТ», та інші учасники, що отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», не зобов’язані мати вказаний висновок з оцінки впливу на довкілля та/або його отримувати, та/або бути внесеним у Реєстр висновків з оцінки впливу на довкілля та мати відповідне посилання вказане Замовником у Додатку 2 до ТД.
Вимога Замовника крім того, що є незаконною (у тому числі порушує норми Конституції України) є такою, що обмежує коло потенційних учасників, адже виконати вимогу зможе лише учасник, який має висновок з оцінки впливу на довкілля, що внесено до відповідного реєстру.
Крім того додатково підтверджує дискримінаційність вказаної умови ТД і той факт, що як вбачається з оголошення, процедура закупівлі оприлюднена 15.07.2025 об 15.52 з кінцевим строком подання тендерних пропозицій «23.07.2025 07.00», з яких повних робочих днів лише 5, при цьому процедура проведення оцінки впливу на довкілля (процедура ОВД) та отримання визначеного Замовником висновку, триває значно довше (як мінімум 25 робочих днів, копія документального підтвердження додається).
Так, процедура ОВД та отримання висновку визначає Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №1026 (із змінами), та передбачає ряд етапів, у тому числі: подання повідомлення та підготовку (подання) звіту з ОВД; проведення громадського обговорення, аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з ОВД, будь-якої додаткової інформації, надання уповноваженим органом мотивованого висновку з ОВД; врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, внесення його до реєстру, тощо.
Вважаємо, що оскаржуваною умовою Замовник штучно обмежив коло потенційних учасників лише тими, що мають висновок з оцінки впливу (і містяться у відповідному реєстрі висновків з відповідною приміткою), що є дискримінаційним по відношенню до потенційних учасників закупівлі, у тому числі й до нас, та відповідно має бути виключена зі змісту ТД, шляхом внесення Замовником змін до ТД .
Враховуючи вище викладене, вважаємо, що Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог та формування предмета закупівлі у спосіб, наведений вище, порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також, права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені статтею 5 Закону.
Наявність порушених прав обґрунтовується тим фактом, що Скаржник бажає взяти участь у відповідній процедурі та реально претендує на укладення договору з Замовником у майбутньому, крім того Скаржник є виробником, є реальним учасником відповідного ринку. Проте, через дискримінаційні та незаконні вимоги Замовника до предмету закупівлі, Скаржник не може прийняти участь у закупівлі.