Текст рішення
РІШЕННЯ
№2072-р/пк-пз від 11.02.2025
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКПАК" (код ЄДРПОУ: 44593711) від 01 лютого 2025 № UA-2025-01-28-016501-a.b2 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 04.02.2025 № 1601-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду частково та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник на вебпорталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 Документації учасник повинен надати сертифікат на систему управління охороною здоров'я та безпекою праці , що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), виданий органом із сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України, на ім’я Учасника. Наданий сертифікат повинен бути дійсним протягом всього строку дії договору.
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
Перш за все слід звернути увагу на той факт, що застосування наведеного стандарту не є обов’язковим. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про стандартизацію", використання національних стандартів є добровільним. Підприємство самостійно може обирати застосовувати його чи ні.
ДСТУ ISO 45001:2019 "Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці.
Вимоги та настанови щодо застосування": "установлює вимоги до системи управління охороною здоров’я і безпекою праці (ОЗіБП), а також містить настанови щодо їх застосування, щоб дати змогу організації створити безпечні та здорові умови праці на робочому місці, запобігаючи травмам і погіршенню стану здоров’я, що пов’язані з виробництвом, та активно вдосконалюючи свої показники діяльності у сфері ОЗіБП".
Вказаний стандарт також містить іншу дуже чітку вказівку щодо меж його застосування: "Попри те, що цей стандарт не стосується безпеки продукції (тобто безпеки для кінцевих споживачів продукції), необхідно розглядати небезпеку для працівників, що виникає у процесі виробництва, будівництва, монтажу чи випробування продукції".
Наведені твердження однозначно свідчать, що положення стандарту не застосовуються до продукції, в тому числі, харчової, і не встановлює жодних вимог до неї.
Стандарт застосовується виключно до умов праці та здоров’я працівників під час виконання робочих обов’язків.
У п. 5 Додатку 1 Документації чітко вказано, що до цього переліку віднесено перелік документів, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим Замовником вимогам.
Охорона праці та забезпечення умов праці, які не шкодять здоров’ю працівників, не стосуються предмета закупівлі, і жодним чином не можуть підтвердити чи спростувати відповідність предмета закупівлі встановленим Замовником вимогам.
Ці питання стосуються внутрішньої діяльності підприємства та чітко регламентуються нормами Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" тощо. Замовником не надано жодного обґрунтування щодо необхідності надання відповідного сертифіката для цілей виконання закупівлі, відсутній зв’язок між сертифікацією згідно з вимогами стандарту і цілями закупівлі.
Варто звернути увагу також на той факт, що на території України діє спеціалізований стандарт - ДСТУ ISO 22000:2019 "Системи керування безпечністю харчових продуктів.
Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі", який безпосередньо стосується предмета закупівлі.
Дотримання його стандартів є достатнім для виконання вимог закупівлі і вимога про його надання також висувається Замовником.
Скаржник, як і багато інших підприємств харчової промисловості в Україні, отримав відповідну сертифікацію (копія додається), що підтверджує спроможність до виконання закупівлі.
У Скаржника відсутній сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019, через що Скаржника не може взяти участі в закупівлі за формальним критерієм. При цьому, отримання вказаної сертифікації не є необхідною для Скаржника.
Замовник зобов’язує потенційних учасників, в тому числі, і Скаржника - отримувати не передбачені законодавством документи.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь в закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, які за власним бажанням отримали сертифікат на стандарт ДСТУ ISO 45001:2019.
Ця вимога порушує Закон, відповідно до якого заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Окрім того, вимога є необґрунтованою та такою, що не має зв’язку з предметом закупівлі, не передбачена законодавством.
Замовник зазначає, що одним із важливих питань, яке виникає у процесі управління підприємством є система управління охороною праці. Вона використовується для встановлення політики та цілей роботодавця щодо охорони праці та техніки безпеки на підприємстві, але, перш за все, задля мінімізації виникнення несприятливих наслідків, таких як нещасні випадки або професійні захворювання, а також для визначення процедури, якої слід дотримуватися на робочому місці в разі їх виникнення.
Відповідно до положень Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП), забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця (ст. 153 КЗпП). Зокрема, він зобов'язаний впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників. В обов’язки роботодавця також входить проведення інструктажу (навчання) робітників з протипожежної безпеки та дотримання правил поводження на робочому місці. Це стосується як працівників, які залучені безпосередньо до виробничого процесу, так і тих, що виконують віддалену роботу.
Замовник звертає увагу, що п.5.6 Проекту Договору визначає: "Доставка товару до місця призначення, навантаження та розвантаження товару на/з транспорту, що здійснює доставку до місця призначення виконується силами та за рахунок Продавця".
Тож дії працівників Постачальника/Продавця при доставці товару (пересування вантажного автомобіля по території, під’їзд до місця вивантаження товару та, власне, при розвантаженні товару у місці призначення (на території Покупця) мають безпосереднє відношення та впливають на безпеку співробітників Покупця.
Оскільки Покупець немає можливості перевірити чи пройшли працівники Постачальника навчання з охорони праці, чи пройшов водій вантажного автомобіля інструктаж та чи має він допуск на керування даним транспортним засобом, чи ознайомлені працівники з Інструкцією з охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, то Сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), виданий органом із сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України, слугує підтвердженням, що Постачальник створив безпечні та здорові умови праці на своєму підприємстві, а його працівники пройшли відповідні навчання та інструктажі.
Крім того, Законом визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Наразі є в Україні акредитовано більше 15-ти органів з сертифікації даної системи до яких може звернутися будь-яке підприємство для проведення аудиту, тому незрозуміло в чому полягають дискримінаційні умови, про які стверджує Скаржник, незрозуміло.
Скаржник на розгляд Комісії надав СЕРТИФІКАТ НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ДСТУ ISO 22000:2019 "Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі (ISO 22000:2018, IDT)".
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
5.5. Сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці , що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), виданий органом із сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України, на ім’я Учасника. Наданий сертифікат повинен бути дійсним протягом всього строку дії договору.
Відповідно до пункту 4.1 розділу І Документації 4.1 назва предмета закупівлі продуктові набори, згідно ДК 021:2015 15890000-3 – Продукти харчування та сушені продукти різні.
Замовник не довів, що зазначений вище сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) стосується предмета закупівлі та не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги у вказаній редакції.
За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці , що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), виданий органом із сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України, на ім’я учасника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 Документації учасник повинен надати скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту інспектування територіального органу Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 №446 "Про затвердження форми акту, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР)" виданого на складські приміщення Учасника. Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року.
Скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Учасника. Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року.
Вказані вимоги спрямовані на обмеження кола потенційних учасників закупівлі, що підтверджується наведеним нижче.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012, затверджено "Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)".
Ч. 5 ст. 18 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" встановлює, що Державний контроль здійснюється на будь-якій стадії виробництва та обігу харчових продуктів та кормів. Періодичність здійснення планових заходів державного контролю кожної потужності визначається на підставі ризикорієнтованого підходу та має враховувати:
1) визначені ризики, пов’язані з тваринами, харчовими продуктами, кормами, операторами ринку, використанням харчових продуктів або кормів, процесів, матеріалів, речовин, здійсненням діяльності або операцій, які можуть справити негативний вплив на безпечність харчових продуктів та/або кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
2) результати здійснення попередніх заходів державного контролю;
3) ефективність процедур, які застосовуються оператором ринку з метою дотримання законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин;
4) інформацію, яка може свідчити про невідповідність.
Ч. 4 цього ж закону визначено, що заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Отже, планові заходи державного контролю потужностей (тобто складських приміщень) можуть здійснюватися, якщо за результатами оцінки ризиків підприємство буде внесено до плану державного контролю Держпродспоживслужби.
Позапланові заходи державного контролю можуть проводитися у разі виявлення невідповідності або підозри щодо невідповідності продукції.
Тобто, за принципом отримання скарги чи інформації, яка може свідчити про недостатню якість продукції.
Щодо заходів контролю також варто зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" визначено таке: "Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".
П. 4-1 цієї Постанови визначає, що протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Отже, на період воєнного стану, позапланові та планові заходи контролю проводити заборонено з певними винятками. Зокрема, позапланові заходи контролю можуть проводитися виключно, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.
За період функціонування з 01 жовтня 2021 року щодо Скаржника, з незалежних від нього причин, не було проведено позапланових чи планових заходів контролю з боку Держпродспоживслужби.
Варто зауважити, що отримувати вищевказані акти не є обов’язком Скаржника, як і будь-якого іншого потенційного учасника.
ТОВ "ТІКПАК" не мало можливості самостійно отримати вказані акти, у зв’язку з не проведенням щодо нього заходів державного контролю.
Єдиними документами, які обов'язково повинен отримати оператор ринку, що проводить діяльністю пов'язану з виробництвом, реалізацією та/або обігом харчових продуктів є рішення про державну реєстрацію потужностей та/або експлуатаційний дозвіл, видача яких передбачена статтями 23 та 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Копія Рішення про реєстрацію потужностей ТОВ "ТІКПАК" додається.
Також слід звернути увагу на той факт, що терміни проведення закупівлі позбавляють учасника можливості отримати вказані акти.
Відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів.
Як видно з даних автоматизованої системи, закупівлю було оприлюднено 28.01.2025 в 16:18, а кінцевий строк для подання пропозицій - 05.02.2025 08:00.
Таким чином, потенційному учаснику для проведення вказаних перевірок і отримання актів за їх результатами відведено строк в 5 робочих днів. Це створює додаткові формальні перешкоди для участі в закупівлі.
Керуючись наведеним, слід зробити висновок, що підприємства, щодо складських приміщень яких, з незалежних від них причин, не проводилися:
аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, щодо складських приміщень Учасника;
плановий (позаплановий) захід державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Учасника;
не можуть отримати доступ до цієї закупівлі.
Доступ до закупівлі можуть отримати лише учасники, які отримали вказані акти, що є дискримінаційною умовою.
Замовник зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров’я та інтересів споживачів. Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом здійснення державного контролю.
Згідно з ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; - заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Частиною 1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено підстави для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю). До таких підстав належить, зокрема, подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Тобто учасники, які не мають відповідних документів, мають достатньо часу, щоб звернутися до компетентного органу та пройти перевірку, з подальшим отриманням Актів.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, Рішення про державну реєстрацію потужності: "На виконання Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 року №39 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2016р. за №382/28512, розглянувши заяву ТОВ "ТІКПАК" від 22.12.2023p.
Тернопільським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області прийнято рішення здійснити державну реєстрацію потужності, яка розташована за адресою: 47721, Тернопільська область, Тернопільський р-н, с. Почапинці, вул. Польова, 2А та присвоїти потужності особистий реєстраційний номер r-UA-61-04-13.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
5.9. Скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту інспектування територіального органу Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 №446 "Про затвердження форми акту, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР)", виданого на складські приміщення Учасника. Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року.
5.10. Скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Учасника.
Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" оператори ринку зобов’язані:
2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.
Відповідно до частини другої та четвертої статті 18 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися з періодичністю, що є достатньою для досягнення цілей цього Закону.
Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Відповідно до частини сьомої та дев'ятої статті 18 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства.
Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.
Здійснення інспектування та аудиту без застосування акта державного контролю, а відбору зразків - без застосування акта відбору зразків забороняється.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 № 896 "Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів":
8. Планові заходи державного контролю здійснюються з такою періодичністю: з дуже високим ступенем ризику - інспектування - не більше чотирьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік; з високим ступенем ризику - інспектування - не більше трьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік; із середнім ступенем ризику інспектування - не більше двох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік; з низьким ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на рік, аудит - не більше одного разу на два роки; з незначним ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на два роки, аудит не проводиться.
Відповідно до переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин на період воєнного стану, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03 січня 2023 року № 5 підставою, зокрема, є:
1. Подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".
2. За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що додатком 1 Документації визначено, що учасник у складі тендерної документації повинен надати скановану копію з оригіналу документа (сертифікат) який підтверджує, що система управління безпечністю харчових продуктів учасника відповідає вимогам НАССР згідно Закону України № 771/97 від 23.12.1997 "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" і Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 № 590 "Про затвердження вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів
(НАССР)".
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).
Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не є обов’язковою.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012, затверджено Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) (надалі за текстом також - Вимоги).
Пунктом 1.3 вказаних Вимог встановлено, що оператори ринку повинні розробити та запровадити ефективну систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті.
Пунктом 1.6 наказу визначено, що система НАССР не є автономною програмою, її основою є система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які повинні бути запроваджені і підтримуватися належним чином.
Дотримання принципів НАССР, таким чином, передбачає затвердження програмпередумов, планів, методик, які постійно ведуться на підприємстві і, що не менш важливо, які постійно удосконалюються.
На підприємстві Скаржника функціонує система управління безпечністю харчових продуктів (НАССР). На ТОВ "ТІКПАК" введено в дію та виконуються документи, які передбачені вказаними нормативними актами, зокрема:
1.
Важливі програмні та системоутворюючі документи: НБ-01 "Настанова з безпечності харчових продуктів"; Політика у сфері управління безпеки харчових продуктів;
2.
Програми-передумови: ПП-1 "Програма-передумова системи НАССР щодо належного планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень"; ПП-2 "Програма-передумова системи НАССР щодо території, стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування, а також заходів щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок";
ПП-4 "Програма-передумова системи НАССР з безпеки води, льоду, пара, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами"; ПП-5 "Програма-передумова системи НАССР по чистоті поверхонь, процедур прибирання виробничих, допоміжних, побутових приміщень та інших поверхонь"; ПП-8 "Програма-передумова системи НАСР по контролю шкідників, визначення виду, запобігання їх появі і засоби профілактики та боротьби"; ПП-11 "Програма-передумова системи НАССР зі зберігання і транспортування"; ПП-12 "Програма-передумова системи НАССР по контролю технологічних процесів"; ПП-13 "Програма-передумова системи НАССР по маркуванню харчових продуктів та інформуванню споживачів" тощо;
3.
Методики системи НАССР: М-01 "Ідентифікація і аналіз небезпечних чинників"; М-02 "Визначення критичних контрольних точок, критичних меж та заходів керування"; М-04 "Управління невідповідностями. Коригування та коригувальні дії" тощо;
4.
Різноманітні інструкції та плани з дотримання принципів НАССР;
5.
Журнали, які дозволяють вести ефективний контроль за дотриманням принципів НАССР.
Вказана документація ведеться на постійній основі та постійно коригується, удосконалюється відповідно до потреб Товариства.
На підтвердження факту дотримання вимог системи система управління безпечністю харчових продуктів Скаржник надає такі документи:
Настанова з безпечності харчових продуктів НБ-01;
Політика у сфері управління безпеки харчових продуктів;
Методика "Внутрішній аудит. М-03";
Методика "Визначення критичних контрольних точок, критичних меж та заходів керування. М-02";
Методика "Управління невідповідностями. Коригування та коригувальні дії. М-04";
Методика "Управління протоколами. М-02".
Перелік вказаних документів не є виключним.
Він надається для розуміння факту ведення на підприємстві системи управління безпечністю харчових продуктів.
Особливу увагу Скаржник звертає той факт, що Замовник у Документації, вимагає подання учасником сертифіката ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT). Вказаний стандарт носить назву: "Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу".
Даними багатьох відкритих джерел підтверджується, що:
система НАССР є складовою частиною стандарту ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT). Вона передбачає аналіз небезпек в критичних контрольних точках. Цей процес визначає що саме може загрожувати безпеці харчових продуктів — джерела бактерій або хімічне забруднення, наприклад. Натомість, ISO 22000 — це система управління безпекою харчових продуктів (FSMS) у повному обсязі. За своїм масштабом вона виходить за межі фактичного виробництва, обігу, зберігання харчових продуктів (Режим доступу до інформації: https://certificant.org/ru/vidminnosti-xassp-vid-iso-220002018/);
НАССР є складовою частиною ISO 22000 і фокусується на критичних контрольних точках спеціально в процесі виробництва (Режим доступу:
https://suprovid.dp.ua/riznicya-mizh-haccp-ta-iso-22000/);
Саме стандарт ISO 22000 (ДСТУ ISO 22000) включає в себе контроль безпеки харчових продуктів згідно з необхідними умовами програм і планів НАССР (Режим доступу:
https://protocol.ua/ua/bezpeka_harchovih_produktiv_i_sistema_haccp_shcho_potribno_znati_sil gospvir obniku/);
Сертифікація СУБХП проводиться з метою підтвердження відповідності СУБХП вимогам, встановленим ДСТУ ISO 2200 (2 сторінка, режим доступу:
http://volynstandart.com.ua/wp-content/uploads/2018/04/%D0%9F-002-H AACP-Procedure308.pdf).
Вказане підтверджується і самим змістом ДСТУ ISO 22000:2019, де зазначається таке: "Цей стандарт установлює вимоги до СКБХП, яка поєднує такі загальновизнані ключові елементи: - принципи аналізу небезпечних чинників і критичних точок керування (НАССР) (режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id doc=91325).
У розділі 1 зазначається, що "цей стандарт установлює вимоги до системи керування безпечністю харчових продуктів". Формулювання є аналогічним до того, що Замовник визначив у своїй вимозі про надання сертифіката.
Весь розділ 8 стандарту включає в себе вимоги, які передбачають застосування НАССР, зокрема: програми-передумови, системи простежуваності, керування небезпечними чинниками, керуваннями невідповідностями продукту та процесу. Розділ 9 містить інформацію щодо коригування, моніторингу, та внутрішнього аудиту. Тобто, зміст ДСТУ ISO 22000:2019 повністю охоплює всі визначені аспекти системи управління безпечністю харчових продуктів.
Сертифікація повинна відбуватися лише щодо офіційно затверджених стандартів.
Вказане підтверджується і визначенням, яке надає поняттю "стандарт" Закон України "Про стандартизацію" - це нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Тобто, потенційний учасник, надаючи сертифікат ДСТУ ISO 22000:2019, вже у складі своєї тендерної пропозиції надасть документ, який не тільки підтверджує його відповідність вимогам НАССР, але й встановлює значно більші вимоги до системи безпечності харчових продуктів.
Натомість Замовник, з незрозумілих причин вимагає документ, який за своїм змістом має повторно підтвердити цю відповідність. Разом з тим, сертифікацію саме відповідності вимогам НАССР жодним нормативно-правовим актом не передбачена.
У Скаржника відсутній сертифікат, який вимагається Замовником. Водночас, суттєвим є той факт, що протягом строку подання пропозицій його отримати неможливо.
Відповідно до отриманих Товариством даних - у процедури отримання сертифікату такі етапи:
1) Етап попередньої перевірки та оцінки системи НАССР (підготовку системи НАССР та її документації до сертифікації; оформлення заявки на проведення сертифікації системи НАССР; попередню перевірку та оцінку системи НАССР; укладання договору на проведення сертифікації системи НАССР);
2) Етап остаточної перевірки та оцінки системи НАССР (підготовка системи НАССР до остаточної перевірки; розробку програми проведення остаточної перевірки системи НАССР, яку виконує орган із сертифікації; проведення попередньої наради з приводу організації на підприємстві перевірки сертифікації системи НАССР; проведення перевірки системи НАССР органом із сертифікації; підготовка попередніх висновків за результатами перевірки для заключної наради; проведення заключної наради; складання звіту про проведення на підприємстві перевірки системи НАССР; оформлення, реєстрацію та видачу сертифіката системи НАССР органом із сертифікації (за позитивного рішення)).
Незрозуміло, як потенційні учасники, в тому числі Скаржник, повинні вчинити всі зазначені заходи протягом такого короткого періоду часу навіть, якщо вони бажають виконати цю формальну вимогу.
Зазначене створює ситуацію, за якої, як Скаржник, так і інші потенційні учасники, належними чином здійснюючи діяльність в межах системи управління безпечністю харчових продуктів, отримавши сертифікацію згідно міжнародного стандарту ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT), не можуть взяти участь у цій закупівлі через вимогу Замовника про надання сертифікації, яка законодавством не передбачена, а також зміст якої повністю охоплюється попередньо отриманими стандартами.
Замовник зазначає, що нормами ст.20 ЗУ "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" встановлено наступне, зокрема:
Обов’язки операторів ринку 1. Оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.
2. Оператори ринку зобов’язані:
1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу;
2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.
В даному випадку це не право, а обов’язок. Оскільки предметом закупівлі є Продуктові набори малозабезпеченим громадянам, особам похилого віку та іншим верствам населення Тернопільської міської територіальної громади, які перебувають в складних життєвих обставинах, згідно ДК 021:2015-15890000-3-"Продукти харчування та сушені продукти різні", Замовник має бути впевнений, що система управління безпечністю харчових продуктів відповідає вимогам НАССР.
Незрозуміло чому Скаржник вважає дану вимогу дискримінаційною, адже, з його слів, зазначених у Скарзі, він має повний пакет документів і може у будь-який час пройти аудит на відповідність системи управління безпечністю харових продуктів вимогам
НАССР.
У Скарзі, учасник не зазначив підстав, які перешкоджають йому отримати даний сертифікат. Також Скаржник не звертався до Замовника за роз’ясненнями Документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:
Настанову з безпечності харчових продуктів НБ-01 ТОВ "ТІКПАК";
Політику у сфері управління безпеки харчових продуктів ТОВ "ТІКПАК";
Методику "Внутрішній аудит. М-03" ТОВ "ТІКПАК";
Методику "Визначення критичних контрольних точок, критичних меж та заходів керування. М-02" ТОВ "ТІКПАК";
Методику "Управління невідповідностями. Коригування та коригувальні дії. М-04"
ТОВ "ТІКПАК";
Методику "Управління протоколами. М-02" ТОВ "ТІКПАК".
СЕРТИФІКАТ НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ
ПРОДУКТІВ ДСТУ ISO 22000:2019 "Системи керування безпечністю харчових продуктів.
Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі (ISO 22000:2018, IDT)".
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:
5.6. Скановану копію з оригіналу документа (сертифікат) який підтверджує, що система управління безпечністю харчових продуктів Учасника відповідає вимогам НАССР згідно Закону України № 771/97 від 23.12.1997 р. "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" і Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 р. № 590 "Про затвердження вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)".
Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", зокрема:
Стаття 20. Обов’язки операторів ринку 1. Оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.
2. Оператори ринку зобов’язані:
1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу;
2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.
Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати Тернопільський міський територіальний центр соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг) (код ЄДРПОУ: 39483390) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Продуктові набори", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-01-28-016501-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ
Скарга
СКАРГА щодо виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель (в порядку ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», п.56 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та Конституцією України)
Наявність дискримінаційних критеріїв, які унеможливлюють участь у закупівлі · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. ПРОСИМО: 1. Встановити наявність порушень процедури закупівлі. 2. Зобов’язати Замовника усунути вказані дискримінаційні обмеження, привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.
1. Дискримінаційний критерій: вимога про надання у складі тендерної пропозиції ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT)
Замовник у п. 5 Додатку 1 до Тендерної документації визначає перелік документів та/або інформації щодо інформації про маркування, сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам та зобов’язує учасника надати такий документ:
- сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці , що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), виданий органом із сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України, на ім’я Учасника. Наданий сертифікат повинен бути дійсним протягом всього строку дії договору.
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
Перш за все слід звернути увагу на той факт, що застосування наведеного стандарту не є обов’язковим. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про стандартизацію», використання національних стандартів є добровільним. Підприємство самостійно може обирати застосовувати його чи ні.
ДСТУ ISO 45001:2019 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» (режим доступу: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_45001_2019.pdf), як свідчить його зміст, «установлює вимоги до системи управління охороною здоров’я і безпекою праці (ОЗіБП), а також містить настанови щодо їх застосування, щоб дати змогу організації створити безпечні та здорові умови праці на робочому місці, запобігаючи травмам і погіршенню стану здоров’я, що пов’язані з виробництвом, та активно вдосконалюючи свої показники діяльності у сфері ОЗіБП».
Вказаний стандарт також містить іншу дуже чітку вказівку щодо меж його застосування: «Попри те, що цей стандарт не стосується безпеки продукції (тобто безпеки для кінцевих споживачів продукції), необхідно розглядати небезпеку для працівників, що виникає у процесі виробництва, будівництва, монтажу чи випробування продукції».
Наведені твердження однозначно свідчать, що положення стандарту не застосовуються до продукції, в тому числі харчової, і не встановлює жодних вимог до неї. Стандарт застосовується виключно до умов праці та здоров’я працівників під час виконання робочих обов’язків.
Привертаємо увагу до того факту, що у п. 5 Додатку 1 Тендерної документації чітко вказано, що до цього переліку віднесено перелік документів, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам.
Охорона праці та забезпечення умов праці, які не шкодять здоров’ю працівників, не стосуються предмета закупівлі, і жодним чином не можуть підтвердити чи спростувати відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам. Ці питання стосуються внутрішньої діяльності підприємства та чітко регламентуються нормами Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» тощо. Замовником не надано жодного обґрунтування щодо необхідності надання відповідного сертифікату для цілей виконання закупівлі, відсутній зв’язок між сертифікацією згідно вимог стандарту і цілями закупівлі.
Варто звернути увагу також на той факт, що на території України діє спеціалізований стандарт – ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі», який безпосередньо стосується предмета закупівлі. Дотримання його стандартів є достатнім для виконання вимог закупівлі і вимога про його надання також висувається Замовником. ТОВ «ТІКПАК», як і багато інших підприємств харчової промисловості в Україні, отримало відповідну сертифікацію (копія додається), що підтверджує спроможність до виконання закупівлі.
У ТОВ «ТІКПАК» відсутній сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019, через що воно не може взяти участі в закупівлі за формальним критерієм. При цьому, отримання вказаної сертифікації не є необхідною для Скаржника.
Замовник зобов’язує потенційних учасників, в тому числі і Скаржника – отримувати не передбачені законодавством документи.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, які за власним бажанням отримали сертифікат на стандарт ДСТУ ISO 45001:2019. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Окрім того, вимога є необгрунтованою та такою, що не має зв’язку з предметом закупівлі, не передбачена законодавством.
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі за текстом також – Комісія АМКУ) неодноразово висловлювала свою позицію щодо вказаного питання.
Зокрема, у рішенні № 21207-р/пк-пз від 29.12.2023 (копія додається) Комісія зазначила, що: «За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати вищезазначені сертифікати, видані учаснику органом стандартизації, метрології та сертифікації або іншим органом по сертифікації (органом з оцінки відповідності), який був акредитований саме НААУ на момент видачі сертифікату». Комісія прийняла рішення про наявність порушень у діях Замовника.
Аналогічну позицію було підтримано рішенням Комісії № 21222-р/пк-пз від 29.12.2023, де вказується: «За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати скан- копію сертифікату системи управління охороною здоров'я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019, виданого органом сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України на ім'я Учасника та дійсний на момент розкриття тендерних пропозицій, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника».
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.
2. Дискримінаційний критерій: вимога про надання у складі тендерної пропозиції актів аудиту / перевірок діяльності з боку Держпродспоживслужби
Пункт 5 Додатку 1 Тендерної документації визначає перелік документів та/або інформації щодо інформації про маркування, сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам, зокрема:
- Скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту інспектування територіального органу Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 №446 «Про затвердження форми акту, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР)» виданого на складські приміщення Учасника. Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року;
- Скановану копію з оригіналу /або скановану копію акту Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Учасника. Акт повинен бути датований не раніше IV кварталу 2024 року.
Вказані вимоги спрямовані на обмеження кола потенційних учасників закупівлі, що підтверджується наведеним нижче.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 року затверджено «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)»
Ч. 5 ст. 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» встановлює, що Державний контроль здійснюється на будь-якій стадії виробництва та обігу харчових продуктів та кормів. Періодичність здійснення планових заходів державного контролю кожної потужності визначається на підставі ризик-орієнтованого підходу та має враховувати:
1) визначені ризики, пов’язані з тваринами, харчовими продуктами, кормами, операторами ринку, використанням харчових продуктів або кормів, процесів, матеріалів, речовин, здійсненням діяльності або операцій, які можуть справити негативний вплив на безпечність харчових продуктів та/або кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
2) результати здійснення попередніх заходів державного контролю;
3) ефективність процедур, які застосовуються оператором ринку з метою дотримання законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин;
4) інформацію, яка може свідчити про невідповідність.
Ч. 4 цього ж закону визначає, що заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Отже, планові заходи державного контролю потужностей (тобто складських приміщень) можуть здійснюватися, якщо за результатами оцінки ризиків підприємство буде внесено до плану державного контролю Держпродспоживслужби.
Позапланові заходи державного контролю можуть проводитися у разі виявлення невідповідності або підозри щодо невідповідності продукції. Тобто, за принципом отримання скарги чи інформації, яка може свідчити про недостатню якість продукції.
Щодо заходів контролю також варто зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» визначено таке: «Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні».
П. 4-1 цієї Постанови визначає, що протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Отже, на період воєнного стану, позапланові та планові заходи контролю проводити заборонено з певними винятками. Зокрема, позапланові заходи контролю можуть проводитися виключно, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.
За період функціонування з 01 жовтня 2021 року щодо Скаржника, з незалежних від нього причин, не було проведено позапланових чи планових заходів контролю з боку Держпродспоживслужби.
Варто зауважити, що отримувати вищевказані акти не є обов’язком Скаржника, як і будь-якого іншого потенційного учасника. ТОВ «ТІКПАК» не мало можливості самостійно отримати вказані акти у зв’язку з непроведенням щодо нього заходів державного контролю.
Єдиними документами, які обов'язково повинен отримати оператор ринку, що проводить діяльністю пов'язану з виробництвом, реалізацією та/або обігом харчових продуктів є рішення про державну реєстрацію потужностей та/або експлуатаційний дозвіл, видача яких передбачена статтями 23 та 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Копія Рішення про реєстрацію потужностей ТОВ «ТІКПАК» додається.
Також слід звернути увагу на той факт, що терміни проведення Закупівлі позбавляють Учасника можливості отримати вказані акти. Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів.
Як видно з даних автоматизованої системи, закупівлю було оприлюднено 28.01.2025 року в 16:18, а кінцевий строк для подання пропозицій – 05.02.2025 08:00.
Таким чином, потенційному учаснику для проведення вказаних перевірок і отримання актів за їх результатами відведено строк в 5 робочих днів. Це створює додаткові формальні перешкоди для участі у закупівлі.
Керуючись наведеним, слід зробити висновок, що підприємства, щодо складських приміщень яких, з незалежних від них причин, не проводилися:
- аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, щодо складських приміщень Учасника;
- плановий (позаплановий) захід державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Учасника;
не можуть отримати доступ до цієї закупівлі.
Доступ до закупівлі можуть отримати лише учасники, які отримали вказані акти, що є дискримінаційною умовою.
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.
3. Дискримінаційний критерій: вимога надати скановану копію з оригіналу документа (сертифікат) який підтверджує, що система управління безпечністю харчових продуктів Учасника відповідає вимогам НАССР
Підпунктом 5.6. пункту 5 Додатку 1 до Тендерної документації визначено, що учасник у складі тендерної документації повинен надати:
- Скановану копію з оригіналу документа (сертифікат) який підтверджує, що система управління безпечністю харчових продуктів Учасника відповідає вимогам НАССР згідно Закону України № 771/97 від 23.12.1997 р. «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 р. № 590 «Про затвердження вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)».
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP).
Ч. 7 цієї статті встановлює, що сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не є обов’язковою.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 року затверджено Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) (надалі за текстом також – Вимоги).
Пунктом 1.3. вказаних Вимог встановлено, що оператори ринку повинні розробити та запровадити ефективну систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті.
Пунктом 1.6. наказу визначено, що система НАССР не є автономною програмою, її основою є система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які повинні бути запроваджені і підтримуватися належним чином.
Дотримання принципів НАССР, таким чином, передбачає затвердження програм-передумов, планів, методик, які постійно ведуться на підприємстві і, що не менш важливо, які постійно удосконалюються.
На підприємстві Скаржника функціонує система управління безпечністю харчових продуктів (HACCP). На ТОВ «ТІКПАК» введено в дію та виконуються документи, які передбачені вказаними нормативними актами, зокрема:
1. Важливі програмні та системоутворюючі документи: НБ-01 «Настанова з безпечності харчових продуктів»; Політика у сфері управління безпеки харчових продуктів;
2. Програми-передумови: ПП-1 «Програма-передумова системи НАССР щодо належного планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень»; ПП-2 «Програма-передумова системи НАССР щодо території, стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування, а також заходів щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок»; ПП-4 «Програма-передумова системи НАССР з безпеки води, льоду, пара, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами»; ПП-5 «Програма-передумова системи НАССР по чистоті поверхонь, процедур прибирання виробничих, допоміжних, побутових приміщень та інших поверхонь»; ПП-8 «Програма-передумова системи НАСР по контролю шкідників, визначення виду, запобігання їх появі і засоби профілактики та боротьби»; ПП-11 «Програма-передумова системи НАССР зі зберігання і транспортування»; ПП-12 «Програма-передумова системи НАССР по контролю технологічних процесів»; ПП-13 «Програма-передумова системи НАССР по маркуванню харчових продуктів та інформуванню споживачів» тощо;
3. Методики системи НАССР: М-01 «Ідентифікація і аналіз небезпечних чинників»; М-02 «Визначення критичних контрольних точок, критичних меж та заходів керування»; М-04 «Управління невідповідностями. Коригування та коригувальні дії» тощо;
4. Різноманітні інструкції та плани з дотримання принципів НАССР;
5. Журнали, які дозволяють вести ефективний контроль за дотриманням принципів НАССР.
Вказана документація ведеться на постійній основі та постійно коригується, удосконалюється відповідно до потреб Товариства.
На підтвердження факту дотримання вимог системи система управління безпечністю харчових продуктів надаємо такі документи: Настанова з безпечності харчових продуктів НБ-01; Політика у сфері управління безпеки харчових продуктів; Методика «Внутрішній аудит. М-03»; Методика «Визначення критичних контрольних точок, критичних меж та заходів керування. М-02»; Методика «Управління невідповідностями. Коригування та коригувальні дії. М-04»; Методика «Управління протоколами. М-02». Перелік вказаних документів не є виключним. Він надається для розуміння факту ведення на підприємстві системи управління безпечністю харчових продуктів.
Особливу увагу звертаємо той факт, що Замовник, у складі Тендерної документації, вимагає подання учасником сертифікату ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT). Вказаний стандарт носить назву: «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу».
Даними багатьох відкритих джерел підтверджується, що:
- система НАССP є складовою частиною стандарту ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT). Вона передбачає аналіз небезпек в критичних контрольних точках. Цей процес визначає що саме може загрожувати безпеці харчових продуктів — джерела бактерій або хімічне забруднення, наприклад. Натомість, ISO 22000 — це система управління безпекою харчових продуктів (FSMS) у повному обсязі. За своїм масштабом вона виходить за межі фактичного виробництва, обігу, зберігання харчових продуктів (Режим доступу до інформації: https://certificant.org/ru/vidminnosti-xassp-vid-iso-22000-2018/);
- HACCP є складовою частиною ISO 22000 і фокусується на критичних контрольних точках спеціально в процесі виробництва (Режим доступу: https://suprovid.dp.ua/riznicya-mizh-haccp-ta-iso-22000/);
- Саме стандарт ISO 22000 (ДСТУ ISO 22000) включає в себе контроль безпеки харчових продуктів згідно з необхідними умовами програм і планів НАССР (Режим доступу: https://protocol.ua/ua/bezpeka_harchovih_produktiv_i_sistema_haccp_shcho_potribno_znati_silgospvirobniku/);
- Сертифікація СУБХП проводиться з метою підтвердження відповідності СУБХП вимогам, встановленим ДСТУ ІSО 2200 (2 сторінка, режим доступу: http://volynstandart.com.ua/wp-content/uploads/2018/04/%D0%9F-002-HAACP-Procedure-308.pdf).
Вказане підтверджується і самим змістом ДСТУ ISO 22000:2019, де зазначається таке: «Цей стандарт установлює вимоги до СКБХП, яка поєднує такі загальновизнані ключові елементи: - принципи аналізу небезпечних чинників і критичних точок керування (НАССР) (режим доступу: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=91325).
У розділі 1 зазначається, що «цей стандарт установлює вимоги до системи керування безпечністю харчових продуктів». Формулювання є аналогічним до того, що Замовник визначив у своїй вимозі про надання сертифікату.
Весь розділ 8 стандарту включає в себе вимоги, які передбачають застосування НАССР, зокрема: програми-передумови, системи простежуваності, керування небезпечними чинниками, керуваннями невідповідностями продукту та процесу. Розділ 9 містить інформацію щодо коригування, моніторингу, та внутрішнього аудиту. Тобто, зміст ДСТУ ISO 22000:2019 повністю охоплює всі визначені аспекти системи управління безпечністю харчових продуктів.
Сертифікація повинна відбуватися лише щодо офіційно затверджених стандартів. Вказане підтверджується і визначенням, яке надає поняттю «стандарт» Закон України «Про стандартизацію» - це нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Тобто, потенційний учасник, надаючи сертифікат ДСТУ ISO 22000:2019, вже у складі своєї тендерної пропозиції надасть документ, який не тільки підтверджує його відповідність вимогам HACCP, але й встановлює значно більші вимоги до системи безпечності харчових продуктів.
Натомість Замовник, з незрозумілих причин вимагає документ, який за своїм змістом має повторно підтвердити цю відповідність. Разом з тим, сертифікацію саме відповідності вимогам HACCP жодним нормативно-правовим актом не передбачена.
У Скаржника відсутній сертифікат, який вимагається Замовником. Водночас, суттєвим є той факт, що протягом строку подання пропозицій його отримати неможливо. Відповідно до отриманих Товариством даних – у процедури отримання сертифікату такі етапи:
1) Етап попередньої перевірки та оцінки системи НАССР (підготовку системи НАССР та її документації до сертифікації; оформлення заявки на проведення сертифікації системи НАССР; попередню перевірку та оцінку системи НАССР; укладання договору на проведення сертифікації системи НАССР);
2) Етап остаточної перевірки та оцінки системи НАССР (підготовка системи НАССР до остаточної перевірки; розробку програми проведення остаточної перевірки системи НАССР, яку виконує орган із сертифікації; проведення попередньої наради з приводу організації на підприємстві перевірки сертифікації системи НАССР; проведення перевірки системи НАССР органом із сертифікації; підготовка попередніх висновків за результатами перевірки для заключної наради; проведення заключної наради; складання звіту про проведення на підприємстві перевірки системи НАССР; оформлення, реєстрацію та видачу сертифіката системи НАССР органом із сертифікації (за позитивного рішення)).
Не зрозуміло як потенційні учасники, в тому числі Скаржник, повинні вчинити всі зазначені заходи протягом такого короткого періоду часу навіть, якщо вони бажають виконати цю формальну вимогу.
Зазначене створює ситуацію, за якої, як Скаржник, так і інші потенційні учасники, належними чином здійснюючи діяльність в межах системи управління безпечністю харчових продуктів, отримавши сертифікацію згідно міжнародного стандарту ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT), не можуть взяти участь у цій закупівлі через вимогу Замовника про надання сертифікації, яка законодавством не передбачена, а також зміст якої повністю охоплюється попередньо отриманими стандартами.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, яким видано цей специфічний сертифікат. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Ця вимога є необґрунтованою та надмірною, створюючи для потенційних учасників суто формальні перешкоди, які унеможливлюють участь закупівлі, не беручи до уваги той факт, що сам зміст вимоги про дотримання вимог HACCP повністю підтверджується іншими документами.
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.
4. Дискримінаційний критерії: вимога про надання сертифікатів та/або свідоцтв працівників учасника, які пройшли навчання проведенню внутрішніх аудитів
У підпункті 5.7. п. 5 Додатку 1 до Тендерної документації Замовник встановлює вимогу до учасника:
- надати сертифікати та/або свідоцтва працівників учасника, які пройшли навчання проведенню внутрішніх аудитів відповідно до вимог і положень стандартів ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT); ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT); ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT).
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі, що підтверджується наведеним нижче.
Звертаємо увагу, що жодним із ДСТУ ISO, яке згадується Замовником у тендерній документації, не встановлює жодних вимог щодо отримання сертифікатів / свідоцтв на проходження навчання щодо проведення внутрішніх аудиторів.
Більше того, на території України діє ДСТУ ISO 19001:2019 «Настанови щодо проведення аудитів систем управління» (режим доступу: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_19011_2019.pdf). У ньому встановлюються вимоги, серед іншого, і до компетентності аудитора. Звертаємо увагу, у ньому відсутні будь-які згадки щодо необхідності отримання сертифікатів чи свідоцтв на проходження навчань з аудитів.
У вказаній настанові зазначається, що аудитори мають підтримувати свою компетентність щодо проведення аудитів, регулярно беручи участь в аудитах систем управління та постійно підвищуючи кваліфікацію. Цього можна досягти в кілька способів, наприклад, набуття додаткового досвіду роботи, підготовленням, приватним навчанням, тренінгами, відвідуванням нарад, семінарів і конференцій чи вжиттям інших доречних заходів.
Окрім того, звертаємо увагу на той факт, що проведення внутрішніх аудитів жодним чином не стосується предмета закупівлі. Будь-який потенційний учасник, в тому числі і Скаржник, надаючи дійсний сертифікат ДСТУ ISO підтверджує той факт, що вказана сертифікація ним пройдена. У всіх сертифікатах вказано термін дії, а у випадку, якщо потенційний учасник перестає відповідати передбаченим у сертифікаті вимогам, то сам сертифікат перестає діяти.
У цьому контексті звертаємо увагу, що Замовник не вимагає документи про чинність сертифіката, як і не вимагає документів про результати проведення внутрішнього аудиту. Натомість, він встановлює суто формальний критерій – наявність сертифіката / свідоцтва про проходження навчання. При цьому, наявність таких сертифікатів не свідчить ні про факт чинності свідоцтва про сертифікацію ДСТУ ISO, ні про проведення аудитів, наглядів чи перевірок.
Окрім того, Замовник також не визначає інших документів, які би підтвердили будь-який інший спосіб підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів, як то досвід роботи, кількість та періодичність проведених аудитів, визначення і усунення недоліків за результами тощо. Замовником вибирається конкретний формальний критерій, який не передбачений самим порядком проведення аудитів.
У працівників Скаржника відсутні сертифікати / свідоцтва за результатами проходження навчання проведенню внутрішніх аудитів. Через встановлення Замовником не передбаченої законом вимоги – Скаржник позбавлений права взяти участь у цій закупівлі.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, працівникам яких видано свідоцтва / про проходження навчань, які жодними стандартами чи актами – не передбачені. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Ця вимога є необґрунтованою та надмірною, створюючи для потенційних учасників суто формальні перешкоди, які унеможливлюють участь закупівлі, не беручи до уваги сам факт періодичності проходження аудитів, їхнього змісту тощо.
Комісія АМКУ неодноразово розглядала схожі питання і знаходила порушення у діях Замовника, зокрема у рішеннях: № 14126-р/пк-пз від 21.08.2024; № 18169-р/пк-пз від 13.11.2023.
У рішенні Комісії АМКУ № 12149-р/пк-пз від 15.07.2024 також визначено порушення у діях Замовника з аналогічного питання, де зокрема зазначається: «За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб'єкти господарювання, які зможуть надати документ (посвідчення, сертифікат тощо) про проходження навчання за програмою внутрішнього аудиту відповідно до вимог саме ISO 19011:2018 на систему менеджменту ISO 9001:2015 не менше, ніж одного працівника учасника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника».
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.
5. Дискримінаційна вимога: наявність у працівника - експедитора
У п. 1.2. п. 1 Додатку 1 Тендерної документації зазначається вимога щодо працівників відповідної кваліфікації, які мають знання та досвід, серед іншого, про наявність експедитора.
Вказана вимога спрямована на обмеження кола потенційних учасників закупівлі з огляду на нижченаведене.
На підприємстві-скаржнику відсутня така штатна одиниця як експедитор. Вона не є необхідною для цілей господарської діяльності і виконання вимог цієї закупівлі.
Відносини транспортного експедирування регулюються ст. 929 Цивільного кодексу України, де визначається, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
У ст. 8 цього закону визначено види транспортно-експедиторських послуг. Жодна з них не входить до предмета закупівлі. Відповідно до змісту Додатку 3, у п. 5.6. зазначається, що доставка товару до місця призначення, навантаження та розвантаження товару на/з транспорту, що здійснює доставку до місця призначення виконується силами та за рахунок Продавця. Згідно п. 5.4.-5.5. Договору, товар передається Замовнику після його прийняття і підписання накладних.
Отже, Замовник отримує товар, а не транспортні послуги. Всі питання транспортування покладаються на учасника, а тому відсутня потреба у такій посаді як експедитор. У Скаржника достатня кількість працівників для виконання вимог цієї тендерної закупівлі. Станом на зараз, на підприємстві працює 27 осіб, в тому числі водії та менеджер (управитель) з логістики.
Для того, щоб відповідати цьому критерію Товариство повинно створити відповідну штатну одиницю і подати відомості про неї Замовнику. При цьому, відповідно до змісту експедиторської діяльності – вона не матиме застосування під час виконання вимог цієї закупівлі, а також в подальшій господарській діяльності Скаржника.
Отже, через вказану неправомірну вимогу Скаржник не може взяти участь у цій закупвілі.
Отже, через зазначену вимогу Замовника участь у закупівлі зможуть взяти участь лише ті учасники, у штаті яких працює особа - експедитор. Ця вимога порушує п. 4-6 ч. 1, ч. 4 ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими Замовникам заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Просимо цю дискримінаційну вимогу виключити з Тендерної документацїі.
Враховуючи наведені вимоги скарги,
ПРОСИМО:
1. Встановити наявність порушень процедури закупівлі.
2. Зобов’язати Замовника усунути вказані дискримінаційні обмеження, привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.
До цієї скарги додаються:
1. Додаток 1 до Тендерної документації;
2. Сертифікат ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі»;
3. Рішення № 21207-р/пк-пз від 29.12.2023;
4. Рішення № 21222-р/пк-пз від 29.12.2023;
5. Рішення про реєстрацію потужностей оператора ринку ТОВ «ТІКПАК»
6. Документи щодо системи Системи керування безпечністю харчових продуктів (HACCP);
7. Рішення № № 12149-р/пк-пз від 15.07.2024;
8. Додаток 3 до Тендерної документації.
Директор
ТОВ «ТІКПАК»
_______________________
Наталія СИРОТЮК