Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 20194-р/пк-пз від 18.12.2024
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АМФ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ: 45002047) від 06 грудня 2024 № UA-2024-12-02-012763-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 10.12.2024 № 19610-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що вимога "Учасник має надати у складі своєї тендерної Пропозиції перелічені сертифікати ДСТУ ISO 14001: 2015, Сертифікат ENISO 9001:2018;
Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019; Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008", що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі.
Абзац 1 "Технічні вимоги" додатку 1 Документації передбачає: "Виробництво меблів має відповідати:
-Системі екологічного управління - Сертифікат ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015,IDT) -Системі управління якістю - Сертифікат ENISO 9001:2018 (ENISO 9001:2015, IDT;
ISO 9001:2015, IDT) -Системі управління охороною здоров’я і безпекою праці - Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019 (ISO 45001:2018, IDT) -Системі управління безпекою ланцюга постачання - Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT).
Учасник має надати у складі своєї тендерної пропозиції вище перелічені сертифікати".
Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати.
Встановлення вимоги сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осібпідприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) не є обов’язковим за законодавством для підприємств, його відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Стандарт Сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) стосується процесів рядку послуг, але не є технічною характеристикою товару. Цей сертифікат регулює внутрішні процеси компанії, а не якість або безпеку конкретного товару, що є предметом закупівлі. Таким чином, вимога надання ISO ДСТУ є необґрунтованою та не має прямого відношення до предмета закупівлі.
Таким чином, Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
Крім того, вимога подати сертифікати на систему управління охороною здоров’я, екологічного управління та безпеки ланцюга постачання не пов’язана з реальними технічними чи експлуатаційними характеристиками меблів чи стільців, які закуповуються.
Це може створити ситуацію, коли лише компанії з високим рівнем фінансування (які можуть собі дозволити сертифікацію за кількома міжнародними стандартами) будуть мати змогу брати участь у конкурсі, що обмежує конкуренцію та знижує рівень цінової конкуренції.
Пункти 5.2, 5.3 і 5.4 стосуються сертифікації за міжнародними стандартами ISO для систем управління (екологічного управління, охорони здоров’я та безпеки праці, безпеки ланцюга постачання), що більше підходить для постачальників послуг, логістичних компаній або великих підприємств з виробничими потужностями, ніж для компаній, які безпосередньо виробляють меблі чи меблеву фурнітуру.
Встановлення таких вимог може створити корупційні ризики, оскільки сертифікація за міжнародними стандартами часто є процесом з тривалим терміном і високою вартістю, що не дозволяє всім учасникам доступно та швидко виконати цю вимогу. В результаті компанії, які вже мають ці сертифікати, можуть отримати несправедливу перевагу в тендері, при цьому менш досвідчені або дрібні компанії залишаються поза конкуренцією.
Завищення вимог, таких як сертифікати ISO, може призвести до завищення цін на товар. Це пов'язано з тим, що компанії, які вже отримали ці сертифікати, можуть дозволити собі встановити вищу ціну через додаткові витрати на сертифікацію та супутні витрати.
Таким чином, тендер може виграти компанія, яка має високі витрати, що можуть бути включені в кінцеву ціну товару.
Сертифікація не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Замовник ставить учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Тендерна вимога, що зобов’язує учасника надавати сертифікати відповідності системам управління, таким як ДСТУ ISO 14001:2015, EN ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 45001:2019, і ДСТУ ISO 28000:2008, є необґрунтованою, оскільки зазначені сертифікати не стосуються безпосередньо предмета закупівлі — меблів.
Щодо суті сертифікатів, Скаржник зазначає, що:
-ISO 14001 стосується екологічного управління і не є обов’язковим для виготовлення меблів.
-ISO 9001 стосується загальної системи управління якістю, але не є прямою гарантією відповідності меблів технічним або якісним характеристикам.
-ISO 45001 регламентує управління охороною здоров’я і безпекою праці, що не впливає на якість або функціональність меблів.
-ISO 28000 стосується управління безпекою ланцюга постачання і також не стосується характеристик меблів як кінцевого продукту.
Таким чином, вимога щодо зазначених сертифікатів є непропорційною та такою, що не відповідає меті закупівлі, а отже, порушує права учасників і принципи конкурентності.
Згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі", Замовник має забезпечити недискримінаційний підхід, враховуючи, що критерії оцінки учасників повинні стосуватися саме якості предмета закупівлі, а не внутрішніх процесів управління їхнім підприємством.
Замовник зазначає, що він, як найбільш зацікавленій особі у найвигідніших для нього умовах закупівлі та у отриманні найкращого предмета закупівлі із усіх запропонованих, надано право на власний розсуд самостійно визначати необхідні технічні, якісні, кількісні характеристики, кваліфікаційні критерії, з передбачених ст. 16 Закону, а також спосіб підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасників вимогам Документації.
Умови Документації не встановлюють надання сертифікатів, які не пов’язані із предметом закупівлі, Сертифікат ENISO 9001:2018 (ENISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) – це документ, що є доказом, що система управління(менеджменту) якістю успішно впроваджена та функціонує на підприємстві учасника. Сертифікат ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015,IDT) – є доказом того, що під час виготовлення товару дотримуються екологічні норми, здійснюється утилізація відходів та контроль викидів, а тому товар не повинен завдати шкоди як життю та здоров’ю споживача, так і екологічному стану в цілому.
Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) – підтверджує відповідність виробництва товару стандартам управління найвищого рівня, який дає змогу виробнику розробити загальну систему управління безпекою ланцюга постачання і вимагає від нього оцінювати середовище безпеки, у якому він функціює, і визначати, чи запроваджено відповідні заходи безпеки, і чи існують вже інші нормативні вимоги, яких дотримується організація. Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019 (ISO 45001:2018, IDT) зобов’язує підприємство визначати внутрішні та зовнішні питання, що мають відношення до своєї мети, і які впливають на його здатність досягти очікуваних результатів своєї системи управління з урахуванням і розумінням потреб та очікувань усіх зацікавлених сторін — працівників, постачальників, субпідрядників, клієнтів та регулюючих органів.
Зареєстровані технічні умови виробника встановлюють внутрішні технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.
Таким чином, сертифікати та технічні умови учасника, підтверджують, що орган сертифікації перевірив функціонування системи управління якості на підприємстві, відповідність іншим критеріям та підтверджує, що вони відповідають вимогам даного стандарту і технічних умов, а замовник є впевненим в здатності учасника поставити йому товар належної якості.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Документації Пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації згідно додатків.
Додаток 1 Документації містить ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ до предмету закупівлі Код ДК 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них.
Стільці для їдальні Технічний опис Виробництво меблів має відповідати:
-Системі екологічного управління - Сертифікат ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015,IDT) -Системі управління якістю - Сертифікат ENISO 9001:2018 (ENISO 9001:2015, IDT;
ISO 9001:2015, IDT) -Системі управління охороною здоров’я і безпекою праці - Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019 (ISO 45001:2018, IDT) -Системі управління безпекою ланцюга постачання - Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT).
Учасник має надати у складі своєї тендерної пропозиції вище перелічені сертифікати.
Додаток 5 Документації містить вимогу, зокрема:
Виробництво меблів має відповідати:
-Системі екологічного управління - Сертифікат ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015,IDT) -Системі управління якістю - Сертифікат ENISO 9001:2018 (ENISO 9001:2015, IDT;
ISO 9001:2015, IDT) -Системі управління охороною здоров’я і безпекою праці - Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019 (ISO 45001:2018, IDT) -Системі управління безпекою ланцюга постачання - Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT).
Конкретне найменування закупівлі:
Стілець для їдальні "НЕРОН" (розмір: 428х525х930 мм, металокаркас - труба кругла хромована, оббивка - меблева тканина, колір темно - сірий FLY 2233, наповнення листовий поролон) або еквівалент.
Скаржник не надав документального підтвердження порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що вимога про надання "Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних "Технічні умови України", мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку", що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі.
Абзац 2 "Технічні вимоги" додатку 1 Документації передбачає: "Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних "Технічні умови України", мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку".
Вимога щодо надання титульного листа ТУ (Технічних умов) виробника та копії Санітарно-Епідеміологічного Висновку є надмірно специфічною та ускладнює можливість участі для більшості потенційних постачальників меблів. Багато учасників, особливо ті, хто працює в межах стандартних виробничих процесів або імпортує готову продукцію, можуть не мати власних ТУ або не бути здатними надати всі документи, зазначені у вимогах, що створює бар'єр для їх участі в тендері.
Вимога щодо реєстрації ТУ в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесення їх до бази даних "Технічні умови України", а також наявність Консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є вимогами, що не стосуються безпосередньо якості або безпеки самого продукту (меблів), а лише ставлять на перший план документообіг і адміністративні процедури, що не є обов'язковими для оцінки технічних характеристик меблів. Ці додаткові вимоги є непропорційними та не відповідають предмету закупівлі, оскільки вони стосуються внутрішніх процедур сертифікації, а не відповідності меблів до технічних чи безпекових стандартів.
Додаткові вимоги щодо змін до ТУ, рекомендованих консультуванням ДВЛ ДСНС України, є надмірно складними та можуть бути виконані лише виробниками, які мають специфічну сертифікацію та кваліфікацію в цій галузі. Це може суттєво обмежити коло постачальників і створює дискримінаційні умови для учасників, які не мають змоги виконати ці вимоги через відсутність відповідних технічних умов чи сертифікатів.
Враховуючи зазначене, вимога Замовника щодо надання специфічних документів, що не стосуються безпосередньо якості меблів, є дискримінаційною і порушує принципи прозорості та рівності умов для всіх учасників тендеру. Вона ускладнює можливість участі більшості виробників та постачальників, що не мають специфічних сертифікатів, відповідних ТУ чи інших документів, що фактично обмежує конкуренцію та порушує права потенційних учасників.
Вимога щодо надання консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є надмірною і дискримінаційною, оскільки цей документ не передбачений законодавством України як обов’язковий для предмета закупівлі — меблів. Крім того назва документу, форма і зміст не є нормативно врегулюваним, а також Замовником не відповідно до чинного законодавства, вимоги до товарів, що закуповуються в межах публічних закупівель, повинні базуватись на чітко визначених нормативно-правових актах і бути необхідними для забезпечення якості або безпеки самого товару. Однак, вимога про консультативний висновок, який видається лише для специфічних випадків, не має підстав у чинному законодавстві і є штучно створеним бар'єром, що обмежує можливості участі в тендері.
"Консультативний висновок ДВЛ ДСНС України" стосується лише певних видів продукції, наприклад, тих, що підлягають спеціальному контролю з точки зору безпеки (пожежної безпеки, вибухонебезпечних матеріалів і т.п.). Для меблів цей документ не є обов'язковим і не може бути вимогою для участі у тендері, оскільки відповідні норми не передбачені жодними законами або технічними регламентами щодо меблів.
Замовник зазначає, що у додатку 1 Документації ним встановлено, що "Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію СанітарноЕпідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних "Технічні умови України", мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку".
Таким чином, Замовник скористався своїм передбаченим законодавством правом на обрання необхідних та бажаних власне йому характеристик предмета закупівлі і вимог до учасника, встановивши вимогу відповідності саме тим стандартам, які визначив за необхідне. Вимагаючи наявність зазначених сертифікатів, замовник презюмує, що відповідність учасника всім зазначеним вимогам є ознакою його компетентності, дисциплінованості, що впливає на якість продукції, що ним виробляється і, в свою чергу, на думку замовника, збільшує вірогідність відповідності предмета закупівлі його інтересам.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ до предмету закупівлі Код ДК 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них.
Стільці для їдальні Технічний опис Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних "Технічні умови України", мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку.
Додаток 5 Документації містить вимогу, зокрема:
Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних "Технічні умови України", мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку.
2.1 Щодо надання титульного листа ТУ, які повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних "Технічні умови України", а також надання Консультативного висновку на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку.
Скаржник не надав документального підтвердження порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
2.2. Щодо висновку санітарно-епідеміологічного на ТУ.
Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи.
Відповідно до ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України №2573-IX від 06.09.2022 "Про систему громадського здоров’я":
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності.
2. Визнати такими, що втратили чинність з дня введення в дію цього Закону, зокрема Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218 із наступними змінами).
За таких умов, вимога Документації щодо надання у складі Пропозиції висновку санітарно-епідеміологічного на ТУ суперечать положенням чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції та є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати Військову частину 2193 (код ЄДРПОУ: 14321819) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Стільці для їдальні", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2024-12-02012763-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ
Скарга
СКАРГА на незаконні та дискримінаційні умови документації закупівлі ( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р та статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі»)
ПУНКТ 1. Вимога про надання «Учасник має надати у складі своєї тендерної пропозиції вище перелічені сертифікати ДСТУ ISO 14001: 2015, Сертифікат ENISO 9001:2018; Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019; Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008», що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. ПРОШУ: 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Абзацу 1 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Абзацу 2 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації. 4. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства. 5. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.
ПУНКТ 1. Вимога про надання «Учасник має надати у складі своєї тендерної пропозиції вище перелічені сертифікати ДСТУ ISO 14001: 2015, Сертифікат ENISO 9001:2018; Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019; Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008», що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Абзац 1 «Технічні вимоги» Додатку № 1 Тендерної документації передбачає:
«Виробництво меблів має відповідати:
-Системі екологічного управління - Сертифікат ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015,IDT)
-Системі управління якістю - Сертифікат ENISO 9001:2018 (ENISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT)
-Системі управління охороною здоров’я і безпекою праці - Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019 (ISO 45001:2018, IDT)
-Системі управління безпекою ланцюга постачання - Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT).
Учасник має надати у складі своєї тендерної пропозиції вище перелічені сертифікати.»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) не є обов’язковим за законодавством для підприємств, його відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Відсутність прямого зв’язку з предметом закупівлі: Стандарт Сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) стосується процесів рядку послуг, але не є технічною характеристикою товару. Цей сертифікат регулює внутрішні процеси компанії, а не якість або безпеку конкретного товару, що є предметом закупівлі. Таким чином, вимога надання ISO ДСТУ є необґрунтованою та не має прямого відношення до предмета закупівлі.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов, проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.
Крім того, вимога подати сертифікати на систему управління охороною здоров’я, екологічного управління та безпеки ланцюга постачання не пов’язана з реальними технічними чи експлуатаційними характеристиками меблів чи стільців, які закуповуються. Це може створити ситуацію, коли лише компанії з високим рівнем фінансування (які можуть собі дозволити сертифікацію за кількома міжнародними стандартами) будуть мати змогу брати участь у конкурсі, що обмежує конкуренцію та знижує рівень цінової конкуренції.
Пункти 5.2, 5.3 і 5.4 стосуються сертифікації за міжнародними стандартами ISO для систем управління (екологічного управління, охорони здоров’я та безпеки праці, безпеки ланцюга постачання), що більше підходить для постачальників послуг, логістичних компаній або великих підприємств з виробничими потужностями, ніж для компаній, які безпосередньо виробляють меблі чи меблеву фурнітуру.
Встановлення таких вимог може створити корупційні ризики, оскільки сертифікація за міжнародними стандартами часто є процесом з тривалим терміном і високою вартістю, що не дозволяє всім учасникам доступно та швидко виконати цю вимогу. В результаті компанії, які вже мають ці сертифікати, можуть отримати несправедливу перевагу в тендері, при цьому менш досвідчені або дрібні компанії залишаються поза конкуренцією.
Завищення вимог, таких як сертифікати ISO, може призвести до завищення цін на товар. Це пов'язано з тим, що компанії, які вже отримали ці сертифікати, можуть дозволити собі встановити вищу ціну через додаткові витрати на сертифікацію та супутні витрати. Таким чином, тендер може виграти компанія, яка має високі витрати, що можуть бути включені в кінцеву ціну товару.
У ряді випадків, АМКУ визначав, що надмірні вимоги щодо сертифікації або інших документів можуть бути визнані дискримінаційними та такими, що обмежують конкуренцію. Наприклад, у рішенні АМКУ від 2019 року було визнано дискримінаційною вимогу надання сертифікатів ISO 9001 та ISO 14001 для учасників, які не займаються наданням послуг, пов'язаних із сертифікацією екології або управлінням якістю. У разі, якщо такі вимоги не є безпосередньо пов'язаними з предметом закупівлі, вони повинні бути скасовані або змінені.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Сертифікація не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».( на підтвердження не можливості отримати сертифікат в період 7 днів Скаржник надає лист).
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Тендерна вимога, що зобов’язує учасника надавати сертифікати відповідності системам управління, таким як ДСТУ ISO 14001:2015, EN ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 45001:2019, і ДСТУ ISO 28000:2008, є необґрунтованою, оскільки зазначені сертифікати не стосуються безпосередньо предмета закупівлі — меблів.
Відповідно до принципів, визначених у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник має формулювати технічні вимоги, які відповідають меті закупівлі та не дискримінують учасників. У даному випадку вимога про надання сертифікатів значно звужує коло потенційних учасників торгів, оскільки сертифікати стосуються не специфікацій товару, а процесів управління підприємством. Це створює нерівні умови для учасників, які можуть пропонувати якісні меблі, але не володіють зазначеними сертифікатами.
Крім того, згідно з усталеною практикою рішень Антимонопольного комітету України, вимоги до тендерної документації мають бути пропорційними та обґрунтованими. Наприклад, у рішенні № 5806-р/пк-пз від 19.07.2021 року АМКУ вказав, що вимога про наявність сертифікатів, які не мають безпосереднього відношення до предмета закупівлі, є дискримінаційною, оскільки обмежує можливості участі добросовісних постачальників. Аналогічну позицію зайняв Окружний адміністративний суд міста Києва у справі № 826/8582/21, зазначивши, що вимоги, які не обґрунтовані безпосередньою необхідністю для виконання предмета договору, порушують права учасників торгів.
Щодо суті сертифікатів, варто зазначити, що:
-ISO 14001 стосується екологічного управління і не є обов’язковим для виготовлення меблів.
-ISO 9001 стосується загальної системи управління якістю, але не є прямою гарантією відповідності меблів технічним або якісним характеристикам.
-ISO 45001 регламентує управління охороною здоров’я і безпекою праці, що не впливає на якість або функціональність меблів.
-ISO 28000 стосується управління безпекою ланцюга постачання і також не стосується характеристик меблів як кінцевого продукту.
Таким чином, вимога щодо зазначених сертифікатів є непропорційною та такою, що не відповідає меті закупівлі, а отже, порушує права учасників і принципи конкурентності. Згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі", Замовник має забезпечити недискримінаційний підхід, враховуючи, що критерії оцінки учасників повинні стосуватися саме якості предмета закупівлі, а не внутрішніх процесів управління їхнім підприємством.
ПУНКТ 2. Вимога про надання «Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України», мати Консультативний висновок на проект ТУ · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. ПРОШУ: 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Абзацу 1 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Абзацу 2 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації. 4. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства. 5. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.
ПУНКТ 2. Вимога про надання «Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України», мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку.», що не передбачена законодавством України і не стосується предмету закупівлі
Абзац 2 «Технічні вимоги» Додатку № 1 Тендерної документації передбачає:
«Меблі повинні бути виготовлені згідно ТУ виробника. На підтвердження цього учасник повинен надати титульний лист ТУ, розроблених для виробника та копію Санітарно-Епідеміологічного Висновку на ТУ. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України», мати Консультативний висновок на проект ТУ, виданий ДВЛ ДСНС України та Зміни до ТУ, якщо такі рекомендовано зробити згідно цього Консультативного висновку.»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
По-перше, вимога щодо надання титульного листа ТУ (Технічних умов) виробника та копії Санітарно-Епідеміологічного Висновку є надмірно специфічною та ускладнює можливість участі для більшості потенційних постачальників меблів. Багато учасників, особливо ті, хто працює в межах стандартних виробничих процесів або імпортує готову продукцію, можуть не мати власних ТУ або не бути здатними надати всі документи, зазначені у вимогах, що створює бар'єр для їх участі в тендері.
По-друге, вимога щодо реєстрації ТУ в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесення їх до бази даних «Технічні умови України», а також наявність Консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є вимогами, що не стосуються безпосередньо якості або безпеки самого продукту (меблів), а лише ставлять на перший план документообіг і адміністративні процедури, що не є обов'язковими для оцінки технічних характеристик меблів. Ці додаткові вимоги є непропорційними та не відповідають предмету закупівлі, оскільки вони стосуються внутрішніх процедур сертифікації, а не відповідності меблів до технічних чи безпекових стандартів.
По-третє, додаткові вимоги щодо змін до ТУ, рекомендованих консультуванням ДВЛ ДСНС України, є надмірно складними та можуть бути виконані лише виробниками, які мають специфічну сертифікацію та кваліфікацію в цій галузі. Це може суттєво обмежити коло постачальників і створює дискримінаційні умови для учасників, які не мають змоги виконати ці вимоги через відсутність відповідних технічних умов чи сертифікатів.
Враховуючи зазначене, вимога Замовника щодо надання специфічних документів, що не стосуються безпосередньо якості меблів, є дискримінаційною і порушує принципи прозорості та рівності умов для всіх учасників тендеру. Вона ускладнює можливість участі більшості виробників та постачальників, що не мають специфічних сертифікатів, відповідних ТУ чи інших документів, що фактично обмежує конкуренцію та порушує права потенційних учасників.
Вимога щодо надання консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є надмірною і дискримінаційною, оскільки цей документ не передбачений законодавством України як обов’язковий для предмета закупівлі — меблів. Крім того назва документу, форма і зміст не є номративно врегулюваним, а таком Замовником не аВідповідно до чинного законодавства, вимоги до товарів, що закуповуються в межах публічних закупівель, повинні базуватись на чітко визначених нормативно-правових актах і бути необхідними для забезпечення якості або безпеки самого товару. Однак, вимога про консультативний висновок, який видається лише для специфічних випадків, не має підстав у чинному законодавстві і є штучно створеним бар'єром, що обмежує можливості участі в тендері.
«Консультативний висновок ДВЛ ДСНС України» стосується лише певних видів продукції, наприклад, тих, що підлягають спеціальному контролю з точки зору безпеки (пожежної безпеки, вибухонебезпечних матеріалів і т.п.). Для меблів цей документ не є обов'язковим і не може бути вимогою для участі у тендері, оскільки відповідні норми не передбачені жодними законами або технічними регламентами щодо меблів.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", всі вимоги до учасників повинні бути пропорційними меті закупівлі і не можуть обмежувати конкуренцію, якщо ці вимоги не мають прямого відношення до предмета закупівлі. Вимоги, що не передбачені нормативно-правовими актами або технічними регламентами, є дискримінаційними, оскільки вони не відповідають меті забезпечення якості товару і створюють нерівні умови для учасників.
Рішення АМКУ № 5723-р/пк-пз від 14.11.2019 підтверджує, що вимоги до документів, які учасники повинні надавати в тендерах, не можуть виходити за рамки нормативно-правових актів і повинні бути обґрунтованими потребами закупівлі. Згідно з цим рішенням, якщо вимога про надання певних документів не передбачена законодавством або іншими нормативними актами, замовник має скасувати таку вимогу, оскільки вона є незаконною і порушує принципи прозорості та рівності умов для всіх учасників.
Отже, вимога Замовника щодо надання консультативного висновку ДВЛ ДСНС України є незаконною і дискримінаційною, оскільки не передбачена законодавством та не має безпосереднього відношення до предмета закупівлі. Такі вимоги повинні бути скасовані, оскільки вони створюють штучні бар'єри для участі в тендері і порушують принципи законності та рівних умов для всіх учасників. Отримання документи від державних органів згідно Закону України «Про звернення громадян» займає по часу до 30 днів, а тому створює бар’єр для участі в процедурі закупівлі учаснику. Прийняти смогу зможе лише той учасник, що має попередньо специфічний документ, який не передбачений законодавством, що створює корупційний ризик.
Також на підтвердження наявності інтересу та досвіду участей в аналогічних закупівлях надаю номери закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, де Скаржник визначений переможцем із надання послуги за аналогічним кодом ДК 021:2015:39110000-6: Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них, що доводить необ’єктивність та дискримінаційність вимоги Тендерної документації, що розглядається в цій скаргі:
1) https://www.dzo.com.ua/tenders/23295595;
2) https://www.dzo.com.ua/tenders/22669943.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»
Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити вимоги:
-Абзацу 1 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;
- Абзацу 2 «Технічні вимоги» №1 Тендерної документації;
Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення уповноваженої особи Замовника, про затвердження Тендерної документації року що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі :
1. Тендерна документація що містить дані вимоги.
2. Укладені за результатами проведення публічних закупівель договори, в яких Скаржник є постачальником товару відповідно КВЕД його діяльності.
3. Витяг з ЄДР юридичних осіб щодо Скаржника – ТОВ «АМФ УКРАЇНА», із зазначенням видів економічної діяльності(КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі).
Позиція щодо визначення дискримінаційоною вимог про сертифікат ISO у рішеннях колегії АМКУ:
- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання, що належать до приватної форми власності, але при цьому мають відповідно дозвільні документи для надання медичних послуг, що є предметом закупівлі.
З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.
Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,