Текст рішення
РІШЕННЯ
№3506-р/пк-пз від 06.03.2025 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЗАВІДОМЧА ОХОРОНА-ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ: 42508535) від 16 лютого 2025 № UA-2025-02-12-008706-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 18.02.2025 № 2433-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 5 додатку 3 зазначено, що "наряди охорони Учасника повинні складатися з трьох осіб, озброєних вогнепальною нарізною зброєю, а також оснащених засобами зв’язку, форменим одягом, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, а саме: шоломами, бронежилетами, гумовими кийками, наручниками, балончиками із сльозоточивими речовинами".
Скаржник зазначає, що встановивши дану вимогу, Замовник свідомо обмежує коло учасників, які можуть взяти участь у торгах та матимуть змогу бути допущеними до оцінки, так як надання послуг з охорони суб’єктами приватного сектора, яким є Скаржник, здійснюється відповідно до Закону України "Про охоронну діяльність" та "Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності", затверджених Постановою КМУ від 18 листопада 2015 року № 960 на підставі ліцензії МВС України на охоронну діяльність.
Скаржник зазначає, що відповідно до чинного законодавства вогнепальну нарізну зброю можуть мати лише державні органи (поліція). Так, відповідно до чинного законодавства, а саме - відповідно до Постанови КМУ від 11 лютого 2013 р. № 97 "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності", суб’єкти охоронної діяльності можуть використовувати в своїй діяльності лише Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони. Скаржник звертає увагу, що даний перелік не є обов’язковим та зазначений у контексті "можуть використовувати", тобто застосування зброї це власне рішення кожного суб’єкта охоронної діяльності, а не зобов’язання, і Замовник немає ніякого юридичного права змушувати, якось міняти свою діяльність на його розсуд.
Статтею 47 Закону України "Про національну поліцію" винятково до поліцейських заходів примусу віднесено "застосування вогнепальної зброї". Тим часом, до "спеціальних засобів" поліцейського примусу цією ж статтею Закону віднесено "пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії". Стаття 46 цього Закону визначає "застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу", а "поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку". Всі інші учасники, окрім поліції, не зможуть виконати дану вимогу під час надання послуг з охорони, оскільки відповідно до Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності та Закону України "Про охоронну діяльність", суб’єкти господарювання, що здійснюють охоронну діяльність не можуть мати вогнепальну зброю.
Скаржник зазначає, що його персонал груп швидкого реагування Скаржника забезпечений власними спеціальними засобами індивідуального захисту та самооборони, які відповідають чинному законодавству, а саме - бронежилетами, шоломами, гумовими кийками, газовими балончиками з аерозолями сльозоточивої і дратівної дії, наручниками та спеціальними засобами пневматичої зброї (марки: Makarov). Для виконання своїх обов’язків працівники ГШР, забезпечені ліхтариками, відеореєстраторами спеціальними засобами зв’язку (радіостанціями, мобільними телефонами, планшетами, системами GPS та інш.), мають сезонний формений одяг з фірмовими ознаками підприємства та приписами охоронного підприємства. Тобто Скаржник має всі потрібні ресурси та забезпечений усім потрібним згідно чинного законодавства, однак, через встановлення даної вимоги, Скаржник не може взяти участь в закупівлі Замовника, бо не має короткоствольної нарізної вогнепальної зброї, що є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших потенційних учасників.
Також Скаржник зазначає, що визначений Замовником склад наряду охорони з трьох осіб не обґрунтована жодним нормативним документом та є дискримінаційною з огляду на те, що наряди з трьох чоловік складаються виключно в органах державної охорони, а саме - поліції охорони, відповідно до їх внутрішніх наказів. Скаржник же є суб’єктом приватної охорони, на якого не розповсюджуються норми відомчих наказів органів поліції. Так, ст. 6,9,11 Закону України "Про охоронну діяльність" містять посилання на правові підстави використання груп швидкого реагування та їх персоналу, але не містять зобов’язань комплектувати наряд виключно з 3 (трьох) працівників. Організація служби охорони відповідно до Ліцензійних умов покладається виключно на суб’єкта охорони, тобто Замовник не має ані повноважень, ані компетенції щодо тактики організації служби реагування Скаржника. Тому надати інформацію про наряд з 3-х чоловік зможе лише один учасник – поліція, що є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших потенційних учасників.
Скаржник є оператором приватного ринку охоронних послуг з багаторічним стажем та не розуміє підставу такої вимоги Замовника. Зазвичай приватні охоронні підприємства формують наряди з двох чоловік і це є цілком достатньо для надання якісних послуг.
Замовник зазначає, що він керуючись принципами прозорості, підтримки конкуренції та недискримінації учасників, максимальної економії та ефективності використання коштів сформулював вимоги до предмету закупівлі як до цілісного рішення.
Вимога щодо нарядів охорони учасника спрямована на досягнення мети отримання належних та якісних послуг, виходячи з дуже високої вартості та цінності обладнання, яке прийдеться охороняти та яким може зацікавитись організована злочинність.
Замовник зазначає, що наявність саме таких вимог до учасників свідчить про наявність в них достатньої кваліфікації (кваліфікованості) та необхідних засобів для не допущення та запобігання загрози майну Замовника. Отже, дана вимога не є дискримінаційною та жодним чином не порушує принцип конкуренції закупівлі, а лише спрямована на реальне досягнення мети закупівлі та на належне виконання умов за договором.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 3 Документації містить ІНФОРМАЦІЮ ПРО ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА
КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ.
Технічні та кваліфікаційні вимоги.
5. Наряди охорони Учасника повинні складатися з трьох осіб, озброєних вогнепальною нарізною зброєю, а також оснащених засобами зв’язку, форменим одягом, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, а саме: шоломами, бронежилетами, гумовими кийками, наручниками, балончиками із сльозоточивими речовинами. (Надати Гарантійний лист у довільній формі).
Проект договору містить, зокрема, наступні вимоги до учасників:
4.
ВИМОГИ ДО СТАНУ ТЕХНІЧНОГО УКРІПЛЕННЯ ОБ’ЄКТА ТА
ПРАВИЛА МАЙНОВОЇ БЕЗПЕКИ
4.5.
Виконавець встановлює обов’язкові для Замовника наступні вимоги майнової безпеки:
4.5.2. Грошові кошти, цінні папери, дорогоцінні метали та вироби з них, дорогоцінне каміння та вироби з них, зброю, боєприпаси, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори повинні зберігатись у сейфах або металевих шафах (ящиках), прикріплених до підлоги та обладнаних засобами сигналізації.
5.
ОБОВ’ЯЗКИ ВИКОНАВЦЯ
5.8.
Наряди охорони Виконавця повинні складатися з 3 (трьох) працівників охорони, озброєних вогнепальною нарізною зброєю, а також оснащених засобами зв’язку, форменим одягом, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, а саме: шоломами, бронежилетами, гумовими кийками, наручниками, балончиками із сльозоточивими речовинами.
1.
Щодо кількості працівників в наряді.
Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
2. Щодо наявності вогнепальної нарізної зброї.
Комісія листами від 26.02.2025 № 20-29/12-409-пз та від 27.02.2025 № 20-29/12-426пз направила запити до Замовника, у якому зазначила про необхідність надання, зокрема:
- інформацію, з документальним підтвердженням, чи є зазначене Переможцем у специфікації від 04.11.2024 обладнання контрольно-вимірювальними приладами;
- інформацію з посиланням на чинні нормативно-правові акти, які підтверджують необхідність встановлення Замовником наведеної вище вимоги тендерної документації в частині обов'язкової наявності у нарядів охорони Комунального некомерційного підприємства "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради, зокрема, вогнепальної нарізної зброї; - інформацію з документальним підтвердженням, чи є Замовник об’єктом чи приміщенням, яке використовується у сфері обігу та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- інформацію з документальним підтвердженням щодо наявності у нього дозволу на використання об'єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Станом на момент прийняття рішення відсутня відповідь від Замовника на лист від 26.02.2025 № 20-29/12-409-пз та лист від 27.02.2025 № 20-29/12-426-пз.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 №975 затверджено категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.
Слід зазначити, що Замовник не надав документального підтвердження щодо віднесення його до наведених вище категорій.
Відповідно до глави 9 розділу II Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 встановлено, зокрема:
9.1. Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:
озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
науково-дослідних потреб;
навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
спортивних потреб;
промислового та любительського полювання;
захисту життя, здоров'я та майна громадян;
використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
експонування в музеях та виставках;
колекціонування;
нагородження.
9.6. Кількість і вид вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, пристроїв, необхідних для озброєння працівників, які використовуються ними в процесі виконання покладених на них обов’язків, залежно від характеру здійснюваної охоронної діяльності, штатної чисельності зазначених працівників встановлюються керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та Національного банку України за погодженням з Національною поліцією України згідно з нормами зброї і боєприпасів до неї, що передбачаються для озброєння воєнізованої охорони і особового складу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до Переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 встановлено:
Бронежилети Захисні каски Газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії Газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії Гумові кийки Наручники пластикові (текстильні) одноразового використання Електрошокові пристрої* Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони* *Виключно суб’єктами охоронної діяльності, які здійснюють охорону особливо важливих об’єктів права державної власності або надають охоронні послуги із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження.
Відповідно до пункту 19 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960 у разі використання суб’єктом охоронної діяльності пункту централізованого спостереження він забезпечує:
цілодобовий режим чергування операторів такого пункту;
наявність транспорту реагування;
ведення електронного журналу реєстрації подій (тривога, несправність, відсутність живлення тощо), що передбачає збереження запису про відповідну подію протягом не менш як 30 діб;
наявність резервної персональної електронної обчислюваної машини;
наявність джерела безперебійного резервного живлення.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про охоронну діяльність" № 4616-VI (в редакції від 15.06.2022) охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів, зокрема:
1) використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;
2) контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони;
3) запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється;
4) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані з посяганням на об'єкт охорони.
Слід зазначити, що Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960, Законом України "Про охоронну діяльність" та Переліком спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 не передбачено наявності вогнепальної нарізної зброї.
За таких умов, зазначені вище вимоги Документації (в частині наявності вогнепальної нарізної зброї) не узгоджуються з чинним законодавством, у зв'язку з чим Замовник порушив зазначені вище вимоги діючого законодавства.
Враховуючи викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ" ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ:
02006716) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги спостереження за комплексом тривожної сигналізації (КТС), що встановлений на об'єкті, з реагуванням мобільних груп та перезакриттям об’єкту", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-02-12-008706-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК
Скарга
Скарга на дискримінаційні вимоги в документації
Відповідно до пункту 5 Додатку № 3 та п. 5.8 Проекту догвоору зазначено, що наряди охорони Учасника повинні складатися з трьох осіб, озброєних вогнепальною нарізною зброєю · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов’язати Замовника внести зміни в документацію та всі її додатки та виключити дискримінаційні вимоги зазначені у Скарзі.
КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ" ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (надалі – Замовник) 12.02.2025 року було оприлюднено оголошення за ідентифікатором UA-2025-02-12-008706-a про проведення відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: Послуги спостереження за комплексом тривожної сигналізації (КТС), що встановлений на об'єкті, з реагуванням мобільних груп та перезакриттям об’єкту За кодом ДК 021:2015 - 79710000-4 Охоронні послуги, відповідно до тендерної документації, затвердженої Рішенням уповноваженої особи.
Кінцева дата подання учасниками тендерних пропозицій – 20 лютого 2025 року до 00:00 години.
Ознайомившись з тендерною документацією Замовника, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Позавідомча охорона – Центр» (далі - Скаржник) було виявлено невідповідності тендерної документації вимогам чинного законодавства та вимоги, які порушують основні принципи та норми законодавства у сфері публічних закупівель, призводять до дискримінації та обмеження кола учасників.
Згідно п.1 Розділу 1 Тендерної документації (надалі – ТД або Документація): Тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 року № 1178 (зі змінами та доповненнями) (далі - Особливості).
Вивчивши тендерну документацію, умови і вимоги до неї, Скаржник прийшов до висновку про наявність порушень з боку Замовника, а саме у тендерній документації містяться дискримінаційні умови і вимоги, якими штучно обмежується конкуренція серед потенційних учасників даної закупівлі, в тому числі Скаржника, а отже наявне порушення принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, закріплений статтею 5 Закону № 922-VIII та частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон про закупівлі), а також норми профільних нормативних актів, законів, постанов тощо про охоронну діяльність в цілому.
Оскільки Скаржник є реальним надавачем послуг у сфері охоронної діяльності та претендує на участь та перемогу у закупівлі UA-2025-02-12-008706-a, то використовує своє право на оскарження ряду вимог ТД Замовника, а саме:
Відповідно до пункту 5 Додатку № 3 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» зазначено, що «наряди охорони Учасника повинні складатися з трьох осіб, озброєних вогнепальною нарізною зброєю, а також оснащених засобами зв’язку, форменим одягом, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, а саме: шоломами, бронежилетами, гумовими кийками, наручниками, балончиками із сльозоточивими речовинами.».
Аналогічна інформація зазначена у пункті 5.8 Проекту договору.
Встановивши дану вимогу, Замовник свідомо обмежує коло учасників, які можуть взяти участь у торгах та матимуть змогу бути допущеними до оцінки, так як надання послуг з охорони суб’єктами приватного сектора, яким є Скаржник, здійснюється відповідно до Закону України «Про охоронну діяльність» від 22 березня 2012 року № 4616-VI зі змінами та доповненнями та «Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності», затверджених Постановою КМУ від 18 листопада 2015 року № 960 (надалі – Ліцензійних умови) на підставі ліцензії МВС України на охоронну діяльність (скрін наказу надається як доказ № 1 – файл «Наказ щодо ліцензії»).
1.1. Щодо наявності в учасника вогнепальної нарізної зброї:
Відповідно до чинного законодавства вогнепальну нарізну зброю можуть мати лише державні органи (поліція). Так, відповідно до чинного законодавства, а саме відповідно до Постанови КМУ від 11 лютого 2013 р. № 97 "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності", суб’єкти охоронної діяльності можуть використовувати в своїй діяльності лише Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони. Звертаємо Вашу увагу на те, що даний перелік не є обов’язковим та зазначений у контексті «можуть використовувати», тобто застосування зброї це власне рішення кожного суб’єкта охоронної діяльності, а ні зобов’язання, і Замовник не має ніякого юридичного права змушувати, якось міняти свою діяльність на його розсуд.
Статтею 47 Закону України «Про національну поліцію» винятково до поліцейських заходів примусу віднесено «застосування вогнепальної зброї». Тим часом, до «спеціальних засобів» поліцейського примусу цією ж статтею Закону віднесено «пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії». Стаття 46 цього Закону визначає «застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу», а «поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку». Всі інші учасники, окрім поліції, не зможуть виконати дану вимогу під час надання послуг з охорони, оскільки відповідно до Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності та Закону України "Про охоронну діяльність", суб’єкти господарювання, що здійснюють охоронну діяльність не можуть мати вогнепальну зброю. Тобто, учасники ну ніяк не можуть виконати вимогу Замовника (окрім поліції, звісно), не порушуючи чинне законодавство у сфері охоронної діяльності приватного сектору.
Додатково зауважуємо, що стаття 46 зазначає:
3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.
4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського;
8) для примусового припинення польоту безпілотного повітряного судна, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що таке судно використовується для вчинення правопорушення або становить загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського, шляхом пошкодження чи знищення безпілотного повітряного судна та/або складових частин безпілотної авіаційної системи.
5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.
7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.
8. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.
9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності. (Звертаємо Вашу увагу на те, що об’єкти Замовника є об’єктами соціальної сфери, з щоденним накопиченням цивільних людей і цей пункт 9 прямо забороняє використовувати зброю на таких об’єктах).
Стаття 42 даного Закону визначає «Поліцейські заходи примусу»
1. Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
1) фізичний вплив (сила);
2) застосування спеціальних засобів;
3) застосування вогнепальної зброї.
2. Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Таким чином, бачимо, що вогнепальна зброя використовується лише і виключно державними органами (поліцією).
Відповідно до чинного законодавства, а саме Постанови № 97 від 11 лютого 2013 року «Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності» (надається як доказ № 2) до перелік спеціальних засобів входять:
ПЕРЕЛІК
спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності
Бронежилети
Захисні каски
Газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії
Газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії
Гумові кийки
Наручники пластикові (текстильні) одноразового використання
Електрошокові пристрої
Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони
Хіба є в цьому переліку є короткоствольна нарізна вогнепальна зброя? Ні не має, тобто діюче законодавство не обмежує та не зобов’язує мати учасників приватного сектору вогнепальну нарізну зброю для надання послуг охоронного призначення.
Маємо сказати, що персонал груп швидкого реагування Скаржника забезпечений власними спеціальними засобами індивідуального захисту та самооборони, які відповідають чинному законодавству, а саме: бронежилетами, шоломами, гумовими кийками, газовими балончиками з аерозолями сльозоточивої і дратівної дії, наручниками та спеціальними засобами пневматичої зброї (марки: Makarov). Для виконання своїх обов’язків працівники ГШР, забезпечені ліхтариками, відеореєстраторами спеціальними засобами зв’язку (радіостанціями, мобільними телефонами, планшетами, системами GPS та інш.), мають сезонний формений одяг з фірмовими ознаками підприємства та приписами охоронного підприємства. Тобто Скаржник має всі потрібні ресурси та забезпечений усім потрібним згідно чинного законодавства, однак, через встановлення даної вимоги, Скаржник не може взяти участь в закупівлі Замовника, бо не має короткоствольної нарізної вогнепальної зброї, що є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших потенційних учасників. Такої ж думки дійшла Колегія за рішенням №6633-р/пк-пз від 24.05.2019. (Доказ № 3 рішення надається), за рішенням від 02.01.2024 № 113. ( Доказ № 4 рішення надається)
Як доказ надаємо інформацію, щодо наявності зброї на підприємстві. (Доказ № 5 файл «Оборотно - сальдова відомість рах 1091»).
Як викладено вище, діюче законодавство не обмежує та не зобов’язує мати учасників вогнепальну нарізну зброю для надання послуг охоронного призначення, і як слід персонал охорони приватного сектору не має правових підстав для застосування вогнепальної нарізної зброї.
Звертаємо Вашу увагу на те, що такий спецзасіб, як нарізна вогнепальна зброя, згідно діючого законодавства не можливо залучити, а ні на договірних засадах, а ні шляхом залучення відповідного обладнання у співвиконавців або третіх осіб, тому що, нарізну вогнепальну зброю не можливо здати в оренду, чи взяти у співвиконавців, чи взяти на договірних засадах, тому що:
У Наказі МВС № 622 від 21.08.1998р. «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» зазначені нормативи щодо придбання, володіння та зберігання вогнепальної зброї. Так пунктом 9.1. передбачено: «9.1. Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбатись для:
озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
науково-дослідних потреб;
навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
спортивних потреб;
промислового та любительського полювання;
захисту життя, здоров'я та майна громадян;
використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
експонування в музеях та виставках;
колекціонування;
нагородження.
Пунктом 11.1 наказу 622 передбачено, що «Вогнепальна, пневматична, холодна зброя та бойові припаси до зброї, пристрої та патрони до них, придбані підприємствами, установами, організаціями з метою, зазначеною в пункті 9.1 глави 9 цього розділу, належать до відомчої. Забороняється використовувати їх не за призначенням, з метою, не передбаченою установчими документами (положеннями), статутними завданнями, передавати іншим особам, продавати, зберігати у місцях проживання працівників». Аналогічне трактує стаття 46 Закону України «Про національну поліцію»:
1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу»;
2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.»
Тобто чине законодавство чітко визначає право зберігання, носіння, застосування, володіння вогнепальною зброєю: вогнепальною нарізною зброєю мають право користуватися для самооборони та виконання службових завдань лише люди певних професій: військові, співробітники поліції, прокуратури, СБУ, озброєна охорона, а суб’єкти охоронної діяльності повинні дотримуватись постанови КМУ від 11 лютого 2013 року № 97 з чітким переліком спец.засобів; вогнепальна ж зброя є відомчою, і її не можна ані передавати іншим особам, як пропонує Замовник на договірних засадах; а ні здавати у користування чи оренду чи залучати особу, за якою прикріплена зброя, як співвиконавця, тому що право носіння є лише у «діючого» тобто штатного поліцейського, а ні звільненого.
Таким чином, ця вимога є не законною, тому що не може бути виконана суб’єктами не державної охорони, що є обмеженням потенційних учасників даної закупівлі.
1.2. Щодо складу наряду охорони з трьох осіб
Дана вимога не обґрунтована жодним нормативним документом та є дискримінаційною з огляду на те, що наряди з трьох чоловік складаються виключно в органах державної охорони, а саме: поліції охорони, відповідно до їх внутрішніх наказів. Скаржник же є суб’єктом приватної охорони, на якого не розповсюджуються норми відомчих наказів органів поліції. Так, ст. 6,9,11 Закону України «Про охоронну діяльність» (надається як доказ) містять посилання на правові підстави використання груп швидкого реагування та їх персоналу, але не містять зобов’язань комплектувати наряд виключно з 3 (трьох) працівників. Організація служби охорони відповідно до Ліцензійних умов покладається виключно на суб’єкта охорони, тобто Замовник не має ані повноважень, ані компетенції щодо тактики організації служби реагування Скаржника. Тому надати інформацію про наряд з 3-х чоловік зможе лише один учасник – поліція, що є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших потенційних учасників.
Скаржник є оператором приватного ринку охоронних послуг з багаторічним стажем та не розуміє підставу такої вимоги Замовника. Зазвичай приватні охоронні підприємства формують наряди з двох чоловік і це є цілком достатньо для надання якісних послуг.
Таким чином Замовник не обгрунтував вимогу щодо наявності трьох чоловік в наряді охорони.
На підставі вищевикладеного просимо Колегію зобов’язати Замовника видалити дискримінаційну вимогу п 5 Додатку № 3 та посилання на цю вимогу у п.5.8. Проекту договору щодо того, що наряди охорони Учасника повинні складатися з трьох осіб, озброєних вогнепальною нарізною зброєю.