Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 20684-р/пк-пз від 26.12.2024 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу приватного підприємства "ПУЛЬТОВА ОХОРОНА ШЕРИФ" (код ЄДРПОУ: 40405420) від 17 грудня 2024 № UA-2024-12-13-013184-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 19.12.2024 № 20217-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що відповідно п. 1 папки №5 додатку 2 (сторінка 71) Документації Замовник вимагає: "сертифікат відповідності пункту централізованого спостереження вимогам державних стандартів України: ДСТУ ЕN 50518-2019, атестат про акредитацію органу з сертифікації, який видав даний сертифікат".
На думку Скаржника, встановлена вимога є незаконною та такою, що порушують права потенційних учасників у тому числі і Скаржника та принципи закупівель.
На сьогоднішній день відсутні законодавчі підстави вимагати даний сертифікат.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28, затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Даний перелік містив таке обладнання як: Прилади охоронних теле(відео)систем, Пристрої охоронних теле(відео)систем. Вираз "пункт централізованого спостереження (ПЦС)" в даному переліку взагалі ніколи не був передбачений.
Також Скаржник зазначає, що даний наказ втратив чинність від 16.03.2018, отже і не підлягає обов'язковій сертифікації відповідно пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження.
Скаржник додатково зазначає, що жодним акредитованим органом не видається сертифікат відповідності на послуги, оскільки сертифікуватися може лише продукція.
Відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" передбачається два види оцінки відповідності: обов’язкова та добровільна. Обов’язкове проведення оцінки відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках передбачених у технічних регламентах.
Технічний регламент ДСТУ 4030-2001, ГСТУ 78.11.001-1998 не передбачає обов’язкової оцінки відповідності ПОСЛУГ.
Скаржник надає послуги, а не продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати даного сертифікату.
Декрет КМУ № 46-93 втратив чинність від 01.01.2018, про що також є лист Мінекономрозвитку від 12.01.2018 р. № 3433-06/1382-07, де зазначено, що "З 01.01.2018 у зв'язку із втратою чинності Декрету державна система сертифікації припинила своє існування, а тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації. Отже, з 01.01.2018 органи із сертифікації при проведенні будь-яких видів робіт із сертифікації не можуть посилатися на рішення про їх призначення органами із сертифікації в державній системі сертифікації та використовувати у своїй діяльності бланки документів (крім бланків копій документів) державної системи сертифікації.
Скаржник додатково повідомляє, що сертифікація на відповідність положенням будь-яких стандартів, у тому числі державних стандартів України, може здійснюватись суб’єктами господарювання виключно на добровільних засадах, за наявності у них такої потреби. Для розуміння ситуації слід зазначити, що послуги із добровільної сертифікації центрів спостереження на комерційних засадах пропонуються Державним центром сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони. Так, на сайті ДЦСЗОП ДПО зазначено, що в системі поліції охорони запроваджені переклади Національних стандартів України ДСТУ EN 50518-1:2014, ДСТУ EN 50518-2:2014, ДСТУ EN 50518-3:2014, затверджені Наказом Департаменту поліції охорони від 30.12.2015 №45.
Державний центр сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони пропонує державним та приватним організаціям провести сертифікацію, що викладені в стандартах серії ДСТУ EN 50518".
Вказаний Замовником ДСТУ ЕN 50518-2019 регламентує сертифікацію приладів, а не діяльність охоронних підприємств.
Отримання Управлінням Поліції Охорони "Сертифіката Відповідності" є внутрішньо регламентованим документом та отриманий він від Департаменту поліції охорони. Тобто головний департамент сертифікує свої філії на місцях, а точніше не філії а обладнання яке вони мають право там використовувати.
Дану сертифікацію проводить лише Департамент поліції охорони, що, на думку Скаржника, є пов’язаною особою із Управлінням поліції охорони.
Скаржник додатково повідомляє, що пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження за підохороними об’єктами в жодному разі не можуть бути продукцією, оскільки: продукція – це (англ. production, output, produce, нім. Produktion f, Erzeugnisse n pl, Produkte n pl, Güter n pl) — матеріальний результат трудової діяльності або виробничих процесів, що має корисні властивості і призначений для використання споживачем.
Послуга – це (англ. service) — це дія, результат якої споживається в процесі її виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи.
"Цілеспрямована діяльність, результати якої мають прояв у корисному ефекті".
Оскільки продукція та послуги - це зовсім різні поняття, Скаржник вважає, що даний сертифікат, який вимагає Замовник, не може вважатися сертифікатом.
Скаржник зазначає, що він відповідно до наявної чинної ліцензії надає послуги, а не постачає продукцію, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати сертифікату на продукцію.
Скаржник повідомляє, що він, як потенційний учасник, має чинний сертифікат на систему управління якості стосовно діяльності приватних охоронних служб, обслуговування систем безпеки і т.д ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги" та сертифікат відповідності на пульт централізованого спостереження охоронно-пожежний (ПЦС) безпровідного каналу зв’язку GSM "Орлан" з програмним забезпеченням "Фенікс HD" версії 1.0.58.1, виданий виробнику
ТОВ "ОХОРОНА І БЕЗПЕКА".
Проте, відповідно до умов даної тендерної документації, Скаржник не може прийняти участь у даній закупівлі, бо Замовник обмежив коло учасників і вимагає надання саме ДСТУ ЕN 50518:2019 та який виданий відповідним органом з сертифікації акредитованим національним органом України з акредитації, що обмежує право Скаржника на прийняття участі у даній закупівлі.
Скаржник на розгляд Комісії надав сертифікат відповідності на пульт централізованого спостереження охоронно-пожежний (ПЦС) безпровідного каналу зв’язку GSM "Орлан" з програмним забезпеченням "Фенікс HD" версії 1.0.58.1, відповідає вимогам ДСТУ EN 50518-2019 (п. 9.2, дод. С) виданий виробнику ТОВ "ОХОРОНА І БЕЗПЕКА".
Замовник зазначає, що згідно з Переліком секторів критичної інфраструктури, затвердженим Постановою КМУ від 09.10.2020 року №1109 "Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури" зі змінами, Замовник як підприємство, що здійснює розподіл електричної енергії, відноситься до паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, де Міненерго визначено секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури. Відповідно, згідно з наказами Міненерго від 16.12.2022 року №4-ДСК та від 16.12.2022 року №5-ДСК структурні підрозділи Товариства включені до переліку об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору та згідно з визначеними Законом України "Про критичну інфраструктуру" термінами Замовник є оператором критичної інфраструктури.
Предметом даної закупівлі є охоронні послуги, які полягають у здійсненні спостереження за станом охоронної сигналізації та тривожної сигналізації, що встановлена на 471 об’єкті Замовника. Для захисту об’єктів критичної інфраструктури, у зв’язку з постійними загрозами, необхідне своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація загроз безпеці такого об’єкту. Саме тому, Замовник потребує послуг з охорони найвищої якості.
Замовник повідомляє, що послуги, що закуповуються в рамках тендерної процедури передбачають отримання послуг, що надаються за допомогою систем охоронної/тривожної сигналізації, що спостерігаються на пункті централізованого спостереження, який є основною складовою комплексу послуг охорони, та спостерігає за станом систем передавання тривожних сповіщень на охоронних об’єктах.
Враховуючи наведене, надання необхідних Замовнику послуг, без наявності пункту централізованого спостереження у переможця торгів, є неможливим.
Замовник зазначає, що вимога щодо відповідності пункту централізованого спостереження Учасника вимогам державних стандартів України: ДСТУ ЕN 50518-2019, спрямована на отримання найбільш якісних охоронних послуг, оскільки, як зазначалось вище, Замовник відноситься до категорії об’єктів критичної інфраструктури паливноенергетичного сектору та згідно з визначеними Законом України "Про критичну інфраструктуру" термінами Замовник є оператором критичної інфраструктури. Відповідно діяльність та послуги, які закуповуються, а також охоронна/тривожна сигналізація встановлені безпосередньо на об’єктах підприємства, для яких замовляються послуги охорони.
Замовник повідомляє, що державний стандарт ДСТУ EN 50518-2019 "Центр спостереження та приймання тривожних сповіщень" застосовується для всіх центрів спостереження та приймання тривожних сповіщень, які здійснюють спостереження та/або приймають та/або обробляють (тривожні) сповіщення, які потребують відповідного реагування.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам.
Таким чином, Замовник зазначає, що отримання сертифікатів учасниками свідчить про відповідність учасника вимогам стандарту, а відсутність обов’язкової сертифікації не позбавляє можливості отримати сертифікат у добровільному порядку для підтвердження відповідності. Скаржник не надав доказів про те, що наявні об’єктивні обставини, які унеможливлюють або ускладнюють для нього проходження сертифікації на добровільних засадах.
Замовник вважає, що оскільки ДСТУ EN 50518:2019 застосовується не лише до центрів спостереження та приймання тривожних сповіщень протипожежного призначення, а також і охоронного призначення, то ДСТУ EN 50518:2019 "Центр спостереження та приймання тривожних сповіщень" є також одним із основних нормативно-правових актів, які регулюють питання провадження господарської діяльності з надання охоронних послуг і підлягає застосуванню при проведенні відповідних закупівель.
Замовник зазначає, що наявність зазначеного сертифікату в учасника свідчить про контроль за якісним наданням визначених послуг зі сторони акредитованого органу сертифікації, надійність та кваліфікованість учасника на ринку охоронних послуг, оскільки відповідний сертифікат регулює вимоги до розташування та конструкції, технічні вимоги, процедуру та вимоги до організації роботи пунктів центрального спостереження та приймання тривожних сповіщень. На думку Замовника, невпровадження ДСТУ 50518-2019 може свідчити про неспроможність або небажання підвищувати та підтверджувати рівень якості послуг на ринку охоронних послуг.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить проект договору.
Додаток 5 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі Пропозиції.
Папка №5:
Інші документи:
1. Інша інформація та документи:
Документи, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі іншим вимогам, зокрема:
- сертифікат відповідності пункту централізованого спостереження вимогам державних стандартів України: ДСТУ ЕN 50518-2019, атестат про акредитацію органу з сертифікації, який видав даний сертифікат.
Відповідно до Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 960:
13. Під час організації та провадження охоронної діяльності забороняється:
1) придбавати та використовувати майно, визначене законодавством для виключного використання військовими формуваннями та правоохоронними органами;
2) використовувати не сертифіковані в установленому порядку технічні засоби охорони, засоби радіозв’язку без наявності дозволу на їх використання на наданих радіочастотах, а також інші технічні засоби, що завдають шкоди життю, здоров’ю громадян, довкіллю.
Листом від 16.12.2024 №20-29/12-2015-пз Комісією було направлено запит Національному агентству з акредитації України щодо надання інформації про наявність та кількість органів з оцінки відповідності, що видають "сертифікати відповідності пункту централізованого спостереження вимогам ДСТУ EN 50518-2019" та мають "атестат про акредитацію, виданого національним агентством з акредитації України, що засвідчує компетентність органу сертифікації проводити оцінку за вказаним стандартом відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019 Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг (EN ISO/IEC 17065:2012, IDT; ISO/IEC 17065:2012, IDT).
Листом від 18.12.2024 №1-5/2-6103 Національним агентством з акредитації України було надано наступну відповідь:
"Станом на 18.12.2024 в Реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності НААУ зареєстровано:
ДЕРЖАВНИЙ
ЦЕНТР
СЕРТИФІКАЦІЇ
ЗАСОБІВ
ОХОРОННОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ, атестат про акредитацію № 1О071 дійсний до 31.03.2028, в сфері акредитації якого зазначено ДСТУ EN 50518-2019;
- Орган з оцінки відповідності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРСЕРТІФІКЕЙШН", атестат про акредитацію № 1О393 дійсний до 14.03.2026, в сфері акредитації якого зазначено ДСТУ EN 50518-2019".
Враховуючи зміст наведеного вище листа, зокрема наявність двох органів з оцінки відповідності, що видають сертифікати, наявність яких передбачена вимогами Документації, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що відповідно до папки №3 додатку 2 (сторінка 70) Документації Замовник вимагає: "Ціни вказуються з двома десятковими знаками.
Ціна тендерної пропозиції не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
У разі, якщо тендерна пропозиція надається учасником - неплатником ПДВ, для участі в електронному аукціоні такий учасник - неплатник ПДВ повинен привести свою тендерну пропозицію до рівних умов з іншими учасниками електронного аукціону платниками ПДВ, а саме: тендерна пропозиція учасника - неплатника ПДВ повинна включати в себе як ціну пропозиції (без урахування ПДВ), так і вартість з ПДВ (20%).
Під час реєстрації в електронній системі закупівель такий учасник процедури закупівлі повинен вказати вартість тендерної пропозиції з урахуванням ПДВ, і саме від цієї вартості робити ставки у процесі електронного аукціону".
На думку Скаржника, встановлена вимога є незаконною та такою, що порушує права потенційних учасників, у тому числі, і Скаржника та принципи закупівель.
Скаржник повідомляє, що учасники при поданні пропозиції не можуть знати, хто подавав свої пропозиції та чи з ПДВ чи без ПДВ вони були подані. Під час проведення електронного аукціону, також невідомо інформацію щодо системи оподаткування того чи іншого учасника.
На майданчиках є технічна можливість у Замовника щодо оголошення закупівлі "без ПДВ" і у разі перемоги Учасником платником ПДВ, додавати суму ПДВ до суми договору.
На думку Скаржника, Замовник, оголошуючи закупівлю із урахуванням ПДВ, при цьому у документації зазначає, що учасники, які не є платниками ПДВ повинні якимось магічним чином здогадуватися, з якою системою оподаткування приймуть участь інші Учасники, ставить у нерівне становище потенційних учасників, у тому числі і Скаржника.
Верховним Судом розглядалася ситуація щодо оголошення Замовником відкритих торгів без урахування ПДВ та визначення учасника – платника ПДВ переможцем (Постанова Верховного Суду від 13.03.2019 року №915/105/18).
Замовник зазначає, що він є платником податку на додану вартість, тому зобов’язаний оголошувати торги з ПДВ.
У разі визнання переможцем процедури закупівлі учасника - неплатника ПДВ, такий учасник процедури закупівлі завантажує в електронну систему закупівель цінову пропозицію за результатами проведеного електронного аукціону, з зазначенням зниженої ціни за результатами аукціону з ПДВ та зниженої ціни без ПДВ.
Замовник повідомляє, що кінцевою ціновою пропозицією та вартістю договору про закупівлю вважатиметься цінова пропозиція учасника процедури закупівлі за результатами проведеного електронного аукціону без ПДВ.
На думку Замовника, він жодним чином не порушує права Скаржника/учасника процедури закупівлі, а навпаки сприяє добросовісній конкуренції серед учасників.
Скаржник стверджує: "Верховним Судом розглядалася ситуація щодо оголошення Замовником відкритих торгів без урахування ПДВ та визначення учасника – платника ПДВ переможцем (Постанова Верховного Суду від 13.03.2019 року №915/105/18).
Замовник зазначає, що справа стосувалася укладеного договору за результатами закупівлі, про те, що умови договору не відповідають змісту тендерної пропозиції переможця, та визнання договору недійсним. Замовник зауважує, що Верховний Суд постановив скаргу залишити без задоволення.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить проект договору.
Додаток 5 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі Пропозиції.
Папка №3:
Інформація про ціну тендерної пропозиції:
Ціни вказуються з двома десятковими знаками.
Ціна тендерної пропозиції не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
У разі, якщо тендерна пропозиція надається учасником - неплатником ПДВ, для участі в електронному аукціоні такий учасник - неплатник ПДВ повинен привести свою тендерну пропозицію до рівних умов з іншими учасниками електронного аукціону платниками ПДВ, а саме: тендерна пропозиція учасника - неплатника ПДВ повинна включати в себе як ціну пропозиції (без урахування ПДВ), так і вартість з ПДВ (20%).
Під час реєстрації в електронній системі закупівель такий учасник процедури закупівлі повинен вказати вартість тендерної пропозиції з урахуванням ПДВ, і саме від цієї вартості робити ставки у процесі електронного аукціону.
Згідно з даними реєстру платників ПДВ (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv), у реєстрі платників ПДВ станом на 25.12.2024 міститься інформація про Скаржника, зокрема, зазначено: "Найменування або прізвище, ім’я та по батькові: ПРИВАТНЕ
ПІДПРИЄМСТВО "ПУЛЬТОВА ОХОРОНА ШЕРИФ"
Індивідуальний податковий номер: 404054226533.
Дата реєстрації платником податку: 22.11.2018.
Термін дії реєстрації: -.
Причина анулювання*: -.
Підстава анулювання*: -.
Зареєстровано".
Враховуючи викладене, у тому числі, інформацію з реєстру платників ПДВ (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv) щодо реєстрації Скаржника платником ПДВ, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, відсутні підстави для задоволення Скарги.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення Скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити приватному підприємству "ПУЛЬТОВА ОХОРОНА ШЕРИФ" (код ЄДРПОУ: 40405420) у задоволенні його скарги від 17 грудня 2024 № UA-2024-12-13013184-a.a1.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ Діана Наталя ЛЕНЬ Сергій
ГОСТЄВА
БУРЗАК
Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ Діана Наталя ЛЕНЬ Сергій
ГОСТЄВА
БУРЗАК
Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО
Скарга
СКАРГА на неправомірні та дискримінаційні вимоги, що містяться у тендерній документації Замовника у процедурі закупівлі за предметом: Послуги з моніторингу сигналів тривоги, що надходять з пристроїв охоронної сигналізації та послуги з моніторингу сигналів тривоги, що надходять з пристроїв тривожної сигналізації (код згідно з Національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 р. №1749 - 79710000-4-Охоронні послуги)
Відповідно п. 1 Папки №5 Додатку 2 (сторінка 71) до Документації · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації та видалити дані дискримінаційні вимоги
1. Відповідно п. 1 Папки №5 Додатку 2 (сторінка 71) до Документації:
«сертифікат відповідності пункту централізованого спостереження вимогам державних стандартів України: ДСТУ ЕN 50518-2019, атестат про акредитацію органу з сертифікації, який видав даний сертифікат».
Встановлена вимога є незаконною та такою, що порушують права потенційних учасників у тому числі і Скаржника та наступні принципи закупівель:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- запобігання корупційним діям і зловживанням.
Скаржник має намір прийняти участь у даній закупівлі, проте дискримінаційні вимоги Замовника не дозволяють прийняти в ній участь.
Скаржник вважає необґрунтованою, безпідставною та дискримінаційною вищезазначену вимогу Замовника. Порушення прав нашого підприємства цією вимогою пояснюється наступним:
На сьогоднішній день відсутні законодавчі підстави вимагати даний сертифікат. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28, затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Даний перелік містив таке обладнання як: Прилади охоронних теле(відео)систем, Пристрої охоронних теле(відео)систем. Вираз «пункт централізованого спостереження (ПЦС)» в даному переліку взагалі ніколи не був передбачений.
Також зазначаємо, що даний наказ втратив чинність від 16.03.2018, отже і не підлягає обов'язковій сертифікації відповідно пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження.
Додатково зазначаємо, що жодним акредитованим органом не видається СЕРТИФІКАТ ВІДПОВІДНОСТІ НА ПОСЛУГИ, оскільки СЕРТИФІКУВАТИСЯ МОЖЕ ЛИШЕ ПРОДУКЦІЯ.
Відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачається два види оцінки відповідності: обов’язкова та добровільна. Обов’язкове проведення оцінки відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках передбачених у технічних регламентах.
Технічний регламент ДСТУ 4030-2001, ГСТУ 78.11.001-1998 не передбачає обов’язкової оцінки відповідності ПОСЛУГ.
Скаржник надає ПОСЛУГИ, а не ПРОДУКЦІЮ, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати даного сертифікату.
Декрет КМУ № 46-93 втратив чинність від 01.01.2018, про що також є лист Мінекономрозвитку від 12.01.2018 р. № 3433-06/1382-07, де зазначено, що "З 01.01.2018 у зв'язку із втратою чинності Декрету державна система сертифікації припинила своє існування, а тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації. Отже, з 01.01.2018 органи із сертифікації при проведенні будь-яких видів робіт із сертифікації не можуть посилатися на рішення про їх призначення органами із сертифікації в державній системі сертифікації та використовувати у своїй діяльності бланки документів (крім бланків копій документів) державної системи сертифікації.
Згідно з ч.11 ст.26 Закону України «Про публічна закупівлі», документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником."
Додатково повідомляємо, що сертифікація на відповідність положенням будь-яких стандартів, у тому числі державних стандартів України, може здійснюватись суб’єктами господарювання виключно на добровільних засадах, за наявності у них такої потреби. Для розуміння ситуації слід зазначити, що послуги із добровільної сертифікації центрів спостереження на комерційних засадах пропонуються Державним центром сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони. Так, на сайті ДЦСЗОП ДПО зазначено, що в системі поліції охорони запроваджені переклади Національних стандартів України ДСТУ EN 50518-1:2014, ДСТУ EN 50518-2:2014, ДСТУ EN 50518-3:2014, затверджені Наказом Департаменту поліції охорони від 30.12.2015 №45. Державний центр сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони ПРОПОНУЄ державним та приватним організаціям провести сертифікацію, що викладені в стандартах серії ДСТУ EN 50518.».
ВКАЗАНИЙ ЗАМОВНИКОМ ДСТУ ЕN 50518-2019 РЕГЛАМЕНТУЄ СЕРТЕФІКАЦІЮ ПРИЛАДІВ, А НЕ ДІЯЛЬНІСТЬ ОХОРОННИХ ПІДПРИЄМСТВ.
Отримання Управлінням Поліції Охорони "Сертифіката Відповідності" -являється внутрішньо регламентованим документом та отриманий він від ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ. Тобто головний департамент сертифікує свої філії на місцях, а точніше не філії а обладнання яке вони мають право там використовувати.
Дану сертифікацію проводить лише Департамент поліції охорони що на нашу думку є пов’язаною особою із Управлінням поліції охорони.
Додатково повідомляємо, що пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження за підохороними об’єктами в жодному разі не можуть бути продукцією, оскільки:
Продукція – це (англ. production, output, produce, нім. Produktion f, Erzeugnisse n pl, Produkte n pl, Güter n pl) — матеріальний результат трудової діяльності або виробничих процесів, що має корисні властивості і призначений для використання споживачем.
Послуга – це (англ. service) — це дія, результат якої споживається в процесі її виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи. «Цілеспрямована діяльність, результати якої мають прояв у корисному ефекті».
Оскільки продукція та послуги це зовсім різні поняття, вважаємо, що даний сертифікат, який вимагає замовник, не може вважатися сертифікатом.
Скаржник відповідно до наявної чинної ліцензії надає ПОСЛУГИ а не постачає ПРОДУКЦІЮ, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати сертифікату на продукцію.
Ми, як потенційний учасник маємо чинний сертифікат на систему управління якості стосовно діяльності приватних охоронних служб, обслуговування систем безпеки і т.д ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015; ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю. Вимоги» та сертифікат відповідності на пульт централізованого спостереження охоронно-пожежний (ПЦС) безпровідного каналу зв’язку GSM “Орлан” з програмним забезпеченням “Фенікс HD” версії 1.0.58.1, виданий виробнику ТОВ «ОХОРОНА І БЕЗПЕКА»
Проте, відповідно до умов даної тендерної документації, ми не можемо прийняти участь у даній закупівлі, бо Замовник обмежив коло учасників і вимагає надання саме ДСТУ ЕN 50518:2019 та який виданий відповідним органом з сертифікації акредитованим національним органом України з акредитації, ШО ОБМЕЖУЄ НАШЕ ПРАВО НА ПРИЙНЯТТЯ УЧАСТІ У ДАНІЙ ЗАКУПІВЛІ.
Відповідно до Папки №3 Додатку 2 (сторінка 70) до Документації · Інші умови тендерної документації
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов’язати Замовника внести зміни до Оголошення про проведення відкритих торгів та Документації у частині інформації про ціну тендерної пропозиції та виправити на «без ПДВ»
2. Відповідно до Папки №3 Додатку 2 (сторінка 70) до Документації:
«Ціни вказуються з двома десятковими знаками.
Ціна тендерної пропозиції не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
У разі, якщо тендерна пропозиція надається учасником - неплатником ПДВ, для участі в електронному аукціоні такий учасник - неплатник ПДВ повинен привести свою тендерну пропозицію до рівних умов з іншими учасниками електронного аукціону - платниками ПДВ, а саме: тендерна пропозиція учасника - неплатника ПДВ повинна включати в себе як ціну пропозиції (без урахування ПДВ), так і вартість з ПДВ (20%).
Під час реєстрації в електронній системі закупівель такий учасник процедури закупівлі повинен вказати вартість тендерної пропозиції з урахуванням ПДВ, і саме від цієї вартості робити ставки у процесі електронного аукціону.».
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що обмежує права Скаржника на участь в даній Закупівлі та вимагає внесення змін до Документації.
Встановлена вимога є незаконною та такою, що порушують права потенційних учасників у тому числі і Скаржника та наступні принципи закупівель:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- запобігання корупційним діям і зловживанням.
Скаржник має намір прийняти участь у даній закупівлі, проте дискримінаційна вимоги Замовника не дозволяють прийняти в ній участь.
Учасники при поданні пропозиції не можуть знати, хто подавав свої пропозиції та чи з ПДВ чи без ПДВ вони були подані.
Під час проведення електронного аукціону, також не відомо інформації щодо системи оподаткування того чи іншого учасника.
На майданчиках є технічна можливість у Замовника щодо оголошення закупівлі «без ПДВ» і у разі перемоги Учасником платником ПДВ, додавати суму ПДВ до суми договору.
Замовник оголошуючи закупівлю із урахуванням ПДВ при цьому у документації зазначає що Учасники, які не є платниками ПДВ повинні якимось магічним чином здогадуватися, з якою системою оподаткування приймуть участь інші Учасники, ставить у нерівне становище потенційних Учасників у тому числі і Скаржника.
Верховним Судом розглядалася ситуація щодо оголошення Замовником відкритих торгів без урахування ПДВ та визначення учасника – платника ПДВ переможцем (Постанова Верховного Суду від 13.03.2019 року №915/105/18).