Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл

Вимога: Змінити тендерну документацію. 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт 2.2. Додатку №1 Тендерної документації: «Сертифікат на систему управління якістю ДСТУ EN ISO 9001 виданий на учасника або виробника.»; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт 2.3. Додатку №1 Тендерної документації: «Сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001 виданий на учасника або виробника.»; 4. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - Пункт 2.4. Додатку №1 Тендерної документації: «Сертифікат на систему управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000 виданого на учасника або виробника». 5. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства. 6. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.

ПУНКТ 1. Вимога про надання сертифікації ДСТУ EN ISO 9001, що не передбачена і не стосується предмету закупівлі

Пункт 2.2. Додатку №1 Тендерної документації передбачає: «Сертифікат на систему управління якістю ДСТУ EN ISO 9001 виданий на учасника або виробника.»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:

Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікату ISO 9001 як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.

Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікат ISO 9001 не є обов’язковим за законодавством для підприємств, його відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікації ISO 9001 є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.

Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов , проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.

ПУНКТ 2. Вимога про надання сертифікації ДСТУ ISO 14001, що не передбачена і не стосується предмету закупівлі

Пункт 2.3. Додатку №1 Тендерної документації: «Сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001 виданий на учасника або виробника.»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:

Відсутність прямого зв’язку з предметом закупівлі: Стандарт ISO 14001 стосується екологічного управління на підприємстві, але не є технічною характеристикою товару або послуги. Цей сертифікат регулює внутрішні процеси компанії, а не якість або екологічну безпеку конкретного товару, що є предметом закупівлі. Таким чином, вимога надання ISO 14001 є необґрунтованою та не має прямого відношення до предмета закупівлі.

Недискримінаційний підхід: Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник зобов’язаний дотримуватись принципу недискримінації. Встановлення вимоги сертифікації ISO 14001 обмежує можливість участі підприємств, які не мають цього сертифіката, незважаючи на їх здатність забезпечити екологічно чистий та якісний товар або послугу.

Добровільність стандартів ISO: ISO 14001 не є обов'язковим стандартом і вимагає значних ресурсів для впровадження та сертифікації. Вимога наявності цього сертифікату обмежує участь у тендері підприємств, які не мають ISO 14001 через відсутність необхідності в їхній діяльності, але при цьому здатні забезпечити виконання предмета закупівлі.

Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов , проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.

ПУНКТ 3. Вимога про надання сертифікації ДСТУ ISO 28000, що не передбачена і не стосується предмету закупівлі

Пункт 2.4. Додатку №1 Тендерної документації передбачає: «Сертифікат на систему управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000 виданого на учасника або виробника».

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:

Відсутність відношення до предмета закупівлі: Стандарт ISO 28000 стосується безпеки ланцюга постачання і впливає на організаційні процеси компанії, а не на технічні характеристики товару або послуги. Дана вимога є необґрунтованою, оскільки не пов’язана з якістю або безпекою самого товару, який є предметом закупівлі.

Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників, не можуть вимагатися як обов'язкові. Відсутність сертифікату ISO 28000 не може бути підставою для дискваліфікації, оскільки він не є обов’язковим для виконання зобов’язань за державними закупівлями.

Порушення принципу добросовісної конкуренції: Частина 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" зобов’язує замовників забезпечувати добросовісну конкуренцію серед учасників. Вимога сертифікації ISO 28000 обмежує доступ учасників, які не мають цього сертифікату, але здатні забезпечити якісну та безпечну поставку товарів. Це створює неконкурентні умови для учасників, які не мають потреби у впровадженні такого стандарту.

Таким чином Скаржник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов , проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 7 днів подачі тендерних пропозиції.

З огляду на вищевикладене, Скаржник вважає, що вимоги про надання сертифікатів ISO 9001, ISO 14001 та ISO 28000 у тендерній документації є необґрунтованими та дискримінаційними. Ці сертифікати регламентують внутрішні процеси управління підприємством, а не характеристики товарів чи послуг, що є предметом закупівлі. Відповідно до частини 4 статті 22 та частини 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

ПУНКТ 4. Щодо загальних підстав незаконності вищезгаданих вимог

Сертифікація ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 28001, ДСТУ EN ISO 14001 не поширюється до предмету цієї закупівлі «Антени» згідно ДК 021:2015:31210000-1: Електрична апаратура для комутування та захисту електричних згідно чинних норм законодавства України, який хоче запропонувати у складі своєї тендерної пропозиції учасник, тому немає підстав та учасник не зобов'язаний отримувати зазначений сертифікат, а також Замовник не має права впливати на замовника з вимогою про отримання будь-яких документів,

Що стосуються акредитації чи сертифікації, якщо такі документи не є обов'язковими. Крім того, такий сертифікат жодним чином не впливає на технічні характеристики запропонованого товару, також не є обов'язковим для здійснення продажу товарів даної категорії, а тому є дискримінаційною вимогою Замовника, що штучно звужує коло учасників.

Таким чином вимагання Замовником у Учасників закупівлі, сертифікатів ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 28001, ДСТУ EN ISO 14001 є безпідставним та дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Слід звернути увагу, що Замовником встановлено надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності).

Отже зазначені Замовником вимоги щодо сертифікату ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 28001, ДСТУ EN ISO 14001, який не має відношення до визначеного товару у тендерній документації, свідчать про прояв надмірного формалізму у своїй діяльності.

Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Крім того, сертифікація не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».( на підтвердження не можливості отримати сертифікат в період 7 днів Скаржник надає лист).

Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.

Також на підтвердження наявності інтересу та досвіду участей в аналогічних закупівлях надаю номери закупівлі в системі Прозоро у відкритому доступі, де Скаржник визначений переможцем із надання послуги за аналогічним кодом ДК 021:2015:31210000-1: Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл, що доводить необ’єктивність та дискримінаційність вимоги Тендерної документації, що розглядається в цій скаргі:

1) https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-09-16-005148-a ;

2) https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-10-03-001725-a .

Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.

Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».

Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»

Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити вимоги:

-Пункт 2.2. Додатку №1 Тендерної документації: «Сертифікат на систему управління якістю ДСТУ EN ISO 9001 виданий на учасника або виробника.»;

-Пункт 2.3. Додатку №1 Тендерної документації: «Сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001 виданий на учасника або виробника.»;

-Пункт 2.4. Додатку №1 Тендерної документації: «Сертифікат на систему управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000 виданого на учасника або виробника».

Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.

Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.

Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення уповноваженої особи Замовника, про затвердження Тендерної документації року що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі :

1. Тендерна документація що містить дані вимоги.

2. Укладені за результатами проведення публічних закупівель договори, в яких Скаржник є постачальником товару відповідно КВЕД його діяльності.

3. Витяг з ЄДР юридичних осіб щодо Скаржника – ПП «БОЯРСЬКІ РЯДИ», із зазначенням видів економічної діяльності.

Позиція щодо визначення дискримінаційоною вимог про сертифікат ISO у рішеннях колегії АМКУ:

- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;

- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;

- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.

Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.

Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання, що належать до приватної форми власності, але при цьому мають відповідно дозвільні документи для надання медичних послуг, що є предметом закупівлі.

З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,

А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.

Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,