Комплект мультимедійного обладнання за кодом ДК 021:2015: 32320000-2 — Телевізійне й аудіовізуальне обладнання

Текст рішення

РІШЕННЯ

№9927-р/пк-пз від 23.06.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАКТИВНІ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ" (код ЄДРПОУ: 42216158) від 12 червня 2025 № UA-2025-06-09-004030-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 17.06.2025 №9594-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що згідно з пунктом 3.1 додатку 1 Документації для підтвердження інформації та документів про технічні й якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції, учасник повинен надати, зокрема:

копію сертифіката відповідності, який виданий виробнику товару (сертифікат має бути виданий органом із сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України на сертифікацію продукції відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17065:

2019 (сертифікат повинен містити зазначену інформацію)) на інтерактивну панель з обладнанням радіодоступу (ІЕЕЕ 802.11 та інтерфейс передачі даних Bluetooth).

копію сертифіката експертизи типу (сертифікат має бути виданий органом із сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України на сертифікацію продукції відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17065: 2019 (сертифікат повинен містити зазначену інформацію)) на інтерактивну панель з обладнанням радіодоступу (ІЕЕЕ 802.11 та інтерфейс передачі даних Bluetooth).

Замовником встановлено вимогу про обов’язкове надання в складі тендерної пропозиції копії сертифіката відповідності та копії сертифіката експертизи типу, які мають бути видані виключно виробнику інтерактивної панелі з підтримкою радіодоступу (IEEE 802.11 та Bluetooth), акредитованим органом сертифікації НААУ, згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019.

Скаржник, будучи безпосереднім виробником пропонованої продукції, не має саме того формалізованого сертифіката відповідності, який вимагає Замовник.

Натомість Скаржник має інші документи, які в повному обсязі підтверджують відповідність його продукції чинному законодавству, а також її безпечність, якість та функціональність. Зокрема, продукція Скаржника вже пройшла державну санітарноепідеміологічну експертизу, за результатами якої отримано висновок, що підтверджує придатність та безпечність використання персональних комп’ютерів у навчальних закладах, а також у діяльності, пов’язаній з обробкою графічного й навчального контенту.

Документ оформлений згідно з ДСН 3.3.6.096-2002 і є результатом досліджень, проведених ДУ Інститутом медицини праці ім. Кундієва НАМН України — профільною державною науковою установою.

Таким чином, попри відсутність саме такого сертифіката, який формально прописаний у Документації, товар Скаржника вже підтверджено в системі державного контролю як такий, що відповідає вимогам безпеки та гігієни, а також придатний до використання у сфері, що закуповується.

Крім того, Скаржник, як виробник, має запроваджені системи управління якістю (ISO 9001: 2018), екологічного менеджменту (ISO 14001: 2015), а також охорони праці (ISO 45001: 2019), що є прямим підтвердженням належного внутрішнього контролю виробничих процесів, якості продукції, екологічної відповідальності та соціальної безпеки. У сукупності ці документи створюють об’єктивну та комплексну доказову базу відповідності продукції, що є достатньою і добросовісною.

Водночас, вимога Замовника про надання саме певного виду сертифіката, в суворій формі і лише від конкретного суб’єкта (виробника), фактично виключає можливість використання інших законних способів доведення відповідності, передбачених законодавством. При цьому вона не ґрунтується на нормативній необхідності, оскільки Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" не встановлює обов’язку саме такого виду документа для поставки даного типу продукції.

Формально-юридична фіксація у Документації виключно одного способу доведення відповідності ігнорує альтернативні законні та об’єктивні засоби підтвердження якості товару, що прямо порушує принципи відкритості, недискримінації та пропорційності, визначені законодавством у сфері публічних закупівель.

Разом з цим, дискримінаційний характер такої вимоги пояснюється наступним.

Технічний аспект:

Відповідно до Технічного регламенту радіообладнання (постанова КМУ №355 від 24.05.2017) та Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", підлягають обов’язковій сертифікації саме радіообладнання, яке є джерелом радіовипромінювання (зокрема, Wi-Fi та Bluetooth модулі), а не кінцевий виріб, у який вони інтегровані.

Стандарт ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019, на який посилається Замовник, регулює процедури оцінки відповідності, але не встановлює обов’язковість отримання сертифіката на кінцевий багатофункціональний виріб (інтерактивну панель), якщо його функціональність базується на окремих сертифікованих модулях.

Міжнародна та українська практика передбачає два підходи:

1. Коли радіомодуль інтегрований у материнську плату або корпус панелі – сертифікується весь виріб.

2. Коли використовується окремий сертифікований модуль, встановлений у слот – сертифікується модуль, а не кінцевий виріб.

Вимога Замовника про надання сертифіката на всю панель ігнорує технічну реальність ринку: велика кількість якісних рішень, що відповідають усім іншим технічним вимогам, не можуть отримати сертифікати на всю панель, оскільки виробники панелей не проводять таку сертифікацію і обмежуються сертифікацією модулів (приміром інтерактивні панелі ТМ ViewSonic і ТМ BenQ).

Нормативно-правовий та економічний аспект.

Встановлена Замовником вимога щодо обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції сертифікатів відповідності та експертизи типу саме на всю інтерактивну панель з вбудованим обладнанням радіодоступу (IEEE 802.11 та Bluetooth) є дискримінаційною, юридично необґрунтованою та такою, що суперечить основоположним принципам публічних закупівель, що передбачені Законом. Зокрема, порушуються такі принципи:

Недискримінації учасників – вимога унеможливлює участь добросовісних постачальників, які мають сертифікати на окремі радіомодулі (Wi-Fi, Bluetooth), але не можуть отримати їх на всю панель, оскільки така практика не є поширеною на ринку.

Пропорційності – вимога є надмірною та непропорційною цілям закупівлі, оскільки безпека та відповідність стандартам IEEE 802.11 та Bluetooth забезпечуються саме на рівні сертифікованих модулів, а не кінцевого виробу.

Максимальної конкуренції – вимога створює невиправданий бар’єр, обмежуючи коло учасників лише тими, хто має доступ до обмеженого переліку виробників, які проводять сертифікацію саме на панель у зборі.

Ефективного використання коштів – зменшення кількості учасників через надмірну вимогу призводить до ризику завищення цін та неефективного витрачання бюджетних коштів.

Безпосереднього зв’язку з предметом закупівлі (ст. 22 Закону) – вимога сертифіката на всю панель не є такою, що безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі, адже функції радіозв’язку забезпечуються саме модулем, а не панеллю як кінцевим виробом.

Підміна понять, коли сертифікати на модулі замінюються вимогою сертифіката на всю панель, є юридично неспроможною та суперечить нормам Технічного регламенту радіообладнання (постанова КМУ №355 від 24.05.2017) та Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Це також прямо суперечить цілям публічних закупівель – забезпеченню відкритої, чесної конкуренції та залученню якомога більшої кількості учасників.

Скаржник зазначає, що його компанія є постачальником, який має в наявності інтерактивну панель ТМ 1-Vision, що повністю відповідає технічним характеристикам тендеру, а також обладнання радіодоступу (Wi-Fi, Bluetooth) моделей VS19250, VS18758, виробництва компанії ViewSonic, яким комплектується панель, і на яке надано окремий сертифікат відповідності, виданий акредитованим органом за процедурою оцінки відповідності згідно з вимогами Технічного регламенту радіообладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 355.

У підсумку, навіть виробник, який належно виготовляє продукцію, забезпечує її якість та безпечність, не має можливості бути допущеним до участі у закупівлі лише через надмірну формалізацію вимог. Це не є виправданим з точки зору мети закупівлі — забезпечення якісного обладнання — і свідчить про штучне створення бар’єрів до участі, що підриває добросовісну конкуренцію та свідчить про дискримінаційний характер умов Документації.

Замовник, посилаючись на Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" зазначає, що оскільки як Wi-Fi, так і Bluetooth використовують радіочастотний спектр для бездротової передачі даних, вони підпадають під визначення радіообладнання.

Також Замовник посилаючись на Технічний регламент радіообладнання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 355 (надалі - Технічний регламент) зазначає, що Технічний регламент містить конкретні вимоги до виробників, імпортерів і розповсюджувачів, а також їхні обов'язки щодо введення на ринок радіообладнання, включаючи обладнання з Wi-Fi та Bluetooth. Основні положення, які можна трактувати, такі:

- Обов’язковість оцінки відповідності: Виробники повинні проводити оцінку відповідності обладнання вимогам, встановленим у цьому регламенті. Це означає, що перед тим, як обладнання потрапить на ринок, виробник зобов’язаний підтвердити, що воно відповідає суттєвим вимогам безпеки та якості. Оцінка відповідності включає процедури, такі як внутрішній контроль виробництва, експертиза типу та відповідність на основі цілковитого забезпечення якості. Ці процедури описані в додатках до регламенту.

- Забезпечення відповідності умовам експлуатації: Обладнання має бути розроблене так, щоб воно могло функціонувати в Україні без порушення встановлених умов використання радіочастотного ресурсу. Це гарантує, що обладнання не створюватиме перешкод для інших користувачів радіочастотного спектру і буде відповідати вимогам безпеки.

- Вимоги до імпортерів та розповсюджувачів: Імпортери зобов'язані вводити в обіг лише обладнання, яке пройшло відповідну оцінку відповідності, тобто імпортовані товари повинні бути перевірені та відповідати вимогам цього регламенту. Розповсюджувачі, у свою чергу, мають переконатися, що продукція супроводжується належною документацією та маркуванням, що підтверджує її відповідність.

- Відповідальність за ринковий нагляд: Органи державного ринкового нагляду мають право перевіряти обладнання, якщо є підстави вважати, що воно може становити ризик для здоров’я або безпеки людей. Це дозволяє державі контролювати якість продукції на ринку та запобігати розповсюдженню небезпечного обладнання.

Таким чином можна зробити висновок, що введення на ринок радіообладнання, включаючи Wi-Fi та Bluetooth, суворо регулюється обов'язковими вимогами щодо оцінки відповідності. Виробники, імпортери та розповсюджувачі повинні гарантувати, що продукція відповідає всім суттєвим вимогам щодо безпеки, сумісності та правильного використання радіочастотного ресурсу.

Враховуючи зазначене вище, нормативно правові акти, що регулюють сферу публічних закупівель не забороняють вимагати документи, що підтверджують якість товару та відповідність товару технічним регламентам.

В тому числі Типовий перелік засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій (затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України 29 квітня 2020 року № 574) передбачає необхідність наявності документів для підтвердження їх оцінки відповідності.

Враховуючи зазначене, всі виробники та учасники, які здійснюють продаж товару мають рівні права та можливості щодо оформлення відповідних сертифікатів на виріб – інтерактивну панель, яка місить вбудовані Wi-Fi та Bluetooth.

Небажання учасника або виробника отримувати або оформлювати документи, що підтверджують безпечність виробу не може визначатись, як дискримінація.

Отже Замовник планує здійснити закупівлю інтерактивної панелі, що має вбудовані Wi-Fi та Bluetooth, Замовник підтверджує наявність більше 2х виробників товару, які можуть запропонувати товар, що має вбудовані технології Wi-Fi та Bluetooth.

Також Замовник стверджує, що всі бажаючі можуть отримати відповідні сертифікати на товар. Бажання учасника запропонувати товар, що має гірші характеристики ніж ті, що зазначені в технічній специфікації не може нести наслідків для Замовника.

Результатом проведення Процедури закупівлі має бути отримання якісного сертифікованого товару, який є безпечним для навчальних закладів та не буде відкликаним з обігу через відсутність сертифікації та через можливість наявності шкідливих впливів на здоров’я користувачів.

Замовник не вважає, що права Скаржника порушені. Скаржник не довів не можливість постачання товару відповідно до вимог Замовника та не можливість оформити відповідні сертифікати.

Як приклад до пояснення додаються сертифікати, видані безпосередньо на інтерактивну панель з вбудованими Wi-Fi та Bluetooth технологіями.

Враховуючи, що Замовник планує закупівлю обладнання, яке має вбудовані Bluetooth та Wi-Fi, тому Замовник не може встановити вимогу про надання сертифікатів на модулі Bluetooth та Wi-Fi, які постачаються та під'єднуються як додаткове обладнання до інтерактивної панелі, оскільки це не передбачено технічними характеристиками товару, які Скаржник не оскаржує.

Також Скаржник не надає доказів щодо спроби отримати сертифікати, що зазначені вище та не надає документальне підтвердження відмови уповноважених органів у наданні сертифікатів Скаржнику.

Сертифікати, які Скаржник зазначив а Скарзі "сертифікати ISO, висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" не підтверджують відповідність товару вимогам встановленим до радіообладнання.

Щодо можливості отримати сертифікат саме від органу із сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України на сертифікацію продукції відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019.

Замовник надає посилання на перелік https://naau.org.ua/3-reiestr-akreditovanikh-oov Перелік органів з сертифікації продукції, акредитованих на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014 (ISO/IEC 17065:2012) та на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019 (EN ISO/IEC 17065:2012, IDT; ISO/IEC 17065:2012, IDT). Зазначений перелік містить не менше 180 акредитованих установ.

Сертифікат експертизи типу наданий Скаржником, як зразок (додаток до Скарги), виданий "Орган з сертифікації "Центр сертифікації матеріалів та виробів", який міститься в зазначеному вище переліку.

Враховуючи зазначене, Скаржник не підтвердив неможливість отримати сертифікати що вимагаються відповідно до вимог Документації та не надав підтвердження спроб їх отримати чи підтвердження відмови в їх наданні органом із сертифікації.

Оскільки Товар, що пропонується Скаржником не відповідає вимогам технічної специфікації Замовника, що прямо підтверджується змістом Скарги (а саме бажання Скаржника запропонувати до постачання окремо інтерактивну панель та окремо радіочастотні модулі) та Скаржник не оскаржує характеристик товару, щодо необхідності товару містити вбудовані Bluetooth та Wi-Fi тому оскарження вимоги щодо надання сертифікатів на інтерактивну панель яка має вбудоване радіообладнання не обґрунтовано.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- сертифікат експертизи типу, у якому зазначено, зокрема: "Виробник: "ViewSonic Europe Limited" Miles Yard 10 Miles Street London, SW8 1 GX United Kingdom / "ВьюСоник Европа Лтд" Майлз Ярд 10 Майлз Стрит Лондон, SW8 1 GX, Велика Британія.

Продукція: бездротовий модуль торгової марки "ViewSonic" моделей: VS19250 (P/N:

VB-WIFI-004), VS18758 (P/N: VB-WIFI-001) з обладнанням радіодоступу (IEEE 802.11 (a/b/g/n/ac/ax) та інтерфейс передачі даних Bluetooth (IEEE Std 802.15.1)).

Відповідає вимогам: Технічного регламенту радіообладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 355, п. 6 - безпека, електромагнітна сумісність, п. 7 - ефективне користування радіочастотним спектром, п. 8 основні вимоги (підпункти 1-9)";

- сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування";

- висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству об'єкт експертизи: Персональні комп'ютери ISE, ISE Pro, ISE Pro Max, виробника ТОВ "Інтерактивні системи навчання";

- сертифікат на систему управління якістю ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги".

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає. зокрема:

Для підтвердження інформації та документів про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції у відповідності до Додатку 2 тендерної документації, Учасник надає в складі пропозиції:

копію сертифікату відповідності, який виданий виробнику товару (сертифікат має бути виданий органом із сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України на сертифікацію продукції відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17065:

2019 (сертифікат повинен містити зазначену інформацію)) на інтерактивну панель з обладнанням радіодоступу (ІЕЕЕ 802.11 та інтерфейс передачі даних Bluetooth).

копію сертифікату експертизи типу (сертифікат має бути виданий органом із сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України на сертифікацію продукції відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17065: 2019 (сертифікат повинен містити зазначену інформацію)) на інтерактивну панель з обладнанням радіодоступу (ІЕЕЕ 802.11 та інтерфейс передачі даних Bluetooth).

Замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення наведеної вище умови Документації.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати наведені вище сертифікат відповідності та сертифікат експертизи типу саме на інтерактивну панель з обладнанням радіодоступу (ІЕЕЕ 802.11 та інтерфейс передачі даних Bluetooth), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що відповідно до вимог додатку 1 Документації для підтвердження вимог встановлених ПЗ "Єдиний програмний комплекс для створення, перегляду та програвання навчального вмісту", учасник має надати в складі пропозиції, зокрема:

довідку із підтвердженням того, що ПЗ містить вільний доступ користувачів до не менше 100-та україномовних ліцензійних цифрових підручників 1-11 класів (надати посилання на перелік таких підручників) та надати Копію договорів або cертифікатів про передачу прав розробнику або офіційному дистриб’ютору на території України ПЗ, видавництвом підручників, або інших документів на надання прав на використання навчальних видань (підручників), які належать видавництву, з метою їх розміщення та надання вільного доступу користувачам ПЗ навчального призначення. Такий документ повинен містити повний перелік підручників які є предметом цього документу);

довідку із підтвердженням того, що ПЗ містить готову бібліотеку цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 300 уроків (надати посилання на перелік таких уроків);

Щодо дискримінаційної вимоги про надання документального підтвердження функціональних характеристик ПЗ, складеного під конкретного постачальника.

Однією з вимог Документації є обов’язок учасника надати в складі пропозиції довідку із підтвердженням того, що запропоноване ПЗ містить вільний доступ користувачів до не менше ніж 100 ліцензійних україномовних цифрових підручників для 1–11 класів.

Крім того, учасник зобов’язаний подати копії договорів або сертифікатів, які підтверджують передачу прав на використання відповідних навчальних видань розробнику або офіційному дистриб’ютору ПЗ на території України, причому такі документи мають містити повний перелік підручників, до яких має бути забезпечено доступ. У межах публічної закупівлі технічного обладнання, оснащеного ПЗ, така вимога виглядає не просто надмірною та невиправданою — вона є відверто дискримінаційною, створеною виключно під можливості одного постачальника – розробника ПЗ mozaBook.

З аналізу публічної інформації, розміщеної на офіційному вебсайті розробника mozaBook (https://www.mozaweb.com/uk/mozaBook), однозначно вбачається, що дане ПЗ вже містить доступ до значної кількості інтерактивних підручників, які адаптовані до української освітньої системи, а також забезпечує можливість їх розширеного використання у вигляді інтерактивних книг, зокрема на основі pdf-документів. Програмний продукт має комплексну бібліотеку з понад 100 цифрових книг, власний вбудований редактор тестів, можливість створення уроків, інтеграцію з мультимедійним контентом та підтримку сенсорних екранів.

З урахуванням того, що mozaBook є фактично єдиним рішенням, яке за замовчуванням забезпечує доступ до більше, ніж 100 цифрових україномовних підручників, технічна вимога Замовника у даній частині є непрямим, але цілеспрямованим зазначенням на конкретний комерційний продукт, чого прямо забороняє Закон.

Жоден інший постачальник ПЗ, у тому числі ті, які є добросовісними українськими розробниками або використовують іншу інтерактивну освітню платформу, не має можливості в повному обсязі виконати таку вимогу.

Причиною цього є не відсутність функціональності або недостатність якості, а саме неможливість з боку таких учасників отримати правомірний доступ до зазначеної кількості ліцензійних підручників через відсутність у них відповідних майнових прав, укладених з видавництвами. Укладення договорів із правовласниками підручників є тривалим, складним, ресурсозатратним процесом, а в більшості випадків — взагалі неможливим, оскільки видавництва передають права виключно певному дистриб’ютору або розробнику ПЗ за ексклюзивними або обмеженими ліцензіями.

Враховуючи, що підручники — це об’єкти інтелектуальної власності, доступ до яких суворо регулюється законом, реального механізму забезпечення їх використання у вільному доступі через інше ПЗ, окрім mozaBook, не існує в межах правового поля України.

Отже, вимога Замовника фактично зводиться до того, що лише учасник, який має попередні відносини з видавництвами та відповідні договори (тобто розробник або дистриб’ютор mozaBook), може підтвердити виконання вимоги.

Усі інші учасники — навіть якщо їх ПЗ дозволяє інтегрувати відкриті джерела, створювати власні освітні курси, використовувати мультимедійний контент або є технічно досконалішими — будуть незаконно відсічені від участі, попри те, що за своїми освітніми властивостями їхнє ПЗ не поступається, а можливо — навіть перевершує рішення, під яке складено технічну вимогу.

Такий підхід суперечить принципам відкритості, добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, а також економічної ефективності, задекларованим у статті 5 Закону. Відповідно до чинного законодавства, жоден нормативний акт не містить обов’язку встановлювати саме таку кількість підручників або вимагати саме документи щодо передачі прав на них як обов’язкову умову постачання освітнього програмного продукту.

Більше того, відповідно до загальнодоступної інформації, навіть державні ресурси не завжди мають юридично чисту ліцензію на оцифровані підручники, тому вимога надати договори з видавництвами — є абсолютно надмірною, право незабезпеченою та неможливою до виконання без доступу до комерційно обмежених прав. У сукупності, вимога про наявність доступу до 100 ліцензійних україномовних підручників та подання копій договорів щодо прав на використання цих матеріалів:

є штучно сформованим бар’єром для переважної більшості потенційних учасників;

не пов’язана з реальним забезпеченням якості освітнього процесу;

має ознаки встановлення вимог під конкретного постачальника — mozaBook;

порушує принципи рівного доступу та добросовісної конкуренції, закріплені Законом.

Окрім вимоги щодо доступу до 100 ліцензійних підручників, Замовником також встановлено зобов’язання надати довідку, яка підтверджує, що ПЗ запропоноване учасником, містить готову бібліотеку цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 300, із обов’язковим зазначенням посилання на відповідний перелік.

Формально така вимога може виглядати як засіб підвищення освітньої цінності ПЗ.

Однак по суті вона є продовженням тієї ж самої лінії технічного проектування умов закупівлі під конкретне програмне рішення mozaBook, що підтверджується публічно доступною інформацією з офіційного сайту (https://www.mozaweb.com/uk/lexikon.php?cmd=getlist&let=MICROCURRICULUM&active_ menu=elesson).

Загальна бібліотека цифрових уроків, реалізована в mozaBook, станом на дату подання цієї Скарги нараховує 1646 інтерактивних одиниць навчального контенту.

Кожен із цих "уроків" є попередньо зібраною авторською структурою, що включає мультимедійний матеріал, ілюстрації, завдання та візуальні блоки, що узгоджені з тематикою загальноосвітньої програми. Доступ до такого контенту мають виключно користувачі платформи mozaBook, що підтверджує наявність централізованого підходу до створення та контролю обсягу матеріалу. За своєю суттю, наведена вимога Замовника щодо 300 цифрових уроків є копією ринкової пропозиції одного програмного продукту, а тому так само, як і вимога про підручники не передбачає жодної альтернативи для інших учасників.

Скаржник наголошує, що вимога про надання підтвердження наявності у ПЗ конкретної кількості наперед створених уроків у фіксованій кількості є надмірною, та непропорційною.

З огляду на це, зазначена вимога не виконує жодної іншої функції, окрім обмеження конкуренції шляхом звуження її до одного заздалегідь передбаченого учасника.

Навіть якщо ПЗ відповідає усім іншим критеріям, є технічно повноцінним, сертифікованим, локалізованим і адаптованим до потреб освіти, його не допуск до закупівлі виключно через неможливість довести наявність "300 готових уроків" є нічим іншим, як завуальованим механізмом недопущення.

Жодним чином не обґрунтована кількісна межа 300 одиниць.

Вона встановлена довільно, без посилання на методичні рекомендації, освітні стандарти чи нормативи.

Крім того, вона жодним чином не пов’язана з кількістю тем, розділів або предметів у рамках типової навчальної програми.

Таким чином, навіть якщо ПЗ містить, умовно, 280 або 290 уроків, що повністю закривають реальні освітні потреби, воно автоматично не відповідає вимогам не з освітніх причин, а лише через числовий бар’єр, що жодним чином не впливає на педагогічний результат.

Фактично, Замовник нав’язує певну модель ПЗ, яка побудована на закритому, заздалегідь сформованому і централізовано контрольованому контенті.

Це суперечить принципам НУШ, що ґрунтуються на гнучкості, автономії закладів освіти, свободі педагогічної творчості та адаптації змісту навчання під потреби конкретних учнів.

Встановлюючи умовою участі наявність 300 цифрових уроків у готовому вигляді, Замовник фактично знищує рівність учасників на старті, позбавляючи можливості запропонувати інше, не менш якісне, рішення, яке дозволяє формувати, комбінувати або інтегрувати уроки в інший спосіб. Відтак ця вимога, так само як і попередня, є такою, що має ознаки дискримінаційної та неспівмірної обмежувальної умови.

Сукупний аналіз Документації дозволяє стверджувати, що умови участі, мають ознаки системної дискримінації та цілеспрямованого обмеження кола потенційних учасників, шляхом встановлення надмірних, необґрунтованих вимог, виконати, які може лише один постачальник — розробник або офіційний дистриб’ютор ПЗ mozaBook.

Замовник зазначає, що характеристикам програмного забезпечення, встановленим у Документації відповідають щонайменше 2 програмних забезпечення: а саме mozaBook (який зазначив Скаржник) та Єдиний програмний комплекс спеціалізованого програмного забезпечення ТМ "UKRNova" (додається Порівняльна таблиця характеристик).

Кожне із зазначених вище програмних забезпечень містить:

не менше ніж 100 ліцензійних україномовних цифрових підручників для 1–11 класів.

готову бібліотеку цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 300.

Характеристики програмного забезпечення передбачені потребою Замовника та необхідністю забезпечення якісного освітнього процесу.

Характеристики програмного забезпечення встановлюють лише нижню межу того, що необхідно для якісної освіти.

Як передбачено Переліком навчальних програм, підручників та навчальнометодичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовоюhttps://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/то лише з 5 по 11 клас затверджено більше, ніж 100 підручників.

Враховуючи зазначене, вимоги Замовника є обґрунтованими та не містять завищених вимог або вимог, які суперечать чинному законодавству.

Щодо кількості уроків, відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України19 лютого 2021 року № 235(в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09 серпня 2024 року № 1120) додатком 1 встановлено ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою.

Враховуючи зазначене, лише учні 5 класів проводять за рік більше 300 уроків. Отже вимога про наявність не менше 300 цифрових уроків українською мовою не є завищеною, або такою, що несе дискримінацію, а являється лише мінімальною потребою замовника та інструментом для проведення якісного навчального процесу.

Враховуючи сьогоденні реалії, а саме епідемії, карантин, війну, учні проводять певну кількість занять віддалено, саме це і передбачає необхідність встановлення програмного забезпечення із зазначеними вимогами.

В свою чергу Скаржник не підтвердив не можливість запропонувати до постачання 1 з 2-х зазначених вище програмних забезпечень.

Щодо вимоги надати копії договорів або інших документів про передачу прав на використання підручників Замовник зазначає, що дана вимога встановлена для забезпечення належного освітнього процесу та використання для навчання підручників, які є офіційними та затвердженими у навчальній програмі.

Цю вимогу може виконати кожен виробник або дистриб’ютор програмного забезпечення, який офіційно та належно використовує підручники, та має договірні відносини з авторами та або видавництвами підручників, так як права інтелектуальної власності на використання підручників в будь-якому разі повинні були бути йому передані, а тому такі документи повинні бути наявні (вимога також унеможливлює поширення піратського контенту та захищає права інтелектуальної власності) таким чином така вимога не може бути дискримінаційною.

Замовник не може допустити використання піратського контенту в закладах освіти відповідно до статті 176 Кримінального Кодексу України.

Замовник звертає увагу, що не обмежував учасників шляхом встановлення вимоги про надання саме догорів з видавництвом.

Відповідно до встановлених вимог учасники можуть надавати копію договорів або cертифікатів або інших документів на надання прав на використання навчальних видань наданих розробнику або офіційному дистриб’ютору на території України спеціалізованого програмного забезпечення. Зазначена вимога містить широкий перелік видів документів та можливість їх отримання, як розробником так і офіційним дистриб’ютору програмного забезпечення.

Враховуючи зазначене Скаржник не довів, що отримання, зазначених документів, є неможливим або суперечить нормам чинного законодавства. Не встановлення даної вимоги може спричинити розповсюдження та використання піратського контенту, порушення авторських прав та фінансування таких дій.

Замовник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- порівняльну таблицю програмного забезпечення, у якій міститься інформація про характеристики програмного забезпечення mozaBook, та "Єдиного програмного комплексу спеціалізованого програмного забезпечення ТМ "UKRNova", виробника ФОП Гончарова Д.В.;

- знімки екрану з сайтів mozaBook та ТМ "UKRNova";

- Путівник mozaBook;

- знімки екрану з сайтів де зазначено, зокрема: Інтерактивна панель EdPro B75 та Інтерактивна панель ActivPanel® Titanium ProTM У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає. зокрема:

Для підтвердження вимог встановлених програмним забезпеченням "Єдиний програмний комплекс для створення, перегляду та програвання навчального вмісту", учасник має надати в складі пропозиції:

Довідку із підтвердженням того, що програмне забезпечення містить вільний доступ користувачів до не менше 100-та україномовних ліцензійних цифрових підручників 1-11 класів (надати посилання на перелік таких підручників) та надати Копію договорів або cертифікатів про передачу прав розробнику або офіційному дистриб’ютору на території України програмного забезпечення, видавництвом підручників, або інших документів на надання прав на використання навчальних видань (підручників), які належать видавництву, з метою їх розміщення та надання вільного доступу користувачам програмного забезпечення навчального призначення. Такий документ повинен містити повний перелік підручників які є предметом цього документу).

Довідку із підтвердженням того, що програмне забезпечення містить готову бібліотеку цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 300 уроків (надати посилання на перелік таких уроків).

Додаток 2 Документації містить Технічні, якісні, кількісні та інші характеристики предмета закупівлі та передбачає. зокрема:

Інтерактивна панель Тип 1:

Єдиний програмний комплекс для створення, перегляду та програвання навчального вмісту (зазначити виробника ).

Містить вільний доступ користувачів до не менше 100-та україномовних ліцензійних цифрових підручників (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких підручників та копію договорів або cертифікатів про передачу прав розробнику або офіційному дистриб’ютору на території України спеціалізованого програмного забезпечення навчального призначення, видавництвом підручників, або інших документів на надання прав на використання навчальних видань (підручників), які належать видавництву, з метою їх розміщення та надання вільного доступу користувачам спеціалізованого програмного забезпечення навчального призначення. Такий документ повинен містити повний перелік підручників які є предметом цього документу) Містить готову бібліотеку цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 300 уроків (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких уроків).

2.1. Щодо відповідності (на думку Скаржника) умовам Документації продукції лише одного виробника.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведених вище вимог Документації у вказаній редакції, не довів та документально не підтвердив наявність продукції щонайменше двох виробників, яка відповідає умовам Документації.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб'єкти господарювання, які запропонують продукцію конкретного виробника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2.2. Щодо інших оскаржуваних вимог.

Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що Замовником також передбачено обов’язок учасника надати в складі тендерної пропозиції лист про надання висновку (схвалення або рекомендації для використання в ЗНЗ) на запропоноване ПЗ, виданий відповідним органом Міністерства освіти і науки України — Державною науковою установою "Інститут модернізації змісту освіти" (далі — ІМЗО). Аналіз правового підґрунтя та фактичного змісту цієї умови свідчить про її відвертий дискримінаційний характер, відсутність нормативної основи, та зв’язок із конкретним постачальником ПЗ.

По-перше, вимога про подання схвалення ІМЗО має всі ознаки продовження логіки дискримінаційної вибірки, закладеної в попередніх технічних умовах. Вона виконує не функцію забезпечення якості, а функцію відсіювання постачальників, які з об’єктивних причин не мають і не можуть мати подібного документа, оскільки він не є обов’язковим і не видається автоматично. ІМЗО не є органом, уповноваженим видавати дозвіл на використання ПЗ в освіті, а висновки, які гіпотетично можуть надаватись установою, мають добровільний, консультаційний характер. Вони є внутрішніми інформаційними документами, що не мають юридичної сили ані дозволу, ані погодження, ані обов’язковості.

По-друге, зазначена вимога є по суті похідною від так званого "грифу МОН", на який раніше посилались замовники в аналогічних тендерах.

Проте важливо розуміти, що з 24.11.2020 в Україні не існує чинної нормативної процедури присвоєння подібного грифу на ПЗ. Раніше відповідну можливість містив Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затверджений наказом МОН України від 17.06.2008 № 537.

Однак вказаний нормативний акт втратив чинність у 2020 році, і з цього моменту жодним нормативним актом не передбачено механізму отримання такого документа для ПЗ, яке не є навчальною літературою або офіційним засобом навчання у вузькому розумінні цього терміну.

Отже, Замовник у своїй вимозі зобов’язує учасника подати документ, який у законний спосіб отримати неможливо, оскільки жодна процедура його присвоєння більше не існує. Фактично, вимога Замовника є нікчемною, оскільки вимагає документ, який не може бути отриманий жодним учасником, крім тих, хто або встиг його отримати до 2020 року, або діє поза межами чинного правового поля.

Такий підхід ще більше звужує коло допустимих рішень лише до тих, де обладнання і ПЗ мають одного виробника або ексклюзивного дистриб’ютора, як це є у випадку mozaBook.

Більше того, показовим у цій ситуації є те, що на офіційному веб-сайті компанії EdPro (ТОВ "ЕДПРО ДИСТРИБЮШН"), єдиного офіційного дистриб'ютора ПЗ mozaBook в Україні, якраз і розміщено відповідний лист від ІМЗО, який, очевидно, і передбачається Замовником як "належний".

Це додатково підкреслює, що зазначена вимога не є загальною або нейтральною вона встановлена з урахуванням конкретного наявного документа, яким вже володіє визначений суб’єкт. У результаті формується технічна і правова замкнутість закупівлі, що прямо суперечить чинному законодавству у сфері публічних закупівель.

Скаржник, як виробник та постачальник продукції, яке повністю відповідає предмету закупівлі за своїми функціональними, освітніми та технічними характеристиками, фізично позбавлений можливості надати документ, якого не існує в межах чинного нормативного регулювання. У такій ситуації Замовник порушує принципи пропорційності, правомірності, рівності та відкритості конкуренції.

З огляду на це, відповідна умова має бути визнана дискримінаційною, непропорційною та юридично недійсною, як така, що не ґрунтується на правовій нормі, а спрямована виключно на обмеження участі добросовісних учасників і визначення результату торгів під конкретного постачальника.

Замовник зазначає, що mozaBook не єдине навчальне програмне забезпечення, яке має зазначений документ, їх також мають :

Програмне забезпечення ARbook (надається як додаток) https://arbook.info/sertifikati/ - Програмне забезпечення PrometheanActivInspire в складі конструктора для створення інтерактивних уроків ActivInspire та хмарного сервісу для дистанційного навчання ClassFlow.” - Велика кількість інших освітніх програмних забезпечень, що можна перевірити "Електронний реєстр щодо надання грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України" https://gryf.imzo.gov.ua/ Отже наявні, як мінімум 3 програмних забезпечення, які мають відповідний до вимог Замовника документ.

На сьогодні отримати відповідні документи можуть всі бажаючі, виконавши необхідні вимоги встановлені Наказом МОН від 05 червня 2023 року № 675, яким затверджено "Порядок здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам".

Відповідно до пункту 4 Гриф надається такій навчальній літературі: "електронним навчальним посібникам - електронним навчальним виданням, що доповнюють або частково замінюють підручники, містять практичні завдання та/або вправи із певного навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі - навчального предмета)".

Отже Скаржник зазначає не правдиву інформацію, щодо неможливості отримати необхідні документи та про те, що лише одне програмне забезпечення має відповідний Висновок.

Замовником було встановлено дану вимогу, для забезпечення отримання програмного забезпечення, яке буде відповідати навчальній програмі.

Відповідно до Наказу № 574 МОН Оснащення повинно відповідати вимогам:

законодавства про мову (в т. ч. для програмного та методичних матеріалів);

стандарту освіти;

необхідності і достатності матеріального та методичного забезпечення освітнього процесу для повної реалізації освітніх та навчальних програм;

комплектності і модульності, що враховують реальні особливості закладів освіти та потреби учасників освітнього процесу;

універсальності - можливості застосування навчального обладнання для вирішення комплексу завдань у освітній і позаурочній діяльності, в інформатичній, технологічній, природничій, математичній, мистецькій освітніх галузях, із використанням різних методик навчання тощо;

узгодженості спільного використання (змістового, функціонального, технологічного, програмного тощо).

Замовником не порушено вимоги чинного законодавства, та встановлено вимоги про надання учасниками документів, які підтверджують походження товару, його якість та відповідність навчальній програмі. Замовник вимагає документи, що передбачені діючими нормативно правовими актами.

Скаржник не зазначив, яке саме програмне забезпечення він планує запропонувати до постачання та не довів факт відмови в отриманні відповідного висновку.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:

Для підтвердження вимог встановлених програмним забезпеченням "Єдиний програмний комплекс для створення, перегляду та програвання навчального вмісту", учасник має надати в складі пропозиції:

Лист про надання висновку (схвалено/рекомендовано для використання в ЗНЗ) на запропоноване програмне забезпечення виданий відповідним органом Міністерства освіти України (ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти").

Відповідно до Порядку здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 05.06.2023 № 675 "Про затвердження Порядку здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам":

4. Гриф надається такій навчальній літературі:

1) електронним підручникам - електронним навчальним виданням із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;

2) електронним навчальним посібникам - електронним навчальним виданням, що доповнюють або частково замінюють підручники, містять практичні завдання та/або вправи із певного навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі - навчального предмета).

5. Гриф надається таким навчальним програмам:

1) програмам у сфері дошкільної освіти - навчальним виданням, що визначають єдиний комплекс (один чи декілька) освітніх компонентів, спланованих та організованих для набуття вихованцями компетентностей;

3) навчальним програмам у сфері повної загальної середньої освіти - навчальним виданням, що визначають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів освіти, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів та можуть бути рекомендовані для використання в освітньому процесі як модельні відповідно до законодавства;

4) навчальним програмам у сфері повної загальної середньої освіти - навчальним виданням, розробленим не на основі модельних навчальних програм, що визначають послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета (курсу за вибором), опис його змісту та видів навчальної діяльності із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх впровадження (окрім навчальних програм релігійного спрямування);

5) навчальним програмам із позашкільної освіти - навчальним виданням, що визначають мету, завдання, зміст, обсяг, способи організації освітнього процесу та вимоги до його результатів за напрямами позашкільної освіти.

7. Гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" надається об’єктам грифування:

- навчальним програмам, визначеним підпунктами 1, 3 пункту 5 цього розділу;

- електронним підручникам та підручникам.

МОН визначає установу, що належить до сфери його управління (далі - Установа), відповідно до статті 75 Закону України "Про освіту", якою готуються та вносяться пропозиції щодо надання грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України".

Рішення щодо визначення Установи оформлюється наказом МОН.

Гриф "Схвалено для використання в освітньому процесі" надається всім іншим об’єктам грифування, що визначені цим Порядком.

10. З метою обліку надання грифів об’єктам грифування ведеться Каталог надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам (далі - Каталог), до якого вносяться відомості про об’єкт грифування, його назву, вид, автора (авторів), найменування видавця (виробника, постачальника), вид грифа та підставу його надання, строк дії грифа, призначення.

11. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Каталозі, здійснюється через вебсайти МОН та Установи.

13. Електронні версії (копії, аналоги) об’єктів грифування, а також об’єкти грифування, що перекладені мовами корінних народів і національних меншин, надруковані збільшеним або рельєфно-крапковим шрифтом (за умови отримання позитивної експертної оцінки про відповідність перекладу їх змістових частин змісту оригінальних об’єктів грифування, адаптації завдань та ілюстративної частини об’єкта грифування до психофізичних особливостей сприймання осіб з порушенням зору), мають грифи оригінальних об’єктів грифування.

Комісія листом від 12.06.2025 № 20-29.1/12-150-ПЗ звернулася із запитом до Міністерства освіти і науки України про надання наступної інформації, зокрема:

"4) Чи передбачено чинним законодавством надання грифа "Схвалено/рекомендовано для використання в ЗНЗ", якщо так, то що є об’єктами такого грифування".

Міністерство освіти і науки України листом від 17.06.2025 №1/12650-25 повідомило зокрема: "… Порядок проведення експертизи навчальної літератури визначається Порядком здійснення експертизи, надання навчальній літературі та навчальним програмам грифів "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" та "Схвалено для використання в освітньому процесі", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2023 № 675 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 4 розділу 1 Порядку гриф надається такій навчальній літературі: електронним підручникам - електронним навчальним виданням із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію; електронним навчальним посібникам - електронним навчальним виданням, що доповнюють або частково замінюють підручники, містять практичні завдання та/або вправи із певного навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі - навчального предмета).

Станом на 16.06.2025 року чинним законодавством передбачено лише надання двох грифів: "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" та "Схвалено для використання в освітньому процесі". Гриф "Схвалено/рекомендовано для використання в ЗНЗ" чинним законодавством не передбачений".

Враховуючи інформацію, наведену в листі Міністерства освіти і науки України від 17.06.2025 № 1/12650-25, гриф "схвалено/рекомендовано для використання в ЗНЗ" не передбачений нормами чинного законодавства.

Крім того, надання грифів "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" та "Схвалено для використання в освітньому процесі" передбачено для виключно для електронного підручника чи електронного навчального посібника, а не для інтерактивної панелі.

Слід зазначити, що Замовник закуповує саме інтерактивну панель, у зв'язку з чим наведені вище вимоги Документації не узгоджуються з нормами чинного законодавства.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати лист про надання висновку (схвалено/рекомендовано для використання в ЗНЗ) на запропонований програмний комплекс, виданий відповідним органом Міністерства освіти України (ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти"), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Ралівську сільську раду Самбірського району Львівської області (код ЄДРПОУ: 04370254) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Комплект мультимедійного обладнання за кодом ДК 021:2015: 32320000-2 — Телевізійне й аудіовізуальне обладнання", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2025-06-09-004030-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Інна РОМАНЕНКО Члени Комісії Сергій БУРЗАК

Скарга

Скарга на дискримінаційні вимоги тендерної документації