Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 10041-р/пк-пз від 24.06.2025 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІКАР" (код ЄДРПОУ: 25661375) від 12 червня 2025 № UA-2025-06-10-012927-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 16.06.2025 № 9500-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
Замовник у порушення вимог Закону та Особливостей не надав пояснень по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що:
- вимога щодо одночасної відповідності застарілому та чинному стандарту (ДСТУ EN 14387:2017 та ДСТУ EN 14387:2021) суперечить законодавству, оскільки стандарти містять критичні взаємовиключні технічні критерії;
- відсутність конкретизації хімічних речовин типу SX та умов випробувань унеможливлює об'єктивну оцінку технічних характеристик фільтрів, що створює невизначеність та ризики дискваліфікації продукції Скаржника.
Крім того, на думку Скаржника, Замовник не дотримався вимог абзацу 3 пункту 3 Особливостей, оскільки встановлені ним технічні умови не відповідають чинному гармонізованому стандарту - ДСТУ EN 14387:2021.
Скаржник повідомляє, що у Документації Замовник одночасно вказує два стандарти - ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+А1:2008, IDT) та ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT). ДСТУ EN 14387:2021 є чинним національним гармонізованим стандартом, впровадженим в Україні наказом ДП "УкрНДНЦ" №22 від 20.01.2022. Він розроблений на основі EN 14387:2021, який замінив попередню редакцію EN 14387:2004+А1:2008. ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+А1:2008, IDT) більше не є чинним, оскільки його європейський оригінал — EN 14387:2004+А1:2008 — був офіційно скасований Європейським комітетом з стандартизації (CEN). Таким чином, на думку Скаржника, посилання Замовника одночасно на ДСТУ EN 14387:2017 та ДСТУ EN 14387:2021 для продукції, яка повинна бути виготовлена у 2025 році, є юридично і технічно необгрунтованим, оскільки один із цих стандартів (EN 14387:2004+А1:2008, IDT) втратив чинність на європейському рівні, а його національна версія — ДСТУ EN 14387:2017 — більше не відповідає актуальній нормативній базі. При цьому ці стандарти містять принципово різні вимоги до фільтрів, до фільтрів з типом SX, а Замовником закуповується саме відповідний фільтр-поглинач. Скаржник наводить основні відмінності у стандартах:
Стандарт 2017 року:
не передбачає обов’язкової деталізації хімічних речовин;
не вимагає зазначення часу захисної дії, проскокової концентрації;
дозволяє самодекларацію SX-фільтрів без обов'язкових випробувань;
кольорове маркування SX — рекомендоване, але не обов'язкове.
Стандарт 2021 року (ДСТУ EN 14387:2021) вимагає:
чіткий перелік речовин, захисний час у хвилинах, проскокову концентрацію;
обов’язкове фіолетове маркування (п. 6.2.2 EN 14387:2021);
включення всіх параметрів до сертифіката відповідності, виданого відповідно до модулів оцінки відповідності.
Скаржник зазначає, що маркування фільтрів згідно з обома стандартами одночасно є неможливим, адже:
класифікація, технічні вимоги та маркування у двох редакціях суттєво різняться;
це створює простір для маніпуляцій і допуску продукції, яка не пройшла належної оцінки відповідності.
На думку Скаржника, це створює суперечність у закупівлі, оскільки:
Вимоги до фільтрів типу SX в обох стандартах є кардинально різними;
Один стандарт (ДСТУ EN 14387:2021) вимагає об'єктивних доказів ефективності фільтра — з обов'язковим переліком речовин, захисним часом, проскоковою концентрацією та повним маркуванням у сертифікаті;
Інший (ДСТУ EN 14387:2017) дозволяє самодекларацію виробника без обов'язкових випробувань і без деталізації хімічного захисту.
Скаржник вважає, що у результаті технічні вимоги документації є внутрішньо суперечливими, а отже:
не забезпечують однакових умов участі;
порушують принципи прозорості, однозначності та недискримінації, які закріплені в статтях 5 та 22 Закону;
не відповідають вимогам гармонізації технічного регулювання з ЄС, передбаченим постановою КМУ №771.
На думку Скаржника, відсутність вказання конкретних речовин та параметрів для фільтрів типу SX є самостійним і критично важливим недоліком технічної специфікації, що свідчить про неналежне формування вимог з боку Замовника. У тендерній документації встановлено вимогу, що фільтр-поглинач повинен відповідати типу і класу не нижче: A2B2E2K2SX РЗ RD, відповідно до ДСТУ EN 14387:2017 або ДСТУ EN 14387:2021.
Однак, Замовник не вказує, від яких саме речовин повинен захищати фільтрпоглинач типу SX, незважаючи на те, що:
ДСТУ EN 14387 (неважливо якого року стандарт), фільтри типу SX застосовуються проти спеціально позначених газів і парів, визначених виробником (так, так, саме виробник фільтрів сам позначає які хімічні речовини він маркує під типом SX) Замовник же повинен був зазначити які речовини входять у вимоги. При чому не просто визначити а визначити відповідно до ДСТУ, як зазначено нижче.
ДСТУ EN 14387 передбачає встановлення концентрацій випробувальних газів (у мг/л) лише для фільтрів типу А, В, Е, К, АХ, Hg, NO. Для типу SX стандарт не встановлює універсального переліку речовин, концентрацій, часів захисної дії чи проскокових значень — усе це визначає сам виробник, і саме це повинно бути враховано Замовником при формуванні ТЗ.
ДСТУ EN 14387:2021 вимагає, щоб для кожної речовини, зазначеної під маркуванням SX:
було вказано її назву;
зазначено допустиму концентрацію у повітрі (вихідна концентрація);
вказано час захисної дії (у хвилинах);
зазначено проскокову концентрацію.
Скаржник вважає, що відсутність зазначених параметрів за типом SX у тендерній документації:
унеможливлює проведення об’єктивного оцінювання та порівняння пропозицій учасників за єдиними критеріями;
відкриває шлях до необ'єктивного вибору переможця;
допускає постачання фільтрів з різною або недостатньою ефективністю, нездатних захистити від критичних речовин;
не забезпечує відповідність продукції заявленим характеристикам, що прямо суперечить вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я, встановленим у додатку II Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ №771);
порушує ч. 2 ст. 22 Закону - технічна специфікація повинна містити чіткі, однозначні та вимірювані вимоги.
Скаржник додатково зазначає, що Замовник у своїх технічних вимогах використовує некоректне та неіснуюче згідно з чинним стандартом ДСТУ EN 14387:2021 маркування фільтра від частинок "РЗ RD". Відповідно до положень чинного стандарту, позначення "R" (багаторазовий) та "D" (пройшов випробування на стійкість до засмічення доломітовим пилом) є окремими та незалежними характеристиками. Таким чином, коректне маркування має виглядати як "РЗ D R" (або "РЗ R D"), що підкреслює як багаторазовість використання фільтра, так і його стійкість до засмічення пилом. Зазначена некоректність у маркуванні свідчить про відсутність у Замовника належного розуміння актуальних вимог до маркування засобів індивідуального захисту та може призвести до закупівлі продукції, яка не відповідає дійсним стандартам безпеки, або до необґрунтованого відхилення пропозицій учасників, які використовують коректне маркування. На думку Скаржника, це порушує принципи статті 22 Закону щодо чіткості та об'єктивності технічних специфікацій.
Скаржник звертає увагу на вимогу Замовника, відповідно до якої: "Мінімальний час захисної дії від бойових та отруйних речовин повинен складати: хлорциан, хлорпікрин, фосген - не менше 40 хвилин; іприт, зарин - не менше 180 хвилин. Надана інформація має підтверджуватись Сертифікатом про експертизу зразка".
Скаржник вважає, що ця вимога виглядає об'єктивною лише формально, проте у відриві від базових параметрів вона є технічно та юридично хибною, оскільки встановлення фіксованого часу захисної дії без зазначення умов випробувань прямо суперечить вимогам ДСТУ EN 14387 — незалежно від його редакції (2017 або 2021 року).
Назву випробувальної речовини;
Концентрацію речовини у повітрі (вхідна концентрація, мг/л);
Витрату повітря через фільтр під час тестування (ЗО л/хв, 95 л/хв тощо);
Температуру і відносну вологість повітря під час випробування;
Проскокову концентрацію — значення, при якому вважається, що фільтр більше не забезпечує захист;
Час досягнення цієї проскокової концентрації (тобто фактичний "час захисної ДІЇ");
Метод випробування або стандарт на тестування.
У редакції ДСТУ EN 14387:2021 інформація вноситься до сертифіката відповідності, виданого за відповідним модулем:
Перелік речовин;
Допустима концентрація речовини в повітрі (мг/л);
Проскокова концентрація;
Захисний час у хвилинах.
Така вимога прямо встановлена ДСТУ EN 14387:2021, а також Технічним регламентом засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ №771).
Натомість Замовник:
не уточнив жодного з обов’язкових параметрів;
не визначив стандартних умов тестування;
вимагає надання сертифіката, який не може бути належним чином сформований без цих даних;
фактично унеможливлює об'єктивне порівняння пропозицій Учасників.
На думку Скаржника, у підсумку:
вимога сформульована всупереч змісту самого стандарту, на який посилається Замовник;
порушує ч. 2 ст. 22 Закону - технічна специфікація має бути чіткою, однозначною та вимірюваною;
суперечить вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я, встановленим у додатку II Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ №771);
створює ризик постачання несертифікованої або потенційно неефективної продукції, що неприпустимо для закупівель засобів захисту.
Скаржник щодо зміни стандарту на національному рівні зазначає, що Україна взяла на себе зобов'язання щодо гармонізації національних стандартів з європейськими нормами, включаючи CEN (Європейський комітет зі стандартизації).
23 лютого 2021 року CEN затвердив EN 14387:2021 як заміну EN 14387:2004+А1:2008, а остаточно ввів його в дію ЗО серпня 2021 року.
Наказом УкрНДЦ №508 від 15 грудня 2021 року офіційно затверджено ДСТУ EN 14387:2021, який набув чинності з 1 серпня 2022 року.
З цього часу в Україні чинним актуальним стандартом є ДСТУ EN 14387:2021, який має IDT-статус (IDENTICAL), тобто повністю відповідає EN 14387:2021 без змін.
Попередня версія - ДСТУ EN 14387:2017 - втратила чинність, оскільки її європейський аналог EN 14387:2004+А1:2008 був офіційно скасований CEN.
На думку Скаржника, ДСТУ EN 14387:2017 більше не відповідає сучасним вимогам безпеки, оскільки базувався на застарілій редакції стандарту.
Скаржник зазначає, що продукція, що вводиться в обіг, повинна відповідати технічним регламентам та національним стандартам, гармонізованим з європейськими. Це положення ґрунтується на статті 11 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", яка встановлює, що продукція, повинна відповідати всім чинним технічним регламентам, які застосовуються до неї.
Скаржник вважає, що використання ДСТУ EN 14387:2017 не забезпечує відповідність Технічному регламенту, оскільки він базується на скасованому європейському стандарті EN 14387:2004+А1:2008, який більше не відповідає вимогам регламенту та сучасним нормам безпеки.
На думку Скаржника, Замовником порушено Регламент (ЄС) 2016/425. Цей Регламент — основа для всіх засобів індивідуального захисту, зокрема ЗІЗОД (протигазів, фільтрів). Він прямо передбачає відповідність останнім гармонізованим стандартам (тобто EN 14387:2021). Згідно з пунктом 1 ст. 3 Регламенту (ЄС) 2016/425 засоби індивідуального захисту повинні забезпечувати захист за найвищими можливими вимогами безпеки відповідно до останніх стандартів.
Скаржник вважає, що наявна потенційна загроза життю та здоров’ю. На думку Скаржника, фільтри за старим стандартом не відповідають сучасним вимогам до поглинальної здатності, класифікації, випробувань. Це ставить під загрозу життя персоналу, особливо у разі роботи з БОР, ОР або під час надзвичайних ситуацій.
На думку Скаржника, згідно з українським та європейським законодавством, використання чи закупівля фільтрів, сертифікованих за ДСТУ EN 14387:2017 (базувався на EN 14387:2004+А1:2008), є неправомірною.
Скаржник зазначає, що для нього та інших добросовісних учасників, які пропонують продукцію, виготовлену у відповідності до чинного, актуального та гармонізованого з європейським законодавством ДСТУ EN 14387:2021, надання вибору Замовником означає:
- створення нерівних умов: фактично, дозволяється подавати пропозиції, що базуються на скасованому та застарілому стандарті (ДСТУ EN 14387:2017], який передбачає значно нижчі вимоги до якості та безпеки (наприклад, не вимагає деталізації хімічних речовин, захисного часу, дозволяє самодекларацію SX-фільтрів без обов’язкових випробувань). Це надає перевагу учасникам, які можуть постачати застарілу або потенційно небезпечну продукцію, в той час як Скаржник виробляє та пропонує продукцію, що відповідає сучасним та чинним вимогам безпеки;
- ризик дискваліфікації добросовісних учасників: продукція Скаржника відповідає лише чинному ДСТУ EN 14387:2021, і Скаржник зазначає, що він не може і не буде підтверджувати відповідність скасованому стандарту. Скаржник вважає, що це ставить його у невигідне становище порівняно з тими, хто може запропонувати фільтри, що відповідають нижчим стандартам;
- загроза для якості та безпеки: така варіативність у вимогах відкриває шлях до постачання продукції, яка не пройшла належної оцінки відповідності та може не забезпечити необхідного рівня захисту, що суперечить основним цілям Закону України "Про публічні закупівлі" щодо ефективного та прозорого використання державних коштів та забезпеченню потреб Замовника якісною продукцією.
Крім того, ці два стандарти мають критичні відмінності: Обов'язкове маркування SX-фільтрів - ДСТУ EN 14387:2021 вимагає чітке фіолетове маркування, тоді як у старій версії це було лише рекомендацією. Деталізація хімічних речовин - ДСТУ EN 14387:2021 зобов'язує вказувати конкретні речовини, концентрацію та час захисної дії, що не передбачено у ДСТУ EN 14387:2017. Оновлені методи випробувань - ДСТУ EN 14387:2021 вводить нові тестові концентрації та методики, яких немає у попередній редакції. Вимоги до механічної міцності - ДСТУ EN 14387:2021 включає додаткові випробування на ударостійкість, що не регламентовано у старій версії.
На думку Скаржника, встановлення Замовником можливості вибору між чинним та скасованим стандартами є не просто суперечливим, а таким, що прямо порушує принципи недискримінацїї учасників, рівного доступу до закупівель та створення рівних умов конкуренції, визначені у статтях 3 та 5 Закону, та суперечить ч. 2 ст. 22 Закону, яка вимагає чітких, однозначних та об'єктивних вимог до предмета закупівлі.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу 1 Документації назва предмета закупівлі - Фільтри до протигазів (код ДК 021:2015: 35810000-5 "Індивідуальне обмундирування").
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні, кількісні характеристики предмета закупівлі, зокрема, технічні вимоги.
Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі, повинні відповідати технічним умовам та стандартам, передбаченим законодавством України діючими на період поставки товару.
Назва предмету закупівлі: фільтр до протигазу.
Технічні характеристики предмета закупівлі:
Найменування:
1. Характеристики фільтра скомбінованого.
Вимога, зокрема:
Фільтр скомбінований призначений для захисту органів дихання від впливу бойових отруйних та небезпечних хімічних речовин, радіоактивного пилу та біологічних аерозолів за рахунок фільтрації забрудненого повітря у фільтруючій системі протигазу.
Мінімальний час захисної дії від бойових та отруйних речовин повинен складати: за основними параметрами: хлорциан, хлорпікрин, фосген – не менше 40 хвилин, іприт, зарин – не менше 180 хвилин.
Надана інформація має підтверджуватись Сертифікатом про експертизу зразка.
Захисні властивості фільтра скомбінованого за зазначеними речовинами повинні бути підтверджені (внесені в діючий Сертифікат про експертизу зразка) органом сертифікації з оцінки відповідності Технічному регламенту засобів індивідуального захисту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України No771 від 21.08.2019р.
акредитованим на відповідність вимогам ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+А12008, IDT) або ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT).
За іншими параметрами фільтр скомбінований повинен відповідати типу і класу не менш ніж: А2В2Е2К2SX Р3 RD відповідно до ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+А12008, IDT) або ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT).
Інформація щодо захисних властивостей повинна відображатись безпосередньо на корпусі фільтруючого елемента і на пакуванні.
Найменування:
2. Маркування.
Вимога, зокрема:
Маркування нанесене на зовнішню поверхню скомбінованого фільтра з відповідною інформацією, що викладена державною мовою. Марковання містить такі основні відомості:
- назва підприємства-виробника;
- назва виробу (модель);
- дата виготовлення;
- гарантійний термін зберігання;
- речовини з відповідними захисними властивостями;
відповідний тип фільтра, клас і кодовий колір згідно ДСТУ EN - 14387:2017 (EN 14387:2004+А12008, IDT) або ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT), а саме: Акоричневий, В-сірий, Е-жовтий, К-зелений, SX фіолетовий, Р-білий.
Фільтр скомбінований відповідає суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я третьої категорії ризику засобів захисту "Технічного регламенту засобів індивідуального захисту", затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 No 771 (додаток II), ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+А12008, IDT) або ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT).
Якість Товару повинна відповідати встановленим нормативними актами України вимогам щодо якості такого роду/виду товарів, вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 771, нормативним документам, технічній документації виробника на відповідний виріб та Документації.
Технічні характеристики, передбачені таблицею, що вище наведена, є мінімальними. Учасник має право за власним вибором пропонувати на торги товар із зазначеними характеристиками або вищої якості.
У разі надання еквіваленту, що відповідає характеристикам предмету закупівлі, або є кращим за вказані в Додатку показники (параметри), зазначити повні параметри еквіваленту, в окремому листі.
Примітка: У разі, якщо у технічних вимогах міститься посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника − читати "або еквівалент". У разі надання еквіваленту, що відповідає, або є кращим за вказані в Додатку показники (параметри) зазначити повні параметри еквіваленту, в окремому листі.
Скаржником на розгляд Комісії надано, зокрема, сертифікат про експертизу зразка, виданий ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ", у якому зазначено, зокрема: "Продукція:
Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтр-поглинач (скомбінований фільтр) MASKPOL S.A.
Модель/Тип: FP-WIKA-CBRN A2B2E1K1SXP3D R (додаток №1).
Відповідає вимогам: Суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я третьої категорії ризиків засобів захисту "Технічного регламенту засобів індивідуального захисту", затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 771 (додаток ІІ), ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT).
Назва та адреса виробника: Przedsiеbiorstwo Sprzеtu Ochronnego MASKPOL S.A., Konieczki, 42-140 Panki", Polska, Польща.
Додаткова інформація: Оцінку відповідності проведено за модулем В у комбінації з модулем D з врахуванням сертифікату of EU type-examination, виданого CIOP PIВ, Польща № EU/790/2022/1437 від 06.09.2022, умови чинності сертифікату встановлені в Додатку №2", у додатку № 1 до якого зазначено, зокрема: "Додаткова речовина; час захисної дії, хв.:
Іприт; > 180;
Зарин; > 180;
Хлорціан; > 65;
Хлорпікрін; > 40;
Фосген; > 40".
Слід зазначити, що відповідно до наказу ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 28.12.2017 № 490 "Про прийняття національних нормативних документів, гармонізованих з європейськими нормативними документами, та скасування національних нормативних документів":
"2. Прийняти національні нормативні документи, гармонізовані з європейськими нормативними документами, методом підтвердження з наданням чинності з 01 лютого 2018 року:
3) ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+А1:2008, IDT) Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтри протигазові та фільтри скомбіновані. Вимоги, випробування, маркування - На заміну ДСТУ EN 14387:2006".
Крім того, Документацією передбачена необхідність відповідності фільтрів скомбінованих або ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+А12008, IDT), або ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT).
Враховуючи викладене, у тому числі, наданий Скаржником на розгляд Комісії сертифікат про експертизу зразка, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що:
- вимога надати сертифікат відповідності за модулем С2 на етапі тендерної пропозиції фактично означає, що продукція вже має бути виготовлена до початку закупівлі, що унеможливлює її виробництво після укладення договору;
- вимога "ударостійкий пластик" без чітких, вимірюваних критеріїв підтвердження дискримінує Скаржника, оскільки дискредитує саму вимогу - без належної перевірки "ударостійкість" стає фікцією, створюючи ризик для Замовника отримати неякісний, небезпечний товар.
Скаржник зазначає, що у Документації Замовником прямо передбачено, що корпус фільтра має бути виготовлений із ударостійкого пластику.
Скаржник повідомляє, що ДСТУ EN 14387 (у редакціях 2017 і 2021 років) не регламентує матеріал корпусу фільтра. Таким чином, визначення вимог до матеріалу корпусу повністю належить до компетенції Замовника.
Проте у випадках закупівель для потреб оборонних, правоохоронних або рятувальних структур, такі вимоги повинні бути технічно обґрунтованими та відповідати умовам застосування. Зокрема, відповідно до положень військових стандартів, фільтри, призначені для бойового використання, повинні:
витримувати фізичні навантаження, бути жаростійкими, забезпечувати захист навіть при пошкодженні корпусу або дії високих температур.
Пластикові корпуси, навіть ударостійкі, об'єктивно мають обмежену:
термостійкість;
механічну міцність;
стійкість до агресивних середовищ (кислоти, масла, ПММ);
схильність до накопичення статичної електрики, що створює ризик загоряння у вибухонебезпечних середовищах.
На думку Скаржника, удароміцність корпусу не може вважатися доведеною лише на підставі декларації виробника. Якщо в тендері або технічному паспорті вказано, що корпус є ударостійким, це має бути підтверджено документально.
Скаржник вважає, що підтвердження має включати:
1. Протоколи випробувань на механічну міцність, зокрема:
- ударостійкість (drop test, impact resistance);
- стійкість до проколу, стиснення, згину;
- результати — у Ньютон-метр (Н-м), Джоуль (Дж.) або Кілограм-сила-сантиметр (кгс-см).
2. Посилання на стандарт, за яким проводились випробування.
3. Ідентифікацію матеріалу, із посиланням на технічний паспорт або сертифікат виробника сировини.
4. Сертифікат відповідності, в якому має бути зазначено:
- що корпус пройшов механічні випробування;
- що матеріал визнаний придатним для ЗІЗ категорії III, відповідно до п. 3.2.1 додатку 2 Технічного регламенту ЗІЗ (Постанова КМУ №771).
На думку Скаржника, відсутність зазначених підтверджень означає, що "ударостійкість" корпусу є декларативним твердженням, не підкріпленим об'єктивними доказами. Якщо ж Замовник не вимагає таких підтверджень у тендерній документації, це:
- порушує п. 20 Технічного регламенту ЗІЗ, згідно з яким продукція повинна відповідати заявленим характеристикам;
- суперечить ч. 2 ст. 22 Закону - технічні вимоги повинні бути перевірюваними, обґрунтованими та однозначними.
Скаржник зазначає, що для нього як учасника закупівлі відсутність чітких вимог щодо підтвердження ударостійкості пластикового корпусу унеможливлює належне формування пропозиції та доведення відповідності товару, що ставить його у невигідне становище та порушує право на прозорі умови участі. Скаржник вважає, що це створює парадоксальну ситуацію, коли потенційно менш міцний пластиковий корпус може бути закуплений без належної перевірки його здатності витримувати механічні впливи в умовах експлуатації фільтра-поглинача, зокрема під час бойових чи спеціальних операцій.
Скаржник повідомляє, що у Документації Замовником встановлено вимогу, згідно з якою учасник повинен надати сертифікат відповідності продукції, оформлений за модулем В у комбінації з модулем С2 або D.
На думку Скаржника, ця вимога виглядає такою, що відповідає Технічному регламенту ЗІЗ, проте при детальному аналізі виявляється, що вона сформульована внутрішньо суперечливо, необгрунтовано і може призвести до технічної невизначеності.
Відповідно до п. 12 та додатків 3-9 Технічного регламенту ЗІЗ, затвердженого постановою КМУ №771 від 21.08.2019:
- засоби індивідуального захисту, що відносяться до категорії IІІ (зокрема — фільтри до протигазів) повинні проходити обов'язкову оцінку відповідності за модулем В (типове випробування), у поєднанні з одним із модулів контролю виробництва:
модуль С2 — контроль готової партії продукції;
модуль D — сертифікація системи управління якістю виробництва.
Технічний регламент України чітко визначає, що фільтри до ЗІЗОД належать до IІІ категорії.
Скаржник зазначає, що модуль С2 застосовується виключно до вже виготовленої партії продукції. Відповідно до змісту додатку 7 Технічного регламенту України, модуль С2 передбачає, що виробник вже виготовив продукцію, яка проходить контроль серії до постачання.
Модуль С2 застосовується виключно до вже виготовленої партії продукції.
Відповідно до змісту Додатку VII Технічного регламенту України, модуль С2 передбачає, що виробник вже виготовив продукцію, яка проходить контроль серії до постачання.
Отже, вимога подати сертифікат С2 на момент тендеру означає, що вся партія (203 фільтри) повинна бути вже повністю виготовлена.
На думку Скаржника, це є ознакою того, що Замовник вже заздалегідь визначив конкретного учасника як "Переможця", а умови тендерної документації прямо або опосередковано сформульовані під його технічні характеристики.
Згідно з Додатком VII до Технічного регламенту ЗІЗ, процедура модуля С2 передбачає: - контроль виробником однорідності виробництва; - випробування відібраних зразків з партії; - складання органом з оцінки відповідності сертифіката на вже виготовлену партію продукції. Таким чином, видача такого документа на етапі подання тендерної пропозиції є юридично неможливою, оскільки учасник не може гарантувати, що запропонована продукція вже пройшла перевірку в рамках С2.
Модуль С2 вимагає надання сертифіката відповідності на вже виготовлену партію продукції. Відповідно до додатку VII Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, модуль С2 застосовується виключно для серійної перевірки вже виготовленої продукції, а не для виробництва під майбутнє постачання.
Такий сертифікат засвідчує, що вся партія, зазначена в ньому, вже існує, пройшла випробування та перевірку відповідності задекларованим параметрам. Але, на думку Скаржника, це не загальний сертифікат відповідності, а акт перевірки зразків з конкретної партії, складений акредитованим органом з оцінки відповідності, який має акредитацію на проведення робіт за модулем С2 (тобто право працювати з ЗІЗ категорії III).
Скаржник вважає, що цей документ обов'язково повинен бути датований не раніше дати виготовлення продукції. Його відсутність означає, що модуль С2 на момент подання пропозиції не може бути підтверджений, а отже, на думку Скаржника, вимога про модуль С2 до дати поставки продукції є порушенням процедури.
На думку Скаржника, модуль D — єдина реалістична та законна процедура оцінки відповідності для ще не виготовленої продукції:
- дозволяє укласти договір і виготовити продукцію після підтвердження наявності сертифікованої системи управління якістю;
- забезпечує постійний контроль за виробництвом та стабільність характеристик продукції;
- відповідає практиці оцінки ЗІЗ у всіх країнах ЄС та Україні.
Скаржник вважає, що хоча Документація допускає сертифікацію за модулем D, Замовником не встановлено вимогу щодо надання підтвердження оцінки відповідності системи управління якістю, як це передбачено додатком 6 до Технічного регламенту ЗІЗ, затвердженого постановою КМУ №771. Згідно з вимогами модуля D, учасник зобов'язаний надати: сертифікат схвалення системи управління якістю, виданий акредитованим органом сертифікації, який підтверджує, що система управління якістю підприємства відповідає встановленим вимогам щодо виробництва, контролю та випробувань фільтрувальних елементів.
Такий сертифікат є обов'язковим документом у разі застосування комбінації модуля В + D. На думку Скаржника, його відсутність:
- позбавляє Замовника гарантій стабільної якості продукції, виготовленої після укладення договору;
- порушує логіку та цілі застосування модуля D, яка полягає в забезпеченні належного технологічного процесу, перевірки, зберігання і стабільності виробництва.
Скаржник вважає, що встановлення Замовником вимоги щодо надання сертифіката відповідності за модулем С2 на етапі подання тендерної пропозиції є юридично некоректним, технічно необгрунтованим, оскільки вимагає вже виготовлену партію продукції у повному обсязі — ще до укладення договору.
Водночас, відсутність обов'язкової вимоги до надання сертифіката системи управління якістю у разі заявленого модуля D суперечить Технічному регламенту ЗІЗ (додаток 6) і дискредитує сам механізм контролю стабільності виробництва, закладений у процедурі В + D.
На думку Скаржника, такі дії Замовника порушують положення статей 5 і 22 Закону, а також пункти 12, 13, 20 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ №771 від 21.08.2019.
Скаржник вважає, що на підставі вищенаведеного, встановлені Замовником вимоги до модулів оцінки відповідності та сертифікації продукції є юридично некоректними, технічно необгрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства у сфері публічних закупівель та технічного регулювання.
На думку Скаржника, зазначені дії Замовника порушують положення статей 3, 5, 22 Закону, а також пункти 12, 13, 20 та Додатки 5, 6 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ №771 від 21.08.2019.
Скаржник зазначає, що Замовник безпідставно обмежує вибір пакувальних матеріалів поліетиленом та ПВХ. Це виключає можливість пропонувати фільтри у пакуванні з інших матеріалів (наприклад, металеві герметичні контейнери або інші сучасні полімерні або металізовані матеріали, що забезпечують вищу надійність), які можуть бути більш надійними та краще забезпечувати довготривале зберігання та захист у складних умовах. Скаржник зазначає, що для нього ця вимога є дискримінаційною, оскільки він може запропонувати пакування, яке повністю відповідає функціональним вимогам до захисту та безпеки фільтра протягом заявленого терміну зберігання, але не відповідає необгрунтованій вимозі щодо конкретних матеріалів поліетилену та ПВХ. На думку Скаржника, це прямо обмежує його право на вільну та справедливу конкуренцію та участь у цій публічній закупівлі.
Скаржник вважає, що застосування поліетилену та ПВХ як основних пакувальних матеріалів, без встановлення чітких критеріїв їхніх захисних властивостей, викликає обґрунтовані сумніви щодо їхньої придатності до зберігання в складних умовах, зокрема:
- обмежена термостійкість (деформація при нагріванні, втрата міцності); низька механічна міцність — пакування легко піддається пошкодженню під час транспортування чи при падінні;
- обмежена стійкість до вологи, сонячного УФ-випромінення та агресивних середовищ;
- схильність до старіння та крихкості з часом, особливо в умовах нестабільної температури та вологості.
На думку Скаржника, таке обмеження без належного обґрунтування та встановлення перевірюваних критеріїв створює високий ризик придбання товару, який може втратити свої захисні властивості до моменту фактичного використання через неналежне пакування. Скаржник вважає, що це прямо суперечить принципу максимальної економії та ефективності, закріпленому у статті 5 Закону, оскільки Замовник ризикує отримати неякісний товар, непридатний для використання, особливо в умовах бойових чи спеціальних операцій.
Скаржник повідомляє, що Документація при цьому не передбачає жодного об'єктивного підтвердження надійності пакування (наприклад, протоколів випробувань на герметичність, опір вологи, механічну цілісність чи довговічність протягом заявленого терміну зберігання]. Це порушує частину другу статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", яка вимагає, щоб технічна специфікація була чіткою, повною, об'єктивною, містила вимірювані характеристики та не містила посилань на конкретну торговельну марку, патент чи тип. Замовник лише декларує використання певних матеріалів, але не визначає, як буде перевірена їхня здатність забезпечити належний захист фільтра протягом усього терміну зберігання.
На думку Скаржника, наслідками відсутності таких критеріїв є:
- відсутність об'єктивних підстав вважати, що таке пакування забезпечує належний рівень захисту при тривалому зберіганні, як того вимагають нормативні документи (Технічний регламент України, Наказ МНС №330 від 27.02.2003);
- існує високий ризик втрати герметичності та деградації фільтра до моменту фактичного використання;
- створюються нерівні умови для учасників, оскільки немає об'єктивних критеріїв для оцінки якості пакування. Це може призвести до обрання пропозиції з потенційно ненадійним пакуванням, а також унеможливлює для Скаржника належним чином підтвердити відповідність своєї продукції (навіть якщо його пакування є більш надійним), що ставить його у невигідне становище та порушує право на прозорі умови участі. Це прямо порушує принципи, визначені у статтях 3 та 5 Закону.
Скаржник зазначає, що вимоги національних нормативних документів підтверджують необхідність чітких та вимірюваних критеріїв до пакування:
- СОУ МНС 75.2-00013528-002:2010 та Наказ МНС №330 від 27.02.2003:
Вимагають, щоб умови зберігання ЗІЗОД унеможливлювали вплив вологи, світла, пилу та механічних ушкоджень. Пакування має відповідати цим вимогам, а Замовник - встановити чіткі та вимірювані критерії перевірки цієї відповідності.
- ДСТУ EN 14387 (у редакціях 2017 та 2021 років): не встановлює конкретних вимог до матеріалів пакування (поліетилен, ПВХ тощо), однак прямо вимагає, щоб фільтри зберігали заявлені захисні характеристики протягом усього строку придатності.
Це означає, що пакування має забезпечувати герметичність, захист від вологи, забруднень, УФ-випромінення, механічних пошкоджень та бути бар'єрним щодо кисню та пари.
- Технічний регламент ЗІЗ (Постанова КМУ №771): продукція має бути безпечною та відповідати задекларованим характеристикам протягом усього терміну її зберігання.
ЗІЗ мають зберігати функціональність у передбачених виробником умовах зберігання та транспортування.
Скаржник вважає, що відсутність чітких, об'єктивних та перевірюваних критеріїв для пакування унеможливлює дотримання цих положень та забезпечення належного захисту фільтра.
На думку Скаржника, на підставі вищенаведеного, встановлені Замовником вимоги до пакування є нечіткими, необгрунтованими, обмежують конкуренцію та створюють ризики для якості товару. Це прямо суперечить принципам рівного доступу, добросовісної конкуренції, прозорості та максимальної ефективності, визначеним у статтях 3, 5 та 22 Закону, а також пункту 20 Технічного регламенту ЗІЗ.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні, кількісні характеристики предмета закупівлі, зокрема, технічні вимоги.
Технічні та якісні характеристики предмету закупівлі, повинні відповідати технічним умовам та стандартам, передбаченим законодавством України діючими на період поставки товару.
Назва предмету закупівлі: фільтр до протигазу.
Технічні характеристики предмета закупівлі:
Найменування:
1. Характеристики фільтра скомбінованого.
Вимога, зокрема:
Фільтр скомбінований має циліндричну форму, постачається у герметичному не прозорому пакуванні яке включає поліетилен та полівінілхлорид в комплекті з пробкою, яка закриває вхідний отвір та гвинтовою кришкою, яка герметизує його при зберіганні.
Інформація щодо захисних властивостей повинна відображатись безпосередньо на корпусі фільтруючого елемента і на пакуванні.
Фільтр скомбінований виготовлений в удароміцному пластиковому корпусі або металевому корпусі, та має гарантований термін зберігання не менш 10 років (Зазначений параметр підтверджується гарантійним листом від виробника).
Найменування:
2. Маркування.
Вимога, зокрема:
Фільтр скомбінований відповідає суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я третьої категорії ризику засобів захисту "Технічного регламенту засобів індивідуального захисту", затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 771 (додаток II), ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+А12008, IDT) або ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT).
Оцінка відповідності проведена за модулем "В" в комбінації з модулем "D" або "С2".
Товар має бути поставлений у непошкодженій тарі (пакуванні) виробника та передаватись Замовнику без механічних та будь-яких інших пошкоджень, придатний для використання відповідно до свого призначення.
Якість Товару повинна відповідати встановленим нормативними актами України вимогам щодо якості такого роду/виду товарів, вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 771, нормативним документам, технічній документації виробника на відповідний виріб та Документації.
Технічні характеристики, передбачені таблицею, що вище наведена, є мінімальними. Учасник має право за власним вибором пропонувати на торги товар із зазначеними характеристиками або вищої якості.
У разі надання еквіваленту, що відповідає характеристикам предмету закупівлі, або є кращим за вказані в Додатку показники (параметри), зазначити повні параметри еквіваленту, в окремому листі.
3. Для підтвердження відповідності технічним, якісним та кількісним характеристикам предмету закупівлі Учасник подає у складі своєї пропозиції довідку у формі таблиці-порівняння з інформацією про технічні характеристики запропонованого учасником товару із зазначенням виробника, моделі, країни походження, року виготовлення, технічних характеристик та ознак його відповідності (не відповідності) предмету закупівлі, складену на основі таблиць технічних та якісних характеристик (специфікації).
Інформація про відповідність запропонованого Товару технічним характеристикам предмету закупівлі повинна бути підтверджена наступними документами, які надаються в складі пропозиції, зокрема:
3.1. Сертифікат про експертизу зразка, в якому зазначені захисні властивості виданий акредитованим органом сертифікації з оцінки відповідності Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 771 від 21.08.2019, на фільтр скомбінований. Оцінка відповідності проведена за модулем "В" в комбінації з модулем "D" або "С2".
Примітка: У разі, якщо у технічних вимогах міститься посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника − читати "або еквівалент". У разі надання еквіваленту, що відповідає, або є кращим за вказані в Додатку показники (параметри) зазначити повні параметри еквіваленту, в окремому листі.
Скаржником на розгляд Комісії надано, зокрема, сертифікат про експертизу зразка, виданий ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ", у якому зазначено, зокрема: "Продукція:
Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтр-поглинач (скомбінований фільтр) MASKPOL S.A.
Модель/Тип: FP-WIKA-CBRN A2B2E1K1SXP3D R (додаток №1).
Відповідає вимогам: Суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я третьої категорії ризиків засобів захисту "Технічного регламенту засобів індивідуального захисту", затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 771 (додаток ІІ), ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT).
Назва та адреса виробника: Przedsiеbiorstwo Sprzеtu Ochronnego MASKPOL S.A., Konieczki, 42-140 Panki", Polska, Польща.
Додаткова інформація: Оцінку відповідності проведено за модулем В у комбінації з модулем D з врахуванням сертифікату of EU type-examination, виданого CIOP PIВ, Польща № EU/790/2022/1437 від 06.09.2022, умови чинності сертифікату встановлені в Додатку №2".
2.1. Щодо відповідності (на думку Скаржника) умовам Документації продукції лише одного виробника.
Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведених вище вимог Документації у вказаній редакції, не довів та документально не підтвердив наявність продукції щонайменше двох виробників, яка відповідає умовам Документації.
Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб'єкти господарювання, які запропонують продукцію конкретного виробника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2.2. Щодо інших вимог, наведених Скаржником у Скарзі.
Документацією передбачено, що оцінка відповідності має бути проведена за модулем "В" в комбінації з модулем або "D", або "С2".
Враховуючи викладене, у тому числі, наданий Скаржником на розгляд Комісії сертифікат про експертизу зразка, у якому зазначено, зокрема: "Оцінку відповідності проведено за модулем В у комбінації з модулем D", Скаржник (у тому числі, з урахуванням інформації, наведеної в підпункті 2.1 пункту 2 мотивувальної частини цього рішення) не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ: 40108667) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Фільтри до протигазів", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-06-10-012927-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Діана ГОСТЄВА Наталя
ЛЕНЬ
Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК Наталя ЛЕНЬ Сергій
БУРЗАК
Інна РОМАНЕНКО
С. БУРЗАК
Г.
ГОРНОСТАЛЬ
І. РОМАНЕНКО Г.
ГОРНОСТАЛЬ
Скарга
Скарга на встановлення Замовником технічно необґрунтованих та взаємовиключних вимог
встановлення Замовником дискримінаційних, технічно необґрунтованих та взаємовиключних вимог у тендерній документації, що порушують ст. 5, 22, 23 Закону України «Про публічні закупівлі» та Технічний регламент ЗІЗ (Постанова КМУ №771). · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. На підставі викладеного, керуючись статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі», ТОВ "НВП «ІКАР»" просить: 1. Прийняти цю скаргу до розгляду відповідно до вимог законодавства. 2. Визнати положення тендерної документації процедури закупівлі UA-2025-06-10-012927-a такими, що порушують законодавство України у сфері публічних закупівель, а саме: • статті 5, 22 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі»; • положення Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ №771 від 21.08.2019; • вимоги чинного національного стандарту ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT), а також використання у документації посилань на ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+A1:2008, IDT), який втратив чинність і не відповідає актуальній нормативній базі, які Замовник також порушив; • положень ДСТУ EN 529:2006 (EN 529:2005, IDT); • Наказу МНС №330 від 27.02.2003 р. 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, а саме: Щодо технічних стандартів: • вилучити посилання на ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+A1:2008, IDT) як посилання на застарілий стандарт, що не відповідає актуальним вимогам; • встановити вимоги виключно відповідно до чинного стандарту ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT). Щодо фільтрів типу SX: • визначити у технічному завданні чіткий перелік хімічних речовин, від яких повинен забезпечуватись захист; • зазначити для кожної речовини: - найменування; - допустиму концентрацію речовини в повітрі; - проскокову концентрацію; - захисний час у хвилинах; • вимагати надання сертифікату, в якому наведено всі ці параметри відповідно до стандартів. Щодо захисних властивостей які визначають час захисної дії на захист від бойових та отруйних речовин повинен складати: хлорциан, хлорпікрин, фосген – не менше 40 хвилин; іприт, зарин – не менше 180 хвилин. Надана інформація має підтверджуватись Сертифікатом про експертизу зразка. - чітко визначити у технічній документації всі параметри випробувань, які необхідні для встановлення захисного часу: вхідна концентрація, витрата повітря, температура, вологість, проскокова концентрація; - встановити вимогу щодо надання сертифіката відповідності або протоколу випробувань, у якому ці параметри мають бути відображені відповідно до положень ДСТУ EN 14387; - забезпечити, щоб ці дані були вимірюваними, перевірюваними та уніфікованими для всіх учасників, з метою об’єктивної оцінки технічних пропозицій та недопущення дискримінаційних умов. Інформація щодо захисних властивостей повинна вноситися до сертифікату згідно ДСТУ, зокрема: • перелік речовин, від яких фільтр забезпечує захист; • допустима концентрацію речовини в повітрі; • проскокова концентрація; • час захисної дії. Щодо матеріалу корпусу фільтра: • у разі зазначення ударостійкого пластику — вимагати: - протоколи випробувань, - технічний опис матеріалу, - посилання на відповідні стандарти, - сертифікат відповідності, що підтверджує придатність корпусу для ЗІЗ категорії III в якому зазначені ударостійкі властивості. Щодо пакування: • чітко визначити параметри пакування, включаючи: - допустимі матеріали; - вимоги до бар’єрних властивостей; - форму підтвердження їх відповідності. Нинішнє формулювання не дозволяє однозначно встановити, яке саме пакування вважається належним. Щодо маркування: Встановити чіткі та конкретні вимоги до маркування фільтрів, згідно з Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ №771 від 21.08.2019, та відповідними розділами актуального національного стандарту ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT), вказавши обов'язкові елементи маркування, що мають бути присутні на фільтрі. Щодо модулів оцінки відповідності: • дозволити лише комбінацію модулів B + D, як таку, що відповідає чинному законодавству для продукції, яка ще не виготовлена; • зобов’язати учасників надати: - сертифікат відповідності в комбінації за модулем B+D (мається на увазі один документ); - сертифікат схвалення системи управління якістю (модуль D), відповідно до додатку 6 Технічного регламенту ЗІЗ (мається на увазі окремий сертифікат оформлений відповідно до Сертифікату B+D). Визнати вимогу щодо надання сертифіката відповідності за модулем В+C2 на момент подання тендерної пропозиції — дискримінаційною, такою, що: - суперечить нормальній логіці Держзакупівель, - є ознакою того, що Замовник вже заздалегідь визначив конкретного учасника як Переможця, а умови тендерної документації прямо або опосередковано сформульовані під його технічні характеристики.
СКАРГА
Підстави для подання скарги:
ТОВ "НВП «ІКАР»" вважає, що умови тендерної документації за процедурою закупівлі UA-2025-06-10-012927-a є дискримінаційними, непрозорими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства України, а саме:
• статей 5, 22 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі» — у частині недопущення дискримінації, встановлення чітких, об’єктивних та недвозначних технічних вимог;
• Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ №771 від 21.08.2019 — зокрема положень про модулі оцінки відповідності, вимоги до сертифікатів, маркування та управління якістю виробництва;
• ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT) — чинного національного стандарту, який визначає вимоги до фільтрів типу SX, включаючи точне зазначення хімічних речовин, мінімальний захисний час, проскокову концентрацію та обов’язкове маркування;
• наказу МНС №330 від 27.02.2003 р., ДСТУ EN 529:2006 (EN 529:2005, IDT) та інших відповідних актів, які встановлюють вимоги до умов довготривалого зберігання та придатності засобів захисту.
Порушення прав та інтересів Скаржника
ТОВ «НВП «ІКАР» є потенційним учасником процедури закупівлі UA-2025-06-10-012927-a, має необхідний досвід, технічні ресурси та сертифіковану продукцію для участі в тендері, а також намір подати тендерну пропозицію.
Проте встановлені Замовником технічні умови є дискримінаційними, суперечливими та технічно необґрунтованими, внаслідок чого унеможливлюється участь ТОВ «НВП «ІКАР» у закупівлі на рівних умовах з іншими учасниками.
Зокрема:
• Вимога щодо одночасної відповідності застарілому та чинному стандарту (ДСТУ EN 14387:2017 та ДСТУ EN 14387:2021) суперечить законодавству, оскільки стандарти містять критичні взаємовиключні технічні критерії;
• Відсутність конкретизації хімічних речовин типу SX та умов випробувань унеможливлює об'єктивну оцінку технічних характеристик фільтрів, що створює невизначеність та ризики дискваліфікації нашої продукції;
• Вимога надати сертифікат відповідності за модулем C2 на етапі тендерної пропозиції фактично означає, що продукція вже має бути виготовлена до початку закупівлі, що унеможливлює її виробництво після укладення договору;
• Вимога "ударостійкий пластик" без чітких, вимірюваних критеріїв підтвердження дискримінує ТОВ "НВП "ІКАР", оскільки:
- Таким чином, порушуються права Скаржника на рівний доступ, справедливу конкуренцію та участь у закупівлі згідно зі статтями 5 та 18 Закону України «Про публічні закупівлі».
- Дискредитує саму вимогу: Без належної перевірки "ударостійкість" стає фікцією, створюючи ризик для Замовника отримати неякісний, небезпечний товар.
Це прямо порушує принципи добросовісної конкуренції, рівного ставлення та об'єктивності, закріплені в статтях 3, 5 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, встановлення Замовником технічних вимог, які є внутрішньо суперечливими, дискримінаційними або такими, що не дають змоги об’єктивно оцінити пропозиції Учасників, є порушенням частини другої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо необхідності забезпечення дотримання принципів добросовісної конкуренції та прозорості під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій. Крім того, Замовник не дотримався вимог абзацу 3 пункту 3 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022, оскільки встановлені ним технічні умови не відповідають чинному гармонізованому стандарту — ДСТУ EN 14387:2021.
На підтвердження викладених у цій скарзі фактів порушень законодавства у сфері публічних закупівель, як доказ, а також для обґрунтування наших вимог, до скарги додаються наступні документи:
- Сертифікат про експертизу зразка, оформленого відповідно до вимог чинного Законодавства.
З огляду на це, нижче наводимо поетапне обґрунтування порушень з відповідними посиланнями на нормативно-правову базу, технічні стандарти та положення законодавства України.
1. Одночасне застосування двох стандартів, вимоги щодо захисту від отруйних речовин.
У тендерній документації Замовник одночасно вказує два стандарти — ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+A1:2008, IDT) та ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT). ДСТУ EN 14387:2021 є чинним національним гармонізованим стандартом, впровадженим в Україні наказом ДП «УкрНДНЦ» №22 від 20.01.2022. Він розроблений на основі EN 14387:2021, який замінив попередню редакцію EN 14387:2004+A1:2008. ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004+A1:2008, IDT) більше не є чинним, оскільки його європейський оригінал — EN 14387:2004+A1:2008 — був офіційно скасований Європейським комітетом з стандартизації (CEN). Таким чином, посилання Замовника одночасно на ДСТУ EN 14387:2017 та ДСТУ EN 14387:2021 для продукції, яка повинна бути виготовлена у 2025 році, є юридично і технічно необґрунтованим, оскільки один із цих стандартів (EN 14387:2004+A1:2008, IDT) втратив чинність на європейському рівні, а його національна версія — ДСТУ EN 14387:2017 — більше не відповідає актуальній нормативній базі. При цьому ці стандарти містять принципово різні вимоги до фільтрів, до фільтрів з типом SX, а Замовником закуповується саме відповідний фільтр-поглинач. Наводимо основні відмінності у стандартах:
Стандарт 2017 року:
• не передбачає обов’язкової деталізації хімічних речовин;
• не вимагає зазначення часу захисної дії, проскокової концентрації;
• дозволяє самодекларацію SX-фільтрів без обов’язкових випробувань;
• кольорове маркування SX — рекомендоване, але не обов’язкове.
Стандарт 2021 року (ДСТУ EN 14387:2021):
• вимагає:
• чіткий перелік речовин, захисний час у хвилинах, проскокову концентрацію;
• обов’язкове фіолетове маркування (п. 6.2.2 EN 14387:2021);
• включення всіх параметрів до сертифіката відповідності, виданого відповідно до модулів оцінки відповідності.
Маркування фільтрів згідно з обома стандартами одночасно є неможливим, адже:
• класифікація, технічні вимоги та маркування у двох редакціях суттєво різняться;
• це створює простір для маніпуляцій і допуску продукції, яка не пройшла належної оцінки відповідності.
Це створює суперечність у закупівлі, оскільки:
• Вимоги до фільтрів типу SX в обох стандартах є кардинально різними;
• Один стандарт (ДСТУ EN 14387:2021) вимагає об’єктивних доказів ефективності фільтра — з обов’язковим переліком речовин, захисним часом, проскоковою концентрацією та повним маркуванням у сертифікаті;
• Інший (ДСТУ EN 14387:2017) дозволяє самодекларацію виробника без обов’язкових випробувань і без деталізації хімічного захисту.
У результаті — технічні вимоги документації є внутрішньо суперечливими, а отже:
• не забезпечують однакових умов участі;
• порушують принципи прозорості, однозначності та недискримінації, які закріплені в статтях 5 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• не відповідають вимогам гармонізації технічного регулювання з ЄС, передбаченим постановою КМУ №771.
Відсутність вказання конкретних речовин та параметрів для фільтрів типу SX є самостійним і критично важливим недоліком технічної специфікації, що свідчить про неналежне формування вимог з боку Замовника. У тендерній документації встановлено вимогу, що фільтр-поглинач повинен відповідати типу і класу не нижче: A2B2E2K2SX P3 RD, відповідно до ДСТУ EN 14387:2017 або ДСТУ EN 14387:2021.
Однак, Замовник не вказує, від яких саме речовин повинен захищати фільтр-поглинач типу SX, незважаючи на те, що:
- ДСТУ EN 14387(не важливо якого року стандарт), фільтри типу SX застосовуються проти спеціально позначених газів і парів, визначених виробником (так, так, саме виробник фільтрів сам позначає які хімічні речовини він маркує під типом SX) Замовник же повинен був зазначити які речовини входять у вимоги. При чому не просто визначити а визначити відповідно до ДСТУ, як зазначено нижче.
- ДСТУ EN 14387 передбачає встановлення концентрацій випробувальних газів (у мг/л) лише для фільтрів типу A, B, E, K, AX, Hg, NO. Для типу SX стандарт не встановлює універсального переліку речовин, концентрацій, часів захисної дії чи проскокових значень — усе це визначає сам виробник, і саме це повинно бути враховано Замовником при формуванні ТЗ.
- ДСТУ EN 14387:2021 вимагає, щоб для кожної речовини, зазначеної під маркуванням SX:
• було вказано її назву;
• зазначено допустиму концентрацію у повітрі (вихідна концентрація);
• вказано час захисної дії (у хвилинах);
• зазначено проскокову концентрацію.
Відсутність зазначених параметрів за типом SX у тендерній документації:
• унеможливлює проведення об’єктивного оцінювання та порівняння пропозицій учасників за єдиними критеріями;
• відкриває шлях до необ’єктивного вибору переможця;
• допускає постачання фільтрів з різною або недостатньою ефективністю, нездатних захистити від критичних речовин;
• не забезпечує відповідність продукції заявленим характеристикам, що прямо суперечить вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я, встановленим у додатку II Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ №771);
• порушує ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» — технічна специфікація повинна містити чіткі, однозначні та вимірювані вимоги.
У результаті така постановка вимог:
• порушує принципи прозорості, рівного доступу та не дискримінації, визначені у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• суперечить частині другій статті 22 того ж Закону, яка зобов’язує Замовника формувати чітку, повну, однозначну та об’єктивну технічну специфікацію;
• не відповідає вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я, встановленим у Додатку II Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ №771);
• створює ризик придбання небезпечної або неефективної продукції, що прямо суперечить меті закупівлі — забезпеченню безпеки особового складу.
Додатково, Замовник у своїх технічних вимогах використовує некоректне та неіснуюче згідно з чинним стандартом ДСТУ EN 14387:2021 маркування фільтра від частинок "P3 RD". Відповідно до положень чинного стандарту, позначення "R" (багаторазовий) та "D" (пройшов випробування на стійкість до засмічення доломітовим пилом) є окремими та незалежними характеристиками. Таким чином, коректне маркування має виглядати як "P3 D R" (або "P3 R D"), що підкреслює як багаторазовість використання фільтра, так і його стійкість до засмічення пилом. Зазначена некоректність у маркуванні свідчить про відсутність у Замовника належного розуміння актуальних вимог до маркування засобів індивідуального захисту та може призвести до закупівлі продукції, яка не відповідає дійсним стандартам безпеки, або до необґрунтованого відхилення пропозицій учасників, які використовують коректне маркування. Це порушує принципи статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо чіткості та об’єктивності технічних специфікацій, а також статті 5 Закону щодо забезпечення ефективності та прозорості закупівлі.
Окрему увагу вважаємо за необхідне приділити вимозі Замовника, відповідно до якої:
«Мінімальний час захисної дії від бойових та отруйних речовин повинен складати: хлорциан, хлорпікрин, фосген – не менше 40 хвилин; іприт, зарин – не менше 180 хвилин. Надана інформація має підтверджуватись Сертифікатом про експертизу зразка»
Ця вимога виглядає об’єктивною лише формально. Проте у відриві від базових параметрів вона є технічно та юридично хибною, оскільки встановлення фіксованого часу захисної дії без зазначення умов випробувань прямо суперечить вимогам ДСТУ EN 14387 — незалежно від його редакції (2017 або 2021 року).
• Назву випробувальної речовини;
• Концентрацію речовини у повітрі (вхідна концентрація, мг/л);
• Витрату повітря через фільтр під час тестування (30 л/хв, 95 л/хв тощо);
• Температуру і відносну вологість повітря під час випробування;
• Проскокову концентрацію — значення, при якому вважається, що фільтр більше не забезпечує захист;
• Час досягнення цієї проскокової концентрації (тобто фактичний «час захисної дії»);
• Метод випробування або стандарт на тестування.
У редакції ДСТУ EN 14387:2021 інформація вноситься до сертифіката відповідності, виданого за відповідним модулем:
• Перелік речовин;
• Допустима концентрація речовини в повітрі (мг/л);
• Проскокова концентрація;
• Захисний час у хвилинах.
Така вимога прямо встановлена ДСТУ EN 14387:2021, а також Технічним регламентом засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ №771).
Натомість Замовник:
• не уточнив жодного з обов’язкових параметрів;
• не визначив стандартних умов тестування;
• вимагає надання сертифіката, який не може бути належним чином сформований без цих даних;
• фактично унеможливлює об’єктивне порівняння пропозицій Учасників.
У підсумку:
• вимога сформульована всупереч змісту самого стандарту, на який посилається Замовник;
• порушує ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» — технічна специфікація має бути чіткою, однозначною та вимірюваною;
• суперечить вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я, встановленим у додатку II Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ №771);
• створює ризик постачання несертифікованої або потенційно неефективної продукції, що неприпустимо для закупівель засобів захисту.
Розберемо правову основу закупівлі за двома стандартами:
А.) Зміна стандарту на національному рівні
Україна взяла на себе зобов’язання щодо гармонізації національних стандартів з європейськими нормами, включаючи CEN (Європейський комітет зі стандартизації).
23 лютого 2021 року CEN затвердив EN 14387:2021 як заміну EN 14387:2004+A1:2008, а остаточно ввів його в дію 30 серпня 2021 року.
Наказом УкрНДЦ №508 від 15 грудня 2021 року офіційно затверджено ДСТУ EN 14387:2021, який набув чинності з 1 серпня 2022 року.
З цього часу в Україні чинним актуальним стандартом є ДСТУ EN 14387:2021, який має IDT-статус (IDENTICAL), тобто повністю відповідає EN 14387:2021 без змін.
Попередня версія – ДСТУ EN 14387:2017 – втратила чинність, оскільки її європейський аналог EN 14387:2004+A1:2008 був офіційно скасований CEN.
ДСТУ EN 14387:2017 більше не відповідає сучасним вимогам безпеки, оскільки базувався на застарілій редакції стандарту.
Правова основа:
Продукція, що вводиться в обіг, повинна відповідати технічним регламентам та національним стандартам, гармонізованим з європейськими. Це положення ґрунтується на статті 11 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», яка встановлює, що продукція, повинна відповідати всім чинним технічним регламентам, які застосовуються до неї.
Використання ДСТУ EN 14387:2017 не забезпечує відповідність Технічному регламенту, оскільки він базується на скасованому європейському стандарті EN 14387:2004+A1:2008, який більше не відповідає вимогам регламенту та сучасним нормам безпеки.
Б.) Порушення Регламенту (ЄС) 2016/425
Цей Регламент — основа для всіх засобів індивідуального захисту, зокрема ЗІЗОД (протигазів, фільтрів). Він прямо передбачає відповідність останнім гармонізованим стандартам (тобто EN 14387:2021).
Правова основа:
Згідно з пунктом 1 ст. 3 Регламенту (ЄС) 2016/425
Засоби індивідуального захисту повинні забезпечувати захист за найвищими можливими вимогами безпеки відповідно до останніх стандартів.
В.) Порушення Закону України «Про публічні закупівлі»
Закупівля продукції за застарілим стандартом суперечить принципу максимальної ефективності та добросовісної конкуренції.
Правова основа:
Закон України «Про публічні закупівлі», ст. 5:
Замовник забезпечує закупівлю товарів, що відповідають законодавству України, у тому числі технічним регламентам та національним стандартам.
Г.) Потенційна загроза життю та здоров’ю
Фільтри за старим стандартом не відповідають сучасним вимогам до поглинальної здатності, класифікації, випробувань. Це ставить під загрозу життя персоналу, особливо у разі роботи з БОР, ОР або під час надзвичайних ситуацій.
Висновок:
Згідно з українським та європейським законодавством, використання чи закупівля фільтрів, сертифікованих за ДСТУ EN 14387:2017 (базувався на EN 14387:2004+A1:2008), є неправомірною.
Для ТОВ «НВП «ІКАР» та інших добросовісних учасників, які пропонують продукцію, виготовлену у відповідності до чинного, актуального та гармонізованого з європейським законодавством ДСТУ EN 14387:2021, надання вибору Замовником означає:
1. Створення нерівних умов: Фактично, дозволяється подавати пропозиції, що базуються на скасованому та застарілому стандарті (ДСТУ EN 14387:2017), який передбачає значно нижчі вимоги до якості та безпеки (наприклад, не вимагає деталізації хімічних речовин, захисного часу, дозволяє самодекларацію SX-фільтрів без обов’язкових випробувань). Це надає перевагу учасникам, які можуть постачати застарілу або потенційно небезпечну продукцію, в той час як ТОВ «НВП «ІКАР» виробляє та пропонує продукцію, що відповідає сучасним та чинним вимогам безпеки.
2. Ризик дискваліфікації добросовісних учасників: Наша продукція відповідає лише чинному ДСТУ EN 14387:2021, і ми не можемо і не будемо підтверджувати відповідність скасованому стандарту. Це ставить нас у невигідне становище порівняно з тими, хто може запропонувати фільтри, що відповідають нижчим стандартам.
3. Загроза для якості та безпеки: Така варіативність у вимогах відкриває шлях до постачання продукції, яка не пройшла належної оцінки відповідності та може не забезпечити необхідного рівня захисту, що суперечить основним цілям Закону України «Про публічні закупівлі» щодо ефективного та прозорого використання державних коштів та забезпеченню потреб Замовника якісною продукцією.
Крім того, ці два стандарти мають критичні відмінності: Обов’язкове маркування SX-фільтрів – ДСТУ EN 14387:2021 вимагає чітке фіолетове маркування, тоді як у старій версії це було лише рекомендацією. Деталізація хімічних речовин – ДСТУ EN 14387:2021 зобов’язує вказувати конкретні речовини, концентрацію та час захисної дії, що не передбачено у ДСТУ EN 14387:2017. Оновлені методи випробувань – ДСТУ EN 14387:2021 вводить нові тестові концентрації та методики, яких немає у попередній редакції. Вимоги до механічної міцності – ДСТУ EN 14387:2021 включає додаткові випробування на ударостійкість, що не регламентовано у старій версії.
Отже, встановлення Замовником можливості вибору між чинним та скасованим стандартами є не просто суперечливим, а таким, що прямо порушує принципи недискримінації учасників, рівного доступу до закупівель та створення рівних умов конкуренції, визначені у статтях 3 та 5 Закону України «Про публічні закупівлі», та суперечить ч. 2 ст. 22 Закону, яка вимагає чітких, однозначних та об'єктивних вимог до предмета закупівлі."
2. Підтвердження вимог до ударостійкості пластикового корпусу
У тендерній документації Замовником прямо передбачено, що корпус фільтра має бути виготовлений із ударостійкого пластику.
ДСТУ EN 14387 (у редакціях 2017 і 2021 років) не регламентує матеріал корпусу фільтра. Таким чином, визначення вимог до матеріалу корпусу повністю належить до компетенції Замовника.
Проте у випадках закупівель для потреб оборонних, правоохоронних або рятувальних структур, такі вимоги повинні бути технічно обґрунтованими та відповідати умовам застосування. Зокрема, відповідно до положень військових стандартів, фільтри, призначені для бойового використання, повинні:
• витримувати фізичні навантаження,
• бути жаростійкими,
• забезпечувати захист навіть при пошкодженні корпусу або дії високих температур.
Пластикові корпуси, навіть ударостійкі, об’єктивно мають обмежену:
• термостійкість;
• механічну міцність;
• стійкість до агресивних середовищ (кислоти, масла, ПММ);
• схильність до накопичення статичної електрики, що створює ризик загоряння у вибухонебезпечних середовищах.
Як повинна підтверджуватися удароміцність пластикового корпусу:
Удароміцність корпусу не може вважатися доведеною лише на підставі декларації виробника. Якщо в тендері або технічному паспорті вказано, що корпус є ударостійким, це має бути підтверджено документально.
Підтвердження має включати:
1. Протоколи випробувань на механічну міцність, зокрема:
- ударостійкість (drop test, impact resistance);
- стійкість до проколу, стиснення, згину;
- результати — у Ньютон-метр (Н·м), Джо́уль (Дж.) або Кілограм-сила-сантиметр (кгс·см).
2. Посилання на стандарт, за яким проводились випробування.
3. Ідентифікацію матеріалу, із посиланням на технічний паспорт або сертифікат виробника сировини.
4. Сертифікат відповідності, в якому має бути зазначено:
- що корпус пройшов механічні випробування;
- що матеріал визнаний придатним для ЗІЗ категорії III, відповідно до п. 3.2.1 додатку 2 Технічного регламенту ЗІЗ (Постанова КМУ №771).
Відсутність зазначених підтверджень означає, що "ударостійкість" корпусу є декларативним твердженням, не підкріпленим об’єктивними доказами.
Якщо ж Замовник не вимагає таких підтверджень у тендерній документації, це:
• порушує п. 20 Технічного регламенту ЗІЗ, згідно з яким продукція повинна відповідати заявленим характеристикам;
• суперечить ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» — технічні вимоги повинні бути перевірюваними, обґрунтованими та однозначними.
Для ТОВ «НВП «ІКАР» як учасника закупівлі, відсутність чітких вимог щодо підтвердження ударостійкості пластикового корпусу унеможливлює належне формування пропозиції та доведення відповідності товару, що ставить нас у невигідне становище та порушує право на прозорі умови участі. Це створює парадоксальну ситуацію, коли потенційно менш міцний пластиковий корпус може бути закуплений без належної перевірки його здатності витримувати механічні впливи в умовах експлуатації фільтра-поглинача, зокрема під час бойових чи спеціальних операцій.
3. Порушення вимог до модулів оцінки відповідності та сертифікації продукції.
У тендерній документації Замовником встановлено вимогу, згідно з якою учасник повинен надати сертифікат відповідності продукції, оформлений за модулем B у комбінації з модулем C2 або D.
На перший погляд, ця вимога виглядає такою, що відповідає Технічному регламенту ЗІЗ. Проте при детальному аналізі виявляється, що вона сформульована внутрішньо суперечливо, необґрунтовано і може призвести до технічної невизначеності.
Що передбачає законодавство:
Відповідно до п. 12 та додатків 3–9 Технічного регламенту ЗІЗ, затвердженого постановою КМУ №771 від 21.08.2019:
• Засоби індивідуального захисту, що відносяться до категорії III (зокрема — фільтри до протигазів) повинні проходити обов’язкову оцінку відповідності за модулем B (типове випробування), у поєднанні з одним із модулів контролю виробництва:
- модуль C2 — контроль готової партії продукції;
- модуль D — сертифікація системи управління якістю виробництва.
Технічний регламент України чітко визначає, що фільтри до ЗІЗОД належать до III категорії.
Отже, проблемні аспекти тендерної вимоги:
1. Модуль C2 застосовується виключно до вже виготовленої партії продукції.
Відповідно до змісту додатку 7 Технічного регламенту України, модуль C2 передбачає, що виробник вже виготовив продукцію, яка проходить контроль серії до постачання.
Модуль C2 застосовується виключно до вже виготовленої партії продукції. Відповідно до змісту Додатку VII Технічного регламенту України, модуль C2 передбачає, що виробник вже виготовив продукцію, яка проходить контроль серії до постачання. Отже, вимога подати сертифікат C2 на момент тендеру означає, що вся партія (203 фільтри) повинна бути вже повністю виготовлена.
Це:
- суперечить нормальній логіці Держзакупівель,
- є ознакою того, що Замовник вже заздалегідь визначив конкретного учасника як «Переможця», а умови тендерної документації прямо або опосередковано сформульовані під його технічні характеристики.
Згідно з Додатком VII до Технічного регламенту ЗІЗ, процедура модуля C2 передбачає: – контроль виробником однорідності виробництва; – випробування відібраних зразків з партії; – складання органом з оцінки відповідності сертифіката на вже виготовлену партію продукції. Таким чином, видача такого документа на етапі подання тендерної пропозиції є юридично неможливою, оскільки учасник не може гарантувати, що запропонована продукція вже пройшла перевірку в рамках C2.
Модуль C2 вимагає надання сертифіката відповідності на вже виготовлену партію продукції. Відповідно до додатку VII Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, модуль C2 застосовується виключно для серійної перевірки вже виготовленої продукції, а не для виробництва під майбутнє постачання.
Такий сертифікат засвідчує, що вся партія, зазначена в ньому, вже існує, пройшла випробування та перевірку відповідності задекларованим параметрам. Але це не загальний сертифікат відповідності а акт перевірки зразків з конкретної партії, складений акредитованим органом з оцінки відповідності, який має акредитацію на проведення робіт за модулем C2 (тобто право працювати з ЗІЗ категорії III).
А) Що має бути зазначено:
• Номер та дата документа;
• Посилання на модуль C2 та відповідні технічні регламенти;
Б) Ідентифікація партії продукції: тип, кількість, серійні номери, дата виготовлення;
• Випробувані зразки;
• Методика випробувань та стандарти;
• Висновок про відповідність (в тому числі — на підставі ДСТУ EN 14387);
• Підписи, печатки, акредитація.
В) Назви документів можуть варіюватися, але юридично вірними є такі:
• Сертифікат перевірки типу партії (модуль C2);
• Протокол (звіт) перевірки партії згідно з модулем C2;
• Certificate of Conformity – Module C2 (у міжнародній практиці).
Цей документ обов’язково повинен бути датований не раніше дати виготовлення продукції. Його відсутність означає, що модуль C2 на момент подання пропозиції не може бути підтверджений, а отже — вимога про модуль C2 до дати поставки продукції є порушенням процедури.
2. Модуль D — єдина реалістична та законна процедура оцінки відповідності для ще не виготовленої продукції:
- дозволяє укласти договір і виготовити продукцію після підтвердження наявності сертифікованої системи управління якістю;
- забезпечує постійний контроль за виробництвом та стабільність характеристик продукції;
- відповідає практиці оцінки ЗІЗ у всіх країнах ЄС та Україні
Хоча тендерна документація допускає сертифікацію за модулем D, Замовником не встановлено вимогу щодо надання підтвердження оцінки відповідності системи управління якістю, як це передбачено додатком 6 до Технічного регламенту ЗІЗ, затвердженого постановою КМУ №771. Згідно з вимогами модуля D, учасник зобов’язаний надати:
Сертифікат схвалення системи управління якістю, виданий акредитованим органом сертифікації, який підтверджує, що система управління якістю підприємства відповідає встановленим вимогам щодо виробництва, контролю та випробувань фільтрувальних елементів.
Такий сертифікат є обов’язковим документом у разі застосування комбінації модуля B + D. Його відсутність:
• позбавляє Замовника гарантій стабільної якості продукції, виготовленої після укладення договору;
• порушує логіку та цілі застосування модуля D, яка полягає в забезпеченні належного технологічного процесу, перевірки, зберігання і стабільності виробництва.
Отже на підставі зазначеного можемо зробити висновок, що встановлення Замовником вимоги щодо надання сертифіката відповідності за модулем C2 на етапі подання тендерної пропозиції є юридично некоректним, технічно необґрунтованим, оскільки вимагає вже виготовлену партію продукції у повному обсязі — ще до укладення договору.
Водночас, відсутність обов’язкової вимоги до надання сертифіката системи управління якістю у разі заявленого модуля D суперечить Технічному регламенту ЗІЗ (додаток 6) і дискредитує сам механізм контролю стабільності виробництва, закладений у процедурі B + D.
Такі дії Замовника порушують положення статей 5 і 22 Закону України «Про публічні закупівлі», а також пункти 12, 13, 20 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ №771 від 21.08.2019.
На підставі вищенаведеного, встановлені Замовником вимоги до модулів оцінки відповідності та сертифікації продукції є юридично некоректними, технічно необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства у сфері публічних закупівель та технічного регулювання.
Зокрема:
• Щодо вимоги модуля C2: Вимога надання сертифіката відповідності за модулем C2 (контроль готової партії продукції) на етапі подання тендерної пропозиції є безпідставною та дискримінаційною. Модуль C2 застосовується виключно до вже виготовленої продукції (відповідно до Додатка 5 Технічного регламенту ЗІЗ), а не до майбутнього виробництва. Це створює нерівні умови для учасників, зокрема для ТОВ «НВП «ІКАР», яке добросовісно виробляє продукцію під замовлення, та фактично вимагає наявності всієї партії продукції ще до укладення договору. Така вимога порушує логіку та цілі застосування модуля C2 і є ознакою можливої "прямо або опосередковано" тендеру під конкретного учасника, що прямо суперечить принципам добросовісної конкуренції та недискримінації (стаття 3 Закону України «Про публічні закупівлі»).
• Щодо модуля D: Незважаючи на допущення сертифікації за модулем D (система управління якістю виробництва), Замовником не встановлено обов'язкової вимоги щодо надання підтвердження оцінки відповідності системи управління якістю (Сертифікат схвалення системи управління якістю), як це передбачено Додатком 8 до Технічного регламенту ЗІЗ. Відсутність такого обов'язкового підтвердження позбавляє Замовника гарантій стабільної якості продукції, виготовленої після укладення договору, дискредитує сам механізм контролю стабільності виробництва, закладений у процедурі B + D, та створює нерівні умови для учасників. ТОВ «НВП «ІКАР», яке дотримується всіх вимог Технічного регламенту та має сертифіковану систему управління якістю, опиняється у невигідному становищі порівняно з тими, хто може подати пропозицію без такого підтвердження. Це порушує принципи максимальної ефективності закупівель (стаття 5 Закону) та недискримінації (стаття 3 Закону).
Зазначені дії Замовника порушують положення статей 3 (Принципи здійснення публічних закупівель), 5 (Забезпечення ефективності та прозорості), 22 (Технічні специфікації) Закону України «Про публічні закупівлі», а також пункти 12, 13, 20 та Додатки 5, 6 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ №771 від 21.08.2019.
4. Ненадійне і не зрозуміли вимоги до пакування
Замовник безпідставно обмежує вибір пакувальних матеріалів поліетиленом та ПВХ. Це виключає можливість пропонувати фільтри у пакуванні з інших матеріалів (наприклад, металеві герметичні контейнери або інші сучасні полімерні або металізовані матеріали, що забезпечують вищу надійність), які можуть бути більш надійними та краще забезпечувати довготривале зберігання та захист у складних умовах. Для ТОВ «НВП «ІКАР» ця вимога є дискримінаційною, оскільки ми можемо запропонувати пакування, яке повністю відповідає функціональним вимогам до захисту та безпеки фільтра протягом заявленого терміну зберігання, але не відповідає необґрунтованій вимозі щодо конкретних матеріалів поліетилену та ПВХ. Це прямо обмежує наше право на вільну та справедливу конкуренцію та участь у цій публічній закупівлі.
Ненадійність запропонованих Замовником матеріалів пакування в умовах експлуатації та ризики для якості товару (стаття 5 Закону України «Про публічні закупівлі»):
Застосування поліетилену та ПВХ як основних пакувальних матеріалів, без встановлення чітких критеріїв їхніх захисних властивостей, викликає обґрунтовані сумніви щодо їхньої придатності до зберігання в складних умовах, зокрема:
- обмежена термостійкість (деформація при нагріванні, втрата міцності);
- низька механічна міцність — пакування легко піддається пошкодженню під час транспортування чи при падінні;
- обмежена стійкість до вологи, сонячного УФ-випромінення та агресивних середовищ;
- схильність до старіння та крихкості з часом, особливо в умовах нестабільної температури та вологості.
Таке обмеження, без належного обґрунтування та встановлення перевірюваних критеріїв, створює високий ризик придбання товару, який може втратити свої захисні властивості до моменту фактичного використання через неналежне пакування. Це прямо суперечить принципу максимальної економії та ефективності, закріпленому у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки Замовник ризикує отримати неякісний товар, непридатний для використання, особливо в умовах бойових чи спеціальних операцій.
Відсутність чітких та вимірюваних критеріїв для підтвердження надійності пакування та порушення частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», а також Технічного регламента ЗІЗ:
Технічна документація при цьому не передбачає жодного об'єктивного підтвердження надійності пакування (наприклад, протоколів випробувань на герметичність, опір вологи, механічну цілісність чи довговічність протягом заявленого терміну зберігання). Це порушує частину другу статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», яка вимагає, щоб технічна специфікація була чіткою, повною, об’єктивною, містила вимірювані характеристики та не містила посилань на конкретну торговельну марку, патент чи тип. Замовник лише декларує використання певних матеріалів, але не визначає, як буде перевірена їхня здатність забезпечити належний захист фільтра протягом усього терміну зберігання.
Наслідками відсутності таких критеріїв є:
- Відсутність об’єктивних підстав вважати, що таке пакування забезпечує належний рівень захисту при тривалому зберіганні, як того вимагають нормативні документи (Технічний регламент України, Наказ МНС №330 від 27.02.2003 р.);
- Існує високий ризик втрати герметичності та деградації фільтра до моменту фактичного використання;
- Створюються нерівні умови для учасників, оскільки немає об'єктивних критеріїв для оцінки якості пакування. Це може призвести до обрання пропозиції з потенційно ненадійним пакуванням, а також унеможливлює для ТОВ «НВП «ІКАР» належним чином підтвердити відповідність своєї продукції (навіть якщо наше пакування є більш надійним), що ставить нас у невигідне становище та порушує право на прозорі умови участі. Це прямо порушує принципи, визначені у статтях 3 та 5 Закону.
Вимоги національних нормативних документів підтверджують необхідність чітких та вимірюваних критеріїв до пакування:
• СОУ МНС 75.2-00013528-002:2010 та Наказ МНС №330 від 27.02.2003 р.: Вимагають, щоб умови зберігання ЗІЗОД унеможливлювали вплив вологи, світла, пилу та механічних ушкоджень. Пакування має відповідати цим вимогам, а Замовник – встановити чіткі та вимірювані критерії перевірки цієї відповідності.
• ДСТУ EN 14387 (у редакціях 2017 та 2021 років): Не встановлює конкретних вимог до матеріалів пакування (поліетилен, ПВХ тощо), однак прямо вимагає, щоб фільтри зберігали заявлені захисні характеристики протягом усього строку придатності. Це означає, що пакування має забезпечувати герметичність, захист від вологи, забруднень, УФ-випромінення, механічних пошкоджень та бути бар'єрним щодо кисню та пари.
• Технічний регламент ЗІЗ (Постанова КМУ №771):
- продукція має бути безпечною та відповідати задекларованим характеристикам протягом усього терміну її зберігання.
- ЗІЗ мають зберігати функціональність у передбачених виробником умовах зберігання та транспортування.
Відсутність чітких, об'єктивних та перевірюваних критеріїв для пакування унеможливлює дотримання цих положень та забезпечення належного захисту фільтра.
Отже на підставі вищенаведеного, встановлені Замовником вимоги до пакування є нечіткими, необґрунтованими, обмежують конкуренцію та створюють ризики для якості товару. Це прямо суперечить принципам рівного доступу, добросовісної конкуренції, прозорості та максимальної ефективності, визначеним у статтях 3, 5 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі».