Послуги реагування на кнопку швидкого виклику та з охорони за сигналом охоронної сигналізації за допомогою пульту централізованого спостереження

Текст рішення

РІШЕННЯ

№389-р/пк-пз від 09.01.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу приватного підприємства "ПУЛЬТОВА ОХОРОНА ШЕРИФ" (код ЄДРПОУ 40405420) від 23 грудня 2024 № UA-2024-12-19-018946-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 25.12.2024 №20554-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов'язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що відповідно пп.6.1. пункту 6 додатку 1 Документації: "6.1.

Учасник повинен надати сертифікат відповідності пульту централізованого, виданий акредитованим органом сертифікації, що має акредитацію Національного агентства з акредитації України В якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень категорії І і послуги з централізованого спостереження за під охоронними об’єктами Дніпропетровської області".

Також аналогічна (ідентична) вимога міститься і у пп. 3 пункту 2 додатку 2 Документації: "3 ПЦС повинен мати сертифікат відповідності виданий акредитованим органом сертифікації, що має акредитацію Національного агентства з акредитації України В якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень категорії І і послуги з централізованого спостереження за під охоронними об’єктами Дніпропетровської області".

Скаржник має намір взяти участь у даній закупівлі, проте дискримінаційні вимоги Замовника не дозволяють взяти в ній участь.

На сьогоднішній день відсутні законодавчі підстави вимагати даний сертифікат.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28, затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Даний перелік містив таке обладнання як: Прилади охоронних теле(відео)систем, Пристрої охоронних теле(відео)систем. Вираз "пункт централізованого спостереження (ПЦС)" у даному переліку взагалі ніколи не був передбачений.

Також даний наказ втратив чинність від 16.03.2018, отже і не підлягає обов'язковій сертифікації пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження.

Жодним акредитованим органом не видається сертифікат відповідності на послуги, оскільки сертифікуватися може лише продукція.

Відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" передбачається два види оцінки відповідності: обов’язкова та добровільна. Обов’язкове проведення оцінки відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках передбачених у технічних регламентах.

Технічний регламент ДСТУ 4030-2001, ГСТУ 78.11.001-1998 не передбачає обов’язкової оцінки відповідності послуг.

Скаржник надає послуги, а не продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати даного сертифіката.

Декрет КМУ № 46-93 втратив чинність від 01.01.2018, про що також є лист Мінекономрозвитку від 12.01.2018 № 3433-06/1382-07, де зазначено, що "З 01.01.2018 у зв'язку із втратою чинності Декрету державна система сертифікації припинила своє існування, а тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації. Отже, з 01.01.2018 органи із сертифікації при проведенні будь-яких видів робіт із сертифікації не можуть посилатися на рішення про їх призначення органами із сертифікації в державній системі сертифікації та використовувати у своїй діяльності бланки документів (крім бланків копій документів) державної системи сертифікації.

Сертифікація на відповідність положенням будь-яких стандартів, у тому числі державних стандартів України, може здійснюватись суб’єктами господарювання виключно на добровільних засадах, за наявності у них такої потреби. Для розуміння ситуації слід зазначити, що послуги із добровільної сертифікації центрів спостереження на комерційних засадах пропонуються Державним центром сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони. Так, на сайті ДЦСЗОП ДПО зазначено, що в системі поліції охорони запроваджені переклади Національних стандартів України ДСТУ EN 505181:2014, ДСТУ EN 50518-2:2014, ДСТУ EN 50518-3:2014, затверджені Наказом Департаменту поліції охорони від 30.12.2015 №45. Державний центр сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони пропонує державним та приватним організаціям провести сертифікацію, що викладені в стандартах серії ДСТУ EN 50518".

Вказаний Замовником ДСТУ ЕN 50518-2019 регламентує сертифікацію приладів, а не діяльність охоронних підприємств.

Отримання Управлінням Поліції Охорони "Сертифіката Відповідності" є внутрішньо регламентованим документом та отриманий він від ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ. Тобто головний департамент сертифікує свої філії на місцях, а точніше не філії, а обладнання, яке вони мають право там використовувати.

Дану сертифікацію проводить лише Департамент поліції охорони, що є пов’язаною особою із Управлінням поліції охорони.

Пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження за підохороними об’єктами в жодному разі не можуть бути продукцією, оскільки:

Продукція та послуги це зовсім різні поняття, даний сертифікат, який вимагає Замовник, не може вважатися сертифікатом.

Скаржник відповідно до наявної чинної ліцензії надає послуги, а не постачає продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати сертифікат на продукцію.

Скаржник має чинний сертифікат на систему управління якості стосовно діяльності приватних охоронних служб, обслуговування систем безпеки і т.д ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги" та сертифікат відповідності на пульт централізованого спостереження охоронно-пожежний (ПЦС) безпровідного каналу зв’язку GSM "Орлан" з програмним забезпеченням "Фенікс HD" версії 1.0.58.1, виданий виробнику ТОВ "ОХОРОНА І БЕЗПЕКА".

Проте, відповідно до умов даної Документації, Скаржник не може взяти участь у даній закупівлі, оскільки Замовник обмежив коло потенційних учасників і вимагає, щоб саме Учасник надав сертифікат відповідності пульту централізованого виданий акредитованим органом сертифікації, що має акредитацію Національного агентства з акредитації України. В якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень категорії І і послуги з централізованого спостереження за під охоронними об’єктами Дніпропетровської області.

Орган сертифікації, який видав учаснику сертифікати відповідності, має бути акредитованим на право видачі сертифікатів на певний вид послуг/робіт, що відповідає сертифікату ДСТУ (Учасник надає копію Атестату про акредитацію та Сфери акредитації органу сертифікації) або ПЦС повинен мати сертифікат відповідності, виданий акредитованим органом сертифікації, що має акредитацію Національного агентства з акредитації України В якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень категорії І і послуги з централізованого спостереження за під охоронними об’єктами Дніпропетровської області".

Оскільки сертифікація є необов’язковою, Скаржник вважає, що кожен потенційний учасник в праві самостійно приймати рішення, щодо яких саме стандартів проводити добровільну сертифікацію. Замовники не повинні втручатися в господарську діяльність підприємств.

У якості доказу(ів) додано:

- Скан-копія сертифікату на систему управління якістю, відповідно вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015; ISO 9001:2015, IDT).

- Постанова КМУ від 18.11.2015 №960 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності".

- Скан-копія сертифіката на пульт централізованого спостереження.

Замовник зазначає, що статтею 24 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" визначена добровільна оцінка відповідності, а саме - частиною другою цієї статті, добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам.

Тому замовник відповідних послуг може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у Документації.

Можливість встановлення замовниками в Документації умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості передбачена нормами чинного законодавства, зокрема Законом, та не є дискримінаційною і не заборонена іншими нормативно-правовими актами.

Законом або будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено виключного переліку необхідних документів для надання послуг, що є предметом закупівлі, тому вимога Замовника щодо наявності зазначеного в Документації сертифіката відповідності не є дискримінаційною. Наявність відповідного сертифіката, який видається компетентним органом після комплексної перевірки послуг, що надаються підприємством, в певній мірі підтверджує кваліфікацію учасника торгів і гарантує те, що послуги, які будуть ним надані будуть відповідати Національному стандарту.

Також отримати необхідний сертифікат відповідності встановленим вимогам може будь-який суб’єкт господарювання, незалежно від організаційно-правової форми власності за умови його відповідності стандартам якості.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:

6.

Перелік документів та/або інформації щодо інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам 6.1. Учасник повинен надати сертифікат відповідності пульту централізованого виданий акредитованим органом сертифікації, що має акредитацію Національного агентства з акредитації України В якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень категорії І і послуги з централізованого спостереження за під охоронними об’єктами Дніпропетровської області.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі:

ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ на закупівлю послуги реагування на кнопку швидкого виклику та з охорони за сигналом охоронної сигналізації за допомогою пульту централізованого спостереження, код 79710000-4 Охоронні послуги за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 2.

Вимоги щодо якості предмета закупівлі. Вимоги замовника до послуг моніторингу сигналів тривоги:

2. Учасник повинен надати замовнику послуги з охорони Об’єктів в режимі спостереження на пульті централізованої охорони з реагуванням озброєного наряду охорони згідно наступних вимог:

- обслуговування обладнання охоронної сигналізації (приймально-контрольних приладів), в тому числі бездротової охоронної сигналізації «тривожна кнопка»;

- централізована пультова охорона об’єктів замовника за допомогою технічних засобів та спостереження за станом тривожної сигналізації з оперативним виїздом групи реагування;

3. ПЦС повинен мати сертифікат відповідності виданий акредитованим органом сертифікації, що має акредитацію Національного агентства з акредитації України В якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень категорії І і послуги з централізованого спостереження за під охоронними об’єктами Дніпропетровської області.

Відповідно до підпункту 2 пункту 13 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 №960:

Під час організації та провадження охоронної діяльності забороняється 2) використовувати не сертифіковані в установленому порядку технічні засоби охорони, засоби радіозв’язку без наявності дозволу на їх використання на наданих радіочастотах, а також інші технічні засоби, що завдають шкоди життю, здоров’ю громадян, довкіллю.

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що відповідно пп.7.4. пункту 6 додатку 1 Документації: "7.4.

Довідка, складена учасником процедури закупівлі в довільній формі, про те що він має можливість бути суб’єктом реагування на випадки булінгу (цькування) у відповідності до п.3 ст.26 Закону України "Про освіту" та розділу п.5 розділу I наказу МОЗ України від 28.12.2019 №1646".

Також, аналогічна (ідентична) вимога міститься і у пп. 8 п. 2 додатку 2 документації.

Скаржник, як суб’єкт господарювання у своїй діяльності керується, перш за все, такими законодавчими актами як Закон України (далі –ЗУ) "Про охоронну діяльність", Постановою Кабінету Міністрів України (далі – ПКМУ) "Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності" від 18 листопада 2015 № 960.

Керівник закладу освіти забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;

скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу освіти.

Тобто, Замовник даною вимогою намагається перекласти обов’язок керівника Закладу освіти на охоронну компанію, до того ж, Замовник не відноситься до закладу освіти.

Замовник зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про охорону дитинства" булінг (цькування) визначається як психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про освіту" та статтею 38 Закону України "Про повну загальну середню освіту" керівник закладу освіти є відповідальним за створення у відповідному закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), саме дана посадова особа приймає управлінські рішення, за наявності фінансування, щодо необхідності забезпечення додаткових заходів охорони в закладі освіти.

В умовах воєнного стану дитячий психічний стан є досить нестабільним, за наявності випадків булінгу (цькування) – погіршується в рази. Тому першочерговим завданням керівника закладу є недопущення випадків булінгу (цькування) в своєму закладі.

Підсумовуючи вищевикладене, відповідальність за протидію булінгу (цькуванню) законом покладена безпосередньо на керівника закладу освіти. Замовник жодним чином не намагається перекласти цей обов’язок на учасника.

Пунктом 5 розділу 1 Порядку реагування на випадки боулінгу (цькування), затвердженого наказом МОН України від 28.12.2019 №1646, чітко визначений перелік суб’єктів реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти:

служба освітнього омбудсмена;

служби у справах дітей;

центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

органи місцевого самоврядування;

керівники та інші працівники закладів освіти;

засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Тому вимога Замовника щодо надання довідки про можливість Учасника бути суб’єктом реагування на випадки боулінгу (цькування) є цілком законною та обґрунтованою.

Щодо твердження Скаржника, що Замовник не відноситься до закладу освіти:

відповідно до статті 1 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки. Отже, Замовника можна віднести до закладу освіти.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції:

7 Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:

7.4. Довідка, складена учасником процедури закупівлі в довільній формі, про те що він має можливість бути суб’єктом реагування на випадки булінгу (цькування) у відповідності до п.3 ст.26 Закону України "Про освіту" та розділу п.5 розділу I наказу МОЗ України від 28.12.2019 №1646.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі:

ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ на закупівлю послуги реагування на кнопку швидкого виклику та з охорони за сигналом охоронної сигналізації за допомогою пульту централізованого спостереження, код 79710000-4 Охоронні послуги за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" Детальний опис предмета закупівлі:

Назва об’єкту - КЗК "Міська дитяча бібліотека" КМР.

Учасник повинен бути суб’єктом реагування на випадки булінгу (цькування у відповідності до п.3 ст.26 Закону України "Про освіту" та розділу п.5 розділу I наказу МОЗ України від 28.12.2019 №1646.

Відповідно до Закону України "Про освіту" заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науководослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Листом від 06.01.2025 "20-29.1/11-2ПЗе Комісією було направлено запит Міністерству освіти і науки України про надання інформації: чи є Замовник Процедури закупівлі, міська дитяча бібліотека, закладом освіти в розумінні Закону України "Про освіту".

Станом на момент прийняття рішення по суті Скарги відповідь відсутня.

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 28 грудня 2019 року № 1646 (далі – Порядок):

5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:

служба освітнього омбудсмена;

служби у справах дітей;

центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

органи місцевого самоврядування;

керівники та інші працівники закладів освіти;

засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

Відповідно до пункту 5 розділу 5 Порядку до заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо, зокрема:

організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо).

За таких умов, Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) містить вичерпний перелік суб'єктів реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти, до якого не входять суб'єкти господарювання, які надають охоронні послуги.

Враховуючи вище викладене, наведена вимога Документації не узгоджується з положеннями чинного законодавства, а тому Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати комунальний заклад культури "Міська дитяча бібліотека" Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 25725721) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги реагування на кнопку швидкого виклику та з охорони за сигналом охоронної сигналізації за допомогою пульту централізованого спостереження", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2024-12-19-018946-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО

Скарга

СКАРГА на неправомірні та дискримінаційні вимоги, що містяться у тендерній документації Замовника у процедурі закупівлі за предметом: Послуги реагування на кнопку швидкого виклику та з охорони за сигналом охоронної сигналізації за допомогою пульту централізованого спостереження, згідно ДК 021:2015-79710000-4 «Охоронні послуги»