Страхові послуги (Страхування відповідальності керівника)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№9531-р/пк-пз від 16.06.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "УЛЬТРА АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ: 33152597) від 05 червня 2025 № UA-2025-05-30-004030-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 09.06.2025 № 9082-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження листа на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 15.06.2025 надав додаткові пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Скаржник зазначає, що підпунктом 5.2. пункту 5 додатку 1 Документації учасник повинен забезпечити перестрахування на міжнародному ринку страхових послуг, за виключенням ринку російської федерації та Республіки Білорусь та без залучення суб'єктів російської федерації та Республіки Білорусь у якості самостійних перестраховиків або у складі синдикатів чи інших об'єднань або інших суб'єктів, в яких суб'єкти російської федерації та Республіки Білорусь приймають участь прямо або опосередковано.

Перестраховики - нерезиденти мають відповідати Вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів та порядок їх підтвердження.

Виконавець повинен мати можливість перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору, у перестраховика із рівнем рейтингу за класифікацією одного з нижченаведених міжнародних рейтингових агентств не нижче ніж:

A.M.Best (США) – "A-";

Moody’s Investors Service (США) – "A-";

Fitch Ratings (Великобританія) – "A-";

Standard & Poor’s (США) – "A-".

На підтвердження можливості перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору Виконавець за вимогою Замовника надає листа на бланку із зазначенням контактних даних перестраховика/перестрахового брокера щодо можливості перестрахування від перестраховика з вищезазначеним рейтингом (перестрахового брокера, через або за посередництвом якого страховик планує укласти договір перестрахування з перестраховиком з вищезазначеним рейтингом) за підписом із зазначенням посади, імені і прізвища посадової особи перестраховика/перестрахового брокера та/або наявність договору перестрахування з перестраховиком з вищезазначеним рейтингом завіреного оригінальною печаткою (у разі використання) і підписом посадової особи такого перестраховика/перестрахового брокера з вказанням посади, імені і прізвища підписанта.

У випадку факультативного перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору Виконавець за вимогою Замовника надає листа для підтвердження виданого котирування із зазначенням періоду дії або терміну до якого дійсні надані умови та частини (долі), що перестраховується згідно з наданим котируванням.

В посилення вищенаведеної обов’язкової вимоги, Замовником в пункті 2 Додатку № І-а регламентовано обов’язок учасника надати гарантійний лист із підтвердженням Можливість перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору, у перестраховика із рівнем рейтингу за класифікацією одного з нижченаведених міжнародних рейтингових агентств не нижче ніж:

A.M.Best (США) – "A-";

Moody’s Investors Service (США) – "A-";

Fitch Ratings (Великобританія) – "A-";

Standard & Poor’s (США) – "A-".

Отже, як зазначає Скаржник, прийняти участь у даній процедурі закупівлі може лише той страховик (учасник), який може забезпечити перестрахування на міжнародному ринку страхових послуг у перестраховиків – нерезидентів із рівнем рейтингу за класифікацією одного з міжнародних рейтингових агентств не нижче ніж: A.M.Best (США) – "A-"; Moody’s Investors Service (США) – "A-"; Fitch Ratings (Великобританія) – "A-";

Standard & Poor’s (США) – "A-" та може надати про це гарантійний лист.

Скаржник зауважує на тому, що чинним законодавством (новим ЗУ "Про страхування" в редакції від 01.07.2024) не передбачено обов’язку страховика перестраховувати власні ризики, тим більше, у страховиків-нерезидентів, ще й які мають визначені Замовником міжнародні рейтинги.

Підпунктом 1 пункту 22 глави 3 розділу ІІ Положення НБУ № 194 визначено, що Політика перестрахування визначається страховиком з метою врегулювання порядку здійснення вихідного перестрахування та повинна містити спосіб та процедури перестрахування, ліміти власного утримання та порядок їх розрахунку, які використовує страховик.

Відповідно до резолютивної частини Листа НБУ від 07.02.2025 за № 33-0005/9773 (копія листа додається): "... Обов’язком страховика є визначення політики перестрахування, зокрема, порядку визначення потреби страховика у перестрахуванні, порядку вибору перестраховиків, зокрема, перестраховиків-нерезидентів, умов перестрахування та власного утримання. Водночас страховику не заборонено під час визначення політики перестрахування брати до уваги потреби та вимоги клієнтів у страхуванні…".

Скаржник зауважує на тому, що згідно з наказом № 10/1-ІН/10 від 01.07.2024, Скаржник має обов’язок із перестрахування ризиків за договорами страхування із загальною страховою сумою (ліміт відповідальності) 60 млн. грн. (копія наказу додається).

Згідно з п. 1.7 проекту договору страхування, який є додатком 4 Документації, страхова сума та ліміти відповідальності за договором страхування складає 1 млн дол.

США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 41 480 000,00 грн.

(доказ: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates) та не перевищує 60 млн. грн.

Отже, згідно з чинним законодавством та локальними актами, Скаржник не має обов’язку із перестрахування ризику за договором по даній закупівлі, що підтверджується листом регулятора фінансового ринку (НБУ) від 07.02.2025 р. за вих. № 33-0005/9773 (копія листа додається). Скаржник має право, а не зобов’язаний брати до уваги вимоги клієнтів у страхуванні. Відповідно до розрахунків і відповідної політики Скаржника, перестрахування даного ризику у перестраховиків-нерезидентів є економічно недоцільним і невигідним.

Крім того, абсолютна більшість страхових компаній України, у тому числі і Скаржник, не мають договорів перестрахування ризиків (договорів про співпрацю) саме із перестраховиками-нерезидентами, які ще в додаток мають визначені Замовником міжнародні рейтинги, адже, у більшості страховиків розмір страхових сум за договорами страхування вкладаються у власне утримання страховика.

Скаржник не має чинного договору перестрахування за видом страхування, що відповідає предмету закупівлі, укладеного з нерезидентом України, не може надати про це гарантійний лист, та відповідно, - не може прийняти участь у закупівлі, що порушує права та інтереси Скаржника в першу чергу як потенційного учасника даної закупівлі.

Замовник ніяким чином не пояснив та законодавчо не обґрунтував обов’язковість перестраховувати зазначені у Документації ризики саме у страховиків-нерезидентів, які в додаток мають визначені Замовником міжнародні рейтинги.

Ця вимога є дискримінаційною і по відношенню до перестраховиків-резидентів, адже Скаржник має право (а не обов’язок), відповідно до діючого законодавства, перестраховувати ризики у страховиків-резидентів, що забезпечить розрахунки у гривні, а не витік валюти за кордон, особливо під час повномасштабного вторгнення російської федерації.

Скаржник зазначає, що 12.07.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва у своєму рішенні від 12.07.2022 у справі № 640/23532/21 зроблено правовий висновок про те, що умови тендерної документації про обов’язкову наявність у учасника закупівлі договору перестрахування із іншим страховиком (в тому числі і з перестраховиками-нерезидентами) та/або з обов’язком перестрахування ризику, тим більше у перестраховиків-нерезидентів, є нічим іншим, як дискримінаційними умовами.

Отже, вищезазначені умови Документації Замовника, на думку Скаржника, є дискримінаційними і суперечать чинному законодавству України, зокрема і у сфері публічних закупівель, що значно обмежило (звузило) кількість учасників закупівлі, у тому числі і права та законні інтереси на участь у процедурі закупівлі й самого Скаржника.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, лист від Національного банку України від 07.02.2025 №33-0005/9773, відповідно до якого, зокрема:

"Перестрахувальник має право передати повністю або частково свої зобов'язання за договором страхування перестраховику для відшкодування витрат перестраховиком шляхом укладення договору перестрахування відповідно до політики перестрахування, розробленої та затвердженої страховиком згідно з вимогами, встановленими нормативноправовими актами Національного банку. Розмір суми відповідальності, у межах якої перестрахувальник залишає за собою ризик виконання частини своїх зобов'язань за договором страхування відповідно до політики перестрахування, розробленої та затвердженої страховиком згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку (власне утримання), визначається у договорі перестрахування.

Страховик, який уклав договір перестрахування, B якому він перестрахувальником як сторона цього договору, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування. У разі банкрутства страховика виплата в обсязі зобов'язань перестраховика за договором перестрахування може здійснюватися перестраховиком безпосередньо страхувальнику, визначеному в договорі страхування, якщо такий обов'язок перестраховика визначено в договорі перестрахування.

Страховик з метою впровадження ефективної системи управління з урахуванням стратегії страховика, ризик-апетиту і лімітів ризиків, обсягів діяльності та розміру страховика, складності, видів, характеру здійснюваних страховиком операцій, організаційної структури страховика, особливостей діяльності фінансової групи, до складу якої входить страховик, забезпечує наявність, зокрема, політики перестрахування.

Політика перестрахування визначається страховиком з метою врегулювання порядку здійснення вихідного перестрахування та повинна містити, зокрема: спосіб та процедури перестрахування, ліміти власного утримання та порядок їх розрахунку, які використовує страховик; порядок визначення потреби у перестрахуванні, порядок вибору перестраховиків, умов перестрахування, визначення (розрахунку) власного утримання;

порядок узгодження умов страхування з умовами перестрахування, передбаченими цією політикою. Страховик має право визначати у своїй політиці перестрахування інші положення.

Водночас страховики, страхові посередники, а також їх керівники з реалізації та працівники з реалізації зобов'язані здійснювати діяльність (виконувати трудові обов'язки) з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів з максимальним урахуванням вимог та потреб клієнтів у страхуванні.

Таким чином, обов'язком страховика визначення політики перестрахування, зокрема, порядку визначення потреби страховика у перестрахуванні, порядку вибору перестраховиків, зокрема, перестраховиків-нерезидентів, умов перестрахування та власного утримання. Водночас страховику не заборонено під час визначення політики перестрахування брати до уваги потреби та вимоги клієнтів у страхуванні.

-наказ "Про встановлення ліміту власного утримання ПрАТ "СК "УЛЬТРА АЛЬЯНС" (надалі - Товариство) страхового ризику без обов'язкового перестрахування" від 01.07.2024 №10/1+ІН/10, відповідно до якого, зокрема:

1. Встановити в Товаристві ліміт власного утримання страхового ризику без обов'язкового здійснення перестрахування такого ризику за договорами страхування відповідальності керівників підприємств, установ, організацій, загальна страхова сума яких не перевищує 60 000 000,00 грн.

Замовник зазначає, у Документації відсутня вимога, що прийняти участь у закупівлі може лише той страховик (учасник), який фактично має укладені договори перестрахування (про співпрацю) із перестраховиками-нерезидентами/перестраховими брокерами, як стверджує Скаржник. У процедурі закупівлі може брати участь будь-яка страхова компанія, у якої є можливість забезпечити перестрахування на міжнародному ринку страхових послуг, за виключенням ринку російської федерації та Республіки Білорусь та без залучення суб'єктів Російської федерації та республіки Білорусь у якості самостійних перестраховиків або у складі синдикатів чи інших об'єднань або інших суб'єктів, в яких суб'єкти російської федерації та Республіки Білорусь приймають участь прямо або опосередковано, та, за вимогою Замовника, підтвердити таку можливість при виконанні договору.

На сьогодні існує нормативна база щодо здійснення перестрахування ризиків, що дозволяє будь-якій страховій компанії здійснити його. Замовник звертає увагу, що Скаржником не наведено жодного доказу отримання відмови від перестраховиківнерезидентів/перестрахових брокерів про можливість перестрахування страхових ризиків.

Враховуючи все вищевикладене, АТ "Укртрансгаз" вбачає в діях Скаржника введення в оману Комісії, надаючи неправдиву інформацію про вимоги, встановлені Замовником в тендерній документації, трактуючи та зазначаючи їх на власний розсуд.

Чинний Закон України "Про страхування" всебічно визначає застосування перестрахування, як частину процесу страхування, зокрема:

- пунктом 30 частини 1 статті 1 визначено, що перестрахова послуга - послуга, що надається перестраховиком для забезпечення потреби потенційного перестрахувальника у перестрахуванні на підставі договору перестрахування (ковер-ноти, сертифіката, полісу, свідоцтва тощо);

- пунктом 36 частини 1 статті 1 визначено, що перестрахування (цесія, ретроцесія) – правовідносини з передачі перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом) та прийняття перестраховиком (цесіонером, ретроцесіонером) за плату ризику щодо виконання перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом) частини своїх обов’язків перед страхувальником та відшкодування витрат (здійснення виплат) на умовах, визначених договором перестрахування.

Перестрахування ризиків виконується та є загальною розповсюдженою практикою задля забезпечення платоспроможності страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов’язань перед страхувальниками та своєчасного здійснення страхової виплати страхувальнику у разі виникнення страхового випадку. Воно спрямоване на посилення захисту інтересів страхувальників, надійності, забезпечення стабільності, безпечності та диверсифікованості розміщення страхових резервів, підвищення відповідальності договірних відносин страховика, забезпечення фінансової надійності страхових операцій.

Вищезазначене свідчить про законні можливості Замовником вимагати від страхової компанії участі перестраховика з метою запобігання невиконання страховиком обов’язків за договором страхування в частині своєчасного здійснення страхової виплати, до інших вимог, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі умовам тендерної документації.

Вимога щодо наявності міжнародного перестраховика при виконанні договору в умовах воєнного стану, введеного в Україні, підвищує можливість отримати виплати при настанні страхового випадку, зміцнити економічні ризики можливих компенсацій.

Водночас, на теперішній час дієвого механізму щодо відшкодування збитків замовникам у разі невиконання страховиками свого зобов’язання за договорами страхування при настанні страхового випадку не існує, а найбільш оптимальним та гарантованим таким механізмом щодо відшкодування збитків замовникам є саме перестрахування ризиків, а зважаючи на воєнний стан в Україні та загальну потенційну небезпеку, в якій перебувають наразі усі компанії в країні, перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента є виваженим, законним та доцільним рішенням Замовника.

За допомогою перестрахування зменшується розмір технічного ризику страховика.

Беручи на себе визначену частку ризику чи групи ризиків, перестрахувальник виступає для страховика в аналогічній ролі, як і страховик перед страхувальником: розділяючи з ним його відповідальність, перестрахувальник перетворює його непередбачені, перемінні витрати в постійні. Перед більшістю страховиків з ринків, що розвиваються, в умовах спонтанного розвитку попиту, початку роботи з новими ризиками та введення нових видів страхування постає проблема недостатньо збалансованого страхового портфелю.

Більшості страховиків не завжди вистачає власних коштів для покриття великих чи масових ризиків, тому перестраховик допомагає страховику збільшити ємкість, тобто можливість по прийняттю ризиків на страхування. Тут може допомогти перестраховик, який на договірній основі за частину страхової премії бере на себе найчастіше дуже значну частину відповідальності страховика за договором страхування.

Окрім того, при розрахунку очікуваної вартості закупівлі Замовником був врахований тариф на перестрахування ризиків з перестраховиками-нерезидентами.

Проведений аналіз страхового ринку на підставі отриманих цінових пропозицій надавачів послуг свідчить про безумовну наявність конкуренції на ринку послуг, що є предметом закупівлі з урахуванням вимог на здійснення перестрахування ризиків з перестраховикаминерезидентами.

Разом з тим, Скаржник у якості правового обґрунтування порушення його прав посилається на Закон України "Про страхування" в редакції від 01.07.2024, але ця редакція Закону наразі є нечинною. З огляду на зазначене Скаржник допустив зловживання своїм правом на подання скарги та ввів у оману Комісію.

Як докладно наведено вище, Скаржник у випадку подання своєї пропозиції не обмежений у своїх правах чи можливостях щодо здійснення перестрахування ризиків.

Замовник зазначає, що рішенням від 12.07.2022 у справі № 640/23532/21 Окружний адміністративний суд міста Києва, розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зауважив, зокрема, що положення, наведені в Законі України "Про страхування" дійсно не заперечують можливості здійснення страховиком перестрахування ризиків виконання своїх зобов'язань. При цьому суд зазначив, що саме вимога надання скан-копії вже укладеного договору, є дискримінаційною по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, щодо осіб, які можуть укласти договори перестрахування, проте не мають чинних договорів на момент подання пропозиції Замовнику (до укладання договору страхування).

Тобто, суд не визнає вимогу надання сканованої копії договору перестрахування після визнання учасника переможцем процедури торгів в рамках укладеного договору страхування з переможцем, такою що не відповідає чинному законодавству та дискримінаційною.

Скаржник у додаткових поясненнях зазначає, що згідно з п. 36 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про страхування", перестрахування правовідносини з передачі перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом) та прийняття перестраховиком (цесіонером, ретроцесіонером) за плату ризику щодо виконання перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом) частини своїх обов'язків перед страхувальником та відшкодування витрат (здійснення виплат) на умовах, визначених договором перестрахування. Отже, в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі", перестраховик є субпідрядником для учасника (перестрахувальника).

Скаржник, посилаючись на абзац 2 частини 3 ст. 16 Закону України зазначає, що залучення учасником субпідрядних організацій є його безумовним правом, а не обов'язком.

На переконання Скаржника жоден закон або нормативно-правовий акт не передбачає обов'язку суб'єкта господарювання залучати субпідрядну організацію.

На запит Скаржника, Національним банком України було надано роз'яснення нормативної бази щодо перестрахування, в якому чітко зазначено:

"...Обов'язком страховика є визначення політики перестрахування, зокрема, порядку визначення потреби страховика у перестрахуванні, порядку вибору перестраховиків, зокрема, перестраховиків нерезидентів, умов перестрахування та власного утримання.

Водночас страховику не заборонено під час визначення політики перестрахування брати до уваги потреби та вимоги клієнтів у страхуванні...".

Отже, НБУ (регулятором) зазначено, що потреби в перестрахуванні визначає виключно страховик (учасник). Брати до уваги вимоги клієнта до перестрахування це виключне право, а не обов'язок, страховика. Яке, в даному випадку, не потрібне.

Також, доказ щодо визначення власного утримання було додано до скарги.

Між тим, на думку Скаржника, в порушення положень абз. 2 ч. 3 ст. 16 Закону, Замовником вже зобов'язано учасника залучити субпідрядну організацію у вигляді іноземного перестраховика. Тобто, Замовник нав'язує учасникам обов'язкове залучення субпідрядника для надання страхової послуги, який в даному випадку учаснику не потрібен.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ТА ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ "Страхові послуги (Страхування відповідальності керівника)" 5.2. Виконавець забезпечує перестрахування на міжнародному ринку страхових послуг, за виключенням ринку Російської Федерації та Республіки Білорусь та без залучення суб'єктів Російської Федерації та Республіки Білорусь у якості самостійних перестраховиків або у складі синдикатів чи інших об'єднань або інших суб'єктів, в яких суб'єкти Російської Федерації та Республіки Білорусь приймають участь прямо або опосередковано. Перестраховики - нерезиденти мають відповідати Вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів та порядок їх підтвердження.

Виконавець повинен мати можливість перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору, у перестраховика із рівнем рейтингу за класифікацією одного з нижченаведених міжнародних рейтингових агентств не нижче ніж:

A.M.Best (США) – "A-";

Moody’s Investors Service (США) – "A-";

Fitch Ratings (Великобританія) – "A-";

Standard & Poor’s (США) – "A-".

На підтвердження можливості перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору Виконавець за вимогою Замовника надає листа на бланку із зазначенням контактних даних перестраховика/перестрахового брокера щодо можливості перестрахування від перестраховика з вищезазначеним рейтингом (перестрахового брокера, через або за посередництвом якого страховик планує укласти договір перестрахування з перестраховиком з вищезазначеним рейтингом) за підписом із зазначенням посади, імені і прізвища посадової особи перестраховика/перестрахового брокера та/або наявність договору перестрахування з перестраховиком з вищезазначеним рейтингом завіреного оригінальною печаткою (у разі використання) і підписом посадової особи такого перестраховика/перестрахового брокера з вказанням посади, імені і прізвища підписанта.

У випадку факультативного перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору Виконавець за вимогою Замовника надає листа для підтвердження виданого котирування із зазначенням періоду дії або терміну до якого дійсні надані умови та частини (долі), що перестраховується згідно з наданим котируванням.

Додаток І-а Документації містить ГАРАНТІЙНИЙ ЛИСТ, відповідно до якого, зокрема:

2.

Можливість перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору, у перестраховика із рівнем рейтингу за класифікацією одного з нижченаведених міжнародних рейтингових агентств не нижче ніж:

A.M.Best (США) – "A-";

Moody’s Investors Service (США) – "A-";

Fitch Ratings (Великобританія) – "A-";

Standard & Poor’s (США) – "A-".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про страхування":

30) перестрахова послуга - послуга, що надається перестраховиком для забезпечення потреби потенційного перестрахувальника у перестрахуванні на підставі договору перестрахування (ковер-ноти, сертифіката, полісу, свідоцтва тощо);

32) перестраховий брокер - юридична особа або представництво перестрахового брокера - нерезидента, включені до Реєстру посередників, що діють від свого імені та в інтересах клієнта і за винагороду за реалізацію здійснюють діяльність з надання посередницьких послуг з перестрахування на підставі договору;

34) перестраховик (цесіонер, ретроцесіонер) - страховик та страховик-нерезидент, який приймає ризик за договором перестрахування;

36) перестрахування (цесія, ретроцесія) - правовідносини з передачі перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом) та прийняття перестраховиком (цесіонером, ретроцесіонером) за плату ризику щодо виконання перестрахувальником (цедентом, ретроцедентом) частини своїх обов’язків перед страхувальником та відшкодування витрат (здійснення виплат) на умовах, визначених договором перестрахування.

Постановою Правління Національного банку України від 27.12.2023 №194 затверджено Положення про вимоги до системи управління страховика, відповідно до якого, зокрема:

18. Страховик з метою впровадження ефективної системи управління з урахуванням стратегії страховика, ризик-апетиту і лімітів ризиків, обсягів діяльності та розміру страховика, складності, видів, характеру здійснюваних страховиком операцій, організаційної структури страховика, особливостей діяльності фінансової групи, до складу якої входить страховик, забезпечує наявність таких внутрішніх документів:

1) політики з андеррайтингу;

2) політики перестрахування;

3) політики з врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків.

22. Політика перестрахування визначається страховиком з метою врегулювання порядку здійснення вихідного перестрахування та повинна містити:

1) спосіб та процедури перестрахування, ліміти власного утримання та порядок їх розрахунку, які використовує страховик;

2) порядок визначення потреби у перестрахуванні, порядок вибору перестраховиків, умов перестрахування, визначення (розрахунку) власного утримання;

3) порядок взаємодії між структурними підрозділами страховика з метою передачі страховиком ризиків у перестрахування, включаючи узгодження умов страхування з умовами перестрахування, передбаченими цією політикою;

4) розподіл повноважень щодо прийняття рішення в разі передачі ризиків у перестрахування;

5) умови та порядок здійснення процедур, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 22 глави II цього Положення, у разі суттєвих змін у страховому портфелі/об’єктах страхування та/або ступеня страхового ризику;

6) критерії суттєвості змін у страховому портфелі/об’єктах страхування та/або ступеня страхового ризику, порядок їх визначення та перегляду.

Страховик має право визначати у своїй політиці перестрахування інші положення додатково до встановлених у пункті 22 глави 3 розділу II цього Положення.

Політика перестрахування може бути складовою політики з управління ризиками з урахуванням вимог розділу VII цього Положення.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону України "Про страхування" страховики, страхові посередники, а також їх керівники з реалізації та працівники з реалізації зобов’язані здійснювати діяльність (виконувати трудові обов’язки) з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів з максимальним урахуванням вимог та потреб клієнтів у страхуванні.

Слід зазначити, що вимогами Документації передбачено необхідність надання гарантійного листа про саме можливість перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору.

За таких умов, Замовник, передбачивши можливість перестрахування страхових ризиків, що є предметом закупівлі при виконанні договору, не порушив вимоги законодавства в цій частині.

Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим Скаржник не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, відсутні підстави для задоволення Скарги.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Враховуючи наведену вище інформацію, відсутні підстави для задоволення Скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити приватному акціонерному товариству "Страхова Компанія "УЛЬТРА АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ: 33152597) у задоволенні скарги від 05 червня 2025 № UA-202505-30-004030-a.b1.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО

Скарга

Дискримінаційні вимоги ТД