ДК 021:2015 – 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них Крісло офісне в чергову частину; Стілець обідній у чергову частину; Крісло офісне у чергову...

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 10809-р/пк-пз від 09.07.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АМФ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ: 45002047) від 27 червня 2025 № UA-2025-06-24-002429-a.a1 (надалі - Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 30.06.2025 № 10277-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення, відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу, інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1.

Скаржник зазначає, що вимоги додатку 3 Документації щодо надання учасником сертифікатів, протоколів випробувань, висновків державної санітарноепідеміологічної експертизи, які обов’язково повинні бути видані або на учасника закупівлі, або на виробника товару, або на заявника експертизи/випробування, а у разі їх оформлення не на учасника – додатково вимагати дозвіл від виробника чи заявника експертизи/випробування на використання такого документу саме у цих торгах з посиланням на ідентифікатор закупівлі, є незаконними та дискримінаційними.

Скаржник повідомляє, що згідно з частиною 4 статті 5 Закону замовник не має права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників та вимоги, що обмежують конкуренцію; вимога про надання саме документів, виданих на конкретного учасника, виробника або із наданням спеціального дозволу на використання у визначеній закупівлі, прямо суперечить принципу недискримінації учасників та вільної конкуренції.

Скаржник зазначає, що згідно з рішеннями Антимонопольного комітету України (№ 2260-р/пк-пз від 19.11.2021, № 1967-р/пк-пз від 19.10.2021, № 1399-р/пк-пз від 13.08.2021) вимоги щодо надання сертифікатів, протоколів випробувань чи інших підтвердних документів, оформлених саме на учасника або з обмеженням права їх використання іншими суб'єктами господарювання, є дискримінаційними; суть таких рішень полягає у тому, що документи, що підтверджують якість або безпечність продукції, можуть бути видані на виробника, імпортера, дистриб’ютора, або навіть на сам виріб/партію, і їх подання не повинно бути обмежене вимогою щодо імені конкретного учасника чи виробника. Чинне законодавство та практика АМКУ визнають підтвердження відповідності товару шляхом подання копій або оригіналів відповідних документів, незалежно від того, на чиє ім’я (виробника, дилера, імпортера чи іншого суб’єкта) вони оформлені, за умови підтвердження, що такі документи стосуються саме товару, що пропонується до закупівлі.

Скаржник повідомляє, що вимога про надання "дозволу на використання" документу у складі Пропозиції або "посилання на ідентифікатор закупівлі" штучно звужує коло потенційних учасників та створює необґрунтовані бар’єри для участі у Процедурі закупівлі.

Скаржник зазначає, що встановлення у Документації вимог щодо оформлення підтвердних документів виключно на учасника закупівлі, виробника, із дозволом на використання у цій закупівлі або із зазначенням ідентифікатора закупівлі, є дискримінацією учасників, обмеженням конкуренції та порушенням принципів здійснення публічних закупівель; такі вимоги підлягають скасуванню або приведенню у відповідність до законодавства шляхом формулювання можливості подання підтвердних документів, виданих на будь-яку особу, що має законні підстави щодо запропонованого до поставки товару, за умови підтвердження відповідності саме предмету закупівлі.

Стосовно наведеного пункту Скарги Замовник пояснень не надав.

Ознайомившись із зазначеним питанням встановлено наступне.

У додатку 3 Документації в редакції, чинній (від 26.06.2025) на момент подання Скарги, відсутні оскаржувані Скаржником вимоги в частині надання учасником сертифікатів, протоколів випробувань, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, які обов’язково повинні бути видані або на учасника закупівлі, або на виробника товару, або на заявника експертизи/випробування, а у разі їх оформлення не на учасника – додатково вимагати дозвіл від виробника чи заявника експертизи/випробування на використання такого документу саме у цих торгах з посиланням на ідентифікатор закупівлі.

Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, таку інформацію: підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати.

Враховуючи викладене, скарга товариства з обмеженою відповідальністю "АМФ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ: 45002047) від 27 червня 2025 № UA-2025-06-24-002429a.a1 в цій частині не відповідає вимогам частини п'ятої статті 18 Закону [зокрема, не містить посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати].

Відповідно до підпункту 2 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей.

Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.

2.

Скаржник вважає вимогу Замовника щодо надання у складі пропозиції діючого сертифіката відповідності на номенклатурні позиції № 1, 2, 3, 4, виданого уповноваженим органом з акредитацією НААУ, дискримінаційною та такою, що суперечить принципам добросовісної конкуренції та рівного доступу до участі у закупівлях.

Скаржник повідомляє, що отримання сертифіката відповідності, виданого акредитованим органом (НААУ), є тривалим процесом, що передбачає проходження процедури оцінки відповідності, проведення випробувань, підготовку та погодження пакета документів, взаємодію з акредитованими органами, а також отримання власне сертифіката. На практиці, навіть за наявності всієї необхідної документації, отримання сертифіката займає від кількох тижнів до кількох місяців залежно від складності продукції та завантаженості органу. В умовах, коли строк подання тендерних пропозицій становить 7 календарних днів, отримати новий сертифікат відповідності з нуля є фізично неможливо навіть для досвідченого учасника ринку, не кажучи вже про нових учасників.

Скаржник зазначає, що кількість органів, акредитованих НААУ, які мають право видавати відповідні сертифікати на зазначені номенклатурні позиції, є обмеженою, а тому в окремих випадках процедури сертифікації займають ще більше часу через чергу на розгляд заяв та проведення експертиз. Зазначена вимога створює штучні бар’єри для нових учасників та обмежує конкуренцію лише тими компаніями, які вже раніше проходили процедуру сертифікації або мають такий сертифікат, що знаходиться у них на руках.

Скаржник повідомляє, що встановлення у Документації обов’язкової вимоги щодо сертифіката відповідності, який може бути отриманий лише від акредитованого органу з обмеженим часовим ресурсом, не є обґрунтованою потребою замовника, а лише звужує коло потенційних учасників. Така вимога має ознаки дискримінації, оскільки ставить у нерівні умови тих учасників, які ще не мали досвіду сертифікації саме по цій номенклатурі, та тих, хто вже отримав сертифікат у минулі періоди.

Скаржник повідомляє, що на підтвердження відповідності запропонованого товару надає паспорти якості на відповідні номенклатурні позиції, які є належними документами відповідно до чинного законодавства та підтверджують якість і технічні характеристики продукції. Надання паспортів є достатньою та загальноприйнятою практикою у сфері постачання меблів, особливо з урахуванням того, що для цієї категорії товарів законодавством не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів відповідності.

Встановлення вимоги щодо надання саме сертифікатів відповідності є лише бажанням замовника, а не об’єктивною необхідністю чи обов’язковою нормою, що в результаті штучно обмежує коло потенційних учасників і створює дискримінаційні умови. Надання паспортів дозволяє забезпечити конкуренцію, відкритість і рівний доступ для всіх добросовісних постачальників, які здатні підтвердити якість своєї продукції іншими законними документами.

Зокрема, учасник надає до скарги наступні документи: паспорт якості 1 (від 26.06.2025), паспорт якості 2 (від 26.06.2025), договір/додаткова угода аналогічного досвіду, довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт, відгук за аналогічним досвідом, витяг АМФ Україна.

Замовник зазначає, що відповідно до частини 5 статті 23 Закону Замовник має право вимагати підтвердження відповідності товарів технічним та іншим характеристикам шляхом подання маркування, протоколів випробувань, декларацій або сертифікатів, виданих органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації. Таким чином, встановлення Замовником вимоги про надання сертифіката відповідності, виданого акредитованим органом, прямо відповідає нормам чинного законодавства.

Замовник повідомляє, що номенклатурні позиції, що є предметом закупівлі (меблі, які будуть розміщені в службових приміщеннях поліції), мають експлуатуватись у специфічних умовах. Тому Замовник має право вимагати підтвердження не лише їхньої відповідності базовим технічним характеристикам, а й безпечності для здоров’я та довговічності. Сертифікат відповідності, виданий акредитованим органом, є найбільш надійним документом, що підтверджує якість та безпеку продукції.

Замовник повідомляє, що надання лише паспортів якості не є належним підтвердженням відповідності технічним умовам у публічній закупівлі. Паспорт може бути виданий виробником самостійно і не гарантує неупередженого оцінювання. Саме тому, відповідно до законодавства, сертифікат, виданий органом з акредитацією, є належним документом, що підтверджує відповідність продукції обов’язковим вимогам.

Твердження Скаржника про складність і тривалість отримання сертифіката не може вважатися доказом дискримінації. Учасник має подавати документи, що вже є у наявності або оформлені заздалегідь. Практика публічних закупівель передбачає участь виключно тих постачальників, які заздалегідь підготувались до участі та мають підтверджувальні документи щодо продукції, яку вони пропонують.

Вимоги Замовника щодо подання сертифікатів відповідності, є правомірними, оскільки це забезпечує дотримання принципів якості, відкритості та об’єктивності. Крім того, вимоги щодо підтвердження відповідності не можуть виключатися лише через те, що певним учасникам їх складно виконати.

Отже, вимога про надання діючого сертифіката відповідності, виданого органом з акредитацією НААУ, є повністю обґрунтованою, законною, спрямованою на забезпечення належної якості та безпечності товару та не порушує жодного з принципів публічних закупівель. Відсутність такого сертифіката не може бути компенсована іншими документами, які не мають юридичної сили у сфері оцінки відповідності.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Згідно з пунктом 1 розділу 3 Документації тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону.

Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, зокрема, інформацією про технічні вимоги до предмету закупівлі згідно з Додатком 3 Документації.

У додатку 3 Документації Замовником встановлені технічні та якісні характеристики предмета закупівлі.

Згідно з додатком 3 Документації вимоги щодо позицій № 1,2,3,4, зокрема:

"У складі пропозиції надати діючий сертифікат відповідності на номенклатурні позиції № 1, 2, 3, 4, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ".

Предметом закупівлі за позиціями 1-4 є наступні товари:

- Крісло офісне в чергову частину (BOSS KD);

- Стілець обідній у чергову частину (MARCO CHROME);

- Крісло(SAMBA) офісне у чергову частину;

- Стілець офісний(ISO black).

Скаржником не зазначено, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси саме Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі.

Враховуючи наведене, надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3.

Скаржник зазначає, що вимога Замовника щодо надання чинного висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству на тканину меблеву поліпропіленову (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4 є дискримінаційною.

Скаржник зазначає, що З 01.10.2023 в Україні набув чинності Закон "Про систему громадського здоров'я" № 2573-IX, який скасував необхідність отримання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи (СЕС) для виробників та імпортерів нехарчової продукції. Відповідно, вимога щодо надання такого висновку в тендерній документації після цієї дати може вважатися дискримінаційною, оскільки:

— по-перше, неможливо отримати новий висновок СЕС: після 01.10.2023 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів більше не видає такі висновки, що робить їх отримання неможливим для нової продукції;

— по-друге, нерівні умови для учасників: вимога про надання висновку СЕС ставить у невигідне становище учасників, чия продукція була введена в обіг після 01.10.2023, оскільки вони фізично не можуть надати цей документ.

Таким чином, включення вимоги щодо надання висновку СЕС у тендерну документацію після 01.10.2023 може розцінюватися як дискримінаційна умова, що суперечить принципам рівності й недискримінації учасників публічних закупівель.

Встановлена у тендерній документації вимога щодо підтвердження відповідності всього товару низці ДСТУ (ДСТУ ГОСТ 22046:2004, ДСТУ prEN 1729-1:2004, ДСТУ ENV 1729-2:2004, ГОСТ 11016-93, ДСТУ 4414:2005, ДСТУ ГОСТ 16371:2016, ДСТУ ГОСТ 19917:2016 тощо), а також обов’язкової наявності висновку державної санітарноепідеміологічної експертизи, є дискримінаційною та такою, що порушує принципи публічних закупівель, з наступних підстав:

Згідно з частиною другою статті 15 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", застосування стандартів в Україні є добровільним, крім випадків, коли на відповідний товар встановлені обов’язкові вимоги законами, технічними регламентами чи іншими нормативно-правовими актами. На сьогодні в Україні не існує законодавчо затвердженого обов’язку застосовувати саме перелічені у тендерній документації ДСТУ/ГОСТ до меблів для навчальних закладів (зокрема, шкільних парт, стільців тощо). Відповідно, вимога щодо обов’язкової відповідності товару саме цим ДСТУ є незаконною, оскільки штучно обмежує коло потенційних учасників і суперечить положенням частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно із законодавством, у тому числі Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 296 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", державна санітарноепідеміологічна експертиза більше не проводиться як окрема адміністративна послуга, а органи Держпродспоживслужби не видають відповідних висновків для виробів, які не підлягають обов'язковій оцінці відповідності згідно із чинним законодавством. Це підтверджується офіційними роз’ясненнями Держпродспоживслужби, численними рішеннями АМКУ (зокрема, рішення №1485-р/пк-пз від 19.08.2022, № 2031-р/пк-пз від 11.10.2023), а також інформацією з офіційного сайту Держпродспоживслужби.

Скаржник повідомляє, що відповідно до листа МОЗ України № 22.1-22/18925/2-19 від 29.07.2019, видача висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи здійснюється лише на обмежені види продукції, визначені спеціальними нормативними актами, а для шкільних меблів така вимога відсутня. Таким чином, отримати новий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи для меблів або стільців фактично неможливо, а тому нові учасники позбавлені права брати участь у закупівлі.

Антимонопольний комітет України неодноразово наголошував (рішення №1353р/пк-пз від 29.07.2021, №1485-р/пк-пз від 19.08.2022), що вимога про надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію, для якої такі висновки не видаються, або ж видані лише в минулі роки (для інших моделей, виробників, постачальників), є дискримінаційною і обмежує конкуренцію. У рішенні №2031-р/пк-пз від 11.10.2023 АМКУ підкреслив: встановлення вимоги щодо надання документів, отримати які об’єктивно неможливо, суперечить основним принципам закупівель та фактично унеможливлює участь у процедурі нових учасників.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" та позиції АМКУ, не є правомірним обмеження подачі підтвердних документів лише тими, що видані на учасника або на конкретного виробника, адже це не випливає з вимог профільних стандартів чи законодавства, і є надмірним обмеженням конкуренції.

За наявності у тендерній документації вимоги щодо обов’язкового надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо тканини, що не є предметом закупівлі - фактично не має можливості взяти участь у даній закупівлі, навіть за умови наявності значного досвіду виконання аналогічних договорів, а також усіх інших необхідних документів, що підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам.

Зокрема, учасник надає до скарги: паспорт якості 1 (від 26.06.2025); паспорт якості 2 (від 26.06.2025); договір/додаткова угода аналогічного досвіду; довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт; відгук за аналогічним досвідом; витяг АМФ Україна.

Скаржник повідомляє, що ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи не видаються органами влади для цієї категорії продукції згідно чинного законодавства), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вимога замовника щодо надання у складі пропозиції чинного висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству для тканини меблевої поліпропіленової (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4) є незаконною та дискримінаційною з наступних підстав.

Скаржник зазначає, що станом на сьогодні отримати новий висновок санітарноепідеміологічної експертизи фактично неможливо, оскільки органи державної санітарноепідеміологічної служби не здійснюють видачу таких висновків у передбаченому раніше порядку, а низка нормативних актів, які регулювали цю процедуру, втратили чинність. Крім того, відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб’єкти господарювання не мають обов’язку отримувати окремий висновок санітарноепідеміологічної експертизи для кожної партії товару, якщо такий документ не є обов’язковим згідно з вимогами технічних регламентів чи спеціальних законодавчих актів.

Зазначена вимога не відповідає предмету закупівлі, оскільки предметом закупівлі є меблі, а не окремо тканини, що використовуються у їх виробництві. Таким чином, вимога щодо обов’язкового надання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на тканину меблеву поліпропіленову є надлишковою та не виправданою з огляду на мету та зміст закупівлі.

Замовник зазначає, що вимога про підтвердження безпечності матеріалів (тканин) стосується безпосередньо характеристик продукції, що буде використовуватись у місцях тривалого перебування працівників поліції. Замовник має право встановити вимоги щодо якості та безпеки продукції, зокрема шляхом надання наукових санітарно-епідеомологічних висновків. Таким чином, вимога не суперечить чинному законодавству.

Замовник повідомляє, що Скаржник вводить в оману Комісію, маніпулюючи поняттям висновок санітарно-епідеміологічної експертизи та науковий висновок санітарноепідеміологічної експертизи.

Закон України "Про систему громадського здоров’я" дійсно змінив правову природу процедури, однак не скасував об’єктивної необхідності підтвердження безпечності матеріалів, що застосовуються для виготовлення меблів. Згідно з чинним законодавством, тканини, які використовуються для виробництва меблів, підлягають перевірці на відповідність санітарному законодавству.

Замовник повідомляє, що відповідно до Наказу МОЗ України № 1139 від 29 грудня 2012 року, затверджено Державні санітарні норми та правила "Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів.

Гігієнічні вимоги", які є обов’язковими для підприємств, що виробляють або використовують полімерні та полімервмісні матеріали у меблях.

У розділі "Загальні положення" зазначається, що ці норми встановлюють гігієнічні вимоги до всіх видів полімерних матеріалів, включно з оббивними тканинами, використовуваними у меблях.

З метою забезпечення недопущення епідемій та масових хвороб, згідно із Законом України "Про систему громадського здоров’я", для оцінювання токсикологічних, епідеміологічних та гігієнічних властивостей видів продукції, відповідність нормам засвідчують незалежні лабораторії, що акредитовані за міжнародним стандартом ISO/IEC 17025.

Ця перевірка може здійснюватися через висновки, отримані раніше або через інші форми оцінки безпечності, в тому числі висновки саме наукової санітарно-епідеміологічної експертизи, який вимагається Замовником закупівлі.

Вказаний висновок може отримати кожний потенційний учасник шляхом звернення до незалежної лабораторії, що акредитовані за міжнародним стандартом ISO/IEC 17025.

Замовник не вимагав, щоб учасник отримував висновок санітарно-епідеміологічної експертизи після 01.10.2023. Додаток 3 до тендерної документації чітко зазначає, що у складі пропозиції учасник повинен надати чинний висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству на тканину меблеву поліпропіленову", що не є тотожним висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, на неможливість отримання якого посилається Скаржник.

Замовник повідомляє, що вимога не обмежує конкуренцію, оскільки вона однакова для всіх учасників і стосується базових вимог до безпечності. Враховуючи, що йдеться про продукцію, яка буде використовуватись у державних закладах, наявність такого документа є не лише правомірною, але й соціально обґрунтованою.

Встановлення вимоги про документальне підтвердження відповідності матеріалів або складових частин предмета закупівлі є правомірним, якщо це стосується безпеки кінцевого продукту. Рішення АМКУ, на які посилається Скаржник, стосуються вимог до документів, які Замовник вимагав видати на конкретного учасника або виключно на дату тендеру — у даному ж випадку вимога сформульована нейтрально й дозволяє використовувати вже наявні чинні висновки.

Таким чином, вимога Замовника про надання чинного висновку санітарноепідеміологічної експертизи на меблеву тканину є такою, що:

- відповідає Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанові КМУ № 1178;

- не встановлює обов’язку отримувати нові документи, а лише підтверджує безпечність компонентів;

- забезпечує захист життя і здоров’я користувачів меблів, що постачаються;

- не порушує рівність учасників.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Згідно з додатком 3 Документації вимоги щодо позицій № 1,2,3,4, зокрема: "у складі пропозиції надати чинний висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству на тканину меблеву поліпропіленову (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4)".

Предметом закупівлі за позицією № 4 є стілець офісний (ISO black), наступними технічними характеристиками, зокрема:

- "Склад тканини (оббивка спинки та сидіння): 100% поліпропілен;

- Щільність: 195 г/м2 - Зносостійкість: 20 000 циклів Martindale"

Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи.

Відповідно до ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України №2573-IX від 06.09.2022 "Про систему громадського здоров’я":

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності.

2. Визнати такими, що втратили чинність з дня введення в дію цього Закону, зокрема Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218 із наступними змінами).

Крім того, Законом України "Про систему громадського здоров'я", іншими актами санітарного законодавство не передбачено такої форми документу як "висновок (звіт/протокол) наукової санітарно-епідеміологічної експертизи (санітарно-гігієнічної оцінки) на відповідність санітарному законодавству".

Також Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-47-пз направила запит Міністерству охорони здоров'я України, у якому зазначено, зокрема:

"Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням чи передбачено чинним законодавством:

нормативно-правові акти, якими визначений "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи";

нормативно-правові акти, на підставі яких видається "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативно-правових актів, на підставі яких видається);

видача "висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо передбачено видачу, надати перелік установ, уповноважених на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи);

процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видача документів за результатами її проведення".

Листом від 07.06.2024 № 26-04/23524/2-24 Міністерством охорони здоров'я України було надіслано відповідь, в якому зазначено, зокрема, що Законом України "Про систему громадського здоров'я", іншими актами санітарного законодавства не передбачено такої форми документу як "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи".

Крім того, Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-48-пз направила запит Міністерству освіти і науки України, у якому зазначено, зокрема:

"Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням чи передбачено чинним законодавством:

нормативно-правові акти, якими визначений "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи";

- нормативно-правові акти, на підставі яких видається "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи" (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативноправових актів, на підставі яких видається);

видача "висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо передбачено видачу, надати перелік установ, уповноважених на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи);

- процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видача документів за результатами її проведення".

Листом від 10.06.2024 № 1/10227-24 Міністерством освіти і науки України було надіслано відповідь, в якій зазначено, зокрема, що законодавством у сфері наукової та науково-технічної експертизи не визначено поняття "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи", підстави надання таких висновків та процедуру проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення.

Слід зазначити, що Замовник не вказав, на підставі яких нормативно-правових актів передбачено наявність висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству.

За таких умов, враховуючи, зокрема, вищенаведені листи від Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України, вищенаведені вимоги Документації щодо висновку державної та наукової санітарно-епідеміологічної експертизи суперечать положенням чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4.

Скаржник повідомляє, що вимога Документації щодо надання сертифікату відповідності на фарбу порошкову поліефірну RAL 9005, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4) є дискримінаційною.

Скаржник зазначає, що предметом закупівлі є меблі, і до них не відносяться фарба порошкова поліефірна RAL 9005.

Вимога, встановлена у пункті 3 Додатку 3 Тендерної документації щодо обов’язкового надання сертифіката відповідності саме на фарбу порошкову поліефірну RAL 9005, виданого уповноваженим органом з акредитацією НААУ, є незаконною та дискримінаційною, оскільки жодним чином не обґрунтована предметом закупівлі та звужує коло потенційних учасників.

Насамперед слід зазначити, що предметом закупівлі є меблі, а не фарба як окрема сировина чи компонент. У виробництві меблів допускається використання різних видів лакофарбових матеріалів, залежно від технологічного процесу виробника, конструктивних особливостей меблів, дизайнерських рішень, експлуатаційних характеристик та інших факторів. До таких матеріалів можуть належати: поліефірні, поліуретанові, епоксидні, алкідні, акрилові фарби, порошкові фарби різних кольорів, водорозчинні емалі тощо.

Встановлення вимоги про обов’язкове використання саме порошкової поліефірної фарби кольору RAL 9005 штучно обмежує вибір матеріалів, які можуть бути використані при виготовленні меблів, та фактично вказує на перевагу конкретного виробника, у якого вже наявний такий сертифікат, або виробника, який використовує саме цей тип фарби. Це створює дискримінаційні умови участі для інших виробників меблів, які використовують альтернативні лакофарбові матеріали, що також відповідають діючим стандартам якості та безпеки.

Зазначена вимога не має під собою ані технічної, ані нормативної необхідності, оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язковості надання сертифікату саме на порошкову поліефірну фарбу певного кольору при закупівлі меблів. Більше того, таке звуження до однієї конкретної характеристики є прямим порушенням принципів публічних закупівель щодо рівної конкуренції та недискримінації учасників (частина 4 статті 5, частина 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі").

Крім того, вимога щодо надання сертифіката на окремий компонент (фарбу), а не на готовий виріб (меблі), не відповідає предмету закупівлі та реальній практиці підтвердження якості кінцевої продукції. Зазвичай виробники надають паспорт якості або сертифікат відповідності на меблі як готовий виріб, а не на кожен окремий матеріал чи комплектуючий.

Таким чином, встановлення вимоги щодо надання сертифіката відповідності виключно на фарбу порошкову поліефірну RAL 9005 є необґрунтованим, незаконним та дискримінаційним і має бути виключено з тендерної документації з метою забезпечення рівного доступу всіх учасників до участі у закупівлі.

Для виробництва меблів в Україні та країнах ЄС використовуються різноманітні лакофарбові матеріали, які відповідають санітарним і технічним вимогам, мають відповідні сертифікати безпеки та широко застосовуються в промисловості. До прикладів аналогічних фарб, які можуть використовуватись у виробництві меблів, належать:

Поліуретанові фарби та емалі – застосовуються для покриття металевих і дерев'яних елементів меблів, забезпечують високу зносостійкість, стійкість до хімічних і механічних впливів (наприклад, POLYFAN PU, Sayerlack PU).

Акрилові водорозчинні фарби – екологічно безпечні, швидко висихають, мають широкий спектр кольорів і часто використовуються для покриття меблевих фасадів (наприклад, AkzoNobel, ICA Group).

Епоксидні порошкові фарби – широко застосовуються для металевих конструкцій, у тому числі меблевих каркасів (наприклад, Interpon Epoxy Powder Coating).

Алкідні емалі – традиційно застосовуються для покриття дерев’яних виробів, зокрема бюджетних меблів (наприклад, Dulux, Sadolin).

Лаки для деревини на поліуретановій або акриловій основі – призначені для прозорого або тонованого покриття дерев’яних елементів меблів.

Порошкові поліефірно-епоксидні фарби – суміш поліефірної та епоксидної смоли для додаткової міцності й захисту (наприклад, виробництва компанії TIGER або Pulver).

Водорозчинні емалі – застосовуються для фарбування дитячих меблів, кухонних фасадів, декоративних елементів (наприклад, Tikkurila Everal Aqua).

Таким чином, у виробництві меблів допустиме використання різних видів фарб і емалей – залежно від технології виробника, експлуатаційних характеристик та вимог замовника, а не виключно порошкової поліефірної фарби RAL 9005. Встановлення вузької вимоги під конкретну фарбу є безпідставним та дискримінаційним.

Отже, наведена вимога є такою, що дискримінує потенційних учасників закупівлі, створює штучні бар’єри для допуску на ринок, звужує коло учасників та не має законодавчого обґрунтування. Вона підлягає скасуванню або приведенню у відповідність до принципів рівної участі та добросовісної конкуренції, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Зокрема, учасник надає до скарги:

• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);

• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);

• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;

• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;

• Відгук за аналогічним досвідом;

• Витяг АМФ Україна.

Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні документи не можливо отримати в короткі періоди 7 днів подачі пропозицій), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Скаржник надав на розгляд Комісії, сертифікати відповідності (термін дії до 21.12.2021) на інші види фарб, які використовуються у меблевому виробництві та відповідають чинним вимогам законодавства щодо якості, безпечності й екологічності продукції. Зокрема, це сертифікати відповідності на порошкові поліуретанові фарби, епоксидно-поліефірні порошкові фарби, а також сертифікати на акрилові водорозчинні фарби для меблів.

Замовник повідомляє, що предметом закупівлі є меблі, які повинні бути не лише функціональними, а й безпечними у повсякденному використанні в умовах підвищеного навантаження (службові приміщення поліції). Зовнішнє покриття меблів безпосередньо впливає на їх експлуатаційні властивості, включаючи зносостійкість, стійкість до корозії, хімічних реагентів та санітарну безпечність. Тому сертифікація саме лакофарбових покриттів – обґрунтована вимога до компонентів кінцевого виробу.

Замовник зазначає, що вимога стосується конкретного технічного рішення – використання поліефірної порошкової фарби кольору RAL 9005. Це виправдано естетичними та експлуатаційними характеристиками (наприклад, чорний матовий колір для металевих частин меблів у чергових частинах), а не ознакою упередженості. Замовник має право визначати технічні та якісні характеристики, у т.ч. кольорову гаму, тип поверхні тощо.

Сертифікат відповідності на фарбу є документом, який підтверджує, що лакофарбовий матеріал не містить токсичних сполук, не виділяє летких органічних речовин понад норму, та відповідає екологічним вимогам. Це критично важливо при фарбуванні меблів, які експлуатуються у приміщеннях закритого типу. Таким чином, вимога про сертифікат – не дискримінаційна, а така, що відповідає меті захисту здоров’я користувачів.

Замовник зазначає, що вимога про сертифікат на фарбу не забороняє учаснику використовувати продукцію інших виробників фарби. Замовник не вимагає конкретну марку чи виробника, а лише відповідність фарби визначеним параметрам (тип, колір, безпечність), що може бути підтверджено сертифікатом відповідності, виданим будь-яким акредитованим органом.

Встановлення вимог до компонентів товару (включаючи покриття, оздоблення, сертифікацію матеріалів тощо) є правомірним, якщо це обумовлено специфікою предмета закупівлі. Вимоги до сертифікованої продукції не є дискримінаційними, так як вони не звужують перелік потенційних виробників.

Скаржник посилається на використання інших фарб (поліуретанових, акрилових тощо). Проте Замовник має право визначити технічну специфікацію продукції, виходячи з потреб, зокрема використання саме порошкової фарби для металевих каркасів меблів, які будуть піддаватися значному механічному навантаженню.

Таким чином, вимога про сертифікат відповідності на порошкову поліефірну фарбу RAL 9005 є технічно та нормативно обґрунтованою, не встановлює жодних дискримінаційних переваг і не звужує коло учасників, які здатні надати підтвердження безпечності використаної сировини. Вона спрямована на забезпечення якості, довговічності та безпечності закуповуваної продукції.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Згідно з додатком 3 Документації вимоги щодо позицій №1,2,3,4:

"3. У складі пропозиції надати сертифікат відповідності на фарбу порошкову поліефірну RAL 9005, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4).

Предметом закупівлі за позицією № 4 є стілець офісний (ISO black) Стійкість пофарбування до дії сухого тертя: 5 (ISO 105-X 12:2009) Стійкість пофарбування до дії мокрого тертя: 4 (ISO 105 X12:2009).

Згідно з додатком 3 Документації вимоги щодо позицій № 5:

"1. На підтвердження відповідності порошкової фарби RAL 9005 учасник повинен надати у складі пропозиції:

- Діючий Сертифікат відповідності на фарбу порошкову RAL 9005, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ;

- Протокол випробувань на фарбу порошкову RAL 9005 на підставі якого виданий сертифікат відповідності. Протокол випробувань повинен бути виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ.

Предметом закупівлі за позицією № 5 є кронштейн для стільців ISO black в актову залу, з наступними характеристиками:

"Металева скоба для з'єднання стільців між собою пофарбована порошковою фарбою RAL 9005".

Відповідно до частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій.

Скаржником не зазначено, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси саме Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі.

Враховуючи наведене, надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

4. Скаржник зазначає, що у складі Пропозиції потрібно надати надати протокол випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність: НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення(ДГН 6.6.1-6.5.001-98) (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4). Протокол має бути виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ.

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника дискримінаційною та обґрунтовує це наступним.

Встановлена замовником вимога щодо надання у складі пропозиції протоколу випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність НРБУ-97/Д-2000 "Норми радіаційної безпеки України" та доповненням "Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення" (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), причому протокол має бути виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ, є дискримінаційною та такою, що не відповідає предмету закупівлі.

Скаржник зазначає, що вимога не стосується суті предмета закупівлі — меблів.

Труби плоскоовального перетину, що використовуються у виготовленні меблів, не підпадають під обов’язковий державний контроль радіаційної безпеки згідно з чинними галузевими стандартами та нормативами. Вимога щодо надання протоколу випробувань на відповідність саме нормам радіаційної безпеки є надлишковою, необґрунтованою і не передбачена чинним законодавством для меблевої продукції або комплектуючих до неї. Це створює зайве адміністративне навантаження та безпідставно звужує коло потенційних учасників процедури.

Отримання подібного протоколу є складною процедурою, яка включає проведення випробувань спеціалізованою лабораторією, оформлення та реєстрацію результатів у відповідному органі з акредитацією НААУ. За інформацією випробувальних лабораторій, що мають акредитацію НААУ, строк проведення випробувань і оформлення протоколу за напрямом радіаційної безпеки складає від 10 до 20 робочих днів, що підтверджується офіційними комерційними пропозиціями відповідних випробувальних центрів (наприклад, ТОВ "ТестМетрСерт", ДП "Укрметртестстандарт"). В умовах строку подання пропозицій протягом 7 календарних днів, отримати необхідний протокол фактично неможливо.

Таким чином, вимога щодо надання протоколу випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність радіаційним нормам, виданого саме органом з акредитацією НААУ, є дискримінаційною, такою, що не стосується предмета закупівлі, а також такою, що обмежує конкуренцію та унеможливлює участь у процедурі скаржника і більшості потенційних учасників..

Зокрема, учасник надає до скарги:

• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);

• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);

• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;

• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;

• Відгук за аналогічним досвідом;

• Витяг АМФ Україна.

Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні документи не можливо отримати в короткі періоди 7 днів подачі пропозицій), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та заборона незаконного втручання органів влади у господарську діяльність.

Стаття 44 цього ж Кодексу визначає, що підприємництво здійснюється на основі самостійного вибору видів діяльності, постачальників, структури управління та витрат.

Отже, такі вимоги тендерної документації:

не відповідають предмету закупівлі;

не є обґрунтованими;

штучно обмежує конкуренцію;

порушує принципи публічних закупівель, закріплені у статтях 5, 22, 23 Закону України "Про публічні закупівлі";

порушує принципи господарської свободи, закріплені у статтях 6 та 44 Господарського кодексу України.

Замовник повідомляє, що вказана вимога пов’язана з безпекою матеріалів, що використовуються у виготовленні меблів для службових приміщень, де працівники поліції проводять значну частину часу. Враховуючи можливе використання імпортованих металевих комплектуючих, включаючи плоскоовальні труби, Замовник має право пересвідчитись, що вони не містять радіаційно забруднених матеріалів, що неодноразово фіксувалося в Україні при імпорті чорного металопрокату. Така вимога є превентивним заходом з боку Замовника для недопущення постачання продукції, яка може бути небезпечною.

Згідно з пунктом 38 Постанови КМУ № 1178, Замовник має право визначати технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі вимагати документи про відповідність вимогам законодавства з охорони праці, санітарної, екологічної та радіаційної безпеки. Оскільки труба є конструктивною частиною меблів (номенклатурна позиція № 4), вимога щодо її радіаційної безпеки прямо пов’язана з предметом закупівлі.

Замовник повідомляє, що вимога щодо надання протоколу випробувань, виданого уповноваженим органом з акредитацією НААУ, не є дискримінаційною, оскільки такі органи функціонують по всій Україні. Замовник не вимагає конкретну установу або терміни видачі документу, не персоніфікує вимогу до конкретного учасника і дозволяє використання протоколів, виданих виробнику продукції. Замовник також не обмежував можливість надання раніше отриманих чинних документів, якщо вони відповідають змісту вимоги.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону, Замовник має право вимагати подання документів, які підтверджують відповідність товару встановленим характеристикам. У випадку матеріалів — це можуть бути сертифікати, декларації або протоколи випробувань.

Обмеження такої можливості лише паспортами якості (власноручно виданими виробником) не відповідає принципу об’єктивної перевірки безпеки та не гарантує незалежності оцінки.

Вимога щодо підтвердження безпеки матеріалів, навіть якщо це не передбачено окремими технічними регламентами, є допустимою, якщо виправдана предметом закупівлі та пов’язана з об’єктивною потребою.

Таким чином, вимога щодо надання протоколу випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність НРБУ-97/Д-2000 та ДГН 6.6.1-6.5.001-98:

— відповідає положенням чинного законодавства;

— спрямована на забезпечення безпеки кінцевого продукту;

— є реалізацією права Замовника визначати технічні характеристики;

— не порушує принципів добросовісної конкуренції чи рівності учасників.

У зв’язку з викладеним, вказана вимога є правомірною та не підлягає виключенню з тендерної документації.

Замовник зазначає, що раніше проводились подібні закупівлі, у межах яких були встановлені вимоги, аналогічні до оскаржуваних у цій процедурі. Зокрема закупівлі за ідентифікаторами UA-2024-05-23-003046-a (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-0523-003046-a) та UA-2025-02-18-013156-a (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-02-18013156-a).

Так у вказаних процедурах закупівлі тендерною документацією також передбачалося надання сертифікатів відповідності, висновків наукової санітарноепідеміологічної експертизи, протоколів випробувань, виданих акредитованими органами.

Встановлення таких вимог не є новим або надмірним підходом Замовника, а ґрунтується на практичному досвіді, об’єктивній необхідності підтвердження якості та безпечності продукції, що закуповується, а також відповідає вимогам чинного законодавства, відповідно до якого Замовник має право встановлювати вимоги до підтвердження відповідності продукції чинним технічним, безпековим та екологічним стандартам.

Замовник повідомляє, що у попередніх процедурах учасники безперешкодно подавали у складі тендерних пропозицій передбачені документацією підтверджуючі документи, зокрема сертифікати відповідності на матеріали, висновки наукової санітарноепідеміологічної експертизи, протоколи випробувань, включаючи ті, що були видані органами, акредитованими НААУ. Це свідчить про наявність у вільному обігу на ринку такої документації, а також про готовність постачальників вчасно отримувати відповідні документи для участі в конкурентних процедурах.

На думку Замовника, факт успішного виконання аналогічних вимог іншими учасниками у попередніх закупівлях підтверджує, що:

такі вимоги не є надмірними, а лише забезпечують базовий рівень якості, безпеки та відповідності законодавству;

учасники, які працюють у сфері постачання меблів або аналогічної продукції, об’єктивно мають можливість їх виконати;

вимоги не містять ознак дискримінації, не встановлюють переваг для конкретного суб’єкта господарювання та не звужують коло потенційних учасників.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Згідно з додатком 3 Документації "4. У складі пропозиції надати протокол випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність: НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України;

доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення(ДГН 6.6.1-6.5.00198) (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4). Протокол має бути виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ.

Предметом закупівлі за позицією № 4 є стілець офісний (ISO black) з наступними характеристиками, зокрема: "рама стільця - металева виготовлена з труби плоскоовального перетину товщиною стінки не менше 1,2 мм".

Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати протокол випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність: НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України;

доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення(ДГН 6.6.1-6.5.00198)(для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ: 40108740) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "ДК 021:2015 – 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них: Крісло офісне в чергову частину; Стілець обідній у чергову частину; Крісло офісне у чергову частину; Стілець офісний; Кронштейн для стільців в актову залу", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-06-24002429-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

СКАРГА на незаконні умови тендерної документації ( на підставі пункту 42 та 44 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)